Доступність посилання

Супутниковий знімок удару українського дрона по російському прикордонному кораблю проєкту 10410 поблизу села Юркіно в Криму
Супутниковий знімок удару українського дрона по російському прикордонному кораблю проєкту 10410 поблизу села Юркіно в Криму

Live Війна Росії проти України. Переговори. Всі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби досягти миру

ДСНС: війська РФ завдали удару по критичній інфраструктурі Житомирщини

Російські військові вночі проти 5 червня атакували критичну інфраструктуру Житомирської області, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Виникли пожежі. Загроза повторних ворожих атак ускладнювала роботу вогнеборців, через що вони неодноразово призупиняли ліквідацію наслідків та вимушені були відходити у безпечні місця. Наразі всі займання ліквідовані», – йдеться в повідомленні.

Голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко без подробиць повідомив, що сили протиповітряної оборони «знищили багато ворожих безпілотників, втім деякі з них все ж завдали ушкоджень інфраструктурних об’єктах».

Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російська армія вночі атакувала Україну 216 дронами і двома керованими авіаційними ракетами. За словами військових, сили ППО знешкодили 198 безпілотників, а дві керовані авіаційні ракети не досягли своїх цілей.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 16 ударних дронів на 13 локаціях, а також падіння уламків на 12 локаціях, а керовані авіаційні ракети не досягли своїх цілей.

«Допомога вже в дорозі». Палата представників США схвалила законопроєкт на 9 мільярдів для підтримки України

ВАШИНГТОН – У рідкісному прояві двопартійної співпраці та всупереч підходу адміністрації до України Палата представників США схвалила масштабний пакет допомоги Україні та санкцій проти Росії. До демократів приєдналися 18 республіканців, що дозволило ухвалити законопроєкт, який республіканське керівництво намагалося не виносити на голосування.

Закон про підтримку України (Ukraine Support Act) був ухвалений 226 голосами проти 195 після того, як його прихильники подолали місяці опору завдяки петиції про винесення на голосування – одному з найскладніших процедурних механізмів у Конгресі.

Це перший комплексний законопроєкт на підтримку України, ухвалений Палатою представників у складі 119-го Конгресу, і він свідчить про зростаюче занепокоєння серед частини республіканців щодо того, як адміністрація реагує на війну Росії проти України.

Закон, ухвалений пізно ввечері 4 червня, передбачає виділення понад 1 млрд доларів на допомогу Україні, до 8 млрд доларів військових кредитів, підтримку відбудови країни, допомогу союзникам у Балтії, а також новий пакет санкцій проти фінансового, енергетичного, гірничодобувного та державного секторів Росії.

Далі читайте тут

У МАГАТЕ заявили про локальне припинення вогню біля ЗАЕС

Міжнародне агентство з атомної енергії заявило 5 червня, що за його посередництва поблизу окупованої Росією Запорізької атомної електростанції набуло чинності локальне припинення вогню, що відкриває шлях для ремонту ліній електропередач, необхідного для запобігання загрозі ядерної аварії.

За повідомленням, технічні спеціалісти з обох сторін найближчими днями почнуть ремонтувати спричинені війною пошкодження на лінії електропередач 750 кВ «Дніпровська» – після масштабного розмінування території.

У МАГАТЕ зазначили, що лінія була відключена більше ніж два місяці тому, в результаті чого найбільша в Європі АЕС повністю залежала від резервної лінії напругою 330 кВ для отримання електроенергії, необхідної для охолодження шести зупинених реакторів. Останніми тижнями ЗАЕС кілька разів втрачала доступ і до цієї лінії, через що доводилося запускати аварійні дизель-генератори, кажуть в агентстві.

Війська РФ атакували цивільне підприємство на Київщині: 4 людини загинули – ОВА

У Броварському районі на Київщині внаслідок удару російських дронів по цивільному підприємству харчової промисловості загинули чотири людини, повідомив 5 червня очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.

Раніше він повідомляв також про чотирьох поранених внаслідок удару.

«На території підприємства триває пожежа адміністративної будівлі, частково зруйновані конструкції… Тривають рятувальні роботи, пошук людей та ліквідація наслідків атаки», – написав Калашник у телеграмі.

Вибух у поштовому терміналі в Києві кваліфікують як теракт – прокуратура

Вибух у поштовому терміналі в Оболонському районі Києва, який стався вранці 5 червня, кваліфікують як терористичний акт, повідомила міська прокуратура.

Досудове розслідування ведуть за статтею «терористичний акт, що призвів до загибелі людини».

Раніше в міській поліції повідомили, що внаслідок вибуху одна людина загинула, ще двоє – зазнали поранення.

«Подія сталася сьогодні вранці на території сортувального центру поштового оператора в Оболонському районі столиці. За попередньою інформацією, вибух стався під час огляду однієї з посилок. Унаслідок події загинув 59-річний чоловік, ще двоє віком 37 та 41 рік – отримали поранення», – йдеться в повідомленні.

За даними поліції, на місці працюють слідчо-оперативна група, вибухотехніки, рятувальники ДСНС і медики, триває слідство.

Тим часом «Нова пошта» повідомила, що вибух стався на її терміналі, через що роботу об’єкта тимчасово зупинили.

«У результаті інциденту загинув наш працівник Іван Жарий, 58 років. Ще двоє співробітників: Вадим Проценко, 41 рік, та Денис Карачов, 37 років, отримали травми і перебувають під наглядом медиків. Ми на постійному зв’язку з їхніми родинами та надаємо всю необхідну допомогу і підтримку. Компанія також візьме на себе організацію поховання загиблого колеги», – йдеться в повідомленні.

У компанії додали, що до завершення офіційного розслідування утримуються від коментарів щодо можливих причин інциденту.

Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 273 боєзіткнення

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 273 бойових зіткнення, найбільше російських атак було на двох напрямках: Покровському і Гуляйпільському, повідомив вранці 5 червня Генштаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 41 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Гришине, Василівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Горіхове та у бік населених пунктів Вільне, Дорожнє, Шевченко, Білицьке, Новоолександрівка, Родинське, Олександрівка, Сергіївка, Новопавлівка… На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 37 атак», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними командування, на Лиманському напрямку було 26 атак російських військ, на Костянтинівському – 19. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.

«Ви можете зупинити свою війну». Лист Зеленського до Путіна: що пропонує?

Президент України Володимир Зеленський надіслав відкритий лист очільнику Росії Володимиру Путіну із пропозицією визначити чітку дату зустрічі і домовитися про реальне припинення вогню. Президент США Дональд Трамп схвально відгукнувся про цю пропозицію. У Кремлі відповіли стандартно: якщо Зеленський хоче зустрітися із Путіним, то нехай приїжджає до Москви.

Тут подробиці:

«Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає. Але й вам доведеться значно більше боротися за ваше існування – не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни. Ми можемо працювати на таку втому. Ви можете зупинити свою війну», – написав президент України у листі до очільника Росії Володимира Путіна.

Зеленський запропонував визначити «чітку дату зустрічі», і зазначив, що до «розпочатого між нами двостороннього треку» можуть приєднатись інші учасники – Європа та США.

Президент України заявив про готовність повністю припинити вогонь на час переговорів, і наголосив, що нинішня лінія фронту – це «лінія, з якої має початися дипломатія».

«Це стандартна практика, яку підтверджують зараз і обставини навколо Ірану. Спроба встановити реальну тишу – це найкращий старт, щоб почати говорити один з одним. Ми вважаємо, що це буде не просто спробою, а реальним припиненням вогню, якщо ви цього захочете»

Зеленський нагадав, що моніторинг припинення вогню по лінії зупинки можуть забезпечити Сполучені Штати.

Він зазначив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх», а також згадав про необхідність зробити серйозні кроки для повернення цивільних та дітей, які були вивезені протягом війни.

Аналітики звертають увагу, що цим листом Володимир Зеленський розбив дезінформаційну тезу Кремля, що «Україна зриває переговори».

«У цьому листі для Москви розставлена свідома пастка. Зеленський пропонує вихід, прекрасно усвідомлюючи, що Путін його відкине. Але потім цю відмову можна показувати всім – росіянам, американцям, європейцям, Глобальному Півдню. Це можна буде використовувати як доказ, що проблема не у форматах, як дехто вважає. А в тому, що Путін в принципі не готовий закінчувати війну без поразки України», – зазначає голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що відкритий лист українського президента Володимира Зеленського російському лідеру Володимиру Путіну офіційно передадуть через дипломатичні канали і очікують на змістовну відповідь.

Далі читайте ТУТ

Одна людина загинула, двоє поранені через вибух на поштовому терміналі в Києві – поліція

Одна людина загинула, ще двоє – зазнали поранення внаслідок вибуху, що стався вранці 5 червня на поштовому терміналі в Оболонському районі Києва, повідомила міська поліція.

«Подія сталася сьогодні вранці на території сортувального центру поштового оператора в Оболонському районі столиці. За попередньою інформацією, вибух стався під час огляду однієї з посилок. Унаслідок події загинув 59-річний чоловік, ще двоє віком 37 та 41 рік – отримали поранення», – йдеться в повідомленні.

За даними поліції, на місці працюють слідчо-оперативна група, вибухотехніки, рятувальники ДСНС і медики, триває слідство.

Інші деталі поки що невідомі.

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 1550 військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 370 890 своїх військових, зокрема 1550 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 5 червня навів Генштаб ЗСУ.

Крім того, в українському командуванні навели дані про втрати армії РФ у військовій техніці:

  • танки – 11 980 (+2 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 24 684 (+8)
  • артилерійські системи – 43 315 (+68)
  • РСЗВ – 1 832 (+2)
  • засоби ППО – 1 404 (+1)
  • літаки – 436
  • гелікоптери – 353
  • наземні робототехнічні комплекси – 1 576 (+14)
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 329 772 (+2046)
  • крилаті ракети – 4 733
  • кораблі/катери – 33
  • підводні човни – 2
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 103 300 (+329)
  • спеціальна техніка – 4 250 (+2).


Повітряні сили: влучання 16 російських БпЛА зафіксовано під час нічної атаки

Російські військові в ніч проти 5 червня атакували Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 і 216 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, на 07:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 198 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 16 ударних дронів на 13 локаціях, а також падіння уламків на 12 локаціях, а керовані авіаційні ракети не досягли своїх цілей.

Військові попереджають, що атака триває, в повітряному просторі України фіксують російські дрони.

У Запоріжжі до 16 зросла кількість постраждалих від російської атаки – ОВА

У Запоріжжі внаслідок вечірнього російського удару, за останніми даними, постраждали вже 16 людей, одна людина загинула, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За його словами, серед постраждалих – 9-річна дитина, ще три людини поранені через удар по Запорізькому району.

Крім того, голова ОВА повідомив, що внаслідок вранішньої атаки РФ по приватному сектору в Запоріжжі пошкоджень зазнали 11 будинків.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій нагадали, що ввечері 4 червня російські війська завдали по Запоріжжю удару безпілотником.

У Конотопі через удар РФ поранені 5 людей, зокрема троє дітей – влада

У Конотопі на Сумщині внаслідок російського удару дронами, завданого пізно ввечері 4 червня, постраждали п’ять людей, загорівся приватний будинок, повідомив міський голова Артем Семеніхін.

Серед потерпілих, за його словами, три дитини: 2012, 2017 і 2023 років народження, а також їхня мати. Поранений також власник будинку.

«Всі троє дітей в лікарні разом з мамою, 1988 року народження, яка також постраждала в наслідок ворожого «прильоту», – зазначив Семеніхін.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Палата представників США ухвалила законопроєкт про підтримку України і санкції проти РФ

Палата представників США схвалила масштабний пакет допомоги Україні й санкцій проти Росії: 18 республіканців приєдналися до демократів, щоб ухвалити документ, який керівництво республіканців намагалося не виносити на розгляд.

Закон про підтримку України ухвалили 226 голосами проти 195 після того, як його прихильники подолали багатомісячний опір за допомогою петиції про винесення питання на голосування – одного з найскладніших процедурних механізмів, що існують у Конгресі.

Це голосування стало першим випадком ухвалення Палатою представників комплексного закону про підтримку України під час 119-го скликання Конгресу і підкреслює зростаюче занепокоєння серед деяких республіканців щодо того, як адміністрація США реагує на війну Росії проти України.

«Бензину ніде немає!» Окупована частина Донбасу знову без пального

Паливна криза на окупованих територіях повертається. Восени 2025 року черги на заправках і дефіцит бензину вже охоплювали Донеччину, Луганщину, Запоріжжя і Херсонщину. Тоді причиною стали українські удари по нафтових об’єктах у глибокому тилу Росії.

Тепер ситуація повторюється, але причин дві: під ударами вже не тільки заводи, а й логістика.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували:

  • Яка ситуація з пальним на окупованих територіях Донеччини та Луганщини?
  • Чи здатна Росія вирішити проблему дефіциту?

Дефіцит пального в окупації: що відбувається

Луганщина

«Бензину ніде немає! Ми що, на Крим перетворюємося, я не розумію? Заправка порожня!» – обурюється хлопець на відео з Луганська, опублікованого в тіктоці.

Порівняння з Кримом цілком зрозуміле: на окупованому РФ півострові обмеження на продаж пального за талонами та черги на заправках запровадили наприкінці травня. Тепер з дефіцитом пального стикнулися і жителі окупованих територій Донецької та Луганської областей.

«Міністр палива та енергетики» підконтрольного Росії угруповання «ЛНР» Костянтин Роговенко змушений був визнати проблему і оголосити про продаж бензину А-95, А-92 та дизпалива не більше як 20 літрів в одні руки. Але пояснив такі заходи «підвищеним попитом» та «проблемами з логістикою».

Далі читайте ТУТ

Удар РФ по Запоріжжю: кількість постраждалих зросла до 10 людей

Кількість поранених збільшилась до десяти людей через російський удар по Запоріжжю, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Раніше було відомо про трьох постраждалих.

Російські війська ввечері 4 червня атакувати Запоріжжя. За даними ОВА, спочатку під ударом був громадський транспорт, згодом через російську атаку БпЛА було пошкоджено будинок.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Зеленський у відкритому листі до Путіна запропонував визначити «чітку дату зустрічі»

Президент України Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі».

«Я пропоную визначити чітку дату зустрічі. Ми чули, що вам пообіцяли на Алясці вирішення якихось речей, які стосуються України та Європи. Але ви бачите, що українські та європейські питання вирішуються не в Анкориджі», – йдеться у листі.

Зеленський зазначив, що до «розпочатого між нами двостороннього треку» можуть приєднатись інші учасники – Європа та США.

За його словами, нинішня лінія фронту – це «лінія, з якої має початися дипломатія». Він також заявив про готовність України повністю припинити вогонь повністю на час перемовини.

«Це стандартна практика, яку підтверджують зараз і обставини навколо Ірану. Спроба встановити реальну тишу – це найкращий старт, щоб почати говорити один з одним. Ми вважаємо, що це буде не просто спробою, а реальним припиненням вогню, якщо ви цього захочете», – йдеться у листі.

Зеленський нагадав, що моніторинг припинення вогню по лінії зупинки можуть забезпечити Сполучені Штати.

Він зазначив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх», а також згадав про необхідність зробити серйозні кроки для повернення цивільних та дітей, які були вивезені протягом війни.

«Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає. Але й вам доведеться значно більше боротися за ваше існування – не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни. Ми можемо працювати на таку втому. Ви можете зупинити свою війну», – додав Зеленський.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія готова врегулювати війну мирними засобами на основі пропозицій, які обговорювалися з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі. Путін також висловив думку, що конфлікт може завершитися досить швидко, якщо Київ погодиться на компроміси, що обговорювалися.

Він також заявив, що контроль Росії над Донбасом не суперечить можливому укладенню угоди щодо України.

«По-перше, одне іншого не виключає – контролювати весь Донбаський регіон і укласти «угоду» не суперечить один одному», – сказав Путін на зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств.

7 травня помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія не бачить сенсу в новому раунді тристоронніх переговорів із участю Москви, Києва і Вашингтона щодо завершення війни доти, доки Україна не виведе війська з Донбасу.

Водночас державний секретар США Марко Рубіо 14 травня заявив, що Вашингтон сподівається на відновлення мирних перемовин між Україною та Росією, готовий й надалі виступати посередником.

Путін відкрив «велику військову державну таємницю» щодо удару «Орешником» по Білій Церкві

Президент Росії Володимир Путін заявив, що останнього удару «Орешником» було завдано по об’єкту, який дозволяв «зручно подивитися результати».

«Це не бойове застосування. У нас взагалі на території України фактично не було жодного бойового застосування «Орешник» у повному розумінні цього слова. А останнє взагалі, якщо вже чесно, відкрию вам велику військову державну таємницю – просто вдарили туди, де було зручно подивитися результати», – заявив він .

Він додав, що це стосується ударів по Білій Церкві та «тим паче стосується район «ДНР» (окупована частина Донеччини – ред.) в периметрі основного укріпрайону».

Уночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів та 90 ракетами повітряного, морського та наземного базування, основний напрямок удару – Київ. Також тоді війська РФ вдарили «Орешником» по Білій Церкві на Київщині.

У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».

Україна готує зустрічі з деякими «найбільш спроможними партнерами» в Європі – Зеленський

Україна готує зустрічі з деякими «найбільш спроможними партнерами» в Європі, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Ми готуємо й зустрічі з деякими нашими найбільш спроможними партнерами у Європі – ми розраховуємо на хороші, сильні рішення, і це важливо. Пріоритети наші абсолютно чіткі: ППО для України, санкції проти Росії за війну, наші спільні з партнерами виробництва зброї, політична взаємодія та реальна підтримка для українців, які проходять через цю повномасштабну війну», – сказав він у своєму відеозверненні.

Напередодні Зеленський повідомляв про переговори з прем’єр-міністром Британії. Після цієї розмови український президент заявив про підготовку до перемовин і зустрічей. Того ж дня Зеленський поінформував з прем’єр-міністром Норвегії.

Раніше видання Politico повідомило, що президент України Володимир Зеленський має відвідати саміт «Групи семи» у червні.

Федоров: сили РФ атакували Запоріжжя, є постраждалі

Російські війська ввечері 4 червня атакувати Запоріжжя, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Спочатку він повідомив під ударом був громадський транспорт. Попередньо, без постраждалих.

Згодом через російську атаку БпЛА було пошкоджено будинок, є постраждалі, повідомив Федоров.

За його словами, два чоловіки та жінка зазнали поранень. Жінка перебуває у важкому стані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Цього також хоче Україна» – єврокомісар про обмеження для українських чоловіків у ЄС

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу країн ЄС щодо виключення українських чоловіків призовного віку із переліку осіб, яким може надаватися тимчасовий захист, підтримує також Україна. Про це Бруннер сказав після засідання Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі 4 червня, на якій обговорювали це питання.

Зокрема, за його словами, країни-члени погодились із тим, що тимчасовий захист для українців у ЄС потрібно продовжити до 2028 року. Частина виступили за обмеження.

«Продовження тимчасового захисту є ключовим питанням. А далі існують різні підходи. Один із них – це виключення чоловіків віком від 23 до 60 років, тобто осіб призовного віку. І це також те, чого хоче українська сторона», – повідомив Бруннер.

Заступник міністра міграції та міжнародного захисту Кіпру Ніколас Іоаннідес уточнив, що з необхідністю продовжити тимчасовий захист погодились всі країни ЄС.

«І, звісно, багато держав-членів відкриті до дискусії щодо можливого коригування обсягу захисту за певних умов. Водночас були висловлені певні занепокоєння. Нам потрібно визначити запобіжники, щоб уникнути додаткових проблем у разі зміни обсягу захисту», – повідомив Іоаннідес.

Пропозицію щодо подальшої долі директиви про тимчасовий захист Єврокомісія має представити найближчими тижнями, сказав єврокомісар Бруннер.

За його словами, під час підготовки пропозиції Єврокомісія особливо враховуватиме позицію країн, які прийняли найбільше українців, зокрема Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії та країн Балтії.

Перед початком засідання Німеччина, Швеція та Польща публічно підтримали (Німеччина, Швеція, Польща – за обмеження для українських чоловіків, Естонія і Люксембург – проти) ідею обмеження автоматичного тимчасового захисту для чоловіків призовного віку.

Міністр міграції Швеції Йоган Форсселль заявив, що «дуже важливо, щоб більше чоловіків залишалися в Україні та воювали».

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт сказав, що Берлін підтримує продовження тимчасового захисту, але «на змінених умовах», щоб чоловіки призовного віку більше не підпадали під автоматичний захист.

Польща також підтримала таку ідею. Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик заявив, що Варшава «загалом погоджується» з обмеженням захисту для осіб призовного віку.

У квітні під час візиту до Німеччини президент України Володимир Зеленський відповідні служби України та Німеччини повинні займатися питанням щодо повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон, порушуючи українське законодавство. За його словами, це питання «ротації та справедливості».

З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.

Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.

Наразі Єврокомісія ще не сформувала офіційну пропозицію щодо питання українських чоловіків призовного віку в ЄС, однак обговорення стосуються потенційних новоприбулих, а не українців, які вже мають статус тимчасового захисту в ЄС, зазначають і дипломати, і чиновники у Єврокомісії.


БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG