Доступність посилання

Росія завдала удару по житловому будинку в Сумах. 13 людей постраждали. 4 квітня 2026 року
Росія завдала удару по житловому будинку в Сумах. 13 людей постраждали. 4 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Ланцет» із ШІ чи спецоперація. Який російський дрон упав сьогодні на Майдані у Києві?

Біля стели на Майдані незалежності у Києві упав російський дрон. Defense Express та кореспонденти деяких видань заявили, що це був російський ударний безпілотник «Ланцет» (або його нова версія). Натомість, радник міністра оборони, експерт з БПЛА Сергій Бескрестнов (Флеш) наголосив, що «Ланцети» до Києва долетіти не можуть і висунув іншу версію. Яку?

Радіо Свобода зібрало подробиці.

Читайте тут

ЄС запровадив санкції проти російських командирів, відповідальних за масові вбивства в Бучі

Європейський Союз запровадив санкції проти дев’яти російських військових, які «керували своїми підрозділами у той час, коли були вбиті сотні мирних жителів, у деяких випадках унаслідок жорстоких розправ», ідеться у заяві представництва ЄС у Росії 16 березня.

«Війська під їхнім командуванням також брали участь у пограбуваннях, тортурах та примусі цивільних осіб до прибирання тіл загиблих російських солдатів», – повідомили в ЄС.

Під санкції потрапив колишній командувач Східного військового округу генерал-полковник Олександр Чайко. Крім того, до списку санкцій увійшли:

  • Андрій Кондров, полковник,
  • Артем Городілов, полковник,
  • Сергій Чубарикін, генерал-майор,
  • Віктор Філонов, псковський десантник (звання невідоме),
  • Володимир Селіверстов, генерал-майор,
  • Вадим Панков, генерал-майор,
  • Денис Суворов, підполковник,
  • Олексій Толмачов, полковник.

Деякі з цих військових уже перебувають під санкціями інших країн Заходу.

Сили спецоперацій звітують по удар по російському військовому аеродрому в Севатосополі

Сили спеціальних операцій Збройних сил України повідомили про удар по російському військовому аеродрому в окупованому Севастополі, розташованому на мисі Херсонес. Відповідне відео опублікували в телеграм-каналі українських спецпризначенців 16 березня.

Згідно з повідомленням, ударів завдали по Криму та окупованій частині Запоріжжя в рамках трьох останніх днів, точна дата не називається.

«Успішно уражено склад МТЗ на аеродромі «Херсонес», генератор та комутаційну ворожих станцій радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки в окупованому Севастополі», – повідомили військові.

Читайте також: ЗСУ завдали удару по НПЗ «Афіпський» та інфраструктурі порту «Кавказ» – Генштаб

Командування додало, що на окупованій частині Запоріжжя ССО уразили базу ремонту пошкодженої броньованої техніки в Якимівці, в Андріївці вдарили по базі технічного обслуговування та складу матеріально-технічного забезпечення, озброєння й військової техніки, а в Берестовому – по логістичному центру противника.

Російське командування не коментувало це повідомлення не коментувало, про свої втрати або завдану шкоду не повідомляло. Призначений РФ очільник окупованої частини Запоріжжя Євген Балицький заявляв про обстріли регіону українськими військами, без втрат.

Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження окупованих територій.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.

Шон Пенн пропустив «Оскар» через візит до України

Актор Шон Пенн відвідав Україну, пропустивши церемонію вручення нагород Американської кіноакадемії «Оскар» у Сполучених Штатах, яка відбулася напередодні. Це, зокрема, підтвердила «Укрзалізниця» 16 березня.

У компанії заявили, що зберігали поїздку актора в таємниці «до останнього».

Влада Кенії заявила про припинення вербування своїх громадян до армії РФ на війну проти України

Влада Кенії домовилася з Москвою про припинення участі кенійців у війні проти України. Про це заявив кенійський міністр закордонних справ Мусалія Мудаваді після переговорів із російським колегою Сергієм Лавровим, передає Reuters.

Лавров «обговорював з нами питання добробуту кенійців, які перебувають у Росії, і, зокрема, тих, хто бере участь у спеціальній операції», розповів Мудаваді («спеціальною військовою операцією» в РФ офіційно називають повномасштабне вторгнення в Україну – ред.). «І я хочу ясно заявити, що ми дійшли згоди: кенійці не будуть зараховуватися (до армії РФ) через міністерство оборони Росії – їм більше не надаватиметься можливість бути зарахованими. Наступного набору не буде», – твердить кенійський міністр.

Він додав, що тим кенійцям, хто вже потрапив до російської армії, будуть надані деякі консульські послуги. Перед зустріччю з Лавровим міністр зазначав, що уряд «зазнає тиску» з боку родин завербованих кенійців, але згодом повідомив, що влада Кенії не хоче, щоб «партнерство з Росією визначалося виключно питанням про спеціальну операцію». «Відносини між Кенією та Росією набагато ширші, ніж це», – сказав він.

Лавров стверджує, що громадяни Кенії воюють на боці Росії добровільно і самі підписали контракт з російським міністертвом оборони.

Північна Корея передала російській армії до 11 мільйонів боєприпасів – ЗМІ

Влада Північної Кореї за два з половиною роки поставила мільйони боєприпасів для потреб російської армії, пише видання «Важные истории». Це видання разом із аналітиками британського Open Source Centre отримало доступ до документів про переміщення суден, які брали участь у транспортуванні озброєнь із КНДР до Росії.

За їхніми даними, з літа 2023 року чотири російські судна здійснили щонайменше 112 рейсів до КНДР і поставили від 8 до 11 мільйонів боєприпасів для російської армії.

У середньому КНДР постачала Росії близько 350 тисяч боєприпасів на місяць. Цієї кількості армії РФ могло вистачити приблизно на місяць наступальних дій.

Згодом обсяг постачання боєприпасів із КНДР скоротився. З початку 2026 року журналісти виявили лише один такий рейс. Це може пояснюватися тим, що Росія наростила власний випуск снарядів, або тим, що запаси КНДР вичерпалися.

Голова Сумщини повідомив про загиблого через російський удар по вантажівці

Російська армія атакувала Садівську громаду Сумської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 16 березня.

За його даними, загинув 40-річний чоловік, який приїхав завантажуватися зерном.

«У цей момент росіяни прицільно поцілили безпілотником у кабіну вантажівки, де перебував водій. Після влучання вона загорілася. На жаль, чоловік загинув», – повідомив Григоров.

Раніше голова області повідомив про загиблого внаслідок удару по Великописарівській громаді. Вранці 16 березня двоє людей постраждали через удар безпілотника по Сумській громаді.

На Сумщині «Сили оборони мають певні тактичні успіхи» – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 16 березня на фронті кількість атак сил РФ становить 67, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, водночас відзначаючи, що на Північно–Слобожанському і Курському напрямках «Сили оборони мають певні тактичні успіхи».

«Продовжуються обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти: Будки, Іскрисківщина, Кореньок, Козаче, Рижівка, Рогізне, Уланове, Товстодубове, Баранівка. Хрінівка та Семенівка – в Чернігівській області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.

Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках у Донецькій області – Покровському та Костянтинівському.

«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 21 атаку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки, Русиного Яру, Софіївки, Новопавлівки. Два бої тривають.

На Покровському напрямку з початку доби окупанти 18 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Новоолександрівка, Мирноград, Шевченко, Гришине, Удачне, Котлине, Філія. Дві ворожі атаки тривають», – указано в повідомленні.

Бої також тривали на Південно–Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.

Читайте також: Армія РФ «розповзається» на схід від Краматорська і Слов'янська

Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.

Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.

«Великий наступ» Росії вже почався? Костянтинівка під ударом бронетехніки

Армія РФ знову почала застосовувати бронетехніку на фронті – про такі випадки в районі Костянтинівки останніми днями повідомляють захисники міста.

Зокрема, оператори підрозділів ББпС «Спалах», Kurt&Company, 2 МБ Libertas та 1-го механізованого батальйону 28-ї ОМБр повідомили про відбиття одного з таких штурмів вранці 16 березня.

За даними захисників, агресор кидав на їхні позиції «зашиті до невпізнання ББМ, з десяток «легковиків», НРК – усе, чим росіяни намагаються прокласти логістику до міста».

А за кілька днів до цього бійці підрозділу «Фенікс» бригади ДПСУ «Помста» повідомили, що зупинили ще один масований штурм армії Росії в бік Костянтинівки.

«Ворожа піхота та автомобілі рухалися в напрямку українських позицій під прикриттям бронетехніки та танків. Противник сподівався, що нам не вистачить ресурсів уразити всі цілі і щось із техніки вціліє. Втім, результат виявився передбачуваним», – зазначили у підрозділі.

Останнім часом Костянтинівський напрямок став лідирувати за кількістю штурмів: вранці 16 березня український Генштаб повідомив про 23 атаки агресора там за добу. Більше було тільки на Покровському – 36.

Російський солдат думав, що їде до Африки. Коли йому наказали їхати в Україну, він втік

Коли Георгій Кочкін побачив оголошення про роботу, він дуже зрадів.

Це було в жовтні 2025 року. Він мав борги і працював на низькооплачуваній роботі на московському заводі.

У вакансії пропонували роботу в підрозділі під назвою «Африканський корпус». Це не виглядало як бойова служба – посаду подавали як цивільну. Обіцяли хорошу зарплату: 2 мільйони рублів (приблизно 25 тисяч доларів) лише за підписання контракту. Він подав заявку і прийшов до московського рекрутингового пункту.

«Я привів вам м’ясо», – сказав рекрутер своєму начальнику, коли Кочкін потрапив на першу співбесіду 11 жовтня 2025 року.

Так почалася тримісячна історія, яка закінчилася тим, що 21-річний Кочкін самовільно залишив частину, покинув Росію і полетів на Філіппіни.

У розмові з російською службою Радіо Свобода з Маніли він розповів про свою історію. Вона дає певне уявлення про часто хаотичний процес, як російська влада намагається забезпечувати чисельність військ для продовження війни проти України.

Журналісти не змогли перевірити всі деталі його історії, хоча деякі факти про його підрозділ, підтвердилися.

Далі читайте тут

КМІС: до 50% знизилась частка українців, які підтримують референдум щодо мирної угоди

Відносна більшість українців підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї, свідчать результати опитування, проведеного 1-8 березня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

За даними соціологів, порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти.

Також КМІС з січня 2026 року ставить запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи. Соціологи зазначають, що ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Серед них 71% позитивно ставляться до ідеї референдуму, проти – 25%.

За даними КМІС, серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, а 13% мають невизначене ставлення.

Від пологів під обстрілами до порятунку пса: один день із евакуаційною групою на Дніпропетровщині

Поліцейські одягають бронежилети та дістають антидронові рушниці. Спецпідрозділ «Білий янгол», з яким побували журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поспішає евакуювати мешканців із небезпечної зони на Дніпропетровщині.

Це селище Покровське: колись воно було тиловим, але вже пів року російська армія рівняє його із землею. Щойно група евакуації в’їжджає в селище, з’являється загроза.

«Йдуть пуски КАБів. З боку траси по правому боці FPV висить», – каже поліцейський Сергій Галда.

На узбіччі помічаємо жінку з речами. Її звати Віра, вона йде з сусідньої Олександрівки. Міст, що вів туди, російська армія знищила ще минулої осені.

Далі читайте і дивіться тут

«ЄС доведеться це прийняти» – Сійярто про блокування 90 мільярдів євро для України

Угорщина блокуватиме 90-мільярдну позику для України й 20 пакет санкцій, доки не буде відновлене постачання нафти трубопроводом «Дружба». Про це в Брюсселі заявив очільник угорського МЗС Петер Сійярто, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Поки українські політики не відновлять постачання, поки вони тримають Угорщину в умовах нафтової блокади – це неможливо висловити інакше. Ні 90 мільярдів, ні 20-й пакет санкцій, ні будь-яке інше рішення на користь України ми не підтримаємо. Державам-членам ЄС усе одно доведеться це прийняти», – зазначив Сійярто.

Зупинку постачань «Дружбою» угорський урядовець укотре назвав «суто політичним рішенням», вказавши на відсутність, на його думку, будь-яких фізичних чи технічних перепон до його відновлення.

«У суботу український уряд оголосив, що за місяць буде відновлено подачу по «Дружбі». А що таке за місяць? Це тиждень після угорських виборів», – вказав урядовець на збіг, який, на його думку, доводить політизованість рішення українського уряду.

Сійярто також сказав, що тристороння зустріч у Брюсселі за участі Угорщини, Словаччини й України, запланована на 16 березня, була скасована українською стороною. Радіо Свобода звернулося за коментарем до українського диппредставництва в Брюсселі – відповідь опублікуємо, щойно надійде.

Угорський топдипломат підтвердив неготовність свого уряду відмовлятися від російської нафти, попри загальну політику Євросоюзу в цьому напрямку.

«Ми не хочемо бути в ситуації, коли нас забезпечує лише Хорватія, тому що ви ніколи не повинні опинятися в ситуації залежності від одного джерела», – пояснив Сійярто причини.

Посадовець зазначив, що накопичених нафтових запасів Угорщині вистачить на 86 днів. І повторив намір блокувати 90-мільярдну позику Україні, попри обурення інших держав ЄС, доки постачання сировини «Дружбою» не відновиться.

«Поки ми перебуваємо під нафтовою блокадою, ми не погодимося на це рішення», – резюмував Сійярто.

Словаччина та Угорщина блокують виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».

Але, як заявили українські посадовці, нафтопровід був пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. Угорщина заявила, що нібито нещодавно опубліковані супутникові дані свідчать, що немає жодної технічної чи експлуатаційної причини, яка б завадила негайному поверненню трубопроводу до нормальної роботи.

Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.

У Повітряних силах ЗСУ пояснили, у чому була «нетиповість» ранкової атаки РФ на Київщину

Близько 30 дронів різних типів були спрямовані на Київщину, ці дрони мають канали зв’язку, які дозволяють військам РФ ними керувати, повідомив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

«Нетипова атака була вранці близько 9 години. Близько 30 дронів різних типів були спрямовані на Київщину. З не дуже хороших новин – те, що ці дрони мають канали зв’язку: mesh-мережі використовують та інші. Ворог може ними керувати. Із кращих новин – те, що вони майже всі були збиті. Ми бачили, що і в центрі столиці уламки знайшли – їх будуть ідентифікувати», – розповів представник Повітряних сил ЗСУ в ефірі національного телемарафону.

За його словами, Росія проводить певну модернізацію БПЛА – дрони стають менш помітними, їх важче подавляти засобами РЕБ.

«У звичайних антен, які були на початку вторгнення, було чотири елементи, зараз вже 16. Плюс є новітні антени, які все важче подавляти нашим ребівцям», – розповів Ігнат.

Він також зауважив, що була інформація про швидкісну ціль, яка за параметрами польоту нагадувала крилату ракету, поки що інформація не підтверджується, що це було – чи «була перешкода, чи якась хибна ціль встановимо». За його словами, даних про руйнування через цю ціль немає.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 16 березня (з 18:00 15 березня) та протягом ранку війська РФ атакували Україну 211 ударними БпЛА різних типів, понад 100 із них – «Шахеди». Станом на 11:00 протиповітряна оборона знешкодила 194 БпЛА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Ситуація в Криму «є порушенням міжнародного права» – МЗС Туреччини

До 12-ї річниці окупації Криму міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України і не визнає ситуації, що склалася в Криму, «яка є порушенням міжнародного права». Відповідне повідомлення опубліковано на сайті МЗС Туреччини.

У відомстві також додали, що Туреччина «й надалі уважно стежитиме за ситуацією на Кримському півострові і триматиме її на порядку денному, приділяючи особливу увагу становищу кримських татар».

Російські офіційні особи поки не коментували це повідомлення МЗС Туреччини.

У лютому 2014 року озброєні особи у формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували пункти дислокації українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні особи є військовослужбовцями російської армії. Згодом президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму та Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу референдум щодо статусу Кримського півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Україна, Європейський Союз і США не визнали результатів голосування на цьому заході. Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та спробу анексії Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія називає свої дії «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Після російської окупації внаслідок реалізованою Кремлем дискримінаційної політики з Кримського півострова почали масово виїжджати кримські татари. Особливо цей процес посилився з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За оцінкою лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, загалом Крим залишили близько 50 тисяч кримських татар, приблизно чверть від загальної чисельності кримськотатарського народу, який жив на півострові.

Cили РФ вдарили по цивільному підприємству в Харкові, є постраждалі – ОВА

Російські війська завдали удару по цивільному підприємству в Харкові, три людини зазнали поранень, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.

Удар був по Немишлянському районі міста.

За даними ОВА, постраждали 52-річний, 54-річний та 62-річний чоловіки – їм надається медична допомога.

Раніше сьогодні війська РФ вдарили по БЛпА по Шевченківському районі Харкова. Місцева влада повідомила, що через цю атаку 34-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, також пошкоджено скління вікон в трьох багатоквартирних будинках, паркан та скління вікон в господарчій споруді.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Український удар по Брянську знищив обладнання білоруського виробництва – BelPol

Асоціація колишніх білоруських силовиків BelPol повідомила, що під час українського удару по російському заводу мікроелектроніки «Кремній Ел» у Брянську було знищено обладнання, поставлене туди білоруським ВАТ «Планар».

За даними організації, отримані BelPol контракти свідчать про масштаби постачання обладнання для виробництва мікрочіпів та мережу російських підприємств, які отримують таке обладнання. Вартість знищеного обладнання оцінюється в «мільйони доларів».

Згідно з документами, на які посилається BelPol, «Планар» поставив на Брянський завод щонайменше дев’ять категорій обладнання.

На підтвердження організація опублікувала один із контрактів, згідно з яким Білорусь поставила різні типи установок на суму майже 4 мільйони доларів у 2023 та 2024 роках.

BelPol опублікувала повний список російських компаній та підприємств, яким білоруське ВАТ «Планар» постачає обладнання, зокрема в Москву, Калугу, Томськ, Новосибірськ, Нижній Новгород та інші міста Росії.

10 березня українські війська завдали удару по заводу мікроелектроніки «Кремній Ел» у Брянську. Підприємство виробляє чипи для ракетних систем та безпілотників. Російська влада заявляла про шість загиблих та десятки поранених.

У Кремлі відреагували на повідомлення про те, що Трамп втрачає інтерес до переговорів з Україною

Кремль відкинув повідомлення Financial Times про те, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.

Речник Кремля Дмитро Пєсков 16 березня заявив, що влада Росії звернула увагу на такі повідомлення ЗМІ, але дійшла іншого висновку. «Активні згадки президента Трампа про Україну в його останніх заявах свідчать про протилежне. Ніякого інтересу, судячи з заяв, президент Трамп не втрачав. Більше того, він наполегливо закликає (президента України Володимира) Зеленського піти на угоду»», – сказав Пєсков журналістам.

Речник російського лідера також заявив, що РФ все ще зацікавлена в продовженні переговорів щодо припинення війни, але місце й дата наступного раунду переговорів залишаються неясними.

«Поки що, на жаль з об’єктивних причин, місце і час не узгоджені, але ми вважаємо, що це буде можливо вже в найближчій перспективі», - зазначив Пєсков.

Напередодні видання Financial Times із посиланням на неназваних чиновників і дипломатів повідомило, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент США Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.

Однією з причин називають війну США та Ізраїлю проти Ірану, яка відвернула увагу Вашингтона від українського напрямку. За словами європейських дипломатів, американські чиновники минулого тижня повідомили колегам із Євросоюзу, що США не посилюватимуть санкції проти російської нафтової промисловості.

Також, за даними Financial Times, помічник президента Росії Юрій Ушаков у різкій формі відмовив французьким представникам, які намагалися переконати Кремль допустити Європу до мирних переговорів.

Високопоставлений європейський дипломат розповів, що радники президента Франції Емманюель Бонн і Бертран Бухвальтер у лютому приїздили до Москви для переговорів із Ушаковим. Помічник російського президента, як стверджується, відповів відмовою на прохання щодо участі представників ЄС у переговорах між Росією, Україною та США, використавши нецензурну лексику.

«Вибачте, але взагалі-то ні, йдіть на ***», – наводить слова Ушакова Financial Times (Sorry, actually, no we donʼt, fuck you).

Коментуючи цю зустріч, представник Кремля Дмитро Пєсков заявив Financial Times, що європейські країни «не хочуть допомагати мирному процесу». «Коли приїхав представник Франції, він не приніс жодних позитивних сигналів», – сказав Пєсков.

За його словами, європейці «витрачають усі свої зусилля на те, щоб переконати українців продовжувати війну», натомість Росія «впевнена, що перемагає» і «динаміка на фронті» для російської армії позитивна.

Президент США Дональд Трамп, у свою чергу, заявив в інтерв’ю NBC News, що укладення мирної угоди заважає позиція українського президента Володимира Зеленського. «Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися», – сказав Трамп.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що США мають чинити більше тиску на Росію, а не на нього. «Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці справді хочуть закінчити цю війну. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але необхідно чинити більше тиску на Росію, а не на мене», – заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Politico.

Перші раунди переговорів Росії, України й США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій – 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували провести на початку березня, але бойові дії на Близькому Сході завадили її організувати.

На Дніпропетровщині через атаку РФ загинули дві людини, серед постраждалих є троє дітей – ОВА

На Дніпропетровщині через російську атаку загинули дві людини, ще семеро – поранені, повідомив голова обласної адміністрації Олександр Ганжа.

За його даними, війська РФ атакували Зайцівську громаду Синельниківського району.

Ганжа додав, що троє поранених госпіталізовані, їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Серед постраждалих є дівчата 8 та 17 років і 17-річний хлопець.

«Пошкоджена школа, зруйновані 10 приватних будинків. З-під завалів рятувальники дістали тіла двох загиблих», – написав він у телеграмі про наслідки російської атаки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росія може використати до 9 мільйонів дронів у 2026 році – єврокомісар

Росія може застосувати від семи до дев’яти мільйонів безпілотників у 2026 році, заявив єврокомісар із питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс під час виступу на форумі Europa, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.

За його словами, масштабне нарощування виробництва дронів у Росії є одним із факторів, який змушує Європу переглядати власну оборонну політику.

«Нам потрібно пам’ятати, що Росія витрачає на свою армію, у перерахунку за паритетом купівельної спроможності, близько 85% від усього оборонного бюджету Європейського Союзу. Вона також готова використати від семи до дев’яти мільйонів дронів у 2026 році», – сказав Кубілюс.

Єврокомісар наголосив, що війна Росії проти України показала нову роль безпілотників на полі бою, і Європі потрібно значно швидше нарощувати власні оборонні можливості.

Він також попередив, що на континенті не можна виключати подальшої ескалації з боку Москви.

«Існує реальна можливість, що ми можемо зіткнутися з російською агресією», – заявив Кубілюс.

За його словами, український військовий досвід у сфері дронів уже визнають на міжнародному рівні. «Саудівська Аравія просить Україну допомогти у виробництві мільйонів перехоплювачів безпілотників. Якщо країни Перської затоки, армія США й Ізраїль визнають досконалість українського військового досвіду і їхньої оборонної промисловості, то яка наша стратегія?», – заявив Кубілюс.

Він закликав Європейський Союз інтегрувати український оборонно-промисловий потенціал в європейську оборонну індустрію. За його словами, така інтеграція є життєво важливою для сильної й незалежної оборони Європи.

Єврокомісар також заявив, що Україну можна було б включити до архітектури майбутнього Європейського оборонного союзу разом із Великою Британією і Норвегією.

«Це зробило б нас сильнішими. І це було б хорошим кроком для України на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі», – сказав він.

На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці, й про це вже домовляються.

Видання Financial Times також писало, що США і неназвана країна Перської затоки цікавляться купівлею українських дронів-перехоплювачів, щоби збивати іранські «шахеди». Тим часом, Зеленський пропонував країнам Близького Сходу «тихий обмін» і допомогу: натомість хоче отримати ракети для систем ППО.

За словами Зеленського, станом на 9 березня після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану отримала 11 запитів на постачання безпілотників, здатних відбивати атаки дронів. За його словами, з такими запитами звернулися країни, які є регіональними сусідами Ірану, а також європейські держави і США.

12 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, посилаючись на дані розвідки, повідомив, що в Росії до 1 квітня запланували збільшити чисельність військ безпілотних систем до 101 тисячі військовослужбовців.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG