Офіс генпрокурора продовжить спроби притягнути російського археолога Бутягіна до відповідальності

Офіс генерального прокурора 28 квітня прокоментував звільнення російського археолога Олександра Бутягіна в ході обміну між Польщею та Білоруссю.

За заявою, відомство планує й надалі використовувати всі доступні процесуальні механізми процедури заочного переслідування для притягнення Бутягіна до відповідальності за злочини проти України та її культурної спадщини.

Офіс генпрокурора вказує на те, що українська сторона послідовно наполягала на екстрадиції Бутягіна для притягнення його до кримінальної відповідальності в Україні.

Йдеться про провадження щодо незаконних археологічних робіт та вивезення культурних цінностей з окупованого Криму.

«Офіс Генерального прокурора й надалі використовуватиме всі національні та міжнародні механізми для притягнення зазначеної особи до відповідальності за вчинення злочинів проти України та її культурної спадщини. Це буде відбуватися за процедурою заочного переслідування», – заявляє відомство.

У МЗС України заявили, що Ізраїль отримав кілька вантажів із краденим українським зерном

До Ізраїлю надійшло кілька вантажів із українською аграрною продукцією, незаконно вивезеною Росією з окупованих територій, заявив 28 квітня речник МЗС України Георгій Тихий.

«Я можу підтвердити, що йдеться не про два кораблі, їх було більше. Я зараз не можу назвати точні цифри, але ми кажемо про кілька суден. Це правда. І ми інформували Ізраїль про них усіх», – сказав Тихий.

Дипломат зауважив, що Україна зверталася до Ізраїлю закритими каналами, але після «десятків» таких звернень отримала від МЗС Ізраїлю лише одну офіційну відповідь 20 квітня.

«Якщо її звести до простого підсумку, то йдеться про те, що жодних дій Держава Ізраїль не збирається вчиняти стосовно цих вантажів й українських занепокоєнь, вважає, що українська інформація недостатня для них. З цим повʼязана наша публічна активність», – наголосив речник МЗС України.

Молодша донька Путіна очолила новий факультет штучного інтелекту в МГУ. До чого тут Китай?

21 квітня в Московського державного університету (МДУ) відкрився факультет штучного інтелекту під керівництвом молодшої доньки Володимира Путіна Катерини Тихонової, яка також очолює Інститут перспективних досліджень проблем штучного інтелекту та інтелектуальних систем МДУ, пише T-invariant.

Як з’ясувало видання, факультет відкрито за фінансової підтримки олігарха Олега Дерипаски.

Вартість комерційного навчання – близько пів мільйона рублів на рік, усього планується 36 бюджетних і платних місць на бакалавраті та стільки ж у магістратурі. Деканом став професор РАН, генеральний директор Інституту штучного інтелекту AIRI Іван Оселедець.

Технології, які планується розробляти на факультеті, суверенні лише на папері, вважає видання: у реальності ж розробки залежать від Китаю.

Далі читайте ТУТ

У російському Туапсе втретє горить НПЗ після атаки дронів

Новий удар по Туапсе

У місті Туапсе в Краснодарському краї РФ після удару українських дронів зазнала нових пошкоджень інфраструктура місцевого нафтопереробного заводу, повідомляє 28 квітня проєкт Радіо Свобода «Схеми», який опублікував знімки з супутника, отримані завдяки сервісу Planet Labs.

«На супутникових знімках видно сильне задимлення внаслідок пожежі на території нафтопереробного заводу. Це може вказувати на ймовірне ураження інфраструктури, що відповідає за переробку нафтопродуктів», – інформує телеграм-канал «Схем».

Міноборони відреагувало на ситуацію із постачанням продуктів військовим в окремих бригадах

У Міністерстві оборони 28 квітня прокоментували випадки недостатнього харчового забезпечення військових на позиціях.

Відомство вказало на випадки недостатнього постачання продуктів на віддалені позиції у 30 окремій механізованій бригаді, 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді та 108 окремій бригаді територіальної оборони. За його заявою, такі ситуації «не мають стати системними».

«Міноборони працює з Генштабом щодо цього питання. Показовою є ситуація в 14 ОМБр: комісія Сухопутних військ проводить розслідування, комбрига знято, винуватці нестимуть відповідальність», – заявляє міністерство.

Польща не екстрадує в Україну археолога Бутягіна. Він став частиною обміну з Білоруссю та Молдовою

Польща не проведе екстрадицію в Україну російського археолога Олександра Бутягіна, якого українські правоохоронці звинувачують у кримінальному злочині через розкопки в окупованому Криму. Про це повідомило білоруське видання «Наша Ніва».

Це підтвердив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. «Один із людей, яких ми обміняли, – російський історик, який перебував у процесі видачі Україні», – розповів Сікорський польському телебаченню.

Бутягін став частиною обміну у форматі «пֹ’ять на п’ять», який відбувся 28 квітня на білорусько-польському кордоні, повідомляє російська державна агенція ТАСС із посиланням на ФСБ.

За цим повідомленням, Бутягіна та неназвану дружину російського військового, який «проходить службу у миротворчому контингенті в Придністров’ї», обміняли на двох офіцерів спецслужб Молдови, заявили у ФСБ. Ймовірно, ідеться про громадян Молдови, затриманих у червні 2025 року.

Слова Мерца розкритикували в Україні, але він озвучив думки багатьох?

Українське громадянське суспільство збурила заява німецького канцлера Фрідріха Мерца, зроблена 27 квітня перед студентами гімназії Carolus-Magnus у німецькому Марсберзі.

Очільник німецького уряду й один із послідовних прихильників України пов’язав її можливі територіальні поступки в межах мирного врегулювання зі вступом до ЄС. Й це після того, як Німеччина запропонувала розглянути проміжне «символічне» членство для України в Євросоюзі без доступу до бюджету блоку та права голосу.

«У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір із Росією. Тоді може статися так, що частина території України вже не буде українською… Якщо президент (України – ред.) Володимир Зеленський захоче донести це до свого населення і заручитися більшістю підтримки, і йому потрібно буде провести референдум, тоді він має водночас сказати людям: «Я відкрив для вас шлях до Європи», – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

На слова німецького канцлера, які багато хто розцінив як пораду українському президентові прив’язати територіальні поступки Росії до членства України в ЄС, щоб «продати» їх власному населенню, 27 квітня у вечірньому зверненні відреагував Володимир Зеленський.

Далі читайте ТУТ

ВАКС стягнув майно екснардепа Царьова в дохід держави

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду підтримала стягнення в дохід держави активи колишнього народного депутата – про це його пресслужба повідомила 28 квітня.

Таким чином суд задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції, застосувавши санкції до «колишнього народного депутата України (спікера так званого парламенту ДНР і ЛНР)».

Суд не називає імені експарламентаря, але обставини справи вказують на Олега Царьова.

Читайте також: ВАКС зменшив заставу для Насірова до 27,5 мільйона гривень

За повідомленням, у дохід держави стягнули «причіп та активи, які розташовані в Дніпропетровській області», а саме:

• 21 земельну ділянку
• будівлі та споруди
• корпоративні права

Рішення суду набуде чинності після закінчення строку подання апеляції всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

Сам екснардеп рішення наразі публічно не коментував.

Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду щодо стягнення активів Олега Царьова 24 лютого.

У листопаді 2024 року суд в Україні заочно засудив колишнього народного депутата Олега Царьова до восьми років ув’язнення в справі про фінансування збройної агресії Росії. У травні 2022 року Царьова також заочно засудили до 12 років позбавлення волі. Тоді його визнали винним у публічних закликах до змін меж території та державного кордону України та до насильницької зміни конституційного ладу.

Суд у Росії ув’язнив двох жителів Мелітополя за звинуваченнями в шпигунстві й теракті

Російский Південний окружний військовий суд 28 квітня виніс вироки двом жителям окупованого Мелітополя Денису Глущенку та Олександру Малишеву, повідомляє канал «Настоящее время» з посиланням на пресслужбу суду.

Кожного з них засудили до 26 років позбавлення волі за звинуваченнями в здійсненні теракту, участі в терористичній спільноті та шпигунстві. Перші п’ять років вони проведуть у в’язниці, решту – в колонії суворого режиму.

За версією слідства, Глущенко та Малишев у 2022 році нібито встановили контакт із представниками Головного управління розвідки Міноборони України. У лютому 2023 року вони та інші учасники «терористичного співтовариства» збирали та перевіряли інформацію про будинки, в яких могли перебувати російські військові.

Мер Києва повідомляє про постраждалого через падіння уламків дрона в Шевченківському районі

У Києві працюють сили протиповітряної оборони через атаку російських безпілотників, повідомив мер міста Віталій Кличко 28 квітня. Зокрема, робота ППО фіксувалася на Оболоні.

Згодом він уточнив, що в Шевченківському районі столиці впали уламки безпілотника:

«Внаслідок цього сталося зіткнення автівок на одній із вулиць. За попередніми даними медиків, є один постраждалий. Також уламки впали на дах недобудови в Шевченківському районі, спричинивши пожежу».

У Солом’янському районі столиці, за даними міської влади, уламки дрона впали на територію цвинтаря.

Раніше Повітряні сили попереджали про рух безпілотників курсом на Київ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Міноборони: Україна наростила дальність ударів по Росії в 2,5 рази від початку повномасштабної війни

Сили оборони змогли в понад 2,5 рази збільшити дальність ударів по російському тилу від початку повномасштабного вторгнення – такі дані оприлюднило Міністерство оборони 28 квітня.

«Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км», – йдеться в повідомленні.

Міноборони нагадало, зокрема, про удар по авіабазі «Енгельс-2», розташованій за 650 кілометрів від точки пуску в Україні, в грудні 2022 року. Це один із ключових аеродромів російської стратегічної авіації. Тоді атака пошкодила два бомбардувальники Ту-95МС, які є носіями крилатих ракет.

При цьому, за спостереженням відомства, Україна розширила географію ударів у 2024 році. Тоді в квітні вперше був атакований завод із виробництва «Шахедів» у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані (відстань 1 200 кілометрів). Також 9 травня Сили оборони уразили нафтопереробний завод «Газпром Нєфтєхім Салават» (1 500 кілометрів).

«Тобто 2024-й став роком, коли Україна розпочала перехід до системних далекобійних ударів по обʼєктах воєнної машини РФ», – зазначає Міноборони.

Відомство вказує на збільшення дальності ударів у 2026 році – зокрема, ЗСУ уразили Ухтинський нафтопереробний завод у російській республіці Комі, що на відстані приблизно 1 750 кілометрів від державного кордону. За спостереженнями Міноборони, цього року українські війська продовжують «систематично завдавати удари як у ближньому, так і у глибокому тилу, щоб примусити агресора до миру».

«Нагадаємо, у березні було уражено 5 стратегічних заводів і 10 обʼєктів нафтопереробки Росії. Операції охопили територію від тимчасово окупованого Криму, Донецької і Луганської областей до глибоких тилових районів РФ, зокрема Ленінградську область», – підсумували у відомстві.

Його пресслужба також наводить заяву міністра оборони Михайла Федорова, за якою мир настане тоді, коли небо буде захищене, російська армія втратить наступальний потенціал, а економіка РФ не витримає навантаження:

«Ми щодня працюємо, щоб це сталося. Щоб кожен день війни став загрозою для існування Росії».

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

У ТЦК Дніпропетровщини прокоментували смерть 43-річного чоловіка через 6 днів після мобілізації

Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки заявив у відповідь на запит Радіо Свобода, що в жителя Дніпра Євгена Лагунова, який помер у березні через шість днів після мобілізації, перед тим сталися епілептичні напади.

«Громадянин Лагунов Євген Сергійович був призваний на військову службу за мобілізацією і був військовослужбовцем взводу охорони 1-го відділу Самарівського районного ТЦК СП. Під час виконання службових обов’язків у розташуванні взводу охорони у солдата Лагунова стався епілептичний приступ. Його було оперативно доставлено до Магдалинівської центральної лікарні», – йдеться у відповіді.

«Також стало відомо, що після надання допомоги працівниками Магдалинівської центральної лікарні Лагунова Є.С було перенаправлено до КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» у місті Самар, де в останнього стався повторний епілептичний напад. Після декількох днів перебування в КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» у м. Самар Лагунова Є.С. було перенаправлено до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова», – зазначили в ТЦК.

43-річний архітектор з Дніпра Євген Лагунов помер через шість днів після мобілізації, 8 березня.

За словами його матері, 2 березня його затримали працівники ТЦК, він пройшов військово-лікарську комісію. Чоловіка визнали придатним до несення служби у тилових частинах і направили проходити службу до одного з РТЦК Дніпропетровщини. Як повідомила раніше кореспондентка Радіо Свобода, востаннє з Лагуновим говорили, коли його туди везли, а вже через кілька годин чоловік опинився в лікарні з численними травмами і був у комі.

За фактом смерті поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «навмисне вбивство». Речниця Самарівського райуправління поліції Юлія Жидкова повідомила Радіо Свобода, що на даний час проводиться судово-медична експертиза, розслідування триває.

Мати Лагунова Наталія заперечила, що в сина була епілепсія.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.

Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію в Україні

Верховна Рада України 28 квітня підтримала внесені президентом Володимиром Зеленським законопроєкти про продовження воєнного стану і мобілізації з 4 травня до 2 серпня 2026 року.

За це рішення проголосували 304 народних депутати.

Парламент продовжив воєнний стан і мобілізацію в 19-й раз.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

2% російських студентів «на м’ясо». Як вони опиняються на війні проти України

Російських студентів масово агітують йти на війну. Телеграм-канал «Мобілізація» оприлюднив скриншот розпорядження Міносвіти РФ, у якому керівників вишів та коледжів зобов’язують активніше схиляти молодь до підписання контрактів із Міноборони.

Для цього використовують не лише вмовляння, а й обман, погрози та шантаж, з’ясував проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії». Студентів відраховують за нескладені іспити чи заліки та обіцяють поновити лише після укладення військового контракту.

У Туапсе затримали журналістку, яка готувала репортаж про екологічні наслідки ударів по НПЗ

У російському місті Туапсе затримали кореспондентку видання «Кедр» Анастасію Троянову, яка готувала репортаж про екологічні наслідки пожеж на місцевому нафтопереробному заводі, повідомляє саме видання.

Востаннє вона виходила на зв'язок близько 8:37 28 квітня. У телефонній розмові з редакцією Троянова встигла розповісти, що її утримує чоловік у цивільному.

Після цього її телефон був вимкнений, а її місце перебування невідоме. Пізніше у відділі МВС Туапсинського району підтвердили, що кореспондентка видання перебуває у них, «з нею проводять бесіду».

Після атаки українських безпілотників на НПЗ в Туапсе 16 і 20 квітня 2026 року продукти горіння потрапили в атмосферу, а через підвищення рівня води в річці нафтопродукти, що вилилися туди, перелилися через захисні бар’єри і потрапили в акваторію Чорного моря. У ніч на 28 квітня дрони знову атакували цей нафтопереробний завод.

Видання «Агентство» пише, що дим від пожежі на НПЗ вже поширився приблизно на 60 кілометрів на північ до Гарячого ключа (понад 40 тисяч жителів) та на 70 кілометрів на північний схід до Апшеронська (близько 40 тисяч жителів), звідки рухається в бік Майкопа. Нафтова пляма, що з’явилася на чорноморському узбережжі Краснодарського краю через попередні атаки, поширилася більш ніж на 50 кілометрів. Нова пожежа, за попередніми даними видання, також призвела до витоку нафтопродуктів.

Робот 3-го армійського корпусу взяв полонених і захопив російське укріплення. Деталі операції

На фронті українські роботи змогли захопити російських військових.

Про це нещодавно заявив президент України Володимир Зеленський: «Україна створить майбутній канат на фронті. Це наші наземні роботизовані комплекси. Вперше в історії цієї війни ворожу позицію захопили виключно безпілотними платформами – НРК та дронів».

Про операцію 3-го армійського корпусу, яка була проведена ще влітку 2025 року, у репортажі Андрія Кузакова.

Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

У Генштабі підтвердили черговий удар по НПЗ у Туапсе

Генштаб Збройних сил України підтвердив удар по нафтопереробному заводу в Туапсе у Краснодарському краї Росії 28 квітня.

«У рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 28 квітня підрозділами Сил оборони України здійснено повторне ураження нафтопереробного заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї. Це підприємство задіяне у забезпеченні окупаційної армії РФ на території України. Зафіксовано влучання ударних БпЛА по території об’єкта з подальшою пожежею. Масштаби завданих збитків уточнюються», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у командуванні ЗСУ заявили про ураження радіолокаційної станції радіотехнічного батальйону «Ай-Петрі» в районі Охотничого в окупованому Криму.

«Окрім цього, впродовж минулої доби українські підрозділи успішно уражали командно-спостережні пункти противника поблизу Молочанська, Стульневого, Коханого, Успенівки та склад матеріально-технічних засобів у районі Кирилівки Запорізької області, зосередження живої сили неподалік Великої Новосілки і Родинського на Донеччині, Старобогданівки на Запоріжжі та Овражок на ТОТ АР Крим. Серед іншого уражено пункт управління БпЛА в околицях Голої Пристані на Херсонщині», – йдеться в повідомленні. Російська влада ці дані не коментувала.

Вночі проти 28 квітня дрони атакували Туапсинський НПЗ, втретє за останній місяць – про це свідчить геолокація відео очевидців і дані сервісу NASA FIRMS.

Як повідомив оперативний штаб Краснодарського краю, на території НПЗ після «падіння уламків безпілотника» почалася пожежа, постраждалих немає.

Український моніторинговий телеграм-канал Exilenova+ пише, що, за його даними, на території заводу внаслідок нової атаки спалахнув один чи кілька резервуарів, які задіяні у технологічних процесах.

Внаслідок попередніх атак на цей нафтопереробний завод вигоріла або була пошкоджена більше ніж половина ємностей із паливом у резервуарному парку підприємства, проте для переробних установок шкоди не було.

Через багатоденну пожежу стався витік нафти в море, а в місті кілька разів випадав «нафтовий дощ».

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

«Укренерго»: після удару РФ найскладніша ситуація зі світлом склалася на Сумщині

На Сумщині склалася найскладніша ситуація з енергопостачанням після російських дронових ударів вранці 28 квітня, повідомило «Укренерго».

«Значна частина споживачів у регіоні залишається знеструмленою через удари ворога по об’єктах енергетичної інфраструктури. Також на ранок є нові знеструмлення через обстріли у Запорізькій та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи наразі здійснюються там, де це дозволяють безпекові умови», – йдеться в повідомленні.

Крім того, в «Укренерго» зазначили, що через пошкодження повітряних ліній електропередачі внаслідок сильних поривів вітру на ранок повністю або частково знеструмлені більш ніж 100 населених пунктів у дев’яти областях – на Сумщині, Хмельниччині, Харківщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Одещині, Полтавщині, Херсонщині та Київщині.

У Міністерстві енергетики тим часом заявили, що застосування обмежень в енергопостачанні на 28 квітня не планується.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.

Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.

На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.

Через удари дронів по Чугуєву загинули двоє людей – влада

Двоє жителів міста Чугуєва на Харківщині загинули зранку 28 квітня через удари російських дронів, повідомили представники влади.

В перших повідомленнях ішлося про одного загиблого.

«Місто атакували три безпілотні літальні апарати. За попередньою інформацією, загинула одна людина, ще одна отримала поранення. Поранений доправлений до лікарні. Наслідки ще двох прильотів встановлюються. На місцях працюють профільні спеціалісти», – писала міська голова Чугуєва Галига Мінаєва перед 10-ю ранку.

Згодом обласна прокуратура повідомила, що поранений помер у лікарні.

«Внаслідок ще одного ранкового прильоту в іншому мікрорайоні Чугуєва безпілотник влучив в город приватної садиби. На щастя, обійшлося без постраждалих. Пошкодження отримав дах та скління приватного будинку», – написала Мінаєва про наступний удар.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.