Кравченко: суд у Швеції арештував судно CAFFA – ймовірно, причетне до вивезення українського зерна
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що сьогодні суд у Швеції арештував судно CAFFA.
За його словами, це перший випадок, коли за запитом української прокуратури про міжнародну правову допомогу іноземний суд затвердив арешт судна, яке могло бути залучене до незаконного вивезення української продукції з тимчасово окупованої території.
За даними слідства, CAFFA систематично порушувало порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави.
Кравченко зазначає, що для приховування цієї діяльності використовувалася схема з фальшивою реєстрацією – у міжнародних базах судно позначене як «Guinea False».
12 березня 2026 року Офіс Генерального прокурора звернувся до Міністерства юстиції Швеції із запитом про міжнародну правову допомогу з проханням провести обшук судна, допитати капітана та членів екіпажу, а також накласти арешт на CAFFA.
«Шведські компетентні органи оперативно розпочали виконання запиту. Уже наступного тижня після його отримання було проведено обшук судна та допитано свідків. Сьогодні цей процес отримав важливе процесуальне продовження – суд затвердив арешт судна», – написав Кравченко у телеграмі, додавши, що це конкретний результат міжнародної правової взаємодії України та наших партнерів.
Читайте також: МЗС Ізраїлю заявило про «фактичні прогалини» в запиті України на арешт судна через зерно
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на рішення Швеції.
«Це рішення є важливим прецедентом для зусиль України щодо захисту своїх національних інтересів та дотримання міжнародного права», – заявив він.
За словами Сибіги, рішення суду демонструє, що механізми міжнародного правосуддя здатні ефективно працювати за межами національних кордонів.
Про затримання Caffa стало відомо на початку березня. Аналітики Starboard Maritime Intelligence також вважають це судно таким, що користується хибним прапором: хоча воно передає свій прапор через автоматичну ідентифікаційну систему (AIS) як гвінейський, в інших базах – наприклад, у глобальній базі даних IMO – цьому немає підтверджень. У базі даних платформи Equasis прапор судна також позначений Guinea False. При цьому з 2017 року до червня 2025-го суховантажне судно ходило під російським прапором.
З листопада минулого року Caffa перебуває під українськими санкціями. Судно звинувачують у причетності до перевезення зерна з анексованого Криму до Сирії у липні 2025 року.
Євросоюз включив до свого списку майже 600 суден, підозрюваних у приналежності до «тіньового флоту», яким заборонено вхід до європейських портів та морських перевезень.
За даними МЗС, за період із січня по квітень 2026 року 25 суден російського зернового флоту здійснили близько 50 прямих рейсів із українських портів на окупованих територіях до третіх країн. У міністерстві зазначають, що протягом цього періоду з окупованих територій України було експортовано понад 850 000 тонн зерна.
«Війна Байдена» стала «війною Трампа» – Лавров після заяв Рубіо
Слова державного секретаря США Марко Рубіо на підтримку України свідчать про те, що «війна Байдена» тепер стала «війною Трампа», заявив 4 червня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
«Нам весь час говорили наші колеги, і Дональд Трамп наголошував публічно: якби я був президентом, війни б в Україні не було, це війна Байдена, вона нікому не потрібна, гинуть люди. Але те, що сказав Марко Рубіо в Конгресі про роль США не як посередника, а як країни, яка підтримує Україну, свідчить про протилежне: що це вже війна Байдена стала війною Трампа», – сказав Лавров в інтерв’ю підтримуваному державою телеканалу RT.
Держсекретар США Марко Рубіо на слуханнях в Сенаті 3 червня заявив, що Росія не зможе досягти своїх цілей в Україні, і росіянам «можливо, навіть ніколи не вдасться досягти військовим шляхом тих цілей, які вони зараз вимагають на переговорах».
«Українці не просто хоробро борються, вони ефективно воюють», – заявив Рубіо, виступаючи перед сенаторами.
На засіданні сенатського комітету з асигнувань 3 червня Рубіо також попередив про «реальний», за його словами, ризик ескалації війни в Україні на тлі того, як українська армія демонструє свою здатність завдавати ударів углиб російської території.
Марко Рубіо анонсував, що «досить скоро» з’являться новини про 400 мільйонів доларів, які Конгрес США затвердив як військову допомогу Україні і які затримуються на рівні Пентагону.
Коментарі держсекретаря пролунали того ж дня, коли безпілотники ЗСУ завдали ударів по енергетичній інфраструктурі в другому за величиною місті Росії, Санкт-Петербурзі, в день відкриття там щорічного економічного форуму.
Виступаючи раніше перед Комітетом із закордонних справ Палати представників, Марко Рубіо нарікав на відсутність прогресу у припиненні повномасштабної війни Росії проти України. «До цього моменту жодна із сторін, особливо російська, не хотіла йти на поступки, необхідні для встановлення миру», – додав Рубіо.
Він запевнив, що адміністрація США залишається готовою до посередницьких зусиль у досягненні миру: «За останній рік ми приділили цьому величезну кількість часу й сил на високому рівні».
Спецпредставник президента Росії з інвестиційно-економічної співпраці з іноземними країнами Кирило Дмитрієв, який бере участь у переговорах щодо війни РФ в Україні, заявив 4 червня, що «діалог між Росією і США триває і найближчим часом стане більш активним». При цьому Дмитрієв згадав про «мирні ініціативи» США.
«Вороги діалогу «Росія-США» постійно вкидають дезінформацію і намагаються створити неіснуючі джерела додаткової напруги. Діалог складний, але ми цінуємо команду президента Трампа на мирних ініціативах», – цитує Дмитрієва російське держагентство ТАСС. Про яких «ворогів» йдеться, у повідомленні не вказано.
Російська влада офіційно говорить про вимогу передачі всього Донбасу як про ключову умову мирного врегулювання, натякаючи при цьому, що згода на це була отримана від президента США Дональда Трампа під час його зустрічі з Путіним в Анкориджі минулого року.
Трамп минулого місяця, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що він не мав домовленостей із російським лідером про те, що Росія отримає «весь Донбас». Він також висловив думку, що завершення війни дедалі ближче. Про це ж заявив і Путін 9 травня (його речник уточнив, що російський президент не мав на увазі нічого конкретного).
«Позиція України зараз сильніша». Чи справді війна може завершитись восени?
Останнім часом активно ведуться дискусії щодо термінів можливого завершення російсько-української війни. Тут центральною є заява керівника Офісу президента України Кирила Буданова, що він отримав від глави держави вказівку спробувати завершити війну до початку зими – тобто восени. Це не перша заява про можливі терміни завершення бойових дій, які прозвучали нещодавно – там прогнози і на 2026 рік, і за три роки, і навіть, що війна триватиме ще ціле десятиліття…
- Які фактори впливають на це?
- Як це збігається з політичним календарем у США?
- Чи справді реально очікувати кінця війни максимум у листопаді?
Влада: через атаки РФ на Дніпропетровщині загинула людина, ще п’ятеро – поранені
На Дніпропетровщині через російські атаки загинула людина, ще п’ятеро – поранені, повідомив у телеграмі голова обласної адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, майже 50 разів сили РФ атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбою.
Ганжа повідомив, що на Нікопольщині через російські атаки поранені 73-річний чоловік та 54-річна жінка, пошкоджені будинок культури, приватна оселя, інфраструктура.
Як повідомляють в ОВА, у Синельниківському районі також пошкоджені приватні будинки, загинула 73-річна жінка, 26-річний чоловік госпіталізований у важкому стані, ще один 38-річний чоловік – у стані середньої тяжкості.
Також через російський удар по Криворіжжі поранена 60-річна жінка, вона потрапила до лікарні у стані середньої тяжкості, додав Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Кремлі заявили, що удар дронів по Санкт-Петербургу не вплинув на графік Путіна
Удари українських безпілотників по російському Санкт-Петербургу 3 червня, в перший день роботи міжнародного економічного форуму, не вплинули на робочий графік російського лідера Володимира Путіна, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.
Відповідаючи на запитання російського «Інтерфаксу» про це, Пєсков коротко сказав: «Ні».
Раніше в Кремлі заявляли, що Путін планує виступити з промовою на згаданому форумі в п’ятницю, 5 червня.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії, повідомили в Генштабі ЗСУ і Службі безпеки України. Зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, де відкрився економічний форум.
У Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії, удару зазнав «Кронштадський морський завод». У командуванні заявили, що був уражений корвет «Бойкий». У місті Мічурінськ у Тамбовській області Росії був атакований завод «Прогрес», який, серед іншого, виробляє компоненти для російських ракет.
Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Генштабі ЗСУ заявили про удар по військовому заводу в Рязанській області РФ
Українські військові заявляють, що вночі проти 4 червня вдарили по заводу «Еластик» у Рязанській області Росії.
«Серед іншого уражено територію філіалу ТОВ «Гефест-М» – пороховий завод «Еластик» у Рязанській області. Розпочалася пожежа на площі понад 400 м.кв.», – йдеться в повідомленні Генштабу ЗСУ.
Російська влада ситуацію не коментувала.
Пожежу на території підприємства, яке виготовляє артилерійські боєприпаси й авіаційну зброю, підтверджують дані сервісу NASA FIRMS.
У серпні 2025 року на цьому російському заводі стався вибух, внаслідок якого загинули 25 людей. Тоді причиною того, що сталося, назвали порушення техніки безпеки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОГП: на Закарпатті посадовців РТЦК підозрюють у незаконному утриманні людей до 48 діб
Правоохоронці повідомили про підозру керівнику одного з районних ТЦК та СП на Закарпатті, начальнику підрозділу військового обліку та інструктору, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними слідства, упродовж лютого-квітня 2026 року в приміщенні тимчасового мобілізаційного пункту без законних підстав утримували 21 військовозобов’язаного, призов яких був скасований після відмови військових частин прийняти їх на службу, попри це, людей не відпускали з пункту збору – строк утримання становив від 1 до 48 діб.
В ОГП зазначають, що порушення були встановлені після моніторингового візиту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Також задокументовано факт катування одного з військовозобов’язаних. За даними слідства, інструктор застосував до чоловіка фізичне насильство, після чого його прикували кайданками до драбини та залишили до ранку наступного дня.
В Офісі генпрокурора зазначили, що керівнику РТЦК та начальнику підрозділу військового обліку інкримінують перевищення влади та незаконне позбавлення волі, а інструктору – катування.
Прокурори подали клопотання до суду про тримання під вартою підозрюваних. Триває встановлення інших можливих потерпілих та причетних осіб.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Буданов, Зеленський, Ахметов: війна завершується?
Днями голова Офісу президента України Кирило Буданов розповів, що президент Володимир Зеленський доручив спробувати завершити війну до зими.
За оцінками української влади і аналітиків, зараз на фронті наступає переломний момент. Обговорення термінів і шансів настання миру проходить на тлі ударів по Санкт-Петербургу. Саме туди на форум має приїхати російська еліта та російський керманич Володимир Путін.
- Як це впливає на хід війни?
- Час працює проти Росії?
- Навіщо Росії потрібен Донбас?
- Яким може бути мир?
- Які сигнали внутрішній і зовнішній аудиторії подає Зеленський?
- Що означають зустрічі Зеленського?
- Зеленський піде на наступні президентські вибори?
- Як вплинули на ситуацію корупційні скандали і «Міндічгейт»?
- Чому «заговорив» Рінат Ахметов і як розшифрувати його тези про мир?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«У західних дипломатів є це переконливе враження, що ми пройшли певну точку, де наша позиція зараз – перемовна, військова – на порядок сильніша, ніж вона була ще декілька місяців тому … З боку воно видніше», – зазначив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») Олег Рибачук, голова Центру спільних дій, ексвіцепрем'єр-міністр.
«У багатьох коментаторів, причому лояльних Путіну, відчуття катастрофи. Катастрофічні відчуття ... Влучні удари України по російському тилу, навіть по тих містах, де має перебувати Путін, це і ляпас особисто самому Путіну, такий військово-політичний ляпас, і в той же час демонстрація того, що Росія не перемагає в цій війні, скоріше навпаки, – зауважив політолог Володимир Фесенко. – Кардинальна зміна на фронті – вона відбувається ... І якщо влітку нинішні тенденції закріпляться, посиляться, от тоді точно, я думаю, що буде набагато більше передумов для початку реальних мирних переговорів. І тут вже потрібна буде більш активна роль американської адміністрації і навіть особисто Трампа».
2 червня речник російського президента Дмитро Пєсков назвав умовою «завершення до кінця доби» росційсько-української війни відмову України від територій, які прагне окупувати Росія.
1 червня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що президент України Володимир Зеленський доручив спробувати припинити війну до зими. Очільник ОПУ наголосив, що Україна має достатні спроможності для досягнення цієї мети, хоча не виключив, що Росія може відмовитися від домовленостей. За його словами, що є реальні ознаки, що «підґрунтя для припинення бойових дій вже існує».
Ще раніше в інтерв’ю CBS News Зеленський заявив, що до початку зими потрібно знайти шлях для переговорів з РФ, але це залежить від тиску на Москву.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Російський БпЛА атакував автівку швидкої допомоги у Херсоні, поранені медики – ОВА
Російські війська атакували з БпЛА автівку швидкої допомоги у Дніпровському районі Херсона, поранені медичні працівники, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За повідомленням, через атаку дрона поранені двоє медпрацівників — 64-річна та 44-річна фахівчині, вони зазнали мінно-вибухових травм та контузії. Остання також має закриту черепно-мозкову травми.
Крім того, постраждав 65-річний водій.
Місцева влада також сьогодні повідомила, що медична допомога знадобилась лікарю, який постраждав вчора вночі після російської дронової атаки на один із медзакладів у Дніпровському районі Херсона.
За даними місцевої влади, минулої доби, 3 червня, на Херсонщині внаслідок ударів РФ загинули шестеро людей, а 26 – зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зброя в простирадлах: як російська пропаганда та молдовські політики розгорнули наратив про «українську загрозу» для ЄС (розслідування)
«Тривога на митниці «Альбіца». Молдованина затримали на кордоні під час виїзду з країни з вантажівкою, завантаженою зброєю», – таке повідомлення з’явилося у вечірньому праймі одного з популярних та впливових телеканалів у Молдові наприкінці минулого року.
Мова про затримання авто з причепом на пункті пропуску «Леушень-Албіца» між Молдовою та Румунією 20 листопада 2025 року. Водій – громадянин Молдови – надав митникам декларацію, згідно з якою він перевозив 22 металеві вироби до Ізраїлю. «Металевими виробами» зрештою виявилося легке піхотне озброєння (гранатомети, ПТУРи, переносні ЗРК тощо) та уламки «Шахеда».
Того ж дня російські медіа вийшли з численними публікаціями, в яких стверджувалось, що затриманий вантаж – це зброя з України. За кілька днів цю ж версію почали поширювати і молдовські публічні особи.
Та чи є цьому докази? Хто і навіщо віз до ЄС ледь заховані зброю і боєприпаси?
Та чи справді цей інцидент дає достатньо підґрунтя для підсилення наративу про те, що сама Україна, на території якої Росія веде війну, становить небезпеку для Східної Європи?
Журналісти молдовського проєкту Cu Sens та «Схем» (Радіо Свобода) вирішили дослідити обставини цієї події і з’ясувати, чи дійсно Україна могла бути причетною до цієї контрабанди та як цю історію використовує проти відразу кількох держав російська пропаганда.
З’ясувалось, що і через пів року після публічних звинувачень України спільне міждержавне слідство Румунії та Молдови публічно так і не представило доказів «українського сліду», ба більше – навіть не зверталось до України із запитами та пропозицією долучитись до з’ясування обставин інциденту.
Натомість після звернення «Схем» українські правоохоронці розпочали своє власне розслідування.
У Криму «на кілька днів» повністю обмежили продаж бензину за готівку – Аксьонов
В окупованому Криму підконтрольна Росії влада оголосила про нові обмеження на продаж пального.
Як повідомив підконтрольний РФ голова Криму Сергій Аксьонов у своєму телеграм-каналі, з 4 червня на кілька днів буде «повністю обмежено продаж бензину за готівку».
«Талонів у вільному продажу немає і найближчим часом не буде. За раніше придбаними талонами пальне реалізовуватиметься по 20 літрів в одні руки», – заявив він.
Раніше обмеження на продаж пального також запровадили у низці областей Росії, а також на окупованій РФ території Луганщини.
За даними джерела російського видання «Комерсант» на паливному ринку, «якщо ситуація не налагодиться», до початку серпня подібні проблеми «поширяться на більшу кількість регіонів» Росії.
Повідомлення про проблеми з пальним у РФ і на окупованих територіях з’явилися після того Сили оборони України останніми місяцями суттєво наростили кількість ударів дронами по нафтовій і паливній інфраструктурі Росії у її глибокому тилу.
ОВА: на Сумщині сили РФ атакували центр Ямполя, є загиблі та поранені
Російські війська атакували центральну частину Ямпільської громади на Сумщині, загинули двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, особи загиблих встановлюються.
Григоров повідомив, що також до лікарні доставили чотирьох постраждалих жінок – їм надають необхідну медичну допомогу.
Ямпільська селищна рада наразі про цю атаку не повідомляє.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ може запускати по Україні до 100 балістичних ракет на місяць – ГУР
Росія може застосовувати для ударів по Україні до 100 балістичних ракет на місяць, повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони на запит «Української правди».
За даними ГУР, у 2026 році російський військово-промисловий комплекс планує поставити до 700 балістичних ракет 9М723 до ОТРК «Іскандер», стільки ж, скільки минулого року.
Як йдеться у відповіді, в РФ у більш ніж удвічі наростили виробництво ракет до ЗРС типу С-300ПМ/С-400: в 2026 році заплановано випуск понад 480 таких ракет (минулого року цей показник становив понад 200 одиниць).
Крім того, як зазначили в ГУР, цього року Росія також планує поставити до 60 гіперзвукових аеробалістичних ракет «Кинджал».
«Зважаючи на такі темпи виробництва балістичних ракет, противник щомісяця може застосовувати до 100 таких ракет для ураження об’єктів на території України, зберігаючи водночас сталий рівень їхніх запасів», – заявили у розвідці.
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США й Конгресу, в якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз РФ новими ударами.
У листі на п’яти сторінках, переданому до Білого дому і на Капітолійський пагорб 26 травня, Володимир Зеленський заявив, що здатність України захищати цивільне населення нині значною мірою залежить від американських систем Patriot, назвавши балістичні ракети однією з ключових переваг Москви на полі бою, що залишилися.
Польща обмежить повітряне сполучення біля кордону з Білоруссю й Україною
Польське агентство аеронавігаційного обслуговування (PANSA) повідомило, що запроваджує обмеження на польоти на малій і середній висоті вздовж усього кордону країни з Білоруссю й Україною. Обмеження почнуть діяти 10 червня і триватимуть три місяці – до 10 вересня.
Як йдеться в повідомленні, цей захід пов’язаний із «необхідністю гарантування національної безпеки». Обмеження не торкнуться польотів пасажирських літаків на висоті понад три кілометри.
За час російського вторгнення в Україну в повітряному просторі Польщі кілька разів з’являлися безпілотники – як російські, так і українські.
Найбільшим інцидентом стала поява в небі над прикордонними районами Польщі у вересні минулого року майже 20 російських БпЛА без бойової частини.
Тим часом, нещодавно, в ніч проти 29 травня цього року російський дрон врізався в багатоповерховий будинок у румунському місті Галац біля кордону з Україною, внаслідок чого постраждали дві людини.
Дим над Санкт-Петербургом. Як у російському Пітері реагують на удари дронів?
Як реагують жителі російського Санкт-Петербурга на атаку БПЛА, дим від пожеж на уражених нафтових терміналах та відсутність повідомлень про повітряну тривогу на тлі обмежень інтернету?
До того ж, у місті проходить Петербурзький міжнародний економічний форум (SPIEF), на якому на 5 червня запланований виступ очільника Росії Володимира Путіна.
Реакції зібрав проєкт Радіо Свобода «Репотаж. Север».
«Думаємо, що буде, як у 2022 році»: жителі прикордоння з Білоруссю в очікуванні нового вторгнення
Загроза нового вторгнення з території Білорусі цілком реальна, попереджають у Держприкордонслужбі України.
Там кажуть, що відстежують ситуацію, і поки концентрації військ на білоруському боці біля кордону немає, але є зміна ситуації вглибині країни у зв'язку із проведенням безпрецедентних російсько-білоруський ядерних навчань.
Як її відчувають люди, які живуть у прикордонні з Білоруссю і ті, хто охороняє там кордон? Кореспондент створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» побував у цьому районі і поговорив із місцевими жителями і прикордонниками.
Генштаб уточнив наслідки удару по нафтовому терміналу в російському Санкт-Петербурзі
Генеральний штаб Збройних сил України уточнив наслідки вчорашнього українського удару по російському нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі, заявивши, що був знищений один резервуар і пошкоджені ще шість резервуарів і дві технічних естакади.
«Також підтверджено займання складського приміщення площею понад 200 м. кв. на підприємстві з виробництва складових частин високоточного озброєння «Мичуринский завод «Прогресс» у Тамбовській області РФ», – йдеться в повідомленні, опублікованому 4 червня.
Оприлюднений напередодні ввечері супутниковий знімок показав, що пожежу на території «Петербурзького нафтового терміналу» в Росії після удару українських дронів вранці 3 червня вдалося загасити. Зі знімка випливало, що повністю знищений один паливний резервуар, ще кілька могли бути пошкоджені.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії, повідомили в Генштабі ЗСУ і Службі безпеки України. Зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, де відкрився економічний форум. У Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії, удару зазнав «Кронштадський морський завод». У командуванні заявили, що був уражений корвет «Бойкий». У місті Мічурінськ у Тамбовській області Росії був атакований завод «Прогрес», який, серед іншого, виробляє компоненти для російських ракет.
Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Спецпосланець Путіна заявив про «активні» контакти із Віткоффом і Кушнером цього тижня
Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв заявив 4 червня, що цього тижня російська сторона має «активні» контакти з американськими переговірниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
«Ми цього тижня активно спілкуємося з американськими колегами, зокрема зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером», – цитує Дмитрієва російське державне агентство «РИА Новости».
Водночас інше російське держагенство ТАСС цитує слова Дмитрієва про те, що 3 червня він мав телефонну розмову з Віткоффом і Кушнером. Інших деталей він не навів.
Американська сторона ці заяви поки що не коментувала.
На супутникових знімках видно, як гасили пожежу на ураженому корветі РФ у Кронштадті
На супутникових знімках компанії Vantor за 3 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), можна побачити, як пожежники намагаються загасити вогонь на борту російського корвета «Бойкий» у порту Кронштадт біля Санкт-Петербурга.
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що Сили оборони України в ході атаки на Санкт-Петербург уразили російський корвет «Бойкий».
За даними командування, це один із бойових кораблів проєкту 20380, призначених для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами і повітряними цілями, а також для завдання ударів по берегових об’єктах.
У Росії витрати на патріотичне виховання зросли у 20 разів від початку вторгнення в Україну – ЗМІ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну витрати на патріотичне виховання в Росії зросли в 20 разів: якщо в 2021 році російська влада витратила на ці цілі 3,4 мільярди рублів, то в 2026 виділили вже 70 мільярдів рублів – такі підрахунки наводить російське незалежне видання «Новая газета».
Видання зазначає, що вивчило близько півтори тисячі контрактів, укладених у 2025 і 2026 роках.
За повідомленням, із 70 мільярдів рублів, виділених на фінансування федерального проєкту «Мы вместе» (у рамках нацпроєкту «Молодежь и дети») більше ніж третину отримає Інститут розвитку інтернету, близько 10 мільярдів рублів – «Движение первых», ще 7,4 млрд рублів спрямують на програми залучення до системи патріотичного виховання.