«В України вкрали дитину». Попри заборону італійська сім’я усиновила підлітка з Сумщини і змінила прізвище
«По суті, цим рішенням суду не просто в України вкрали дитину, незаконно забрали, а у дитини забрали її ідентичність, забрали можливість вибору, забрали її коріння», – вважає представник українського омбудсмана в Італії Олесь Городецький, коментуючи справу про усиновлення італійцями 14-річного хлопця із Сумщини.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України цього підлітка разом з іншими вихованцями дитячого будинку евакуювали до Італії. Неповнолітнього українця прихистила місцева родина, яка на початку квітня, згідно з рішенням суду у справах неповнолітніх міста Лечче, отримала права на дитину.
В офісі українського омбудсмана кажуть: це – незаконно і відбулося попри мораторій в Україні на міждержавне усиновлення, а також попри те, що в хлопця є родина в Україні і мама не позбавлена батьківських прав. Італійська родина вже змінила українському підлітку прізвище. Наступним кроком може стати отримання ним італійського громадянства.
Проєкти Радіо Свобода «Ти як?» та «Настоящее время» розповідають усе, що відомо про усиновлення італійцями підлітка з Сумщини – і чому цей випадок може стати прецедентом для масового усиновлення інших евакуйованих українських дітей в Італії, яким місцеві опікуни вже зробили статус політичних біженців.
У червні 2021 року хлопчик із двома сестричками потрапив до сумського дитячого будинку імені Супруна.
Вилучення дітей у матері відбулося за рішенням українського суду, але її не позбавили батьківських прав, розповідає керівниця закладу Любов Рудика. Мама, каже вона, спілкувалася з сином і доньками та відвідувала їх.
Далі читайте ТУТ
Дві тисячі кримчан загинули під час війни в Україні. ГРУЗ-200 – розслідування Крим.Реалії
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії верифікував дві тисячі некрологів російських військових із окупованого Криму в рамках проєкту «Груз 200» та проаналізував дані про цих загиблих. Висновки, яких дійшла редакція на основі встановлених, хоч і не повних, даних, є такими:
- Згідно з даними, які вдалося встановити, більша частина некрологів припадає на Севастополь – 520 осіб, на другому місці Керченський (Ленінський) район – 225 похоронок.
Далі читайте ТУТ
ОВА: через російський авіаудар по Сумщині постраждали троє людей
Російські війська завдали авіаудару по Ямпільській громаді на Сумщині, постраждали троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, постраждалим надали допомогу, ушкодження – неважкі.
Голова ОВА зазначив, що люди перебували на вулиці поблизу місця влучання.
«Значно пошкоджено дитячий садок. Діти його не відвідують – навчання відбувається дистанційно. На щастя, на момент удару в закладі не було ані дітей, ані працівників», – написав Григоров у телеграмі.
Жителя окупованої Керчі засудили в РФ до 6 років за ґратами за коментар про удар по Красній площі в Москві
Російський Південний окружний військовий суд засудив пенсіонера з окупованої Керчі до шести років позбавлення волі за нібито залишені ним коментарі в Telegram. Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на повідомлення управління ФСБ РФ у Криму та Севастополі.
Стверджується, що колишній співробітник Прикордонної служби України 1962 року народження, який вийшов на пенсію, нібито закликав до «дронових ударів по Красній площі під час проведення Параду Перемоги».
Ім’я та прізвище чоловіка не називається, його публічні коментарі відсутні. Перевірити достовірність тверджень російських силовиків за допомогою альтернативних джерел в умовах війни важко.
Як повідомляє правозахисний проєкт «Трибунал. Кримський еризод», ідеться про Сергія Обушного. За їхніми даними, на відміну від наведених у російських ЗМІ він є колишнім співробітником СБУ. Ця інформація потребує додаткового підтвердження.
Дніпро: ТЦК і нова смерть. Помер через 6 днів після мобілізації
Генштаб ЗСУ уточнив результати уражень російських НПЗ у Туапсе і Ярославлі
Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати уражень нафтопереробних заводів у Туапсе і Ярославлі.
Як заявили в штабі, в результаті ураження 26 квітня нафтопереробного заводу у російському місті Ярославль було пошкодження установки вакуумної перегонки нафти.
Також у Генштабі повідомили про знищення 24 та пошкодження чотирьох резервуарів в результаті ураження 20 квітня в районі нафтопереробного заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї РФ.
Вдень 20 квітня Генштаб України та інші силові відомства підтвердили, що українські безпілотники повторно вразили Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, внаслідок удару спалахнули резервуари з паливом. Згодом було опубліковано супутникові знімки, згідно з якими дим від пожежі розтягнувся на десятки і навіть сотні кілометрів і досяг Ставрополя на відстані близько 300 кілометрів від Туапсе.
26 квітня Генштаб ЗСУ повідомив про ураження НПЗ «Ярославльський» у місті Ярославль (РФ), де зафіксовано пожежу на території підприємства.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України»
Фінляндія зупинила депортацію в РФ родини росіян, які допомагали українцям
Адміністративний суд Гельсінкі 27 квітня зупинив рішення про депортацію Ольги та Микити Бєлових до завершення розгляду їхньої апеляції або до ухвалення судом іншого рішення, повідомляє телеканал «Дождь» із посиланням на рішення суду.
Бєлови перебувають під вартою в центрі тимчасового тримання у Гельсінкі.
Ольга та Микита Бєлови – мати і син із Росії, які поїхали до Фінляндії після початку повномасштабної російсько-української війни. Вони допомагали українським біженцям, зокрема співпрацювали з волонтерським гуманітарним центром FinEst у фінському місті Уусікаупунки.
Росіяни просили про притулок до Фінляндії, але їм відмовили. Вони намагалися оскаржити рішення в суді, але безуспішно. 24 квітня Бєлових викликали до поліції, там їм оголосили, що розпочато процес депортації. Незабаром росіян помістили під варту.
Про історію Бєлових розповіли журналісти. Микита Бєлов повідомив, що побоюється переслідування в Росії за активну допомогу українцям.
За даними телеканалу «Дождь», Бєлов виїхав із Росії через роботу над «неназваним секретним проєктом» у ЦНДІЧормет імені Бардіна. Його начальство стверджувало, що проєкт не стосується війни. Це виявилося не так. Бєлов відмовився працювати, через що «ситуація швидко загострилася», і він поїхав до Фінляндії разом із матір’ю.
Армія РФ прорвалася до Костянтинівки зі сходу. Сирський: противник просунулася по всьому фронту
Російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту – про це 26 квітня в соціальних мережах повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після зустрічі з начальником Штабу оборони Збройних сил Канади Дженні Каріньян.
«Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення та ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Вранці 27 квітня Генштаб ЗСУ повідомив про 241 бойове зіткнення по всій лінії фронту за минулу добу. Найгарячіше на Покровському напрямку – 55 штурмів, а також на Гуляйпільському та Костянтинівському – там було 37 і 26 штурмів відповідно (це переважно Донецька та Запорізька області).
27 квітня DeepState також зафіксував незначне, але важливе просування агресора біля Костянтинівки – з огляду на мапу, армія РФ підійшла до її околиць зі сходу.
Також рухався фронт на північ і північний схід від Куп'янська в Харківській області, де Сили оборони мали успіхи в зачистці територій.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На фронті відбулося 76 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 квітня кількість атак сил РФ становить 76, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Агресор обстрілює прикордонні райони. Сьогодні на Сумщині постраждали райони населених пунктів: Рогізне, Волфине, Кучерівка, Сопич, Кореньок, Рижівка, Атинське, Голишівське, Малушине, Уланове, Іскрисківщина; Тимоновичі – у Чернігівській області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках – Покровському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти 29 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Білицьке, Затишок, Нове Шахове, Дорожнє, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Шевченко, Гришине, Василівка, Удачне, Муравка, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка. Чотири з цих атак іще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак у бік позицій наших захисників у районах Добропілля, Прилуки, Оленокостянтинівка, Залізничне, Святопетрівка, Мирне, Загірне. Дві атаки тривають. Різдвянка, Верхня Терса, Широке, Свобода, Долинка, Рівне, Новоселівка та Любицьке зазнали авіаударів», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.
ОГП заявив про викриття мережі, яка готувала замовні вбивства в ЄС в інтересах РФ
Українські правоохоронці у взаємодії з колегами з кількох держав провели міжнародну операцію, у межах якої припинено підготовку злочинів у країнах ЄС, встановлено виконавців, посередників і осіб, які координували та фінансували цю діяльність, повідомив 27 квітня Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, починаючи із серпня 2024 року представники спецслужб РФ, діючи з території інших держав і використовуючи підконтрольних посередників, організували діяльність, спрямовану на підготовку насильницьких злочинів у країнах Європейського Союзу.
Одним із ключових напрямів стала підготовка замовних убивств у Литовській Республіці. Учасники групи здійснювали тривале приховане спостереження за двома особами – громадським діячем із РФ, який після виїзду з країни отримав політичний притулок у Литві, та громадянином Литви, відомим підтримкою України. Збирали детальні відомості про місце проживання, маршрути пересування, розпорядок дня та інші дані, необхідні для підготовки нападу», – вказано в повідомленні.
У виконанні завдань російських спецслужб брали участь громадяни України, РФ, Білорусі, Грузії, Латвії, Молдови, Греції.
«Частина з них здійснювала зовнішнє спостереження, інші займалися пошуком виконавців, ще інші відповідали за фінансування, логістику та комунікацію між учасниками. Виконавців підбирали через посередників, у тому числі серед осіб із кримінальним досвідом. Фінансування забезпечувалося через канали, підконтрольні представникам спецслужб РФ, із використанням підроблених документів і рахунків, відкритих на інші дані, що дозволяло приховувати походження коштів. Спробу реалізувати замовне вбивство на території Литви було припинено. Частину виконавців затримано, інші відмовилися від участі. Один із учасників затриманий безпосередньо під час підготовки нападу», – вказано в повідомленні ОГП.
За оприлюдненими даними, «встановлено, що учасники групи розглядали можливість вчинення насильницьких дій щодо військових та публічних осіб і на території України».
Наразі литовські правоохоронні органи повідомили про підозру 13 особам: дев’ятьох із них затримано, щодо чотирьох видано європейські ордери на арешт. Три особи, затримані за кордоном, уже передані до Литви для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, щодо ще двох тривають відповідні процедури.
Раніше цього місяця засновник «Комітету башкирського національного руху за кордоном» Руслан Габбасов підтвердив, що спецслужби Литви розкрили замах саме на нього.
Кохання, біль і надії на лінії вогню: історія подружжя бойових медиків
Донецька область. За роботою бойові медики. Вони не лише колеги: Анастасія Подобайло та Микола Ясиненко – чоловік і дружина. Одружилися під час війни. І працюють пліч-о-пліч, розуміючи одне одного майже без слів. Про це вони розповіли телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
«Це зручно. Якщо багато часу працюєш разом – це дає те, що вам уже майже і не потрібно спілкуватися», – каже Микола.
Вперше вони зустрілися незадовго до повномасштабної війни. Микола – з Маріуполя, який із 2022 року захоплений російською армією. Анастасія – з Харкова. У минулому обоє пройшли військову підготовку. Велика війна привела їх у стабілізаційний пункт і на поле бою, звідки вони разом витягали поранених.
«Це відчувається так, ніби у тебе ворог украв не тільки територію, а й твою особисту історію, частину твого життя. Тому що, наприклад, я зможу, якщо в нас колись будуть діти, показати їм на карті, розповісти про ті міста, де ми познайомилися, де ми зустрілися, де ми по черзі освідчувалися одне одному в коханні», – каже Анастасія.
Восени подружжя проходило ретрит: відновлювалися далеко від фронту, у Карпатах. Анастасія жартує, що це було її перше відрядження не на схід, а на захід.
«Ми розуміємо, кого ми обрали. З самого початку на війні важко бути з маскою. [У мирному житті] люди ж намагаються сподобатися одне одному на початку стосунків, а потім усе зникає. А ми одразу і не намагалися», – сміється Микола.
Далі читайте ТУТ
Правоохоронці заявили про викриття схеми відмивання понад пів мільярда гривень на обороні
Національна поліція України затримала п’ятьох учасників організації, яка, за інформацією слідства, «відмила» понад 576 мільйонів гривень з оборонних контрактів. Загалом правоохоронці повідомили про підозру сімом учасникам цієї організації.
Про це інформують 27 квітня Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України і генеральний прокурор Руслан Кравченко.
«Семеро учасників злочинної організації отримали підозри, з них пʼятеро затримано в процесуальному порядку. Усім підозрюваним обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Вирішується питання про накладення арешту на активи підозрюваних та проводяться заходи для відшкодування завданих збитків», – ідеться в повідомленні.
Руслан Кравченко уточнює, що «одним з «клієнтів» стало підприємство, яке впродовж 2023–2025 років виконувало контракти з ремонту військової техніки для Міноборони та Нацгвардії».
«Із 2,5 млрд грн, отриманих від держави, посадовці підприємства та ділки «конвертаційного центру» вивели у «тінь» понад 576 млн грн. Йдеться про гроші держави, які мали працювати на оборону. Натомість їх виводили через фіктивні компанії та переводили в готівку», – вказав генпрокурор.
Дії фігурантів кваліфіковані, залежно від ролі та участі, за низкою статей Кримінального кодексу України: ч. 1 та 2 ст. 255 (створення та участь у злочинній організації); ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом); ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків).
Позиція затриманих чи їхнього захисту наразі не оприлюднювалася.
МАГАТЕ: через удар безпілотника поблизу Запорізької АЕС загинув водій
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії зафіксували загибель людини поблизу майданчика Запорізької атомної електростанції, повідомила МАГАТЕ 27 квітня.
За повідомленням, вранці в понеділок агентство «отримало дані із ЗАЕС про те, що внаслідок удару безпілотника в транспортній майстерні поблизу станції загинув водій».
МАГАТЕ не уточнює походження безпілотника.
Пресслужба нагадує про заяву генерального директора організації Рафаеля Маріано Ґроссі, за якою удари по атомних електростанціях або поблизу них можуть загрожувати ядерній безпеці та не повинні відбуватися.
«Команда МАГАТЕ на місці розслідуватиме інцидент і продовжить стежити за ситуацією», – додає агентство.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію, Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
СБУ повідомила про підозру російському генералу через удар по Придніпровській ТЕС у 2022-му
Служба безпеки України встановила особу російського генерала, відповідального за ракетний удар Придніпровській тепловій електростанції в 2022 році.
Йдеться про російського контрадмірала Володимира Кузьміна – колишнього командира 30-ї дивізії надводних кораблів Чорноморського флоту РФ.
Як встановило розслідування, у жовтні 2022 року він організував прицільний повітряний удар по Придніпровській ТЕС у Дніпропетровській області ракетами крилатими ракетами морського базування «Калібр-НК». Обстріл вівся з російського фрегата «Адмірал Макаров» у акваторії Чорного моря. На той момент Кузьмін був на на посаді командира з’єднання.
«Метою ворожого удару було знеструмлення більшої частини Дніпра, насамперед житлової забудови, шкіл, лікарень та іншої соціальної інфраструктури прифронтового міста. Невдовзі після обстрілу цивільного енергооб’єкта Кремль заохотив Кузьміна присвоєнням чергового звання – контрадмірал», – заявляє СБУ.
Слідчі служби на підставі зібраних доказів заочно повідомили російському командувачу про підозру у воєнних злочинах.
Восени 2022 року Росія посилила удари по українській енергетиці, що спричинило масштабні знеструмлення протягом зими 2022-2023 року. Цю тактику російські війська застосовували й у подальші роки.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку опалювального сезону 2025 року задокументували щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
«Збив прямо над собою дрон». Дорога життя і смерті до Костянтинівки. Репортаж
Із Олексієво-Дружківки до Костянтинівки близько ти кілометрів. Цю дистанцію, а часом і відчутно більшу, українські військові зараз долають пішки – ротація на позиціях, забезпечення харчами і боєприпасами, вивезення поранених робить рух на цій ділянці щоденним, хоч і максимально прихованим від російських дронів. Щоб дістатися до міста, куди веде не так багато доріг і в якому вже відбуваються бої, потрібно витрачати години.
Костянтинівський напрямок – один із найгарячіших на всьому фронті, і часто є другим після Покровського за кількістю бойових зіткнень у зведеннях українського Генштабу. Російські війська тиснуть на місто та населені пункти поблизу, перетворивши дорогу до Костянтинівки на дорогу життя. І смерті.
Разом із бійцями зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені короля Данила журналіст Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) відправився у бік Костянтинівки і побачив, що відбувається на під’їзді до міста.
Міноборони РФ заявило про «принцип добровільності» під час вербування студентів у безпілотні війська
Російське міністерство оборони не має планів примушувати студентів укладати контракти для участі у війні проти України в складі військ безпілотних систем, заявив заступник міністра оборони – начальник головного військово-політичного управління ЗС Росії Віктор Горемикін.
«В основі контракту лежить принцип добровільності. Намірів примушувати студентів до участі у СВО у нас немає», — сказав Горемикін на нараді за участю освітніх міністерств та керівників вишів (цитата за агенцією «Інтерфакс»).
За його словами, міністерство оборони запроваджує пряму заборону на переведення військовослужбовців військ безпілотних систем до інших підрозділів без їхньої згоди. Такі вказівки надішлють у війська до кінця 2026 року.
«Вказівками наказано заборону на переміщення військовослужбовців із військ безпілотних систем до інших підрозділів військової частини, використання військовослужбовців військ безпілотних систем лише за прямим призначенням, суворе дотримання умов та зобов’язань, закріплених у контракті та додатку до нього», – заявив заступник міністра.
Як стверджує Горемикін, «з громадянами, які вступають до військ безпілотних систем, контракт укладається терміном на один рік».
Про те, що студентів стали вербувати для укладення контрактів та відправки на війну проти України, стало відомо наприкінці 2025 року. Здебільшого студентів вербують у безпілотні війська. За інформацією видання «Важливі історії», міністерство оборони РФ до кінця 2026 року планує набрати 78,8 тисяч осіб у війська безпілотних систем. При цьому 58 тисяч осіб мають набрати зі студентів, випускників курсів з управління БПЛА, колишніх військовослужбовців авіаційних частин та «громадян жіночої статі» з відповідною підготовкою.
Видання Faridaily писало, що міністр науки і вищої освіти РФ Валерій Фальков на зустрічі з ректорами найбільших російських вишів, яка відбувалася на початку 2026 року, повідомив, що контракт із міністерством оборони мають укласти щонайменше 2% студентів. Згідно з даними за 2025 рік, у російських вишах навчалися 2,2 мільйона чоловіків. У разі виконання навчальними закладами вимоги влади контракти укладуть 44 тисячі осіб.
ОВА: кількість поранених через удар Росії по Одесі зросла до 14
В Одесі зросла кількість поранених внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 27 квітня.
За його даними, відомо про 14 постраждалих, у тому числі двох дітей.
«Пʼятеро постраждалих, переважно з осколковими пораненнями, госпіталізовані. Усім надається необхідна медична допомога», – додав Кіпер.
Раніше було відомо про 11 постраждалих внаслідок російського масованого удару по обласному центру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
SIPRI: світові військові витрати у 2025 році далі зростали. Україна збільшила витрати на війну на 20%
Світові військові витрати у 2025 році зросли на 2,9% і становили понад 2,8 трильйона доларів, ідеться в доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Витрати на оборону зростають 11-й рік поспіль. Порівняно з 2024 роком зростання світових військових витрат скоротилося (позаторік цей показник склав 9,7%), переважно це пов’язано зі скороченням витрат США.
Частка військових витрат у глобальному ВВП сягнула 2,5%, це найвищий показник із 2009 року. Згідно з доповіддю, 80% світових військових витрат (2,3 трильйона доларів) припадають на 15 країн. 58% загальносвітового показника (1,6 трильйона) припадає на п'ять країн – США, Китай, Росію, Німеччину та Індію.
Перше місце знову посіли США (954 мільярди доларів), однак порівняно з 2024 роком цей показник знизився на 7,5%. За даними SIPRI, зниження відбулося, зокрема, через те, що протягом 2025 року не було затверджено нової фінансової військової допомоги Україні. При цьому аналітики інституту вважають, що падіння військових витрат США буде короткочасним.
Україна за підсумками 2025 року посіла сьоме місце за військовими витратами – цей показник порівняно з 2024 роком зріс на 20%, до 84,1 мільярда доларів (40% ВВП країни).
Військові витрати Росії у 2025 році зросли на 5,9% до 190 мільярдів доларів (за цим показником РФ залишилася на третьому місці – після США та Китаю). З початку повномасштабної війни проти України це найповільніший темп зростання. У 2024 році, згідно з даними SIPRI, військові витрати Росії становили 149 мільярдів доларів (зростання на 38% порівняно з 2023 роком) SIPRI зазначає, що військове навантаження на російську економіку, як і раніше, залишається високим — 7,5% ВВП і 20% від усіх державних витрат.
SIPRI зазначає, що основним чинником світового збільшення військових витрат у 2025 році стало зростання цього показника в Європі. 29 європейських членів НАТО торік витратили загалом 559 мільярдів доларів на оборону, а в 22 з них військові витрати становили не менш як 2% ВВП.
Лідером із військових витрат стала Німеччина (у загальносвітовому рейтингу вона посіла четверте місце). Витрати Берліна на оборону 2025 року зросли на 24%, до 114 мільярдів доларів. Вперше з 1990 року цей показник у Німеччині перевищив позначку 2% ВВП і становив 2,3%. Військові витрати Іспанії збільшилися до 40,2 мільярда доларів (зростання на 50% порівняно з 2024 роком),
«У 2025 році військові витрати європейських членів НАТО зростали швидше, ніж будь-коли з 1953 року, що відображає прагнення Європи до самозабезпечення поряд зі зростанням тиску з боку Сполучених Штатів з розподілу навантаження всередині альянсу», – заявив один з авторів доповіді, дослідник Програми військових витрат та виробництва озброєнь SIPRI Джейд Гіберто Рікар.
На початку березня президент Володимир Зеленський заявив, що програма PURL, у рамках якої для України купують зброю у США, працює, але інтенсивність бойових дій в Ірані буде впливати на кількість ППО для України.
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів.
Міноборони: в Норвегії вироблятимуть дрони середньої дальності для України
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників, повідомляє українське Міністерство оборони 27 квітня:
«Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України».
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
За повідомленням відомства, проєкт профінансує норвезька сторона за рахунок коштів, які виділяють додатково до раніше передбачених 7 мільярдів доларів оборонної підтримки України в 2026 році.
«Угода відкриває можливість масштабування виробництва українських технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою, та посилення оборонних спроможностей обох країн», – зазначає Міноборони.
Загалом Норвегія планує цього року спрямувати понад 1,5 мільярда доларів на закупівлю озброєння українського виробництва для української армії.
Як заявив міністр оборони Михайло Федоров, проєкти зі спільного виробництва та забезпечення бригад дронами посилюють українську армію на полі бою.
«Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство», – додав він.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, Сили оборони отримають до літа цього року. Міноборони зазначає, що угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Міністерство оборони Норвегії також підтвердило угоду. За твердженням очільника відомства Торе Оншууса Сандвіка, підтримка української оборони є найважливішим внеском у безпеку Норвегії. Він висловив втіху, що його країна швидко втілює в життя цілі, викладені в дроновій стратегії в грудні минулого року.
«Це важливий і конкретний крок до поглиблення норвезько-української співпраці, зміцнення оборонної промисловості Норвегії, а також забезпечення вкрай необхідної допомоги Україні, що дозволить їй виробляти безпілотники в безпечному середовищі в Норвегії», – додав міністр.
За словами Сандвіка, досвід від цього проєкту дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
14 квітня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зробили перший крок до Drone Deal і підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони й безпеки.
Армія РФ атакувала Чернігівщину: двоє людей поранені, 4,5 споживачів без світла
Російські війська вдарили по Корюківці Чернігівської області, повідомив голова області В’ячеслав Чаус 27 квітня.
За його даними, по місту запустили 18 ударних безпілотників, мішенню ударів стали підприємства з обробки деревини та виробництва шпалер.
«Вже відомо про двох поранених чоловіків. У 42-річного постраждалого термічні опіки. 81-річного чоловіка ушпиталили з уламковим пораненням. Обидва в стані середньої тяжкості», – заявив Чаус.
Також обласна влада зафіксувала влучання в об’єкти критичної інфраструктури в Корюківському й Чернігівському районах і об’єкт транспортної інфраструктури в Ніжинському районі. Також пошкоджена котельня в Семенівці Новгород-Сіверського району.
Місцева компанія «Чернігівобленерго» раніше повідомила про пошкодження енергетичного об’єкта в Корюківському районі:
«Знеструмлено 4,5 тисячі абонентів. Енергетики працюють над відновленням електропостачання».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.