Повітряні сили: ППО збила 147 російських дронів зі 172 протягом ночі
Російська армія протягом ночі запустла по Україні балістичну ракету «Іскандер-М» з окупованого Криму та 172 ударних безпілотники, повідомляє командування Повітряних сил вранці 17 квітня.
За його даними, дрони запускали з Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 147 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Військові зафіксували влучання балістичної ракети та 20 ударних дронів у восьми місцях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW про останні атаки на Україну: Росія, ймовірно, накопичила зброю за час припинення вогню
Російські війська застосовують нову тактику повітряних ударів, виснажуючи українську протиповітряну оборону, йдеться в аналізі Інституту дослідження війни від 16 квітня.
ISW звернув увагу на коментарі речника Повітряних сил Юрія Ігната, який раніше повідомив про нову тактику ударів РФ, вперше застосовувану під час атаки 23-24 березня. Вона полягає в застосуванні першої групи безпілотників як «бойової розвідки» перед двома основними атаками. Ігнат, зокрема, зазначив, що російські війська використовували крилаті ракети в першій хвилі та балістичні ракети в другій.
«Російські війська, найімовірніше, мали намір виснажити українську протиповітряну оборону далекобійними безпілотниками та крилатими ракетами, для обох з яких українські війська мають високий рівень перехоплення, перед ударами балістичними ракетами, які українським військам важко перехоплювати», – йдеться в тексті.
ISW зазначає, що для збиття балістики Україна покладається на надані Сполученими Штатами системи Patriot. Росія, за припущенням аналітиків, прагне скористатися браком ракет-перехоплювачів до цих систем та війною на Близькому Сході, щоб посилити свою ударну кампанію проти України.
Інститут також припускає, що Росія могла накопичити зброю для двох великих серій ударів протягом 48 годин під час односторонньо запровадженого великоднього припинення вогню 11 і 12 квітня:
«Російські військові могли накопичити безпілотники та ракети для проведення великої серії ударів проти України у зручний для них момент, і великоднє припинення вогню непропорційно пішло Росії на користь, оскільки російська ударна тактика спирається на перевантаження та виснаження української протиповітряної оборони».
Також, вважають в ISW, армія Росії могла попередньо накопичувати безпілотники та ракети для своєї найбільшої на сьогодні повітряної атаки протягом 23 і 24 березня, під час якої вона запустила по Україні майже 1000 безпілотників і ракет.
Дослідники вказують на схильність РФ вдаватися до таких масштабних ударів у «гострі моменти мирних переговорів з Україною», зокрема, безпосередньо до або після двосторонніх чи тристоронніх переговорів із залученням США.
У ніч проти 16 квітня російська армія здійснила комбіновану атаку по Україні, внаслідок якої у Києві, Одесі, Дніпрі та області загинули люди, зокрема дитина, десятки людей отримали поранення, повідомила місцева влада. За повідомленнями місцевої влади нарахували 17 загиблих і понад 100 – постраждалих.
Повітряні сили зафіксували понад 700 російських повітряних цілей протягом доби 15-16 квітня, з них 667 вдалося знешкодити.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Житель Сумщини загинув через російський удар – ОВА
Внаслідок російського удару загинув житель Сумської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 17 квітня.
За його даними, 56-річний мешканець Білопільської громади загинув напередодні пізно ввечері:
«Ворожий дрон поцілив поряд із ним. Чоловік отримав травми несумісні з життям».
Також напередодні ударний дрон уразив житловий будинок у Буринській громаді, поранивши двох цивільних: 53-річного чоловіка, якого госпіталізували з тяжкими травмами, так 45-річну жінку.
Перед тим обласна влада повідомляла про загиблого й пораненого внаслідок удару по автозаправній станції в Сумській громаді.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила 114 артилерійських систем і тисячу військових за добу
Російська армія втратила близько 1000 військових протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 17 квітня.
Командування оцінює загальні втрати Росії в близько 1 316 070 людей особового складу.
Крім того, за даними Генштабу, втрати РФ у техніці сягають:
- 11 870 танків (+4 за добу)
- 24 400 бойових броньованих машин (+9)
- 40 160 артилерійських систем (+114)
- 1 739 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 349 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 435 літаків
- 350 гелікоптерів
- 243 008 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+2 410)
- 4 549 крилатих ракет (+12)
- 33 кораблів і катерів
- 2 підводних човнів
- 90 014 автомобілів і автоцистерн (+253)
- 4 129 одиниць спеціальної техніки (+3)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Через російський удар по Чернігову тисячі містян залишилися без світла – обленерго
Російська атака пошкодила об’єкт енергетики в Чернігівському районі, заявляє місцеве обленерго на початку доби 17 квітня.
«Знеструмлено близько 6 тисяч абонентів міста Чернігів. Енергетики приступлять до аварійно-відновлювальних робіт щойно дозволить безпекова ситуація», – йдеться в заяві.
Голова Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський раніше повідомив, що Росія атакувала критичні обʼєкти в місті.
На місці атак виникли пожежі, інформацію щодо постраждалих уточнюють, додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Ми виповзали з тієї роботи». Як біженцям у Німеччині захистити свої трудові права
«За графіком зміна закінчується о восьмій вечора. А насправді як встигнути до восьмої? І м’ясо, і рибу треба прибрати, лотки, м’ясорубки, усі ріжучі машинки помити – та ще й торгувати. Я змогла вчасно піти з роботи за весь час разів три», – розповідає Тетяна Ільїна з Луганщини.
У Німеччині українка пропрацювала рік і вісім місяців у мережі магазинів, де продають товари зі східної Європи. Каже: у такі магазини влаштовуються багато українців, адже там можна працювати з мінімальними знаннями німецької. Нині Тетяна готується до суду проти колишнього роботодавця, як стверджує: через незаконне звільнення та важкі умови праці. Тетяна каже, що стикалася з постійними перепрацюваннями, відсутністю перерв і тиском з боку керівництва. Схожі проблеми описують і її колеги.
Куди звертатися українцям у Німеччині, якщо їхні трудові права порушують – зокрема через понаднормову роботу чи дискримінацію, – і чи можуть звільнити людину під час лікарняного? Розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
МАГАТЕ зафіксувало 14-те відключення Запорізької АЕС від мережі, живлення відновили
Запорізька атомна електростанція вчергове втратила зовнішнє електропостачання, повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі увечері 16 квітня.
Це сталося вдруге за менш ніж тиждень і в 14-й раз за весь час конфлікту, підкреслив він.
«Зв’язок відновився приблизно через 40 хвилин. Причина втрати електропостачання наразі невідома. Команда МАГАТЕ на об’єкті розслідує та контролює ситуацію», – заявив Ґроссі.
Він назвав втрату зовнішнього електропостачання ознакою того, що нестабільна ситуація з ядерною безпекою триває.
Минулого разу станція втратила зовнішнє енергопостачання вранці 14 квітня, того ж дня його відновили.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію, Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
Генштаб повідомив про 100 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби 16 квітня відбулося 100 бойових зіткнень, повідомив на 22:00 Генштаб Збройних сил України. Найбільше російських атак, за даними командування, було на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 26 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Удачне, Новоолександрівка, Покровськ, Молодецьке, Котлине. Два боєзіткнення тривають дотепер», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо захоплення України.
«Зі зміною погодних умов противник активізував наступальні дії та проводить їх практично по всій протяжності лінії бойового зіткнення завдовжки 1200 км. Найгарячішими протягом місяця були Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський напрямки», – заявив головнокомандувач.
За його словами, українські війська мають перехоплювати стратегічну ініціативу, відтак зараз вони ведуть активну оборону: «Завдяки цьому в березні наші війська відновили контроль над майже 50 кв. км. території, яка була окупована противником. Російській кількості протиставляємо українську якість ведення бойових дій, змушуючи противника грати за нашими правилами та постійно відкладати терміни виконання завдань».
1 квітня Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності активного фронту.
За даними ISW на 6 квітня, українські контратаки на Гуляйпольському та Олександрівському напрямках підривали зусилля Росії на Покровському напрямку і весняно-літній наступ Росії.
Нідерланди в червні передадуть Україні протимінний корабель – Зеленський
Україна в червні отримає від Нідерландів протимінний корабель класу Alkmaar, на якому зараз готують український екіпаж, повідомив президент Володимир Зеленський.
Як повідомила пресслужба президента, Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен 16 квітня зустрілися у Фліссінгені з українськими військовими, які навчаються на протимінному кораблі.
За даними ОП, екіпаж працює з різними типами підводних дронів для пошуку, ідентифікації і знешкодження мін, а значна частина моряків має реальний бойовий досвід, включно з морським.
«Нідерланди повністю підготують екіпаж і вже в червні передадуть корабель Україні. Він отримає назву «Генічеськ» – на честь нашого судна, яке було втрачене під час виконання бойового завдання в червні 2022 року біля Кінбурнської коси», – повідомив Зеленський.
Передбачається, що судно візьме участь у навчаннях Sea Breeze у 2027 році.
За даними Офісу президента, цей корабель – уже п’ятий серед тих, які отримає Україна. Перші чотири передали Велика Британія, Бельгія і Нідерланди. Вони називаються «Черкаси», «Чернігів», «Маріуполь» і «Мелітополь». Два з них – класу Sandown, ще два, як і майбутній «Генічеськ», – Alkmaar.
Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії і «значно посилять спроможності ВМС», зазначили в ОП.
Президент Зеленський 16 квітня перебуває з візитом у Нідерландах, куди він прибув з Італії.
До МЗС Чехії викликали посла РФ через погрози Кремля цілити по оборонних підприємствах ЄС
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка 16 квітня викликав посла Росії в Празі для пояснень після того, як Міністерство оборони Росії опублікувало список компаній, які, за його словами, допомагають виробляти ударні безпілотники для України, а колишній президент РФ Дмитро Медведєв назвав його «списком потенційних цілей» для російських військових.
Як заявило Міністерство закордонних справ Чехії, «кілька чеських компаній… були визначені як можливі цілі для російських атак».
Увечері 15 квітня російське військове відомство оприлюднило список підприємств у різних країнах, які, за його версією, залучені до виробництва дронів. Зокрема, в переліку фігурують філії 11 українських компаній у європейських державах, серед яких Велика Британія, Данія, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Литва, Польща і Чехія.
Крім того, ще 10 компаній Москва назвала виробниками компонентів у Чехії, Ізраїлі, Туреччині, Італії, Іспанії й Німеччині. У Міноборони РФ заявили, що така співпраця «швидше втягує ці країни у війну з Росією» і може мати «непередбачувані наслідки».
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пізніше в публікації у соцмережі X написав, що «заяву Міністерства оборони слід сприймати буквально: список європейських підприємств, які виробляють дрони та інше обладнання, є списком потенційних цілей для російських збройних сил».
В ЄС, реагуючи на заяви Міноборони РФ і Медведєва, заявили, що підтримка України триватиме, як і посилення власної оборони Євросоюзу. «Насправді Путін і Росія мали б зробити інше – передусім щиро розпочати мирний процес, а також звернути увагу на власну ослаблену економіку замість ведення війни», – заявила речниця Єврокомісії Аніта Гіпер на брифінгу у Брюсселі.
Кілька європейських країн оголосили про плани посилення оборонної співпраці з Україною, включаючи спільне виробництво безпілотників і вивчення досвіду Києва у війні з використанням безпілотників.
Трамп назвав жахливим нічний удар Росії по Україні
Президент США Дональд Трамп засудив черговий російський удар по Україні, внаслідок якого 19 людей загинули і понад 100 – постраждали.
«Я вважаю, що це жахливо», – відповів Трамп на запитання кореспондента Радіо Свобода.
У ніч проти 16 квітня російська армія здійснила комбіновану атаку по Україні, внаслідок якої у Києві, Одесі, Дніпрі й області загинули люди, зокрема дитина, десятки людей зазнали поранення, повідомила місцева влада.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про знищення 667 цілей із 703 під час нічної атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут. Тим часом Росія не виявила жодних ознак пом’якшення своїх жорстких вимог щодо територій України і гарантій безпеки, які Київ назвав неприйнятними.
На Сумщині через удар дрона постраждали двоє людей – ОВА
У Буринській громаді Конотопського району Сумщини 16 квітня дрон вдарив по житловому будинку, внаслідок чого поранені дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«53-річного чоловіка з тяжкими травмами доставили до обласного центру для подальшого лікування. Також постраждала 45-річна жінка. Її госпіталізували, медики надають необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Унаслідок нового удару РФ по Запоріжжю загинула людина, вісім поранених – влада
Увечері 16 квітня російські військові завдали ще одного удару по Запоріжжю, внаслідок чого щонайменше одна людина загинула, повідомили представники місцевої влади.
«Росіяни ударили по обласному центру. Є руйнування. На жаль, одна людина загинула. Усім пораненим надається необхідна допомога», – повідомив голова ОВА Іван Федоров.
У Генштабі підтвердили ураження Туапсинського НПЗ у Росії
Українські сили вночі проти 16 квітня уразили нафтопереробний завод «Туапсинський» у Краснодарському краї Росії, підтвердив Генштаб ЗСУ.
«Туапсинський НПЗ здійснює переробку нафти заявленим обсягом 12 мільйонів тонн на рік. Підприємство активно задіяне у забезпеченні російської окупаційної армії. Зафіксовано ураження цілі з подальшою пожежею на об’єкті. Масштаби збитків уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Тим часом, джерело в Службі безпеки України, яке побажало залишитися неназваним, бо не уповноважене офіційно коментувати ситуацію, повідомило Радіо Свобода, що безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ у взаємодії з іншими складовими Сил безпеки й оборони уразили низку інфраструктурних обʼєктів нафтотерміналу порту Туапсе.
Росія у квітні суттєво посилила удари авіабомбами по Краматорську – Донбас Реалії
За два тижні квітня армія Росії вже застосувала по Краматорську більше планерувальних авіабомб, ніж за весь березень. Про це свідчать дані поліції Донецької області, повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії. За його підрахунками, що базуються на звітах поліції, за період із 1 до 15 квітня по місту було застосовано 18 КАБів, тоді як за весь березень – 15.
Наймасовіший випадок застосування стався 3 квітня – 12 бомб за одну добу, тоді загинули шестеро людей, серед яких дитина.
Дитина загинула через атаку РФ на Київ: спогади рідних про загиблого 11-річного хлопчика (відео)
Словаччина погодиться на розблокування кредиту Україні – міністр закордонних справ
Словаччина готова зняти заперечення щодо надання Україні кредиту Євросоюзу на суму 90 мільярдів євро, але збереже позицію в питанні ухвалення 20-го пакету санкцій проти РФ, повідомляє видання Dennik N із посиланням на слова міністра закордонних справ Юрая Бланара в європейському комітеті словацького парламенту.
Говорячи про кредит, Бланар вказав на позицію угорського уряду, який прийде на зміну владі чинного прем’єра Віктора Орбана, – Петер Мадяр погоджується розблокувати виділення грошей Україні.
Згоду на ухвалення чергової хвилі санкцій проти РФ словацький міністр пов’язав із отриманням чітких запевнень у відновленні роботи нафтопроводу «Дружба», яким Словаччина отримує через територію України російську нафту.
«Можна прожити» – в Росії пояснили, яку ціну нафти вважають задовільною
Російський міністр фінансів Антон Силуанов повідомив, що закладеної до бюджету 2026 року ціни на нафту достатньо. Таку заяву він зробив в інтерв’ю Радіо РБК на полях Біржового форуму в Москві.
«У нас ціна закладена 59 доларів за барель. Різні були точки зору, але мені здається, що поки що немає необхідності коригування цього параметра. І цей рік ми цілком можемо прожити при цьому рівні відсічення», – сказав Силуанов.
За його словами, базову ціну продовжать знижувати, щоби захистити бюджет від коливань цін на ринку енергоресурсів.
У рамках бюджетного правила Росії на 2026 рік ціна встановлена у розмірі 59 доларів за барель нафти марки Urals, і передбачається, що вона знижуватиметься на один долар щороку до 2030 року. Це базова ціна, відповідно до якої сформовано бюджет. Доходи понад цю «відсічку» йдуть на купівлю валюти та золота до Фонду національного добробуту (ФНБ). Якщо доходи нижчі від базової ціни, міністерство фінансів продає валюту та золото з ФНБ, пояснює РБК.
Як пише видання, на початок 2026 року прогноз російського міністерства економічного розвитку передбачав середньорічну ціну на нафту марки Urals на рівні 59 доларів за барель, але за підсумками січня фактична середня ціна склалася на рівні 40 доларів за барель, а лютого — 44,6 долара за барель. Унаслідок цього бюджет недоотримав значний обсяг нафтогазових доходів.
«Ми за два місяці трохи менш як 500 млрд рублів витратили з ФНБ», – заявив Силуанов на форумі.
Нідерланди інвестують в оборонну співпрацю з Україною 482 млн євро – прем’єр
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен повідомив про підписання угоди про партнерство з Україною, в рамках якого Нідерланди інвестують 482 мільйони євро.
«Ми тільки що підписали угоду про партнерство, і це буде сприятливо для України, для нідерландців і для Європи. Ми будемо інвестувати 482 млн євро в оборону. Український проєкт виробництва дронів зможе завдяки цьому фінансуванню запрацювати дуже швидко. Україні це необхідно для того, щоб далі протистояти російській агресії», – сказав Єттен 16 квітня на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, який прибув до Нідерландів із візитом.
Зеленський, зі свого боку, зазначив, що Україна запропонувала Нідерландам формат «спеціальної угоди про безпекове партнерство і такий двосторонній формат, нашу дронову угоду – Drone deal». «Це стосується не тільки дронів як таких, але комплексного розвитку всіх спроможностей захисту неба, захист від ракет, дронів, розвиток радіоелектронної боротьби, наших спільних виробництв зброї», – сказав Зеленський.
Пожежа на НПЗ в Туапсе: на супутниковому знімку видно дим, що розтягнувся на понад 100 км
У Туапсе Краснодарського краю Росії після нічної атаки дронів продовжується масштабна пожежа. Російська служба Радіо Свобода опублікувала супутниковий знімок сервісу NASA Worldview, на якому видно, що дим від пожежі розтягнувся на понад 100 кілометрів.
На оприлюдненій трохи згодом фотографії з космосу сервісу Planet.com, зробленої близько полудня за місцевим часом, видно щільний стовп диму.
Про те, що в Туапсе внаслідок масованої атаки безпілотників спалахнув нафтопереробний завод, вранці 16 квітня повідомили українські моніторингові канали і місцеві жителі.