Росія атакувала Харків дронами – уламки падали біля багатоповерхівки й церкви, є поранені
Російські війська атакували Харків дронами вранці 16 червня, повідомили місцева влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Одне з влучань спричинило пожежу на території цивільного підприємства в Холодногірському районі, також у Основ’янському районі горіла трава на відкритій території. Рятувальники ліквідували вогонь.
«У Київському районі міста зафіксоване падіння уламків російського БпЛА на території церкви та у дворі поблизу багатоповерхівки. Пошкоджена автівка», – йдеться в повідомленні.
ISW: Росія використовує ШІ-відео для фальсифікації заяв про свої тактичні успіхи в Костянтинівці
Росія проводить складні інформаційні операції, використовуючи створені за допомогою штучного інтелекту відео підняття прапорів для фальсифікації заяв про свої тактичні успіхи у Костянтинівці на Донеччині, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«На відео, опублікованих 15 червня, видно, що російські війська тримають російські прапори на західній околиці Костянтинівки, на південному заході Костянтинівки і в Довгій Балці (на південний захід від Костянтинівки). Міністерство оборони Росії 15 червня заявило, що російські війська захопили Довгу Балку. ISW має підстави вважати, що відео підняття прапорів можуть бути створені ШІ, що узгоджується з попередніми російськими інформаційними операціями, які використовували ШІ-відео для заяв про просування на полі бою», – йдеться.
Командувач 19-го армійського корпусу України бригадний генерал Олександр Бакулін 15 червня заявив, що Росія проводить інформаційні операції щодо ситуації в Костянтинівці.
Поляки за 4 дні зібрали гроші на автобуси для Вінниці. Як вигравати битву з пропагандою Кремля і популізмом
Польський фонд Sikorki na Ukrainie протягом 4 днів зібрав понад пів мільйона злотих ‒ суму, необхідну для придбання уживаних автобусів у міста Кельце для громадського транспорту Вінниці. І це на тлі можливо найбільшого загострення польсько-українських відносин.
Збір продовжують, повідомив Радіо Свобода засновник фонду, польський композиторі і музикант, громадський діяч, волонтер Томаш Сікора. І за ці кошти хочуть придбати більше автобусів.
Чи очікували польські волонтери, що так блискавично зберуть гроші у час, коли президент Польщі вимагає від президента України скасувати указ про присвоєння військовому формування імені УПА? І чому тема автобусів, яким майже по двадцять років і які виведені з експлуатації, переросла у політичний скандал?
Поки у повітрі зависло питання, чи позбавить Польща президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла польський фонд Sikorki na Ukrainie продовжує збирати гроші на автобуси дял Вінниці.
Чим більше зберуть грошей, тим більше автобусів придбають, розповів Радіо Свобода польський діяч, засновник фонду Томаш Сікора, який із перших днів повномасштабної війни допомагає Україні, регулярно буває з гуманітарною місією на передовій.
Вінниця для Сікори є особливим містом. Адже тут у римо-католицькому монастирі зупиняються польські волонтери дорогою у прифронтові області України. Томаш Сікора разом із друзями евакуйовував українців із небезпечних регіонів.
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ: на Московському НПЗ під час атаки пошкоджена установка первинної переробки нафти
На Московському нафтопереробному заводі, який в ніч проти 16 червня атакували українські сили, за попередньою інформацією, пошкоджена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6, повідомив Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, там зафіксовано пожежу.
«Московський НПЗ задіяний у забезпеченні армії окупантів. Продукція підприємства – це понад 38% споживання столичного регіону в паливі, зокрема завод постачає авіапальне аеропортам «Домодєдово», «Внуково», «Шереметьєво» і «Жуковський». Потужність підприємства у переробці становить понад 12 млн тонн нафти на рік», – зазначили в командуванні ЗСУ.
Генштаб повідомив про 228 бойових зіткнень на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 228 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 16 червня Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, найбільше російських атак було на трьох напрямках: Покровському, Лиманському і Гуляйпільському.
«На Лиманському напрямку противник 23 рази намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районах населених пунктів Зарічне, Лиман, Новоселівка, Дробишеве, Діброва, Новомихайлівка, Новоєгорівка, Озерне і Ямпіль. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 25 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Добропілля, Новий Донбас, Білицьке, Родинське, Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Затишок, Шевченко, Мирне, Гришине, Сергіївка, Муравка і Новопавлівка. На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 22 атаки, у бік Злагоди, Добропілля, Радісного, Рівнопілля, Воздвижівки, Гуляйпільського, Долинки, Верхньої Терси, Тернуватого, Широкого і Чарівного», – йдеться в повідомленні.
Зеленський підтвердив ураження НПЗ у Москві
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові вночі проти 16 червня уразили нафтопереробний завод у Московському регіоні.
«Українську далекобійність цього разу відчули в Московському регіоні. Уражено нафтопереробний завод на відстані 500 кілометрів. Дякую воїнам СБУ, СБС, ССО, ГУР, ракетних військ за результативну роботу. Росію необхідно примушувати до завершення війни проти нашого народу. І українська далекобійна зброя є однією з важливих складових такого примусу», – написав Зеленський у телеграмі.
Раніше про те, що в Москві після атаки українських безпілотників горить нафтопереробний завод у районі Капотня на південному сході міста, повідомила місцева влада. Численні відео, на яких видно пожежу, публікували українські моніторингові телеграм-канали. На відео потрапив і момент прильоту безпілотника.
На НПЗ у Москві й нафтобазі в Краснодарському краї після атаки дронів спалахнули пожежі
У Москві після атаки українських безпілотників горить нафтопереробний завод у районі Капотня на південному сході міста, повідомила місцева влада. Численні відео, на яких видно пожежу, публікують українські моніторингові телеграм-канали.
На відео потрапив і момент прильоту безпілотника.
Мер столиці Росії Сергій Собянін підтвердив, що «одним із БпЛА пошкоджений об’єкт Московського НПЗ у Капотні». Постраждалих, за його словами, немає.
У МНС Росії згодом заявили про те, що пожежа «локалізована».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання двох ракет і 16 дронів
Російські військові у ніч проти 16 червня атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 132 ударним безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 114 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання ракет і 16 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння уламків на восьми локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, і в повітряному просторі України ще перебувають російські БпЛА.
Війська РФ атакували дронами «швидку» й маршрутку в Херсоні, загинув чоловік, ще 3 людини поранені – ОВА
Російські військові вночі проти 16 червня атакували дроном автомобіль «швидкої допомоги» в Корабельному районі Херсона, внаслідок чого постраждали три людини, повідомила обласна військова адміністрація.
«Через влучання БпЛА поранення отримали двоє фахівців «екстренки» – чоловіки 51 і 62 років. В обох потерпілих – вибухові і закриті черепно-мозкові травми, а також контузії. 51-річного потерпілого госпіталізовано, інший постраждалий лікуватиметься амбулаторно», – йдеться в повідомленні.
Крім того, через цю атаку вибухової травми й осколкових поранень шиї і ніг зазнав 45-річний херсонець, його шпиталізували, додали в ОВА.
У Польщі ЗМІ повідомили про вбивство російського художника, який критикував Путіна
Польські ЗМІ wPolityce.pl, wPolsce24 і Tygodnik Podlaski повідомили 15 червня про вбивство у місті Бяла-Подляська на сході Польщі 44-річного громадянина Росії. За повідомленнями, його застрелили вранці 15 червня у житловому районі. Затримано одного підозрюваного.
За неофіційними даними польських ЗМІ, убитий – російський художник Семен Скрепецький (це псевдонім, справжнє ім’я – Роберт Кузовков), творець сатиричних картин із різкою критикою Володимира Путіна, Рамзана Кадирова й війни в Україні, який залишив Росію з політичних мотивів.
Про те, що вбили саме Скрепецького, повідомляють також NEXTA і SOTA. Це видання нагадує, що 12 червня митець провів перформанс у Берліні, висміюючи День Росії. Приблизно за годину до вбивства, як зазначив The Insider, він написав у своєму Telegram-каналі, що акція «дуже сподобалася російським патріотам» і що йому погрожують.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ: понад мільйон 385 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 385 420 своїх військових, зокрема 1 230 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 16 червня навів Генштаб ЗСУ.
Крім того, в українському командуванні назвали такі російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 026 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 768 (+5)
- артилерійські системи – 44 118 (+36)
- РСЗВ – 1 872 (+2)
- засоби ППО – 1 427 (+7)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 667 (+3)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 353 541 (+2 062)
- крилаті ракети – 4 783 (+50)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 107 508 (+417)
- спеціальна техніка – 4 300 (+4).
Війська РФ обстріляли Балаклію, постраждали вісім людей – ОВА
У Балаклії на Харківщині внаслідок російського обстрілу постраждали вісім людей, зокрема двоє дітей: 4-річна дівчинка і 13-річний хлопчик, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Вночі ворог атакував місто Балаклію безпілотниками… Спалахнули чотири приватні житлові будинки, підвальне приміщення, автомобілі, господарчі споруди й гараж. На місцях влучань працюють екстрені служби», – написав він у телеграмі.
Лукашенко вибачився перед Зеленським і визнав «вразливість» Білорусі перед Україною
Білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко перепросив у президента України Володимира Зеленського за різкі висловлювання і вкотре запевнив, що нападу зі сторони Білорусі не буде. Він сказав про це в інтерв’ю телеканалу Al Arabiya, оприлюдненому 15 червня.
«Можливо, я десь перестарався, але це була відповідь на його недоречні заяви: «Так, у нас 500 цілей, так, ми знаємо, де Лукашенко. Завтра ми завдамо удару ракетами, безпілотниками». Я мовчав. Навіть усі були здивовані, що я мовчу. Я розумів: людина перебуває під таким тиском, молода людина, недосвідчена, невійськова. Можливо, щось у його голові не спрацювало. Але коли мені почали погрожувати, я мусив відповісти. Якщо Володимир Олександрович образився, я перепрошую в нього за ці слова. Можливо, цього не було потрібно, враховуючи, що він все ж воює. Можливо, мені не варто було так різко це говорити», – сказав Лукашенко.
Читайте також – ЗМІ: Макрон застеріг Лукашенка від участі у війні Росії проти України
Водночас він визнав, що Білорусь «дуже вразлива у військовому плані, якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує Росію».
За словами Лукашенка, Білорусь в українських військових – «як на долоні» – і це одна з причин, чому країна не хоче участі у війні.
«Ми чудово розуміємо, що наші основні об’єкти життєзабезпечення – виробництво і логістика – будуть під атакою. Як вони заявили, у них вже заплановано 500 таких цілей на території Білорусі», – сказав Лукашенко.
Він ще раз запевнив, що українському народу і військовим немає чого боятися небезпеки з боку Білорусі, що це нікому не вигідно. Однак Лукашенко вже говорив про це раніше, і в результаті в лютому 2022 року він підтримав російську військову агресію, і тепер російські дрони часто літають над територією Білорусі, атакуючи Україну.
Раніше українські військові заявили, що вже визначили 500 цілей у Білорусі на випадок її вступу у війну. Тоді білоруський авторитарний лідер пригрозив ударити по одній «дуже серйозній» цілі в Україні, і припустив, що Зеленський «десь курнув, десь кольнув».
Україна офіційно почала переговори про вступ з Євросоюзом. Що це означає?
«Ми стоїмо на шахедному боці». Як Одеса переживає бум на ринку нерухомості під час великої війни
Одеса, попри постійні обстріли та атаки дронів із моря, переживає справжній бум на ринку нерухомості, кажуть місцеві жителі. За їхніми словами, ціни на квадратні метри вже перевищили показники до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Звідки взявся такий оптимізм і хто готовий інвестувати в житло біля моря під час війни?
Елітні висотки Одеси інспектував кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
«Як ви можете побачити, це будинок на першій береговій лінії. Це найцінніше, що у нас є, – море в Одесі», – Тетяна Руденко продає елітну нерухомість. Нам вона показує один із найдорожчих будинків у продажу на морському узбережжі: кілька поверхів, розкішні меблі, басейн, краєвид на «кілька мільйонів доларів».
Тетяна впевнена – продасть: «Останній будинок біля моря з таким краєвидом. В Одесі все продається. Це ж Одеса»...
Далі читайте і дивіться ТУТ
Зеленський заявив, що обговорював із Трампом можливу зустріч із Путіним у США
Президент Володимир Зеленський нагадав, що Київ пропонує президенту Росії Володимиру Путіну двосторонню зустріч у будь-якій локації, де «можна було б ухвалити реальні рішення для завершення війни» – про це він заявив, виступаючи дистанційно перед міжурядовою конференцією Євросоюзу в Люксембурзі 15 червня.
Натомість російський лідер, за словами Зеленського, зустрічатися не хоче. Водночас він додав, що обговорював таку зустріч напередодні під час телефонної розмови з американським колегою Дональдом Трампом.
«Ми обговорювали зі США та Францією можливість зустрічі з Росією на полях G7 за участю всіх демократичних держав. Путін не хоче. Учора ми обговорили з Президентом Трампом, що таку зустріч можна було б організувати у США у форматі, у якому Путіну було б значно складніше відмовити принаймні Президенту Трампу. І ми побачимо, що із цього вийде».
ЗСУ на Херсонщині контролюють острівну ділянку на Дніпрі та логістику в районі Олешків – Пулінець
Морська піхота Збройних сил контролює острівну ділянку на Дніпрі в Херсонській області – про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив командир 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ, що діє в цьому районі, Дмитро Пулінець.
За його словами, морпіхам вдалося відтіснити російські війська, зокрема, з островів Олексіївський, Круглик, Корабелів і Потьомкінський. Раніше російські війська могли безперешкодно проводити там ротації та базуватися. Попри це, для російської армії дніпровські острова залишаються пріоритетною задачею і вони намагаються їх захопити.
«Зараз дуже складно їм перебувати на островній ділянці, і в них це основне завдання. Напрямок головних зусиль противника знаходиться саме тут. Йому дуже так поперек горла стоїть тот факт, що підрозділи 34-ї бригади знаходяться саме на островной ділянці, це ні для кого не секрет. І завдання їхнє заключається в тому, щоб зіштовхнути нас у воду, скажімо так, якщо буквально. І вони не полишають спроб це робити», – каже Пулінець.
Він розповів, що Збройним силам вдалося відтіснити російські війська від островної ділянки та навіть перерізати їхню логістику в районі окупованого міста Олешки на лівобережжі Херсонщини:
«Раніше можна було спокійно приїхати в Олешки на машині, тебе ніхто не уражає, тебе ніхто не чіпає, ти приїжджаєш на машині, вигружаєш речі, причому УАЗ-іки, як верблюди, цілі каравани, з матрацами, каністрами, бочками, і ще з чимось – вигружаються, займають якийсь підвал, ночують».
Читайте також: Голод в Олешках. Кілька тисяч людей в окупації без їжі, ліків і питної води
Звідти, за словами командира, російські війська переправлялися через річку Конку, вирушали в напрямку Антонівського автомобільного моста, дачних районів навпроти Херсону, займали там позиції та спостережні пости.
«І якраз таки я починав з того, що давайте поступово, поступово все це діло відтісняти, відтісняти. Значить, спочатку з островної ділянки, потім уже з Олешок. І логістика перерізалася, і кілзона розширилася. У них такий опорний пункт був, Конківській автомобільний міст, вони там завжди на ньому накопичувались, і завжди там знаходились, але щось якраз сьогодні і вчора стало не виходити», – розповів Пулінець.
Крім того, морські піхотинці виконують завдання на лівому березі Дніпра – за словами командира 34-ї ОбрМП, вони тримають позиції та спостережні пости на лівому березі, щоби не допустити форсування російськими військами річки Дніпро:
«Знаходяться там позиції, спостережні пости на лівому берегу, це і противнику відомо. Вони там знаходяться з цією метою, з метою недопущення форсування противником річки Дніпро. Ми справляємося з цими завданнями».
Ексклюзивне інтерв’ю командира 34-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Дмитра Пулінця дивіться у випуску Крим.Реалії:
ДСНС повідомляє про загибель кількох тварин через удар Росії по Харкову
Атака російського дрона спричинила пожежу у вольєрі Харківського зоопарку, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 15 червня.
«Кілька тварин загинули внаслідок російського обстрілу Харкова», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що її рятувальники та психологи спільно з поліцейськими та працівниками зоопарку провели евакуацію з будівлі віварію.
Відомство також повідомило про ліквідацію пожежі, що виникла внаслідок російського удару в Холодногірському районі. Там внаслідок повторної атаки загинули четверо рятувальників, ще шестеро поранені:
«Попри смертельну небезпеку, надзвичайники ліквідували всі осередки горіння».
Мер Харкова Ігор Терехов раніше повідомив про постраждалих тварин внаслідок влучання російського дрона в міський зоопарк.
Раніше стало відомо, що в ході масованої повітряної атаки Росія завдала повторного удару по Харкову загинули п’ятеро рятувальників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
МЗС України скликає термінове засідання Радбезу ООН через масовану атаку Росії
Київ ініціюватиме міжнародну реакцію на масштабну російську атаку вночі на 15 червня, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга:
«Україна скликає термінові засідання Ради Безпеки ООН, а також відповідні кроки в межах ОБСЄ, Ради Європи та ЮНЕСКО у звʼязку з черговими атаками Росії проти України».
За словами Сибіги, удари Росії по цивільних об’єктах та пам’ятках культурної та релігійної спадщини свідчать про «повну зневагу до міжнародного права та принципів», для захисту яких була створена Організація Об’єднаних Націй.
«Поки Росія продовжує нарощувати атаки та підривати всі зусилля, спрямовані на досягнення миру, сильна та єдина міжнародна відповідь є критично важливою для посилення тиску на агресора та забезпечення його відповідальності», – додав він.
МЗС також долучилося до брифінгу для іноземних дипломатів на території Києво-Печерської Лаври, яка постраждала внаслідок російської атаки. За даним міністерки культури Тетяни Бережної, його відвідали понад 70 представників дипломатичного корпусу.
«Представники дипломатичного корпусу піднялися на дах Успенського собору — до місця влучання російського шахеда і на власні очі побачили масштаби руйнувань, яких зазнала українська та світова культурна спадщина», – зазначила вона.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська у ніч проти 15 червня завдали масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши 70 ракет і 611 безпілотників різних типів, основним напрямком удару був Київ, також ракетами атаковані Дніпро й Харків. За словами військових, сили ППО знешкодили 632 цілі: 50 ракет і 582 безпілотники, водночас зафіксовано влучання 20 балістичних ракет і 27 ударних дронів на 42 локаціях, а також падіння уламків БпЛА на 12 локаціях.
У Києві, за останніми даними влади, внаслідок нічного російського удару загинули п’ять людей, 35, зокрема дві дитини, – зазнали поранення. Внаслідок атаки майже у всіх районах міста виникли пожежі, є пошкодження будівель, зокрема житлових будинків. Внаслідок удару сталася пожежа в Києво-Печерській лаврі, Мистецькому арсеналі, кіностудії імені Довженка.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що загалом по Україні від цього удару загинули 11 людей, 53 людини поранені.
Міністерство оборони Росії, коментуючи масований удар по Україні, заявило, що він був завданий по «об’єктах оборонно-промислового комплексу» в Києві, Дніпрі й Харкові, вкотре повторивши позицію влади РФ, що російська армія під час повномасштабної війни нібито не завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України.
Російські війська вкотре атакували Україну після того, як 12 червня лідер РФ Володимир Путін заявив, що РФ буде нарощувати удари по Україні.
Федоров (не) виправдав очікувань військових? Зарплати, нові контракти, терміни служби
У Міністерстві оборони України роз’яснили деталі нових контрактів, а також розповіли, що зміниться у грошовому забезпеченні військовослужбовців ЗСУ.
Зміни впроваджують у межах анонсованої реформи армії. Підписати нові контракти можна вже з 15 червня.
Кабмін оприлюднив постанову про збільшення зарплат військовослужбовцям з сумами грошового забезпечення.
- Як реагують у ЗСУ?
Андрій Кривущенко, офіцер штабу батальйону «Свобода», капітан підкреслює в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») основні плюси: підвищення грошового забезпечення і можливість надання відстрочки після служби. Проте наголошує і на мінусах: відсутності повної прозорості:
«Формула наразі виглядає дуже складною. Мені вона не зрозуміла. Я маю на увазі зараз по термінах служби і відпочинку. Так само і по виплатах. Це дуже комбінована схема, яка не кожному буде зрозуміла».
У свою чергу, Сергій Гнезділов, військовослужбовець ЗСУ наголошує в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») на тому, що нова команда Міноборони – перші, хто взагалі розробив хоч якийсь принцип можливості відстрочки після служби:
«Я висловлю дуже обережне, вперше за довгі роки, оптимістичне твердження, що врешті-решт ми рухаємось в цьому напрямку, ми рухаємось до того, що громадяни нашої країни будуть рівними не тільки в правах, але і в обов'язках. І що, в принципі, це стало можливим».
- Чому рішення критикують військові?
Реакції військовослужбовців на оновлені контракти, які вдалося зібрати редакції Радіо Свобода, містили критику щодо різниці в забезпеченні. Зокрема, бійці кажуть, що така велика різниця у грошовому забезпеченні піхотинців, операторів БПЛА, наземних роботизованих комплексів тощо створює градацію в армії.
Зокрема, військовий Євген Назаренко зазначив, що командири раніше вказували на проблеми з грошовим забезпеченням на для бойових посад, а для тиловиків: «без тилового забезпечення неможливий жоден штурм, жодна оборона чи операція». Колишня народна депутатка та військовослужбовиця Тетяна Чорновол заявила, що в уряді «несправедливо образили» пілотів безпілотників.
Військова Аліна Михайлова вказала на те, що люди уникають піхоти не лише через гроші, а тому що виплати «існують доти, доки ти безпосередньо на позиціях». Також, за її словами, головним питанням залишається невизначеність щодо термінів служби.
- Про які суми йдеться і з чим пов’язаний такий розрив?
Нові контракти для військових передбачають різні виплати через різницю у ризиках, заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік на брифінгу 15 червня, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свободи.
Так він пояснив, чому піхотинці будуть отримувати в середньому 300 тисяч гривень на місяць, порівняно з іншими бойовими контрактами, які передбачають від 30 до 120 тисяч гривень. Базові контракти для тилових і базових передбачають від 30 до 70 тисяч.
«Чи несе такі ж ризики (як піхотинець – ред.) військовослужбовець, який займається логістикою? Чи несе він під час своєї служби такі ж ризики, як той, хто сидить у піхоті на першій лінії? Вони точно не такі самі. Робота піхотинця все одно найризикованіша. У нас є великий брак піхоти – це ті люди, які найбільше ризикують життям. Якби у нас був нескінченний бюджет, ми б кожному дали зарплату в 500 тисяч гривень на місяць. Зараз ми вирішуємо ті задачі, які стоять перед військом», – зазначив Банік.
На зауваження, що такі рішення щодо різного грошового забезпечення військовослужбовців можуть створювати градацію у війську, заступник міністра відповів:
«Скажіть, будь ласка, а ви самі воювали? Чи ви збираєтеся воювати? Чи розуміємо ми ризики, про які ви говорите? На 101%. Можливо, більше, ніж багато людей серед вас зараз. Чи розумію я відповідальність за це? Також розумію. Але чи можемо ми роздати якісь неіснуючі гроші всім? Ні. Якщо військовослужбовець каже, що у нього такі ж самі ризики і він хоче отримувати таке ж грошове забезпечення, він може разом із піхотинцем вийти на позиції й отримувати такі ж самі 10, 20, 30, 40 тисяч. Воно стосується абсолютно всіх».
- Що буде з тиловими зарплатами?
Заступник міністра висловив свою думку і стосовно грошового забезпечення військовослужбовців, які служать у тилу. За новими контрактами ця сума становить 30 тисяч гривень.
«Нам би хотілося дати більшу зарплату – і 100 тисяч гривень. Але ми виходимо з тих ресурсів, які у нас є, і, по суті, в даному випадку це збільшує зарплату вже на 50%. Розумію, що дуже важко прожити на такі гроші. Але треба виходити з тих ресурсів, які ми маємо, щоб хоч якось покращити життя цих людей», – додав він.
- Що передбачають нові контракти?
Українські військовослужбовці, які не виявлять бажання підписувати нові контракти, що пропонує Міністерство оборони, служитимуть до демобілізації. Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік на брифінгу 15 червня, передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами урядовця, нові контракти можна укласти вже сьогодні: «Хто не підпише контракт, то служитиме до демобілізації. А по грошах у нього буде все те саме, що і в тих, хто підписав. Тільки контрактник через 10 місяців поїде додому і отримає відстрочку, а мобілізований буде продовжувати службу до оголошення демобілізації».
Банік розповів і про спрощений механізм повернення із самовільного залишення частини (СЗЧ). Тепер це можна зробити без батальйонів резерву, з можливістю самому обрати, де служити далі.
- І на скільки можливо отримати відстрочку чи звільнитися з армії?
Найкоротший контракт для цивільної людини – піхотно-штурмовий на 14 місяців, а не на 10, як для військових, зауважив заступник міністра. Також цивільні по завершенню цих 14 місяців отримують відстрочку – шість місяців плюс «час, проведений на бойових, помножений на 3».
«Якщо ми говоримо про військовослужбовців, які служать з 2022 року, то його відстрочка в кінці цього контракту складатиме по шість місяців за кожен рік. Тобто, 2022, 2023, 2024, 2025 – це вже два роки, плюс базова 6 місяців, це вже два з половиною роки, плюс час, проведений на бойових. Тобто та людина, яка воює найдовше і підписує контракт, вона найбільше часу матиме на відстрочку по завершенню контракту», – додав заступник міністра.
Банік вказав на додаткові можливості для тих військовослужбовців, які зараз мають чинний контракт: «Додаткова річ, яку ми також зробили – ті люди, які зараз мають, наприклад, трьохрічні контракти, які у них закінчаться, умовно, завтра. То ця людина також зможе отримати шестимісячну відстрочку по закінченню того контракту. Вона не стане військовозобов’язаною післязавтра», – пояснив він.
Також, за словами заступника міністра, алгоритм механізму щодо звільнення зі служби зараз перебуває в розробці.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Міністр оборони України Михайло Федоров 12 червня повідомив, що уряд ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап «найбільшої трансформації військової служби в історії держави».