Внаслідок удару Росії по Харкову постраждали дев’ятеро людей – влада
Російська армія атакувала Новобаварський район у Харкові, повідомив голова області Олег Синєгубов 7 травня. Внаслідок удару спалахнув кіоск.
За даними голови області, кількість постраждалих зрештою зросла до семи.
«У пʼятьох людей медики діагностували гостру реакцію на стрес, ще двоє – отримали поранення склом та забої. Життю постраждалих наразі нічого не загрожує», – уточнив він.
Зокрема, Синєгубов повідомив про гостру реакцію на стрес у семирічної дівчинки, медики надали їй необхідну допомогу.
Згодом міський голова Харкова Ігор Терехов уточнив кількість постраждалих у Новобаварському районі:
«Відомо про дев’ятьох постраждалих, з них троє дітей. Пошкоджено 38 приватних будинків».
Влада РФ вирішила повністю обмежити мобільний інтернет у Москві 9 травня
Мінцифри Росії офіційно повідомило про повне тимчасове обмеження мобільного інтернету в Москві 9 травня для проведення заходів з нагоди Дня перемоги.
«Для гарантування безпеки святкових заходів доступ до мобільного інтернету – у тому числі до «білого списку» сайтів – і сервісів обміну смс у Москві будуть тимчасово обмежені», – повідомили у відомстві.
Там також наголосили на можливості обмежень інтернету «в оперативному режимі» у разі виникнення загроз у російській столиці 7-8 травня.
Медіа: країни ЄС за 2025 рік видали громадянам Росії понад 620 тисяч шенгенських віз
Країни Європейського союзу у 2025 році видали громадянам Росії понад 620 тисяч віз – на 10,2 відсотка більше, ніж у 2024 році, повідомляє видання Euractiv із посиланням на конфіденційні дані ЄС.
Більшість виданих минулого року громадянам РФ шенгенських віз були туристичними – 477 тисяч, або 77% від загальної кількості. За даними Euractiv, найбільше віз росіянам видали Франція, Італія та Іспанія.
Читайте також: Асоціація операторів РФ: за рік видача багаторазових шенгенських віз росіянам скоротилася на 90%
При цьому до статистики не входять візи, ймовірно видані Ірландією, яка має право не брати участь у Шенгенській угоді, зберігаючи при цьому членство в ЄС, та Норвегією, Швейцарією та Ісландією, які приєдналися до шенгенських правил, не будучи членами Євросоюзу.
За цей же період росіяни подали понад 670 тисяч заяв на шенгенську візу – на 8 відсотків більше в міжрічному порівнянні.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну країни ЄС скасували спрощений порядок отримання шенгенських віз, який діяв для Росії.
Низка держав, зокрема, країни Балтії, Польща, Чехія, Данія, зовсім перестали видавати громадянам Росії туристичні візи. Інші країни, втім, продовжують це робити. Як наслідок, Європу, як і раніше, відвідують російські туристи, хоча їх кількість і менша, ніж до війни.
У Латвії впали два безпілотники, вони залетіли з боку Росії
Вранці 7 травня в Латвії впали два безпілотники, заявили Національні збройні сили країни.
За повідомленням, дрони «залетіли з Росії». На місці події працюють військові, поліцейські та рятувальники.
«Національні збройні сили посилили можливості протиповітряної оборони на східному кордоні, направивши додаткові підрозділи. Доки триває агресія Росії в Україні, можливе повторення подібних інцидентів, коли іноземний безпілотний літальний апарат входить або наближається до повітряного простору Латвії», – прокоментувало командування.
Читайте також: Три країни Балтії відкидають звинувачення Росії в сприянні атакам дронів
Як передає місцеве агентство Delfi, Державна пожежно-рятувальна служба отримала кілька повідомлень про ймовірну пожежу на нафтобазі в місті Резекне на південному сході країни. Відкритого горіння на місці не було, але пожежники вжили заходів для охолодження одного з резервуарів.
Голова міської ради Резекне Гунтарс Скудра підтвердив, що один із дронів упав на території філії компанії East-West Transit. Він влучив у порожній нафтовий резервуар.
За даними Повітряних сил України, російська армія запустила загалом 102 дрони протягом ночі на 7 травня, з них збили 92 на півночі та сході країни.
Росія: дрони атакували Підмосков’я, у Брянській області заявили про постраждалих
Українські дрони атакували, зокрема, Московську область Росії протягом ночі на 7 травня, повідомляє Міністерство оборони РФ.
За його твердженням, російська протиповітряна оборона збила загалом 347 українських дронів над низкою областей, включно з Московським регіоном, а також окупованим Кримом, акваторіями Азовського, Каспійського та Чорного морів.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про збиття низки безпілотників, які летіли на столицю Росії.
«На місці падіння уламків працюють спеціалісти екстрених служб», – додав він.
Поліція: двоє людей постраждали через вибух автомобіля в Дніпрі
У Дніпрі 7 травня вибухнув автомобіль, повідомляє поліція області.
Подія сталася в Соборному районі міста – попередньо, вибухнула припаркована автівка.
«Внаслідок вибуху транспортного засобу травмовано двоє чоловіків», – йдеться в повідомлення.
Поліція додає, що на місці працюють слідчі, працівники вибухотехнічної служби, криміналісти. Правоохоронці з’ясовують обставини події.
У лютому в Київському районі Одеси вибухнув автомобіль. Його 56-річний водій постраждав і був госпіталізований. Служба безпеки згодом затримала підозрюваного.
Найбільше боєзіткнень напередодні було на Покровському та Гуляйпільському напрямках – командування
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 157 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 травня.
Зокрема, дві російских штурмових дії зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 17 – на Південно-Слобожанському.
Російські загарбники 10 разів атакували на Куп’янському напрямку, по 17 – на Лиманському та Костянтинівському. Штаб зазначає, що не фіксував російських атак на Слов’янському та Краматорському напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 29 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Сергіївка, Молодецьке, Новий Донбас», – йдеться в зведенні.
Повітряні сили: Росія запустила 102 ударних дрони вночі, у шести місцях є влучання
Російські війська атакували України 102 ударними безпілотниками та імітаторами вночі на 7 травня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в четвер.
За даними військових, дрони «Шахед», «Гербера», «Італмас» та імітатори типу «Пародія» запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 08.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі та сході країни», – йдеться в зведенні.
Повітряні сили зафіксували влучання восьми ударних БПЛА на шести локаціях, а також падіння уламків у чотирьох місцях.
Читайте також: Нічний удар РФ по Дніпру: постраждали двоє людей, в тому числі вагітна жінка
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW: удари України можуть нівелювати для Росії прибутки від зростання ціни на нафту
Російська влада намагається нівелювати для свого населення вплив росту глобальних цін на нафту та руйнувань власної нафтової інфраструктури, і це знижує для неї вигоду від цінової динаміки енергоносіїв – про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 6 травня.
«Зусилля Росії щодо захисту російського населення від наслідків зростання світових цін на нафту та пошкодження російської нафтової інфраструктури заважають Росії повною мірою скористатися перевагами збільшення доходів від нафти і газу», – повідомляють аналітики.
ISW посилається на опубліковані в середу дані Міністерства фінансів Росії, за якими доходи Росії від нафти і газу у квітні 2026 року подвоїлися порівняно з березнем 2026 року на тлі зростання світових цін на нафту через конфлікт в Ірані.
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії перевищили 1,338 мільйона військових
Російські війська втратили близько 890 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 травня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення в близько 1 338 060 війскових.
Крім того, штаб фіксує знищення:
- 11 918 російських танків
- 24 521 бойової броньованої машини (+6 за добу)
- 41 539 артилерійських систем (+61)
- 1 776 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 365 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1 336 наземних робототехнічних комплексів (+4)
- 277 912 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 851)
- 4 585 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 94 545 автомобілів і автоцистерн (+233)
- 4 172 одиниці спеціальної техніки (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Читайте також: «Вони упустили стратегічний момент». Чи здатна Росія завадити українським ударам?
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Вони упустили стратегічний момент». Чи здатна Росія завадити українським ударам?
Чому російська ППО почала так часто пропускати удари українських далекобійних дронів та ракет, Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснили у першій частині. Коротко – через зростання кількості та технологічності українських БПЛА, ставку РФ на дорогі «Панцирі» проти дешевих дронів, а також завдяки цілеспрямованій кампанії Сил оборони з винищення російської ППО, про що говорили українські фахівці, іноземні аналітики та російські блогери.
Зараз розглянемо, як Росія уже зараз пробує захищатися, чи вдасться їй це зробити швидко (спойлер – навряд) та як цей факт може вплинути на хід війни.
«Україна намацала нашу «ахіллесову п'яту» та подвоїть виробництво дронів до літа. Європа штампує їх тисячами. А ми продовжуємо збивати дешеві БПЛА дорогими ракетами та виправдовуватися: «абсолютної ППО не існує», – так російський мілблогер завершує пост про низку кроків, які, на його думку, можуть поліпшити ефективність російської ППО.
Донбас Реалії виділили три великі блоки кроків, які зробила свого часу Україна і, ймовірно, намагатиметься зробити Росія, щоб завадити ударам: створення «малої ППО», залучення армійської авіації до роботи ППО, а також креативні дії.
Разом із українськими експертами спробуємо їх проаналізувати та визначити, чи допоможуть вони агресору прикрити своє небо.
1. Створення «малої ППО»
Україна вирішила проблему захисту тисяч об'єктів по всій країні побудовою системи, в якій ракети-перехоплювачі здебільшого витрачаються тільки у разі застосування ракети із великою бойовою частиною або у інших екстрених випадках. Для побудови аналогічної Росії доведеться майже «з нуля» створити так звану «малу ППО», а саме зробити три кроки:
- рекрутувати та розгорнути мобільні вогневі групи (МВГ)
У листопаді минулого року російські ЗМІ повідомили про старт набору резервістів у 20 регіонах РФ для охорони «критично важливих об'єктів».
«Росія так чи інакше копіює найбільш вдалі практики, які використовують наші Сили безпеки і оборони. Це, до прикладу, організація загонів так званих БАРС («Боевой армейский резерв страны», проєкт Міноборони РФ із набору резервістів – ред.), це мобільні вогневі групи», – каже оглядач видання «Мілітарний» Вадим Кушніков.
Читайте далі ТУТ
Нічний удар РФ по Дніпру: постраждали двоє людей, в тому числі вагітна жінка
Російська армія атакувала Дніпро вночі на 7 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, постраждали двоє людей:
«Це вагітна 21-річна жінка і чоловік 45 років. Обом надали меддопомогу на місці».
Раніше Ганжа повідомляв про одного пораненого й пожежу в квартирі в п’ятиповерховому будинку внаслідок нічного удару Росії, також пошкоджені кілька будинків поруч та автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: За перші п’ять днів травня через удари РФ в Україні загинули 70, поранені понад пів тисячі цивільних – ООН
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
За перші п’ять днів травня через удари РФ в Україні загинули 70, поранені понад пів тисячі цивільних – ООН
Із 1 травня в результаті атак по всій Україні загинуло щонайменше 70 людей, понад 500 зазнали поранень, ідеться в повідомленні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Лише 5 травня в результаті хвилі атак з боку Російської Федерації загинуло 28 осіб і 194 отримали поранення, відзначають спостерігачі.
«Особливе занепокоєння викликають як масштаби жертв серед цивільних осіб, так і територія ураження лише за кілька днів… Багато з загиблих і поранених цивільних осіб займалися звичайними повсякденними справами – їхали на роботу, працювали, робили покупки, гуляли або займалися ліквідацією наслідків попередніх ударів. За таких обставин шкода, заподіяна цивільному населенню, є передбачуваною», – зазначила голова місії Даніель Белль.
В ООН констатують, що 5 травня авіабомби влучили в промисловий район Запоріжжя, в результаті чого загинуло щонайменше 12 осіб і 46 були поранені. Того ж дня авіабомби вразили центральні райони Краматорська, де загинули щонайменше шестеро осіб і 13 були поранені. Серія ударів далекобійними ракетами та безпілотниками, що триває з 1 травня, спричинила загибель та поранення цивільних осіб по всій Україні, зокрема на заході країни, у таких містах як Тернопіль та Рівне, а також у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській та Одеській областях, ідеться в повідомленні.
«Деякі з загиблих та поранених під час повторних ударів по об’єктах, які вже зазнали атак раніше, були працівниками екстрених служб та рятувальниками. У Полтавській області двоє рятувальників загинули, а інші отримали поранення, коли другий удар був нанесений по газовидобувному об’єкту, який раніше зазнав удару в ніч з 4 на 5 травня. У Херсоні 3 травня медичний персонал потрапив під атаку безпілотника малої дальності, коли прибув для надання медичної допомоги людям, які постраждали від попереднього удару безпілотника», – відзначає місія ООН.
Згадують у місії і про втрати на території, окупованій Російською Федерацією. Там загинули 10 осіб, у тому числі п’ятеро – внаслідок удару безпілотниками 5 травня в місті Джанкой у Автономній Республіці Крим.
«Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, сторона, що здійснює атаку, зобов’язана вживати всіх можливих заходів для мінімізації жертв серед цивільних осіб, зокрема з огляду на час проведення атак та тип зброї, що застосовується», – пишуть у повідомленні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
На фронті відбулося 120 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 6 травня на фронті відбулося 120 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару із застосуванням двох ракет та 47 авіаційних ударів – скинув 173 керовані авіабомби. Крім того, задіяв для ураження 5649 дронів-камікадзе та здійснив 1862 обстріли населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Активними були п’ять напрямків, але найбільше боїв, як і раніше, зафіксовано на Покровському напрямку на Донеччині.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник 11 разів атакував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Стариці та в бік Липців, Лиману, Ізбицького, Малої Вовчої, Симинівки. Одна з цих атак триває.
На Лиманському напрямку українські воїни відбивали 15 штурмів окупантів в районах населених пунктів Надія, Ставки, Ямпіль та в бік Лиману, Новосергіївки, Озерного. Одне боєзіткнення іще триває.
На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 14 разів штурмували позиції наших оборонців в районах населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Степанівка та в бік Костянтинівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку ворог здійснив 25 атак. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Сергіївка, Молодецьке. Одна з цих атак триває.
На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 15 атак окупантів у районах Злагоди, Добропілля, Староукраїнки Зеленого та в бік населених пунктів Гірке, Гуляйпільське», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
МЗС РФ закликало іноземні посольства в Києві до евакуації перед 9 травня
Міністерство закордонних справ Росії увечері 6 травня нагадало дипломатам і представникам міжнародних організацій про поширену раніше цього тижня заяву міністерства оборони РФ, яка містить погрози завдати «масований ракетний удар по центру Києва».
«МЗС Росії наполегливо закликає владу вашої країни або керівництво вашої організації з максимальною відповідальністю поставитися до цієї заяви та забезпечити завчасну евакуацію з міста Києва персоналу дипломатичних та інших представництв, а також громадян у зв’язку з невідворотністю завдавання Збройними силами Російської Федерації удару у відповідь по Києву, в тому числі по центрах ухвалення рішень, у разі реалізації київським режимом своїх злочинних терористичних задумів у дні святкування Великої Перемоги», – вказано в коментарі речниці МЗС РФ Марії Захарової.
У військовому відомстві РФ 4 травня також оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – указали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Президент України Володимир Зеленський увечері 4 травня заявив, що українська сторона оголошує у війні з Росією «режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня».
«Одну особу в Москві цікавить тільки парад» – Зеленський про зрив запропонованого Україною режиму тиші
Росія отримала від України пропозицію про запровадження режиму тиші з півночі 6 травня, але відповіла на неї «тільки новими ударами, новими атаками», заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні.
«Україна буде діяти дзеркально. Залежно від ситуації вночі та завтра теж будемо визначатись із нашими цілком справедливими відповідями… Якщо ж ту одну особу в Москві, яка не може жити без війни, цікавить тільки один парад і більше нічого, то це інша справа. Україна готова працювати заради миру. Україна прагне достойно закінчити цю війну. Росія довоювалася до того, що і їхній головний парад уже залежить від нас», – сказав глава української держави, назвавши це «чітким сигналом: треба завершувати».
Президент України Володимир Зеленський увечері 4 травня заявив, що українська сторона оголошує у війні з Росією «режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня».
«За час, що є до цього моменту, реалістично забезпечити настання тиші. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту. Настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України», – написав голова держави в соцмережах.
Зеленський наголосив, що «на сьогодні не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій, про яке заявляється в російських соціальних мережах».
Раніше 4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – вказали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Міністерство оборони Росії також виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Розмінування України 2026: як працює ШІ та скільки територій залишаються небезпечними
За приблизними підрахунками, в Україні заміновані 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Раніше окуповані території та райони, де велися бої, всіяні мінами, українські рятувальники постійно проводять операції з розмінування від мін та боєприпасів, що не вибухнули, зокрема касетних.
Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення в районі Бучі під Києвом, де побували кореспонденти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), продовжують роботи з розмінування. Після деокупації навесні 2022 року тут досі знаходять міни та снаряди, залишені російськими військами під час відступу.
У Запорізькому районі через удар РФ загинула 87-річна жінка, поранені двоє – влада
Одна людина загинула, двоє зазнали поранень через російські удари по Запорізькому району, повідомив голова ОВА Іван Федоров увечері 6 травня.
«Керованою авіабомбою росіяни ударили по Жовтій Кручі. Зруйнований приватний будинок, загинула 87-річна жінка.
Ворожий безпілотник зруйнував приватний будинок у Вільнянську. Внаслідок удару поранені жінки 21 та 81 років. Їм надана необхідна медична допомога» – вказав очільник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Берліні заборонили демонструвати радянську та російську символіку біля військових меморіалів 8 і 9 травня
Поліція Берліна опублікувала адміністративну постанову, згідно з якою з 6:00 8 травня до 22:00 9 травня заборонено демонструвати радянську та російську символіку поблизу трьох радянських військових меморіалів, пише Deutsche Welle.
У зоні обмежень – райони Берліна Трептов-Кепеник, Мітте та Панков.
Забороняється військова форма та відзнаки, демонстрація букв Z і V, «георгіївські стрічки», прапори та предмети з російською символікою, прапори СРСР, Білорусі, Чеченської Республіки та портрети їхніх керівників, а також зображення мапи України без окупованих територій. Також забороняється виконувати військові та маршеві пісні.
Заборона поширюється на всіх, окрім дипломатів і ветеранів Другої світової війни, йдеться у постанові.
Посольство Росії в Німеччині «наполегливо вимагало» від німецької сторони скасувати заборону.
Такі обмеження запроваджуються в Берліні з 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Влада вказує, що використання російською пропагандою пам’яті про війну з нацизмом у Другій світовій війні для виправдання нової агресії в Україні унеможливлює публічну демонстрацію цих символів.
Зеленський знову взявся за мобілізацію: зарплати ЗСУ, бронювання, терміни служби
Що відомо про реформу армії, яку президент України Володимир Зеленський анонсував на червень? Раніше він заявив про збільшення грошового забезпечення військових, нові контракти, можливість поетапної демобілізації.
- 30 тисяч для тилових посад – і до 400 тисяч гривень для піхотинців: чи зможуть військові отримувати такі гроші?
- І чи достатні це суми для мотивації військових?
- В країні є кошти для таких виплат?
- І до чого тут «Міндічгейт»?
- А також: яким буде перегляд бронювання?
Сергій Гнезділов, військовослужбовець ЗСУ сказав в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що можна переглянути бронювання для певних працівників культури та навіть деяких держслужбовців. Проте називає і критично важливі професії, серед яких, наприклад, медики та енергетики:
«Усі інші, я не бачу проблеми в тому, щоб знімати бронювання з цих людей і мобілізовувати їх, тому що у війську є люди абсолютно різних спеціальностей, які теж можуть їх замінити. Ми ж не говоримо, що цих людей не стане, якщо з них знімуть бронювання. Ні, вони змінять свого колегу військового, який повернеться до цивільного життя, який повернеться на ту роботу, де по факту вони працювали».
Дмитро Козятинський, ветеран медичної служби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі» наголошує на тому, що наразі під бронювання підпадають не тільки критично важливі спеціальності, і критерії точно можна переглянути:
«Коли я казав, що війна – це в нас зараз в якомусь сенсі справа бідних, то якраз виникають питання до, наприклад, заброньованих айтішників, людей, які абсолютно не дотичні до оборонки або до життєво необхідних країні галузей. Таких, як медицина, освіта і так далі. От у мене плюс ще питання до бронювання студентів, наприклад».
- Що буде із термінами служби?
- Якою врешті буде мобілізація: що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: