Сили РФ обстріляли Краматорськ: загинули чоловік і жінка, пошкоджено 8 будинків, є поранений – прокуратура
Вранці 26 квітня російські військові обстріляли Краматорськ на Донеччині, йдеться у повідомленні місцевої прокуратури.
«Засоби ураження поцілили по житловій забудові. Внаслідок ворожої атаки жінка та чоловік дістали поранення, несумісні з життям. На момент атаки вони перебували на вулиці», – зазначили у відомстві.
Крім того, за даними прокуратури, зазнав мінно-вибухової травми, перелому й осколкового поранення 50-річний цивільний. Потерпілого ушпиталено у стані середньої тяжкості.
«Пошкоджено 8 житлових будинків. Остаточні наслідки та тип озброєння встановлюються», – уточнили у відомстві.
За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили оборони уразили НПЗ «Ярославльський» і російські військові ешелони – Генштаб
Сили оборони завдали низки ударів по території Росії та окупованій частині України, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Зокрема, уражено нафтопереробний завод «Ярославльський» у місті Ярославль (РФ), де зафіксовано пожежу на території підприємства», – кажуть у командуванні.
Також, за даними ЗСУ, уражено військові ешелони сил РФ у районах населених пунктів Менчугове та Келерівка на окупованій Донеччині.
«За результатами попередніх уражень (24 квітня 2026 року) підтверджено влучання по радіолокаційній станції «Каста-2Е1» у Мелітополі Запорізької області та зенітному ракетно-гарматному комплексу «Панцир-С1» у Маріуполі на Донеччині», – наголосили у Генштабі.
НПЗ «Ярославльський» – стратегічно важливе підприємство та один із ключових об’єктів російської нафтопереробної галузі. Потужність переробки – близько 15 млн тонн нафти на рік. Продукція заводу включає бензин, дизель, реактивне пальне та є критично важливою для логістики ворожої армії.
Влада РФ наразі дану інформацію Генштабу ЗСУ публічно не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський обговорив із Санду рух до ЄС та розвиток співпраці
Президент України Володимир Зеленський 26 квітня провів зустріч зі своєю колегою з Молдови Маєю Санду.
«Радий вітати в Україні президентку Молдови Маю Санду. Цінуємо цей візит у такий особливий день, коли ми згадуємо аварію на Чорнобильській станції і ту колосальну солідарність та самовідданість наших людей, яка дозволила захистити нашу країну й увесь наш регіон, всю нашу Європу та світ від іще більшої радіаційної катастрофи», – наголосив Зеленський.
За даними українського лідера, сторони приділили «ключову увагу» питанням безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури, енергетики та окремо говорили щодо спільного руху у Євросоюз.
«Зараз працюємо, щоб оперативно відкрились усі шість кластерів і членство у Євросоюзі стало нашим спільним успіхом – і України, і Молдови, і всього ЄС. Україна й надалі буде підтримувати Молдову в питаннях безпеки, зокрема у тому, що стосується Придністровського регіону. Також готові й надалі розвивати наші тристоронні формати – разом із Румунією», – повідомив Зеленський.
Президентка Молдови Мая Санду на своїй сторінці в фейсбуці розповіла, що 26 квітня приїхала в Україну для переговорів з Володимиром Зеленським та участі у заходах до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.
Вона наголосила, що ця аварія показала світу, що «катастрофи не мають кордонів».
«Арка, зведена над забрудненим реактором, є доказом того, що країни можуть робити надзвичайні речі, коли діють разом. Сьогодні нам потрібні така сама єдність і рішучість – щоб захистити мир у Європі. Місце Республіки Молдова – поруч із тими, хто обирає будувати, а не руйнувати», – написала Санду.
Удари РФ по Дніпру: кількість загиблих зросла до 9, постраждала 61 людина – Ганжа
У лікарні помер 24-річний чоловік, поранений під час вечірньої атаки сил РФ на Дніпро, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа.
«Протягом доби ворожі удари по місту обірвали 9 життів. Співчуття рідним загиблих. Постраждала 61 людина. 31 поранений досі в лікарні, у тому числі й троє дітей. Шестеро пацієнтів – «важкі». Стан решти медики оцінюють як середньої тяжкості», – уточнив голова ОВА.
Російські військові від ночі 25 квітня завдали кілька ударів по Дніпру. Раніше було відомо, що внаслідок цих ударів у місті вісім людей загинули і щонайменше 56 постраждали.
Для ліквідації наслідків масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету, про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА Олександр Ганжа.
Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості того, «щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані... І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Крим: окупаційна влада каже про призупинення руху електричок у Севастополі після атаки дронів
В окупованому Росією Севастополі після атаки безпілотників вранці 26 квітня призупинено рух електричок на «Севастополь – Інкерман-1», повідомляє Крим Реалії (проєкт Радіо Свобода).
За даними міноборони РФ, вранці було начебто збито близько півсотні безпілотників, частину з них над окупованим Кримом і Чорним морем.
Зазначається, що приміські електропоїзди прибуватимуть лише до станції Інкерман-1, звідки пасажирів до залізничного вокзалу довозитимуть автобусами.
Офіційна причина призупинення руху електричок у Севастополі – «пошкодження контактної мережі через падіння БПЛА». Для пасажирів поїзда «Санкт-Петербург – Севастополь» від станції Інкерман до вокзалу Севастополя будуть організовані автобусні рейси.
Прибуття поїзда «Москва – Севастополь» очікується із запізненням на годину.
Українська влада наразі дану інформацію не коментувала. Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
З 2022 року територію окупованого РФ Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує попадання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
У Генштабі ЗСУ, підтверджуючи деякі атаки, заявляли, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ISW: армія РФ змінила тактику на Харківському напрямку і продовжує «інтенсивні наступальні дії» в районі Покровська
Російські війська змінюють тактику ведення бойових дій на Харківському напрямку, а також продовжують «інтенсивні наступальні дії» в районі Покровська на Донеччині, йдеться у зведенні американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу, що російські сили коригують свої дії на фронті, зокрема на Харківському напрямку. Йдеться про використання дрібних штурмових груп та гнучкіших підходів до атак, що пов’язано з проблемами укомплектованості та низькою злагодженістю підрозділів.
У ISW зазначають, що значна частина втрат російської армії припадає на новобранців, яких кидають у бій малими групами без належної координації. Це змушує командування адаптувати тактику та шукати нові способи ведення наступу.
Водночас на Покровському напрямку російські війська продовжують «інтенсивні наступальні дії», намагаючись прорвати українську оборону та розширити зону контролю. Цей напрямок залишається «одним із ключових» для російського наступу на сході України.
Аналітики підкреслюють, що загальна стратегія РФ спрямована на виснаження українських сил як на фронті, так і в тилу через удари по інфраструктурі напередодні можливого весняно-літнього наступу 2026 року.
Окрім цього, у звіті йдеться про зростання дальності українських ударів по території Росії, зокрема можливі атаки безпілотників по Єкатеринбургу та Челябінську — на відстані до 1700 кілометрів від кордону, що може свідчити про розширення можливостей України у глибині російської території.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Використання ядерної енергії має залишатися у «відповідальних руках» – Держдеп США про аварію на ЧАЕС
У Сполучених Штатах у 40 річницю катастрофи на Чорнобильській АЕС наголосили на важливості ядерної безпеки та вшануванні жертв трагедії, йдеться у відповідній заяві речника Державного департаменту Томмі Піготта.
У Держдепі підкреслили, що «США згадують загиблих і віддають шану мужності ліквідаторів та мирних жителів України, Білорусі та інших країн, які постраждали від катастрофи та досі відчувають її наслідки».
Також зазначається, що Сполучені Штати після аварії долучилися до міжнародних зусиль із ліквідації наслідків та стримування небезпеки на об’єкті. Наразі Вашингтон продовжує приділяти «пріоритетну увагу» ядерній безпеці як на Чорнобильській станції, так і в глобальному масштабі.
За словами речника, «трагедія на ЧАЕС стала поштовхом до створення жорсткіших міжнародних стандартів і вдосконалення протоколів безпеки, які нині допомагають захищати населення у всьому світі».
У Держдепі США також наголосили, що використання ядерної енергії має залишатися у «відповідальних руках» із дотриманням принципів прозорості, а сама країна продовжує відігравати «провідну роль у забезпеченні безпечного, надійного та контрольованого розвитку ядерної енергетики».
У неділю, 26 квітня, виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, аварії на Чорнобильській АЕС.
«40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин. Сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії», – зазначив президент Володимир Зеленський.
За його словами, щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали.
Унаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки.
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
«Боляче, що мого найкращого бійця, який став батьком-одинаком і перевівся в ТЦК, б’ють свої в тилу» – комбриг Габінет
Від початку повномасштабної війни в українській армії сформувалося нове покоління командирів – молодих офіцерів, які виросли в реальних боях.
Один із них – підполковник ЗСУ Руслан «Граніт» Габінет. Брав участь в обороні Торецька, Бахмута та Часового Яру. У 2022 році під час боїв за Майорськ, коли російські війська вели активний наступ, прийняв батальйон після поранення командира і втримав позиції. Із січня 2025 року Габінет очолює 5-ту окрему важку механізовану бригаду, яка нині воює на одному з найскладніших напрямків – поблизу Покровська.
В інтерв’ю Радіо Свобода комбриг розповів про те з якою мотивацією приходять мобілізовані у 2026 році, як воюють «бусифіковані» і чому рекордні 200 днів на позиції стали буденністю. Чи стикається із брехнею в армії і чи чує його командування, коли завдання виконати неможливо? Чому Росії за останній рік вдалося просунутися вперед і чого найбільше бракує українській армії, щоб зупинити противника? Чи ефективна західна техніка в «еру дронів» і якою буде війна найближчим часом? Читайте і дивіться за лінком
За добу, 25 квітня, Росія втратила ще 960 військових, 76 артсистем і 5 ББМ – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 325 650 своїх військових, зокрема 960 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 26 квітня навів Генштаб ЗСУ.
Крім того, у командуванні повідомили про такі втрати у військовій техніці РФ:
- танків – 11 892
- бойових броньованих машин – 24 463 (+5 одиниць за минулу добу)
- артилерійських систем – 40 711 (+76)
- РСЗВ – 1 753
- засобів ППО – 1 354 (+1)
- літаків – 435
- гелікоптерів – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 258 091 (+2 229)
- крилаті ракети – 4 579 (+30)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 91 582 (+160)
- спеціальна техніка – 4 136
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Зеленський у річницю катастрофи на ЧАЕС: «світ не повинен допустити, щоб ядерний тероризм продовжувався»
У неділю, 26 квітня, виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, аварії на Чорнобильській АЕС.
«40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин. Сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії», – зазначив президент Володимир Зеленський.
За його словами, щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.
«Саме ці дві споруди є тим, що захищає від викидів радіації та забруднень. Їх утримання та захист – в інтересах кожного. Але своєю війною Росія знову ставить світ на межу техногенної аварії: російсько-іранські «Шахеди» постійно пролітають над станцією, а один із них минулого року вдарив по конфайнменту», – розповів глава держави.
Зеленський наголосив, що світ не повинен допустити, щоб цей ядерний тероризм продовжувався, і «найкращий спосіб – це змусити Росію припинити свої божевільні атаки».
«Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи», – підсумував він.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу, передає Укрінформ.
Унаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки.
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
Сили РФ атакували Одесу: пошкоджені будівлі і судно під прапором Палау, постраждала людина – влада
У ніч проти 26 квітня сили РФ атакували об’єкт інфраструктури в Одесі, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Сергій Лисак.
«Вночі ворог здійснив атаку на інфраструктуру. Виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували», – зазначив Лисак.
Згодом голова Одеської ОВА Олег Кіпер уточнив, що через обстріл Одеси постраждала одна людина, їй надається допомога.
«Внаслідок удару на території порту пошкоджено технологічне обладнання, резервуари з олією та вантажний транспорт. Виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники. У житловому секторі вибито вікна у пʼятиповерховому будинку, пошкоджено легковий автомобіль. Пошкоджень також зазнав обʼєкт промислової інфрастуктури», – зазначив голова ОВА.
Водночас віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив, що через атаку РФ по Одесі пошкоджено об’єкти портової та логістичної інфраструктури, складські приміщення, технічне обладнання, резервуари для зберігання вантажів, адміністративні будівлі, а також вантажний транспорт.
«Зафіксовано пошкодження цивільного судна під прапором Палау, яке перебувало в порту під завантаженням», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Румунії виявили уламки двох дронів, до МЗС викликали посла Росії
У Румунії поблизу кордону з Україною 25 квітня виявили уламки двох безпілотників. Один із них, як повідомляється, впав у районі міста Галац і під час падіння пошкодив майно. Постраждалих не було.
Другий безпілотник, як йдеться у заяві Міністерства оборони країни, знайшли в районі ферми біля села Векерень у повіті Тулча.
Румунська влада поклала відповідальність за те, що сталося, на Росію, яка в ніч проти 25 квітня завдала по Україні, в тому числі по Одеській області, що межує з Румунією, масованого удару.
У румунське Міністерство закордонних справ викликали посла Росії.
Безпілотник, уламки якого виявили у місті Галац, пошкодив стовп електричного освітлення і надвірну споруду.
Російські дрони і раніше залітали до Румунії і падали на території країни, однак, як повідомив президент країни Нікушор Дан, це перший випадок, коли безпілотник пошкодив майно в Румунії.
Два літаки Eurofighter Typhoon британських Військово-повітряних сил піднімали в повітря о другій годині ночі з авіабази у Фетешті. Пілоти отримали дозвіл на ураження дронів.
Міністерство оборони Румунії рішуче засудило, як сказано у заяві, безвідповідальні дії Росії і наголосило, що вони є новим викликом для регіональної безпеки і стабільності в районі Чорного моря.
Російська сторона поки що не коментувала заяву румунської влади.
Черговий резервуар із паливом згорів на нафтобазі у Феодосії після удару 23 квітня – супутниковий знімок
Внаслідок українського удару по нафтобазі у Феодосії в окупованому Росією Криму в ніч проти 23 квітня згорів черговий резервуар із паливом, свідчить супутниковий знімок.
Як пише Російська служба Радіо Свобода, загалом за час багаторазових атак українських сил на це підприємство від початку повномасштабної війни на його території повністю вигоріли понад 20 таких резервуарів.
23 квітня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про пожежу, що триває на феодосійському нафтопереливному комплексі після атаки дронів: «чорний дим зносить у бік моря, також автомобільний проїзд біля нафтобази і автостанції знову перекритий».
Підконтрольна РФ влада окупованої Феодосії того ж дня повідомила про перекриття руху на дорозі поблизу нафтобази, але не уточнювала причини таких заходів. Про наслідки ударів 23 квітня підконтрольна РФ влада Криму не повідомляла.
З 2022 року територію окупованого РФ Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує попадання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
У Генштабі ЗСУ, підтверджуючи деякі атаки, заявляли, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Дніпрі зросло число постраждалих від вечірнього удару РФ – влада
У Дніпрі внаслідок вечірнього російського удару постраждали, за останніми даними, десять людей, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, вісім потерпілих – у лікарні.
«Четверо постраждалих у важкому стані – це чоловіки 24, 26, 44 і 53 років», – написав Ганжа у телеграмі.
Раніше голова ОВА повідомляв про трьох постраждалих внаслідок вечірнього удару РФ по Дніпру, внаслідок якого, за його словами, було пошкоджене підприємство.
Загалом внаслідок ударів по Дніпру, які тривають з ночі, вісім людей загинули і, з урахуванням останніх даних, щонайменше 56 постраждали.
Ганжа раніше заявив, що для ліквідації наслідків цієї масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету. Про це раніше повідомляла прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА.
Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості того, «щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані... І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Голодні бійці та «управлінський хаос». Що відбулося на позиціях 14-ї бригади ЗСУ? Деталі від рідних та бригади
«Протягом останніх семи місяців постійні затримки з харчами й водою. Часто доходить до втрати свідомості, коли військові фізично не можуть обороняти позиції», – написала на своїй сторінці у фейсбуці дружина одного з бійців 14-ї бригади ЗСУ. «Бійці втрачають свідомість від голоду і пʼють дощову воду», – повідомила донька колишнього військового бригади у Threads. Під час листування побратими надіслали йому світлини, які викликали резонанс. За свідченням родичів, бійці бригади від кінця минулого літа регулярно недоотримували воду та їжу. І лише після публічного розголосу ситуацію кинулися виправляти.
У Генштабі пояснили, що через систематичні удари по переправах на річці Оскіл логістичне забезпечення підрозділів у районі Куп’янська ускладнилося. Водночас там визнали, що попереднє керівництво 14-ї бригади приховувало реальний стан. Командира бригади усунули з посади, а на його місце призначили нового керівника – Тараса Максімова. Втім, деякі журналісти пишуть, що зміна керівництва могла статися з інших причин. За офіційними повідомленнями, через виявлені порушення комісія Сухопутних військ ЗСУ проводить розслідування.
24 квітня на сторінці бригади у Facebook з'явилося відео, на якому новопризначений керівник бригади спілкується з бійцями. Вони все ще перебувають на позиціях, але кажуть що після розголосу їм доставили їжу. Демонструють на камеру пакунки з продуктами, консерви і воду. Командир бригади обіцяє виправити ситуацію і здійснити заміну.
Що ще розповіли в етері Радіо Свобода (програма Свобода Live) рідні військовослужбовців, чи знало командування про голод у бригаді та хто понесе відповідальність?
Читайте і дивіться тут
Пристайко: партнери стежать за мобілізацією та корупцією в Україні
Після отримання кредиту на 90 мільярдів євро Україні все одно не слід розслаблятися, вважає Вадим Пристайко, колишній посол України у Великій Британії (2020–2023) та міністр закордонних справ (2019–2020). Бо «війна і та ситуація, в якій ми живемо [...] потребують постійної щоденної уваги», – зазначає посол.
Партнери бачать усі проблеми України: корупцію, проблеми мобілізації. Пристайко уточнює, що вони за цим стежать, адже це одне із завдань дипломатичних місій – повідомляти про негативні тенденції. Але чи вплине це на подальшу допомогу Україні? І за чим у Європі слідкують більше: війною чи українською корупцією?
У розмові (програма Свобода Live ) з Вадимом Пристайком обговорили такі теми:
- На які варіанти вступу в ЄС та НАТО готова Україна, а які пропонують у цих союзах?
- Чи покращаться відносини з Угорщиною після приходу до влади нового прем'єр-міністра?
- Чи буде РФ шукати вплив на Петера Мадяра?
- Переговори між Зеленським і Путіним (не) можливі?
- США вибули з гри, чи стали на паузу? Чи й досі цікаво США брати участь в переговорах Україна-Росія?
Читайте і дивіться за лінком
ОВА: у Дніпрі 8 людей загинули, 49 – постраждали протягом доби через удари РФ
У Дніпрі кількість загиблих внаслідок російських ударів, завданих від початку доби 25 квітня зросла до восьми, 49 людей зазнали поранень, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Рятувальники продовжують працювати на місці нічного ворожого удару по житловому кварталу. З-під завалів потрощеної 4-поверхівки дістали ще одне тіло», – написав він у телеграмі.
Очільник ОВА також уточнив, що три людини були поранені через вечірню атаку російських сил на Дніпро. «Серед постраждалих – двоє дітей. Це хлопчики 11 і 14 років. Поранена й 50-річна жінка. Всі ушпиталені в стані середньої тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Армія РФ вночі і вранці 25 квітня атакувала житловий квартал Дніпра. Унаслідок нічної масованої ракетно-дронової атаки в місті виникли пожежі, пошкоджені підприємства, АЗС, житлові будинки, частково зруйнована чотириповерхівка. Під час ранкового удару, за даними влади, російські військові атакували той самий житловий квартал, по якому били вночі, також був пошкоджений житловий будинок.
Ввечері 25 квітня очільник ОВА повідомив про ще один удар, під час якого було пошкоджене підприємство.
Ганжа додав, що для ліквідації наслідків цієї масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету. Про це раніше повідомляла прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА.
Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості того, «щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані... І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Херсоні два райони частково знеструмлені через удари РФ, в області поранені 7 людей – влада
У Херсоні 25 квітня внаслідок російських обстрілів частково знеструмлені Центральний і Корабельний райони, повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Наразі фахівці вивчають обсяг пошкоджень і приступають до проведення аварійно-відновлювальних робіт з урахуванням безпекової ситуації», – написав він у телеграмі.
Тим часом Херсонська обласна прокуратура повідомила, що сім цивільних зазнали поранень на Херсонщині впродовж дня через російські обстріли.
«За даними слідства, 25 квітня 2026 року російська армія вела обстріли населених пунктів Херсонщини за допомогою артилерії, мінометної зброї і дронів. Станом на 17:30 зафіксовано, що від наслідків російської агресії постраждало сім людей», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі уточнили, що шість людей поранені в Херсоні, одна – у Садовому внаслідок використання російськими силами БпЛА.
«Крім того, пошкоджено приватні й багатоквартирні будинки, будівлі медичного і закладу культури, автотранспорт», – кажуть у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сирський наказав перевірити організацію забезпечення бійців на передньому краї – Генштаб
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський наказав командувачам угруповань і командирам корпусів до 20 травня перевірити організацію логістичного забезпечення військовослужбовців, які виконують завдання на передньому краї оборони, повідомив 25 квітня Генштаб Збройних сил України.
Крім того, за повідомленням, Сирський доручив «вжити всіх заходів для забезпечення засобами підвозу, евакуації, наземними роботизованими комплексами й іншим обладнанням».
24 квітня Генштаб ЗСУ повідомив про кадрові зміни в командуванні 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, яка виконує бойові завдання з оборони Куп’янська, а також 10-го армійського корпусу після повідомлень про погане забезпечення бійців на позиціях на Харківському напрямку.
«З метою виправлення ситуації прийнято низку кадрових рішень. Зокрема, усунуто з посади командира 14 ОМБр, звільнено з посади і призначено з пониженням командира 10-го армійського корпусу. Командиром 14-ї ОМБр призначено полковника Тараса Максімова, а 10-й армійський корпус очолив бригадний генерал Артем Богомолов», – додали в командуванні.
За повідомленням, за результатами виявлених порушень комплексна комісія Сухопутних військ проводить розслідування.
Перед тим зі слів родичів стало відомо про складну ситуацію із забезпеченням бійців 14-ї бригади, які перебувають на Харківському напрямку. За повідомленнями, на їхніх позиціях систематично немає їжі й води.
В Офісі військового омбудсмана повідомили, що про критичну ситуацію із забезпеченням військових 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого знали ще до публічного розголосу, зі свого боку офіс вживав «всіх можливих заходів».
Військова омбудсманка Ольга Решетилова у коментарі Радіо Свобода зазначила, що на той момент про проблеми знало командування і вже ухвалило рішення про зміну командира, але в майбутньому також необхідно вивчити ситуацію, щоб це не повторилося на інших ділянках фронту.
Кабмін надасть допомогу Дніпру після російського удару – Свириденко
Кабінет міністрів надасть підтримку Дніпру після масованого російського удару 25 квітня, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«13 цивільних локацій у місті пошкоджені, щонайменше 27 житлових будинків мають руйнування різного ступеня. Пошкоджені два дитячі садки й амбулаторія. Наразі триває оцінка руйнувань. Уряд надасть необхідну підтримку Дніпру», – написала Свириденко у телеграмі.
Очільниця уряду додала, що доручила Мінрозвитку разом із місцевою владою «невідкладно сформувати потребу в державній підтримці».
Армія РФ вночі і вранці 25 квітня атакувала житловий квартал Дніпра. Унаслідок нічної масованої ракетно-дронової атаки в місті виникли пожежі, пошкоджені підприємства, АЗС, житлові будинки, частково зруйнована чотириповерхівка. Під час ранкового удару, за даними влади, російські військові атакували той самий житловий квартал, по якому били вночі, також був пошкоджений житловий будинок.
На даний час відомо про п’ятьох загиблих людей, 46 постраждалих, серед яких – п’ять дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.