У Кірові через удар по заводу «Авітек» загинули шестеро, десятки поранених – губернатор
Шестеро людей загинули, щонайменше 26 постраждали внаслідок українського ракетного удару по підприємству в Кірові вранці 24 липня, повідомив губернатор Кіровської області Олександр Соколов. Раніше він писав, що є постраждалі. Яке саме підприємство було атаковане, він знову не уточнив.
Зранку 24 липня моніторингові канали повідомили, що атакований і горить завод «Авітек», який виробляє, зокрема, зенітні ракети для російської армії. Удар ракетою в Кірові по важливому оборонному підприємству підтвердив президент України Володимир Зеленський.
За словами губернатора, шість співробітників підприємства «загинули на місці», пораненим надається допомога. Пожежа, за його словами, загашена, усуваються наслідки – відновлено водопостачання та подачу електрики. Губернатор нагадав про заборону розміщувати в соцмережах фото та відео наслідків удару.
Засновник української компанії FirePoint Денис Штілерман підтвердив, що удару по Кірову завдали українськими ракетами «Фламінго».
ЗСУ регулярно б’ють по стратегічних підприємствах у Росії у відповідь на удари по Україні.
Сенат CША вже наступного тижня може розглянути «законопроєкт Грема» – ЗМІ
Сенат Конгресу США вже наступного тижня може розглянути законопроєкт про санкції проти Росії, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем, пише видання Axios із посиланням на джерела. За його даними, демократи дали зрозуміти республіканцям, які мають більшість у Сенаті і від рішення яких залежить порядок денний, що готові вже наступного тижня підтримати останню версію законопроєкту, до якої відповідно до побажання президента Дональда Трампа було додано санкції проти Ірану.
Axios зазначає, що наступного тижня в Капітолії відбудеться офіційна церемонія прощання з Гремом, який був одночасно союзником Трампа і мав пошану своїх колег-демократів. Ця церемонія може стати емоційним тлом для розгляду законопроєкту, якому Грем присвятив багато енергії.
«В України зараз ініціатива на полі бою, а позиція Кремля стає дедалі хиткішою. Вкрай важливо рухатися якнайшвидше», – заявила Джин Шагін, старша демократка в сенатському комітеті з закордонних справ. Законопроєкт уже здобув підтримку понад 60 сенаторів, що достатньо для його ухвалення, але коли саме його буде винесено на обговорення та голосування, залежить від керівництва палати.
Законопроєкт останнім часом був переглянутий двічі – спочатку, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом дещо пом’якшили його положення, зокрема про вторинне мито для країн, які купують у Росії нафту і газ. Потім, вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану. До тексту додали частину запроваджених раніше адміністрацією санкцій, термін дії яких спливав цього року.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходи у Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
23 липня після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим держсекретар США Марко Рубіо сказав, що пропозиції щодо мирного врегулювання, які торік обговорювали на саміті США та Росії в Анкориджі, неприйнятні для України, і потрібні нові ідеї та підходи. Лавров 24 липня знову поскаржився на те, що Сполучені Штати нібито не виконали запропоновані домовленості. Росія, за словами Лаврова, пішла на поступки.
У США заявляють, що в Анкориджі обговорювалися пропозиції, але не було жодних домовленостей, оскільки вони залежать у тому числі від позиції України, якої на саміті не було. За деякими повідомленнями, в Анкориджі обговорювалася можливість обміну територіями, що перебувають під контролем України та Росії, з виведенням українських військ із Донецької області. У Києві багато разів наголошували, що це неприйнятно.
Зеленський продовжив дію воєнного стану і мобілізації ще на 90 діб
Президент України Володимир Зеленський підписав закони, які передбачають продовження воєнного стану і мобілізації. Верховна Рада отримала відповідні документи з підписом глави держави.
Закон 4928-IX продовжує строк дії воєнного стану в Україні з 2 серпня 2026 року на 90 діб
Закон 4929-IX продовжує строк проведення загальної мобілізації в Україні з 2 серпня 2026 року на 90 діб.
Воєнний стан і загальна мобілізація діють в Україні від 24 лютого 2022 року, з дня повномасштабного вторгнення Росії.
ЄС запровадив санкції проти генерала армії РФ Дємурчієва. Раніше про його ймовірні воєнні злочини розповіли «Схеми» і «Система»
Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти російського генерал-майора Романа Дємурчієва – заступника командувача 20-ї загальновійськової армії у складі угруповання «Захід» ЗС РФ. Повідомлення про санкції опубліковане в офіційному віснику ЄС за 23 липня.
Раніше «Схеми» (Радіо Свобода) отримали доступ до масиву переписок генерала армії РФ, у яких він скаржиться на стан справ в армії РФ, вище командування, спецслужби, розповідає та ділиться фото і відео катувань і вбивств українських військовополонених. «Схеми» верифікували та проаналізували цей масив даних, поділилися з колегами з проєкту Радіо Свобода «Система» та опублікували серію розслідувань щодо Дємурчієва та його дій.
Відповідно до рішення Ради ЄС, ці санкції запроваджені щодо фізичних та юридичних осіб, які «підривають або становлять загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».
Крім біографії та установчих даних щодо російського воєначальника, у супровідному тексті мовиться таке: «Він бере участь у катуваннях, стратах та оскверненні тіл українських військовослужбовців, зокрема військовополонених».
Зокрема, у розслідуванні «Схем» йшлося про вбивство українського військовослужбовця, захопленого в полон у Запорізькій області; страту інших українських бійців на позиціях в Донецькій області «саперними лопатками» та регулярне хизування у переписках випадками катувань українських бранців – наприклад, російський генерал відправляв своїм співрозмовникам фото відрізаних людських вух.
«Отже, Роман Дємурчієв є фізичною особою, яка підтримує або здійснює дії чи політику, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також стабільності чи безпеці в Україні», – йдеться у офіційній публікації Ради Європи стосовно санкцій.
19 лютого «Схеми» опублікували розслідування «Армия дебилов и предателей», «ФСБ-блевасбе», «петушиная десантура»: переписка генерала РФ про війну, спецслужби та полонених». У ньому, завдяки проаналізованим та верифікованим десяткам гігабайтів переписок російського воєначальника Романа Дємурчієва, журналісти дослідили, чим живуть і воюють окремі підрозділи армії РФ, вивчили логіку їхніх дій та рішень, задокументували ймовірні злочини, встановили відповідальних, а також на прикладі однієї армії показали загальну воєнну стратегію РФ. Ці приватні розмови буквально з перших вуст російського генерала розповідають про жорстокі тортури і вбивства українських військовополонених – те, що цивілізований світ відносить до воєнних злочинів. А ще – проливають світло на реалії російської армії – проблеми з командуванням і забезпеченням, ставлення до власних солдат, на кумівство та ймовірну корупцію, про що більше розповіли журналісти «Системи» у серії розслідувань.
Російські військові вдарили балістикою по Києву, викликані медики – влада
Російські військові близько 11:30 атакували Київ кількома балістичними ракетами. Об 11:25 Повітряні сили ЗСУ інформували про «загрозу застосування балістичного озброєння з півночі», одразу ж додавши про «декілька швидкісних цілей на Київ».
Унаслідок удару над одним із місць прильоту видно дим.
«Виклик медиків у Святошинський район. Бригада виїхала», – вказав о 12:01 міський голова Віталій Кличко. Будь-які подробиці наразі не повідомлялися.
О 12:08 Повітряні сили ЗСУ повідомили про відбій загрози застосування балістичного озброєння.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Румунії пілот F-16 збив дрон – президент Дан
Румунський пілот збив над територією країни невідомий дрон, повідомив 24 липня президент Румунії Нікушор Дан.
«Цього ранку, приблизно об 11:00, румунський пілот на літаку F-16 збив дрон, який порушив повітряний простір нашої країни. Зона була ненаселеною, тому пілот зміг відкрити вогонь без будь-якого ризику. Наразі команди установ, відповідальних за розслідування, обстежують місцевість, щоб з’ясувати всі деталі інциденту», – написав глава держави в мережі Х.
Російські дрони, які атакують Одещину, зокрема портову інфраструктуру, регулярно залітають у повітряний простір Молдови або Румунії. Найчастіше влада цих країн повідомляє про виявлення уламків дронів уже після їхнього падіння на власній території.
Безпілотник, який у ніч на 29 травня влучив у житловий будинок у румунському місті Галац, був російським дроном типу «Герань-2», повідомляв після інциденту румунський президент. Тоді місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
Зрив «Сили Сибіру-2», відмова від пшениці та острах санкцій: Азія віддаляється від Росії на тлі великої війни?
Вплив Москви на її найближчих сусідів слабшає, пише європейське інтернет-видання EUobserver.
Так, Казахстан нещодавно заборонив більшу частину імпорту російської пшениці, а найбільший торговельний партнер – Китай – завдав Москві одразу двох відчутних ударів. По-перше, Пекін відмовився постачати морські силові установки для суден, які Росія планувала використовувати для розвитку Північного морського шляху в Арктиці. По-друге, фактично зупинив проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2». Через нього Росія розраховувала щороку постачати до Китаю до 50 млрд кубометрів газу.
Як зазначає EUobserver, головною причиною стали цінові вимоги Пекіна. Китай готовий купувати російський газ приблизно по $50 за тисячу кубометрів – це вп'ятеро менше, ніж розраховувала Москва. Американська газета Wall Street Journal пише, що війна проти України остаточно перетворила Росію на молодшого партнера Китаю.
У Кремлі з цією оцінкою не згодні. «Відносини між Російською Федерацією та Китайською Народною Республікою будуються на принципі рівності, тому теза про молодшого партнера в особі Москви є помилковою», – заявив прессекретар російського керманича Дмитро Пєсков.
- Чи дійсно Китай та найближчі сусіди Росії тихо віддаляються від Москви?
- Чи зацікавлений Китай у будівництві газопроводу «Сила Сибіру-2»?
- І наскільки Росія потребує Китаю?
Ось що про це розповів у прямому етері телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) Іван Пєшков, директор Центру досліджень Центральної Азії Університету ім. Адама Міцкевича.
Зеленський підтвердив ураження заводу «Авітек» у Кірові
Президент України Володимир Зеленський зранку 24 липня підтвердив, що українські військові уразили в місті Кірові на півночі європейської частини Росії підприємство «Авітек».
«Наші Сили оборони України сьогодні уразили одне з важливих воєнних підприємств в російському Кірові. Воно постачає компоненти для авіаційної та ракетної техніки окупанта, яка, зокрема, застосовується при масованих ударах по наших містах і громадах. Дякую воїнам за влучність! Абсолютно справедлива наша відповідь», – вказав глава української держави.
Також Зеленський відзначив «далекобійні санкції спрацювали й на відстані майже 1350 кілометрів по нафтовому обʼєкту».
«Були й інші ураження. Важливо, що триває операція і щодо російської логістики, яка забезпечує армію окупанта компонентами для дронів, навігаційного обладнання, спорядженням», – додав президент України, не конкретизувавши, які саме об’єкти Wildberries чи інших маркетплейсів були уражені.
Раніше моніторингові телеграм-канали написали, що в Кірові атакований і горить завод «Авітек», який виробляє, зокрема, зенітні ракети для російської армії. Губернатор Кіровської області Олександр Соколов підтвердив, що обласний центр зазнав ракетного удару, було «атаковане підприємство», але яке саме він не уточнив.
ЗСУ регулярно б’ють по стратегічних підприємствах у Росії у відповідь на удари по Україні.
Росіянин Дворкович залишив посаду президента ФІДЕ через санкції ЄС
Громадянин Росії Аркадій Дворкович оголосив, що через санкції ЄС тимчасово залишить посаду президента Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ).
У заяві Дворковича, опублікованій на сайті федерації, йдеться: «Я впевнений, що справедливість переможе. Однак враховуючи, що ці санкції можуть перешкодити стабільному функціонуванню FIDE, я вирішив добровільно зупинити виконання своїх повноважень і обов’язків як президента».
Євросоюз 23 липня запровадив санкції щодо 48 фізичних осіб, серед яких був Дворкович. Він назвав це рішення «незаконним та несправедливим», а також пообіцяв його негайно оскаржити.
Обов’язки голови організації перейшли до першого віцепрезидента ФІДЕ, ексчемпіона світу з шахів індійця Вішванатана Ананда.
Колишній віцепрем'єр уряду РФ Аркадій Дворкович обійняв посаду президента ФІДЕ у 2018 році, змінивши на ньому колишнього голову російської республіки Калмикія Кірсана Ілюмжинова. 2022 року Дворкович був переобраний на новий термін.
Сили РФ ударили КАБами по «Новій пошті» в Ізюмі – МВА
Російські військові скинули три авіабомби на склади «Нової пошти» в Ізюмі на Харківщині, повідомила зранку 24 липня міська війькова адміністрація.
Три керовані авіабомби поцілили у вантажне відділення, складське приміщення та по відкритій місцевості. Внаслідок атаки пошкоджені вікна прилеглих будинків, чотири автомобілі та електромережі, через що частина району залишилася без електропостачання.
Інформація про постраждалих не надходила.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Росії зазнало ракетного удару місто Кіров, ціллю був завод «Авітек»
Розташоване на півночі європейської частини Росії місто Кіров уранці 24 липня зазнало ракетного удару, повідомив губернатор Кіровської області Олександр Соколов. За його словами, «атаковане підприємство»; яке саме, він не уточнив. Чиновник додав, що «є постраждалі», але не назвав їхню кількість.
Телеграм-канал Astra пише, що атакований і горить завод «АВІТЕК», який виробляє, зокрема, зенітні ракети для російської армії. Про удар ракетою саме по цьому підприємству повідомляють і українські моніторингові канали.
Astra з посиланням на відкриті дані уточнює, що підприємство випускає продукцію військового, подвійного та цивільного призначення, зокрема засоби протиповітряної оборони, авіаційні компоненти тощо.
«Згідно з інформацією українського проекту Головного управління розвідки Міністерства оборони України War&Sanctions, завод спеціалізується на виробництві зенітних керованих ракет класу «земля-повітря», ракет-мішеней, катапультних крісел для порятунку пілотів, авіаційних вантажопідйомних систем і лебідок тощо. Підприємство залучене до кооперації з виробництва зенітно-ракетних комплексів «Тор», – пише Astra.
«АВІТЕК» перебуває під санкціями США, України та інших країн.
Українська сторона поки що не коментувала атаку.
ЗСУ регулярно б’ють по стратегічних підприємствах у Росії у відповідь на удари по Україні.
Сили РФ атакували Україну п’ятьма ракетами та 180 дронами – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 24 липня російські військові атакували територію України п’ятьма керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору над акваторією Чорного моря та 180 дронами, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 160 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання однієї керованої авіаційної ракети, 14 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на восьми», – вказують українські військові і додають, що атака триває, тому необхідно дотримуватися правил безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 233 бої за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 23 липня на фронті зафіксовано 233 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням трьох ракет та 93 авіаційних ударів, під час яких скинув 308 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10 463 дрони-камікадзе та здійснили 3230 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 25 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 16 районів зосередження живої сили противника, п'ять артилерійських систем, один пункт управління безпілотним літальними апаратами та один склад матеріально-технічного забезпечення противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільша кількість боїв відбулася на Покровському та інших напрямках на Донеччині.
«Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти 15 разів атакували в районах Лимана, Ставків та Озерного, а також у напрямку Новоселівки.
На Слов’янському напрямку противник здійснив 19 штурмових дій у районах Кривої Луки, Закітного та Різниківки, а також у напрямках Пискунівки, Миколаївки та Рай-Олександрівки.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 16 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іванопілля та Іллінівки, а також у напрямку Миколайпілля.
Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 36 атак. Ворог виявляв активність у районах Новоолександрівки та Родинського, а також здійснював штурми у напрямках Дорожнього, Новогришиного, Василівки, Котлиного, Новопавлівки, Ганнівки, Шевченка, Никанорівки, Нового Донбасу, Гришиного, Мирного та Удачного», – вказано в повідомленні.
Гаряче було і на двох напрямках на Харківщині та Запоріжжі.
«На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися просунутися в районах Вовчанська, Вільчі, Стариці та Лимана, а також у напрямку Хатнього.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 12 разів атакували. Ворог намагався просунутися у напрямках Оленокостянтинівки, Косівцевого, Залізничного, Гіркого, Воздвижівки, Добропілля, Цвіткового та Староукраїнки», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На початку цього місяця американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Дрони атакували склади Wildberries під Петербургом і в окупованому Криму
Дрони впродовж ночі і зранку 24 липня атакували логістичні центри компанії Wildberries у Ленінградській області РФ та в окупованому Криму, повідомляють моніторингові телеграм-канали.
Першими надійшли повідомлення про атаку дронів із окупованого Криму, де склад опинився під ударом під Сімферополем.
«Сортувальний центр компанії в Сімферополі був евакуйований відповідно до вимог безпеки», – йшлося в повідомленні компанії.
Після третьої ночі стали надходити повідомлення про масовану атаку дронів у Ленінградській області Росії.
«Внаслідок влучання БпЛА стався спалах на складах компанії «Вайлдберріз» у селі Новосаратовка Всеволожського району. Постраждали троє людей, стан середньої тяжкості, зараз їм надають допомогу медики у лікарні.
Також унаслідок влучення БпЛА зафіксовано обвалення конструкцій одного зі складів птахофабрики «Північна» у селищі Синявине Кіровського району. Постраждалих немає», – повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко.
За повідомленнями моніторингових каналів, під Санкт-Петербургом були атаковані два склади Wildberries. Крім Новосаратовки, удар по якій підтвердила влада, також горить і склад у селищі Шушари.
У пресслужбі Wildberries офіційно підтвердили, що роботу складів у Шушарах та Уткіній Заводі (це назва промзони в Новосаратовці – ред.) тимчасово зупинено.
Упродовж останнього тижня українські військові регулярно атакували склади Wildberries. 18 липня безпілотники вдарили по логістичних центрах у Котовську Тамбовської області та підмосковній Електросталі. 22 липня були атаковані склади Wildberries у Краснодарі та Невинномиську.
У відповідь на російську військову агресію Україна обстрілює російські нафтові, військові та логістичні об'єкти. Упродовж останніх місяців дронам ЗСУ вдається завдавати ударів за сотні кілометрів від кордону.
Сили РФ втратили за добу понад 1400 осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 436 100 своїх військових, зокрема близько 1410 осіб – за останню добу, такі дані вранці 24 липня навів Генеральний штаб ЗСУ.
Також українське командування назвало свої дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танків – 12 201 (+10)
- бойових броньованих машин – 25 000 (+6)
- артилерійських систем – 46 646 (+76)
- РСЗВ – 1 968 (+7)
- засоби ППО – 1 516 (+1)
- літаків – 439 (+1)
- гелікоптерів – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2006 (+12)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 425 240 (+1 652)
- крилаті ракети – 4 938 (+2)
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 124 787 (+544)
- спеціальна техніка – 4 454 (+1)
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Трамп і Зеленський зустрінуться 28 липня у Вашингтоні
Президент США Дональд Трамп 28 липня зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у Вашингтоні, підтвердили Радіо Свобода дипломатичні джерела.
«Зустріч символізує значний дипломатичний розвиток. Двоє лідерів нещодавно зустрічалися у Франції та Туреччині», – нагадує кореспондент Радіо Свобода Плекс Рауфоглу.
Очікується, що наступного тижня президент України Володимир Зеленський візьме участь у похороні сенатора США Ліндсі Грема, який раптово помер 11 липня у віці 71 року. Це сталося після повернення політика з Києва, де він провів переговори з Зеленським.
Операція «Кримський рубильник off» набирає обертів: Роберт Бровді звернувся до кримчан
Операція «Кримський рубильник off» Сил безпілотних систем (СБС) Збройних сил України з півночі та заходу Кримського півострова перемістилася на південь і південний схід. Командувач СБС Роберт Бровді закликав кримчан набратися терпіння. Які електропідстанції уражені та які об’єкти вони живлять? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
ОВА: у Запоріжжі зросла кількість постраждалих через удар РФ, серед них є діти
У Запоріжжі кількість постраждалих через російський удар зросла до 25 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«25 людей внаслідок сьогоднішнього ворожого удару звернулися за допомогою до лікарів. Серед них – шестеро дітей, у тому числі тримісячне немовля», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про 18 постраждалих.
За даними місцевої влади, російські війська вдарили п’ятьма керованими авіабомбами по Запоріжжю, внаслідок атаки пошкоджені житлові будинки та приватний медзаклад.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський зустрівся з представниками Raytheon і подякував за готовність виробляти з Україною ракети для Patriot
Президент України Володимир Зеленський подякував американській оборонній компанії Raytheon за готовність виробляти спільно з Україною ракети для систем Patriot.
«Raytheon – дуже сильна оборонна компанія, і Україна вже давно використовує її техніку для захисту наших людей від жорстоких російських атак. Я вдячний за готовність компанії вивести наше партнерство на ще вищий рівень, коли Україна вироблятиме спільно з Raytheon одні з найважливіших засобів ППО – перехоплювачі для Patriot. Про це ми з президентом Трампом говорили в Анкарі, і саме час рухатися в цьому напрямку», – написав Зеленський після зустрічі із командою компанії Raytheon на чолі з віцепрезидентом Джозефом Деантоною.
За його словами, під час зустрічі також обговорювалися інші напрями партнерства, що стосуються ненаступального військового обладнання.
«Наші команди – на урядовому рівні і з боку приватного сектору – будуть в контакті, щоб усе доопрацювати», – додав він.
Віцепрезидент Raytheon наголосив, що компанію дуже приваблюють можливості працювати спільно з Україною у сфері наземних систем ППО, цитує його пресслужба Офісу президента України.
Водночас компанія Raytheon про результати цієї зустрічі не повідомляла.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
ЗМІ: кораблі оминають українські зернові порти після російських атак
Судноплавні компанії призупинили обслуговування чорноморських портів України після посилення російських атак на узбережжя, повідомляє AFP у четвер.
Судноплавні компанії Maersk та Hapag-Lloyd повідомили AFP, що вони призупинили операції в Чорноморську – одному з трьох ключових глибоководних терміналів України.
«Нещодавні ракетні атаки та атаки безпілотників в Одеській області значно збільшили операційні ризики та ризики для безпеки», – йдеться в коментарі Hapag-Lloyd для AFP.
Але український ринок все ще обслуговується автомобільними та залізничними маршрутами через Польщу та Румунію, додається в повідомленні.
За даними веб-сайту моніторингу MarineTraffic, жодне комерційне судно не заходило до українського чорноморського порту вранці у четвер.
За день до цього, 22 липня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що того дня жодне судно не заходило Чорноморським морським коридором України, «саме в пік збору врожаю». Він попередив, що ці атаки становлять загрозу для глобальної продовольчої безпеки, додавши, що Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН 27 липня.
Для України сільськогосподарський експорт, який в основному постачає продукцію до Азії, Африки та Близького Сходу, є одним з небагатьох джерел валюти під час війни, яка триває з лютого 2022 року.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, пише AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанія з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.