Президент Латвії закликає зняти обмеження на удари по військових цілях в Росії
Наступ Росії – це наслідок зволікань і нерішучості Заходу, тому партнерам варто зняти обмеження на застосування Україною зброї, яку вони їй надають. Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс в інтерв’ю CNN.
«Те, що ми бачимо, – наслідок нашої неспроможності надати Україні зброю та накладання обмежень на те, як Україна може її застосовувати – для ударів по території Росії. Ми говоримо не про цивільних, а про легітимні військові цілі», – розповів політик.
Рінкевичс додав, що погоджується зі словами генерального секретаря НАТО про те, що настав час переглянути обмеження щодо застосування Україною західної зброї.
«На мою думку, немає жодної прагматичної раціональної причини не дозволяти Україні застосовувати надану зброю проти Росії у той спосіб, який буде найефективнішим. Оцінки, що Росія у відповідь може розпочати якусь ескалацію, ґрунтуються на не дуже чітких оцінках реальної ситуації. Чому? Тому що Росія вже розпочала ескалацію», – вважає президент Латвії.
Він зазначив, що Латвія не накладає жодних обмежень на застосування зброї, яку надає Україні. І подібні рішення приймає кожна окрема країна, а не НАТО загалом.
«Можливо, один зі страхів, думаю, безпідставний, що Росія застосує тактичну ядерну зброю. Думаю, це російський шантаж, з дуже гарним розрахунком. Але деякі країни ведуться на нього. Це не те, що я можу порадити робити», – резюмував Рінкевичс.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
20 травня глава Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
За добу на фронті відбулося 97 бойових зіткнень. Найгарячішою залишалася ситуація на Покровському, Куп’янському, Харківському та Времівському напрямках, йдеться 27 травня у зведенні Генерального штабу Збройних сил України станом на 22.30.
«Протягом доби противник завдав по території України два ракетні із застосуванням двох ракет та 43 авіаційні удари із застосуванням 50 КАБів, застосував 418 дронів-камікадзе. Здійснив понад 2900 обстрілів по позиціях наших військ та населених пунктах із використанням різних типів озброєння», – повідомили у ЗСУ.
На Покровському напрямку українські військові відбивали 21 атаку сил РФ. 11 штурмових спроб російської армії прорватися далі від Очеретиного успіху не мали, кажуть у Генштабі.
«На окремих ділянках ситуація напружена. Сили оборони вживають активних заходів для недопущення просування ворога. На цьому напрямку з початку доби противник втратив понад 350 осіб у живій силі вбитими та пораненими та 27 одиниць озброєнь і військової техніки», – вказано у повідомленні.
Також за даними Генштабу, ЗСУ відбили 10 російських атак на Харківському напрямку, по вісім на Краматорському і Курахівському, сім на Куп’янському, по п’ять на Лиманському і Сіверському напрямках і чотири на Времівському напрямку.
На Придніпровському напрямку, на плацдармах на лівому березі Дніпра, зазнали невдачі сім спроб РФ відтіснити підрозділи ЗСУ в районі Кринок.
Після засідання Ставки головнокомандувача президент Володимир Зеленський заявив, що намір російських військ – відтягнути Збройні сили України на північ, щоб просунутися на сході. За його словами, ЗСУ знають, як відповідати на ці плани російської армії.
Раніше Сирський повідомляв, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Україна відчує брак шкільних підручників після знищення у Харкові типографії – Політучий
Після знищення частини типографії «Фактор-Друк» у Харкові внаслідок удару російської ракети українські школи відчують брак підручників, а ринок книговидання може зменшитись на 40%, принаймні до відновлення постраждалої друкарні. Про це Голосу Америки розповів президент холдингу «Фактор-Друк» Сергій Політучий. Він також розповів про стан постраждалих співробітників та поділився оцінками, як, де і у скільки обійдеться відновлення друку книг у Харкові.
У Португалії повідомили про запланований на завтра візит Зеленського до країни
Президент України завтра, 28 травня, відвідає з робочим візитом Португалію, повідомляє пресслужба президента країни Марселу Ребелу де Сози.
«Візит президента Зеленського є частиною спільного наміру поглибити чудові відносини між двома державами, з особливим акцентом на зміцненні співпраці у сфері безпеки та оборони. Він також надасть можливість підтвердити відданість Португалії суверенітету та територіальній цілісності України, а також політичній, військовій, фінансовій та гуманітарній підтримці Києва», – йдеться в дописі.
Зазначено, що Зеленський проведе робочі зустрічі з прем’єр-міністром Луїшем Монтенегро та президентом Марселу Ребелу де Соузою.
Раніше сьогодні Зеленський прибув до Іспанії, де підписав безпекову угоду між країнами.
Візити президента України планувалися раніше на середину травня. Але через ситуацію на фронті Володимир Зеленський 15 травня дав доручення перенести всі міжнародні заходи за його участю. Повідомлялось, що тоді були скасовані візити до Іспанії та Португалії.
Міноборони Франції про направлення своїх інструкторів в Україну: це питання обговорюється
Міністерство оборони Франції заявило, що направлення військових інструкторів в Україну для навчання Збройних сил ще обговорюється. Про це у Міноборони Франції сказали у відповідь на запит агенції AFP після того, як головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський привітав «ініціативу Франції направити в Україну інструкторів для підготовки українських військовослужбовців».
«Навчання на українській території – це один із проєктів, який обговорюється після конференції з підтримки України, скликаної (президентом Франції Емманюелем Макроном) 26 лютого. Як і всі проєкти, які обговорювалися з цієї нагоди, цей продовжує бути предметом роботи з українцями, зокрема для розуміння їхніх точних потреб», – заявили в міністерстві.
Сирський 27 травня також повідомив, що вже підписав документи, які дозволять першим французьким інструкторам невдовзі відвідати українські навчальні центри й ознайомитися з їхньою інфраструктурою і персоналом.
Головнокомандувач висловив сподівання, що «рішучість Франції буде спонукати інших партнерів долучитися до такої ініціативи».
Раніше президент Франції Еммануель Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Удар РФ по Харкову: кількість поранених зросла до 12 – ДСНС
Кількість постраждалих унаслідок удару по Харкову вдень 27 травня зросла до 12, повідомляє Державна служба із надзвичайних ситуацій. Раніше було відомо про одну загиблу і десятьох постраждалих через авіаудар по місту.
«Сьогодні близько 16:00 ворожа авіація вдарила керованими авіабомбами по цивільному підприємстві міста Харкова. Внаслідок вибуху зруйновано дах виробничого цеху. Виникла пожежа, яку вогнеборці оперативно ліквідували», – розповіли рятувальники.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомляв про 11 постраждалих. Згодом з’ясувалось, що жінка, яка перебувала у важкому стані, померла.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа. Наразі відомо про 18 загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявила, що нещодавні російські удари по Харкову, зокрема суботній удар по гіпермаркету, «продовжують тенденцію збільшення жертв серед цивільного населення» в місті й Харківській області.
Відтоді, як російські збройні сили розпочали наземний наступ на Харківську область 10 травня, ММПЛУ підтвердила, що 45 цивільних осіб було вбито і 189 поранено в Харкові й Харківській області, йдеться в заяві місії.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Держборг України перевищив 6 трильйонів гривень – Мінфін
У квітні 2024 року сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 86,17 млрд гривень (у доларовому еквіваленті – на 0,47 млрд доларів США), йдеться у відповідній статистиці Міністерства фінансів.
Зазначається, що на 30 квітня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6 010,42 млрд грн, або 151,52 млрд доларів США.
Зокрема, державний та гарантований державою зовнішній борг становив 4 298,92 млрд грн (71,52% загальної суми), або 108,37 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 711,50 млрд грн (28,48%), або 43,14 млрд дол. США.
Наприкінці березня Міністерство фінансів повідомило, що протягом місяця до бюджету України надійшло близько 9 мільярдів доларів США зовнішнього фінансування.
При цьому в уряді наголосили, що кошти від ЄС є першим траншем у межах нового інструменту Ukraine Facility. Вони є частиною перехідного фінансування, загальний обсяг якого сягає 6 мільярдів євро.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.
Росія визнала, що журналістка Вікторія Рощина перебуває на території РФ – НСЖУ
Уперше Росія визнала, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території, перебуває на території РФ. Про це написав у фейсбуці 27 травня очільник Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко.
Він зазначив, що батько журналістки Володимир Рощин отримав відповідний лист від Міністерства оборони РФ і передав його НСЖУ.
«За наявними відомостями, Рощина Вікторія Володимирівна, 6.10.1996 року народження, затримана і наразі перебуває на території Російської Федерації», – йдеться у листі від 17 квітня, який батько отримав приблизно 22 квітня.
За словами Томіленка, Володимир Рощин звертався до Міжнародного комітету Червоного хреста, який підтвердив, що Вікторія перебуває в полоні, але доступу до неї наразі немає.
Раніше запити родичів журналістки до російських владних органів залишилися без відповідей, пише очільник НСЖУ.
Читайте також: Журналіста з Нової Каховки Цигіпу етапували із Севастополя до Росії – дружина
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон росіяни.
Вікторія Рощина є авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» та «Цензор.нет».
Раніше міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомляли, що понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними організації, двоє українських журналістів, Вікторія Рощина та Дмитро Хилюк, вважаються зниклими безвісти в Росії. Щонайменше 12 журналістів затримані на окупованих російськими військами територіях України.
Сили РФ вдарили по Нікопольщині: пошкоджені будинки, готель, гараж, авто, постраждав чоловік – влада
Російські війська 27 травня завдавали ударів по Нікопольському району дронами-камікадзе й артилерією, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Майже півтора десятка ударів по Нікопольщині за день. Переважно – дронами-камікадзе. Втім, було й кілька артобстрілів. Агресор цілив по Нікополю, Мирівській, Червоногригорівській, Покровській, Марганецькій громадах», – йдеться у повідомленні.
За словами Лисака, 56-річного чоловіка з осколковим пораненням госпіталізовано у тяжкому стані.
«Внаслідок обстрілу згоріла господарська споруда, вогонь зачепив і розташований поряд житловий будинок. Загалом пошкоджені 4 приватні будинки й багатоквартирна двоповерхівка, господарська споруда, гараж, автомобіль, інфраструктурний об’єкт, готель, приватне підприємство. Постраждали також енергетичне обладнання і лінії електропередачі», – розповів голова ОВА.
Нікополь регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння – ударних БПЛА, артилерії. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Депутатка пояснила, чи може Україна бити по території РФ західною зброєю після рішення ПА НАТО
Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію щодо України, в якій українська делегація «змогла відстояти пункт» про надання права бити по законних військових цілях на території Росії, заявила в ефірі Радіо Свобода Соломія Бобровська, народна депутатка України із фракції «Голос», членкиня комітету з питань безпеки, оборони і розвідки.
Резолюція має рекомендаційний характер, і, за словами Бобровської, ухвалювати рішення щодо дозволу Україні завдавати ударів по цілях усередині Росії наданою ними зброєю має кожна окрема країна-член Альянсу.
«Резолюція лише підтримує і посилює і дає основу нам, українцям, працювати сьогодні в тому полі і підсилювати нашу позицію. Тому що би не сказав генсек і що би не прийняла резолюція, на жаль, рішення Штатів (США – ред.), це є окреме рішення Штатів», – зазначила Соломія Бобровська в ефірі «Свобода.Live».
Раніше очільник постійної делегації України в парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв повідомив про те, що асамблея закликала уряди своїх країн надати Україні дозвіл бити західною зброєю по території РФ.
Він зазначив, що «тепер парламентарі матимуть юридичні підстави для того, щоб ще більше тиснути на свої уряди з тим, щоб рішення ПА НАТО були втілені у життя».
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
22 травня спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон заявив, що Україні треба дати можливість воювати так, як вона вважає за потрібне. До цього стало відомо, що 13 членів Конгресу США закликали дозволити українській армії використовувати американську зброю для ударів по території Росії. Лист до голови Пентагону підписали і демократи, і республіканці.
20 травня глава Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
14 травня видання Politico з посиланням на двох неназваних офіційних осіб США повідомило, що політика адміністрації Джо Байдена щодо заборони використання Україною наданої США зброї для ударів по території Росії не змінилася. Джерела Politico заявили, що військова допомога США Україні призначена «для оборони, а не для наступальних операцій» на території Росії.
Аналітики Інститут вивчення війни заявили, що українська операція щодо завдання ударів по системах у Росії, які безпосередньо підтримують наступальні наземні операції Росії на півночі Харківської області, за своєю суттю була б оборонною, і характеризувати таку спробу як «наступ» було б некоректно.
В ОВА заявили про відсутність потреби в евакуації з Харкова на тлі нових ударів Росії
Потреби евакуації цивільного населення з Харкова наразі немає. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Live» повідомив заступник голови Харківської обласної військової адміністрації (ОВА) Євген Іванов.
«Ми задумувалися про евакуацію вже давно, і в нас на крайній випадок пропрацьований план евакуації громад наших районів, території області, і самого міста Харкова. Щобільше, такий досвід ми вже маємо по 2022 року, і наразі ми більш готові до подібного перебігу обставин і подій. Якщо це буде необхідно, то місцева влада разом з центральною має такий план, і може його відпрацювати. Але наразі жодної ознаки для необхідності евакуації міста немає», – сказав Іванов.
Він додав, що «попри побоювання захоплення міста військами РФ у новому наступі, наразі такої загрози немає, як і загрози наведення артилерії або оточення Харкова».
«Щодо загрози обстрілів ракетами та КАБами, вона була і є, і жоден куточок міста або області є небезпечним 24/7. І в цих умовах живе і працює місто. Попри те, що від початку року дуже сильно посилились обстріли, ми все одно не фіксуємо відтоку населення з Харкова. Наразі населення, як було, так і становить приблизно 1,3 мільйона людей. Щодо підприємств, я зазначу, що близько 80% наших підприємств або зачинені, або зруйновані, або вже релоковані. І процес релокації відбувається з березня 2022 року. Всі, хто міг, фактично, це зробив», – пояснив Іванов.
Щодо евакуації в області він повідомив, що в ОВА евакуювали близько 11 тисяч людей, евакуація триває. Проте, йому відомі випадки, коли жителів із окупованої території насильно вивозили на територію Росії.
«Є певна кількість мешканців, які перебувають або на окупованій території, або вивезені до Росії. І, наскільки нам відомо, це робили проти їхньої волі. Проте, зазначу, що під час евакуації досить великий відсоток людей не хотів евакуюватися навіть попри початок бойових дій», – сказав Іванов.
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов повідомляв, що, попри постійні російські обстріли та наступ сил РФ на півночі області, наразі не планується евакуація із обласного центру.
За його словами, навпаки, Харків приймає евакуйованих − до міста приїжджають люди з районів, де зараз йдуть активні бойові дії, вже прибули понад 6 тисяч людей.
15 травня Міністерство внутрішніх справ поінформувало, що Росія поширює повідомлення нібито від Державної служби з надзвичайних ситуацій України щодо евакуації з Харкова.
«Ворог розповсюджує фейкові повідомлення нібито від ДСНС України із закликами евакуюватися з міста Харкова у безпечніше місце. Насправді це черговий ворожий фейк, мета якого – посіяти панічні настрої серед суспільства», – заявляють в уряді.
МВС додає, що зараз немає потреби в евакуації жителів Харкова. Воно також закликає довіряти лише офіційним джерелам інформації.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини, за даними ОВА, волонтери евакуювали 2202 місцевих жителів з Чугуївського району, 3533 з Харківського, 79 з Богодухівського та 2177 людей.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: найбільша інтенсивність зіткнень на фронті – на Покровському і Харківському напрямках
На фронті від початку доби відбулося 66 бойових зіткнень, найбільша інтенсивність зберігається на Покровському і Харківському напрямках, повідомив у зведенні станом на 17:00 27 травня український Генштаб.
За даними Генштабу, зокрема, на Харківському напрямку кількість бойових зіткнень зросла до 10. «Чотири бої продовжуються. Ситуація контрольована, українські підрозділи посилюють стійкість оборони. При цьому противник застосував уже 17 керованих авіабомб. Зокрема, нових ударів КАБами зазнали Вовчанськ, Липці та Старий Салтів», – йдеться в повідомленні.
На Покровському напрямку, кажуть у командуванні, кількість російських штурмових дій із початку доби зросла до 16.
«Також ворог концентрує удари під Часовим Яром», – зазначили у Генштабі.
У командуванні додали, що українські війська «виснажують ворога вздовж всієї лінії бойового зіткнення. Для підсилення оборони вживаються всі необхідні заходи й оперативно ухвалюються рішення».
24 травня у Генштабі повідомили, що українські війська зупинили сили РФ на півночі Харківщини. Президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення заявив, що українським військовим «вдалося взяти під бойовий контроль територію прикордоння, куди зайшли російські окупанти».
За словами Зеленського, втрати російської армії при спробі прориву в Харківській області, яка розпочалася близько двох тижнів тому, становили вісім російських військових на одного українського. Росія втрати не коментує.
- Російські війська знову обстріляли Харків, є загиблі та поранені, повідомила місцева влада. Це трапилося у день жалоби, оголошеному у місті після російського обстрілу будівельного гіпермаркету «Епіцентр» у вихідні. Пошук зниклих досі триває: попередньо оголосили про 18 загиблих.
- Чи планує місцева влада евакуацію жителів Харкова? Чи будуть евакуйовувати підприємства? Наскільки реалістичний план побудови підземного міста? Які населені пункти можуть окупувати на Харківщині?
- Що відбувається у захоплених військами РФ селах і поруч? Розповідь ексжительки Харківщини, яка розшукує батька.
- Тим часом тривають дискусії щодо того, чи варто дозволити Україні бити по території Росії. Генсекретар НАТО закликав скасувати обмеження на застосування західної зброї.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
В «Укренерго» розповіли, чи вимикатимуть світло 28 травня
В Україні у вівторок, 28 травня, протягом доби відключення електроенергії не прогнозується, йдеться в повідомленні «Укренерго».
«28 травня відключення не прогнозуються», – повідомили в «Укренерго».
Зазначається, що «при зміні ситуації в енергосистемі про застосування обмежень споживання буде повідомлено окремо».
Водночас гендиректор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко каже, ймовірно, відсутність відключень світла 28 травня пов’язане з виходом з ремонту одного енергоблоку АЕС – «це як мінімум допоможе покрити споживання, що значно зросло через кондиціонери».
Однак, він зазначив, що «радіти рано, адже у весняно-літній період у ремонти виводитимуть інші енергоблоки».
«Водночас попрошу все ж бути економними. Я розумію, що хочеться ввімкнути кондиціонер, у самого вчора рука тягнулася до пульта. Але поки що можна обійтися відкритими вікнами. Тож давайте так і робити», – додав Коваленко.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Лиман та фронт поблизу охопили масштабні пожежі: як пожежники гасять ліс під обстрілами (відео)
У Лиманському лісництві підрахували: лише за цей рік вогонь знищив понад 2 тисячі гектарів сосни звичайної віком від 18 до 140 років. Збитки цьогоріч уже склали понад 115 мільйонів гривень. А на відновлення одного гектара такого лісу, якщо не буде боїв, потрібно приблизно 70 років. А в ДСНС Донеччини додають: переважна більшість пожеж пов’язані із обстрілами російських військ. Ба більше: все частіше окупанти обстрілюють самих пожежників.
Франція направить інструкторів для підготовки ЗСУ – Сирський
Франція направить своїх інструкторів в Україну, повідомив головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський за підсумками онлайн-переговорів з міністром оборони Франції Себастьяном Лекорню.
«Радо вітаю ініціативу Франції направити в Україну інструкторів для підготовки українських військовослужбовців», – наголосив генерал.
За словами Сирського, він уже підписав документи, які «дозволять першим французьким інструкторам відвідати українські навчальні центри, ознайомитись з інфраструктурою та персоналом».
Головнокомандувач висловив сподівання, що «рішучість Франції буде спонукати інших партнерів долучитися до такої ініціативи».
Він додав, що подякував французькому міністру за військову та економічну допомогу Україні для оборони від російських військових.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Неподалік «Епіцентру» у Харкові виявили нерозірваний боєприпас – прокуратура
Удар по «Епіцентру» у Харкові сили РФ коригували за допомогою розвідувальних безпілотників. Неподалік гіпермаркету виявили авіаційний боєприпас, який не розірвався, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«Сьогодні (27 травня – ред.) виявили нерозірваний боєприпас за 80 м від будівельного гіпермаркету, який зазнав ворожих авіаударів 25 травня. Попередньо, це також УМПБ Д-30. Дивом 25 травня він не долетів до будівельного гіпермаркету. Крім того, встановлено, що російські військові здійснювали корегування вогню за допомогою БпЛА-розвідників», – кажуть у відомстві.
У прокуратурі наголосили, що «корегування безпілотниками свідчить про свідому тактику РФ, спрямовану на знищення цивільного населення Харкова».
«Російська армія цілеспрямовано здійснила запуск одразу декількох боєприпасів, щоб спричинити якомога більше смертей серед працівників та відвідувачів, а також залякати мешканців міста», – вважають у місцевій прокуратурі.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
27 травня у Харкові оголосили днем жалоби на знак скорботи за загиблими внаслідок російського удару 25 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Боялась дивитись у люстерко». Як в Україні лікують «пошрамованих війною дітей»
Другий рік медики приватних клінік України, які об’єднались у благодійний проєкт «Неопалимі», допомагають українцям, військовим і цивільним, у яких після поранення залишились рубці і сліди від опіків. За допомогою високоякісного і професійного обладнання лікарі повертають пацієнтам віру в себе. Особливо, кажуть, цей проєкт важливий для дітей, в яких після важких поранень постраждали обличчя.
У Львові посмішки дітям повертають лікарі Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру і однієї з львівських приватних клінік.
У Білорусі стартували спільні з Росією навчання Повітряних сил і ППО
У Білорусі 27 травня стартували спільні з Росією навчання Військово-повітряних сил та протиповітряної оборони, йдеться у повідомленні Міністерства оборони країни.
За даними відомства, «під час навчання будуть відпрацьовані питання управління різнорідними силами авіації, а також організації взаємодії під час виконання ними навчально-бойових завдань».
«Основні зусилля під час навчань будуть спрямовані на вирішення завдань із прикриття державних і військових об’єктів від ударів засобів повітряного нападу. Крім того, на авіаційних полігонах екіпажам належить практично відпрацювати низку питань в інтересах прикриття підрозділів сухопутних військ», – кажуть у Міноборони Білорусі.
Як відомо, до навчань мають намір залучити авіаційні військові частини, підрозділи зенітних ракетних і радіотехнічних військ Збройних сил Білорусі, а також екіпажі розвідувальної, винищувальної та армійської авіації Військово-космічних сил Росії.
Навчання триватимуть до 31 травня.
На початку травня в Міноборони РФ повідомили, що Росія найближчим часом проведе навчання «з метою підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань».
Білорусь є найближчим союзником Москви з початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, коли Лукашенко дозволив Кремлю використовувати територію його країни для вторгнення в Україну. Росія також розмістила частину своєї тактичної ядерної зброї в Білорусі.
Росія: дрони атакували об’єкти біля «палацу Путіна»
У ніч на 27 травня безпілотники атакували об’єкти поблизу Геленджика в Краснодарському краї Росії, де, за даними розслідувачів, розташований так званий «палац Путіна».
Влада Краснодарського краю РФ заявила, що минулої ночі два українські безпілотники були «нейтралізовані» в районі села Криниця і хутора Джанхот. Губернатор Веніамін Кондратьєв заявив, що уламки апаратів пошкодили недобудований будинок у Криниці і впали на дерева в Джанхоті. Українська влада ці повідомлення не коментувала.
Міноборони Росії раніше заявляло, що в Краснодарському краї РФ вночі були знищені чотири безпілотники.
Неподалік хутора Джанхот на мисі Ідокопас розташовані маєток і палац, збудовані, як стверджують численні розслідування, для президента Росії Володимира Путіна. У селі Криниця будували винний завод «Старий Прованс» для переробки вирощеного у маєтку винограду.
2021 року Володимир Путін заявив, що палац йому не належить і він ніколи там не був. Прямих доказів того, що Путін справді жив чи бував у цьому будинку, немає, однак із документів очевидно, що до нього має відношення найближче оточення російського лідера. Власником будівлі назвав себе друг Путіна бізнесмен Аркадій Ротенберг. Після 2021 року ні він, ні Путін не говорили про палац і його долю.
На початку травня напередодні інавгурації Путіна на п’ятий термін соратники померлого у російській колонії опозиціонера Олексія Навального опублікували відео і фотографії, як стверджується, інтер’єрів палацу під Геленджиком.