Доступність посилання

Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року
Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Зеленський вирушив із Гельсінкі до Нідерландів – ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський вирушив із Фінляндії, яку відвідав у середу, до Нідерландів – про це повідомив нідерландський портал NOS, а також агенція Reuters увечері 3 травня.

За повідомленням, він планує відвідати Гаагу, де виступить із промовою «Немає миру без справедливості для України».

Ані Офіс президента України, ані нідерландський уряд не анонсували візит офіційно. Якщо він відбудеться, це буде перша поїздка Зеленського до Нідерландів.

Саміт країн Північної Європи відбувся 3 травня у столиці Фінляндії Гельсінкі за участі президента України Володимира Зеленського.

США знову застерігають своїх громадян в Україні щодо «підвищеної загрози ракетних ударів»

Посольство Сполучених Штатів у Києві нагадало своїм громадянам про правила безпеки на тлі «ударів по всій Україні та запальної риторики Москви» – про це йдеться в повідомленні дипломатичного відомства від 3 травня.

«Державний департамент попереджає громадян США про наявну підвищену загрозу ракетних ударів, в тому числі по Києву та Київській області. Посольство США закликає американських громадян стежити за сигналами повітряної тривоги, шукати належні укриття, виконувати вказівки місцевої влади», – йдеться в заяві.

Посольство нагадує про правила безпеки, в тому числі:

  • у разі вибуху чи сирени негайно шукати укриття або спуститися на найнижчий рівень будівлі, триматися подалі від вікон
  • мати на увазі, що навіть збита ракета може бути небезпечною через падіння уламків
  • після ракетної атаки не наближатися до будь-яких уламків

Посольство також радить своїм громадянам виїхати з України, якщо це можна зробити безпечно та мати запасний план, який не покладається на допомогу американського уряду.

Сполучені Штати не вперше радять своїм громадянам залишити Україну – востаннє таку рекомендацію дипломатичне представництво оприлюднювало 23 лютого цього року, напередодні річниці початку повномасштабного російського вторгнення. Україна має 4 рівень небезпеки, поїздки до неї не рекомендуються.

Росія завдала чергового масштабного ракетного удару по Україні вночі проти 28 квітня після тривалої перерви. Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених російських ракет.

Київ очікує на візит президентки Єврокомісії та прем’єра Швеції – Стефанішина

До України можуть приїхати президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Про це заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в коментарі, який цитує агентство «Інтерфакс-Україна».

«Очікуємо на візит президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн в Україну. Також розглядаємо візит прем’єра Швеції – країни, яка зараз головує в ЄС», – сказала представниця уряду.

За словами Стефанішиної, візит матиме на меті оцінити прогрес України у виконанні семи політичних критеріїв Євросоюзу та обговорити політичне рішення щодо початку переговорів про вступ до блоку.

«Поки що динаміка досить позитивна. Розраховуємо, що буде підтримана позиція України щодо початку переговорів наприкінці 2023 року. Шанси досить високі, є підтримка Швеції та низки партнерів», – додала вона.

Країни Північної Європи, в тому числі Швеція, заявили про підтримку зусиль України із виконання вимог для початку переговорів про вступ до Євросоюзу у підсумках саміту Україна – Північна Європа, який відбувся в Гельсінкі 3 травня.

Російські військові розмістили вибухівку в четвертому енергоблоці ЗАЕС – Держатомрегулювання

Російські військові розмістили в приміщенні турбінного відділення 4-го енергоблоку Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) військову техніку та вибухівку, повідомили в пресслужбі Державної інспекції ядерного регулювання.

Експерти нагадали, що наприкінці 2022 року російські військові розмістили в машинній залі 1-го енергоблоку ЗАЕС важку військову техніку із боєкомплектом, а також зброю та вибухівку. А на початку серпня було отримано інформацію щодо розміщення воєнної техніки і в машинному залі другого енергоблока ЗАЕС.

У відомстві також зазначили, що «нові злочинні дії російських загарбників – черговий крок, який завдає значної шкоди ядерній та радіаційній безпеці ядерних установок на промисловому майданчику Запорізької АЕС».

«Принизлива картина для Путіна»: реакції на повідомлення про дрони над Кремлем

3 травня влада Росії звинуватила Київ в атаці дронів на Кремль, а речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює цю атаку як «сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації». Ці заяви прозвучали через 12 годин після того, як у соціальних мережах почали поширюватися відео із прольотом безпілотників над куполом Сенату Кремля. Російські політики почали закликати до ударів по резиденції президента України. Українська влада відкинула звинувачення в атаці. «Ми не атакували ні Путіна, ні Москву, ми воюємо на своїй території», – сказав президент Зеленський. Оглядачі коментують інцидент і називають це ударом по іміджу Володимира Путіна. Реакції зібрав Голос Америки.

Історик та оглядач Ян Ґарнер наголошує, що вибух безпілотника над Кремлем був яскравим ударом по іміджу Росії.

«Кремль уразили вибухом безпілотника над великим банером на честь Дня Перемоги. Я не можу уявити більш принизливої картини для Путіна».

Читайте повністю тут

Армія РФ готується до «кругової оборони» Маріуполя – Скібіцький

Російські військові готуються до «кругової оборони» окупованого Маріуполя, розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв'ю телеканалу «Київ».

За його словами, зараз російська армія «докладає активних зусиль» для використання портової інфраструктури Маріуполя для переміщення вантажів, зокрема військового призначення.

До того ж армія РФ розміщує в Маріуполі та інших окупованих містах відповідні угруповання військ для їхньої оборони, наголосив Скібіцький.

Цивільний зазнав поранення через російські обстріли Сумщини – обласна влада

Російські війська 11 разів обстріляли прикордонні громади Сумської області протягом дня, повідомила обласна військова адміністрація увечері 3 травня.

«Зафіксовано 67 вибухів. Обстрілів зазнали населені пункти Миропільської, Юнаківської, Зноб-Новгородської, Білопільської, Ворожбянської, Середино-Будської громад», – повідомляє місцева влада.

Зокрема, 16 вибухів мін задокументували в Миропільській громаді, п’ять артилерійських обстрілів – у Ворожбянській.

Читайте також: Через російський удар авіабомбами пошкоджено електропідстанцію на Сумщині – Міненерго

«Юнаківська громада: здійснено артилерійський обстріл (сім вибухів). Внаслідок обстрілу поранено цивільну людину, якій надано першу медичну допомогу та направлено до медичного закладу. Били росіяни по території громади і з мінометів – шість вибухів», – йдеться в повідомленні.

По чотири міни російські війська скинули на Зноб-Новгородську та Білопільську громади, у Середино-Будськів громаді зафіксували 21 вибух.

Прикордонні райони Сумщини та Чернігівщини регулярно зазнаєють російських атак.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

Двоє цивільних загинули, дев’ятеро поранені через обстріли РФ на Донеччині – ОГП

Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни через обстріли російськими військами Донеччини 3 травня, внаслідок яких загинули двоє людей, дев’ятеро – були поранені.

«За даними слідства, 3 травня 2023 року російські окупаційні війська обстріляли міста Авдіївку, Костянтинівку, Торецьк, Часів Яр, с. Зарічне Лиманської ТГ, смт Велику Новосілку та с. Новоукраїнку Волноваського району. Обстріл, ймовірно, вівся зі ствольної артилерії, РСЗВ «Град» та мінометів», – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі уточнили, що серед постраждалих – двоє працівників підприємства та батько із сином, які сиділи біля свого будинку, коли російський снаряд влучив поряд із ними.

Кількість загиблих через удар по Херсону зросла до 21 – Зеленський

Через російський удар по Херсону загинула щонайменше 21 людина – про це заявив увечері 3 травня президент України Володимир Зеленський.

«Станом на зараз – 21 загибла людина! 48 поранених! Усі цивільні! За один неповний день! В одній області! Мої співчуття родинам і близьким загиблих», – написав він у своїх соцмережах, коментуючи обстріл Херсона.

Він вказав на те, що російські боєприпаси, випущені по Херсонщині, влучають у цивільні об’єкти на кшталт залізничного вокзалу, житлових будинків, будівельного магазину, супермаркету та автозаправної станції.

Читайте також: «100 пострілів на добу». Чи буде примусова евакуація на півдні?

«Знаєте, що обʼєднує ці місця? Кривавий слід, який залишає Росія своїми снарядами, вбиваючи мирних людей у Херсоні та на Херсонщині», – прокоментував голова держави.

Влада Херсонщини 3 травня повідомила про удар Росії по залізничному вокзалу і гіпермаркету «Епіцентр» у Херсоні.

Після деокупації восени минулого року Херсон практично щоденно зазнає російських обстрілів. Армія РФ все ще перебуває на лівобережжі Херсонщини, звідки завдає ударів по деокупованих територіях півдня України.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

HIMARS та ракети Hydra-70: США оголосили про надання Україні нового пакету допомоги

У середу, 3 травня, влада США оголосила про надання нового озброєння Україні в рамках чергового пакету військової допомоги, повідомляє пресслужба Пентагону.

За інформацією американського відомства, загальна вартість нового пакета допомоги складає 300 млн доларів – до нього увійшли:

  • додаткові боєприпаси для артилерійських ракетних систем (HIMARS);
  • 155-мм гаубиці;
  • 155-мм артилерійські снаряди;
  • 120-мм, 81-мм та 60-мм мінометні снаряди;
  • ракети TOW (Tube-Launched, Optically-Tracked, Wire-Guided);
  • системи протитанкової зброї AT-4 та Carl Gustaf;
  • авіаційні ракети Hydra-70;
  • стрілецька зброя та боєприпаси до стрілецької зброї;
  • боєприпаси для розчищення перешкод;
  • вантажівки та причепи для перевезення важкого обладнання;
  • випробувальне та діагностичне обладнання для технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
  • запасні частини та інше польове обладнання.

В ООН заявили про серйозну гуманітарну кризу в районі Мар’їнки

Серйозна гуманітарна криза стрімко розгортається в районі Мар’їнки в на Донеччині, де приблизно п’ять тисяч цивільних жителів переживають важкі бойові дії, які різко загострилися в останні два місяці, заявили в Управлінні ООН із координації гуманітарних справ.

«Це також вплинуло на гуманітарну ситуацію в сусідніх населених пунктах Курахове і Вугледар – де проживає ще 24 тисячі цивільних – як через прямий вплив бойових дій, так і через тиск у зв’язку з обмеженими послугами і ресурси, оскільки люди, які тікають з інших частин Донецької області, прибувають у ці райони», – йдеться в повідомленні.

В управлінні наголосили, що повсюдні руйнування позбавили людей доступу до їжі, води, електрики, газу, медичного обслуговування й інших необхідних послуг, змушуючи людей значною мірою покладатися на гуманітарну допомогу і підтримку волонтерів для того, щоб вижити.

В управлінні ООН також наголосили, що є гостра необхідність у постачанні предметів домашнього вжитку, оскільки, за даними місцевих організацій, багато цивільних у цих трьох громадах живуть у пошкоджених будинках.

Минулого місяця розвідка Великої Британії заявила, що російські військові активізували танкові атаки навколо міста Мар’їнка, за 20 кілометрів від Донецька, воно стало ще однією «гарячою точкою» на фронті.

Норвегія виділяє додаткові 143 млн євро на відновлення інфраструктури України

Норвегія виділяє загалом 4,5 мільярда норвезьких крон (близько 378 мільйонів євро) на допомогу Україні – про це повідомив уряд країни 3 травня на тлі саміту Північної Європи.

«Норвегія виділила 2,8 мільярда норвезьких крон (235 мільйонів євро) на підтримку життєво необхідної гуманітарної допомоги народу України. Зараз Норвегія виділяє додаткові 1,7 мільярда норвезьких крон (143 мільйони євро) на цивільну підтримку української урядової адміністрації. Кошти будуть спрямовані на ремонт та обслуговування цивільної інфраструктури, щоб забезпечити українцям доступ до електроенергії та води, поміж іншого», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: «Є серйозні домовленості» – в МЗС прокоментували результати саміту країн Північної Європи за участю Зеленського

Про ці рішення прем’єр-міністр країни Йонас Ґар Стьоре повідомив президента України Володимира Зеленського під час зустрічі 3 травня в Гельсінкі.

Уряд Норвегії нагадав, що раніше цього року Осло виділив еквівалент 168 мільйонів євро на підтримку України в рамках п’ятирічної Програми підтримки Нансена. Програма передбачає надання 1,2 мільярда євро Україні щороку з 2023-го по 2027 рік.

Саміт країн Північної Європи відбувся 3 травня у столиці Фінляндії Гельсінкі за участі президента України Володимира Зеленського.

У Повітряних силах назвали кількість російських літаків, із яких обстрілюють Україну

На кордоні з Україною перебуває близько 25 бойових літаків, за допомогою яких армія РФ веде обстріли, повідомив командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону «Єдині новини».

«Таким чином, противник застосовує авіацію щодня на різних напрямках. Зрозуміло, що маємо бути до всього готовими», – сказав Ігнат.

За його словами, українські сили оборони вдень у середу, 3 квітня, збили п’ять російських безпілотників.

Він також прокоментував повідомлення про «можливий обстріл», яке наразі шириться різними каналами у телеграмі.

«Крок, на який ми чекали»: Кулеба привітав плани ЄС фінансувати виробництво боєприпасів

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував рішення Європейського союзу виділити 500 мільйонів на виробництво боєприпасів.

Йдеться про кошти, передбачені на виробництво артилерійських боєприпасів і ракет оборонною індустрією Євросоюзу.

«Збільшення виробництва допоможе покрити потреби Збройних сил України. Це крок, на який ми чекали, та ознака тривалої підтримки Євросоюзом України», – заявив міністр.

Читайте також: Росії доведеться визнати, що Україну не перемогти: голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Міллі

Кулеба окремо подякував Європейській комісії за зусилля у втіленні цієї ініціативи.

Раніше 3 травня ЄС оприлюднив пропозицію, яка передбачає збільшення виробництва боєприпасів у Європі для поповнення вичерпаних на тлі озброєння України запасів. Зокрема, проєкт передбачає виділення 500 мільйонів євро з бюджету ЄС.

Комісар ЄС із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон сподівається, що ця пропозиція буде затверджена до кінця червня.

Україна використовує тисячі снарядів на день і повідомляє, що через брак боєприпасів її військам доводиться обмежувати їхнє використання.

Єрмак щодо удару по Херсону: «росіяни б’ють по мирних людях, вже 18 загиблих»

Ввечері в середу, 3 травня, кількість загиблих внаслідок ракетного удару армії РФ по Херсону та області зросла до 19 людей, зазначив голова ОВА Олександр Прокудін під час телемарафону.

За словами місцевого чиновника, також вже відомо про 47 поранених внаслідок ракетного удару РФ.

Раніше керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповідав про 18 загиблих та 46 поранених станом на 19:56.

«Удари росіян по Херсону продовжуються. Вони б’ють по мирних людях», – наголосив керівник Офісу президента.

Реєстр збитків Україні від агресії РФ представлять у Рейк’явіку в травні – заява саміту в Гельсінкі

Країни Північної Європи підтримують розслідування прокурора Міжнародного кримінального суду російських воєнних злочинів та притягнення Росії до відповідальності. Про це йдеться в заяві України, Ісландії, Данії, Норвегії та Швеції, поширеній за підсумками саміту Україна – Північна Європа в Гельсінкі 3 травня.

Зокрема, держави-учасниці саміту погодилися з необхідністю посилити санкційний тиск на Росію, а також створювати механізм відшкодування збитків від російської агресії.

Читайте також: «Є серйозні домовленості» – в МЗС прокоментували результати саміту країн Північної Європи за участю Зеленського

«Для цього важливою віхою є міжнародний реєстр збитків, який буде представлено на саміті Ради Європи в Рейк’явіку 16-17 травня 2023 року. Ми й далі докладатимемо зусиль для вивчення відповідних варіантів забезпечення фінансування компенсаційного механізму, включно з надійною правовою основою для використання заморожених і знерухомлених російських активів для підтримки відбудови України та з метою виплати репарацій», – йдеться в тексті, оприлюдненому Офісом президента.

У лютому 2023 року Міністерство юстиції повідомило, що уряд Нідерландів погодився на створення в Гаазі міжнародного Реєстру збитків, завданих Україні російською агресією. Планується, що цей реєстр стане частиною механізму репарацій за шкоду, яких Росія завдала українським громадянам, бізнесу та державі.

Саміт країн Північної Європи відбувся 3 травня у столиці Фінляндії Гельсінкі за участі президента України Володимира Зеленського.

«Є серйозні домовленості» – в МЗС прокоментували результати саміту країн Північної Європи за участю Зеленського

Україна має «серйозні домовленості» за результатами саміту країн Північної Європи, що відбувся 3 травня у Гельсінкі за участю українського президента, проте інформація стосовно надання Києву конкретного озброєння не оприлюднювалася. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив Євген Перебийніс, заступник міністра закордонних справ України.

«Конкретні домовленості про надання конкретного озброєння детально не оприлюднювалися, але повірте, там є досить серйозні домовленості, які значно посилять українську безпеку», – сказав Перебийніс.

За словами заступника міністра, всі країни Північної Європи мають досить тісний зв’язок між собою, і для України особливо важлива співпраця з цими країнами у безпековому та військовому плані.

Окупаційна влада Криму каже, що над Феодосією «спрацювала система ППО»

У середу, 3 травня, в окупованому Криму в районі міста Феодосія «спрацювала система ППО», повідомив кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов зазначив, що на південному сході Криму «успішно відпрацювали сили ППО». Радник підконтрольного РФ голови Криму Олег Крючков каже «про збиття двух безпілотників».

У місцевих телеграм-каналах пишуть, що в небі над Феодосією нібито-то був «збитий безпілотник, який попередньо він летів у бік морського нафтового терміналу».

Експрезидент РФ заявляє про необхідність «фізичного усунення Зеленського»

Колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв вважає, що після атаки безпілотників на Кремль Москва має вдатися до «фізичного усунення Зеленського».

Медведєв однозначно звинувачує в атаці дронів українську владу, хоча представники адміністрації президента України і сам Володимир Зеленський наполягають, що «ми воюємо на своїй території».

В Офісі президента України, коментуючи це, заявили, що «щось у РФ відбувається, але точно без дронів України над Кремлем».

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив повідомлення з Москви про нібито атаку безпілотників на Кремль. Очільник американського зовнішньополітичного відомства сказав, що «жодним чином не може їх підтвердити».

У Державній думі Росії закликали завдати «ракетного удару по резиденції Зеленського».

3 травня російська влада звинуватила Київ у нічній атаці дронів на Кремль, а речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює цю атаку як «сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації».

У Фрідмана заявили про намір позбутись активів у РФ після розслідування «Схем» про співпрацю з Росгвардією

Після публікації розслідування «Схем» (Радіо Свобода) про співпрацю російського «АльфаСтрахования» з підрозділами Росгвардії, що беруть участь у війні проти України, власник цієї страхової компанії, люксембурзький холдинг ABH Holdings, акціонером якого є підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман, заявив про намір вийти з бізнесу в Росії – як страхового, так і банківського. Про це йдеться у заяві холдингу, опублікованій на сайті «Сенс Банку» (колишня назва – «Альфа-Банк», бенефіціарний власник – Михайло Фрідман і партнери).

Раніше «Схеми» розповіли, що компанія «АльфаСтрахование» надає Росгвардії послуги зі страхування службового транспорту, в тому числі тих військових частин, які беруть безпосередню участь у повномасштабній війні проти України та підтримують російський режим на окупованих територіях. За останні п’ять років така співпраця принесла «АльфаСтрахованию» понад 280 мільйонів рублів, а за 2022-ий – щонайменше 63,4 млн рублів.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG