Речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко прокоментував повідомлення, за якими Україна просила не включати в останні пакети санкцій Євросоюзу Білорусь. За його словами, вони не відповідають дійсності.
«Нагадаю, що за підтримку агресії Російської Федерації проти України на Білорусь нині накладено низку персональних (режим Лукашенка, військове командування, пропагандисти, 25 державних органів та компаній білоруського ВПК, зокрема міністерство оборони та комітет державної безпеки, а також 8 білоруських компаній) та секторальних санкцій (центральний банк та 4 інші білоруські банки, заборона постачання товарів подвійного призначення, послуг, депозитів, євро, добрив, а також заборона діяльності вантажних операторів)», – заявив Ніколенко на своїй фейсбук-сторінці.
Водночас він вказав на те, що між державами Європейського Союзу триває обговорення подальшої синхронізації санкцій проти Росії.
«За нашою інформацією, консенсусу всередині Євросоюзу наразі немає. Україна та партнери нині активно працюють задля максимально змістовного наповнення десятого санкційного пакету ЄС, ухвалення якого вже давно назріло», – додав Ніколенко.
Читайте також: Потрібно якнайшвидше надати більш сучасне обладнання Україні – Столтенберґ
Раніше редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк повідомив, що Білорусь не була згадана в останніх санкційних пакетах Євросоюзу через прохання України.
Цього разу Рікард Йозвяк знов зауважив: «Не думаю, що мені є що додати. Я, очевидно, захищатиму свої джерела, які перебувають як у Брюсселі, так і в інших місцях, і є дуже високопоставленими».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 10 січня заявила, що ЄС запровадить нові санкції проти Білорусі через причетність до агресії проти України.
Наприкінці лютого 2022 року частина російських військ, які брали участь у повномасштабному вторгненні на територію України, атакувала українські міста з території Білорусі. Також територія цієї країни використовується російським військовим командуванням як плацдарм для ракетних та авіаційних ударів по Україні. При цьому білоруська армія у бойових діях в Україні участі не бере.
У жовтні Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Періодично різні джерела повідомляють, що президент РФ Володимир Путін намагається схилити Олександра Лукашенка до прямої участі у війні.
Українська влада та західні розвідки не бачать ознак того, що Білорусь наразі готується вступити у війну, але не відкидають такий ризик.
За співучасть у війні, яку розв’язала Росія, проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції.
Тим часом лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську, яка сформувала Об’єднаний перехідний кабінет 9 серпня 2022 року, приймали після виїзду за кордон у багатьох європейських та міжнародних інституціях, багатьох країнах Європи, вона була в Білому домі, але так і не відвідала з візитом Київ після президентських виборів у Білорусі 2020 року. Багато урядів країн Заходу і деякі міжнародні організації вважають ті вибори сфальсифікованими, а Олександра Лукашенка нелегітимним лідером країни. Тихановська каже: готова відвідати Україну – як тільки буде запрошення з боку Києва.
Однією з причин, чому Тихановська ще не побувала в Україні як лідерка білоруської опозиції, називають те, що офіційний Київ не хоче розривати останні зв’язки з Мінськом, аби Білорусь офіційно не вступила військами у війну Росії проти України як союзниця Москви. Проте Лукашенко надав білоруську територію російським військам для завдавання ударів по Україні.
