Доступність посилання

ТОП новини

Підготовка «Кримської платформи»: «Підтримка є, вона зростатиме»


У Києві 7 червня відбулась презентація експертної мережі «Кримської платформи» – ініціативи української влади щодо консолідації міжнародної підтримки для деокупації Криму. Організатори запрошують до участі експертів із різних країн, на липень заплановано її перший форум.

На пресконференції 20 травня президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи», призначений на 23 серпня 2021 року, приїдуть представники 30 країн. Водночас, за словами прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова, Володимир Путін може обговорювати питання Криму, «але тільки за умови, що розмова піде не про те, чий Крим, а про прикордонне співробітництво». Про те, що таке експертна мережа «Кримської платформи» і як Україна готується до саміту, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповіла Крим.Реалії, що таке експертна мережа «Кримської платформи» і які завдання вона повинна виконувати.

Основне завдання – забезпечити саме експертний рівень роботи «Кримської платформи»
Ольга Скрипник

«Кримська платформа» має три виміри. Перший – урядовий, він стосується і майбутнього саміту, і документів, які будуть підписані між державами в рамках цієї ініціативи. Другий вимір – парламентський, він стосується співпраці між парламентами, наприклад, для того, щоб шукати нові механізми тиску або посилювати санкції проти Росії. Це передбачає внесення змін до законодавства на рівні країн. Третій вимір – експертний, у зв'язку з яким і виникла експертна мережа. Сама по собі вона незалежна й автономна, туди можуть входити як окремі експерти, так і організації. Зараз мережа тільки запускається, але у нас вже є запити з різних країн, і досить багато організацій за кордоном готові приєднуватися. Основне завдання – забезпечити саме експертний рівень роботи «Кримської платформи», – каже вона.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

Ольга Скрипник пояснює, що це означає – шукати і пропонувати рішення, які можуть ухвалювати уряд України і міжнародне співтовариство, щоб досягти підсумкових цілей «Кримської платформи».

Завдання мережі – консолідувати міжнародну підтримку на експертному рівні, а не на урядовому
Ольга Скрипник

«А саме – деокупації Криму і захисту тих людей, які залишаються на окупованій території. Завдання мережі – консолідувати міжнародну підтримку на експертному рівні, а не на урядовому. Для мене важливо, що це об’єднання правозахисних і не тільки організацій із різних країн світу, які можуть іншим поглядом дивитися на проблему Криму і допомогти нам знайти нові рішення для тиску на Росію. А через те, що в експертній мережі буде багато організацій із інших сфер, це дозволить показати проблеми прав людини ширше: наприклад, ми зможемо говорити про мілітаризацію не тільки з точки зору оборони і безпеки, а й із точки зору порушень прав людини в цьому контексті. Таким чином можна донести проблему до інших міжнародних інститутів – наприклад, НАТО – й отримати більше підтримки. Мілітаризація Криму – проблема і військова, і гуманітарна», – наголошує Ольга Скрипник.

У свою чергу, голова Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак серед завдань експертної мережі «Кримської платформи» виділяє, перш за все, інформаційні.

Безумовно, нам складно утримати Крим у фокусі уваги як урядів, так і самих товариств
Геннадій Максак

«Тут важливо те, що ми переходимо до планомірної, рутинної роботи з нашими партнерами. Безумовно, нам складно утримати Крим у фокусі уваги як урядів, так і самих товариств. Мені здається, дуже багато людей схильні до дезінформації з російських джерел за кордоном, тому потрібна саме планомірна робота. Експерти вже генерують інформацію про Крим у великих обсягах, але важливо правильно подати її з урахуванням цільових аудиторій у кожній країні, щоб вплинути на громадську думку і процес ухвалення рішень у різних країнах. Підтримка платформи є, і, думаю, вона тільки зростатиме. Але ми повинні розуміти, що навіть ті країни й організації, які з формальних причин не зможуть підключитися до участі в «Кримській платформі» на найвищому рівні, можливо, братимуть участь у заходах, акціях і заявах в рамках цієї ініціативи», – каже Максак.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар зазначає, що підготовка до серпневого саміту в урядовому вимірі йде повним ходом.

Еміне Джеппар
Еміне Джеппар
Ми активно працюємо над фінальним документом, до якого приєднаються країни, які відвідали саміт «Кримської платформи»
Еміне Джеппар

«7 червня вперше збирався оргкомітет – це, по суті, міжвідомчий орган, що складається з представників різних міністерств, служби протоколу – й обговорював деталі сценарного плану. Тобто, де буде проходити цей саміт, який у нього буде формат, які культурно-історичні, мистецькі заходи супроводжуватимуть його. Президент України затвердив цей попередній сценарний план. Також ми активно працюємо над фінальним документом, до якого приєднаються країни, які відвідали саміт «Кримської платформи». Він кодифікує політику невизнання й окреслить найголовніші елементи політики щодо окупації, щодо Росії, щодо ситуації в Криму і таке інше. Це досить ємна робота, тому що вона передбачає дуже активну комунікацію з партнерами, і вони теж пропонують свої елементи», – каже посадовиця.

Еміне Джеппар підкреслює, що українська сторона навмисно не публікує точний список учасників «Кримської платформи», щоб уникнути дипломатичних перешкод із боку Росії.

Ми спостерігаємо в російських ЗМІ істерику через «Кримську платформу», її намагаються дискредитувати
Еміне Джеппар

«Скажу лише, що підтвердила свою участь низка країн, і з кожним днем їх усе більше. Публічно оголосили про це кілька президентів, у тому числі президент Європейської ради Шарль Мішель. По лінії Євросоюзу буде ще кілька чільних представників. Це можуть бути або перші особи, або прем’єр-міністри, або президенти, або міністри закордонних справ, або голови парламентів. Спочатку ми планували запрошувати Росію, враховуючи, що це країна, яка несе повну відповідальність за все, що відбувається в Криму. Але після того, як вона публічно, на різних рівнях заявила своє ставлення до цього формату, питання запрошення було вирішено автоматично. Ми спостерігаємо в російських ЗМІ істерику через «Кримську платформу», її намагаються дискредитувати і створюють цілі робочі групи, щоб запобігти будь-чиїй участі в цьому форматі», – каже Еміне Джеппар.

Тим часом голова підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов на сесії 21 травня заявив, що ініціатива України щодо створення «Кримської платформи» нібито покликана «ускладнити» життя кримчан.

Володимир Константинов
Володимир Константинов

«Україна ініціює проведення «Кримської платформи» в серпні цього року. Цей русофобський шабаш буде присвячений тому, від чого б ще кримчан відключити, чим би ще ускладнити наше просування у побудові Криму нашої мрії. Всі ці персонажі, хто збирається на цю платформу, ніяк не можуть зрозуміти, що кримський потяг від неї вже давно пішов», – твердив російський призначенець.

Раніше, наприкінці березня, Константинов говорив, що за допомогою «Кримської платформи» Україна «збирає такий собі клуб ворогів Росії».

Російський політолог Дмитро Орєшкін вважає таку реакцію російських чиновників у Криму передбачуваною.

Насправді, коли Константинов говорить, що «Кримська платформа» покликана ускладнити життя кримчан, він має на увазі себе і кримську номенклатуру
Дмитро Орєшкін

«Насправді, коли Константинов говорить, що «Кримська платформа» покликана ускладнити життя кримчан, він має на увазі себе і кримську номенклатуру. Дійсно, це рішення ускладнює їм життя, тут не посперечаєшся. Кримське начальство добре себе почуває, отримуючи до 200 мільярдів рублів на рік федерального фінансування. Ці гроші розподіляють, про себе не забувають, у них усе нормально. Навіщо потрібні якісь додаткові міжнародні платформи? А для Кремля кримське питання закрите, їм говорити нема про що. Вони хочуть встановити цей шаблон мислення, ніби Крим завжди був і буде російським, що він «легітимно приєднаний», а всі розмови про його державну належність є нелегітимними і навіть злочинними. У нас (у Росії – ред.) же є спеціальна стаття про те, що заклики до порушення територіальної цілісності Росії кримінально караються», – каже Орєшкін, маючи на увазі, що Росія офіційно вважає український Крим частиною своєї території.

Дмитро Орєшкін
Дмитро Орєшкін

Речниця МЗС Росії Марія Захарова раніше зазначала, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG