«Нафтогаз» повідомив про зупинку роботи АЗК «Укрнафти» в 3 областях через атаки Росії
Російські війська продовжують атакувати об’єкти групи «Нафтогаз», повідомила компанія 24 червня.
Зокрема, пошкоджені автозаправні комплекси компанії «Укрнафта», більшість акцій якої належить «Нафтогазу», в Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях, а також її виробничі активи на Полтавщині.
«На АЗК є руйнування, їхню роботу зупинено. Найважче – внаслідок однієї з атак шахедом серйозно поранено працівницю АЗК. Її госпіталізували у важкому стані», – йдеться в заяві.
Компанія уточнює, що в Полтавській області суттєво пошкоджені об’єкти видобутку та зберігання газу. Робота частини цих активів також зупинена.
ЗМІ: Трамп змінив свою позицію щодо тиску на РФ і закликав Зеленського бути сміливішим
Одразу кілька ЗМІ з посиланням на джерела написали про зміну позиції президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні, що виявилася на саміті G7 у французькому Евіані минулого тижня. Як стверджують, зокрема, Financial Times та Kyiv Independent, Трамп – у тому числі під враженням від останніх успіхів України – став більш відкритим до посилення тиску на Росію і навіть, як стверджується, у ході розмови з президентом України Володимиром Зеленським закликав його діяти більш рішуче.
Про це повідомив Kyiv Independent високопоставлений український представник. За його словами, Трамп висловив ідею, що лише сила може допомогти переконати російського лідера Володимира Путіна погодитись на мир. У Білому домі офіційно не підтверджували, що Трамп закликав Зеленського до активніших дій, але заявили, що президент «прихильник миру через силу».
Про діалог Трампа та Зеленського пише і Financial Times. За даними видання, під час вечері із Зеленським Трамп сказав йому, що «глибоко вражений і сповнений ентузіазму» у зв'язку з українською кампанією ударів по цілях у глибині Росії. Газета також пише, що Трамп радив Зеленському діяти «сміливіше».
При цьому саме Зеленський останніми місяцями, коли США перейшли до ролі посередника і намагалися домогтися миру через поступки обох сторін, вимагав від партнерів більшого тиску на Путіна.
Раніше повідомлялося, що на саміті Зеленський показав Трампу знімки ушкодженої російським ударом Києво-Печерської лаври, що справило на президента США велике враження.
У спільній заяві лідерів «Групи семи», підписаній і Трампом, висловлюється підтримка України та готовність посилити тиск на Росію. Торік Трамп не підписувався під такою заявою. Сам президент США заявив, що Росії «слід укласти угоду», а представник Вашингтона в ООН днями зазначив, що «час працює не на Росію».
Про будь-які практичні рішення, включаючи нові санкції, постачання озброєння або питання щодо ліцензії на виробництво засобів ППО в Україні, Вашингтон на даний момент не оголошував.
У Москві, з одного боку, заявляють, що на саміті G7 виявилося якесь зрушення позиції США, з іншого, за словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомлення ЗМІ про те, що Трамп нібито дав добро Києву на посилення військових дій проти РФ – це «спроба видати бажане за дійсне». Виступаючи в середу в Москві, Лавров знову відкинув ідею замороження конфлікту по лінії фронту та припинення вогню для проведення переговорів.
Прокудін повідомив про вивезення ще 7 дітей з окупованої Херсонщини: кожен з них зазнавав тиску»
З окупованої частини Херсонської області вдалося вивезти сімох дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 24 червня.
Йдеться про чотирьох дівчат і трьох хлопчиків віком від 3 до 17 років. Зокрема, 17-річного юнака, за даними Прокудіна, російська окупаційна влада намагалася внести до списків реєстрації військових:
«Так звана «поліція» неодноразово приходила до нього додому на перевірки, а військовий комісар відкрито погрожував матері кримінальним звинуваченням. Брата хлопця викрали після доносу сусіда і його жорстоко катували у полоні».
Від Москви до Ханти-Мансійська росіяни скаржаться на дефіцит бензину
За тиждень із 15 по 21 червня виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим показником червня 2025 року, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі. Обмеження на продаж бензину торкнулися навіть головного нафтовидобувного регіону Росії – Ханти-Мансійського автономного округу. Здивовані москвичі і пітерці питають у соцмережах: що їм робити, бо бензину на заправках немає.
Російська редакція Радіо Свобода збирає інформацію про наслдіки українських дронових атак по НПЗ Росії.
Криза із пальним охоплює дедалі більше регіонів Росії, рахунок іде на десятки.
Особливо складна ситуація склалася в Москві та Московській області, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області, а також на окупованих Росією територіях.
Московський НПЗ, над яким літала зірвана вибухом кришка резервуару, кажуть експерти, навряд чи запрацює до кінця року.
Далі читайте ТУТ
Сибіга закликав партнерів до пильності на тлі мообілізаційних навчань у Білорусі
Поточні навчання в Білорусі є спробою залякати сусідів, припустив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 24 червня.
Він закликав міжнародну спільноту «зберігати пильність» у зв’язку з «мобілізаційними навчаннями», що тривають у Гродненській області з 20 червня по 2 липня. Там військовий комісаріат Ошмянського району проводить оповіщення близько 2 тисяч військовозобов’язаних і розгортає попередні пункти збору.
«Хоча офіційно це класифікується як планова звірка даних, ці дії слугують тактикою залякування сусідніх держав. Білоруське керівництво не демонструє жодних намірів щодо деескалації. Натомість Мінськ нарощує військову присутність поблизу кордонів України та країн НАТО», – констатував Сибіга.
Читайте також: Росія тисне на Лукашенка, намагаючись відкрити новий фронт у війні – WSJ
На його думку, така стратегія відповідає інтересам Росії, використовуючи політичний шантаж всупереч публічним заявам білоруської влади про прагнення миру.
«Україна продовжує уважно стежити за діяльністю Білорусі, повторює свої застереження Мінську щодо поглиблення участі в російській агресії та закликає міжнародну спільноту посилити тиск на режим Лукашенка», – додав голова МЗС.
Про те, що мобілізаційні навчання в Гродненській області Білорусі тривають із 20 червня, вранці середи заявило Міноборони країни. Зокрема, військкомат Ошмянського району викликає військовозобов’язаних для уточнення особистих даних. Заходи триватимуть до 2 липня.
Російський удар по центральному пляжу Запоріжжя: число постраждалих зросло
Війська РФ поцілили керованою авіабомбою по центральному пляжу Запоріжжя, число постраждалих зросло до шести, серед них є діти, повідомляє у телеграмі пресслужба Нацполіції.
За повідомленням, внаслідок вибуху поранені шестеро відпочиваючих, троє з них – неповнолітні. Також пошкоджені приміщення кафе та припарковані транспортні засоби.
«Цей день настав»: у Повітряних силах вперше показали застосування на фронті українських КАБів
«Ну що, цей день настав. Наші аси на модних МіГ-29 рознесли ворожі позиції разом із живою силою та БК бомбами українського виробництва», – так увечері 23 червня телеграм-канал бійців Повітряних сил ЗСУ «Соняшник» підписав відео.
Бійці не вказали назву бомб, але, ймовірно, йдеться про «Вирівнювачі» – керовані авіаційні бомби (КАБи) українського виробництва.
ДБР після перевірки Миколаївського обласного ТЦК розпочало розслідування
Державне бюро розслідувань розпочало розслідування після перевірки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як повідомляє пресслужба бюро, після оприлюднення інформації про можливі порушення прав громадян у Миколаївському ТЦК працівники ДБР долучилися до перевірки, яку проводили представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Зазначається, що слідчі прибули до обласного збірного пункту, де опитали всіх присутніх щодо умов перебування та можливих порушень їхніх прав.
«Під час перевірки підтверджено факт перебування одного з мобілізованих без зв’язку з рідними протягом 18 днів. Також встановлено, що чоловік перебував у збірному пункті з тілесними ушкодженнями – з переломом ребер. За його словами, ці ушкодження він отримав від правоохоронців під час проведення мобілізаційних заходів», – йдеться у повідомленні.
ДБР розпочало досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) та ч. 1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
Читайте також: У Міноборони анонсували перевірки в усіх ТЦК через дані про незаконне утримання й насильство
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив увечері 23 червня, що його представники виявили зловживання в Миколаївському ТЦК та СП. Він стверджує, що за результатами перевірки «вдалося звільнити шістьох чоловіків, яких не мали права утримувати».
ЗМІ: Росія веде переговори з Казахстаном щодо імпорту бензину на тлі дефіциту палива
Росія звернулася до Казахстану з проханням про постачання близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92, повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела в галузі.
За даними агентства, виробництво бензину в Росії впало приблизно на чверть, порівняно з минулим роком.
Міністерство енергетики Росії не коментувало ситуацію. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявив, що Астана не отримувала від Москви офіційного запиту на постачання палива.
Щоб стабілізувати ринок, російська влада, за даними джерел, розглядає відразу кілька заходів: обмеження експорту бензину, зростання субсидій для переробників та імпорт палива. Паралельно Москва вже пом'якшила вимоги до якості бензину та дизеля для внутрішнього ринку та опрацьовує можливість морських поставок.
Казахстан виробляє значно менше палива, ніж Росія, і джерела сумніваються, що обсяги можливих поставок суттєво змінять ситуацію.
За словами одного з джерел у Казахстані, постачання бензину до Росії могли б йти в обмін на російське авіапаливо – у липні його запаси в Казахстані скоротяться через зростання попиту та зниження російського експорту.
Водночас, як заявила сьогодні авіакомпанія «Азимут», у Росії склалася критична ситуація з авіаційним пальним, виконання польотів втрачає «весь економічний сенс». Компанія повідомила, що на початку червня її основний постачальник авіапального заявив про необхідність скоротити споживання приблизно на третину від заявлених обсягів.
Паливна криза в Росії розпочалася наприкінці травня 2026 року на тлі посилення українських атак на нафтопереробні заводи. Через атаки, за даними Reuters, з 15 до 21 червня виробництво бензину в країні скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим показником за червень 2025 року.
Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
На Запоріжжі через серію ударів РФ є загиблий і численні поранені – ОВА
Російські військові впродовж дня 24 червня здійснили кілька атак на цивільних у Запорізькій області, повідомив голова ОВА Іван Федоров. Унаслідок ударів одна людина загинула, ще кілька поранені.
«Три людини поранені внаслідок ворожого удару по Запорізькому району. Російські керовані авіабомби зруйнували приватні будинки та господарські будівлі в Новомиколаївці. Поранень дістала родина – чоловіки 66 та 38 років, а також 60-річна жінка», – інформував очільник області о 13:35.
Згодом Іван Федоров повідомив, що одна людина загинула, ще дві поранені внаслідок іншої атаки на Запорізький район.
«Російський безпілотник ударив по цивільному автомобілю неподалік магазина в Таврійському. На жаль, водій загинув на місці. Дві пасажирки – 60-річна та 68-річна жінки – поранені», – вказав Іван Федоров о 15:20.
Згодом, о 16:18, він додав, що «дим, який бачать запоріжці – наслідки ворожої атаки». «Поранена 14-річна дівчина. Їй надають медичну допомогу», – пише чиновник.
ОВА: через атаку РФ на Херсонщині загинув працівник міжнародної гуманітарної організації, є поранені
Через російський обстріл на Херсонщині загинув працівник міжнародної гуманітарної організації Norwegian People’s Aid (NPA), ще четверо його колег поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок російського обстрілу Новопетрівки Високопільської громади поранення, несумісні з життям, отримав 24-річний фахівець з розмінування», – написав він у телеграмі.
Також, за його даними, через цей російський обстріл поранень зазнали четверо працівників організації NPA – двоє з них перебувають у важкому стані.
Прокудін не уточнив, чи є загиблий та постраждалі громадянами України чи інших країн.
Norwegian People’s Aid (NPA) наразі про це не повідомляла.
Волонтери та представники міжнародних організацій неодноразово ставали об’єктами російських атак.
Туск проінформує європейських лідерів про конфлікт із Україною – заява
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 24 червня заявив, на зустрічі країн «європейської п’ятірки (Е5, до неї входять Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща) проінформує колег із інших країн про загострення відносин між Варшавою та Києвом.
«Проінформую наших європейських партнерів про ситуацію на російсько-українському фронті, а також про суперечку, яка виникла після рішення президента (України Володимира) Зеленського присвоїти одній із військових частин України ім’я героїв УПА (Української повстанської армії), і чому це є неприйнятним для Польщі. Втім, наші партнери дедалі краще розуміють це питання та позицію Польщі щодо нього», – розповів Туск.
За його словами на полях Конференції з відбудови України (URC-2026) в Гданську «ми також проведемо саміт країн східного флангу НАТО».
«Я надаю цій зустрічі особливого значення. Я говоритиму з прем’єр-міністрами та президентами Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, Швеції та Румунії про питання східного флангу. Це формат співпраці, який ми розвинули разом із країнами, що або безпосередньо межують із Росією, або стикаються з прямими безпековими викликами через своє географічне розташування та загрозу російської агресії. Це також країни та уряди, які поділяють дуже схоже бачення і підхід до того, що відбувається в цій частині Європи. Ми й надалі розвиватимемо цей формат. Він має також військове значення», – додав польський прем’єр.
Зеленський після доповіді ГУР: у Росії переміщують системи ППО до Москви та до Керченського мосту
Президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними української розвідки, на тлі українських атак у Росії відбувається переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Про це він повідомив після доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.
За словами Зеленського, розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських ударів.
«Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки», – написав він у телеграмі.
Російська сторона наразі ці заяви не коментувала.
Супутникові фото уражених ЗСУ об'єктів у Криму та на шляху до нього
На супутникових знімках компанії Vantor з 12 по 22 червня можна побачити пожежі на нафтових базах в окупованому Криму та уражені ЗСУ об'єкти на ключових логістичних маршрутах постачання російських військ, що перебувають на півострові.
А на знімках за 22 червня зафіксовано роботу кількох машин із димовими генераторами для маскування проїжджої частини та конструкцій Керченського мосту. .
Дивіться ТУТ
Московський НПЗ навряд відновить роботу у цьому році – Reuters
Московський нафтопереробний завод не працюватиме щонайменше шість місяців після того, як зазнав значних пошкоджень внаслідок атак українських дронів, повідомили агенції Reuters два джерела.
«На ремонт знадобиться щонайменше півроку», – сказало одне з джерел про пошкодження Московського нафтопереробного заводу.
«Газпромнефть», яка експлуатує завод, не відповіла на запит про коментар.
НПЗ, розташований на південній околиці столиці РФ, є найбільшим постачальником палива до Московської області.
У ніч проти 16 червня безпілотники пошкодили установку Московського НПЗ у Капотні. Вона забезпечує більше від половини потужності заводу, а через два дні підприємство знову зазнало атаки і було змушене зупинити роботу.
Дивіться також: На супутникових знімках видно пошкодження Московського НПЗ у Капотні після українського удару
Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, зокрема нафтопереробні заводи, зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія тисне на Лукашенка, намагаючись відкрити новий фронт у війні – WSJ
Найближчий союзник Росії, Білорусь, розглядається як потенційний новий фронт у протистоянні Кремля із Заходом, оскільки Москва прагне зміцнити свій військовий союз з цією країною, а Україна погрожує завдати удару по її території, пише The Wall Street Journal.
Москва розпочала кампанію тиску на Білорусь, щоб використати її як плацдарм для розширення війни Росії в Україні або для початку гібридних операцій проти країн НАТО, повідомили колишні та чинні російські та європейські чиновники, пише видання.
За даними The Wall Street Journal, Кремль тисне на Лукашенка з початку 2026 року, щоб розширити роль Мінська у військових операціях Росії, оскільки Москва шукає нові способи посилення тиску на Україну.
Газета, посилаючись на американських та європейських чиновників, повідомляє, що Москва зацікавлена у використанні білоруської території для запуску безпілотників по українських цілях, створення додаткових загроз безпеці на північному кордоні України та примушування Києва розгортати військові ресурси подалі від зон активних бойових дій на сході країни.
За даними The Wall Street Journal, російські чиновники також обговорювали можливість використання Білорусі як платформи для гібридних операцій поблизу кордонів НАТО. Москва може розглядати таку діяльність як спосіб перевірити реакцію альянсу та ускладнити підтримку України Заходом. Центральним елементом впливу Москви на Мінськ залишається економічна залежність Білорусі від Росії. Кремль продовжує використовувати фінансову підтримку та субсидії як ключовий інструмент впливу на білоруський уряд.
Українські удари знищили біля Петербурга понад 60 тисяч тонн боєприпасів – Зеленський після доповіді розвідки
Президент України Володимир Зеленський заявив, що внаслідок нещодавніх українських ударів біля Санкт-Петербурга були знищенні понад 60 тисяч тонн боєприпасів на арсеналі Балтійського флоту. Про це він повідомив після доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.
«Серед нещодавніх результативних уражень на території окупанта варто відзначити ліквідацію більш ніж 60 тисяч тонн боєприпасів на арсеналі Балтійського флоту неподалік Петербурга», – написав він у телеграмі.
Також Зеленський з посиланням на аналіз воєнної розвідки повідомив, що Сили оборони України уразили російські підприємства, які виробляють радіоелектроніку та інші критичні компоненти для потреб російської армії.
Вранці 6 червня влада Ленінградської області Росії і Санкт-Петербурга заявила про масштабну атаку дронів. Згодом президент Володимир Зеленський підтвердив українські удари по території Росії вночі проти 6 червня, зокрема, по арсеналах і базі ВМФ РФ у Кронштадті біля Санкт-Петербурга й нафтобазі у Краснодарському краї.
Цьому передували атаки на Санкт-Петербург вранці 3 червня – у день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму, який тривав до 6 червня.
Також російська служба Радіо Свобода повідомляла про велику пожежу увечері 8 червня поряд із заводом «Арсенал» у районі Фінляндського вокзалу в Санкт-Петербурзі. Тоді повідомлялось, що причиною пожежі міг стати вибух в ангарі із хімічними реагентами.
«Арсенал» випускає продукцію військового призначення, зокрема, артилерійські боєприпаси.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Дружківці на Донеччині через удар РФ поранені дві жінки – ДСНС
У місті Дружківка на Донеччині співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій врятували двох жінок під час ліквідації пожежі після російської атаки, йдеться в повідомленні ДСНС 24 червня.
«У місті Дружківка через удари окупантів виникла пожежа в житловій 9-поверхівці. Рятувальники надали допомогу двом пораненим жінкам та транспортували їх до лікарні, а також вивели чотирьох людей на свіже повітря. Пожежу локалізували. Через загрозу повторних обстрілів ліквідацію призупинили», – вказано в повідомленні.
Також у ДСНС повідомили, що в Краматорську російський FPV-дрон атакував приватний сектор. «Виникло займання легкової автівки та господарської споруди. Рятувальники оперативно приборкали вогонь», – інформують у державній службі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДБР розпочало розслідування після публікації про ймовірні катування та смерті мобілізованих у «Скелі»
Держбюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактами, оприлюдненими у медіа щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців штурмового полку «Скеля».
Напередодні видання «Бабель» оприлюднило матеріал про ймовірні катування та смерті мобілізованих в полку «Скеля». У публікації наведено інформацію про ймовірне застосування насильства, перевищення службових повноважень та інші можливі порушення з боку окремих службових осіб підрозділу.
Слідчі ДБР задля перевірки цієї інформації внесли відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
У бюро повідомляють, що зараз проводиться комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення об’єктивної картини подій, перевірку достовірності оприлюднених фактів, а також з’ясування всіх обставин, викладених у журналістському матеріалі.
ДБР за результатами розслідування обіцяє надати належну правову оцінку діям усіх осіб, причетність яких до можливих правопорушень.
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість з померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія.
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
425 окремий штурмовий полк «Скеля» оприлюднив заяву, у якій вказав, що
ознайомився із матеріалом «Бабеля» і висловлює співчуття родинам військовослужбовців, хто загинув. У полку звертають увагу, що «з 26 згаданих смертей 18 сталися в лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих».
Генштаб ЗСУ уточнив результати ураження центру космічного зв’язку в Московській області РФ
Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати ураження у ніч на 22 червня центру космічного зв’язку (ЦКС) «Дубна» в Московській області РФ.
У штабі заявляють, що додатковий аналіз даних підтвердив влучання в апаратно-модульний комплекс 32-метрової антени MARK-IV, що використовується для супутникового зв’язку, а також у технічну будівлю поряд із цією антеною.
Також українські військові заявили про ураження Головного виробничо-адміністративного (апаратно-програмного) корпусу з частковою руйнацією однієї з стін. Цей корпус, за даними української сторони, містить у собі центральну апаратну ліній зв’язку, обладнання Наземного комплексу управління та Центральний пульт управління супутникової мережі.
У Генштабі додають, що уражений об’єкт у місті Дубна є найбільшим наземним комплексом супутникового зв’язку в Росії і використовується для військового зв’язку, керування супутниковими ретрансляторами, які застосовуються Міноборони РФ для зв’язку, розвідки та координації військ.
22 червня Генштаб ЗСУ заявив, що українські військові уразили центр космічного зв’язку «Дубна» у Московській області. Тоді повідомлялось про «масштабне задимлення» на об’єкті.
Російське держпідприємство «Космічний зв’язок» 22 червня агентству ТАСС заявило, що центр «Дубна» зазнав масової атаки безпілотників. Функціонування телевізійного мовлення та зв’язку, як стверджується, не порушено, персонал ЦКЗ не постраждав.
У ніч проти 22 червня на підльоті до Москви знищили 59 українських безпілотників, повідомив мер столиці РФ Сергій Собянін. Аеропорти столиці РФ вночі припиняли роботу через атаку дронів.
За даними Міноборони РФ, за ніч 22 червня сили ППО збили та перехопили 301 український безпілотник, зокрема над Московським регіоном.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».