Чи поїдуть жителі Північної Кореї працювати на окупованих територіях України? До яких сфер їх може залучити російська окупаційна влада? Про що Володимир Путін домовився з Кім Чен Ином, і чи вплинуть ці домовленості на хід війни в Україні? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія має намір завезти робітників з Північної Кореї на окуповані території Донецької та Луганської областей України, повідомив 17 вересня Центр національного спротиву (ЦНС). Там зазначили, що в результаті зустрічі президента Росії Володимира Путіна та лідера КНДР Кім Чен Ина, яка відбулася 13 вересня, підписано низку домовленостей, які стосуються окупованих територій України.
- Зокрема, російський президент вмовив лідера Північної Кореї відкрити свої так звані дипломатичні представництва у Донецьку та Луганську. Головне завдання цих установ – не посилення економічної взаємодії чи туризму, а сприяння завезенню на окуповані території робітників та залучення північнокорейських громадян до виконання будівельних робіт у цих регіонах, стверджують у Центрі національного спротиву.
- «Такі дії Кремля засвідчують відсутність достатньої кількості робітників з території Росії чи трудових мігрантів з Центральної Азії, яких вони могли б залучити для зведення фортифікаційних споруд для російських військ, а також для будівництва об'єктів за розпорядженням окупаційних адміністрацій», – мовиться у повідомленні ЦНС.
- Розслідувачі не виключають, що робітничі загони, сформовані з громадян КНДР, можуть бути застосовані на підтримку армії Росії.
- Лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» Росії. Також він висловив впевненість у тому, що Росія переможе у війні і назвав її «священною боротьбою». Путін, своєю чергою, заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів», але не став говорити про військову співпрацю.
- Газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планував отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу. Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси боєприпасів та снарядів Північної Кореї.
- США та інші країни застерігали Москву і Пхеньян від укладення заборонених угод із передачі зброї. Зокрема, у Держдепартаменті 13 вересня заявили, що Сполучені Штати без вагань запровадять додаткові санкції проти Росії та Північної Кореї, якщо вони укладуть нові угоди щодо продажу зброї.
Маріуполь: «проблема розселення»
«Новини Приазовʼя» запитали у представників влади та експертів проте, як зустріч лідерів Росії і КНДР може вплинути на Україну і, зокрема, окуповані території.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів «Новинам Приазов’я», що у місті вже зараз виникають проблеми з розселенням. До ідеї приїзду туди робітників з Північної Кореї посадовець ставиться скептично.
«Якщо брати Маріуполь, район, там вже нема куди, кого завозити. Тому що дуже велика проблема з розселенням. По місту не так багато нерухомості, де можна жити. Теоретично це може бути, але я не дуже вірю в це. Тому що дії росіян вказують на те, що вони оцінюють територію Маріуполя як ризиковану», – зауважив він.
«Немає робочих місць»
Враховуючи загальний рівень життя в Північній Кореї, її громадяни можуть працювати за меншу заробітну плату, ніж інші мігранти. Але у Маріуполі немає такої кількості робочих місць, куди можна було б влаштувати нових працівників, стверджує Андрющенко.
«Росіяни приїжджають на підробіток, ми їх трохи бачимо. З іншого боку, що таке Північна Корея? Ну добре, приїхали, вони отримали рублі, і що вони з ними будуть робити? Що вони можуть робити такого, чого не роблять вже там мігранти? Заводів немає, а ті, що були навіть у Донецьку, вони ж розграбовані, і де-факто не працюють. Будівництво (російська окупаційна влада – руд.) вони скорочують через те, що в них немає фінансів. Я не розумію, що вони (робітники з Північної Кореї) можуть робити», – каже він.
Жителям Росії, які приїжджають на заробітки до Маріуполя, у цьому місті платять зазвичай більше, розповідає посадовець. Так, за його даними, якщо у Росії освітяни отримують 15 тисяч рублів, то в окупованому Маріуполі – 30-50 тисяч рублів, компенсацію на проживання і у деяких категорій передбачене безкоштовне харчування.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Чутки Кремля»
Журналіст родом із Донецька Денис Казанський вважає, що КНДР навряд чи відправить своїх громадян працювати за кордоном, оскільки це дуже закрита країна.
«Відпускати своїх громадян, власне, у такий віддалений регіон, де набагато більше свободи – це для самих північних корейців, я думаю, ризики. Тому що люди можуть начитатися інтернету, подивитися, як живуть інші люди і вже або не повернутися, або повернутися з іншими настроями. І тим більше я не розумію, який в цьому сенс», – підкреслив він.
Росія дійсно потребує військових, але не робітників, каже журналіст. За його словами, на окуповані території активно завозять мігрантів з Центральної Азії, тому гострої потреби саме в робітниках на ТОТ немає.
Якісь чутки, які запускає Кремль, щоб підкреслити, що Північна Корея готова підтримувати, допомагати РосіїДенис Казанський
«Зараз ми бачимо в Маріуполі, якраз велика кількість саме робітників з Таджикистану, Узбекистану поприїжджали. Місцеві люди багато про це пишуть. І я, чесно кажучи, не розумію, куди і навіщо завозити північних корейців. Тому, я думаю, може це просто якась чергова інформаційна складова в цьому є, просто як свідчення, якісь чутки, які запускає Кремль, щоб підкреслити, що Північна Корея готова підтримувати, допомагати Росії, але я не думаю, що це буде реалізовано», – впевнений він.
До того ж, жителі КНДР не володіють російською мовою, що може суттєво ускладнити їхнє перебування за кордоном, додав Казанський.
Вплив та роль Китаю
Кандидатка політичних наук, політолог-міжнародник Олеся Яхно зазначила, що зустріч Путіна з Кім Чен Ином свідчить про виродження масштабів Росії.
Вона також зауважила, що найбільш впливовою країною в азійсько-тихоокеанському регіоні все одно залишається Китай, тому співпраця Росії й Північної Кореї навряд чи вплине на хід війни в Україні, вважає Яхно.
«Північна Корея так чи інакше впирається в питання Китаю. Тому що якоюсь мірою Китай як певний гарант або найбільш впливовий суб’єкт в азійсько-тихоокеанському регіоні не зацікавлений в погіршення відносин і з Європою і США на підставі того, що Північна Корея може постачати зброю РФ. Тому на цей момент всі стежать у західних ЗМІ, були також заяви від американських чиновників на цей рахунок. Вони розуміють про що йде мова і будуть спостерігати за ситуацією, наскільки це озброєння (яке може передати Північна Корея РФ – ред.) є критичним. Тому що все-таки вказується, що кардинально ці поставки не можуть змінити ситуацію на полі бою, але все-таки сам факт він потребує уваги», – сказала вона.
Китай має інструменти для впливу як на Росію, так і на Північну Корею, пояснює експертка.
«І механізми, і важелі впливу Китаю є на Північну Корею, яка багато в чому залежна від Китаю. Так само є вплив і на Росію, яка теж економічно в певних сферах залежить від Китаю. Я думаю, що прямої участі (Північної Кореї у війні РФ проти України) не дозволить Китай. Тому що це буде послаблювати роль гаранта Китаю, як він цього хоче. Є насамперед економічна і військова сфера інтересу, але не на рівні людей і їхньої участі, а на рівні тієї амуніції, тих боєприпасів, які необхідні Росії», – пояснила вона.
Відправка громадян Північної Кореї на окуповані території також навряд чи можлива, додала Яхно. На її думку, такі кроки будуть погоджуватися і з Китаєм теж.
«Тобто, коли ці країни не запроваджують санкції проти Росії, це одна річ. А друга річ, коли громадяни конкретної країни можуть повноцінно, не як окремі найманці, а як саме цілеспрямовано групами брати участь у війні, я думаю, що ні. Я думаю, що навіть Північна Корея в цьому не зацікавлена», - переконана експертка.
«Вербування на фронт не виключене»
Російський опозиційний політик Геннадій Гудков зазначив, що жителі Росії дедалі більше остерігаються переїзду на окуповані території, тому Росія шукає охочих з інших країн.
«Не їдуть росіяни, бо бояться, зі зрозумілих причин бояться. Бо вони вважаються там ворогами. Вважають, що якщо туди поїдуть бідні нещасні північні корейці, які живуть у «концтаборі», для них це буде краще. Вони якраз можуть заповнити всі вакансії водіїв, двірників і так далі», – каже політик.
Він вважає, що Росії вигідний приїзд жителів КНДР, оскільки тоді їх можна буде вербувати до лав російської армії в обмін на громадянство.
«Цивільна армія»
Втім, плани Кремля по залученню громадян Північної Кореї до робіт на захоплених українських землях свідчать про наміри ще більше закріпити окупаційний режим на захоплених територіях України, додав Гудков.
Йде зміцнення окупаційного режиму. БезперечноГеннадій Гудков
- За даними ООН, станом на 2015 рік понад 50 тисяч громадян Північної Кореї примусово працювали за кордоном, насамперед у Росії та Китаї.
- Щонайменше половина населення Північної Кореї, за даними міжнародних організацій, весь час голодують. У 2019 році у доповіді Світової продовольчої програми ООН (ЗПС) та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН називали цифру у 40% населення КНДР (10 мільйонів людей), які постійно живуть під загрозою голоду. З початком пандемії COVID-19 ситуація значно погіршилася.
- За даними Південної Кореї, щонайменше 1000 людей щороку здійснює спробу втечі з Північної Кореї, але це майже неможливо через посилену охорону на кордоні. Утікачів ловлять і нерідко – страчують.
- Пхеньян часто вдавався до експорту робочої сили, щоб обійти санкції, і в такий спосіб отримував до 2 мільярдів доларів на рік «чорної» зарплатні за робітників.
- 2017 року Рада безпеки ООН схвалила резолюцію США з посилення санкцій проти КНДР у відповідь на випробування міжконтинентальних балістичних ракет. У резолюції йшлося, зокрема, і про те, що всі громадяни Північної Кореї, що працюють за кордоном, повинні будуть протягом одного року повернутися додому.
Постачальник-«парія» і Росія: яку зброю Північна Корея може надати РФ
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
