Гість дев’ятого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – морський піхотинець, ветеран, нині івент-менеджер у Veteran Hub Гліб Стрижко.
Гліб Стрижко розпочав свою службу в ЗСУ рівно за рік до повномасштабного вторгнення. У квітні 2022-го під час оборони Маріуполя Донецької області він отримав численні поранення. Після цього потрапив у полон, а через 17 днів повернувся в Україну. У епізоді розповів про службу, реінтеграцію, ставлення до держави та багато іншого.
Інформація про застосування РФ ракет під час нічної атаки уточнюється – Ігнат
Інформація про застосування РФ ракет під час нічної атаки уточнюється, повідомив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Вночі також була активність ворожої авіації – злітав літак МіГ-31. Була загроза застосування балістичного озброєння. Наразі ми не можемо підтвердити, що воно було застосоване. Немає фактів прильоту. Однак не виключається, що може бути. Інформація, яка у нас є на даний час, – ми не підтверджуємо (застосування) балістики, але все одно маємо уточнювати», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, інколи «потрібно день-два», щоб з’ясувати, чи було таке застосування.
«Хотіли б ще раз звернутися до голів адміністрацій, які повідомляють, – дайте нам трішки часу, щоб уточнену інформацію ми говорили…На жаль, швидше – це не завжди означає якісніше. Потрібно уточнювати. Інколи інформація змінюється тричі на день. Хотілося б бути достовірним джерелом інформації», – додав Ігнат.
Вночі 4 травня в низці областей та Києві було оголошено повітряну тривогу, яка тривала кілька годин. У соцмережах повідомлялося про звуки вибухів на Київщині, Одещині та у Запоріжжі
Київська місцева військова адміністрація повідомила, що Росія атакувала Київ ракетами, ймовірно, балістичними та безпілотними літальними апаратами, їх усі знищили. Кількість знищених російських повітряних об’єктів не уточнювалася.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них знищили. Проте про застосування Москвою ракет у Повітряних силах не повідомляли.
Поранених внаслідок обстрілу Херсона евакуюють в інші області – Соболевський
Поранених внаслідок вчорашнього ракетного обстрілу Херсона після стабілізації їхнього стану евакуюють із міста, заявив в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
За його словами, така евакуація відбудеться, якщо це не створюватиме додаткової загрози для здоров’я поранених.
«Накопичення поранених у наших закладах ми не робимо. Тому що, по-перше, ворог час від часу обстрілює самі лікарні, і наші медзаклади повинні бути готові до таких от днів, які, на жаль, в нас були вчора», – сказав Соболевський.
Він також розповів, що на Херсонщині розробляють шляхи евакуації населення на випадок масових обстрілів.
«Обласна військова адміністрація завчасно надала доручення всім військовим адміністраціям області підготувати шляхи евакуації на випадок масованих тривалих обстрілів. Над цим зараз працюємо. Вже частково визначені відносно безпечні маршрути, місця накопичення людей. Вся необхідна допомога людям буде надана. Станом на зараз рішення про евакуацію не прийняте», – сказав Соболевський.
За його словами, в останні тижні є тенденція щодо збільшення людей, які повертаються на деокуповану Херсонщину. Однак, на його думку, робити це ще зарано, бо безпекова ситуація у регіоні – складна.
3 травня російські війська обстріляли Херсон й інші населені пункти області. У Херсоні, зокрема, під обстріл потрапили гіпермаркет «Епіцентр» і залізничний вокзал. Обстріляне було селище Степанівка, що за 10 кілометрів від обласного центру. За останніми даними, від цих ударів загинули 23 людей, ще 48 – поранені.
Візит президента України Володимира Зеленського до Фінляндії, який відбувся 3 травня, є надзвичайно важливим і мав дві складові. Про це в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявив Євген Перебийніс, заступник міністра закордонних справ України, дипломат. Він наголосив, що були переговори з керівництвом Фінляндії, яка надає досить значну військову допомогу Україні, і участь у саміті країн Північної Європи, за результатами чого Україна має «серйозні домовленості».
Детальніше – в інтерв’ю.
«Свобода слова – те, чим ми відрізняємось від росіян». Українські журналісти про висвітлення війни
3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. «Голос Америки» поспілкувався з українськими журналістами про головні виклики у їхній роботі у воєнний час.
Незважаючи на війну, Україна покращила своє місце в рейтингу свободи преси в 2023 році і перемістилась зі 106 на 79 місце.
Війна перетворила всіх українських журналістів на воєнних кореспондентів, зауважують укладачі рейтингу «Репортери без кордонів». «В інформаційній війні Україна – на передовій опору розширенню кремлівської системи пропаганди», – вказують вони і наголошують на зростанні загрози для фізичної безпеки журналістів.
Українські медійники після початку широкомасштабного вторгнення Росії змушені були вчитися, як висвітлювати війну. Вони разом з владою створили неписані правила: про що можна повідомляти, а про що ні.
Після нічної атаки Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі – Гуменюк
Росія збільшила в Чорному морі кількість ракетоносіїв, повідомила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
«Корабель угруповання в Чорному морі складається з 11 кораблів. Кількість ракетоносіїв збільшена до 4. Всі вони надводні. Це до 32 ракет типу «Калібр» готових до використання», – сказала вона в ефірі національного телемарфону.
Гуменюк звернула увагу на те, що Росія схильна до «сакральності», і закликала українців бути обережнішими під час оголошення про повітряну небезпеку.
«Треба усвідомлювати, що ворог буде продовжувати тиск – вони тяжіють до сакральності, до дати 9 травня. Це очевидно. Крім того, налякані нашим контрнаступом анонсованим вони намагаються тиснути і завдавати ударів на випередження. Тому сигнали повітряної тривоги можуть лунати частіше – треба бути обережнішими і стежити за оперативними повідомленнями», – додала представниця б’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.
Раніше в оперативному командуванні «Південь» повідомляли, що у Чорному морі Росія утримує до восьми кораблів, серед них був один надводний ракетоносій, споряджений 8 «Калібрами».
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них знищили. Російські дрони були спрямовані з Брянської області та узбережжя Азовського моря.
Розвідка Великої Британії спрогнозувала дії Росії після пожеж на нафтобазах
Росія після пожеж на нафтобазах і пов’язаного з цим збою в роботі мережі зберігання й розподілу палива, ймовірно, буде змушена скорегувати операції з дозаправки збройних сил, щоб пом’якшити удари, заявляють у британській розвідці.
«3 травня 2023 року сталася пожежа на російській нафтобазі у Волні в Краснодарському краї, неподалік від Кримського мосту. Вона була спричинена ймовірним ударом безпілотника. Це повторює схему пошкоджень російських паливних сховищ від початку року, причому склади пального в окупованих частинах України та на російсько-українському кордоні залишаються особливо вразливими до атак», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у твіттері Міністерства оборони Великої Британії.
Заходи, до яких буде змушена вдатися Росія, за даними розвідки, «можуть включати розгортання додаткових заходів захисту на місцях зберігання палива, як це видно в Туапсе, або використання інфраструктури в регіонах, де загроза менша».
Напередодні у російському селищі Волна Краснодарського краю сталася пожежа на нафтобазі. Про загорання стало відомо вранці 3 травня. Про ліквідацію пожежі місцева влада повідомила ввечері того ж дня. Селище Волна розташоване поблизу Керченського мосту.
У ніч на 4 травня в Краснодарському краї Росії сталася пожежа на Ільському нафтопереробному заводі, повідомив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. «Друга неспокійна ніч для наших екстрених служб. Підтверджено загоряння резервуарів із нафтопродуктами на Ільському нафтопереробному заводі у Сіверському районі. За попередньою інформацією, постраждалих немає», – написав він у телеграмі. Згодом губернатор повідомив про ліквідацію пожежі.
У ніч на 29 квітня в окупованому Севастополі в Криму сталася масштабна пожежа на нафтобазі. У ГУР Міноборони України заявили, що знищені нафтопродукти призначалися для російського Чорноморського флоту.
Через нічну російську атаку у Запоріжжі пошкоджені приватні будинки – влада
Через нічну російську атаку у Запоріжжі пошкоджені приватні будинки, повідомив секретар міськради Анатолій Куртєв.
«Внаслідок нічної атаки ворога у Запоріжжі пошкоджено приватні будинки. Вибуховою хвилею в них вибито шибки та понівечено покрівлі», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
Вночі в низці областей та Києві було оголошено повітряну тривогу, яка тривала кілька годин. У соцмережах повідомлялося про звуки вибухів на Київщині, Одещині та у Запоріжжі.
Російські війська регулярно атакують Запоріжжя, переважно з застосуванням ракет С-300.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну24 безпілотниками, 18 з них знищили.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Нічна атака на Київ: у КМВА повідомили, де впали уламки російських дронів
Уламки «ворожих повітряних об’єктів» впали в трьох районах Києва, частково пошкоджені автівки, повідомляє у телеграмі Київська міська військова адміністрація.
За даними КМВА, це сталося Шевченківському, Печерському та Подільському районах міста.
«В результаті збиття ворожих повітряних об’єктів в Шевченківському, Печерському та Подільському районах столиці на різних вулицях навколо приблизно 10 будинків впали уламки. Внаслідок падіння уламків частково пошкоджені припарковані автомобілі та дорожнє покриття», – повідомив керівник КМВА Сергій Попко.
Інформації про постраждалих внаслідок російської атаки людей немає.
У Києві близько 2:20 була оголошена повітряна тривога, яка тривала майже чотири години. Місцева влада повідомила, що Росія атакувала Київ ракетами та безпілотними літальними апаратами, їх усі знищили.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них знищили. Про застосування Москвою ракет не повідомлялося.
Медведєв закликає ліквідувати Зеленського. Чим можуть обернутися такі заклики російської влади?
- Через російський удар по Херсону загинула щонайменше 21 людина, каже український президент Володимир Зеленський. Чи завершена в місті рятувальна операція та що відомо станом на зараз, розпитаємо наживо у представників херсонської влади.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Росія, ймовірно, інсценувала атаку на Кремль, щоби створити умови для ширшої мобілізації суспільства, вважають аналітики Інституту вивчення війни. То ж що відбулося насправді у Москві, де був Путін і чим можуть обернутися заклики російської влади щодо ліквідації Зеленського?
- Парламент України ухвалив два законопроєкти, що повністю запускають реформу військово-лікарської комісії. Що це означитиме на практиці?
- Військової допомоги на ще 300 мільйонів доларів виділять Сполучені Штати Україні. Це боєприпаси, системи HIMARS та гаубиці. А от про літаки знову не йдеться. Чи вдасться Україні досягнути успіху на полі бою без винищувачів?
Мінус 650 військових, 16 артсистем і 3 РСЗВ – Генштаб ЗСУ про втрати Росії за добу
Росія минулої доби втратила близько 650 своїх військових, від початку повномасштабного вторгнення Москва втратила 192590 осіб, повідомляє 4 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
Українські військові також повідомили про втрати РФ військової техніки:
- танки ‒ 3707 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7216(+17)
- артилерійські системи – 2962 (+16)
- РСЗВ – 547 (+3)
- засоби ППО ‒ 304 (+4)
- літаки – 308
- гелікоптери – 294
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2523(+18)
- крилаті ракети ‒ 947
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5886 (+21)
- спеціальна техніка ‒ 370(+7).
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Розвідка Великої Британії 25 квітня припустила, що добова кількість загиблих серед російських військових в Україні знизилася приблизно на 30% у квітні порівняно з періодом із січня по березень. Це пояснили провалом зимового наступу армії РФ і зосередженням російських військ на підготовці до очікуваного українського контрнаступу.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Війська РФ безуспішно наступали у напрямку Нью-Йорка на Донеччині – Генштаб ЗСУ
Російські війська минулої доби вели безуспішні наступальні дії у напрямку Нью-Йорка на Донеччині, заявляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають бої у місті Бахмут. До того ж протягом минулої доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населеного пункту Нью-Йорк. Від ворожих обстрілів постраждали Васюківка, Оріхово-Василівка, Бахмут, Іванівське, Часів Яр, Біла Гора, Північне та Південне, а також Нью-Йорк Донецької області», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, противник зосереджений на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – на цих ділянках українські військові відбили 40 атак. Найзапекліші бої ведуться за Бахмут та Мар’їнку.
Також російські війська безуспішно наступали в районі Білогорівки, Сєвєрного, на Лиманському та Авдіївському напрямках, а на Мар’їнському напрямку вони намагаються покращити тактичне положення – минулої доби були численні атаки біля Мар’їнки та Новомихайлівки, додають у Генштабі.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії – завдав ракетного удару по місту Запоріжжя та авіаудару по Кізомису Херсонської області, з артилерії обстріляв низку населених пунктів на Донеччині, Дніпропетровщині і Херсонщині, загинули цивільні люди.
Російський удар по Херсону: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих через російський обстріл Херсона 3 травня зросла до 23 людей, повідомив речник Херсонської ОВА Олександр Толокольніков.
«На жаль, вчорашня статистика змінилася – двоє людей померли в лікарні. Це два чоловіки, які були в магазині АТБ. Там станом на вчора було 4 загиблих, а 26 поранені. Наразі загалом загинули 23 людини і 46 поранені», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, один з двох загиблих чоловіків – головний лікар відділення однієї з лікарень, яка рятувала життя постраждалих через російську агресію.
Раніше повідомлялося про 21 загиблу людину і 48 поранених через російський удар по Херсону 3 травня.
Влада Херсонщини 3 травня повідомила про удар Росії по залізничному вокзалу, гіпермаркету «Епіцентр» та магазину в Херсоні.
Після деокупації восени минулого року Херсон практично щоденно зазнає російських обстрілів. Армія РФ все ще перебуває на лівобережжі Херсонщини, звідки завдає ударів по деокупованих територіях півдня України.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія: у Краснодарському краї знову сталася пожежа – на нафтопереробному заводі (відео)
У Краснодарському краї Росії вночі 4 травня сталася пожежа на Ільському нафтопереробному заводі, повідомив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв.
«Друга неспокійна ніч для наших екстрених служб. Підтверджено загоряння резервуарів із нафтопродуктами на Ільському нафтопереробному заводі у Сіверському районі. За попередньою інформацією, постраждалих немає. Населенню селища нічого не загрожує», – написав він у телеграмі.
Згодом він повідомив про ліквідацію пожежі.
«Я пережила не лише горе, а й приниження». Розповідь дружини закатованого у Херсоні учасника ТРО
Ксенія Миронова – дружина закатованого російськими військовими учасника спротиву Дениса Миронова. В окупованому Херсоні її чоловік разом з іншими бійцями місцевої тероборони намагалися чинити спротив загарбникам. Зрештою їх викрили й захопили в полон. Після двох місяців невідомості Ксенія отримала понівечене тіло свого чоловіка.
Зараз жінка – переселенка. Разом із 12-річним сином вони живуть на Дніпропетровщині. Окрім побутових проблем, пов’язаних із намаганням налагодити життя на іншому місці, вона вимушена вирішувати й бюрократичні проблеми: у її героїчно загиблого чоловіка досі немає ніякого статусу. У військовій частині заперечують, що її чоловік служив у херсонській теробороні. Сім’я Дениса Миронова живе за рахунок мізерних «переселенських» виплат.
Росія атакувала Україну 24 дронами, більшість збили – Повітряні сили ЗСУ
Російські війська вночі атакували Україну 24 безпілотниками, 18 з них українські військові знищили, повідомляє у фейсбуці командування Повітряних сил ЗСУ.
За цими даними, російські війська атакували з Брянської області та узбережжя Азовського моря.
«Вночі 4 травня ворог знову атакує «шахедами» з північного напрямку (Брянська область) та з півдня – східне узбережжя Азовського моря. Окупанти застосували до 24 ударних дронів «Shahed-136/131». Цього разу силами та засобами Повітряних Сил, у взаємодії протиповітряною обороною інших складових Сил оборони України, знищено 18 ударних БпЛА», – йдеться у повідомленні.
У Повітряних силах ЗСУ додають, що бойова робота велась у північних, центральних та південних областях України.
Вночі в низці областей та Києві було оголошено повітряну тривогу, яка тривала кілька годин. У соцмережах повідомлялося про звуки вибухів на Київщині, Одещині та у Запоріжжі.
У КМВА заявили, що російські війська також атакували Київ ракетами. Проте Повітряні сили ЗСУ про застосування РФ ракет для атаки не повідомляють.
ISW: Росія, ймовірно, сама влаштувала атаку на Кремль
Росія, ймовірно, сама влаштувала атаку на Кремль, вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Росія, ймовірно, влаштувала цей напад, намагаючись довести війну до російської внутрішньої аудиторії та створити умови для більшої мобілізації суспільства. За кількома ознаками можна стверджувати, що удар був організований всередині РФ і був цілеспрямованим», – йдеться у звіті.
Аналітики зауважують, що російська влада нещодавно вжила заходів для посилення своєї протиповітряної оборони, в тому числі в Москві, і тому вкрай малоймовірно, що два безпілотники могли пробити кілька рівнів протиповітряної оборони та підірватися або бути збитими просто над Кремлем.
«Швидка, узгоджена та скоординована» реакція Кремля на інцидент свідчить про те, що напад було підготовлено всередині країни таким чином, що його передбачувані політичні наслідки переважують збентеження через удар, додають в ISW.
«Кремль негайно звинуватив Україну в проведенні теракту, і російські офіційні відповіді швидко згуртувалися навколо цього звинувачення. Якби атака безпілотників не була організована всередині, це було б несподіванкою. Цілком ймовірно, що офіційна відповідь Росії спочатку була б набагато більш неорганізованою. Зокрема, Кремль не зміг дати своєчасну та послідовну інформаційну відповідь на інші військові приниження, які він не створив, зокрема втрату Балаклії та Херсона у вересні та листопаді 2022 року», – зауважують в Інституті вивчення війни.
Аналітики також зазначають, що «швидка та послідовна» реакція на удар свідчить про те, що Росія влаштувала цей інцидент напередодні 9 травня (Дня перемоги), щоб представити війну як екзистенційну для своєї внутрішньої аудиторії.
«Кремль може використати удар, щоб виправдати або скасування, або подальше обмеження святкування 9 травня, дії, які, ймовірно, посилили б інформаційні зусилля, що розглядають війну в Україні як пряму загрозу дотриманню Росією шанованих історичних подій», – додають в ISW.
3 травня російська влада звинуватила Київ у нічній атаці дронів на Кремль. На кадрах, поширених у соціальних мережах 3 травня, видно, як дрон детонує біля флагштока на вершині будівлі Кремлівського палацу в Москві. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює цю атаку як «сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації».При цьому в Кремлі уточнили, що Путіна не було в Кремлі під час нападу, тому він не постраждав. В Офісі президента України заперечують причетність до атаки.
В Одесі російські дрони поцілили в гуртожитки – ОК «Південь»
Під час нічної атаки російські дрони поцілили в гуртожитки, люди не постраждали, повідомила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
«З напрямку Азовського моря по нашій зоні відповідальності було запущено 15 дронів-камікадзе типу Shahed-136, 12 повітряних цілей було знищено. На жаль, є три влучання – в гуртожитки одного з навчальних закладів. Пожежу оперативно ліквідували. Люди не постраждали», – сказала вона в ефірі національного телемарафону.
За її словами, на рештках дронів військові виявили напис «За Москву і за Кремль».
В Одесі близько 2:20 була оголошена повітряна тривога, яка тривала майже дві години. У соцмережах повідомляли про звуки вибухів в місті.
Над Києвом збили всі російські ракети та дрони – КМВА
Російські війська вночі Київ атакували ракетами та безпілотними літальними апаратами, за попередньою інформацією, сили ППО їх усі знищили, повідомив керівник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
За його словами, такої інтенсивності ударів не було від початку року.
«Для столиці повітряна атака вже третя з чотирьох днів травня! Такої щільної інтенсивності ударів наше місто не відчувало від початку цього року! Цієі ночі агресор знов завдав комплексного повітряного удару по столиці. Рашисти здійснили напад на Київ із застосованням баражуючих бєприприпасів типу «Shahed» та ракет, ймовірно, балістичного типу», – написав він у телеграмі.
За оперативними даними, жертв серед цивільного населення та руйнувань немає, було падіння уламків в окремих районах столиці, проте шкоди вони не завдали.
У Києві близько 2:20 була оголошена повітряна тривога, яка тривала майже чотири години.
Попри агресію Росії, ЄС не фіксує масштабного незаконного обігу зброї в Україні
Європейський союз не спостерігає масштабних порушень в обігу зброї в Україні на тлі російської агресії – про це йдеться у виступі представника блоку на засіданні Робочої групи ООН із протидії міжнародній організованій злочинності (UNTOC), яке триває 3 і 4 травня.
Представник ЄС заявив, що війна Росії проти України збільшила загрозу незаконного перевезення вогнепальної зброї до Євросоюзу та інших регіонів. Водночас блок «зробив висновки з досвіду Західних Балкан» і співпрацює з Києвом, аби запобігти цьому.
Зокрема, ЄС з 2019 року підтримував роботу українського уряду, спрямовану на протидію незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухівки. Додаткові заходи також були вжиті за участі Європолу та Європейського агентства із захисту кордонів та узбережжя Frontex.
«Ми також знаємо пам’ятаємо про кампанії з дезінформації, які розгорнула Росія щодо цієї загрози. Дозвольте підкреслити, що наразі не виявлено великомасштабної торгівлі вогнепальною зброєю, пов’язаної з цією війною. Можна сказати, що ми маємо хорошу та широку співпрацю з українським урядом, і ми вдячні йому за підвищену увагу до цієї загрози», – йдеться в заяві Євросоюзу.
Посли країн-членів Європейського союзу 3 травня схвалили рішення надати 1 мільярд євро на закупівлю боєприпасів для Збройних сил України.
На початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року цивільні в Україні отримували вогнепальну зброю. Згодом, втім, місцева влада закликала громадян повернути зброю та боєприпаси до неї.