Зараз ще немає повних даних щодо результатів виборів у Польщі, а є лише результати екзит-полів. Поляки стояли в чергах до опівночі, щоб віддати свої голоси на парламентських виборах 15 жовтня, але, схоже, результат матиме драматичні наслідки як для Польщі, так і для Європи в цілому. Радіо Свобода/Радіо Свобода пропонує вам шість основних моментів історичної ночі...
ПіС перший, але опозиція перемагає?
Згідно з даними національного екзит-полу у Польщі на 21:00 15 жовтня, правляча національно-консервативна партія «Право і справедливість» (ПіС) посіла перше місце на парламентських виборах 15 жовтня з 36,8% голосів, але три опозиційні партії разом мають достатньо голосів, щоб сформувати уряд більшості, яка могла б покласти край восьми рокам правління ПіС – періоду, позначеному суперечками з Брюсселем, відступом верховенства права та поворотом до соціального консерватизму в таких питаннях, як аборти та права ЛГБТ.
Правоцентристська Громадянська коаліція (ГК), яка набрала вражаючих 31,6% голосів, тепер збирається об’єднати зусилля із «Третім шляхом», який, по суті, є новою політичною силою, яка об’єднує Польську селянську партію і центристську партію «Польща-2050», які отримали 13% і 8,6% відповідно.
Згідно з цим прогнозом, тріо має намір отримати 248 місць із 460-ти місць у Сеймі.
ПіС, яка отримала вражаючі 44% голосів ще в 2019 році, сподівалася або знову правити одноосібно, або об’єднатися із п’ятою партією, яка потрапляє до парламенту, «Конфедерацією».
Але ультраправа лібертаріанська партія, мабуть, найбільше програла, пройшовши шлях від потенційного лідера напередодні виборів, який очікував понад 10% голосів, до мізерних 6,2% після оприлюднення результатів екзит-полів.
Це ще не кінець
Однак, це ще не результати виборів, а результати наалежного опитування виборців на виході з дільниць. Остаточні результати мають бути оголошені у вівторок 17 жовтня.
Зазвичай, похибка екзит-полу становить лише 2%. Але варто нагадати словацькі парламентські вибори 30 вересня 2023 року, на яких ліберальна опозиція посіла перше місце в екзит-полах, але в результаті вибори виграла популістська ліва партія Smer, що показав остаточний підрахунок голосів.
У Польщі все далеко не завершено також із іншої причини: обидві сторони стверджують, що перемогли.
Президент Анджей Дуда, який пов'язаний з ПіС, має скликати першу сесію нового парламенту протягом 30 днів.
Потім він має призначити кандидата в прем’єр-міністри, як правило, від найбільшої партії, навіть якщо конституція не зобов’язує це робити. Але він, ймовірно, висуне когось із ПіС, оскільки вони фінішували першими й одразу оголосили себе переможцями виборів.
Повинен бути вотум довіри простою більшістю в парламенті.
Якщо бар’єр у 50% не буде подолано, тоді парламент може обрати альтернативного кандидата на пост прем’єр-міністра та перевірити, чи є більшість.
У цьому випадку три опозиційні партії тепер мають перевагу, оскільки вони разом мають більше половини депутатів у новій палаті і, ймовірно, висунуть Дональда Туска, лідера Громадянської коаліції, як свого спільного кандидата.
Як і ПіС, він також оголосив себе переможцем у ніч виборів.
Отже, наступні кілька днів і тижнів буде цікаво спостерігати. Очікуйте, що PiS використає всі трюки, описані в книгах, щоб спробувати переманити на свій бік депутатів, зокрема від Третього Шляху, і максимально затягнути процес. Ми можемо мати новий уряд лише на початку наступного року.
Тріумфальне повернення Туска
Може пройти деякий час, але наступним прем’єр-міністром Польщі, швидше за все, стане Дональд Туск.
І яке це особисте повернення для нього!
Сяючи на сцені, він вигукував своїм радісним прихильникам після оголошення результатів екзит-полів:
«Я ніколи в житті не був таким щасливим від цього нібито другого місця, Польща перемогла, демократія перемогла»
Туск вже мав рекорд найдовшого перебування на посаді прем’єр-міністра – він очолював уряд Польщі понад шість років у 2007-2014 роках, і повернувся до Варшави минулого року після того, як пропрацював президентом Європейської ради і був обраний керівником правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП) у Брюсселі.
Коли Туск був Брюсселі, ПіС домінувала на національному політичному ландшафті, і було очевидно, що протягом усієї виборчої кампанії вони зосереджували свою увагу (і гнів) на колишньому прем’єр-міністрові.
Найбільш очевидним кроком було створення нового закону, який опоненти назвали «Lex Tusk», який створив комісію, яка мала б розслідувати будь-кого, хто, як вважалося, діяв під «російським впливом» під час перебування при владі, у чому ПіС часто звинувачує Туска, і заборонити їм обіймати посади.
Проте після тиску ЄС закон було послаблено.
Але навіть якщо опозиція врешті-решт сформує уряд, що буде непросто, вони навряд чи отримають більшість у 3/5, щоб скасувати ймовірні вето президента Дуди. А державні ЗМІ, як видається, все одно будуть ворожими до них, а весь державний апарат, включаючи суди та великі державні компанії, переповнений людьми, призначеними та (імовірно) лояльними до ПіС.
Стан економіки Польщі, зараз не виглядає чудово, бо стрімко зростає інфляція, і державний борг.
Історична явка
Явка була, мабуть, найбільш вражаючим результатом цього голосування.
Рекорд у 62,7% був зафіксований на перших демократичних виборах у 1989 році, коли Польща звільнялася від десятиліть комуністичного прорадянського тоталітаризму.
Відтоді рівень активності громадян Польщі на виборах, іноді, опускався нижче 50%.
Але за даними екзит-полів, явка виборців на цих виборах склала 73%, побивши попередній рекорд із досить великим відривом.
Зрештою, вибори були названі найважливішими в країні з 1989 року.
Якщо опозиція таки сформує уряд, головною причиною цього стане вражаюча явка. На польських виборах часто стверджували, що виборці ПіС краще мобілізовані та приходять, незважаючи ні на що.
Не завжди так було з прихильниками опозиції: переважно молоддю, жителями міст та поляками, які живуть за кордоном.
Ні втоми від України, ні страху
Якщо під час голосування словаків на парламентських виборах два тижні тому нагнітання страхів і втома від України спрацювали, то польське голосування показало протилежне.
Уряд вирішив організувати референдум у той же день, що й вибори, на якому поставили чотири питання щодо приватизації державних підприємств, підвищення пенсійного віку, зведення стіни на польсько-білоруському кордоні та прийому неєвропейських іммігрантів за механізмом переміщення ЄС.
Квартет запитань критикували за те, що вони передовсім спрямовані проти опозиції та на підвищення явки виборців від «Права і Справедливості».
Його також порівнювали з подібними референдумами, проведеними правлячою партією «Фідес» в Угорщині останніми роками, щоб отримати підтримку уряду.
Неочікуваним для ПіС стало те, що референдум у Польщі не подолав 50-відсотковий бар’єр, щоб бути дійсним.
Також виявилося, що його розрахунок отримати більше голосів шляхом жорсткішого ставлення до України не окупився.
Напередодні виборів ПіС зупинила надходження української сільськогосподарської продукції на польський ринок, уникала зустрічей на високому рівні з українськими високопосадовцями та домагалася відтермінування рішення ЄС щодо надання прав українським біженцям у Євросоюзі.
Хоча ці позиції, можливо, допомогли їй перебрати якусь частину голосів від «Конфедерації», найбільш антиукраїнської партії у виборчому бюлетені. Та навряд чи ця стратегія стане переможною, принаймні, з огляду на результати екзит-полів...
Та все покаже остаточний підрахунок голосів і офіційне оголошення результатів парламентських виборів у Польщі.
Форум