Генштаб ЗСУ: за добу війни РФ втратила понад 1000 солдатів, 60 артсистем та РСЗВ

Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 306 500 своїх військових, зокрема 1030 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 8 квітня навів Генштаб ЗСУ.

У штабі також оприлюднили свої дані про такі втрати РФ військової техніки:

• танки – 11 846 (+5 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 24 368(+4 )
• артилерійські системи – 39 625(+63)
• РСЗВ – 1 723 (+1)
• засоби ППО – 1 341(+1)
• літаки – 435
• гелікоптери – 350
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 225 301 (+1960)
• крилаті ракети – 4 517
• кораблі / катери – 33
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 88 103 (+241)
• спеціальна техніка – 4 117 (+2)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

На Запоріжжі є загиблий і поранені через удари РФ – влада

У Запорізькій області, де 7 квітня понад дев’ять годин тривала повітряна тривога, є загиблий і поранені, повідомив голова ОВА Іван Федоров.

«Від самого ранку ворог не припиняв атакувати область», – вказав очільник адміністрації о 19:35 після відбою тривоги.

О 19:00 чиновник інформував, не називаючи населений пункт, що внаслідок російського удару була пошкоджена будівля.

«На жаль, загинула людина. Ще двоє – поранені», – написав Федоров.

Перед тим він повідомляв, що під ударом був Запорізький район.

«Російський дрон пошкодив приватний будинок у Комишувасі. Поранені два чоловіки – 30 та 46 років. Під час атаки КАБа на Таврійське поранення отримав 51-річний чоловік», – відзначив очільник ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Буданов «переконав» депутатів Зеленського? Зростання податків: влада ухвалила рішення

Верховна Рада України проголосувала за продовження стягнення військового збору протягом трьох років після завершення війни. До наступного голосування відклали інші закони, які є частиною зобов’язання України перед МВФ – оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий закон «про OLX») та скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу»

Олег Устенко, економіст, радник президента України з економiчних питань (2019-2024 років) зауважив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live», що від ухваленого сьогодні закону про військовий збір державна скарбниця поповнюватиметься додатково щороку приблизно на 3 мільярди доларів.

«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу. Так, дійсно, це важка норма, але ми знаходимося у стані війни, до сих пір наші підприємці його сплачували. Те, що не подобалося багатьом у депутатському корпусі, це те, що, а чому ці кошти мають бути спрямовані в загальний бюджет держави, а було б краще, якби зробити там такий окремий рахунок, окрему таку кишеньку, куди будуть направлятися ці кошти, оці 5%, які будуть збиратися як військові збори. Це було зроблено, це додаткові кошти. Я б оцінив ці додаткові кошти приблизно на рівні біля 3 мільярдів доларів.

Наче 3 мільярди доларів і не так багато, коли мова йде знов-таки про 45 мільярдів доларів дефіциту, але все одно це додаткові кошти, які держава зможе отримати. Теж правда, що після воєнного періоду часу ці кошти, як було зазначено навіть в пояснювальній записці під час виступу міністра фінансів, будуть використовуватися на відбудову країни... 3 мільярди начебто звучить багато. Але теж правда, що якщо ви порівняєте з тими цифрами, яких збитків нам було завдано в ході цієї війни, і навіть якщо брати на станом на 2024 рік, на середину 2024 року, то там ми говоримо про прямі збитки. Неодноразово наші урядовці про це говорили, президент України про це говорив, навіть Європейська комісія. 750 мільярдів доларів. Три мільярди додаткових на рік для того, щоб відбудовувати нашу країну. Треба буде збирати 250 років, щоб відбудувати... 250 років буде потрібно для того, щоб зібрати ту суму, щоб лише прямі збитки погасити. А якщо взяти ще й непрямі збитки, то це 300 років».

Раніше депутати відмовлялись давати свої голоси за ці закони. Найпоширенішою причиною стало нерозуміння протиріччя у фінансовій політиці уряду: з одного боку уряд просив депутатів підвищити податки. А з іншого – цей самий уряд, в межах різних президентських ініціатив, оголошував про роздачу грошей для населення: як-от «тисяча Зеленського», «чекапи» і «кешбеки».

«Потепління між парламентом і Офісом президента»

Попри тривалу відмову депутатів голосувати за ці законопроєкти, перший з них все ж був проголосований. За даними медіа, ексглава розвідки, а нині глава Офісу президента Кирило Буданов також мав зустріч з депутатами, де, серед іншого, проговорив необхідність голосування законопроєктів МВФ.

Народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» підтвердив зустріч Кирила Буданова з народними обранцями.

«Були зустрічі голови Офісу президента із головами комітетів, але я би не сказав, що це зустріч переконання, це зустріч про розуміння ситуації. Дивіться, це дуже важливо, що Офіс президента так глибоко спілкується з парламентом. Тобто мається на увазі, не спускає якісь задачі або директиви, а просто розбирається, ставить питання. Це голова Офісу президента робить. І це виключно позитивно характеризує такий підхід, тому що видно, що людина хоче знайти результат. І власне, ці всі закони, про які ви говорите зараз, це ж все про законопроєкти, це про євроінтеграцію, МВФ, Світовий банк і так далі. Тобто це не просто про якісь речі, про дуже важливі. І, власне, це певне потепління, я би сказав, вносимо. Між парламентом і Офісом президента. І в першу чергу головою Офісу президента, тому що він проявляє таку ініціативу.

Але, окрім того, ще були зустрічі з європейськими партнерами, так само з головами комітетів, тобто і з місією МВФ, і з ключовими посольствами, і європейською комісією, там, де говорили про необхідність прийняття великого пакету законів», – зауважив він.

• Чи вдасться новими податками минути фінансової кризи, яку міжнародні експерти пророкують Україні вже влітку?
• Чи зможе Верховна Рада знову зібрати достатньо голосів для подальших голосувань?
• Що саме змусило депутатів змінити своє ставлення до законопроєктів?

Про все це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Погрози Росії країнам Балтії: інформаційна гра чи підготовка до атаки?

Після серії інцидентів із українськими дронами, які потрапляли в повітряний простір країн Балтії, Росія перейшла до відкритих погроз на адресу країн ЄС.

У Кремлі заявляють про «наслідки» за нібито надання їхнього повітряного простору українським безпілотникам для атак на Росію.

У Брюсселі ж наголошують: наразі це лише риторика. Водночас експерти попереджають: такі сигнали можуть бути частиною ширшої гри Москви.

Один із найбільших НПЗ в Росії зупинив роботу після ударів України – Reuters

У Росії нафтопереробний завод «Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез» («НОРСІ») у Кстово Нижньогородської області, який отримав пошкодження внаслідок атаки дронів ЗСУ у ніч на 5 квітня, зупинив свою роботу. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерела.

За даними Санкт-Петербурзької біржі, «Лукойл» не виставляв на продаж бензин, дизельне паливо чи мазут із цього нафтопереробного заводу. Джерела в галузі повідомили Reuters, що постачання можуть бути припинені до кінця місяця.

«Лукойл» не відповів на запит про коментар.

«Лукойл-Нижньогороднефтеоргсинтез» – четвертий за величиною нафтопереробний завод і другий за величиною виробник бензину в Росії. Він може переробляти 16 мільйонів тонн нафти на рік або близько 320 тисяч барелів на день.

Україна впродовж останніх тижнів посилила удари по нафтопереробних заводах у Росії. Президент України Володимир Зеленський говорив, що ЗСУ прагнуть обмежити можливості Росії заробити на кризі, що виникла в нафтовому секторі через війну США та Ізраїлю з Іраном.

«Пресували, як і інших українців»: що відомо про долю Дмитра Гнатенка в російському полоні

У середині березня стало відомо, що комісія при главі Башкортостану (РФ) відмовила в помилуванні жителю Луганської області України, якого у 2022 році засудили до 12 років ув’язнення у справі про «держзраду». Журналісти проєкту Радіо Свобода «Idel.Реалії» з’ясували, що мова, ймовірно, йде про 31-річного Дмитра Гнатенка, який відбуває покарання у виправній колонії №2 у башкортостанському Салаваті. Минулого року його неодноразово відправляли до ШІЗО за «порушення режиму».

Правозахисники вважають, що звільнення чоловіка, як і інших українців, що утримуються у російських в’язницях, можливе в разі укладення перемир’я між Росією та Україною і проведення обміну за принципом «всіх на всіх». Проєкт «Idel.Реалії» розповідає історію Гнатенка.

Ціна російської нафти сягнула максимуму за 13 років – Bloomberg

Ціна російської нафти зросла до найвищого рівня за більш як 13 років, пише 7 квітня агентство Bloomberg, вказуючи на вигоду, якою обернулося для Москви глобальне зростання цін на нафту через війну США та Ізраїлю з Іраном.

Bloomberg із посиланням на дані Argus Media на 2 квітня пише, що ціна на флагманську російську нафту марки Urals, яка експортується з порту Приморськ на Балтиці, сягнула 116,05 долара за барель.

Ця ціна, яка не включає транспортні витрати, майже вдвічі вища за середню ціну 59 доларів за барель, закладену в російському бюджеті на 2026 рік.

У російському чорноморському порту Новоросійськ ціна на нафту марки Urals сягнула 2 квітня 114,45 долара за барель. Це також дані міжнародного цінового агентства Argus Media.

Середній дисконт Urals у західних портах Росії до світового бенчмарку Brent впав до рівнів нижче від 27,75 долара за барель. Це найнижчий показник із середини грудня 2025 року, пише РБК.

Конфлікт на Близькому Сході фактично перекрив близько п’ятої частини світових постачань нафти через Ормузьку протоку. Президент США Дональд Трамп вимагає від Тегерана відкрити цей найважливіший водний шлях, погрожуючи руйнуванням іранської ключової інфраструктури. Останній термін був призначений Трампом на вечір 7 квітня (це вночі 8 квітня за часом Києва).

У Прилуках до 15 зросла кількість поранених через удар РФ – влада

У Прилуках на Чернігівщині до 15 зросла кількість поранених внаслідок російського удару 7 квітня, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

«Серед них – 11 жінок і четверо чоловіків. Сімох людей ушпиталили – трьох із них доправили до обласної лікарні. Решті надали допомогу амбулаторно. Одна жінка у важкому стані, інші пацієнти стабільні», – написав Чуас у телеграмі.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомляли про п’ятьох потерпілих.

Перед цим Чаус повідомляв, що російські війська зранку 7 квітня атакували адмінбудівлі в Новгороді-Сіверському і Прилуках, виникли пожежі.

Суспільне.Чернігів повідомило, що після російської атаки у Прилуках горить будівля міськради.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Рада схвалила інтеграцію України до енергоринку ЄС

Верховна Рада України 7 квітня схвалила законопроєкт №12087-д, який передбачено об'єднання ринків електроенергії України та Європи. Ухвалення закону щодо імплементації норм права Європейського Союзу та інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання і конкурентоспроможності у сфері енергетики сприятиме розблокуванню фінансування за програмою ЄС Ukraine Facility.

За закон проголосували 245 депутатів.

У парламентському комітеті з питань енергетики та комунальних послуг вказали, що метою документа є створення комплексної правової бази для повноцінної інтеграції українського ринку електроенергії до внутрішнього енергетичного ринку ЄС.

Закон передбачає:

• створення правових засідок для об'єднання ринків (market coupling) «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі;
• імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та впровадження механізмів забезпечення потужності;
• врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
• розвиток нових гнучких інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом;
• посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об'єднань та інституту активного споживача.

Закон унормовує отримання додаткових обсягів електроенергії на тлі російських ударів по українській енергетиці. Приміром, у січні 2026 року був зафіксований рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України.

Це стало можливим завдяки розширенню пропускної здатності – у січні ліміт потужності для імпорту з ЄС був встановлений на рівні 2450 МВт, що є абсолютним рекордом з часу приєднання України до мережі ENTSO-E, вказували в Міністерстві енергетики України.

Війська РФ вдруге за день вдарили по автобусу на Нікопольщині, поранені 5 людей – влада

П’ять людей 7 квітня зазнали поранень внаслідок російського удару по рейсовому автобусу на Нікопольщині, другому за цей день, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«У Червоногригорівській громаді пошкоджений мікроавтобус, який обслуговує міжміський маршрут. Поранені жінка і четверо чоловіків. Медики надають постраждалим усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.

Раніше сьогодні чотири людини загинули, ще 16 – зазнали поранення внаслідок удару російського дрона по маршрутному автобусу в Нікополі.

Як повідомили раніше в Дніпропетровській ОВА, в момент удару автобус під’їжджав до зупинки – люди були як у салоні, так і на зупинці.

Голова ОВА в окремому повідомленні зазначив, що протягом 7 квітня в Дніпропетровській області четверо людей загинули, 24 – зазнали поранень внаслідок російських обстрілів, а російські війська майже 60 разів атакували три райони області артилерією й безпілотниками.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Генштаб підтвердив ураження нафтового терміналу РФ «Усть-Луга» і уточнив дані інших ударів

Генштаб ЗСУ підтвердив, що українські сили вночі проти 7 квітня уразили нафтовий термінал «Усть-Луга Ойл» у Ленінградській області Росії.

«Попередньо підтверджено ураження трьох резервуарів, які належать підприємству «Транснефть-Балтика». Зазначений об’єкт є важливим елементом експортної інфраструктури нафтопродуктів РФ, кошти від функціонування якої йдуть на продовження збройної агресії проти України. Масштаби завданих збитків уточнюються», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у Генштабі уточнили результати попередніх 5 і 6 квітня об’єктів нафтотранспортної і нафтопереробної інфраструктури Росії.

«Зокрема, в результаті ураження порту «Транснефть-Порт Приморск» пошкоджено три резервуари типу РВСП-20000 з подальшим займанням нафтопродуктів. РВСП-20000 – резервуар об’ємом 20 000 м³. Це типова конструкція, яку використовують для тривалого зберігання нафти, нафтопродуктів й інших легкозаймистих рідин», – йдеться в повідомленні.

За даними командування ЗСУ, під час ураження 5 квітня ООО «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» пошкоджено елементи установок первинної переробки сирої нафти АВТ-6 і АВТ-1 й установки 19/6, задіяної у виробництві нафтових бітумів.

В іншому повідомленні Генштаб уточнив, що в результатів ураження нафтового терміналу «Шесхарис» у Краснодарському краї РФ, про яке повідомляли напередодні, зафіксовано «пошкодження стендерів причалів №1, №1А і №2 й ураження стендерів на причалах №6 та №7, пошкодження трубопровідної системи розподілу і відвантаження нафти».

Водночас, за даними командування, підтверджено ураження трьох резервуарів (РВСПК-50000) на перевалочній нафтобазі «Грушовая» у Краснодарському краї РФ, що забезпечує «Шесхарис».

Російські військові і влада повідомлення української сторони не коментували. Перевірити дані про ураження з незалежних джерел поки неможливо.

Вранці 7 квітня стало відомо, що безпілотники знову атакували порт Усть-Луга у Ленінградській області РФ. Губернатор Олександр Дрозденко повідомив, що сили ППО збили над регіоном 22 дрон. Український моніторинговий канал Exilenova+ писав, що атаки зазнав порт Усть-Луга. Також про це повідомляв телеграм-канал ASTRA.

Агентство Bloomberg 5 квітня писало, що порт Усть-Луга днями відновив навантаження нафти після кількох днів перебоїв у роботі.

Від 25 березня 2026 року українські безпілотники кілька разів атакували порт Усть-Луга. Це один із ключових морських портів РФ на Балтиці, через який Росія здійснює експорт сирої нафти й нафтопродуктів, у тому числі з використанням суден так званого тіньового флоту.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Венс у Будапешті заявив, що українська розвідка «розглядає Угорщину як оперативну зону»

Віцепрезидент США Джей Ді Венс, виступаючи на спільній із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном пресконференції в Будапешті 7 квітня, заявив, посилаючись на «останні повідомлення розвідки США», що Україна «можливо, втручалася в американські вибори, допомагаючи демократам».

«Також стало відомо, що українська розвідка розглядає Угорщину як оперативну зону. Яка політична мотивація може стояти за нападами України на консервативні патріотичні політичні сили як у Сполучених Штатах, так і в Угорщині?» – запитав Венс.

Згодом він уточнив, що «в українських розвідувальних службах є елементи, які намагалися вплинути на американські вибори, на угорські вибори», «є хороші люди, а є погані». «Є люди, які намагаються втручатися у вибори інших. І є люди, які насправді просто кажуть: знаєте що, ми віримо в суверенітет для всіх, і це те, що ми підтримуємо», – додав віцепрезидент США.

Джей Ді Венс наголосив, що йому «смішно, коли… люди звинувачують мого президента в тому, що він проросійський».

«Мій президент зробив більше, щоб допомогти Європі з енергією та скрапленим природним газом, ніж будь-хто у світі, що послаблює Росію, бо ми хотіли б, щоб наші союзники та друзі проводили розумну енергетичну політику, щоб їхні споживачі могли платити менше грошей, але також, коли, не дай Боже, виникає конфлікт, вони можуть покладатися на нас, а не на іншу країну, щодо енергії, яка їм потрібна», – сказав Джей Ді Венс.

Президент Володимир Зеленський раніше неодноразово заявляв, що Україна не дозволяла і не дозволить собі втручання у виборчий процес у США. Українська влада наголошує на важливості збереження двопартійної підтримки з боку Сполучених Штатів.

Під час виборчої кампанії 2024 року візити українських посадовців до США (наприклад, відвідування заводу в Пенсильванії) іноді трактувалися деякими представниками Республіканської партії як «втручання»; українські дипломати та експерти називали це елементом стандартної передвиборчої риторики в США.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс 7 квітня прибув до Угорщини, щоб передати підтримку адміністрації президента Дональда Трампа своєму союзнику, прем’єр-міністрові Віктору Орбану напередодні парламентських виборів, запланованих на 12 квітня.

Раніше президент США Дональд Трамп висловив «повну підтримку» прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану перед парламентськими виборами у країні.

Орбан протиставляє себе європейському істеблішменту й заявляє про себе як про прихильника президента США. Останнім часом розбіжності між Орбаном і керівництвом ЄС і більшості країн Євросоюзу посилилися.

Угорщина заблокувала виділення Україні узгодженого раніше кредиту в 90 мільярдів євро, а також не дає згоди на набуття чинності 20-го пакету санкцій. У свою чергу, влада України і частина європейських політиків звинувачують Орбана в проросійській позиції.

12 квітня в Угорщині пройдуть парламентські вибори, достеменних прогнозів поки що ніхто не робить, незважаючи на те, що соцопитування дають певну перевагу опозиції над партією Віктора Орбана.

Рада продовжила стягнення військового збору на три роки після закінчення війни

Верховна Рада 7 квітня ухвалила в другому читанні й у цілому внесений урядом законопроєкт щодо продовження дії військового збору на три роки, наступні за роком, в якому буде припинений воєнний стан. Документ підтримали 257 депутатів.

У пресслужбі парламенту зазначили, що документ ухвалений на виконання меморандуму між Україною і Міжнародним валютним фондом про економічну й фінансову політику від 13 лютого цього року.

«Законопроєкт передбачає, що військовий збір зараховуватиметься до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуватиметься на забезпечення потреб Збройних сил України», – йдеться в повідомленні.

Наприкінці 2024 року в Україні ухвалили закон про підвищення податків, який серед іншого, передбачив збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток – військовослужбовці).

Зупинилася Слов’янська ТЕС – енергетики

Слов’янську ТЕС компанії «Донбасенерго» у місті Миколаївка зупинили через погіршення безпеки – кадри зупинки енергоблоку днями публікували у місцевих групах Миколаївки, а пізніше про виведення ТЕС з експлуатації написала інша енергокомпанія – ДТЕК, де висловили солідарність із колегами.

Це була остання станція, яка працювала, на Донеччині, повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії. На відео енергетиків зміна приймає команду «Донбасенерго» припинити генерацію енергії для безпеки співробітників – та вимикає блок. Офіційно компанія не повідомляла рішення на своїх ресурсах.

Компанія ДТЕК, яка раніше втратила Курахівську ТЕС на Донбасі, написала: «Ми знаємо, як це болить. Скільки сили, витримки й життя вкладено в кожен мегават. Скільки сил і витримки потрібно для сотень енергетиків і їхніх родин, чиє життя змінюється. Колеги, ми з вами. Тримаємося разом і продовжуємо робити свою справу – попри все. І віримо, що серце Словʼянської ТЕС запуститься знову. Вистоїмо».

Слов’янська ТЕС останнім часом постійно перебувала під ударами армії РФ, оскільки зусилля агресора зараз спрямовані на атаку Слов’янсько-Краматорської агломерації. Миколаївка розташована на схід від Слов’янська, а отже і дещо ближче до фронту (близько 10 кілометрів безпосередньо від станції).

Анкети дітей, викрадених із Херсонського будинку дитини, опублікували у базі російських сиріт

Чотирьом дітям, викраденим у 2022 році з Херсонського будинку дитини, шукають прийомні сім’ї через російський державний портал «усыновите.рф», стало відомо зі спільного розслідування телевізійної й онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) і The Reckoning Project. Ці анкети були активними на березень 2026 року.

В опублікованих на порталі анкетах не згадується, що діти – із Херсона чи що вони українці.

Особи дітей і їхні особисті дані приховані з міркувань безпеки, але їхні дані є у розпорядженні редакції.

Російська окупаційна влада викрала з Херсонського будинку дитини двох дітей у вересні 2022 року, і ще 46 дітей 21 жовтня 2022 року. За інформацією джерел журналістів, 10 дітей уже повернули в Україну, але більшість вихованців Херсонського будинку дитини, що залишилися, перебувають у прийомних російських сім’ях.

Раніше журналісти російського видання «Важные истории» з’ясували, що одну викрадену з Херсонського будинку дитини дівчинку Маргариту Прокопенко усиновив російський депутат і лідер партії «Справедлива Росія» Сергій Миронов. Журналісти The New York Times також знаходили анкети вихованців Будинку дитини із Херсона у російському банку даних.

За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

За даними Офісу генерального прокурора на 4 грудня 2025 року, 1 876 вивезених дітей вдалося повернути додому.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.

У Прилуках, де війська РФ атакували адмінбудівлі, постраждали 5 людей – ДСНС

У Прилуках на Чернігівщині внаслідок російських ударів 7 квітня постраждали п’ять людей, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Виникли пожежі в адміністративних будівлях. На місцях працюють рятувальники: ліквідація наслідків атаки триває», – йдеться в повідомленні.

Раніше очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що російські війська зранку 7 квітня атакували адмінбудівлі в Новгороді-Сіверському та Прилуках, виникли пожежі. Про постраждалих він не повідомляв.

Суспільне.Чернігів повідомило, що після російської атаки у Прилуках горить будівля міськради.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Нікополі кількість загиблих від удару РФ зросла до 4 – поліція

Кількість загиблих внаслідок удару російського дрона по маршрутному автобусу в Нікополі на Дніпропетровщині зросла до чотирьох, повідомили в поліції.

«Внаслідок удару смертельні поранення отримав 53-річний чоловік і двоє жінок віком 72 та 56 років. Ще одна жінка від тяжких травм померла в лікарні – її особа наразі встановлюється», – йдеться в повідомленні.

У поліції додали, що осколкових поранень і травм зазнали 16 людей віком від 50 до 86, троє чоловіків – у тяжкому стані.

«Також вчора, за уточненою інформацією внаслідок артобстрілу по приватних будинках у Нікополі постраждало троє людей – серед них 17-річний хлопець. Загалом за добу надійшло понад шістдесяти повідомлень про ворожі обстріли. Пошкоджено адмінбудівля, привітні будинки та авто», – йдеться в повідомленні.

Помилкове внесення до військового обліку: Шевченківський ТЦК Харкова відмовився надати дані про кількість звернень

Шевченківський територіальний центр комплектування Харкова відмовився надати дані про кількість звернень щодо помилкового внесення до військового обліку або оголошення в розшук у 2022–2026 роках.

Після повідомлень про те, що жінки без свого відома потрапляють на облік ТЦК, зокрема і Шевченківського ТЦК Харкова, Радіо Свобода звернулося з відповідним запитом до цього центру.

У відповіді ТЦК нагадав про право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом – тобто конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.

«Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населения, для захисту репутації або прав інших людей, для запобiгання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету i неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди дим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації перевищує суспільний інтерес в її отриманні», – йдеться у відповіді.

Фрегат «Адмирал Макаров» іде за «Москвою»? Україна вразила головний корабель ЧФ РФ: деталі

Фрегату «Адмирал Макаров», носій ракет типу «Калібр», зазнав ураження у порту Новоросійська. Після Другої світової війни це вже третій уражений флагман Чорноморського флоту Росії, а у світовій історії – це лише четвертий подібний випадок. Командувач українських Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний «Мадяр») заявив, що Сили безпілотних систем (СБС) у ніч на 6 квітня уразили російський фрегат у порту Новоросійська.

Проєкт Радіо Свобода – Крим. Реалії – зібрав інформацію про це.

Спочатку українська сторона заявила, що уражено судно «Адмирал Григорович» – перший військовий фрегат проєкту «Буревестник» ВМФ РФ, носій крилатих ракет «Калібр» (8 ракет) та ЗРК «Штиль-1» (24 ракети).

«Пуски ракет ППО здійснювалися безпосередньо з борту фрегата під час заходу на ціль, що не завадило поклювати плавучу коросту», – написав Бровді у своєму телеграм-каналі.

Він зазначив, що операцію координувала Служба безпеки України, а ступінь пошкоджень встановлюється розвідкою.

Пізніше у СБС України уточнили, що під атаку потрапив фрегат «Адмирал Макаров».

Далі читайте ТУТ

Помилковий облік і розшук жінок: у Міноборони пояснили, з чим це пов’язано і як виправити

Міністерство оборони України заявляє, що проаналізувало випадки помилкового перебування жінок на військовому обліку й у статусі «в розшуку» (зокрема в одному з районних ТЦК у Харкові) і виявило фактори, які до цього призвели.

Як повідомила пресслужба МОУ у відповіді на запит Радіо Свобода, до помилок могли призвести зміни в законодавстві: в період з грудня 2021 року по березень 2022 року діяли норми, що передбачали ширший перелік спеціальностей для обов’язкового обліку. Згодом ці норми змінили на користь добровільного принципу (крім медиків), проте дані на підставі інформації від закладів освіти й державних органів уже могли бути внесені до Реєстру. Крім того, як кажуть в Міноборони, до помилкового внесення в реєстр могли призвести технічні й людські фактори.

«Щодо випадку з громадянкою України, який набув значного суспільного резонансу, зазначену особу було поставлено на облік, передано в розшук та скасовано розшук працівниками Харківського ТЦК і СП», – йдеться в повідомленні.