Вода по годинах, заборона алкоголю та велика кількість російських військових – так скорочено обмалювали загальну картину в місті напередодні 9 травня жителі окупованого Бердянська, з якими поспілкувався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Ті, хто залишається в Бердянську не дуже охоче розповідають про буденне життя через небезпеку опинитися за ґратами в умовах жорсткого окупаційного режиму. У зв'язку із цим, з міркувань безпеки, співрозмовники просять не називати їхніх імен та прізвищ.
«Без свят та заборона алкоголю»
За словами містян, цього року в окупованому Бердянську не спостерігається активної підготовки до відзначення Дня перемоги. Про наближення 9 травня нагадують лише відповідні білборди.
«Напевно його (урочистостей та параду, – ред.) не буде, бояться різних «провокацій», не видно жодного руху з цього приводу взагалі», – каже одна з жительок міста.
Також бердянці розповідають, що російські військові перевдягаються у цивільне та намагаються загубитися серед місцевих: «Ходять у натовпі слухають, хто що каже. Багато військових із Чечні та Дагестану».
Напередодні 9 травня несподіваною новиною для містян стала заборона на продаж алкоголю. Зокрема окупаційна влада заборонила реалізацію спиртних напоїв на всій захопленій військовими РФ частині Запорізькій області з 5 травня до 3 серпня.
«Вони до серпня заборонили вживання алкоголю і він повністю зник з полиць. Бо їхні військові пиячать як коняки і закуповують алкоголь ящиками», – розповів ще один місцевий житель.
«Проблеми з водою та ліками»
Населення Бердянська, як і рік тому, найбільше турбують побутові проблеми, які накопичуються унаслідок окупації.
Найбільш гостро стоїть питання із водопостачанням – вода подається з Бердівського водосховища за графіком. В певні години доби окупаційна влада оголосила про зниження тиску, і вода в багатоповерхівках не подається вище 3 поверху.
Ситуація із ліками та продуктами, а також цінами на них теж не поліпшується, стверджують жителі міста.
«До аптек не завозяться потрібні ліки. А ті ліки, які є, їх можна одразу на смітник нести. Після їхніх ліків люди намагаються лікуватися ще чимось іншим. Ціни помітно потихеньку зростають. Продукти несмачні», – поділилася одна зі співрозмовниць.
«Життя в страху»
Крім побутових та економічних труднощів бердянці скаржаться на те, що понад рік живуть у постійному страху. Тиск на цивільне населення та придушення свобод посилюються.
«Складно бути чимось задоволеним в окупації. Ти постійно під дулом автомата. Постійно тебе можуть зупинити, перевірити телефон і ти не дійдеш до додому, а підеш «на підвал». Тобто ти ходиш і озираєшся, щоб не було нікого поряд, ти боїшся щось сказати, ти на півслові обриваєш з кимось свою бесіду та замовкаєш», – стверджує жителька міста.
«Особливо щільно», каже вона, слідкують за критиками окупаційної влади та Кремля.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого 2022 року.
- Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
- До Бердянська не пропускають українську гуманітарну допомогу, немає «зелених» коридорів для евакуації.
- Місцеві жителі виходили на початку окупації на мітинги та демонстрували свою патріотичну позицію, поки окупанти не почали розганяти активістів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
