Через удари РФ по Нікопольщині поранений 32-річний поліцейський – ОВА
Російські військові понад 20 разів атакували Нікопольщину артилерією та безпілотниками, одна людина зазнала поранень, повідомив увечері 19 серпня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Противник поцілив по Нікополю, Покровській, Марганецькій і Червоногригорівській громадах. Пошкоджені інфраструктура, харчове підприємство, коледж, адмінбудівля, приватні будинки і багатоповерхівки, магазин, автівки. Постраждав 32-річний працівник поліції. Він лікуватиметься амбулаторно», – йдеться в повідомленні.
На тлі санкцій США у Євросоюзі заявили про підтримку МКС
У Євросоюзі заявили про рішучу підтримку Міжнародного кримінального суду після того, як США запровадили санкції проти його високопосадовців.
«Президент Європейської ради Антоніу Кошта та я рішуче підтримуємо Міжнародний кримінальний суд, його президентку Томоко Акане та посадовців, які забезпечують виконання його місії», – написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Вона додала, що МКС допомагає забезпечити «справедливість для жертв деяких із найжахливіших злочинів у світі», щоб виконувати цю «надзвичайно важливу роботу», його судді та посадовці повинні мати можливість діяти «незалежно та без зовнішнього тиску».
Аналогічне повідомлення у cоцмережах оприлюднив Антоніу Кошта.
18 серпня США запровадили санкції проти голови Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, а також старшого юриста обвинувачення МКС Абдулає Сеє.
Держсекретар США Марко Рубіо нагадав, що Білий дім вважає МКС «корумпованим і фатально політизованим», який «зловживає своїми повноваженнями та виходить за межі свого мандата».
У липні Рубіо пообіцяв «демонтувати» Міжнародний кримінальний суд і закликав інші країни приєднатися до цих зусиль Вашингтона. У Держдепартаменті США уточнили, що «масштабна кампанія з усунення загрози, яку МКС становить для суверенітету США», включатиме в себе загальноурядову відповідь, спрямовану на систематичне позбавлення МКС можливості «діяти, переслідувати американських військовослужбовців чи посадовців або іншим чином загрожувати американському суверенітету».
У серпні минулого року адміністрація президента Трампа запровадила проти МКС санкції та скасувала обмеження на постачання зброї Ізраїлю.
Міжнародний кримінальний суд уже вдруге стикається з заходами США у відповідь. Під час роботи першої адміністрації Трампа у 2020 році Вашингтон запровадив санкції проти головного прокурора МКС Фату Бенсуда та директора департаменту з питань юрисдикції Факісо Бенчочохо у зв’язку з розслідуванням імовірних воєнних злочинів США в Афганістані.
США та Ізраїль не є учасниками Римського статуту, на підставі якого в 2002 році був створений МКС.
У Північній Кореї відреагували на заяву Зеленського про відправку до 50 тисяч військових КНДР до Росії
Сестра лідера Північної Кореї Кім Йо Чжон заперечила заяву президента України Володимира Зеленського про те, що Пхеньян планує надіслати до Росії ще до 50 000 військових для боротьби на боці Москви.
Кім Йо Чжон заявила, що оцінка Зеленського є «безпідставною» та «інсценованим інцидентом», пише Reuters з посиланням на корейське інформаційне агентство KCNA.
При цьому сестра лідера КНДР заявила, що відповідальність за початок та затягування війни РФ проти України повністю лежить на Сполучених Штатах та Заході.
Читайте також: Північна Корея обіцяє «завжди бути в одному окопі» з Росією
8 серпня Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея планує направити до Росії від 30 до 50 тисяч своїх військових. За його словами, КНДР «буде нарощувати досвід сучасної війни», буде отримувати ліцензії від Росії.
У 2024 році лідери Росії і Північної Кореї Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що закріпив військовий союз двох країн. Північна Корея постачає Росії зброю і боєприпаси, а з осені 2024 року понад 14 000 північнокорейських військовослужбовців воювали разом із російськими силами в Курській області РФ проти України, зазнавши, за повідомленнями, значних втрат.
5 серпня Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Черняка повідомляв, що північнокорейський ракетний підрозділ розпочав розгортання на заході Росії й може бути оснащений 120 балістичними ракетами і шістьма пусковими установками для ударів по Україні.
За його словами, Пхеньян вже відправив до Росії нову партію з 40 ракет KN-23 і KN-24, а також персонал, але конфігурація розгортання і загальна кількість ракет будуть остаточно узгоджені на переговорах на вищому рівні наступного місяця.
30 липня, як повідомляла українська влада, російські військові вперше за довгий час застосували ракету з Північної Кореї – для удару по Радушному біля Кривого Рогу.
У Житомирі через удар РФ загинули двоє поліцейських, щонайменше 20 постраждалих – поліція
Унаслідок російського удару безпілотниками типу «Бандероль» у Житомирі загинули двоє поліцейських, щонайменше 20 людей постраждали, повідомив виконувач обов’язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе.
«Ворог вкотре б’є не лише по будівлях. Він свідомо атакує людей, які щодня працюють заради безпеки інших. Сьогодні під ударом опинилася будівля Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок обстрілу виникла пожежа покрівлі та четвертого поверху», – повідомив Цуцкірідзе.
На місці працюють поліцейські, рятувальники та інші екстрені служби. «Ми допомагаємо постраждалим, забезпечуємо безпеку людей і документуємо кожен наслідок цієї атаки», – додав високопосадовець.
Раніше 19 серпня про удар реактивними дронами по будівлі Головного управління Національної поліції в Житомирській області інформував голова ОВА Віталій Бунечко, а місцеві засоби інформації писали про велику кількість поранених.
«Ощадбанк»: в Угорщині закрили справу щодо перевезення готівки українськими інкасаторами
«Ощадбанк» заявив, що Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) припинила кримінальне провадження щодо перевезення готівки та дорогоцінних металів співробітниками банку.
Як повідомляє пресслужба української фінустанови, угорські правоохоронці встановили законне походження банкнот і золотих зливків та не виявили ознак кримінального правопорушення.
За даними «Ощадбанку», у межах розслідування було перевірено митні декларації та документи щодо вантажів, результати митних оглядів, проведено допити та експертизи, досліджено вилучені електронні пристрої, перевірено маршрути руху транспортних засобів, а також отримано інформацію від інших європейських правоохоронних органів – до Австрії та Польщі.
Зазначається, що отримана в результаті слідчих дій інформація підтвердила, що банкноти та дорогоцінні метали належали Ощадбанку та були придбані в межах окремих міжбанківських операцій з Raiffeisen Bank International AG відповідно до рамкової угоди між банками. Слідство не виявило доказів кримінального походження коштів чи дорогоцінних металів.
Як повідомляє «Ощадбанк», у рішенні NAV зазначено, що наявні у кримінальному провадженні інформація та докази підтвердили, що банкноти та дорогоцінні метали не походили від злочинної діяльності. Не було встановлено і ознак будь-якого іншого кримінального правопорушення, тому провадження припинено через відсутність складу злочину.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на закриття угорськими правоохоронцями справи.
«Передбачуваний кінець брехні Віктора Орбана. І попередження всім іншим: ставки на антиукраїнську риторику заради внутрішньої вигоди приносять лише політичну поразку та ганьбу. Однак історія має продовжуватися за межами публічної ганьби. Кожен, хто брав участь у фабрикації цієї вигадки та незаконному затриманні наших людей і державної власності, має бути притягнутий до відповідальності», – написав він у соцмережі Х.
У NAV також повідомили про закриття справи через відсутність доказів вчинення злочину – готівка та золото були пов’язані з міжбанківською операцією між «Райффайзен Банком» та «Ощадбанком», а «Райффайзен Банк Інтернешнл АГ» надав документацію, що підтверджує походження банкнот та дорогоцінних металів, які були продані та транспортувалися.
У Білорусі засудженого до 20 років українця судитимуть за «злісну непокору» у в’язниці
У Білорусі проти засудженого до 20 років позбавлення волі 33-річного громадянина України Павла Кабарчука порушено нову кримінальну справу, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Вясна». Це відбувається в Могилівській в’язниці №4.
За даними правозахисників, тепер Кабарчука судитимуть за «злісну непокору законним вимогам адміністрації в’язниці». Справу розглядатиме Ленінський районний суд Могильова. Українцеві загрожує ще до двох років позбавлення волі.
Батька та сина з України, Павла та Сергія Кабарчуків, затримали в лютому 2024 року. У той час у Лельчицькому районі був оголошений режим «контртерористичної операції». Пізніше КДБ Білорусі оголосив про затримання «терористів». На фотографіях, опублікованих пропагандистами, Павло виглядав побитим. Відомо, що затриманих доставили до слідчого ізолятора КДБ гелікоптером.
Пізніше їх засудили за чотирма статтями Кримінального кодексу як «диверсантів СБУ» до 20 років позбавлення волі. У слідчому ізоляторі у 63-річного Сергія Кабарчука виявили онкологічне захворювання. Він відбуває термін у Шкловській колонії №17.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження трьох російських складів БпЛА
Генеральний штаб ЗСУ заявив про ураження трьох російських складів БпЛА.
За даними штабу, у ніч на 19 серпня підрозділи Сил оборони України уразили три склади БпЛА противника у районах Новопетриківки і Новотроїцького на Донеччині і Лобачевого Луганської області.
Також, як повідомляється, українські військові вдарили по автомобільному мосту через річку Молочну у районі Молочанська Запорізької області – його противник використовує для забезпечення військової логістики.
Також у Генштабі заявили про ураження пункту управління БпЛА у районі Верхнього Рогачика Херсонської області, а також наземного ретранслятора для управління ударними БпЛА типу «Герань»/«Гербера» в Оленівці у окупованому Криму - тиждень тому Генштаб ЗСУ також повідомляв про ураження ретранслятора в Оленівці.
«Я вже вдома, мамо»: 103 українські захисники повернулися з полону РФ
19 серпня в Україну повернулися 103 військовополонені в рамках чергового обміну між Україною та Росією.
«Сьогодні 103 українські воїни повертаються додому з російського полону.
Це захисники зі Збройних Сил, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Серед звільнених – воїни, які захищали Україну в Маріуполі, на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках», – написав у Телеграм президент України Володимир Зеленський.
Керівник ГУР повідомив, що до кінця місяця очікується ще один обмін українськими військовими.
Про емоції військових, які повернулися з полону, – дивіться у фоторепортажі Радіо Свобода.
У Херсоні через денні удари російських дронів загинули двоє людей
Російські дрони продовжують атакувати цивільних у Херсоні, внаслідок завданих удень 19 серпня ударів загинули двоє людей, повідомили голова ОВА Олександр Прокудін і обласна прокуратура.
«У центрі Херсона росіяни вбили жінку ударом безпілотника. Близько 10:00 внаслідок влучання ворожого дрона в автомобіль смертельні поранення дістала херсонка. Її особу нині встановлюють. Ще одного 43-річного постраждалого доставили до лікарні. Його госпіталізували з вибуховою травмою та уламковими пораненнями», – інформував Прокудін.
Про інший смертельний випадок проінформувала прокуратура.
«19 серпня 2026 року близько 13:00 російська армія спрямувала безпілотник на одну з вулиць Херсона. У зоні ураження опинилася 62-річна жінка, яка загинула на місці», – вказано в повідомленні прокуратури, яка також керує розслідуванням за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
Зранку внаслідок російського удару по маршрутному таксі в Херсоні загинули четверо людей.
Російські дрони атакували Житомир удень, є поранені
Російські військові вдень 19 серпня атакували Житомир реактивними дронами, повідомив голова ОВА Віталій Бунечко.
«Є влучання в будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. На місці працюють рятувальники ДСНС, бригади екстреної медичної допомоги та всі необхідні спеціальні служби. Інформація щодо загиблих і постраждалих наразі уточнюється», – вказав чиновник.
Місцеві засоби інформації пишуть про велику кількість поранених, але не наводять додаткових подробиць.
«Критичних наслідків від атак немає» – Путін про удари ЗСУ по Wildberries
Путін заявив 19 серпня на засіданні Ради зі стратегічного розвитку та нацпроєктів, що «критичних наслідків від атак (ЗСУ – ред.) немає», але логістичні та складські потужності потрібно відновлювати, у тому числі за участю держави.
Він доручив уряду ухвалити програму відновлення логістичних потужностей у країні. «Потрібно врахувати, що відновлення пошкоджених об’єктів необхідно вести на якісно новому технологічному рівні», – сказав Путін.
Лідер РФ визнав, що атаки України на об’єкти промисловості та інфраструктури завдають шкоди російській економіці. «Ми це розуміємо і бачимо, і знаємо», – додав Путін.
Суд відсторонив від посади начальника Миколаївського обласного ТЦК та СП – ОГП
Суд відсторонив від посади начальника Миколаївського обласного ТЦК та СП, якого підозрюють у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди в сумі 15 тисяч доларів США. Як повідомляє 19 серпня Офіс генпрокурора, це відбулося за клопотанням прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Також суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення 4 мільйонів 659 тисяч гривень застави.
«За даними слідства, посадовець вимагав гроші за невжиття мобілізаційних заходів щодо трьох військовозобов’язаних, зняття їх із розшуку в системі «Оберіг» та створення умов для подальшого бронювання за місцем роботи. Крім того, він обіцяв посприяти у неприйнятті вже мобілізованого громадянина до військової частини та його направленні на повторне проходження ВЛК. Досудове розслідування триває», – йдеться в повідомленні ОГП.
Минулого тижня, 13 серпня, генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що під час одержання частини неправомірної вигоди затримали начальника Миколаївського обласного ТЦК та СП.
Читайте також – ОГП: задля статистики посадовці ТЦК фіктивно «мобілізували» 276 людей
У червні в Міноборони України анонсували перевірки в усіх ТЦК через дані про незаконне утримання й насильство.
11 серпня виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе в коментарі «Укрінформу» зазначив, що поліція повідомила про підозру 76 керівникам територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП) різного рівня.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Генштаб ЗСУ уточнив наслідки удару по центру «Прогрес» у російській Самарі
Українське командування проаналізувало «додаткові дані» щодо ураження російського ракетно-космічного центру «Прогрес» у Самарі, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 19 серпня.
«Підтверджено ураження 15 серпня 2026 року виробничого цеху збирання двигунів для ракетоносіїв типу «Союз» та цеху обслуговування авіаційної техніки АТ «Авиакор – авиационный завод», – йдеться в повідомленні.
Також Генштаб зафіксував пожежу внаслідок удару, площа якої сягнула близько 5 тисяч квадратних метрів.
Командування зазначає, що РКЦ «Прогрес» є одним із ключових підприємств російської ракетно-космічної галузі й участь у виробництві ракетоносіїв сімейства «Союз»:
«Продукція підприємства використовується, зокрема, для виведення на орбіту космічних апаратів та розгортання російських супутникових угруповань зв’язку в інтересах армії РФ. Ураження об’єктів такого рівня суттєво знижує воєнно-технологічні спроможності російського агресора».
15 серпня Генеральний штаб ЗСУ заявив про пожежі після українських ударів по ракетно-космічному центру «Прогрес» та аеродрому «Саваслейка» у Росії.
Губернатор Самарської області В’ячеслав Федоріщев тоді повідомив про ракетний удар по «промисловому підприємсту», не уточнивши, про який об’єкт йдеться.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Москві знову обмежили продаж бензину
У російській столиці Москві знову запровадили ліміти на продаж палива.
Як інформує РБК, на гарячій лінії компанії «Газпромнефть» повідомили, що одному споживачеві продають до 40 літрів. Пізніше у самій компанії уточнили, що ліміт складає 60 літрів.
У мережі АЗС «Татнефть» продають до 50 літрів бензину та до 60 літрів дизелю, повідомили на гарячій лінії.
Крім того, в російській столиці фіксується дефіцит бензину АІ-95. Станом на вечір 18 серпня він був лише на одній заправці «Нефтемагистраль» у Москві, повідомили РБК на гарячій лінії компанії.
Обмеження на продаж бензину на московських заправках стали запроваджувати в червні. Серед тих, хто встановив ліміти, були «Татнефть», «Роснефть», «Лукойл». Пізніше обмеження скасували, проте вже на початку серпня до Росії прийшла друга хвиля паливної кризи.
18 серпня провладна газета «Известия» писала, що станом на 16 серпня бензин та дизельне пальне були лише на 28% російських заправок. Міністр енергетики Росії Сергій Цивільов заявив, що бензин та дизель на заправках є, але визнав, що на АЗС існують черги.
Упродовж останніх кількох місяців ЗСУ завдають регулярних ударів по підприємствах нафтової промисловості в Росії. Через це в країні розпочалася паливна криза: ціни на бензин зросли, є дефіцит, а на АЗС у всіх регіонах стали вишиковуватися багатогодинні черги.
Росія: дрони протягом ночі атакували підприємство в Уфі та Нижньогородську область
У ніч проти 19 серпня українські безпілотники атакували кілька російських регіонів, передає російська служба Радіо Свобода.
В Уфі атаки зазнало промислове підприємство – один із дронів впав у промзоні, почалася пожежа, повідомив губернатор Башкортостану Радій Хабіров. Ще один безпілотник влучив у житловий будинок у мікрорайоні Затон. За попередніми даними, постраждала одна людина. Усього регіон атакували шість дронів, з них чотири були збиті.
Згодом Хабіров розповів, що в Уфі зайнялася установка на нафтопереробному заводі, яка перебуває на ремонті.
«Як завжди, будь-яке падіння перебиває труби, є невеликі збитки. Думаю, протягом кількох днів все це відновлять», – заявив глава регіону.
Вночі удару також зазнала Нижньогородська область. Як повідомив голова регіону Гліб Нікітін, падіння уламків пошкодило два приватних будинки, автомобілі та скління багатоквартирного будинку. Постраждалих немає. Загалом, за даними Нікітіна, область атакували 52 дрони.
Жителі Дзержинська опублікували кадри із густим димом над містом – російський телеграм-канал ASTRA встановив, що з високою ймовірністю джерело задимлення розташоване на території заводу вибухових речовин імені Свердлова.
У Володимирі внаслідок атаки пошкоджено споруди у дачному секторі. Постраждалих немає, повідомив губернатор Володимирської області Олександр Авдєєв.
Російське Міноборони заявило про перехоплення 453 українських дронів протягом ночі на 19 серпня над низкою областей, окупованим Кримом і Чорним морем.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
Російські війська вдарили по маршрутці в Херсоні, четверо людей загинули
Російська армія завдала удару по маршрутному таксі в Корабельному районі Херсона вранці 19 серпня, повідомляє обласна та міська влада.
«Попередньо, внаслідок цього удару загинуло 4 людей і 4 – дістали поранення. Інформація уточнюється», – заявив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
Згодом очільник МВА уточнив, що кількість поранених зросла до п’ятьох людей: 58-річний водій автобуса звернувся до лікарні з мінно-вибуховою травмою. Зараз він проходить дообстеження.
За даними обласної влади, протягом попередньої доби дев’ять жителів Херсонщини постраждали внаслідок російської агресії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Заява Федорова про вибори. Перші реакції. «Тепер це вже точно початок політичної гри»
Колишній міністр оборони Михайло Федоров, повернення якого до Міноборони вимагають на протестах, записав звернення до українців, у якому, серед іншого, згадав про необхідність проведення виборів, відповідальність влади та боротьбу з корупцією. На тлі внесення до парламенту подання президента щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони (Верховна Рада 19 серпня підтримала призначення Євгенія Хмари міністром оборони України, військовий Хмара, відповідно до закону, має стати цивільним для такого призначення) Федоров заявив, що Україна не може залишатися без «повноцінно призначеного» міністра оборони.
Радіо Свобода розповідає, що про це кажуть закон і аналітики.
Євгеній Хмара став міністром оборони – голосування в Раді
Верховна Рада 19 серпня підтримала призначення Євгенія Хмари міністром оборони України.
За це рішення проголосували 312 народних депутатів, проти – двоє. Голосуванню передував виступ Хмари в парламенті.
Раніше очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував, що фракція більшості підтримуватиме призначення Євгенія Хмари міністром оборони.
Напередодні до Верховної Ради надійшли офіційні подання президента Володимира Зеленського щодо призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ, а Євгенія Хмари – міністром оборони.
Тим часом в Україні тривають протести проти відставки попереднього міністра оборони Михайла Федорова.
16 липня президент України Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Верховної Ради в другій половині серпня, призначити Хмару міністром оборони.
Оприлюднене 6 серпня опитування компанії Socis, проведене з 28 липня по 2 серпня, засвідчило, що 39,1% опитаних мають негативне ставлення до відставки Федорова, позитивно ставляться – 7,7%. Натомість до відставки Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України позитивне ставлення висловили 40,6% респондентів, 7,7% при цьому заявили про негативне ставлення.
Україна та РФ провели обмін військовополоненими, 103 українські військові повертаються додому
Україна та Росія 19 серпня провели обмін військовополоненими, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Сьогодні 103 українські воїни повертаються додому з російського полону. Це захисники зі Збройних Сил, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Серед звільнених – воїни, які захищали Україну в Маріуполі, на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках», – написав глава держави, подякувавши «воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України й своєю сміливістю забезпечують можливість повертати українців та українок додому».
У міністерстві оборони РФ раніше також підтвердили, що обмін відбувся за формулою «103 на 103».
Попередній обмін військовополоненими відбувся 26 червня. Тоді сторони передали одна одній по 160 людей. У липні та серпні Москва та Київ провели також обміни тілами загиблих.
Повітряні сили звітують про збиття 58 російських дронів протягом ночі
Російські війська атакували Україну протягом ночі на 19 серпня із застосуванням двох балістичних ракет «Іскандер-М» і 65 ударних безпілотників, повідомило командування Повітряних сил вранці в середу.
За даними військових, дрони типу «Шахед», «Гербера», баражуючі боєприпаси «Бандероль» та імітатори запускали з напрямків Курська, Орла, окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 56 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів, а також два баражуючі боєприпаси «Бандероль» на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Командування зафіксувало влучання засобів повітряного нападу на 10 локаціях, а також падіння уламків у трьох місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.