Російські війська використовують для ударів по Україні понад 3 тисячі керованих авіабомб на місяць, заявив президент України Володимир Зеленський.
«Найголовніша проблема, яка сьогодні є, – Росія застосовує більше 3 000 КАБів (керованих авіабомб) в місяць просто по людях. Ми вважаємо, що наступного місяця може бути 3 500. Цього місяця було 3 200», – сказав він на пресконференції під час візиту до Іспанії.
За його словами, в України немає достатньої кількості ракет протиповітряної оборони, щоб зупинити ці тисячі авіабомб.
Зеленський зазначив, що для протидії цим атакам Україна просить світ про сім додаткових систем протиповітряної оборони Patriot, з яких дві лише для Харкова.
«Якщо є сучасні системи Patriot, ці літаки (які випускають авіабомби – ред.) не зможуть підлітати так близько, щоб використовувати ці авіабомби і по цивільних, і по військових», – сказав він, додавши, що така кількість систем ППО «не дасть можливість РФ використовувати тисячі авіабомб».
Президент України Володимир Зеленський 22 травня заявив, що на спецнараді щодо українського виробництва озброєнь обговорювалася протидія російським керованим авіабомбам – «ще треба дуже багато зробити».
Сили РФ активно застосовують КАби для атак українських населених пунктів та позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступ на північ Харківщини.
Сили РФ атакували Харків, постраждало 10 людей, загинула жінка – влада
У понеділок, 27 травня, російські військові завдали ударів по Харкову, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Прильоти у Харкові. Попередньо у центрі міста», – йдеться у його дописі.
За словами Терехова, сили РФ вдарили по Холодногорівському району міста.
«На цю хвилину маємо четверо постраждалих, один з них у вкрай важкому стані», – уточнив він.
Згодом Терехов написав про «приліт» і у Шевченківському районі Харкова.
«Удар стався недалеко від житлових будинків – попередньо, на щастя, інформації про постраждалих та руйнування не надходило», – зазначив мер Харкова.
О 16.59 Олег Синєгубов повідомив про 5 постраждалих внаслідок удару по Харкову.
«Ворог вдарив КАБом по цивільному підприємству. Є руйнування виробничих приміщень», – розповів він.
Станом на 17.06, за даними голови ОВА, було відомо про 11 постраждалих. Згодом з’ясувалось, що жінка, яка перебувала у важкому стані, померла.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов попередив про загрозу повторних ударів і закликав жителів перебувати в укриттях.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа. Наразі відомо про 18 загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявила, що нещодавні російські удари по Харкову, зокрема суботній удар по гіпермаркету, «продовжують тенденцію збільшення жертв серед цивільного населення» в місті й Харківській області.
Відтоді, як російські збройні сили розпочали наземний наступ на Харківську область 10 травня, ММПЛУ підтвердила, що 45 цивільних осіб було вбито і 189 поранено в Харкові й Харківській області, йдеться в заяві місії.
Міністерство закордонних справ Китаю не має інформації, чи надішле Пекін свою делегацію на Саміт миру в Швейцарії.
«Я зараз не маю, чим поділитися щодо цього», – сказала на брифінгу речниця міністерства Мао Нін.
Однак, за її словами, Китай завжди дотримувався справедливої та об’єктивної позиції та працював над сприянням мирним переговорам.
«Ми заохочуємо та підтримуємо всі зусилля, які сприяють мирному розв’язанню кризи, і підтримуємо своєчасне проведення міжнародної мирної конференції, визнаної як Росією, так і Україною, за рівноправної участі всіх сторін, а також справедливого обговорення всіх мирні плани», – сказала речниця дипломатичного відомства, додавши, що Китай готовий «підтримувати комунікацію з міжнародним співтовариством щодо просування політичного врегулювання кризи в Україні».
Конференція, яку українська влада називає глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі поблизу міста Люцерн із метою сприяти досягненню миру у війні Росії проти України. Росії серед запрошених немає.
У Росії заявляли, що переговори про мир в Україні не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Число загиблих через удар по «Епіцентру» в Харкові зросло до 18 – ОВА
У Харкові до 18 зросла кількість загиблих внаслідок суботнього російського удару по гіпермаркету, поранені 48 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Безвісти зниклими залишаються п’ять людей. Інформація оновлюється», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про 17 загиблих.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа.
«Впізнано 13 жертв, серед них 10 працівників гіпермаркету і троє відвідувачів», – повідомили в Офісі генпрокурора.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявила, що нещодавні російські удари по Харкову, зокрема суботній удар по гіпермаркету, «продовжують тенденцію збільшення жертв серед цивільного населення» в місті й Харківській області.
Відтоді, як російські збройні сили розпочали наземний наступ на Харківську область 10 травня, ММПЛУ підтвердила, що 45 цивільних осіб було вбито і 189 поранено в Харкові й Харківській області, йдеться в заяві місії.
Удар по автомийці в Снігурівці: у ДСНС кажуть про 2 загиблих і 5 постраждалих
У Снігурівці на Миколаївщині під час ракетної атаки двоє людей загинуло та 5 постраждали, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За інформацією рятувальників, унаслідок ракетного удару по Снігурівці виникла пожежа у кав’ярні, автомагазині та шиномонтажі, вибуховою хвилею пошкоджено автомийку самообслуговування. Пожежу на площі 300 кв. м ліквідували.
«Наразі відомо про п’ятьох постраждалих. Двоє з них – 17-річні дівчина та хлопець. Під час розбору завалів виявлено тіла двох загиблих людей», – йдеться у повідомленні.
Раніше голова ОВА Віталій Кім повідомив, що 27 травня у Снігурівці на Миколаївщині російська ракета влучила в автомийку самообслуговування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Зеленський відреагував на повідомлення про намір ЄС організувати переговори з участю РФ
Президент України Володимир Зеленський відреагував повідомлення про прагнення ЄС долучитися до мирних переговорів за участі Росії восени.
«Віри Путіну ніякої немає. Ми провели близько 200 раундів перемовин в рамках нормандських зустрічей і мінських угод. Це почалося ще до мого президентства. Результатів не було – окуповані території залишились окупованими», – сказав він під час пресконференції з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
Водночас, за словами Зеленського, у Саміті миру, який організовує Україна, вже зголосилися взяти участь 90 країн.
За даними Bloomberg, Євросоюз прагне після проведення у червні у Швейцарії заходу, який українська влада називає Глобальним самітом миру, долучитися до організації восени у Саудівській Аравії діалогу про мир в Україні з участю Росії. Подробиць цього плану видання не розкриває, коли і в якому форматі може відбутися зустріч із участю РФ, Bloomberg також не пише.
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Війська РФ пробиваються до Покровська і Торецька: атакуватимуть одночасно?
У ніч проти 27 травня проєкт DeepState заявив про просування армії Росії в районах Сокола, Очеретиного та Новоолександрівки – це південно-західний, західний та північно-західний фланги «Очеретинського виступу».
Цей плацдарм Росія планомірно розширює від захоплення Авдіївки та подальшого прориву на захід у лютому 2024 року. За день до цього DeepState повідомив, що агресор зміг окупувати село Уманське на захід від міста.
А раніше, 25 травня, аналітики фіксували просування російської армії на північний схід від Очеретиного в районі Архангельського – практично все село тепер у «червоній зоні».
Таким чином, Росія рухається відразу у двох напрямках від «Очеретинського виступу» – на північ до Нью-Йорка і Торецька, і на захід – до Покровська. Покровський напрямок президент Володимир Зеленський назвав найгарячішим у зверненні від 26 травня.
Крім того, агресор, за повідомленням DeepState від 27 травня, окупував Нетайлове на захід від Донецька. Тут, а також у районі Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки, Уманського, Берестового та навколо Очеретиного утворилися вузькі «вклинення» агресора в оборону ЗСУ. Лінія фронту через них стала дуже нерівною.
Головні питання випуску:
- Чи означає рух армії РФ навколо Очеретиного, що Росія «замахнулася» на захоплення і Торецька, і Покровська?
- Що дають армії Росії «вклинення» в оборону ЗСУ – і наскільки ця тактика нова?
- І що Сили оборони можуть протиставити планам Кремля на полі бою?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- На кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко 14 травня. Однак наголосив, що загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявляє, що нещодавні російські удари по Харкову, зокрема суботній удар по гіпермаркету, «продовжують тенденцію збільшення жертв серед цивільного населення» в місті й Харківській області.
Відтоді, як російські збройні сили розпочали наземний наступ на Харківську область 10 травня, ММПЛУ підтвердила, що 45 цивільних осіб було вбито і 189 поранено в Харкові й Харківській області, йдеться в заяві місії.
«Посилення військового наступу Російської Федерації призвело до значних втрат серед цивільного населення протягом останніх двох тижнів, особливо в Харкові й Харківській області, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. – Жертвами останніх нападів стали працівники гіпермаркету і друкарні, а також покупці».
В ООН зауважили, що представники місії відвідала місце обстрілу торгового центру й інших місць, які нещодавно потрапили під обстріл, і зібрали інформацію, щоб перевірити кількість жертв серед цивільного населення.
«Удар по «Епіцентру» став другою атакою із численними жертвами в Харкові лише за останні три дні. У четвер ракета влучила в друкарню, одну з найбільших в Україні, убивши 7 працівників і знищивши понад 50 000 книг. Протягом останніх кількох днів харків’яни живуть із щоденними повітряними тривогами на тлі посилення російських атак. Атаки на Харків відбулися після наземного наступу, який спричинив хвилю нових переміщень населення, коли російські війська захопили кілька сіл на північ від міста. Тисячі людей прибули до Харкова в пошуках більшої безпеки», – зазначили в місії ООН.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа.
За останніми даними, кількість загиблих внаслідок цього удару зросла до 17. «Впізнано 13 жертв, серед них 10 працівників гіпермаркету і троє відвідувачів», – повідомили в Офісі генпрокурора.
За даними ОГП, безвісти зниклими залишаються п’ять людей. 45 людей зазнали поранень.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
13 травня дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ заявив, що щонайменше 1 993 дитини в Україні були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії. В середньому це дві дитини щодня, заявили у фонді. За повідомленням, це цифри, які змогла перевірити ООН, але справжня кількість, ймовірно, – набагато вища.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Чеська ініціатива з пошуку боєприпасів відправить перші снаряди в Україну (відео)
Радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити вкрай необхідні артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС. В інтерв'ю проєкту «Настоящее Время» Пояр сказав, що підтримка України має важливе значення для безпеки Чехії, оскільки це означає, що «російські солдати не стоять на словацькому кордоні».
Внаслідок удару по селу на Харківщині постраждала жінка – прокуратура
Вранці 27 травня російські військові завдали удару по селу Мартовому на Харківщині, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«За даними слідства, 27 травня близько 9:20 російські військовослужбовці здійснили авіаудари по с. Мартове Чугуївського району. Зазнали пошкоджень житлові будинки та господарчі будівлі. Зазнала поранення 69-річна жінка», – розповіли у відомстві.
За попередніми даними, «російські війська атакували село двома авіаційними боєприпасами УМПБ Д-30».
«Розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Кількість загиблих внаслідок удару РФ по гіпермаркету в Харкові зросла – ОГП
Зросла кількість загиблих внаслідок російського авіаудару 25 травня по будівельному гіпермаркету у Харкові, повідомив в телеграмі Офіс генпрокурора.
«Станом на зараз кількість загиблих зросла до 17. Впізнано 13 жертв, серед них 10 працівників гіпермаркету та троє відвідувачів», – йдеться у повідомленні.
За даними ОГП, безвісти зниклими залишаються 5 людей.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко заявив, що ймовірними жертвами російського удару по будівельному гіпермаркету «Епіцентр» може бути 18 людей, нині точно встановлені особи 11 з них, ще сім заяв до правоохоронців надійшли від родичів. За його словами, існує ймовірність, що не всі тіла можна буде ідентифікувати через сильну пожежу внаслідок атаки.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
27 травня у Харкові оголосили днем жалоби на знак скорботи за загиблими внаслідок російського удару 25 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Міноборони розповіли, скільки українців за кордоном оновили свої дані у застосунку «Резерв+»
Понад 14 тисяч військовозобов’язаних українців, які перебувають за кордоном, оновили свої дані через застосунок «Резерв+», йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
«З 18 травня через застосунок «Резерв+» свої дані оновили понад 14 тисяч військовозобов’язаних за кордоном у 124 країнах», – розповіли у відомстві.
За даними Міноборони, лідерами серед країн стали Польща, Німеччина, Канада, Чехія, США, Велика Британія, Іспанія, Литва, Нідерланди і Словаччина.
«Наші громадяни за кордоном користуються застосунком для уточнення даних, що є важливим вчинком для країни. Ми цінуємо це та продовжуємо розвивати зручні сервіси для усіх», – зазначила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
У Міноборони також назвали загальні цифри – скільки українців оновили свої дані згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня. А саме:
- понад 1,1 млн військовозобов’язаних оновили дані через «Резерв+»;
- майже 55 тисяч – через ЦНАП;
- близько 38 тисяч – через ТЦК.
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
«Коли ми передали зброю Україні, то вона вже не наша, а українська»: Столтенберґ критикує дії Заходу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 27 травня, виступаючи на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Болгарії, розкритикував те, як Захід в цілому надає Україні допомогу, необхідну для відбиття неспровокованої повномасштабної агресії Росії. Столтенберґ назвав недостатньою міжнародну допомогу України і закликав спільноту, насамперед держави альянсу, виправляти це становище. Головне із свіжих заяв очільника НАТО зібрав Голос Америки.
Іспанія та Україна уклали безпекову угоду
Іспанія та Україна уклали двосторонню безпекову угоду.
«Ми підписали безпекову угоду між нашими державами. Вагомий стратегічний документ. На цей рік ми зафіксували один мільярд військової допомоги. На період до 2027 року 5 мільярдів для України від Іспанії через Європейський фонд миру», – заявив президент України Володимир Зеленський на спільній з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом пресконференції.
27 травня Володимир Зеленський прибув до Іспанії. Цей візит планувався раніше, однак через ситуацію на фронті його перенесли.
Педро Санчес, у свою чергу, сказав, що іспанська сторона оголосила, що коли Зеленський зможе приїхати до Іспанії, країни підпишуть договір для покращення рівня співробітництва в різних сферах – обороні, юстиції, гуманітарних питаннях, реконструкції.
На початку травня президент України Володимир Зеленський повідомляв про підготовку семи нових двосторонніх безпекових угод, зокрема зі США.
Девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Атака по «Епіцентру» в Харкові: ідентифікували тіла 14 загиблих – поліція
У Харкові ідентифікували тіла 14 загиблих у результаті російського удару по «Епіцентру» 25 травня. Серед них – 17-річний хлопець, тіло якого виявили під ранок 27 травня, повідомив начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.
«Завдяки дослідженням ДНК нам вже вдалося впізнати дванадцять жертв ворожого удару. Особи ще двох встановили майже одразу, на місці. Пошукова операція триває, ми не припиняємо цю роботу. Продовжується і ідентифікація. Повернути тіла рідним загиблих зможемо одразу, як завершаться пошуки та впізнання», – повідомив Болвінов.
За його даними, встановлено, що серед загиблих – двоє неповнолітніх.
«Тіло людини, яке знайшли зранку, належить 17-ти річному Кирилу. Хлопець жив у Харкові і в той день, як і десятки інших містян, прийшов до гіпермаркету. Впізнати його змогли за ДНК – зразки надала мама загиблого», – розповів керівник слідства.
За словами Болвінова, 27 травня виявили рештки ще однієї загиблої людини.
«Залишки робочого одягу вказують на те, що це один із працівників гіпермаркету. Ідентифікація триває», – зазначив Болвінов.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія: з’явилися супутникові фото наслідків атаки дрона по РЛС в Орську
Проєкт «Схеми» (Радіо Свобода) опублікував супутникові знімки наслідків атаки дрона по російській радіолокаційній станції «Воронеж-М» у російському місті Орськ – це за 1800 км від кордону з Україною.
Супутник Planet Labs зафіксував наслідки цієї атаки. На знімку за 27 травня видно, що на території РЛС з’явились темні плями, яких раніше не було – ймовірно, сліди пожежі внаслідок влучання БПЛА. Роздільна здатність фото не дозволяє оцінити ступінь можливого ураження російської станції, зауважують «Схеми».
Як повідомив Радіо Свобода співрозмовник в українській розвідці, безпілотник Головного управління розвідки Міністерства оборони 26 травня атакував радіолокаційну станцію дальнього виявлення цілей «Воронеж-М» у російському місті Орськ – це за 1800 км від кордону з Україною. Цей удар встановив новий рекорд дальності ураження.
Офіційно Москва не підтверджувала атаку дронів в Орську. Міноборони РФ 27 травня заявило про нібито знищення і перехоплення 12 БПЛА над низкою областей. Серед них Оренбурзької області вказано не було.
Російські телеграм-канали «Військовий інформатор» та «Рибар» стверджували, що український безпілотник намагався атакувати радіолокаційну станцію «Воронеж-М» у селі Горьківське неподалік Орська.
Сімейство РЛС «Воронеж-М» є компонентом російської ядерної безпеки і призначене для виявлення космічних та аеродинамічних об’єктів, у тому числі балістичних та крилатих ракет. «Воронеж-М» здатний виявляти цілі на відстані до 6 тисяч кілометрів та одночасно контролювати до 500 об’єктів.
На початку травня у російському Башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод. Як повідомило тоді Радіо Свобода поінформоване джерело, це був дрон Служби безпеки, який встановив історичний рекорд, подолавши відстань у 1500 км.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
На Миколаївщині сили РФ поцілили в автомийку, двоє поранених – влада
У Снігурівці на Миколаївщині російська ракета влучила в автомийку самообслуговування, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім у телеграмі.
За його даними, в результаті ракетного удару постраждало двоє людей, дівчинка перебуває у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Україна і МВФ розпочали переговори про новий транш фінансування
Місія МВФ та представники України розпочали переговори щодо четвертого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF), який «допоможе залучити близько 2,2 млрд доларів вже у червні», йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства фінансів.
У відомстві кажуть, що метою місії МВФ є обговорення стану виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Зустрічі відбуваються у Варшаві і в онлайн форматі.
З боку України участь у відкритті місії взяв міністр фінансів Сергій Марченко.
«Ми вдало пройшли вже три перегляди Програми та розраховуємо на отримання наступного траншу обсягом близько 2,2 млрд доларів, внаслідок успішного четвертого перегляду, вже у червні», – зазначив Марченко.
За словами міністра, Мінфін спільно з командами Національного банку та МВФ «продовжує активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ для забезпечення макроекономічної стабільності, зміцнення державного управління, економічного відновлення та поступової євроінтеграції України».
Відомо, що від України у зустрічах також беруть участь представники Міністерства фінансів, Національного банку, а також інших органів влади, відповідальних за політики у галузі економіки, енергетики, боротьбу і запобігання корупції, верховенства права.
23 травня Команда Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва для обговорення ризиків для економіки України.
Раніше Рада директорів МВФ у березні схвалила третій перегляд програми розширеного фінансування EFF.
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.
РФ: суд не відпустив під домашній арешт колишнього командувача 58-ї армії
235-й гарнізонний військовий суд у столиці РФ Москві на засіданні 27 травня відмовився задовольнити клопотання слідства та відпустити під домашній арешт генерал-майора російської армії Івана Попова. Його звинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі за причетність до продажу металоконструкцій, виділених для будівництва укріплень російської армії в Україні.
Засідання відбувалося в закритому режимі та тривало близько 10 хвилин, повідомив кореспондент «Медіазони». Суддя Андрій Толкаченко не дав пояснень своєму рішенню.
24 травня випустити генерала відмовився 2-й Західний окружний військовий суд, де захист оскаржив арешт Попова.
За версією слідства, генерал-майор причетний до розкрадання у 2023 році понад 1700 тонн виробів металопрокату, закуплених для обладнання інженерних оборонних споруд на лінії фронту в Запорізькій області. Він провину заперечує. Збитки оцінили на суму понад 130 мільйонів рублів.
Як пише газета «Коммерсант», слідство заявляє, що Попов програв 30 мільйонів рублів на тоталізаторі.
Попов – один із кількох високопоставлених військових та чиновників російського міністерства оборони, заарештованих за останній місяць. У різних кримінальних справах заарештовано заступника міністра оборони Тимура Іванова, начальника кадрової служби міністерства генерал-лейтенанта Юрія Кузнєцова, заступника начальника Генштабу генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна.
Усі вони заявляють про невинуватість, і всі просили відпустити їх під домашній арешт, посилаючись на свої заслуги перед державою, військові нагороди та позитивні характеристики. Усім їм було відмовлено. Тільки у випадку Попова з клопотанням про помʼякшення арешту зверталося слідство, а не лише захист.
Зеленський прибув з візитом до Іспанії
Президент України Володимир Зеленський прибув до Іспанії, де, як очікується, буде підписана безпекова угода між країнами.
У мадридському аеропорту Зеленського зустрів король Феліпе VI, повідомляють медіа.
Як повідомив Зеленський, під час переговорів з прем’єр-міністром Педро Санчесом буде обговорюватися продовження оборонної співпраці, підготовка нового пакету військової допомоги, тренування українських військових.
В Іспанії президент України має зустрітися з прем’єр-міністром країни Педро Санчесом, королем Феліпе VI, а також представниками іспанського парламенту.
Як повідомила в понеділок газета El Pais з посиланням на джерела, Іспанія планує відправити в Україну ракети Patriot і танки Leopard в рамках пакету озброєнь вартістю 1,13 мільярда євро, оголошеного минулого місяця. За даними видання, про нові зобов’язання щодо поставок зброї буде оголошено під час офіційного візиту Зеленського до Мадрида.
Візит президента України планувався раніше, на середину травня. Але через ситуацію на фронті Володимир Зеленський 15 травня дав доручення перенести всі міжнародні заходи за його участю. Повідомлялось, що тоді були скасовані візити до Іспанії та Португалії.