Армія РФ вперше атакувала Краматорськ дроном на «опті»: що це означає?
У Краматорську Донецької області вперше зафіксували удар російським дроном на оптоволокні.
У Краматорській міській раді повідомили, що інцидент стався в одному з мікрорайонів міста.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Сергій Горбатенко виїхав на місце інциденту і побачив оптоволоконний кабель та рештки дрона.
У телеграм-каналах російських військових також з'явилося відео, на якому, як стверджується, дрон на оптоволокні летить над Краматорськом і влучає в припаркований автомобіль.
Старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс» у своєму телеграм-каналі припустив, що російські війська запустили цей дрон по Краматорську з боку Часового Яру.
Раніше про атаки дронів на оптоволокні по Краматорську не повідомляли.
Згідно з картою проєкту DeepState станом на 5 жовтня, лінія бойового зіткнення від Краматорська пролягає приблизно за 15 кілометрів.
Оптоволоконні дрони – це безпілотники, які замість радіозв'язку використовують тонкий оптичний кабель для управління і передачі відео. Вони вкрай небезпечні, оскільки проти них безсилі засоби РЕБ. Водночас дальність польоту таких дронів обмежена довжиною самого кабелю, який розмотується під час польоту.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Синєгубов: голова Борівської громади постраждав через російську атаку
Російські війська вдарили FPV-дроном біля легкового авто в Боровій, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 6 жовтня.
За його даними, удар поцілив у заднє колесо автомобіля.
«У машині перебували начальник Борівської селищної військової адміністрації та секретар громади – вони зазнали вибухових травм, забоїв», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Синєгубов додав, що постраждалих госпіталізували, медики надають їм необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування анонсує розгляд Радою законопроєкту про Кіберсили ЗСУ
Верховна Рада розгляне проєкт закону «Про Кіберсили Збройних Сил України» завтра, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 6 жовтня.
За повідомленням, у ЗСУ триває процес нарощення спроможностей із боротьби в кіберпросторі. Підрозділи кіберборотьби, утворені після початку повномасштабного вторгнення РФ, «вже забезпечують відсіч кіберагресії ворога».
Процес формування Кіберсил, нагадує штаб, був запущений на вимогу указу президента від 26 серпня 2021 року щодо рішення Ради національної безпеки і оборони від 14 травня того ж року «Про невідкладні заходи з кібероборони держави», а також директивних документів міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ.
«7 жовтня 2025 у Верховній Раді України заплановано розгляд у першому читанні законопроєкту №12349 «Про Кіберсили Збройних Сил України». Вказаний проєкт Закону України було розроблено робочою групою, до складу якої були включені і профільні фахівці Генерального штабу Збройних Сил України», – заявляє командування.
Генштаб очікує, що ухвалення законопроєкту й підтримка ініціативи ЗСУ зі створення Кіберсил та розвитку бойових спроможностей у кіберпросторі «прискорять впровадження змін, необхідних для боротьби з агресором».
Законопроєкт «про Кіберсили Збройних Сил України» зареєстрували в парламенті в грудні 2024 року. Згідно з пояснювальною запискою, він пропонує визначити правовий статус та засади діяльності Кіберсил, на які покладається кібероборона України.
Планується, що Кіберсили входитимуть до структури Збройних сил України та будуть виконувати визначені Конституцією та законами України завдання в кіберпросторі.
Терехов: прийдешня зима буде «найважчою» для Харкова за роки війни
Російські атаки останніми днями знищили дві трансформаторні підстанції, які живили Харків, повідомив мер міста Ігор Терехов 6 жовтня.
«Це серйозний удар по потужностях АТ «Харківобленерго». І, дивлячись на динаміку атак, уже зрозуміло, що прийдешня зима буде найважчою для Харкова за всі роки війни», – заявив він.
Водночас, за даними мера, якщо вночі без електрики залишалися близько 22 тисяч абонентів, зараз їх близько 3,5 тисяч. Терехов уточнив, що цього вдалося досягти завдяки роботі енергетиків «Обленерго» та комунальних служб Харкова.
Міський голова застеріг, що Росія не зупинить атаки й «будь-якої миті може статися новий удар по критичній інфраструктурі, який за секунди здатен зруйнувати те, що ми створювали й відновлювали місяцями».
«І такі ситуації, на жаль, уже траплялися не один раз у минулому і трапляються зараз. Тому треба завжди бути готовими до всього», – додав міський голова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Можливий колапс України»: в Єврокомісії пояснили, навіщо репараційна позика і як її можуть надати
Україну слід забезпечити ресурсами, щоб вона могла надалі чинити опір російській агресії, тому Європейська комісія працює над репараційною позикою для України, основою якої мають стати заморожені російські активи. Про це журналістам повідомив посадовець Єврокомісії на умовах анонімності, передає кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Чиновник навів дані Міжнародного валютного фонду, за якими в 2026-2027 роках Україні потрібно близько 52 мільярдів євро бюджетної підтримки, і ця оцінка не враховує потреби ЗСУ.
«Отже, суми досить значні, й залежно від прогнозу щодо бойових дій, вони можуть легко збільшитися приблизно до 80 мільярдів протягом наступних двох років… Ненадання підтримки, найімовірніше, призведе до колапсу України, що, на нашу думку, становитиме серйозну загрозу безпеці Європи», – наголосив посадовець Єврокомісії.
Співрозмовник журналістів зауважив, що нині в ЄС «не можуть розраховувати на те, що США нададуть значні суми». Відтак зросла актуальність того, щоб задіяти до допомоги Україні заморожені російські активи, при цьому «не порушуючи міжнародне право».
«Ми вважаємо, що знайшли спосіб це зробити, і дуже важливо одразу сказати, що ми пропонуємо не конфіскацію в жодному разі», – зазначив чиновник.
Йдеться, за його словами, про те, щоби позичити кошти в депозитарія Euroclear.
«Ключова ідея, яка певною мірою дуже проста, полягає в тому, що ми даємо вказівку EuroClear (бельгійському депозитарію цінних паперів – ред.) інвестувати готівку (накопичену завдяки облігаціям РФ – ред.) в Європейський Центральний Банк… ЄС використає ці кошти для надання Україні позики з обмеженим регресом, що означає, що Україні доведеться повертати борг лише після тог як Росія компенсує збитки, завдані військовою агресією», – наголосив посадовець.
Він нагадав про рішення саміту ЄС в жовтні 2024 року, в якому лідери погодилися, що активи РФ мають лишатися знерухомленими, доки триватиме агресія Росії проти України і доки Москва не компенсує завдані збитки. За таких умов, наголосив чиновник, ризики є «обмеженими».
«Доки держави-члени робитимуть те, що вони обіцяли, а саме: ремобілізують активи, якщо Росія сплатить завдані збитки, цей ризик не матеріалізується», – сказав співрозмовник журналістів.
Якщо Україна отримає від Росії репарації, вона поверне надану їй позику, тоді своєю чергою ЄС поверне кошти депозитарію Euroclear, а він – Росії. Таким чином, потреби в гарантіях від держав-членів не буде.
Якщо Росія не сплачуватиме репарації, активи своєю чергою лишатимуться знерухомленими, як вирішили лідери ЄС, і таким чином потреби в гарантії також не буде.
«Лише якщо держави-члени добровільно вирішать ремобілізувати активи, тобто скасувати санкції в ситуації, коли заявлена умова для скасування цих санкцій не виконана… тоді, очевидно, це призведе до застосування гарантії. Але дуже важливо сказати, що держави-члени самі вирішують, чи хочуть вони на той момент скасувати це та прийняти наслідки також і у фінансовому плані», – пояснив посадовець Єврокомісії.
В знерухомленому стані російські активи тримають санкції ЄС, запроваджені на початку російського повномасштабного вторгнення до України. Щоб зберегти їх у такому стані, Єврокомісія пропонує подовжувати обмеження, що необхідно двічі на рік, не одностайно, а кваліфікованою більшістю.
На запитання журналістів, чому цей механізм не застосовувався раніше, якщо він є юридично можливим, посадовець Єврокомісії зауважив, що «це не той крок, за який йдуть із легкістю».
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
«Яскрава ніч» в окупованому Криму. ЗСУ атакували енергетичні і військові об'єкти
В окупованому Росіє Криму заявляють про атаку дронів на енергетичні та воєнні об'єкти. Горить Феодосійський нафтоналивний термінал. Є два потужні осередки пожежі, повідомляє моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер» з посиланням на дані супутникової зйомки. А під Євпаторією, за непідтвердженими поки що даними, пошкоджена радіолокаційна станція.
Інформацію збирає Крим. Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Два потужні вибухи пролунали у Феодосії в неділю, 5 жовтня, близько 20:20, – повідомив телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на отриману від підписників інформацію. Атака продовжилася вже після опівночі.
Близько першої години ночі, за повідомленнями джерел Крим.Реалії, у місті знову пролунали вибухи, працювали установки російської протиповітряної оборони, також було чутно кулеметні черги.
Жителі міста повідомляли про атаку БПЛА.
Далі читайте тут
Зеленський доручив розробити систему експорту української зброї
Україна створює спільні оборонні виробництва з ключовими партнерами, які мають працювати всередині країни й за кордоном – про це заявив президент Володимир Зеленський у виступі на Форумі оборонних індустрій 6 жовтня.
Він висловив думку, що інтеграція оборонного виробництва є одним зі шляхів інтеграції України в західний світ.
«Настав час запускати експорт нашої української зброї – тих видів зброї, які в нас у профіциті, а отже, можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів зброї, які особливо потрібні сьогодні тут, в Україні, для захисту. Я вже доручив уряду, Офісу, всій нашій команді та секретарю РНБО України розробити й представити ключові елементи такої експортної системи», – повідомив президент.
Генштаб звітує про ураження заводу-виробника вибухівки в Росії та нафтового терміналу в Криму
Сили оборони України уразили інфраструктуру федерального казенного підприємства «Завод ім. Я.М. Свердлова», що виробляє вибухівку, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 6 жовтня.
Удару завдали «в рамках зниження наступального потенціалу, а також спроможностей противника щодо ракетно-бомбових ударів». Як повідомляє штаб, завод є одним із найбільших російських виробників вибухових речовин:
«Має змогу споряджати практично всі види боєприпасів - авіаційні та артилерійські снаряди, авіаційні бомби, зокрема й такі, що коригуються за ціллю, бойові частини кумулятивних протитанкових керованих ракет, боєприпаси для інженерних військ, боєголовки до ракетних комплексів ППО. В рамках кооперації здійснює спорядження бойових частин уніфікованих міжвидових планерувальних боєприпасів. Зафіксовано численні вибухи та пожежу в районі цілі».
ОВА: через атаки РФ на Херсонщині постраждали 13 людей, серед них є троє дітей
Через російські атаки Херсонщини постраждали 13 людей, серед яких є троє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, від ранку російська артилерія завдала ударів по Херсону, Степанівці та Чорнобаївці, внаслідок атак деякі будинки суттєво пошкоджені.
Спочатку в ОВА повідомили про загиблу жінку в Степанівці, а також в області 12 постраждалих, серед яких двоє – діти. Усі вони отримують необхідну меддопомогу.
Згодом стало відомо про ще одну дитину, яка постраждала через ранковий російський обстріл Степанівки – до лікарні доставили дівчинку, якій два роки й одинадцять місяців, вона зазнала контузії, вибухової й закритої черепно-мозкової травми, додав Прокудін.
За даними місцевої влади, минулої доби на Херсонщині через російську агресію загинула людина, ще троє – зазнали поранень.
Зеленський: у дронах і ракетах, які Росія використала для останньої атаки, було понад 100 тисяч іноземних компонентів
У дронах і ракетах, якими Росія атакувала Україну в ніч на 5 жовтня, містилося понад 100 тисяч компонентів іноземного виробництва, зокрема США, Китаю, Тайваню, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Японії, Республіки Корея та Нідерландів, повідомив президент України Володимир Зеленський
«Під час масованого комбінованого удару по Україні в ніч на 5 жовтня Росія застосувала 549 засобів ураження, які містили 102 785 компонентів іноземного виробництва – компаній із США, Китаю та Тайваню, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Японії, Республіки Корея та Нідерландів. У запущених ударних дронах було приблизно 100 688 компонентів іноземного виробництва, в «Іскандерах» – близько 1500, у «Кинджалах» – 192 компоненти, та 405 – у «калібрах», – написав він у телеграмі.
Зокрема, за його даними, компанії в США виготовляють конвертори для ракет Х-101 і дронів типу Shahed/Geran, матриці для цих БпЛА й ракет «кинджал», мікроконтролери для БпЛА виробляються у Швейцарії, а мікрокомп’ютери для контролю польоту дронів – у Великій Британії.
Читайте також: ГУР заявляє про виявлення 45 іноземних компонентів у російському реактивному «Герань-3»
Зеленський зазначив, що Україна готує нові санкції проти тих, хто допомагає Росії та її війні, також Київ передав партнерам пропозиції щодо обмеження схем постачання.
«Відповідні дані кожної компанії та кожного продукту є в партнерів, і вони знають, на що та як саме потрібно реагувати. Цього тижня відбудеться зустріч санкційних координаторів «Групи семи», і ми очікуємо системного рішення, щоб забезпечити ефективність санкцій. Важливо зупинити всі схеми обходу санкцій, бо кожну таку схему Росія використовує для продовження вбивств», – додав він.
Повітряні сили ЗСУ заявили, що у ніч на 5 жовтня війська РФ завдали комбінованого удару по території України із застосуванням 496 ударних БпЛА та 53 ракет різного типу, основний напрямок удару – Львівщина. Українські військові зафіксували прямі влучання 8 ракет та 57 ударних БпЛА на 20 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Київська влада розглядає алгоритм встановлення мобільних укриттів у столиці
Міська влада Києва обговорює процедуру встановлення мобільних укриттів – про це повідомили голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко та мер міста Віталій Кличко.
При цьому Ткаченко заявив, що міський голова нібито змінив позицію щодо укриттів.
«Краще пізно, ніж жодного разу за попередні майже 4 роки. Мер Кличко змінив свою позицію по мобільних укриттях в момент перед засіданням Ради оборони. Прямо зараз у нас на Раді оборони процедура, як це пришвидшити», – написав голова КМВА в своєму телеграм-каналі.
Російський дрон атакував медзаклад у Сумах, де перебували 166 людей – влада
Російській війська прицільно вдарили безпілотником по будівлі медзакладу у Ковпаківському районі Сум, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, в закладі перебували 166 людей, серед них – 11 дітей, усі люди на момент атаки були в укритті.
Попередньо, постраждалих немає.
Очільник Офісу президента Андрій Єрмак уточнив, що внаслідок російського удару загорівся дах Перинатального центру, де перебували: 11 дітей, 35 пацієнток, 120 працівників.
ISW: у вересні Росія в середньому застосовувала 187 далекобійних БпЛА для нічних атак по Україні
Російські нічні атаки по Україні у вересні 2025 року включали в середньому 187 далекобійних безпілотників (багато з яких були типу «Шахед»), йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, у січні 2025 року аналогічні атаки були з застосуванням в середньому лише 83 безпілотників.
У ISW звертають увагу, що у вересні 2025 року Росія вночі почала частіше атакувати з застосуванням понад 500 безпілотників.
Аналітики зауважують, що Росія змогла значно збільшити виробництво безпілотників «Шахед», розширивши завод у Єлабузі, що дозволило їй завдавати дедалі більших та частіших ударів безпілотниками далекої дальності по Україні.
Виведені поза штат поранені отримують 500 гривень. «Кидаю скріншот командиру: що це за зарплата?!»
В Україні поранені захисники в період реабілітації інколи залишаються без засобів для існування: замість нормальної заробітної плати – отримують лише 500-800 гривень на місяць. Колись ця проблема була масштабною – і Кабмін в 2023 році нібито вирішив її, видавши спеціальну постанову: вона гарантує пораненим навіть у разі так званого «виведення поза штат» (коли військовий залишається без посади) щомісячну додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень. Але існують випадки, коли пораненому захиснику на реабілітації держава і досі платить умовні 500 гривень.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали юристів:
- Що це за кошти?
- Чому між виплатами «позаштатним» така велика різниця?
- Як зрозуміти, що пораненому поза штатом виплачують саме те, що належить?
- Як виправити ситуацію, якщо – ні?
«Виведення поза штат» або ж, правильною юридичною мовою, «зарахування у розпорядження командира» відбувається тоді, коли військовослужбовець з певних причин не може виконувати свої посадові обов'язки.
Причиною може бути тривале лікування, визнання непридатним чи придатним до служби у тилових частинах забезпечення та відсутність (на цьому детальне не будемо тут зупинятися).
В усіх випадках логіка така: людина є, але на посаді не перебуває і звільнитися із війська не може (бо на цей момент ВЛК не визнала її непридатною, або вже визнала, але на переведення чи звільнення потрібний тривалий час).
Читайте далі тут
Залужний прокоментував рішення про створення Космічних військ
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний прокоментував рішення уряду щодо створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року.
«Час подивитися у космос, бо єдина можливість зараз досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах. Тому рішення про створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року, передбачене програмою уряду, хоч і запізніле, проте все ще актуальне», – написав він у телеграмі.
За його словами, «дуже добре», що високотехнологічний характер війни та майбутні безпекові загрози нарешті диктують необхідність негайного розвитку національних аерокосмічних технологій та спроможностей як ключового елементу обороноздатності України.
Україна планує створити Космічні війська до кінця 2025 року. Відповідні наміри закріплені у програмі діяльності уряду, яку Кабмін подав на розгляд Верховної Ради. До кінця 2025 року Україна прагне досягти 60% операційної готовності інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, а також кібер та космічної компонент.
Як заявляли у Міноборони, Україна має три ключових потреби у космосі: супутниковий зв’язок (ключовий елемент для дії безпілотників на великі відстані), розвідка, раннє попередження про ракетну небезпеку.
Обленерго: війська РФ вночі поцілили в енергетичний об’єкт на Чернігівщині
Російські війська вночі поцілили в енергетичний об’єкт на Чернігівщині, повідомила пресслужба «Чернігівобленерго».
«Вночі ворог обстрілював Ічнянщину. На жаль, знову маємо влучання в енергетичний об’єкт. Енергетики уже приступили до відновлення, однак виконуватись воно буде з урахуванням безпекової ситуації. Тож просимо набратись терпіння – робимо усе можливе для якнайшвидшого відновлення електропостачання», – йдеться у повідомленні.
За даними «Чернігівобленерго», восійські військові в ніч проти 4 жовтня завдали удару дронами по Чернігівщині й пошкодили одразу кілька важливих об’єктів електропостачання. За повідомленням, аварійні відключення торкнулися близько 50 тисяч споживачів.
Наступної ночі противник знову атакував Чернігівщину. В області продовжують діяти графіки відключення електроенергії, а Міненерго назвало ситуацію складною.
Нічна атака РФ: у ЗСУ повідомляють про знешкодження 83 з 116 дронів, є влучання на семи локаціях
Українські військові знешкодили 83 з 116 дронів, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За даними ЗСУ, у ніч на 06 жовтня (із 20.00 05 жовтня) противник атакував 116 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера та безпілотниками інших типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, а також з Гвардійського – тимчасово окупований Крим.
Станом на 9:00, за попередніми даними, протиповітряна оборона збила/подавила 83 БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни.
Військові зафіксували влучання 30 ударних БпЛА на 7 локаціях, атака триває, в повітряному просторі залишаються кілька російських БпЛА.
Читайте також – ISW: з ракетами Tomahawk Україна може значно погіршити бойову ефективність сил РФ на фронті
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сили РФ вранці вдарили по Херсонщині, є загибла та поранений – ОВА
Війська РФ вранці вдарили по Степанівці на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У власній оселі травми, несумісні з життям, дістала 69-річна місцева жителька», – написав він у телеграмі.
Також близько 07:00 сили РФ вчергове обстріляли Дніпровський район Херсона – внаслідок атаки 64-річний чоловік зазнав вибухової травми та відкритий перелом кістки ноги, повідомили в ОВА.
За даними місцевої влади, минулої доби на Херсонщині через російську агресію загинула людина, ще троє – зазнали поранень.
Читайте також – ДСНС: число постраждалих через удар РФ по Харкову зросло
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті був 231 бій, майже 100 з них – на Покровському та Новопавлівському напрямку
На фронті протягом минулої доби було 231 бойове зіткнення, з них майже 100 – на Покровському та Новопавлівському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські захисники зупинили 57 російських атак в районах населених пунктів Володимирівка, Сухецьке, Звірове, Никанорівка, Золотий Колодязь, Родинське, Червоний Лиман, Миролюбівка, Новоекономічне, Козацьке, Лисівка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Затишок та в напрямку Покровська й Філії.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 42 штурмові дії російських агресорів.
Війська РФ посилили свої атаки на Південно-Слобожанському напрямку, де відбулося 31 боєзіткнення в районах Вовчанських Хуторів, Одрадного, Бологівки, Кутьківки, Красного Першого, Кам’янки та Западного. Попередньої доби тут було 12 атак.
Також спостерігається збільшення активності противника на Торецькому напрямку, де було 17 російських атак.
Противник продовжує свої атаки на Північно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
У Росії та окупованому нею Криму заявляють про атаку дронів – під ударом були нафтобаза і ТЕЦ
У Росії та окупованому нею Криму заявляють про атаку дронів.
Зокрема, у Феодосії під удар потрапила нафтобаза
На Феодосійському нафтоналивному терміналі відзначається два потужні осередки пожежі, повідомляє моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер» з посиланням на дані супутникової зйомки.