Удар по дитсадку в Сумах: кількість загиблих зросла до двох – ОВА
Внаслідок російського удару по Сумах загинули двоє працівниць закладу освіти, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 6 травня.
«Це жінки 48 та 45 років. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих», – заявив він.
За даними голови області, постраждали ще семеро людей, їм надали необхідну допомогу. У лікарні залишається 52-річна жінка, яка зазнала більш важких поранень.
Григоров зазначив, що в ході ранкової атаки над областю зафіксували близько 10 російських безпілотників:
«Частину безпілотників Силам оборони вдалося знищити. Та, на жаль, два безпілотники влучили у будівлю дошкільного закладу».
Раніше було відомо про одну загиблу внаслідок російського удару по дитячому садку в Сумах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Прокудін: з окупованої Херсонщини вивезли шістьох дітей від 8 до 17 років
Ще шістьох дітей вдалося вивезти на вільну територію з окупованої частини Херсонської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олексій Прокудін.
«Це – чотири хлопчики та дві дівчинки віком від 8 до 17 років. Серед врятованих – сімнадцятирічна дівчина, яку змушували відвідувати окупаційну школу, де дітей насильно зараховували «курсантами», одягали у військову форму ворожої армії, і щодня розповідали, що війна – це нормально», – повідомив він.
Серед вивезених дітей також є 14-річна дівчинка, яка, за даними голови області, таємно продовжувала навчання в українській школі. Окупаційна влада відмовила їй у лікуванні та реабілітації, оскільки її родина не отримала російські документи.
«Всі вони жили під тиском, страхом та під постійними загрозами своєму життю, але тепер ці діти нарешті у безпеці та отримують необхідну допомогу», – додав Прокудін.
За даними пресслужби президента на 22 квітня, за час роботи ініціативи Bring Kids Back UA до України вдалося повернути більш ніж 2100 українських дітей, яких викрала Росія, 150 із них – від початку цього року.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
ДСНС: з 11 тисяч пожеж в екосистемах від початку року лише 350 спричинила агресія Росії
Протягом перших чотирьох місяців 2026 року в Україні виникло понад 11 тисяч пожеж в екосистемах, повідомила 6 травня Державна служба з надзвичайних ситуацій з посиланням на брифінг директора Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності Віктора Вітовецького.
За його даними, внаслідок цих пожеж загинули 27 людей, ще 32 зазнали поранень.
«Водночас лише близько 350 пожеж із загальної кількості сталися через агресію Росії – усі інші були спричинені саме людською недбалістю або навмисним спалюванням сухої рослинності», – заявляє ДСНС.
Рятувальники здійснили понад 8 тисяч заходів із запобігання пожежам, в тому числі більше ніж тисячу – із застосуванням БПЛА. Вітовецький повідомив, що використання дронів є новою практикою для служби, яка допомагає виявляти підпали сухої рослинності та встановлювати винних.
«ДСНС продовжує притягати до відповідальності тих, хто випалює траву та листя, однак суми штрафів не здатні компенсувати завдану шкоду. Станом на сьогодні з початку 2026 року штрафи накладено на понад1600 осіб на загальну суму близько 3,5 млн грн», – розповів він.
Відомство нагадує, що за спалювання сухої рослинності для громадян передбачені штрафи від 3 060 до 6 120 гривень, для посадовців – до 30 600 гривень. За підпали на територіях природно-заповідного фонду сума штрафу може сягати 12 240 гривень.
У березні в ДСНС зафіксували понад 3 тисячі пожеж в екосистемах за неповні перші три місяці року, на той момент загинули четверо людей.
Суд у Росії засудив українського полоненого до 22 років ув’язнення
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив до 22 років позбавлення волі українського військовополоненого Романа Клюкіна – про це заявила пресслужба суду 6 травня.
Згідно з вироком, перші п’ять років Клюкін має провести у в’язниці, а решту терміну – в колонії суворого режиму.
Російське слідство звинуватило 49-річного українського військовополоненого в «шпигунстві та участі у діяльності терористичної організації». За заявою суду, в жовтні 2024 року він уклав контракт із кримськотатарським батальйоном імені Номана Челебіджихана, який воює в лавах ЗСУ, де був стрільцем-санітаром. Цей батальйон у Росії визнаний терористичною організацією.
Російська служба Радіо Свобода з посиланням на дані проєкту «Если б не было войны» припускає, що Романа Клюкіна взяли в полон 7 березня 2025 року на території Курської області. Звинувачення стверджує, що він за «шпигунським завданням» збирав відомості про російських військових на Донеччині.
У повідомленні суду також йдеться, що Клюкін нібито визнав провину. Можливості незалежно отримати його позицію щодо звинувачень немає.
Правозахисники зазначають, що Росія у порушенні Женевської конвенції та інших норм міжнародного права судить українських полонених за різними звинуваченнями, найчастіше пов’язаними з тероризмом, не надаючи їм статусу військовополонених та належного за цим статусом імунітету комбатантів.
Загалом у Росії було винесено вироки сотням українських полонених. Декого з них обміняли згодом на російських військовополонених в Україні.
Як повідомляв у грудні 2025 року правозахисний проєкт «Перший відділ», 2025 рік став рекордним за кількістю вироків за статтями про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю з іноземцями. За ними російські суди минулого року засудили 468 людей. Виправдувальних вироків не було.
Сумщина: житель Великописарівської громади загинув через підрив на російській міні
Житель Сумської області загинув внаслідок підриву на російській міні, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 6 травня.
За його даними, 69-річний чоловік підірвався у Великописарівській громаді:
«Він натрапив на неї біля свого подвірʼя. Ймовірно, росіяни скинули міну з дрону. Чоловік отримав надважкі поранення і загинув на місці».
Григоров закликав жителів регіону бути максимально обережними та не наближатися до невідомих предметів, не торкатися їх і звертатися до поліції або рятувальників. Найбільш небезпечною, за його даними, є ситуація в прикордонних населених пунктах.
За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, від початку повномасштабної війни до 1 грудня 2025 року в Україні через російські міни та вибухонебезпечні пристрої постраждали 1 374 людини, в тому числі 140 дітей.
На початку квітня 2025 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
Краматорськ і Запоріжжя: як Україні зупинити російські КАБи?
Російські війська ввечері 5 травня завдали удару по центру Краматорська авіаційними бомбами з планувальним наведенням. За даними голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, агресор скинув на місто три ФАБи. У результаті удару загинули 6 людей, 13 зазнали поранень.
Крім Краматорська, авіабомбами Росія вчора атакувала з авіації Запоріжжя. Там – 12 загиблих, ще 37 людей постраждали.
Протягом останньої доби агресор здійснив низку ударів і по інших українських містах, а також продовжив вести активні бойові дії та обстріли на фронті, заявив президент України Володимир Зеленський.
Сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив про зрив Росією режиму тиші.
«Станом на цей день констатуємо, що російська сторона зірвала режим припинення вогню», – сказав президент.
Він зазначив, що лише від початку цієї доби армія РФ здійснила майже 30 штурмових дій; зафіксовано більше 20 авіаційних ударів із застосуванням більш ніж 70 авіабомб тільки за сьогоднішню ніч і ранок.
Внаслідок російських атак напередодні, крім Краматорська та Запоріжжя, зазнав атаки Дніпро, де загинули четверо людей. 6 травня у місті оголосили днем жалоби. За даними Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби на фронті відбулось 186 бойових зіткнень.
4 травня Міністерство оборони РФ заявило про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. Офіційно Києву жодних пропозицій про припинення вогню Москва не надавала.
Того ж дня Зеленський заявив, що українська сторона оголошує «режим тиші, починаючи з 00:00 в ніч з 5 на 6 травня».
«Настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України», – написав глава держави в соцмережах.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Укрзалізниця» розгортає понад 800 модульних укриттів по країні для захисту від російських атак
У зв’язку з російськими атаками на залізницю компанія «Укрзалізниця» посилює заходи із захисту – про це вона заявила 6 травня.
За повідомленням, «Укрзалізниця» розгортає понад 800 модульних укриттів по всій країні.
Перевізник уточнив, що виготовляє ці укриття власними силами на своїх підприємствах. Їх встановлюють у найбільш небезпечних місцях: біля критично важливих об’єктів, що забезпечують рух поїздів, а також на станціях, де немає стаціонарних сховищ.
«Такі укриття дозволяють швидко сховатися під час тривоги й захищають від уламків під час обстрілів. І це не теорія – вчора таке укриття на Харківщині врятувало життя провідниці, яка вчасно евакуювалася до нього після повідомлення про небезпеку. Вагон було повністю знищено ворожим дроном», – повідомляє компанія.
«Укрзалізниця» уточнює, що ініціатива є частиною її Плану стійкості, щоб навіть у складних умовах «забезпечувати безперервний рух і максимально захищати людей».
Від початку року компанія зафіксувала близько 983 російських атак на свою залізничну інфраструктуру.
Зокрема, 5 травня перевізник повідомив, що російські війська атакували залізничну інфраструктуру у трьох областях України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Норвегія виділила ще понад 250 млн євро на закупівлю зброї для України через ініціативу PURL
Норвегія робить «новий важливий внесок» у підтримку оборони України, повідомив прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стере 6 травня.
За заявою уряду країни, Норвегія надає Україні приблизно 2,8 мільярда норвезьких крон (близько 256,95 мільйона євро) на закупівлю американського озброєння через механізм PURL. Загалом, зазначили в пресслужбі, Норвегія надала понад 12,5 мільярда норвезьких крон (понад 1,14 млн євро) на цей механізм.
В Осло зазначають, що повідомлення про пакет допомоги пролунало сьогодні з нагоди візиту міністра оборони Михайла Федорова до Норвегії та його зустрічі зі Стере.
Голова норвезького уряду висловив надію, що «більше європейських країн зроблять ще один внесок у швидке постачання Україні важливого військового обладнання».
Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік назвав ініціативу PURL «найкращим способом» забезпечити Збройні сили України критично важливою зброєю, зокрема, ракетами для систем протиповітряної оборони Patriot:
«Постачання цієї зброї через PURL дає негайні результати. PURL – це ефективна домовленість, якій Україна надає пріоритет».
Уряд країни додає, що норвезький парламент Стортинг схвалив продовження військової підтримки України у 2026 році на суму 70 мільярдів норвезьких крон (понад 6 мільярдів євро). Кошти розподіляються у «тісному діалозі з українською владою, щоб забезпечити їх використання там, де вони матимуть найбільший ефект для України».
3 травня президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії. Він подякував Осло за військову допомогу й заявив, що Росія не зупиняє балістичних ударів, відтак «своєчасне наповнення PURL дуже важливе».
Терехов: через удар Росії по Харкову є постраждалий, пошкоджені автомобілі
Російська армія вдарила по гаражному кооперативу в Салтівському районі Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов 6 травня.
«На місці удару пожежа, понівечені кілька авто, одна людина постраждала», – уточнив він.
Раніше голова області Олег Синєгубов повідомив про влучання безпілотника в селі Писарівка Богодухівського району.
«Внаслідок обстрілу постраждали троє людей: чоловіки 49 і 25 років та 48-річна жінка. Медики надають їм необхідну допомогу», – заявив очільник Харківщини.
За його даними, удар пошкодив приватний будинок і автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Розслідування: житель Калінінграда в 2025 році спалив себе на знак протесту проти війни
Житель російського анклаву Калінінграда Олександр Окунєв у третю річницю російського вторгнення в Україну 24 лютого 2025 року здійснив самоспалення на знак протесту проти війни. Російські владі вдалося приховати цю подію, повідомлення про неї з’явилося лише згодом у доповіді розвідки Естонії. Подробиці, включно з іменем калінінградця, викладені в спільному розслідуванні російського видання «Важные истории», Delfi Estonia та литовської телерадіокомпанії LRT.
За їхніми даними, 37-річний програміст Олександр Окунєв підпалив себе близько 5 години ранку 24 лютого 2025 року біля меморіалу 1 200 гвардійцям з вічним вогнем. Свідків того, що трапилося, не було. Обгоріле тіло виявив випадковий перехожий лише близько 06:40 ранку. Поряд із тілом на снігу балончиком із фарбою було написано «Ні війні».
Російські посадовці, як повідомляється, вирішили приховати подію.
«Головним було швидко позбутися трупа і від напису на снігу – найбільше чиновників непокоїло, що про те, що сталося, дізнаються журналісти. Міністр культури і туризму Калінінградської області Андрій Єрмак особливо хвилювався, що самоспалення сталося біля пам’ятника Великої Вітчизняної – надто символічно», – пишуть «Важные истории».
Вже вранці 24 лютого сліди прибрали, інформація не з’явилася в жодному медіа, рідні Окунєва також не повідомляли про його самоспалення.
Тільки взимку 2026 року в доповіді, опублікованій естонською розвідкою, було сказано:
«У третю річницю повномасштабної агресивної війни Росії, о п’ятій годині ранку 24 лютого 2025 року, чоловік 1988 року народження написав на снігу біля пам’ятника російському солдату в Калінінграді».
Згодом журналісти з’ясували ім’я загиблого.
Окунєв працював сисадміном у фірмі з продажу торговельного обладнання. За півроку до самоспалення він пішов з роботи, після чого «сидів удома і практично ні з ким не спілкувався». При цьому знайомі, які бачили його напередодні самогубства, стверджують, що він поводився «абсолютно нормально» і «те, що сталося, стало для всіх шоком».
Окунєв залишив передсмертну записку, в якій йшлося, що «є інший шлях» і що він більше не хоче жити у світі, де немає миру. Із записки також випливає, що Окунєв розумів, що «швидше за все, ніде в новинах цього не буде, ніде не буде широко це висвітлюватися».
Міністр культури Калінінградської області Андрій Єрмак сказав журналістам, що результати розслідування цього «нещасного випадку» йому невідомі.
У школах Москви з’явилися «музеї» про повномасштабне вторгнення Росії в Україну
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що в 175 школах російської столиці створять «музеї», присвячені повномасштабному вторгненню РФ в Україну.
23 квітня у дописі в соцмережах Собянін зазначив, що ці музеї «допоможуть молодим москвичам краще зрозуміти новітню історію своєї батьківщини та її героїв».
Згадані 175 московських шкіл та коледжів – це близько 8% від усіх подібних навчальних закладів у російській столиці. Ще в березні 2024 року такі «музеї» були лише у двох московських школах, повідомляла Російська служба Радіо Свобода.
У 2023 році, після розпорядження Кремля, виданого в лютому того ж року, у школах почали з’являтися експозиції, які прославляють російське вторгнення та вшановують пам’ять колишніх учнів, які загинули в Україні. Однак донедавна такі експозиції здебільшого обмежувалися містами та селами в бідніших регіонах Росії, де активна мобілізація зробила війну частиною повсякденного життя місцевих.
Кличко та Міністерство громад обмінялися критикою щодо підготовки Києва до зими
Центральна влада не надає Києву належну допомогу для підготовки до наступного опалювального сезону, заявив міський голова столиці Віталій Кличко 6 травня:
«Київ продовжує готуватися до наступної зими. Ми робимо все, що в силах міста. Центральна ж влада, публічно заявляючи, що допомагатиме, робити цього не збирається».
Кличко стверджує, що Міністерство розвитку громад та територій обіцяло державне фінансування та запропонувало підрядників для відновлювальних робіт на Київській ТЕЦ-5.
«Тепер, коли минув час, держава, фактично, умиває руки. В міністерстві заявили, мовляв, це справа тільки Києва. Тобто знову політика. Київ намагаються загнати в кут. Ситуація загрозлива. Адже йдеться про те, як переживуть зиму кияни, як функціонуватиме місто», – повідомив мер.
За його оцінкою, столичній владі потрібно «терміново» знайти ще 3 мільярди гривень фінансування. А загалом закупівля обладнання та створення резервної системи теплопостачання для ТЕЦ-5 коштуватимуть близько 9 мільярдів.
Також, додав Кличко, Київ продовжує втілювати проєкти і з відновлення пошкоджених російськими ударами обʼєктів, і з будівництва системи резервного теплопостачання. Ці роботи відбуваються в межах наявних у міста коштів та за рахунок позик від партнерів.
Міністр громад і територій Олексій Кулеба згодом заявив, що темпи Києва в підготовці до опалювального сезону «не відповідають ані рівню загроз, ані обсягу державного фінансування». Він повідомив про обговорення з Кличком реалізації Плану стійкості та резервного теплопостачання Києва.
Читайте також: КМУ очікує від держкомпаній надходження до бюджету майже 50 млрд грн дивідендів
«Держава вже бере на себе великий фінансовий ресурс для захисту та резервування систем теплопостачання столиці», – стверджує Кулеба.
Зокрема, він нагадав про рішення Кабінету міністрів спрямувати 987 мільйонів гривень на першочергові заходи захисту в столиці.
Також, за його словами, уряд готує ще 967 мільйонів гривень на авансування обладнання розподіленої теплової генерації, а також передбачає ще 2 мільярди на захист критичних елементів та запуск додаткових теплових потужностей.
Відтак загалом, підсумовує міністр, столиця отримує майже 4 мільярди гривень державних коштів.
Кулеба закликав міську владу «негайно перейти від обговорень до конкретних дій», зокрема:
- укладення контрактів
- визначення підрядників
- підготовки майданчиків
- підключення до мереж
- запуску резервної генерації
За словами міністра, під час наради з Кличком сторони розглянули конкретні рішення для кризових сценаріїв, зокрема, в разі атак на окремі ТЕЦ. Також визначили параметри резервної генерації, які дозволять утримувати мінімально необхідну температуру в будинках навіть за складних погодних умов.
«Окремо обговорили питання земельних ділянок, технічних умов та доступу до мереж. Без цього жодне рішення не буде реалізоване. Київ має надати законтрактовані рішення з чіткими строками, графіком фінансування та персонально відповідальними. Контроль виконання, включно з укладанням контрактів – до 10 травня», – додав Кулеба.
В разі невиконання поставлених задач до цього часу, каже міністр, виникне потреба «оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватись до викликів, маючи всі ресурси для цього».
Читайте також: Зеленський розкритикував підготовку Києва до наступної зими
23 квітня Кличко заявив, що міська влада впроваджує заходи з енергостійкості та готується до опалювального сезону в межах коштів міста. Водночас, за його словами, на це потрібні «колосальні» кошти з огляду на наслідки російських ударів по критичній інфраструктурі.
З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Зокрема, в Києві в лютому значних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, яка обслуговує близько 500 тисяч киян у Дніпровському і Дарницькому районах Києва. Мер Віталій Кличко заявляв, що на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці.
«Найбільший подарунок Путіну». Ексголовнокомандувач НАТО про загрозу розколу зі США
ВАШИНГТОН – На тлі зростання напруги в Ормузькій протоці та закликів США до союзників активізуватися, дискусія вже не обмежується питанням, чи має НАТО спроможності долучитися. Вона також про те, чи здатний Альянс пройти ще одне серйозне випробування без поглиблення трансатлантичних суперечностей.
У центрі цієї дискусії – механізм, який досі майже не фігурував у розмовах: стаття 4 НАТО – положення про консультації, що дозволяє союзникам формально скликати зустріч, коли одна з країн вважає, що її безпека, територіальна цілісність або політична незалежність – під загрозою.
Для відставного чотиризіркового генерала Філіпа Брідлава, колишнього верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, відсутність таких консультацій є частиною проблеми.
В інтерв’ю Радіо Свобода генерал Брідлав зазначив, що те, що дехто подає як визначальне «іранське випробування» для НАТО, водночас є можливістю переглянути підходи Альянсу до криз, які виходять за межі його традиційного театру, але все ж мають прямі стратегічні наслідки.
– Генерале, чи маємо справу з визначальним «іранським випробуванням» для НАТО, чи з моментом, який може оголити його обмеження? З огляду на очікування Вашингтона і розбіжності серед союзників, що НАТО реально може зробити і де його ліміти?
– Хотів би зробити невеличкий відступ, перш ніж перейти до прямої відповіді.
Як ви знаєте, ми не застосовували статтю 4 НАТО у зв’язку з цими подіями. Моя порада всім – відійти від тиску і жорсткої риторики та сісти й подивитися на це як на можливість.
Що ми можемо зробити разом?
Який внесок НАТО може запропонувати у вирішення цієї ситуації і, за потреби, навіть ініціювати консультації за статтею 4, щоб НАТО діяло так, як воно має діяти, коли йдеться про спільні виклики.
Як тільки ми сядемо за стіл, то зможемо, вважаю, знайти чимало напрямків, де НАТО може, могло б і, сподіваюся, повинно стати частиною цієї операції.
Але ключове – припинити жорсткий підхід і всю цю риторику в пресі, почати реальні консультації на рівні співпраці, спробувати знайти можливості й розглядати це як позитивну можливість для нашого спільного майбутнього.
Читайте далі ТУТ
На Київщині поховали вісьмох невідомих захисників України: як відбувається церемонія (фоторепортаж)
На території Національного військово-меморіального кладовища відбулася церемонія прощання з вісьмома українськими військовослужбовцями. Воїни віддали свої життя за незалежність України, проте їхні імена наразі залишаються невстановленими.
Дивіться фоторепортаж ТУТ
Російська сторона зірвала режим припинення вогню – Зеленський після останніх ударів
Російська армія вдалася до низки ударів по низці українських міст і громад, і також продовжила активні бойові дії та обстріли цієї доби, констатував президент Володимир Зеленський.
Він згадав, зокрема, про останні удари Росії по Дніпру, Запоріжжю та Краматорську, а також про штурмові дії вздовж лінії зіткнення:
«Вибір Росії – очевидна відмова від тиші та від збереження життів. На всіх ключових ділянках фронту тривають штурмові дії, і лише від початку цієї доби російська армія здійснила вже майже 30 штурмових дій. Зафіксовано більше 20 авіаційних ударів із застосуванням більш ніж 70 авіабомб тільки за сьогоднішню ніч і ранок».
У Сумах через удар РФ по дитячому садку загинула жінка, відомо про двох поранених – ОВА
У Сумах через російську атаку на дитячий садок загинула жінка, відомо про ще двох поранених, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«На місці влучання російських БпЛА у Сумах рятувальники виявили тіло жінки. Загибла – охоронниця дошкільного закладу. Діти заклад не відвідували», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомила, що сили РФ вдарили двома ударними БпЛА по цивільній будівлі у центральній частині Сум.
КМІС: оптимізм українців щодо майбутнього країни трохи знизився, але лишається доволі високим
Рівень оптимізму українців щодо майбутнього України трохи знизився з січня 2026 року, але лишається доволі високим. Про це свідчать результати опитування, оприлюдненого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
За даними соціологів, 63% українців оптимістично оцінюють майбутнє України (у січні – 66%), натомість частка песимістів дещо зросла 25% (було – 22%).
У КМІС нагадують, що пропонують респондентам обрати з двох тверджень, кожне з яких описує можливе майбутнє через 10 років: одне із тверджень оптимістично описує Україну як процвітаючого члена ЄС, інше твердження – навпаки, є песимістичним описом зруйнованої країни.
Читайте також: Україна відновила 104-те місце в Індексі сприйняття корупції за підсумками 2025 року
Соціологи зазначають, що у лютому 2026 року КМІС у відкритій формі ставив запитання, що є найбільшими викликами для України – тоді 65% респондентів серед топ-викликів називали війну, а 29% – корупцію.
Водночас у нинішньому опитуванні КМІС повторив запитання травня 2024 року, коли у респондентів запитували, що є більшою загрозою – корупція у владі чи воєнна агресія Росії.
За результатами цього опитування, якщо просити респондентів обрати більшу загрозу з-поміж корупції і воєнної агресії, то 54% обирають корупцію, а воєнну агресію як більшу загрозу (порівняно із корупцією) вважають 39% респондентів.
КМІС 20-27 квітня 2026 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки методом телефонних інтерв’ю. Було опитано 1005 респондентів у віці 18 років і старші.
МЗС: Ліхтенштейн долучиться до угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії
Україна отримала підтвердження від Ліхтенштейну про намір приєднатися до розширеної часткової угоди щодо створення спеціального трибуналу, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 6 травня.
Відтак, зазначив він, загальна кількість учасників угоди зросла до 25 держав.
«Я вдячний Ліхтенштейну за незмінну відданість справі притягнення до відповідальності, міжнародному праву та справедливості», – заявив він.
Сибіга нагадав, що угоду планують ухвалити на засіданні комітету міністрів Ради Європи в Молдові, яке відбудеться 14-15 травня.
Міністр назвав створення спецтрибуналу історичним зусиллям у сфері притягнення до відповідальності за злочин агресії вперше з часів Нюрнберзького процесу.
Дніпро: в лікарнях залишаються 15 поранених через удар Росії напередодні – ОВА
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 6 травня повідомив про стан постраждалих внаслідок російської атаки на обласний центр напередодні.
За його даними, 15 постраждалих дніпрян залишаються в лікарнях.
«Четверо чоловіків – «важкі». У них черепно-мозкові травми, осколкові поранення, забійні рани. Решта госпіталізованих – у стані середньої тяжкості», – заявив Ганжа.
Він підсумував, що внаслідок російської атаки загалом поранені 19 людей. Напередодні стало відомо про чотирьох загиблих.
Читайте також: Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 89 БпЛА, але було влучання трьох ракет
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Укренерго» повідомляє про нові знеструмлення у трьох областях через атаки РФ
Через російські атаки на ранок є нові знеструмлення у Донецькій, Запорізькій та Харківській областях, повідомляє у телеграмі компанія «Укренерго».
За повідомленням, там, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочалися аварійно-відновлювальні роботи.
В «Укренерго» також повідомили, що загалом споживання електроенергії в Україні демонструє тенденцію до зниження. 6 травня на 09:30 його рівень був на 2,4% нижчим, ніж в цей час попереднього дня. Причина – ясна погода в усіх регіонах, що зумовлює ефективну роботу побутових сонячних електростанцій та відповідне зменшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі.
Враховуючи ці обставини, енергетики закликають перенести активне енергоспоживання на період з 10:00 до 17:00. У вечірні години зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні.