ДСНС: через російський удар по Чернігову постраждали двоє людей
Російська армія атакувала Чернігів, повідомили місцева влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 18 травня.
За даними рятувальників, поранені двоє людей:
«85-річна жінка та 58-річний чоловік постраждали внаслідок російського удару по приватному житловому сектору».
Також вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, зокрема, вибила вікна. Служба зафіксувала влучання по території підприємства: там загорівся бензовоз, рятувальники ліквідували пожежу.
Раніше голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив про атаку російських дронів на Чернігів. Міська влада зафіксувала влучання по одному з підприємств у обласному центрі та загоряння житлового будинку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Путін не відклав стільки грошей, щоб «воювати безкінечно»: Зеленський про удари по нафтопереробці РФ
Удари по Росії останніми місяцями на 10% скоротили російську нафтопереробку, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 18 травня. Відповідну доповідь про російські втрати, за його словами, він заслухав сьогодні.
Він звернув увагу на те, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини:
«Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно. Звісно, крім втрати грошей. Щоб відновити видобуток на свердловинах, Росії треба зробити значно більше, ніж багатьом іншим нафтовим країнам, які глушать свердловини, реагуючи навіть просто на коливання ринку. Росіяни так не можуть. Їм втрачати видобуток – це справді дуже боляче».
За оцінкою президента, завдяки комплексному тиску України загальні державні доходи Росії на п’ять місяців 2026 року показують «значно більший» дефіцит, ніж планувала Москва на рік.
«Путін, звісно, відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно. Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок, крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх», – заявив він.
Зеленський подякував партнерам України, які в цьому допомагають, українським військам і виробникам зброї, а також додав, що погодив спеціальним службам і Силам оборони нові операції.
У ніч проти 17 травня Москву і область атакували дрони, удари підтвердили українські сили оборони. Зокрема, були уражені технопарк «Елма», підприємство «Ангстрем», НПЗ, аеропорт і наливна станція нафтопродуктів. Основними видами діяльності підприємств-резидентів технопарку є виробництво виробів електронної техніки, випуск контрольно-вимірювальних приладів, оптичної техніки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Мерц прокоментував повідомлення щодо кандидатури Меркель для переговорів із Росією
Європа надалі посилюватиме тиск на Москву, Київ може розраховувати на її підтримку – про це на пресконференції в Берліні 18 травня заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Москва повинна зрозуміти, що їй доведеться вести переговори. Європа готова сісти за стіл переговорів – разом з Україною, Росією та Сполученими Штатами… Те, що Європа після приходу нового угорського уряду знайшла нову єдність і рішучість, наблизить нас до миру», – заявив журналістам Мерц.
Коментуючи повідомлення в ЗМІ про можливу кандидатуру колишньої канцлерки Ангели Меркель як переговорниці з Росією від імені Євросоюзу, очільник німецького уряду відмовився «публічно підживлювати чи тим більше сам започатковувати спекуляції щодо імен».
Сама Меркель 18 травня відмовилася від цієї ролі, аргументувавши це тим, що Володимир Путін, на її думку, «серйозно сприйме» лише нинішніх лідерів ЄС.
«Важливо, щоб Росія була готова сісти за стіл переговорів і вести розмову. І ці переговори тоді відбуватимуться між Україною та Росією за підтримки американців і європейців. Але спершу бойові дії мають бути припинені, і Росія має бути готовою до переговорів. А поки Росія на кожну пропозицію переговорів відповідає ще більш інтенсивними обстрілами також цивільної інфраструктури та території України. Це має припинитися. І саме це є передумовою того, щоб переговори взагалі стали можливими», – підкреслив Мерц.
Очільник німецького уряду також не вважає терміновим ухвалення рішення щодо представництва ЄС на потенційних переговорах із Путіним.
«Ми продовжуємо переговори у форматі E3 і насамперед сподіваємося, що зможемо трохи посилити готовність Москви сісти за стіл переговорів. Поки російський уряд не готовий до переговорів, ми зі свого боку також не повинні ухвалювати рішення щодо представництва», – зазначив Мерц, відповідаючи на запитання, чи є сенс уже зараз узгодити кандидатуру посередника.
Напередодні президент Володимир Зеленський висловився за участь Європи в переговорах і закликав визначити, хто «представлятиме саме Європу».
Читайте також: Каллас: мирні переговори щодо України перебувають у глухому куті
Раніше 18 травня голова дипломатичної служби ЄС Кая Каллас констатувала глухий кут у переговорному процесі щодо завершення війни в Україні. Водночас вона вказала на те, що Росія «не перебуває у найсильнішій позиції» і висловилася за посилення тиску, щоб змусити Москву до переговорів.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході.
Російська влада офіційно говорить про вимогу передачі всього Донбасу як про ключову умову мирного врегулювання, натякаючи при цьому, що згода на це була отримана від президента США під час його зустрічі з Путіним в Анкориджі минулого року.
Україна з минулого року після того, як США почали виступати в ролі посередника, пропонує зупинити бойові дії по лінії фронту – у цьому випадку більша частина українського Донбасу, але не весь цей регіон, залишаться під контролем РФ. Визнавати це юридично Україна не має наміру.
ОВА: через обстріли Нікопольщини поранений чоловік, кількість постраждалих у Дніпрі зросла
Російська армія 40 разів атакувала чотири райони Дніпропетровської області артилерією та безпілотниками протягом дня 18 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська і Червоногригорівська громади. Пошкоджені житлові будинки, заправка, автомобіль. Поранений 51-річний чоловік. Він у лікарні в стані середньої тяжкості», – заявив він.
Пошкодження зафіксували в громадах Самарівського, Синельниківського та Криворізького районів.
Ганжа додав, що в Дніпрі ще п’ятеро людей звернулися по допомогу після нічної атаки Росії:
«Усі лікуватимуться амбулаторно. Таким чином, постраждалих вже 28. З них 8 госпіталізовані».
Вранці було відомо про 18 постраждалих внаслідок нічної російської атаки на Дніпро. Також протягом ночі постраждали й жителі інших районів області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
США втретє частково послабили санкції проти російської нафти
Сполучені Штати втретє впродовж цієї весни тимчасово послабили санкції щодо російської нафти, видавши новий виняток, який дозволяє доставляти та продавати певні партії, що вже перебувають у морі. Про це з посиланням на джерело, обізнане з цим рішенням, 18 травня повідомляє агенція Reuters.
Офіційного повідомлення, як це було в квітні, сайт міністерства фінансів США наразі не оприлюднив.
Згодом це рішення підтвердив у мережі Х міністр фінансів США Скотт Бессент, додавши, що це зроблено, «щоб надати найбільш вразливим країнам можливість тимчасово отримати доступ до російської нафти, яка наразі застрягла в морі».
«За словами джерела, термін дії санкційного звільнення діятиме ще 30 днів. Сполучені Штати видали санкційне звільнення, щоб полегшити дефіцит поставок нафти та вплив високих цін через закриття Іраном Ормузької протоки на тлі американо-ізраїльської операції, але цей крок мало чим допоміг у заспокоєнні цін на бензин у США», – вказано в повідомленні Reuters.
Оновлена ліцензія має вузький характер – вона поширюється лише на нафту, вже завантажену на судна, – але критики кажуть, що повторне застосування таких винятків ризикує підірвати ширший режим санкцій, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Провідні демократи в Сенаті, включно із Чаком Шумером, Елізабет Воррен та Джин Шагін, у квітні засудили це рішення як «розворот на 180 градусів», стверджуючи, що воно надсилає неоднозначний сигнал у той час, коли Росія продовжує військову кампанію проти України.
«Це рішення ганебне», – заявили вони у спільній заяві, вказуючи на те, що російські атаки на Україну тривають, а послаблення санкцій може продовжити війну.
Міністр фінансів США Скотт Бессент 15 квітня заявляв, що Вашингтон не продовжуватиме дію винятків, які дозволяли закуповувати іранську і російську нафту без застосування санкцій США. Попри цю заяву, дія винятків згодом була продовжена.
Доба на лінії вогню: Добропілля руйнується на очах, але продовжує квітнути – фоторепортаж
Росія готується штурмувати Добропілля. Місто горить і знищується авіабомбами, артилерією та дронами. До повномасштабного вторгнення в місті проживало близько 30 тисяч осіб. Невелике шахтарське містечко, яке мало свій ритм, життя і дихання. Сьогодні місто руйнується на очах.
Попри щоденні обстріли і вкрай складну безпекову ситуацію, у Добропіллі залишаються цивільні мешканці, які навідріз відмовляються виїжджати. Як живе Добропілля за лічені кілометри від фронту? Кореспонденти Радіо Свобода провели добу разом із бійцями 15-ї бригади «Кара-Даг» НГУ: нічний заїзд під дронами, удари КАБів по укриттю, доставка провізії дронами і люди, які залишаються жити серед руїн.
Доба на лінії вогню: Добропілля руйнується на очах, але продовжує квітнути – фоторепортаж
Київ розкритикував російсько-білоруські ядерні навчання й закликав до «жорсткої відповіді»
Розміщення російської ядерної зброї в Білорусі та спільні російсько-білоруські ядерні навчання є «безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки», заявляє Міністерство закордонних справ 18 травня.
Відомство вказує на те, що спільне відпрацювання ядерних ударів порушує фундаментальні статті 1 і 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), які забороняють ядерним державам передавати контроль над технологіями масового ураження, а неядерним підписантам – приймати його.
«Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів», – йдеться в заяві.
МЗС закликає всі держави, які поважають режим нерозповсюдження ядерної зброї, засудити ці дії.
Міністерство стверджує, що мілітаризація Білорусі не лише підриває довіру до міжнародного права, а й «остаточно перетворює Мінськ на співучасника російського ядерного шантажу»:
«Нахабність Москви та Мінська, які свідомо переступили всі «червоні лінії» ДНЯЗ, не може залишатися без жорсткої консолідованої відповіді та системного стримування обидвох режимів з боку євроатлантичної спільноти та всього світу».
У відомстві вважають, що відповіддю на «російське-білоруське брязкання зброєю поблизу кордонів НАТО» має бути різке збільшення санкційного тиску на Москву та Мінськ, збільшення підтримки України, яка стримує обидва режими від подальшої експансії в Європу.
МЗС також закликає наростити присутність союзників на східному фланзі НАТО та поглибити безпекову взаємодію з Україною.
У Білорусі 18 травня розпочалися навчання із застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими, повідомило міністерство оборони країни. Білоруські військові спільно з російськими перевіряють готовність до виконання завдань та «організацію бойового застосування з непланових районів».
З 2023 року в Білорусі розміщено російську тактичну ядерну зброю. За оцінками, у країні є десятки ядерних боєголовок. Крім того, в Білорусі розміщені російські ракетні комплекси середньої дальності «Орешник», здатні нести ядерний заряд.
«Страждання кримських татар посилилися внаслідок незаконної анексії півострова» – МЗС Туреччини
Міністерство закордонних справ Туреччини 18 травня опублікувало заяву до роковин депортації кримських татар та черкесів.
«Сьогодні виповнюється 82 роки від дня насильницького вигнання кримськотатарського народу з його батьківщини (18 травня). Під час депортації 1944 року сотні тисяч кримських татар були відправлені до трудових таборів у різних країнах, і багато з них загинули через тяжкі умови, яким були піддані. Упродовж багатьох років представники братнього нам кримськотатарського народу не могли повернутися на свою батьківщину – Кримський півострів. Страждання кримських татар – корінного народу Криму – посилилися внаслідок незаконної анексії півострова», – йдеться на сайті зовнішньополітичного відомства.
Вказується, що Туреччина продовжить підтримувати збереження національної ідентичності, мови та культури кримських татар, а також опікуватиметься їхньою безпекою та благополуччям.
Також у МЗС Туреччини згадали і Черкеське вигнання, яке сталося 162 роки тому – 21 травня. Там назвали цю історичну подію великою гуманітарною трагедією, яка змусила народи Кавказу залишити свою батьківщину в украй важких умовах, що призвело до величезних втрат і глибоких страждань народів Кавказу.
«Ми поділяємо біль кримських татар та братніх народів Кавказу і з повагою та співчуттям вшановуємо пам’ять тих, хто втратив своє життя», – сказано у заяві МЗС.
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
Священники РПЦ провели в Пермі хресну ходу для захисту від «напасті» – тобто атак українських дронів
Священники Російської православної церкви провели в Пермі молебень та об’їхали місто з іконою Божої Матері «Пермська» для захисту міста від українських безпілотників, розповіли пермському виданню газети «Комсомольская правда» у місцевій єпархії.
Молебень та хресна хода навколо Пермі пройшли ще 12 травня «у зв'язку з напруженими обставинами в нашому краї», розповіли в єпархії.
Як зазначає «КП-Перм», у межах хресної ходи священники зупинялися для молитви в ключових точках Пермі.
«За останній час у нашому місті кілька разів оголошували безпілотні атаки, і щоб позбавитися цієї напасті, глава Пермської митрополії провів молебень. Чому саме з іконою Божої Матері «Пермська»? Тому що вона — місцевошанована, має прив’язку до нашого регіону і нещодавно її шанування було відновлено», – розповіли в єпархії.
Востаннє така хресна хода проводилася під час пандемії COVID-19, «щоб захистити городян від хвороби», додали представники РПЦ.
Від кінця квітня Перм зазнала кількох атак українських безпілотників. Наприкінці квітня дрони пошкодили нафтопереробний завод «Пермнафтооргсинтез» (входить до групи «Лукойл») та нафтоперекачувальну станцію «Перм». Через пожежу на цих об’єктах центр міста вкрив дим, місцеві жителі розповідали про запах гару та «нафтовий дощ». За даними Reuters, «Пермнафтооргсинтез» після удару зупинив роботу. Офіційно про це не повідомлялося. У травні один із безпілотників влучив у дах житлового будинку в Пермі.
У Криму окупаційна влада не згадала про кримських татар під час офіційних заходів 18 травня
В офіційних звітах російської влади Криму, присвячених роковинам депортації кримських татар 18 травня 1944 року, не згадується про кримськотатарський народ – на це звернув увагу проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Журналісти з’ясували, що офіційні заходи 18 травня в Криму, згідно зі звітами чиновників, були названі «Днем пам’яті жертв депортації народів Криму» без уточнень, про що йдеться.
Російський голова Криму Сергій Аксьонов 18 травня поклав квіти до меморіального комплексу «Шлях відродження народів Криму» у селищі Сирень Бахчисарайського району, збудованого російською владою.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константінов цього дня приніс квіти до меморіалу «Відродження» на території Кримського інженерно-педагогічного університету імені Февзі Якубова. При цьому згадок, що йдеться про депортацію кримських татар, в офіційних звітах із цих церемоній немає.
У повідомленні від імені Сергія Аксьонова на його сторінках у соцмережах йдеться про «солідарність і підтримку» неназваним народам, яких «позбавили Батьківщини, будинків, майна та найбільш елементарних прав».
А в офіційних повідомленнях від імені Володимира Константінова заявлено про депортацію «сотень тисяч людей у 1941-1944 роках» – без жодних згадок та уточнень, про кого йдеться.
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
«Усі кримські в’язні Росії мають бути звільнені» – Зеленський у День пам’яті жертв геноциду
Президент України Володимир Зеленський із дружиною 18 травня встановили лампадки на Меморіалі пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у сквері Миру в Києві, повідомляє пресслужба глави держави.
«Депортація, яка стала актом очевидного геноциду проти кримськотатарського народу. 1944-й рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ, коли малих і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край», – зазначив Володимир Зеленський.
Президент України наголосив, що не можна забути і пробачити цей злочин, тим більше коли Росія розпочала нову війну проти України саме з Криму.
«Ми не забуваємо про наших людей, про тих, хто чинив і чинить спротив у Криму, про тих, кого росіяни захопили та утримують. Усі кримські в'язні Росії мають бути звільнені з полону. Ми працюємо по кожному прізвищу, по кожній долі. Нікого не залишимо ворогу», – вказав глава держави.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що для цього корінного народу України депортація та геноцид стали частиною історичної пам’яті та ідентичності.
«Саме ця пам'ять надихала покоління кримських татар на боротьбу з комуністичним режимом, за повернення на батьківщину та відновлення своїх прав. Саме ця пам'ять спонукала практично весь Кримськотатарський народ на чолі з Меджлісом у лютому 2014 року відкрито виступити проти окупації Криму правонаступниками, ідейними спадкоємцями тоталітарного радянського режиму, а згодом прийняти на себе основний удар репресивної машини окупаційної влади», – сказав він.
Наприкінці церемонії муфтій Духовного управління Криму Айдер Рустемов виголосив молитву на згадку про жертв геноциду.
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
Літак «Белавіа» вперше не зміг приземлитися в Гомелі через атаку дронів – ЗМІ
Літак «Белавіа», який 17 травня летів із Москви до Гомеля, не зміг приземлитися в аеропорту призначення.
Як повідомляє видання «Флагшток», літак мав приземлитися в Гомелі о 16:20, але, досягнувши Білорусі, став кружляти в Могилівській області. Він перебував там близько 35 хвилин, і зрештою був перенаправлений до Мінська.
Вранці 18 травня в авіакомпанії не пояснили причини інциденту.
Посилаючись на джерело, видання повідомило, що літак не зміг приземлитися в Гомелі через небезпеку, яку становили дрони, ймовірно, російські. Цю ж інформацію підтвердили пасажири літака. Користувачі соціальних мереж повідомили, що в цей час над Гомелем пролітав військовий літак.
Цей інцидент із рейсом «Белавіа» стався якраз на початку чергової атаки російських безпілотників на Україну. Перші російські безпілотники з’явилися над Чернігівською областю, яка межує з Гомельською, о 15:50 17 травня.
Перевізник також поки що не повідомляє, як пасажирів літака доставили з Мінська до Гомеля. Пасажири повідомили в соціальних мережах, що їх відправили автобусом після тригодинного очікування.
У Мінфіні назвали потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки
Понад половина потреб України в зовнішньому фінансуванні вже забезпечена, заявив міністр фінансів Сергій Марченко 18 травня на зустрічі фінансового блоку країн «Групи семи».
Зустріч мала місце під час його робочого візиту до Парижа. У ній також взяли участь, зокрема, міністри фінансів та голови центробанків країн-членів G7, керівництво Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Європейської Комісії.
Марченко подякував за підтримку України, зазначивши, що що міжнародна допомога залишається критично важливою для функціонування держави, макрофінансової стабільності та фінансування ключових соціальних і гуманітарних потреб.
Говорячи про економічні виклики, спричинені війною, Марченко вказав на те, що в першому кварталі 2026 року ВВП України скоротився, а інфляція зросла в квітні після кількох місяців уповільнення. Водночас Україна продовжує забезпечувати стабільність бюджетних надходжень: доходи державного бюджету за перші чотири місяці 2026 року зросли на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«За словами Сергія Марченка, загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить 95 млрд доларів США, з яких 52 млрд у 2026 році і вже забезпечені», – цитує пресслужба Мінфіну.
Зокрема, Марченко закликав знайти механізм для нагального покриття потреб відновлення енергетичної інфраструктури.
Міністр «високо оцінив рішення партнерів ЄС щодо механізму Ukraine Support Loan (USL)», який має стати ключовим інструментом підтримки макрофінансової стабільності України у 2026 і 2027 роках.
Мінфін зазначає, що найближчим часом до України прибуде місія МВФ для підготовки до перегляду програми Extended Fund Facility. Марченко також закликав партнерів створити умови для використання заморожених російських активів на користь України.
«Учасники зустрічі наголосили, що Україна демонструє відповідальне управління державними фінансами, зберігає функціонування економіки та продовжує адаптуватися до викликів війни, що є важливим фактором довіри міжнародних партнерів і основою для подальшої підтримки», – додає відомство.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
Після затвердження позики Зеленський заявив, що триває робота над тим, щоб перший транш із цього пакету підтримки був доступним вже у травні-червні.
Російські війська атакували Дружківку, загинула людина
Внаслідок російського авіаудару по Дружківці загинула людина, повідомила місцева влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій 18 травня.
«Внаслідок російського авіаудару у Дружківці загинула людина. Через обстріл пошкоджено багатоповерхівки, в одному з будинків виникла пожежа», – йдеться в заяві ДСНС.
Служба додає, що рятувальники ліквідували вогонь.
Загибель місцевого також підтвердила у фейсбуці Дружківська міська військова адміністрація. За її даними, також постраждали три п’ятиповерхових багатоквартирних будинки.
МВА закликала місцевих жителів евакуюватися до більш безпечних регіонів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Український «удар відплати»: як російська ППО боролася з дронами над Москвою
У неділю російська столиця зазнала однієї з наймасштабніших українських атак за весь час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Українським дронам вдалося вразити кілька чутливих цілей, зокрема Московський нафтопереробний завод і нафтоналивну станцію поблизу Солнечногорська. Радіо Свобода аналізує, що саме відбулося.
У Кремлі нарікають на «безперервні удари» дронів ЗСУ по «мирних об’єктах»
Речник президента РФ Дмитро Пєсков у розмові з журналістами 18 травня закликав «зайвий раз звернути увагу на безперервні удари Збройних сил України за допомогою дронів по мирних об'єктах та об'єктах цивільної інфраструктури в різних російських містах та населених пунктах». Слова Пєскова наводить телеграм-канал «Ви слухали».
Москву та Підмосков’я, по об’єктах у яких Україна в ніч проти 17 травня завдала найбільшого удару за весь час війни, представник Кремля не згадав.
На брифінгу Пєсков сказав журналістам, що «мирний процес перебуває на паузі», але у Кремлі розраховують, що його буде відновлено. «Ми розраховуємо на те, що наші американські колеги продовжать свої миротворчі зусилля», – сказав речник Кремля.
Пєсков уже не вперше говорить про «переговори на паузі» між Росією, Україною та США, раніше він звертав на це увагу в другій половині березня. У травні президент США Дональд Трамп оголосив, що йому вдалося переконати Росію та Україну оголосити триденне перемир’я – з 9 по 11 травня. Тоді ж президент України Володимир Зеленський видав указ про дозвіл провести парад на Красній площі в Москві. Після того, як термін перемир'я закінчився, Росія відновила атаки на Україну. Внаслідок російського удару по Києву 14 травня загинули 24 людини.
Українські військові назвали цілями ударів по Москві і Підмосков’ю 17 травня підприємства військово-промислового комплексу та енергетичного сектору.
Волонтер-вірменин з окупованого Бердянська про російський полон і допомогу українцям
Азат Азатян, житель окупованого нині Бердянська, за свою проукраїнську позицію перебував у російському полоні. Після звільнення він створив десятки волонтерських центрів у Запоріжжі для цивільних, які, як і він, пережили полон.
Чоловік також заснував понад десять гуманітарних організацій, що підтримують переміщених осіб. Сам Азат був змушений двічі тікати: спочатку у 2014 році з Тореза, а потім у 2022 році з Бердянська. Родом з Вірменії, він живе в Україні з дитинства.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Наступ армії РФ зірвано? Ознаки (можливого) провалу
17 травня українські війська діяли на фронті активніше, ніж російська армія, – про це заявив президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення.
На його думку, це свідчить про зміну балансу сил на передовій на користь Сил оборони.
«Зокрема за сьогодні показники активності такі, що наших активних дій за добу – більше, ніж російських. І це дуже серйозний результат. Будемо збільшувати всі форми постачання для нашої армії – дронів, НРК, снарядів, усіх ресурсів, щоб підтримувати належний захист і наші фронтові активні дії», – заявив він.
Президент не уточнив, який саме вид активності Сил оборони він мав на увазі.
Вранці 18 травня Генштаб ЗСУ повідомив про 242 російські штурми на фронті за минулу добу – напруга не спадає. Найгарячішими залишаються Покровський, Костянтинівський та Гуляйпільський напрямки – на них відбулося майже 80 штурмів.
Про те, що завдяки «новій тактиці» Україні, очевидно, вдалося зупинити наступ армії РФ, написало 13 травня американське видання The Washington Times. На думку авторів, ситуація на фронті вже не має вигляд настільки критичної, як ще взимку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
ГУР заявляє про успішні наступальні дії в Степногірську на Запоріжжі
Головне управління розвідки Міністерства оборони України 18 травня заявило про успішні наступальні дії штурмовиків спецпідрозділу «Артан» у Степногірську на Запорізькому фронті.
«Під час операції, що відбулася у щільній координації із суміжними підрозділами, спецпризначенці воєнної розвідки провели серію активних наступальних дій з метою витіснити російських окупантів із міста та стабілізувати ситуацію у населеному пункті… У результаті боїв у складних міських умовах сили російських окупантів вибиті з укріплених позицій, ключові локації в Степногірську перейшли під контроль Сил безпеки та оборони України», – ідеться в повідомленні ГУР.
Командир спецпідрозділу «Артан» Віктор Торкотюк заявив, що є ймовірність, що «противник продовжить спроби знову заходити в місто», але спецпризначенці «готові до цього».
«Руйнують Слов’янськ. Дуже тяжко». Жителі покидають прифронтову Донеччину
Близько 15 кілометрів відділяють лінію фронту від околиць Слов’янська. Війська РФ уже тричі били по місту потужними півторатонними керованими авіабомбами, спричинивши значні руйнування; практично щодня атакують цивільну інфраструктуру ударними дронами різних типів; мають просування до міста зі сходу. В такій ситуації щодня зростає кількість охочих евакуюватися. До тисячі жителів на тиждень покидали місто вже наприкінці квітня, зазначили в місцевій військовій адміністрації.
Можливість безкоштовно виїхати з-під обстрілів і вивезти речі та хатніх тварин запропонувала сім’ям із дітьми та в яких члени родини мають інвалідність гуманітарна місія «Проліска».
З якими почуттями жителі Слов’янська полишають оселі, які будували і де жили багато років, і що й кого беруть з собою, бачив кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Дім наш згорів за лічені хвилини»
Їхній другий дім розташований в одному з районів Слов’янська, куди доволі часто б’ють російські «шахеди».
Купа спакованих для евакуації речей на подвір’ї, спаковані речі в домі. І від усіх – стійкий запах пожежі. Будинок Олександра і Людмили, у якому подружжя жило і який будувало з 1985 року, згорів під час обстрілу 11 квітня.
«Дім наш згорів за лічені хвилини. Його неможливо відновити. А речі – це все, що лишилося. Збирали навіть дрібниці, відмивали. Тому що тепер життя не вистачить, аби заново нажити нове. Нове – дороге. Тому відкопували речі, відмивали від кіптяви», – згадує Людмила.
Олександр додає, що на подвір’ї до пожежі тримали два десятки квочок.
«Цих квочечок вирощувала моя дружина, коли ми рятувалися від пожежі, собаки їх погризли», – ділиться чоловік.
Після втрати власного будинку подружжя перебралось до іншого, який належить батькові дружини.
Далі читайте ТУТ