Внаслідок ракетного обстрілу у Львові семеро людей загинули, наймолодшому чоловіку ‒ 30 років. 11 осіб отримали поранення і перебувають в одному медичних закладів Львова. З них троє постраждалих перебувають у реанімації, медики борються за їхні життя.
«Хворі, на жаль, поступили у досить важкому стані. Одразу кількох почали оперувати. Це множинні травми, починаючи від п’яток, закінчуючи головою», ‒ розповідає лікар Андрій Токарський.
Серед поранених наймолодшому пацієнтові лікарні ‒ три роки. У дитини травма пальця руки. Хлопчик із мамою ‒ переселенці з Харкова.
«У нас одна кімната і він був близько до вікна. Це одна секунда і вже горів сусідній будинок. Ми побігли в укриття. Не думала, що така рана, Кричав, що пальчик, обробила і коли побачила, викликала швидку. Не думала, що проїхати через всю країну з Харкова і тут таке», ‒ каже Ангеліна, мама пораненого хлопчика.
За словами лікарів, на дитину чекає кілька операцій. Вибуховою хвилею гострий предмет зрізав йому частинку пальця.
«Дитина отримала склом травму пучка пальця. Далі дитина продовжує лікування», ‒ говорить лікарка Ірина Чаплоуцька.
18 квітня по Львову Росія завдала чотири ракетні удари з Каспійського регіону, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький. Це були крилаті ракети повітряного базування.
«По Львову завдано чотири влучання, три – у складські приміщення, які на даний момент військові не використовували, а також одне влучання ракети по станції техобслуговування автомобілів. Варварський удар по станції техобслуговування, абсолютно цивільний об’єкт. Зранку люди прийшли на роботу, на жаль, така трагедія. Можливо, це цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах», ‒ каже Максим Козицький.
Читайте також: Поїзди до Львова затримуються через ранкові обстріли – «Укрзалізниця»
Не виключено, що під завалами ще можуть бути люди. Постраждали й вісім житлових будинків, де частково вилітало скло. На станції технічного обслуговування ракетним ударом знищено 40 машин.
«Сьогодні всі в рівних умовах. Велике прохання, коли чуєте сирену, йдіть в укриття. Це врятує ваше життя. Маємо мати максимальну пильність. Ворог звіріє і удари по цивільних об’єктах будуть у більшій кількості», – звернувся до мешканців мер Андрій Садовий. Він наголосив, що всі мілітарні об’єкти зі Львова були вивезені раніше.
Повітряна тривога у Львові прозвучала близько 8 години ранку. У цей час і були завдані ракетні удари. Вдруге тривога була оголошена близько 11 години. За словами Максима Козицького, не долетіли ракети, випущені з Чорного моря.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
