Немає миру без відповідальності: єдина позиція Вашингтона щодо війни Росії проти українських дітей
Американські законодавці від обох партій під час слухань у Конгресі 25 березня різко засудили масове викрадення Росією українських дітей, виступивши єдиним фронтом на підтримку відповідальності за те, що свідки назвали одним із найтяжчих злочинів війни, що триває.
СБУ повідомила про підозру генералу Росії за удари по інфраструктурі на півночі України в 2022-му
Служба безпеки України та прокуратура повідомили про нову підозру російському генерал-лейтенанту Сергію Кісєлю – про це СБУ повідомила 26 березня.
За даними розслідування, з 24 лютого по 23 березня 2022 року Кісєль командував 4-ю танковою дивізією РФ, більш відомою як Кантемирівська дивізія імені Юрія Андропова, в ході повномасштабного вторгнення до України. Під його командуванням підрозділи з’єднання атакували населені пункти у Чернігівській та Сумській областях.
«Встановлено, що за наказом російського генерала його підлеглі майже впритул розстрілювали об’єкти цивільної інфраструктури з гармат важкої бронетехніки та ствольної артилерії. Внаслідок ворожих атак тоді лише на території Сумщини загинуло 137 цивільних осіб, серед них 8 дітей. Зруйновано сотні житлових будинків та адміністративних споруд», – йдеться в повідомленні.
СБУ заочно повідомила Кісєлю про підозру за статтею про ведення агресивної війни. Вирішується питання щодо оголошення його у міжнародний розшук.
Служба нагадує, що у вересні 2025 року заочно повідомила російському командувачу про підозру у воєнних злочинах, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Зокрема, йшлося про удари по цивільній інфраструктурі Охтирки на Сумщині з реактивних систем залпового вогню «Град» та «Ураган».
Зеленський повідомив, що прибув до Саудівської Аравії
Президент України Володимир Зеленський 26 березня повідомив, що прибув до Саудівської Аравії.
«Заплановані важливі зустрічі. Ми цінуємо підтримку та підтримуємо тих, хто готовий працювати разом із нами заради безпеки», – написав Зеленський у телеграмі, розмістивши відео.
Деталей візиту, який не анонсувався заздалегідь, він не навів.
На початку березня президент Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці.
17 березня він повідомив, що 201 український експерт щодо протидії іранським дронам «Шахед» перебуває у регіоні Близького сходу і Перської затоки, ще 34 готові до розгортання. Зокрема, за його словами, українська команда працює в Саудівській Аравії.
У березні минулого року Володимир Зеленський вже відвідував Саудівську Аравію. Тоді у Джидді проходили переговори офіційних осіб України із представниками Саудівської Аравії та США.
«Не на порядку денному» – Рютте про членство України в НАТО
Питання членства України в НАТО зараз – не на порядку денному, заявив 26 березня генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, коментуючи перспективи вступу Києва і річний звіт НАТО за 2025 рік, у якому, на відміну від минулорічного, більше прямо не йдеться про перспективу членства України. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Для України існує шлях до НАТО, який був узгоджений на саміті у Вашингтоні в 2024 році. Цей шлях займе час, оскільки ми знаємо, що є низка союзників, які наразі не підтримують членство України в НАТО. Тому зараз це не стоїть на порядку денному», – сказав Рютте.
У підсумковій декларації саміту НАТО у Гаазі в 2025 році членство України також не згадувалося. Тоді дипломати пояснювали це рекордно коротким текстом, і запевняли, що рядок про перспективу членства з Вашингтонської декларації 2024 року залишається актуальним.
Водночас Альянс продовжує зосереджуватися на практичній підтримці України. У щорічному звіті генерального секретаря НАТО за 2025 рік зазначається, що союзники надають допомогу Києву, щоб «завершити війну та досягти справедливого і тривалого миру».
Також у документі підкреслюється довгостроковий підхід: «важливо, щоб Альянс продовжував надавати Україні підтримку, необхідну для її захисту сьогодні, водночас допомагаючи їй бути готовою стримувати будь-яку майбутню агресію Росії завтра».
Окрім цього, НАТО розвиває системну взаємодію з Україною у сфері оборони. Зокрема, йдеться про координацію військової допомоги, навчання і логістики, а також поступове досягнення сумісності українських сил зі стандартами Альянсу.
У звіті також зазначено, що НАТО працює над «інтеграцією української оборонної промисловості в екосистему союзників», що передбачає залучення інвестицій і розширення співпраці.
Раніше у НАТО неодноразово заявляли, що майбутнє України – в Альянсі, однак питання членства залишається політично чутливим через позиції окремих країн-членів.
Росія неодноразово вимагала від України офіційно відмовитися від своїх амбіцій щодо членства в НАТО і вивести війська з території Донбасу, яку контролює Київ. Москва також заявила, що Україна має бути нейтральною країною, і жодні війська НАТО не можуть бути розміщені в Україні.
Росія нервує, що не зможе захопити Слов'янськ та Краматорськ?
США пропонують Україні свої гарантії безпеки лише в обмін на виведення Збройних сил з неокупованої частини Донбасу. Про це в інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому 25 березня, заявив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, американська сторона зараз зосереджена на Ірані, тому намагаючись припинити війну Росії проти України, тисне на Київ. Москва ж, своєю чергою, на думку Зеленського, розраховує, що Вашингтон втратить інтерес до переговорів і вийде з них.
«І ще не факт, що вони її захоплять, – заявив президент про можливості РФ окупувати Донбас силою. – Вони можуть там поховати від 300 тисяч до мільйона своїх військових. Вони не цінують життя людей, але вони розуміють, що це гроші. Все це контракти, і це 300 тисяч або мільйон додаткових трун до Росії».
Будь-які рішення щодо власних територій ухвалювати передусім Києву, заявив генсекретар Альянсу Марк Рютте, коментуючи слова президента Володимира Зеленського про умову США вивести українські війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.
«Україна також хоче, щоб ця війна закінчилася, але це має бути тривалий мир. А це означає, що після завершення війни ми маємо забезпечити, щоб Україна була суверенною і захищеною», – зазначив Рютте.
Тим часом спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
Білий дім слів українського президента поки що не коментував.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода :
Раніше Financial Times також повідомляв з посиланням на свої джерела, що США нададуть Україні гарантії лише в разі виведення її військ з Донбасу.
«Це повна неправда – єдина роль США в миротворчому процесі полягає в тому, щоб об’єднати обидві сторони для досягнення угоди», – запевнила тоді речниця Білого дому Анна Келлі.
У січні український президент заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а компроміси мають бути обопільними. Він також додав, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання. Володимир Зеленський неодноразово говорив, що не передасть підконтрольні Україні території під контроль Росії.
У грудні він заявляв, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму». Помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи цю заяву, заявив, що «весь Донбас – російський».
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW. За словами аналітиків, російські чиновники сигналізують, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками.
Київ наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
У Херсоні через російський обстріл загинула працівниця ТЕЦ – влада
У Херсоні 26 березня через російський обстріл загинула працівниця ТЕЦ, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Близько 14:00 під ворожий удар потрапила 66-річна жінка. Вона дістала поранення, несумісні з життям», – написав Прокудін у телеграмі.
За його даними, минулої доби на Херсонщині внаслідок російських ударів були поранені дев’ять людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сирський: ЗСУ відстежують перегрупування сил противника у Південній операційній зоні
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що у Південній операційній зоні тривають інтенсивні бойові дії, а українські військові відстежують перегрупування російських сил.
Сирський написав у соцмережах 26 березня, що здійснив чергову робочу поїздку до Південної операційної зони.
«На Гуляйпільському напрямку противник продовжує тиск на наші оборонні позиції. Стримуємо противника в районах населених пунктів Гуляйполе, Добропілля, Староукраїнка, Залізничне, Гуляйпільське, Варварівка, Мирне, Оленокостянтинівка та інших – щодня близько 20 бойових зіткнень. Зустрівся з командирами штурмових та десантно-штурмових підрозділів й частин, які ведуть активну оборону у визначених смугах… Ми відстежуємо перегрупування додаткових сил і засобів противника та нейтралізуємо ворога», – заявив Сирський.
24 березня американський Інститут вивчення війни (ISW), опираючись на власні оцінки й заяви головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що російські війська, ймовірно, вже почали свій весняно-літній наступ.
При цьому, за словами аналітиків, російські війська навряд чи захоплять так званий пояс фортець на Донеччині в 2026 році, але, ймовірно, «отримають деякі тактичні здобутки за значну ціну».
23 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські війська протягом чотирьох діб цього тижня, із 17 до 20 березня, підвищили інтенсивність наступальних дій.
Рютте прокоментував слова Зеленського про умови, які висувають США для надання гарантій безпеки
Всі союзники НАТО й насамперед Україна хочуть завершення війни, але будь-які рішення щодо власних територій ухвалювати передусім Києву, заявив генсекретар Альянсу Марк Рютте. Він сказав про це, коментуючи слова президента Володимира Зеленського про те, що США поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
«Україна також хоче, щоб ця війна закінчилася, але це має бути тривалий мир. А це означає, що після завершення війни ми маємо забезпечити, щоб Україна була суверенною і захищеною», – зазначив Рютте.
Ключовими, «життєво важливими» в цьому є гарантії безпеки Україні, наголосив чільний посадовець.
«Саме тому було настільки важливо, що в Парижі в січні Сполучені Штати та коаліція погодилися щодо гарантій безпеки. Адже це запобігає тому, щоб Володимир Володимирович Путін коли-небудь знову атакував Україну після тривалого припинення вогню або, що ще краще, повноцінної мирної угоди. І, звісно, коли йдеться про територію, будь-які рішення щодо території – це виключно рішення України», – резюмував Рютте.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.
За його словами, виведення військ поставить під загрозу безпеку як України, так і Європи, оскільки це спричинить передачу Росії добре укріплених оборонних позицій регіону. «Я дуже хотів би, щоб американська сторона зрозуміла, що східна частина нашої країни є частиною наших гарантій безпеки», – сказав Зеленський.
Український президент також зазначив, що США наразі зосереджені на конфлікті з Іраном. «Близький Схід, безумовно, впливає на президента Трампа, і я думаю, що і на його подальші кроки. На жаль, на мій погляд, президент Трамп, як і раніше, обирає стратегію посилення тиску на українську сторону», – сказав Зеленський.
Білий дім слів українського президента поки що не коментував.
Тим часом, спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
У січні український президент заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а компроміси мають бути обопільними. Він також додав, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання. Володимир Зеленський неодноразово говорив, що не передасть підконтрольні Україні території під контроль Росії.
У грудні він заявляв, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму». Помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи цю заяву, заявив, що «весь Донбас – російський».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Чергова зустріч, яка планувалася на початку березня в столиці ОАЕ Абу-Дабі, відкладена на невизначений час через загострення ситуації на Близькому Сході.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW. За словами аналітиків, російські чиновники сигналізують, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Рютте прокоментував дані про можливе перенаправлення на Близький Схід зброї, призначеної для України
Критично важливе обладнання продовжує надходити в Україну, заявив 26 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте, реагуючи на повідомлення в ЗМІ про те, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід військової допомоги, призначеної для України.
«Хороша новина полягає в тому, що критично важливе обладнання продовжує надходити в Україну, і це важливо, адже ми маємо робити все можливе. НАТО активно залучене через бойову й мирну підтримку, через JATEC (спільний центр України та НАТО з аналізу, тренувань і освіти – ред.), а також завдяки окремим країнам, які надають допомогу Україні, включно з необхідним обладнанням зі Сполучених Штатів, яке оплачується європейськими союзниками і надходить до України. Тож цей процес триває, і це добре», – сказав генсек НАТО Марк Рютте під час пресконференції у штаб-квартирі НАТО в Бюрсселі.
Критично важливе обладнання продовжує надходити в Україну, заявив 26 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте, реагуючи на повідомлення в ЗМІ про те, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід військової допомоги, призначеної для України.
«Хороша новина полягає в тому, що критично важливе обладнання продовжує надходити в Україну, і це важливо, адже ми маємо робити все можливе. НАТО активно залучене через бойову й мирну підтримку, через JATEC (спільний центр України та НАТО з аналізу, тренувань і освіти – ред.), а також завдяки окремим країнам, які надають допомогу Україні, включно з необхідним обладнанням зі Сполучених Штатів, яке оплачується європейськими союзниками і надходить до України. Тож цей процес триває, і це добре», – сказав генсек НАТО Марк Рютте під час пресконференції у штаб-квартирі НАТО в Бюрсселі.
Міністр оборони Німеччини назвав війну в Ірані «катастрофою» для світової економіки
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус 26 березня заявив, що дипломатичне вирішення війни в Ірані необхідне «якомога швидше», назвавши конфлікт «катастрофою».
«Ця війна – катастрофа для світової економіки. Її вплив абсолютно очевидний вже зараз...», – сказав він під час зустрічі зі своїм австралійським колегою Річардом Марлзом у Канберрі.
«З нами раніше не консультувалися, ніхто нас раніше не питав, це не наша війна, і тому ми не хочемо бути втягнутими в цю війну, це має бути чітко зрозуміло», – додав Пісторіус.
За його словами, якщо буде домовленість про припинення вогню, Німеччина обговорить операцію для забезпечення миру, особливо свободи судноплавства через Ормузьку протоку, важливий шлях для транспортування нафти, який Іран фактично заблокував, хоча згодом дозволив прохід для певних країн.
«Є побоювання» – постпред України при НАТО про ризик перенаправлення на Близький Схід зброї з програми PURL
Україна розуміє ризики, які виникають для програми PURL у разі затягування війни на Близькому Сході. Про це в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода 26 березня заявила постійна представниця України при НАТО Альона Гетьманчук.
«У контексті війни в Ірані – і це, на мій погляд, цілком природньо, враховуючи обсяги використання ракет-перехоплювачів до систем Patriot на Близькому Сході – дійсно є побоювання щодо поступового дефіциту одних з найбільш затребуваних в рамках PURL озброєнь для України – додаткових засобів ППО. Через PURL ми й надалі отримуємо близько 75% ракет-перехоплювачів до Patriot та близько 90% –до всіх інших систем ППО. Передусім ракет PAC2 і особливо PAC3. Зобовʼязання, взяті щодо постачань цих ракет за минулий місяць, були повністю виконані з боку США. Розраховуємо, що відповідну кількість ракет – передусім PAC 3 – ми отримаємо і за результатами цього місяця», – вказала українська дипломатка.
Вона відзначила, що «ми не отримували сигналів, що «призначені» для України озброєння з програми PURL можуть бути спрямовані на Близький Схід».
Також Альона Гетьманчук звернула увагу, що за програмою PURL Україна отримує і «деякі інші дуже важливі озброєння, які допомагають нам тримати лінію фронту та здійснювати успішні контратаки».
«Деякі з них ми отримуємо фактично ексклюзивно через PURL, тому нові внески від європейських партнерів, а також партнерів НАТО, й надалі дуже важливі і нагальні. Наразі немає жодних підстав говорити про те, що внески не можуть бути зроблені», – наголосила представниця України при НАТО.
Суд ЄС залишив чинними санкції проти п’яти російських бізнесменів
Суд Європейського Союзу, найвища судова інстанція ЄС, 26 березня підтвердив законність включення до списків санкцій п’яти російських бізнесменів, які оскаржували запровадження санкцій проти них. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.
Суд опублікував документ із обґрунтуванням свого рішення. Санкції оскаржували Дмитро Пумпянський, Тигран Худавердян, Віктор Рашніков, Дмитро Мазепін та Герман Хан. Усі вони були включені до санкційних списків після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року на тій підставі, що вони є провідними представниками бізнесу, які діють у секторах економіки, що генерують суттєві прибутки для російського уряду. Бізнесмени заперечили санкції, вказуючи на те, що непричетні до війни і не пов’язані з російською владою.
В обґрунтуванні рішення суду ЄС ідеться, що ступінь впливу бізнесмена оцінюється за його значущістю для російської економіки, а не з особистих зв’язків із владою. Санкції ж накладаються не тому, що бізнесмени безпосередньо пов’язані з урядом або особисто відповідають за війну, а саме тому, що вони відіграють ключову роль у секторах економіки, важливих для російського бюджету. Суд дійшов висновку, що заморожування активів провідних бізнесменів є пропорційним заходом тиску на Росію з метою змусити її припинити агресію, навіть якщо самі бізнесмени безпосередньо з війною не пов’язані.
Раніше суди в ЄС ухвалювали рішення на користь Дмитра Пумпянського, представники якого вказували, що Пумпянський ще в березні 2022 року залишив свої посади у раді директорів «Трубної металургійної компанії» та групі «Сінара» і таким чином перестав підходити під критерії «провідного підприємця». Але найвища судова інстанція ухвалила інше рішення, і санкції проти Пумпянського, як і інших бізнесменів, які подавали аналогічні скарги, залишаться чинними.
«Мирний план» щодо Ірану: деталі. Іранська влада каже – «ні», а Трамп каже – «так»
Сполучені Штати передали Ірану мирний план із 15 пунктів. План не був оприлюднений, але витік деталей, схоже, перетинає межі, дозволені Іраном.
План Вашингтона щодо припинення війни в Ірані складається з 15 пунктів, план Тегерана – з п'яти, і кожен з них перетинає червоні лінії іншої сторони.
Деталі пропозиції США не були оприлюднені, але про неї широко повідомлялося. Вважається, що вона багато в чому схожа на пропозиції, зроблені до початку нинішнього конфлікту авіаударами Ізраїлю та США 28 лютого.
Речниця Білого дому Каролайн Лівітт заявила журналістам, що в повідомленнях ЗМІ щодо 15 пунктів «є доля правди».
У конкуруючих планах нові елементи, як вважається, включатимуть вимоги обох сторін щодо Ормузької протоки, життєво важливого судноплавного маршруту для світових поставок нафти, газу та інших товарів, який Іран наразі блокує.
Вимоги США
Найважливіша вимога США – це та, яку Дональд Трамп неодноразово озвучував. Він також каже, що Іран погодився на неї.
«Вони хотіли б укласти угоду», – сказав він журналістам під час заходу в Овальному кабінеті 24 березня. «Вони погодилися, що ніколи не матимуть ядерної зброї».
Повністю аналіз читайте ТУТ
Зеленський: США назвали вихід із Донбасу умовою гарантій безпеки. У Путіна відреагували
Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня.
За його словами, виведення військ поставить під загрозу безпеку як України, так і Європи, оскільки це спричинить передачу Росії добре укріплених оборонних позицій регіону.
«Я дуже хотів би, щоб американська сторона зрозуміла, що східна частина нашої країни є частиною наших гарантій безпеки», – сказав він.
Український президент також зазначив, що США наразі зосереджені на конфлікті з Іраном. «Близький Схід, безумовно, впливає на президента Трампа, і я думаю, що і на його подальші кроки. На жаль, на мій погляд, президент Трамп, як і раніше, обирає стратегію посилення тиску на українську сторону», – сказав Зеленський.
Білий дім це поки що не коментував.
Тим часом, спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу».
Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
У Кремлі заперечують, що Путін втратив інтерес до переговорів з Україною через війну США з Іраном
У Кремлі заперечують повідомлення, що російський лідер Володимир Путін втратив інтерес до мирних переговорів із Україною після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
«Це абсолютно хибні вигадки, які не відповідають дійсності. Справді вдалося пройти в перебігу минулих раундів тристоронніх переговорів певну відстань у бік врегулювання, але основні питання, які становлять критичний інтерес для російської сторони, як і раніше, не були узгоджені», – заявив на брифінгу речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Представник Кремля нагадав, що для Росії у мирних переговорах головним залишається територіальне питання, але щодо нього досі «не було жодного поступу».
Проте, за його словами, це не означає, що Росія втрачає інтерес до переговорів. «Навпаки, ми зберігаємо свою відкритість, ми перебуваємо в контакті з американцями і ми розраховуємо на проведення наступного раунду переговорів, щойно дозволять обставини», – сказав Пєсков.
Очі, вуха, ніс, брови, вії. Як екзопротезування відновлює обличчя пораненим
ЛЬВІВ – Таїсія Ярова ‒ фахівець з екзопротезування. За її словами, цей фах естетичного протезування в Україні лише розвивається, а одна з найкращих шкіл ‒ в Ізраїлі. Таїсія Ярова повертає усмішки ветеранам, які внаслідок поранення втратили око, вухо, ніс, брови, пальці рук, тобто отримали важкі поранення. Коли почалась велика війна, Таїсія Ярова закрила власний б'юті-салон в Кривому Розі і почала працювати над екзопротезуванням (індивідуальне виготовлення та встановлення зовнішніх силіконових накладок для заміщення втрачених частин обличчя або пальців рук), вдосконалювати свої навички.
Щоб творити справді дива з людським обличчям, понівеченим війною, їй знадобились мистецька, медична освіти, а нині вона здобуває ще й технічний фах.
Радіо Свобода побувало у реабілітаційному центрі Unbroken у Львові і поспостерігало за роботою Таїсії Ярової.
Олександр Ярмолюк з Хмельниччини зазнав важких поранень голови, грудей, живота, кінцівок восени 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Тоді військовослужбовець втратив ліве око.
Дивитися на себе у дзеркало не хотів. Як тільки йому встановили «нове» око, одразу ж до рук взяв люстерко. Тоді й усміхнувся. Відрізнити протез від власного його ока ‒ майже неможливо.
«Я почуваюсь дуже комфортно», вимовив ветеран. Говорити йому ще складно, мова лише повертається, займається із логопедом.
Далі читайте ТУТ
НАТО готується до можливих атак Росії на енергетику – звіт
Росія, ймовірно, зосередиться на атаках по енергетичній інфраструктурі в разі нападу на Північноатлантичний альянс, ідеться в щорічному звіті генерального секретаря НАТО Марка Рютте за 2025 рік, тому альянс посилює навчання у цьому напрямку.
Річний звіт із основними висновками та досягненнями за 2025 рік очільник НАТО представив 26 березня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Воєнна агресія Росії проти України продемонструвала, що енергетика, ймовірно, також стане однією з головних цілей у разі будь-якої атаки проти НАТО», – йдеться в документі та зазначається, що альянс «визначає уроки, винесені з України, водночас посилюючи навчання, тренування та координацію щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури».
Зокрема, згадується військове навчання у вересні, яке дозволило сформувати «розуміння того, що необхідно для гарантування безпеки постачання».
У звіті, як і в попередні роки, Росію визначено як «найбільш значну і пряму загрозу нашій безпеці та миру і стабільності в євроатлантичному регіоні». Також зазначається, що Кремль «продовжував випробовувати альянс, діючи дедалі безрозсудніше, зокрема через порушення повітряного простору, диверсії та шкідливу кібердіяльність».
Хоча документ більше прямо не говорить про перспективу членства України в НАТО, він зосереджується на практичній підтримці Києва. Зокрема зазначається, що союзники надають допомогу Україні, щоб «завершити війну та досягти справедливого і тривалого миру».
Також підкреслюється довгостроковий підхід НАТО: «важливо, щоб альянс продовжував надавати Україні підтримку, необхідну для її захисту сьогодні, водночас допомагаючи їй бути готовою стримувати будь-яку майбутню агресію Росії завтра».
У цьому контексті у звіті описано вже створену систему підтримки України, яка включає координацію військової допомоги, навчання та логістики через структури НАТО, а також поступове досягнення сумісності українських сил зі стандартами альянсу.
Окремо наголошується, що НАТО також розробляє плани «інтеграції української оборонної промисловості в промислову екосистему союзників», включно з пошуком інвестицій та розширенням співпраці.
Традиційно у звіті пораховані оборонні витрати кожної країни-члена, які зростають унаслідок політичного тиску з боку президента США Дональда Трампа.
США можуть передати замість України на Близький Схід ракети-перехоплювачі – WP
Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід військової допомоги, призначеної для України, пише видання The Washington Post з посиланням на джерела
За повідомленням, таке рішення може бути пов’язане з тим, що війна в Ірані вичерпує запаси деяких найважливіших боєприпасів американських збройних сил.
Три анонімні співрозмовники видання розповіли, зброя, яку можуть перенаправити з України, включає ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони, замовлені в рамках програми PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для ЗСУ за кошти інших країн-членів НАТО.
Представник НАТО не відповів, чи знає військовий альянс про можливе перенаправлення американського обладнання та чи непокоїть його це. У електронному листі він зазначив, що країни «продовжують робити внески до PURL, і обладнання постійно надходить в Україну».
Радіо Свобода звернулося по коментар із цього питання до постійної представниці України при НАТО Альони Гетьманчук.
Міненерго про знеструмлення після ударів РФ: найскладніша ситуація у двох областях
Частина споживачів у Дніпропетровській, Одеській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій і Харківській областях тимчасово залишаються без електропостачання через російські удари вночі проти 26 березня, повідомило Міністерство енергетики України.
«Найскладніша ситуація – на Чернігівщині й Одещині. Там внаслідок кількох поспіль ворожих атак енергетичне обладнання зазнало суттєвих пошкоджень, значна кількість споживачів залишається знеструмленими», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго наголосили, що енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів, а відновлювальні роботи тривають цілодобово.
«Наші погляди різні» – Зеленський про позицію США щодо бажання Путіна закінчити війну
Україна не бачить з боку Росії «справжнього бажання» припинити війну, тому не погоджується з оцінкою Вашингтона, що «Путін хоче, щоб війна припинилася». Про це в інтерв’ю французькому виданню Le Monde заявив президент України Володимир Зеленський.
«Наші погляди тут абсолютно різні. З одного боку, це не проблема – це нормально, що думки розходяться. Але з іншого боку, коли ми хочемо припинити війну, прискорити цей процес, ми порушуємо питання тиску на Росію. Ми знаємо, що Путін не хоче припиняти війну. Ми закликаємо до додаткового тиску, щоб змусити його цього хотіти. Але США вважають, що він хоче її припинити, тож навіщо чинити додатковий тиск, якщо Росія демонструє, що вона також готова до миру? Існують різні погляди на певні питання, і це те, над чим нам потрібно працювати», – сказав Зеленський (цитата за соцмережами глави української держави).