Лідери «Групи семи» закликали Іран не постачати Росії балістичні ракети або інші технології для її війни проти України, пригрозивши «новими і суттєвими заходами».
«Ми повторюємо наш заклик до третіх сторін негайно припинити надання матеріальної підтримки незаконній і невиправданій агресивній війні Росії проти України, в іншому випадку їм доведеться зазнати серйозних втрат. Ми надзвичайно стурбовані повідомленнями про те, що Іран розглядає можливість передачі Росії балістичних ракет і відповідних технологій після того, як він надав російському режиму БПЛА, які використовуються для невпинних атак проти цивільного населення в Україні», – йдеться в заяві, оприлюдненій 15 березня.
Лідери G7 наголосили: якщо Іран надасть Росії балістичні ракети або пов’язані з ними технології, то вони готові відповісти «швидко і скоординовано, включно з новими, суттєвими заходами» проти Ірану.
У лютому агентство Reuters, посилаючись на власні джерела в Ірані, повідомляло, що Іран надав Росії «велику кількість потужних» балістичних ракет класу «земля-земля». За повідомленням, йшлося про близько 400 ракет, серед яких багато з сімейства балістичних ракет малої дальності Fateh-110 і Zolfaghar, а поставки начебто розпочалися на початку січня 2024 року після того, як наприкінці минулого року в Тегерані і Москві відбулися зустрічі між іранськими й російськими військовими, на яких було укладено відповідну угоду.
На офіційні запити Reuters у військових відомствах Ірану Росії не відповіли. Пізніше постійне представництво Ірану при ООН заперечило повідомлення ЗМІ про постачання Росії своїх балістичних ракет, назвавши їх «необґрунтованими».
Представник Державного департаменту США сказав Радіо Свобода, що, хоча там і не можуть прямо прокоментувати повідомлення Reuters, розширення військової співпраці між Іраном і Росією – «це те, що має хвилювати весь світ».
Кількість жертв ракетного удару РФ по Одесі зросла до 20 людей – ДСНС
Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по Одесі зросла до 20 людей, повідомила у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше повідомлялося про 19 загиблих і понад 70 поранених.
Рятувальні роботи в Одесі все ще тривають.
«Зараз в Одесі ще тривають рятувальні роботи та надання допомоги після російського ракетного удару – дуже підлого удару цих покидьків: дві ракети, і друга, коли на місце влучання прибули рятувальники та лікарі. Серед загиблих та постраждалих – фельдшери «екстренки», рятувальники ДСНС. Мої співчуття всім рідним та близьким», – сказав у відеозверненні президент України Володимир Зеленський.
15 березня внаслідок російського ракетного удару по Одесі було пошкоджено цивільну інфраструктуру. За даними ДСНС, на місці влучання виникла пожежа. Рятувальники прибули на місце удару РФ. Згодом російська армія завдала повторного ракетного удару. Місцева влада повідомляла, що внаслідок ракетного удару загинули 14 людей, серед яких місцеві жителі, медик та рятувальник. Ще 46 людей, в тому числі семеро співробітників ДСНС, зазнали поранень.
На Новопавлівському напрямку сили РФ 22 рази намагалися прорвати оборону ЗСУ – Генштаб
На Новопавлівському напрямку російські війська за підтримки авіації 22 рази намагалися прорвати українську оборону, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Тут Сили оборони продовжують стримувати противника в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки Донецької області.
Також російські сили продовжують інтенсивно атакувати на Авдіївському напрямку – протягом доби українські захисники відбили понад 20 російських атак в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське Донецької області.
Читайте також: Сирський каже про складну оперативну обстановку на східному напрямку після відвідування позицій ЗСУ
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили 3 атаки противника біля Синьківки, Табаївки, на Лиманському – 9 атак біля Білогорівки, Тернів, Роздолівки.
На Бахмутському напрямку противник наступальних дій не вів, а на Оріхівському напрямку 5 разів атакував позиції українських захисників в районах Старомайорського Донецької області та Роботиного Запорізької області.
Загалом протягом доби на фронті зафіксовано 68 бойових зіткнень.
Уряд офіційно визначив розташування Національного військового кладовища
Кабінет міністрів затвердив документ, який чітко визначає розташування Національного військового меморіального кладовища на двох ділянках у Гатненській громаді Фастівського району Київської області.
«Створення такого кладовища має дуже велике значення для нашої країни, і тому в центрі уваги нашого уряду. Ми завжди маємо пам’ятати тих, хто віддав своє життя за Україну у війні за нашу свободу та незалежність», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Читайте також: Шмигаль назвав строки відкриття Національного військового меморіального кладовища
Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. Родинам загиблих пропонували як мінімум 5 потенційних місць для будівництва кладовища – від середмістя столиці до Київщини. Втім будувати не почали й досі.
Рідних влаштовувало погоджене владою будівництво у Биківні, але уряд змінив ділянку. 8 грудня минулого року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 10289, необхідний для будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища. Новим місцем будівництва кладовища стане село Гатне.
Втім частина родин полеглих військовослужбовців не погоджувалися на будівництво Національного військового меморіального кладовища у Гатненській громаді на Київщині.
Читайте також: Рідні загиблих військових виступили проти будівництва Національного військового кладовища в Гатненській громаді
Путін у дзеркалі, погрози, автомати: як Росія проводить незаконні вибори в окупації
«Вибори без вибору» – саме так називають незаконних виборів президента Російської Федерації, які триватимуть 15-17 березня, деякі жителі окупованих територій Донбасу. Незаконні вибори на окупованих Донеччині та Луганщині почалися задовго до дня голосування в самій РФ. В деяких районах він розпочався ще 25 лютого, а з 10 березня стартувало дострокове голосування. Нібито в цілях безпеки жителям окупованих територій Донбасу «дозволили» голосувати не тільки на виборчих дільницях, але і вдома, і на роботі, і на прибудинкових ділянках. Як відбувається несанкціоноване голосування в окупації, чим Росія заохочує прихід на дільниці, чим погрожує, і що чекає людей, які беруть участь у незаконних виборах – розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
На окупованих територіях Донеччини та Луганщини активна інформаційна кампанія стартувала задовго до виборів. Головних посилів було два. Перший – як важливо прийти проголосувати, другий – як ще важливіше проголосувати за чинного президента РФ Володимира Путіна. Агітація за Путіна почалася, щойно він висунув свою кандидатуру. У містах одразу ж з'явилися намети для збору підписів за його кандидатуру, і окупаційні ЗМІ щодня давали новини про те, як одностайно підуть на дільниці підтримати чинного президента Росії.
Після затвердження російською ЦВК Путіна офіційним кандидатом агітація посилилась. В мережу постійно викладалися пропагандистські ролики про те, що без Путіна Росії не стане. Навіть випустили ролик, де полонені українські солдати після того, як в полоні їм надають допомогу, рвуть українські паспорти та йдуть голосувати: мовляв, вони свій вибір вже зробили.
Ракетний удар РФ по Одесі: кількість жертв зросла
Кількість загиблих та постраждалих внаслідок російського ракетного удару по Одесі зросла, повідомила у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Унаслідок ворожого ракетного удару по місті Одеса загинули 17 осіб, з яких один рятувальник. Постраждало 73 людини, з яких 9 – співробітники ДСНС», – йдеться у повідомленні.
Роботи тривають.
Натомість генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що станом на 17:00 вже відомо про 19 загиблих та 73 постраждалих внаслідок російських ракетних атак. Серед жертв та постраждалих — місцеві мешканці, медики, співробітники ДСНС.
15 березня армія РФ здійснила ракетну атаку на Одесу. Cпівробітники ДСНС, які працювали на місці першого удару ракетою, були вбиті другим ударом. За офіційними даними, у результаті російського обстрілу міста загинули щонайменше 19 людей, понад 70 – постраждали.
Зеленський: Україна буде завдавати БПЛА ударів по найуразливіших місцях противника
Президент Володимир Зеленський після важливих військових нарад заявив, що Україна буде завдавати дронами ударів по найуразливіших місцях противника.
«Разом з Головкомом, начальником ГШ Анатолієм Баргилевичем, міністром оборони Рустемом Умєровим, головою СБУ Василем Малюком, начальником ГУР МО Кирилом Будановим і заступником Головнокомандувача ЗСУ, відповідальним за напрямок безпілотних систем, Вадимом Сухаревським визначили найуразливіші місця ворога, ті, де ми можемо завдати йому найбільшої шкоди. І будемо завдавати. Що більше російська держава втрачатиме і що більшою буде ціна її агресії, то ближчим буде справедливе завершення цієї війни», – написав він у телеграмі.
Читайте також: Розвідка Британії: нафтопереробні потужності РФ скоротилися через українські удари
Український президент повідомив про нараду з представниками Кабміну, ОПК та інших відомств щодо виробництва високотехнологічних дронів для проведення цих та майбутніх операцій.
«В Україні є така зброя, але вона повинна ставати далекобійнішою, масовішою та потужнішою. Визначили відповідні завдання та терміни. Жоден російський теракт не повинен залишатися без відповіді», – наголосив він.
Клименко про ракетний удар РФ по Одесі: є втрати серед особового складу Нацполіції
Унаслідок ракетного удару по Одесі загинули 16 людей, включно зі співробітником ДСНС, є втрати серед особового складу Нацполіції, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Рятувальники прибули для надання допомоги постраждалим, коли росіяни завдали повторного удару. 73 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. На жаль, маємо втрати й серед особового складу Національної поліції», – написав він у телеграмі.
Міністр не уточнив даних щодо цих втрат.
Вдень 15 березня внаслідок російського ракетного удару по Одесі було пошкоджено цивільну інфраструктуру. За даними ДСНС, на місці влучання виникла пожежа. Рятувальники прибули на місце удару РФ. Згодом російська армія завдала повторного ракетного удару.
Спочатку місцева влада повідомляла, що внаслідок ракетного удару загинули 14 людей, серед яких місцеві жителі, медик та рятувальник. Ще 46 людей, в тому числі семеро співробітників ДСНС, зазнали поранень.
За останніми даними, 16 людей загинули, до лікарень потрапили 55, 10 з яких у важкому стані.
Сили оборони півдня повідомили, що РФ застосувала для удару по Одесі балістичні ракети «Іскандер-М». Військові уточнили, що внаслідок атаки зруйнована триповерхова будівля рекреаційного об’єкта, пошкоджені щонайменше 10 приватних будинків, станція техобслуговування, газопровід низького тиску, авто швидкої допомоги та пожежно-рятувальні автомобілі.
Макрон після перемовин з Шольцом: ми не будемо ініціювати жодної ескалації
Французький президент Емманюель Макрон після зустрічі у Берліні у форматі Веймарського трикутника – з лідерами Німеччини та Польщі – нічого не сказав стосовно своєї позиції щодо можливостей відправити війська в Україну, натомість повідомив, що була узгоджена позиція не ініціювати ескалацію.
«Ми будемо робити все необхідне стільки, скільки потрібно, щоб Росія не змогла виграти цю війну. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та її народ, скільки знадобиться і, як і з першого дня, не ініціюватимемо жодної ескалації. Але наша рішучість жорстка. Це також передбачає нашу єдність, і тому ми ухвалили рішення щодо кількох ініціатив і діємо утрьох над дуже конкретними речами», – повідомив Емманюель Макрон після перемовин.
Читайте також: На тлі відмови Німеччини передавати Україні ракети Taurus Зеленський і Шольц провели телефонні переговори
У свою чергу канцлер Німеччини Олаф Шольц вкотре наголосив на підтримці України.
«Ясно одне: ми підтримуємо Україну. Також зрозуміло, що ми не воюємо з Росією. Нашою спільною метою є і залишається забезпечення того, щоб Україна могла ефективно захищатися від російської агресії. Німеччина, Франція та Польща віддані цьому разом зі своїми союзниками та партнерами в Європі та по той бік Атлантики. І ми не відмовимося від своїх зобов’язань», – наголосив він.
У контексту домовленостей щодо підтримки України німецький канцлер перерахував останні узгоджені ініціативи:
- закуповувати ще більше зброї для України на всьому світовому ринку.
- розширити виробництво військової техніки, зокрема, у співпраці з партнерами в Україні
- створити нову коаліцію засобів реактивної артилерії великої дальності в рамках формату «Рамштайн»
- збільшити підтримку в рамках Євросоюзу (узгоджений Фонд на 5 млрд євро на відшкодування країнам-членам наданої зброї)
14 березня посли країн-членів Євросоюзу ухвалили рішення про поповнення на 5 мільярдів євро Європейського фонду миру.
Читайте також: Боррель: країни-члени ЄС можуть закуповувати боєприпаси для України поза межами блоку
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона.
У лютому український президент констатував, що Україні було надано лише 30% від обіцяного Євросоюзом мільйона снарядів.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України перехопити у Росії ініціативу на полі бою є оперативно обґрунтованою, але тривалі затримки військової допомоги Заходу, ймовірно, відстрочать ці зусилля Києва відновити ініціативу.
ОВА: війська РФ вночі завдали чергового удару по Мирнограду
Російські війська вночі шістьма ракетами завдали удару по Мирнограду, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Вночі росіяни шістьма балістичними ракетами ударили по Мирнограду. Ніхто не постраждав, крім об'єктів критичної інфраструктури, комунальної, приватної власності», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, зараз на місці працюють відповідні служби – комунальні служби роздають будівельні матеріали людям, чиє житло пошкоджене внаслідок російської атаки.
Читайте також: Російські війська влучили в багатоповерхівку на Донеччині, двоє людей загинули – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Донеччину. Останнім часом війська РФ посилили свої атаки міста Мирноград.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Все згоріло дотла: українські біженці розповідають про пожежу в таборі «Тегель» у Берліні
Люди в розпачі бігають по намету та намагаються врятувати свої речі від вогню. Такі кадри поширилися по телеграм-групах українських переселенців у Німеччині. 12 березня на території табору для біженців, який розташований на місці колишнього аеропорту «Тегель» у Берліні, сталася масштабна пожежа. Для її ліквідації було задіяно близько ста співробітників пожежної служби. Вогонь знищив намет площею у майже тисячу квадратних метрів, де жило 380 людей. Більшість із них – українці. Сотні людей довелося евакуювати, обійшлося без постраждалих. Люди втратили документи та особисті речі.
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода поспілкувався із українськими біженцями, які живуть у центрі для біженців Берлін-Тегель, та дізнався, де живуть зараз постраждалі, яку допомогу їм надають та що відомо про причини пожежі. Також ми публікуємо реакцію влади та інформацію щодо причин пожежі, яку розслідує поліція міста.
«Побачимо» – чиновник ЄС про відправку західних військ в Україну
Міністри закордонних справ ЄС можуть в понеділок торкнутися теми щодо відправки західних військ в Україну. Про це повідомив чиновник ЄС, не уповноважений давати коментарі ЗМІ, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Стратегія – реагувати на події відповідно до того, як розвивається ситуація. Ми це робимо ще з 24 лютого: одразу на другий день високий представник (ЄС Жозеп Боррель) попросив сотні мільйонів євро на озброєння України. І потім ми вирішували, які види зброї – це довгий-довгий шлях. Тож побачимо. Тут не можна сказати так чи ні про жодну річ – це величезна війна», – сказав чиновник і додав, що не знає, чи будуть міністри у понеділок намагатися сформувати спільну позицію з цього питання, але в Раді ЄС стежать за дискусіями з цієї теми.
Наприкінці лютого французький президент Емманюель Макрон заявив, що, хоча «немає консенсусу» щодо відправки західних сухопутних військ в Україну, «нічого не можна виключати». Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них, водночас наполягаючи на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні.
Читайте також: Зеленський відреагував на заяву Макрона щодо відправлення західних військ в Україну
Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
У Кремлі попередили, що якщо НАТО відправить війська, прямий конфлікт між альянсом і Росією буде неминучим.
14 березня Емманюель Макрон знову повторив свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну.
Єврокомісія виділила 500 млн євро на збільшення виробництва боєприпасів
Європейська комісія виділила 500 млн євро, передбачених законом про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP) – це дасть змогу європейській оборонній промисловості збільшити потужності з виробництва боєприпасів до 2 млн снарядів на рік до кінця 2025 року.
Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, очікується, що за підтримки ASAP до кінця 2025 року Європа досягне річного обсягу виробництва боєприпасів у 2 мільйони одиниць.
Комісія відібрала 31 проєкт для допомоги європейській промисловості у збільшенні виробництва боєприпасів. Вони охоплюють п’ять сфер: вибухові речовини, порох, снаряди, ракети, а також сертифікацію випробувань і відновлення. На реалізацію проєктів буде виділено 513 мільйонів євро з бюджетів ЄС і Норвегії. Це фінансування дозволить залучити додаткові інвестиції з боку промисловості на умовах співфінансування, в результаті чого загальний обсяг інвестицій в ланцюжок постачання становитиме близько 1,4 мільярда євро.
Читайте також – Мільйони євро на снаряди та дрони: як Чехія знаходить нові шляхи допомоги Україні
У Єврокомісії зауважують, що ASAP зосереджується на поросі та вибухових речовинах, на них буде виділено близько трьох чвертей програми. Програма підтримає проєкти, які збільшать річні виробничі потужності на понад 10 000 тонн пороху і на понад 4 300 тонн вибухових речовин. З цією метою ЄС інвестує 248 мільйонів євро у потужності з виробництва пороху і 124 мільйони євро у потужності з виробництва вибухових речовин. Очікується, що угоди з відібраними заявниками будуть підписані в травні 2024 року.
У європейській установі зазначають, що завдяки вже вжитим заходам європейські річні виробничі потужності з виробництва 155-мм снарядів вже досягли 1 мільйона на рік у січні 2024 року.
Європейська комісія 5 березня представила нову оборонно-промислову стратегію, яка має перевести економіку Євросоюзу на військові рейки і тісно інтегрувати в неї Україну.
Читайте також: Боррель: країни-члени ЄС можуть закуповувати боєприпаси для України поза межами блоку
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона.
У лютому український президент констатував, що Україні було надано лише 30% від обіцяного Євросоюзом мільйона снарядів.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України перехопити у Росії ініціативу на полі бою є оперативно обґрунтованою, але тривалі затримки військової допомоги Заходу, ймовірно, відстрочать ці зусилля Києва відновити ініціативу.
Росія вдарила «Іскандером М» по Одесі: десятки загиблих і поранених. Що відомо (фото)
Внаслідок російського ракетного удару вдень 15 березня по цивільній інфраструктурі Одеси наразі відомо про 14 загиблих і 46 поранених. Серед них медик і рятувальники. Радіо Свобода переповідає хід подій.
- Об 11:01 на Одещині була оголошена повітряна тривога. У Повітряних силах України попередили про загрозу атаки балістичними ракетами для південних областей. Через дуже короткий проміжок часу в Одесі пролунав вибух. Потім ще один.
«Внаслідок російської ракетної атаки по Одесі є постраждалі. На місці працюють всі відповідні служби. Данні уточнюються», – написав о 12-й дня голова ОВА Олег Кіпер у телеграмі.
- О 13:22 Державна служба із надзвичайних ситуацій (ДСНС) повідомила: внаслідок російського ракетного удару по Одесі було пошкоджено цивільну інфраструктуру. На місці влучання виникла пожежа...
- По 19-й годині стало відомо , що число жертв російського ракетного удару зросло до 20-ти, а поранених нарахували до понад 70-ти.
Сили оборони півдня: російські військові вдарили по Одесі «Іскандерами»
Російські військові застосували для удару по Одесі 15 березня балістичні ракети «Іскандер-М», йдеться в повідомленні Сил оборони півдня.
«Ворог підступно вдарив балістикою по Одесі, випустивши з тимчасово окупованого Криму ракети «Іскандер-М», – зазначили військові.
У Силах оборони півдня уточнили, що внаслідок обстрілу зруйновано триповерхову будівлю рекреаційного об’єкта, пошкоджено щонайменше 10 приватних будинків, станцію техобслуговування, газопровід низького тиску, авто швидкої допомоги та пожежно-рятувальні автомобілі.
«Триває розбір завалів. Станом на зараз відомо про 14 загиблих, серед яких мешканці району, медик та рятувальник. 46 людей зазнали поранень, серед них 8 рятувальників», – йдеться в повідомленні.
«Розстріл впритул»: чому окупанти страчують полонених із ЗСУ на полі бою?
Вбивства українських військовополонених на полі бою – про яку кількість таких випадків відомо правоохоронним органам? За яких обставин російські військові розстрілювали українських бійців у Запорізькій області? Чи складно встановити причетних до страт українських військових і яке покарання вони можуть понести, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Правоохоронці розслідують 19 кримінальних проваджень про вбивства українських військовополонених, повідомив у кінці лютого українським ЗМІ керівник департаменту Офісу генпрокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрій Бєлоусов.
- За його словами, з початку повномасштабного вторгнення 45 українських військових були вбиті у полоні. Найбільше розстрілів російські окупанти вчинили у Донецькій і Запорізькій областях. Прокурор додав, що з листопада минулого року кількість вбивств захоплених українських військових збільшилася.
- Деякі випадки фіксують бійці Сил оборони України, а деякі – російські військові, які викладають відповідні відео у соціальні мережі. Оскільки розстріли українських полонених відбуваються уже протягом двох років і кількість таких випадків лише збільшується, Бєлоусов вважає, що це свідчить про підтримку таких злочинів вищим військовим командуванням РФ.
- Він зазначив, що перші випадки розстрілів українських військових зафіксували свого часу у Чернігівській і Харківській областях. Наразі вже є вирок українського суду щодо майора російської армії. Його засудили до довічного позбавлення волі за розстріл на Чернігівщині. Ще одна подібна справа перебуває у суді Чернігівської області.
- Також прокуратура оголосила підозри російським військовим за аналогічні злочини, які були вчинені на Харківщині. За фактом щодо нещодавніх випадків, які трапилися з листопада минулого року по теперішній час, Офіс генпрокурора встановлює осіб, які до цього причетні, і незабаром, кажуть, підозри також оголосять.
Впродовж лютого зʼявилося кілька повідомлень про страти українських військовополонених російськими військовими. Зокрема, відомо про такі випадки у Бахмутському районі, а також в Авдіївці.
Начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Запорізької обласної прокуратури Микита Ковалевський розповів «Новинам Приазовʼя», що у цьому регіоні розслідують вбивства щонайменше 8 оборонців України. За його словами, у грудні 2023 року розпочато розслідування у двох таких кримінальних провадженнях.
Швеція передасть Україні гідроцикли служби берегової охорони
Швеція передасть Україні гідроцикли берегової охорони, йдеться в повідомленні пресслужби уряду країни.
За даними уряду Швеції, «гідроцикли мають попит в Україні, і, за словами представників берегової охорони, вони можуть бути передані в дар Україні негайно».
21 грудня берегова охорона оголосила, що водні судна, які використовуються для морського спостереження, можуть бути передані в дар Україні. Про це берегова охорона повідомила в проміжному звіті урядового завдання з аналізу умов передачі в дар Україні суден та іншого обладнання.
«Загалом дар складається з дев’яти персональних водних суден, які можуть бути передані одразу після того, як їх буде деідентифіковано, а специфічне обладнання демонтовано», – зазначили в уряді Швеції.
Раніше в уряді країни повідомили, що Швеція підтримує чеську ініціативу щодо постачання артилерійських снарядів в Україну та обіцяє надати 30 мільйонів євро для закупівлі боєприпасів.