Федоров повідомив про загибель двох людей через удар РФ по Запорізькому району
Російські війська атакували Запоріжжя та Запорізький район, повідомив голова області Іван Федоров вранці 15 квітня.
«Жінка та чоловік загинули внаслідок ворожих атак по Запоріжжю та Запорізькому району», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Раніше Федоров повідомляв, що 74-річна продавчиня загинула через удар по кіоску, який також пошкодив автостоянку, підприємство, зупинку й прилеглі житлові будинки.
Загалом, за даними місцевої влади, протягом попередньої доби російська армія завдала 592 удари по 43 населених пунктах Запорізької області. Зафіксували 47 повідомлень про пошкодження об’єктів інфраструктури, житла та автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 200 боєзіткнень на фронті за добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 212 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в ранковому зведенні.
Зокрема, шість російських штурмових дій мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ дев’ять разів намагалася прорвати оборонні рубежі ЗСУ в районах Вовчанська, Стариці та Лиману.
Десять разів російські загарбники атакували на Куп’янському напрямку і 12 разів намагалися вклинитися в українську оборону на Лиманському.
По чотири російських атаки штаб зафіксував на Слов’янському та Краматорському напрямках. На Костянтинівському напрямку російські війська вдалися до 31 атаки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Білицьке, Шевченко, Гришине, Котлине, Муравка, Молодецьке та у бік Дорожнього й Сергіївки», – йдеться в зведенні.
Генштаб зазначає, що російські війська атакували 11 разів на Олександрівському і 13 на Гуляйпільському. На Оріхівському напрямку протягом доби російських штурмових дій не фіксували.
На Придніпровському напрямку російські війська вдалися до чотирьох «марних штурмових дій» у напрямку Антонівського мосту.
«Українські захисники продовжують чинити ефективний супротив на всіх ділянках фронту», – додає штаб.
Російські війська розпочали наступ на Покровськ – місто з довоєнним населенням 60 000 осіб – у лютому 2024 року після захоплення Авдіївки (приблизно за 39 кілометрів на південний схід від Покровська).
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 квітня заявив, що Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності активного фронту.
За даними ISW на 6 квітня, українські контратаки на Гуляйпольському та Олександрівському напрямках підривали зусилля Росії на Покровському напрямку та весняно-літній наступ Росії.
ISW прокоментував централізацію закупівель дронів для армії Росії
Дедалі сильніша централізація закупівель дронів для російських Військ безпілотних систем (ВБС), ймовірно, матиме як позитивні, так і негативні наслідки, йдеться в звіті американського Інституту дослідження війни від 14 квітня.
Аналітики посилаються на заяву російського «воєнкора», за якою Управління передових міжвидових досліджень та спеціальних проєктів Міністерства оборони Росії більше не видаватиме дрони всім передовим підрозділам. Натомість командувач ВБС підполковник Юрій Ваганов особисто контролюватиме розподіл безпілотників.
«Воєнкор» звинуватив Ваганова у причетності до військової корупції та заявив, що нове правило створить «голод» дронів у регулярних підрозділах.
ISW зазначає, що не може самостійно підтвердити цю заяву, водночас вона відповідає постійним зусиллям Росії з централізації неформальних спеціалізованих підрозділів безпілотників та системи закупівлі та розподілу дронів.
За оцінкою інституту, централізований контроль над розподілом дронів може дозволити російським військам більше концентрувати дрони та постачати більше навченого персоналу в окремі райони фронту, але також може перешкоджати їхній здатності швидко впроваджувати інновації.
«Ця нова система, ймовірно, створить державну монополію на закупівлі, що сприятиме більшій корупції та підірве практику закупівель на волонтерській основі», – припускають автори звіту.
За даними головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія на початок квітня розширила чисельність своїх військ безпілотних систем до 101 тисячі військовослужбовців, а на кінець 2026 року планує довести її до 165,5 тисяч.
Повітряні сили: Росія запустила понад 300 дронів та три ракети «Іскандер-М» протягом ночі
Російські війська атакували Україну вночі проти 15 квітня із застосуванням трьох балістичних ракет «Іскандер-М» та 324 ударних безпілотників різних типів, повідомляють Повітряні сили вранці середи.
За зведенням, ракети запускали з Ростовської області, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів – із напрямків Курська, Орла, Міллєрова, Шаталова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Гвардійського та Чауди в Криму.
Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
«За попередніми даними, станом на 07:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 309 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни», – повідомляють військові.
Командування зафіксувало влучання балістичних ракет та 13 ударних БПЛА в дев’яти місцях, а також падіння уламків на 10 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила близько тисячі військових за добу
Російські війська втратили близько 1 010 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 квітня.
Командування оцінює загальні втрати російської армії в 1 313 970 військових за час повномасштабного вторгнення.
Генштаб також навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 864 танки (+1 за добу)
- 24 390 бойових броньованих машин (+1)
- 40 003 артилерійських системи (+50)
- 1 736 рективних систем залпового вогню (+4)
- 1 346 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 350 гелікоптерів
- 239 241 безпілотник оперативно–тактичного рівня (+1 388)
- 4 517 крилатих ракет
- 33 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 89 553 автомобілі й автоцистерни (+253)
- 4 125 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Дрон влучив в голову»: небезпечна логістика і підступна тактика військ РФ біля Костянтинівки
Костянтинівка. Бої у небі і на землі. Позиції, до яких вже неможливо доїхати. Тунелі з антидронових сіток.
- Як тримається логістика Сил оборони України, які відбивають російські атаки під Костянтинівкою?
- До яких хитрощів вдаються російські солдати, щоб проникнути у тил ЗСУ?
Реалії війни на Костянтинівському напрямку фронту побачив кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), побувавши на декількох бойових позиціях бійців Сил оборони України.
Сибіга в розмові із Сааром згадав про ввезення до Ізраїлю зерна з окупованих територій України
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга увечері 14 квітня повідомив про телефонну розмову з ізраїльським колегою Ґідеоном Сааром.
За його словами, розмова стосувалася, зокрема, ситуації на Близькому Сході, сторони обмінялися думками щодо можливого подальшого розвитку подій.
Сибіга також звернув увагу на дозвіл російському судну, яке перевозило викрадене з України зерно, пришвартуватися в одному з портів Ізраїлю.
«Я наголосив, що незаконний експорт викраденої української сільськогосподарської продукції є частиною ширших військових зусиль Росії. Така незаконна торгівля краденими товарами не повинна допускатися», – заявив міністр.
Він додав, що сторони підтвердили взаємну цікавість у підтримці активного діалогу, в тому числі з питань безпеки, і домовилися залишатися в тісному контакті.
Саар публічно не коментував зустріч.
Журналістка розслідувального проєкту SeaKrime Катерина Яресько 12 квітня повідомила, що судно ABINSK було прийняте в ізраїльській Хайфі з вантажем пшениці 43 765,18 тонн з окупованих територій України:
«Судно завантажилося на якірній стоянці порту Кавказ, вантаж було доставлено з окупованих українських портів. ABINSK очікував дозволу від Ізраїля з 23 березня, і сьогодні він його отримав».
За даними кореспондента Axios Барака Равіда, 27 березня посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук зустрічався з високопосадовцями Міністерства закордонних справ у Єрусалимі, і просив не дозволяти судну швартуватися в Ізраїлі.
Равід також заявив із посиланням на неназвного українського посадовця, що суд в Україні на основі запиту генерального прокурора 8 квітня видав постанову про затримання російського судна. Після швартування ABINSK у порту Хайфи генпрокурор Руслан Кравченко також нібито передав послу Ізраїлю в Києві Михайлу Бродському запит на затримання судна. Сам Кравченко публічно не коментував ситуацію.
ОВА: Росія вночі атакувала центр Дніпра, поранена жінка
Російська армія завдала ударів по Дніпру, заявив голова області Олександр Ганжа на початку доби 15 квітня.
За його даними, внаслідок атаки постраждала 29-річна жінка, їй надають необхідну допомогу.
«Вночі росіяни атакували саме середмістя Дніпра. Понівечена 9-поверхова новобудова. Досі горить адмінбудівля», – згодом уточнив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Україна і Норвегія зробили перший крок до Drone Deal – ОП
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зробили перший крок до Drone Deal і підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони й безпеки, повідомили в пресслужбі українського голови держави 14 квітня.
За повідомленням, у документі визначені ключові напрямки співпраці, зокрема посилення оборонних спроможностей України.
«Це забезпечать військова допомога з боку Норвегії та розвиток партнерства у сфері технологій. Пріоритети – протиповітряна оборона, безпілотні системи, радіоелектронна боротьба, морська безпека, логістика і матеріально-технічне забезпечення. Україна й Норвегія розвиватимуть спільне виробництво та спільну розробку, обмінюватимуться технологіями і масштабуватимуть свої виробничі можливості. Також у документі передбачена підтримка української дронової індустрії», – йдеться в повідомленні.
Окремий фокус, за даними Офісу президента, – створення інтегрованих багаторівневих систем протиповітряної і протиракетної оборони. Лідери домовилися залучати партнерів, щоб разом працювати над збільшенням виробництва ракет для ППО.
Володимир Зеленський на спільній пресконференції з Йонасом Гаром Стере зазначив, що команди тепер опрацюють деталі угоди з Норвегією.
«Наш досвід уже застосовується на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Ми вдосконалюємо засоби захисту від «шахедів» і переконані, що це слід також робити у Європі. І, звісно, ми ділимося, ми готові ділитися і ділимося всім із нашими партнерами, з Норвегією, з приватним сектором та з усією країною», – заявив президент.
«Україна залишається ключовим пріоритетом зовнішньої політики Норвегії. І сьогодні ми підписали спільну декларацію про посилення співпраці в галузі оборони й безпеки», – сказав, зі свого боку, Стере.
За його словами, Норвегія непохитно підтримує боротьбу України за незалежність і її право на самозахист, і Україна є першим одержувачем норвезької допомоги.
«Але це не односторонній рух. Це взаємна співпраця, і ми домовилися працювати над стратегічним партнерством між Норвегією й Україною, тому що Україна багато чого дає натомість», – підкреслив прем’єр Норвегії.
Президент Володимир Зеленський прибув до Осло ввечері 14 квітня, анонсувавши підписання двостороннього документа, «який допоможе посилити нашу безпеку».
Вдень 14 квітня президент Володимир Зеленський перебував у Берліні, де мав зустріч із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і брав участь в українсько-німецьких міжурядових консультаціях. За підсумками візиту Україна і Німеччина домовилися про «масштабний пакет» співпраці на чотири мільярди євро, що передбачає посилення української протиповітряної оборони, розвиток далекобійних спроможностей, а також спільне виробництво дронів, повідомили в українському Міноборони.
Зеленський: вночі може бути чергова російська атака по Україні
Президент Володимир Зеленський попередив про небезпеку російського удару по Україні вночі проти 15 квітня.
«Буквально сьогодні був ще один російський удар, по одному з наших найбільших міст, Дніпру, і внаслідок удару по заправці загинули люди. Мої співчуття родинам. Багато хто зазнав поранення – близько 30 людей. І сьогодні вночі може бути ще один російський напад. Багато «шахедів» зараз в українському небі, також можуть бути застосовані ракети», – сказав Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Осло.
За його словами, у зв’язку з цим Україна має підтримувати свою протиповітряну оборону. «Вдячний Норвегії за готовність допомогти нам. Ми з Йонасом також детально обговорили нашу співпрацю у виробництві й використанні безпілотників», – сказав голова держави.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЧАЕС про захисне укриття: об’єкт перебуває у контрольованому стані
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» повідомило про ситуацію на промисловому майданчику ЧАЕС після влучання російського ударного дрона 14 лютого 2025 року, наголосивши, що на даний час споруда об’єкта «Укриття» виконує свої функції відповідно до технологічного регламенту.
«Незважаючи на те, що внаслідок влучання ударного дрона… і наслідків гасіння пожежі арка Нового безпечного конфайнмента (НБК), створена з метою забезпечення локалізації радіоактивних матеріалів при втраті своєї функції локалізуючою спорудою об’єкта «Укриття», втратила властивості повної герметизації свого внутрішнього об’єму, в той же час його захисна оболонка продовжує частково виконувати ключову роль – екологічну ізоляцію зруйнованого енергоблока від навколишнього середовища», – цитує пресслужба ДСП гендиректора Сергія Тараканова.
За повідомленням, нині ведуться роботи з відновлення герметичності вказаного об’єкта, а виходу радіоактивних речовин за межі НБК не зафіксовано, «об’єкт перебуває у контрольованому стані».
У Черкасах через удар РФ загинув 8-річний хлопчик, 9 людей шпиталізували – ОВА
У Черкасах внаслідок російського удару дронами ввечері 14 квітня загинув 8-річний хлопчик, повідомив очільник обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Ще дев’ять людей доправлено до лікарні, серед них – дитина. Троє місцевих жителів отримали допомогу на місці події», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, українські сили знешкодили дев’ять цілей над Черкащиною.
Він додав, що внаслідок падіння БпЛА пошкоджені щонайменше чотири багатоповерхівки.
«Шанси завжди є»: посол України в Угорщині про можливе поліпшення відносин
Посол України в Угорщині Федір Шандор 14 квітня в інтерв’ю Радіо Свобода (програма «Свобода Live») оцінив перспективи потепління відносин між Угорщиною та Україною після зміни влади в Будапешті.
«Шанси завжди є. Я говорю про відносини між Угорщиною і угорським народом з українським народом і з Україною. А вони будуть. Всі забувають лише одне. Ми не просто дві країни, ми не просто два народи – ми сусідські країни», – сказав дипломат.
За словами посла, серед проблемних питань, які в першу чергу необхідно вирішити Будапешту і Києву, є відкриття переговорного кластера щодо вступу України до ЄС.
На зауваження імовірного нового прем’єр-міністр Угорщини Петера Мадяра щодо вступу України до ЄС посол порекомендував «набратися терпіння і дотримуватися протокольно-дипломатичних відносин». Федір Шандор зазначив, що у нього оптимістичні настрої щодо цього «були і рік тому».
Відповідаючи на запитання про можливе про розблокування Угорщиною кредиту в розмірі 90 мільярдів євро від Євросоюзу, Шандор відповів, що не знає, коли це має відбутися: «Дипломатія – це точна наука, вона не ворожить на кавовій гущі. Ми не знаємо чимало протоколів, чимало бюрократичних особливостей, але можу сказати точно – в цьому році».
Переможець Орбана. Що означають перші заяви Мадяра про Путіна і Україну?
У російському Череповці жителів змусили вибачатися за публікацію відео з наслідками ударів ЗСУ по хімзаводу
Двох жителів Череповця (місто у Вологодській області РФ) змусили вибачатися на камеру за публікацію в інтернеті відео з наслідками ударів ЗСУ по промисловій зоні міста. Відео опублікувало інформаційне агентство «Череповець», яке належить мерії.
Безпілотники атакували у Череповці завод «Апатит» удень 13 квітня, на території підприємства сталася пожежа. Удар по хімзаводу пізніше підтвердив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр»).
Агентство «Череповець» пише, що авторів відео встановили та запросили на бесіду з представниками правоохоронних органів. «Їм загрожує реальне покарання згідно із законом РФ», – ідеться в повідомленні.
«Я хотів би вибачитися за те, що так сталося, що люди зазнали паніки, злякалися: мами, тата, діти. Я усвідомлюю наслідки і надалі більше так не вчиню», – сказав один із чоловіків.
Великдень на передовій: як українські військові зустріли свято на фронті поблизу Костянтинівки
Сотні ракет для Patriot, дрони – у Міноборони повідомили про «масштабний пакет» співпраці з Німеччиною
У Міністерстві оборони України повідомили про новий «масштабний пакет» співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро, що передбачає посилення української протиповітряної оборони, розвиток далекобійних спроможностей, а також спільне виробництво дронів.
Як повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, три угоди підписали на його зустрічі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.
«Німеччина профінансує контракт на кілька сотень ракет до Patriot – це суттєво підсилить захист українських міст і критичної інфраструктури. Також передбачено постачання 36 пускових установок IRIS-T, що посилить багаторівневу систему ППО. Домовилися про 300 млн євро інвестицій у далекобійні спроможності, що дасть змогу нарощувати виробництво українського озброєння. У межах ініціативи Build with Ukraine запускаємо спільне виробництво mid-strike дронів із використанням AI. На першому етапі – 5 000 дронів для Сил оборони», – написав Федоров у телеграмі.
Путіна прикрили, а все інше – ні. Яку проблему російського ППО викрили українські дрони?
Ні дня не проходить на 5-му році війни Росії проти України без повідомлень про ураження російських військових та енергетичних об'єктів українськими БПЛА. І все голосніше в самій Росії звучать питання: а де ж російська протиповітряна оборона? Чому ППО РФ не захищає стратегічні об'єкти? Чи систем ППО достатньо лише, щоб захистити Москву і резиденції Путіна?
Географія атак українських дронів на російські порти та НПЗ розширюється. Череповець, Приморськ, Усть-Луга, Кіріші, Ярославль, Уфа, Кстово, Тольятті, Чапаєвськ, Новоросійськ... Скрізь горить, і майже скрізь – нафта.
У Кстово (місто в Росії, де розташований завод «Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез»), один із системних заводів «Норсі», що на другому місці з виробництва бензину в країні, за даними Reuters, оголосив про простій до кінця квітня.
Усть-Луга – п’ять прильотів поспіль. Там перебої із відвантаженням після ударів, дим від пожеж було видно у Фінляндії.
Російські державні медіа звітують, що кількість важких українських ударних дронів, збитих російською ППО у березні майже подвоїлася порівняно з лютим і сягнула 11 211.
Але при цьому всередині Росії запитують: а чому ж стільки прильотів?
Російський Z–телеграм-канал «Два майори», що має понад мільйон підписників, визнає: ракети ЗРК, які б’ють по цілях на низькій висоті, не надходять регулярно. Запаси тануть. Українці вибивають ППО прицільно, знищуючи такі зенітно-ракетні комплекси, як «Панцир».
Далі читайте ТУТ
Мадяр обговорив «розблокування коштів ЄС для угорського народу» з президенткою Єврокомісії
Імовірний майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр обговорив із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн допомогу своїй країні.
«Ми погодилися, що розблокування коштів ЄС, виділених для угорського народу, але заморожених через корупцію попереднього уряду, є найвищим пріоритетом», – написав він у мережі Х 14 квітня.
За його словами, «новий уряд ухвалить ключові політичні рішення щодо того, як розблокувати та інвестувати ці кошти, у відповідності до чіткого мандату угорського народу», а Єврокомісія «тісно співпрацюватиме з нами, щоб дотриматися надзвичайно стислих термінів і досягти результатів».
Раніше цього ж дня президент України Володимир Зеленський розповів, перебуваючи в Берліні, що Україна до кінця квітня частково відремонтує нафтопровід «Дружба», яким Угорщина отримує нафту.
СБУ: військовим командувачам РФ оголосили підозру через удар по найбільшій в Україні друкарні
Служба безпеки України і генеральний прокурор Руслан Кравченко назвали імена російських військових командувачів, які, за даними слідства, відповідальні за удар по найбільшому поліграфічному комплексу в Україні «Фактор-Друк» у травні 2024 року в Харкові. Їм заочно оголосили підозру.
«За даними слідства, рішення про обстріл друкарської компанії прийняв начальник штабу – перший заступник командувача об’єднаного угруповання військ (сил) в Україні ЗС РФ генерал-полковник Олексій Кім. Встановлено, що ініціатива про включення цивільного підприємства до переліку об’єктів повітряної атаки надійшла від його підлеглого – заступника начальника штабу з розвідки полковника Сергія Монетова. За наказом Кіма підготовкою ракетного удару займався віцеадмірал Олександр Пешков – начальник Центру планування і координації вогневого ураження об’єднаного угруповання військ (сил) в Україні ЗС РФ», – повідомили в СБУ.