Ганжа: 31 постраждалий через удари Росії по Дніпру залишається в лікарні
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 27 квітня повідомив про стан поранених внаслідок останніх російських ударів по Дніпру.
За його даними, 31 постраждалий залишається в лікарні. Серед них троє дітей – хлопчики 11 та 15 років і 16-річна дівчинка.
«Четверо пацієнтів у важкому стані. Решта госпіталізованих – у стані середньої тяжкості», – додав Ганжа.
Напередодні голова області повідомив, що внаслідок російських атак на Дніпро від ночі 25 квітня загинули дев’ять людей. Раніше було відомо, що внаслідок цих ударів у місті вісім людей загинули і щонайменше 56 постраждали.
Для ліквідації наслідків масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету, про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА Олександр Ганжа.
Президент Володимир Зеленський напередодні пов’язав збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра з розблокуванням репараційного кредиту ЄС для України на 90 мільярдів євро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування: ППО збила 74 російських дрони протягом ночі
Російська армія запустила по Україні 94 ударних дрони протягом ночі, повідомляє командування Повітряних сил вранці 27 квітня.
За даними військових, безпілотники «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Курська, Орла, Шаталова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованого Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 74 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – повідомляє командування.
Водночас Повітряні сили зафіксували влучання 20 ударних дронів на 15 локаціях, а також падіння уламків у 11 місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через російські атаки на Сумщину є загибла та поранені – ОВА
Російська армія близько 70 разів атакувала 35 населених пунктів Сумської області протягом попередньої доби, повідомляє обласна військова адміністрація вранці 27 квітня.
Зокрема, в Роменській громаді внаслідок атаки безпілотника постраждала 58-річна жінка. Ще двоє жінок 34 і 53 років постраждали через удар дрона в Сумській громаді.
Також загинула жителька Шосткинської громади, її вік встановлюється.
«Уточнення щодо наслідків удару ворожого безпілотника 25 квітня в Білопільській громаді: встановлено особу другого загиблого: це 53-річний чоловік, він рідний брат 48-річного, про якого ми зазначали вчора», – додає обласна влада.
Найбільше обстрілів зафіксували в Сумському й Шосткинському районах. Загалом у шести громадах атаки спричинили руйнування цивільної інфраструктури.
Обласна влада повідомила увечері 26 квітня, що російські дрони активно атакують громади Сумщини, «є збиття, але зафіксовані і влучання».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Жовта стрічка», західні гроші й безпека активістів: реакції на розслідування Kyiv Independent
Видання Kyiv Independent опублікувало розслідування про діяльність рухів опору на окупованих територіях – «Жовта стрічка» та «Зла Мавка». Викриття стало предметом гострої дискусії у соцмережах – про безпеку подібних акцій протесту в окупації, про відповідальність донорів і підрядників та про роботу журналістів. Радіо Свобода зібрало різні думки.
Генштаб повідомляє про понад 240 боєзіткнень на фронті за добу
Сили оборони продовжують відбивати спроби російської армії покращити своє положення та просуватися вглиб української території, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 27 квітня.
За зведенням, протягом минулої доби на фронті зафіксували 241 бойове зіткнення.
Російська армія двічі атакувала підрозділи ЗСУ на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 11 разів – на Південно-Слобожанському.
Зокрема, бойові дії фіксувалися на Куп’янському, Лиманському та Слов’янському напрямках.
На Краматорському напрямку російських наступальних дій не фіксували, повідомляє командування.
На Костянтинівському напрямку російська армія вдалася до 26 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Олександро-Шультиного, Софіївки, Кучерового Яру, Степанівки, Вільного та Русиного Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новопідгороднє, Муравка, Молодецьке, Філія, Білицьке, Олександрівка, Василівка», – йдеться в зведенні.
Дев’ять боєзіткнень мали місце на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському відбулося 37 російських атак – в бік Добропілля, Залізничного, Варварівки, Чарівного, Прилук, Староукраїнки, Гіркого, Воздвижівки, Святопетрівки, Оленокостянтинівки, Цвіткового та в районі Мирного.
Штаб додає, що російські війська один раз просувалися до українських позицій на Оріхівському напрямку і тричі атакували на Придніпровському – в бік Антонівського мосту, островів Білогрудий та Круглик.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
«Уперше почали вголос говорити». Настрої в окупованому Криму змінилися через щоденні атаки ЗСУ?
Україна продовжує регулярно атакувати російські військові об’єкти на окупованих територіях півдня, зокрема і в Криму. За даними Центру вивчення окупації, під вогневим контролем українських сил перебуває вся «сухопутна магістраль», що з’єднує Маріуполь, Мелітополь та окупований півострів.
- Наскільки значних втрат зазнає російська армія у Криму?
- Як ставляться до регулярних атак жителі в окупації і чи впливає це на їхні настрої?
- Якщо удари триватимуть – чи відкриються нові можливості для звільнення Криму та південного регіону загалом?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія-ХХІ» Павлом Лакійчуком та дослідником півдня України, заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим.
Влада уточнила кількість постраждалих через удар по Одесі, серед них є діти
Ніч у Одесі була «надзвичайно важкою», повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак 27 квітня.
«За медичною допомогою звернулися 10 людей, серед яких двоє дітей», – повідомив він.
Згодом голова області Олег Кіпер та ДСНС повідомили про 11 постраждалих.
Лисак також вказав на те, що в Приморському районі зафіксовано найбільше пошкоджень: постраждали житлові будинки, готель та об’єкти в центрі міста. Там же зазнала поранень більшість постраждалих.
Крім того, під ударом опинилися Хаджибейський та Київський райони. За даними голови МВА, там російська армія поцілила в житлові багатоповерхівки, приватну забудову та транспортні засоби.
«Понад 250 співробітників служб та комунальників працювали на місцях усю ніч. Постраждалим надається вся необхідна медична допомога, а мешканцям пошкоджених будинків – допомога та консультації щодо компенсацій», – додав Лисак.
Раніше голова міста повідомив про 13 поранених внаслідок російської атаки на Одесу на початку доби 27 квітня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російська армія втратила близько 800 військових і 26 артилерійських систем за добу – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 810 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 27 квітня.
Командування оцінює загальні втрати армії РФ у близько 1 326 460 військових протягом всього повномасштабного вторгнення.
Також Генштаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 892 танки
- 24 467 бойових броньованих машин (+4)
- 40 737 артилерійських систем (+26)
- 1 753 реактивних систем залпового вогню
- 1 354 засоби протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 350 гелікоптерів
- 259 219 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 128)
- 4 579 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 91 710 автомобілів і автоцистерн (+128)
- 4 136 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Twitch заблокував стримерів, які рекламували «Алабуга Політех». Студенти цього коледжу виробляють російські дрони
Американський стримінговий сервіс Twitch заблокував акаунти стримерів, які вели трансляції з чемпіонату з Counter Strike 2 від «Алабуга Політеха» та розміщували рекламу цього коледжу. Про це повідомив блогер Олексій Губанов.
За його даними, заблоковані акаунти самого навчального закладу та ще 14 стримерів.
Як повідомляє видання ESports, користувачі були заблоковані на 30 днів, остаточне рішення щодо їх облікових записів згодом приймуть модератори Twitch. У публікації також йдеться про те, що, за попередньою інформацією, причиною блокувань стало те, що місце проведення чемпіонату, який транслювали акаунти, знаходиться під санкціями ЄС.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані було організовано виробництво іранських ударних дронів «Шахед», прийнятих у Росії на озброєння під назвою «Герань-2». Студентів коледжу «Алабуга Політех» залучають до збирання безпілотників.
На фронті відбулося понад пів сотні боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 квітня сили РФ 53 рази атакували позиції Сил оборони, йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Бачівськ, Будки, Коренок, Товстодубове, Старикове, Студенок, Іскрисківщина, Нескучне», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад половина боїв відбулася на двох напрямках – Покровському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти 19 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне та Новопідгородне. Одне боєзіткнення досі триває.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбивали 11 ворожих атак у районах населених пунктів Добропілля, Залізничне, Варварівка, Чарівне. Два боєзіткнення досі тривають. Противник завдав авіаударів у районах населених пунктів Воздвижівка, Лісне, Самійлівка, Новоселівка, Гуляйпільське та Долинка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона
У Румунії втретє за вихідні виявили уламки безпілотника в повіті Тулча, неподалік населених пунктів Лункавіца та Векерені, повідомило Міністерство оборони.
За офіційною інформацією, уламки знайшли у неділю, 26 квітня. Район оточили співробітники Міністерства внутрішніх справ, аби забезпечити безпеку та обмежити доступ сторонніх осіб.
На місце події вирушила спільна група фахівців Міністерства оборони та Румунської служби інформації, яка має дослідити знайдені фрагменти та вилучити їх для подальшої експертизи.
Розслідування інциденту здійснює прокуратура при Апеляційному суді Констанци.
Російська сторона поки що не коментувала заяву румунської влади.
Раніше у Румунії поблизу кордону з Україною 25 квітня виявили уламки двох безпілотників. Один із них, як повідомляється, впав у районі міста Галац і під час падіння пошкодив майно. Постраждалих не було.
Другий безпілотник, як йдеться у заяві Міністерства оборони країни, знайшли в районі ферми біля села Векерень у повіті Тулча.
Румунська влада поклала відповідальність за те, що сталося, на Росію, яка в ніч проти 25 квітня завдала по Україні, в тому числі по Одеській області, що межує з Румунією, масованого удару.
У румунське Міністерство закордонних справ викликали посла Росії.
Російські дрони і раніше залітали до Румунії і падали на території країни, однак, як повідомив президент країни Нікушор Дан, це перший випадок, коли безпілотник пошкодив майно в Румунії.
Два літаки Eurofighter Typhoon британських Військово-повітряних сил піднімали в повітря о другій годині ночі з авіабази у Фетешті. Пілоти отримали дозвіл на ураження дронів.
Міністерство оборони Румунії рішуче засудило, як сказано у заяві, безвідповідальні дії Росії і наголосило, що вони є новим викликом для регіональної безпеки і стабільності в районі Чорного моря.
Зеленський у річницю трагедії Чорнобиля: «росіяни тримають наше місто Енергодар у заручниках»
Президент України Володимир Зеленський у виступі в 40-ву річницю трагедії на Чорнобильський АЕС заявив про небезпеку, яку принесла найбільшій у Європі Запорізькій атомній електростанції в Енергодарі російська окупація.
«Росіяни перетворили й нашу Запорізьку атомну станцію на обʼєкт для своєї війни, ведуть обстріли звідти проти наших міст і сіл, зберігають на ЗАЕС зброю, снаряди, військову техніку, замінували периметр станції, тримають наше місто Енергодар фактично в заручниках. ЗАЕС уже чотирнадцять разів проходила через повне знеструмлення», – нагадав глава держави.
За його словами, «коли світ має справу з Росією, кожен повинен усвідомлювати, що має справу з абсолютно безвідповідальною й багато в чому просто дурною силою, яку треба реально обмежувати заради безпеки всіх нас».
«Один тільки оцей факт, що росіяни примудрились ударити дроном навіть по конфайнменту (на Чорнобильській АЕС – ред.), що закриває рештки четвертого енергоблока свідчить, що Росія не може бути учасником цивілізованих міжнародних відносин», – додав Зеленський.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали.
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
Запорізька АЕС і місто Енергодар, поблизу якого вона розташована, були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому-березні 2022 року. Відтоді електростанція перестала виробляти енергію, шість її енергоблоків перебувають у стані холодного зупину.
На фронті відбулося понад 160 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 квітня відбулося 161 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 54 авіаційних удари, скинув 168 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 3401 дрон-камікадзе та здійснив 1902 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв зафіксована на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Сили оборони відбивали 15 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку в бік Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Олександро-Шультиного, Софіївки, Кучерового Яру та Русиного Яру. Три з цих боїв тривають.
На Покровському напрямку ворог здійснив 39 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новопідгороднє, Муравка, Молодецьке та Філія. Чотири атаки ворога іще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 24 атаки окупантів в бік населених пунктів Добропілля, Залізничне, Варварівка, Чарівне, Прилуки, Староукраїнка, Гірке, Воздвижівка та Святопетрівка. Три атаки ще продовжуються», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
На Дніпропетровщині троє людей постраждали через удари РФ – ОВА
Російські військові понад 20 разів атакували три райони Дніпропетровщини безпілотниками та артилерією, постраждали троє людей, повідомила станом на вечір 26 квітня обласна військова адміністрація.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Червоногригорівська, Марганецька і Покровська громади. Пошкоджені підприємство, інфраструктура. Горіли квартира в багатоповерхівці та дах приватного будинку. Ще кілька осель та авто понівечені. Постраждали двоє жінок – 41 та 76 років. Обидві лікуються амбулаторно.
У Кам’янському районі ворог поцілив по Криничанській та Затишнянській громадах. Виникла пожежа. Пошкоджені вантажівки. Постраждала одна людина.
У Дубовиківській громаді Синельниківського району понівечений приватний будинок», – вказав голова ОВА Олександр Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські військові атакують Сумщину дронами, «зафіксовані влучання» – ОВА
Російські безпілотники увечері 26 квітня активно атакують громади Сумщини, «є збиття, але зафіксовані і влучання», інформує обласна військова адміністрація.
«У Роменській громаді внаслідок атаки російських БпЛА є пошкодження об’єктів транспортної інфраструктури та прилеглої забудови. Люди вчасно спустилися в укриття. Обійшлося без поранених. У 55-річної жінки – гостра реакція на стрес. Медики надали необхідну допомогу. Також внаслідок російських ударів є пошкодження в житловому секторі. Частина споживачів знеструмлена внаслідок обстрілів. Фахівці розпочнуть відновлювальні роботи, щойно дозволить безпекова ситуація», – вказано в повідомленні.
Також є пошкодження в житловому секторі та на об’єктах критичної інфраструктури в Сумській громаді, попередньо – без постраждалих, додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У КНДР відкрили пам’ятник учасникам війни проти України
У Пхеньяні 26 квітня відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу та «Музею бойових подвигів героїв зарубіжної військової операції», як називають у КНДР військовослужбовців, які воювали на боці Росії у її війні проти України.
У церемонії, присвяченій «остаточному звільненню захопленої ЗСУ частини Курської області РФ», взяли участь лідер КНДР Кім Чен Ин і представники російського керівництва – голова російської Держдуми В’ячеслав Володін та міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов. На меморіалі вибито імена як російських, так і північнокорейських військовослужбовців, які загинули в цих боях.
Російський президент Володимир Путін офіційно подякував Кім Чену Іну «за зведення меморіалу в найкоротші терміни», назвавши його «символом дружби та єдності двох народів».
За оцінками південнокорейської розвідки (NIS) та західних спецслужб на квітень 2026 року, кількість загиблих військовослужбовців КНДР у війні Росії проти України становить не менш як дві тисячі осіб. Загальні ж втрати північнокорейського контингенту (включно з убитими та пораненими) оцінюються у шість тисяч осіб.
Станом на початок 2026 року у прифронтовій Курській області РФ перебувало не менш як 11 тисяч північнокорейських військових – 10 тисяч бійців та близько тисячі військовослужбовців інженерних підрозділів.
«Я хочу жити»: як працює програма медичної евакуації українців до ЄС
З початку повномасштабного вторгнення Росії понад п'ять тисяч українців вирушили на лікування за програмою медичної евакуації ЄС. Для багатьох з них це була остання надія на життя, а часом ще й перший раз за кордоном.
Програму Medevac координує Єврокомісія спільно з ВООЗ. І вона є найбільшою операцією з медичної евакуації в історії механізму цивільного захисту ЄС.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає історії трьох українських військових, які вирушають на лікування або ж уже отримали його у Євросоюзі.
У тюремній лікарні в РФ помер співробітник оборонного заводу в Курську, засуджений за статтею про держзраду
У Саратові в туберкульозній лікарні Федеральної служби виконання покарань №1 помер співробітник оборонного заводу з Курська Роман Сидоркін, повідомляє «Русь Сидящая». У відповідь на листівку, надіслану Сидоркіну, надійшла відповідь зі словами «Помер 8.01.2026 р.» Роману Сидоркіну було 52 роки.
«Медіазона» нагадує, що Сидоркіна та його колишню дружину Тетяну, які працювали на оборонному підприємстві в Курську, затримали навесні 2022 року. ФСБ звинуватила їх у тому, що вони передали військовій розвідці України «технічну документацію та зразки виробів військового призначення, які застосовуються при створенні озброєнь та військової техніки», а також у готуванні підриву залізничних колій у прикордонні.
Улітку 2023 року Романа Сидоркіна засудили до 17 років ув’язнення, а Тетяну Сидоркіну – до 13 років.
Навесні 2025 року Роману Сидоркіну ухвалили вирок у новій справі та збільшили термін. Разом із колишнім колегою Олександром Воробйовим його звинуватили в крадіжці виробів військового призначення «для подальшої реалізації на території іноземної держави». З урахуванням попереднього покарання Роману Сидоркіну призначили 23 роки позбавлення волі (перші три роки у в’язниці, а решту – в колонії суворого режиму), пише «Медіазона».
Роман Сидоркін не був визнаний політв’язнем, але його ім’я включене до списку жертв політичних репресій, який ведуть правозахисники «Меморіалу».
Також цього тижня стало відомо про смерть у місцях позбавлення волі політв’язня Олега Тиришкіна, який відбував дворічний термін за статтею про «виправдання тероризму» за коментарі у російській соцмережі «ВКонтакте». 8 квітня в СІЗО Комсомольська-на-Амурі наклав на себе руки 53-річний художник Андрій Акузін, заарештований через коментар в інтернеті. 17 квітня стало відомо про смерть в виправній колонії у Воронежі 43-річного політв’язня, проповідника та блогера Вегана Христолюба Божого. За словами його знайомих, його знайшли повішеним у ШІЗО.
Зеленський назвав причину збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра
Одна з причин збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра – розблокування погодженого раніше репараційного кредиту ЄС для України в розмірі 90 млрд євро, зазначив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з лідеркою Молдови Майєю Санду в Києві.
На думку глави держави, саме кредит від ЄС є причиною масованої атаки Росії на Дніпро 25 квітня, яка тривала понад 20 годин.
«Зараз ми розблокували гроші. Це реакція. На мій погляд, це реакція номер один на те, що вони розуміють, що Україна не на одинці і є фінанси на внутрішнє виробництво», – сказав Зеленський.
22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії. Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Раніше, 26 квітня, Зеленський провів зустріч зі своєю колегою з Молдови Маєю Санду.
«Радий вітати в Україні президентку Молдови Маю Санду. Цінуємо цей візит у такий особливий день, коли ми згадуємо аварію на Чорнобильській станції і ту колосальну солідарність та самовідданість наших людей, яка дозволила захистити нашу країну й увесь наш регіон, всю нашу Європу та світ від іще більшої радіаційної катастрофи», – наголосив Зеленський.
За даними українського лідера, сторони приділили «ключову увагу» питанням безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури, енергетики та окремо говорили щодо спільного руху у Євросоюз.
Російські військові від ночі 25 квітня завдали кілька ударів по Дніпру. Відомо, що внаслідок цих ударів по місту 9 людей загинуло і 61 постраждало.
Для ліквідації наслідків масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету, про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА Олександр Ганжа.
Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості того, «щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані... І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ заявляє про ураження кораблів у Севастополі та інших цілей РФ у Криму
СБУ заявляє, що вночі 26 квітня бійці спецпідрозділу «Альфа» провели спецоперацію в окупованому Криму – на військово-морській базі Чорноморського флоту РФ у Севастополі, а також на військовому аеродромі «Бельбек».
За повідомленням, унаслідок ударів безпілотників Служби безпеки України уражено:
• Великий десантний корабель «Ямал»;
• Великий десантний корабель «Фільченков»;
• Корабель-розвідник «Іван Хурс»;
• Навчальний центр «Лукомка»;
• Штаб радіотехнічної розвідки сил ППО;
• РЛС МР-10М1 «Мис-М1»;
• Літак МіГ-31 на аеродромі «Бельбек»;
• Техніко-експлуатаційну частину аеродрому «Бельбек».
«Ця робота триватиме доти, доки Росія не припинить агресію проти нашої держави», – заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови СБУ Євгеній Хмара.
У Головному управлінні розвідки Міноборони раніше повідомляли про ураження в ніч із 18 на 19 квітня двох великих російських десантних кораблів – ВДК проєкту 775 «Ямал» та ВДК проєкту 1171 «Ніколай Фільченков». Тепер про нове їхнє ураження інформує СБУ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».