Оформлення консульських послуг військовозобов’язаними за кордоном за наявності військово-облікових документів, як це передбачає законопроєкт про мобілізацію, необхідне для розуміння кількості громадян України за кордоном. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заявила членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представниця партії «Європейська солідарність» Ірина Фріз.
«Надання консульських послуг буде відбуватися протягом 60-ти днів з часу набуття чинності цього закону з одночасною актуалізацією даних. Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном», – пояснила Фріз.
Депутатка каже, що про жодну депортацію з-за кордону українців не йдеться.
«Зараз згідно з чинним законодавством, і українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони», – додала вона.
Вже сьогодні, як пишуть народні депутати, законопроєкт про мобілізацію мають розглядати в Раді в другому читанні.
Напередодні комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки погодив до другого читання редакцію законопроєкту про мобілізацію, повідомив голова комітету Олександр Завітневич.
У своєму дописі він не згадав про виключення положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту, як про це повідомило джерело Радіо Свобода.
В оприлюднених документах йдеться, що ініціаторами таких змін стали головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров. Однак публічно вони цього ще не підтверджували.
Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію. Документ передбачав положення про умови демобілізації військовослужбовців. Депутати парламенту подали до другого читання документа понад чотири тисячі правок.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Плетенчук: доля екіпажу російського Ка-27, знищеного в Криму, невідома
Після знищення в окупованому Криму російського вертольота Ка-27 сили РФ задіяли для пошукової операції «Раптор» й інші гелікоптери, але доля екіпажу поки невідома, заявив Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«З наявної інформації можемо казати, що був вибух цієї машини у повітрі. Причини поки не встановлені. Я поки не готовий надати верифіковану інформацію з цього приводу. Тривала пошукова операція. Було задіяно інші гелікоптери. Був задіяний катер «Раптор». Щодо долі екіпажу інформації так само нема. Відбувалося все це недалеко від Чорноморського», – каже Плетенчук.
Він уточнив, що станом на ранок пошукова операція ще тривала. Самі події відбулися сьогодні на світанку.
«Ці події вкладаються в новообрану тактику нового керівництва Чорноморського флоту. До речі, про це постійно питають. Так, можемо додати, що, окрім того, що вони здогадалися застосувати підводний човен, вони так само посилюють повітряну складову. І саме для того, щоб патрулювати узбережжя, щоб виявляти заздалегідь потенційні небезпеки, і як я і сказав, через збільшення застосування авіації, у тому числі досить старої, буде збільшуватися кількість таких кейсів, як сьогодні», – заявив речник.
Раніше сьогодні Плетенчук повідомив, що в окупованому Росією Криму був знищений російський корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27.
У Міноборони Росії це поки що не коментували.
Востаннє про ураження російського вертольота ЗСУ повідомляли на початку лютого. Тоді командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський розповів про ураження на Авдіївському напрямку російського гелікоптера Ка-52.
За даними Генштабу Збройних сил України, від початку повномасштабної війни Росія втратила 325 гелікоптерів та 347 літаків.
У СБУ повідомили про затримання ексрегіонала при спробі виїхати з України
Служба безпеки України повідомила, що при спробі виїхати за кордон затримали колишнього народного депутата від забороненої Партії регіонів, «який сприяв збройній агресії РФ».
«Зловмисника затримано поблизу прикордонного пункту пропуску на Одещині. Звідти 60-річний фігурант намагався виїхати до сусідньої країни як особа непризовного віку. За даними слідства, у 2020 році він став депутатом міськради Бахмута від забороненої ОПЗЖ», – йдеться в повідомленні.
«Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю з ворогом і «перереєстрував» власну компанію інтернет-провайдера за російським законодавством. Крім того, він надав ФСБ повний доступ до наявного обладнання, що дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення», – додали в Службі безпеки.
За повідомленням, сам депутат переїхав на підконтрольну Україні територію й управляв компанією у віддаленому режимі, розпорядившись регулярно сплачувати кошти до бюджету РФ, фінансуючи таким чином військово-промисловий комплекс Росії.
«Крім того, зловмисник публічно виправдовував збройну агресію РФ, про що неодноразово розповідав у чатах прокремлівських телеграм-каналів. Згодом зловмисник вирішив втекти за кордон. Під час обшуку у затриманого вилучено мобільний телефон і чорнові записи із доказами його злочинних дій», – йдеться в повідомленні.
У СБУ кажуть, що ексрегіоналові повідомили про підозру за статтею «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників». Також вирішується питання щодо додаткової кваліфікації.
У Службі безпеки України імені затриманого не повідомляють, за даними «Української правди», яка посилається на джерела, йдеться про Владислава Лук’янова. Його коментарів наразі не було.
Раніше Державне бюро розслідувань повідомляло, що розслідує 2 150 кримінальних проваджень щодо підозрюваних у злочинах проти національної безпеки України. Зокрема 1 633 кримінальних проваджень за фактом державної зради.
Міненерго: у Херсонській та Миколаївській областях відновили електропостачання
Війська РФ атакували енергетичні об’єкти на Миколаївщині та Одещині. Для ліквідації наслідків атаки знеструмлювались споживачі Херсонської і частково Миколаївської областей, повідомляє 10 квітня Міністерство енергетики України.
«Станом на ранок усіх споживачів заживлено», – зазначає міністерство.
За даними відомства, під час атаки РФ сталося загоряння обладнання на високовольтній підстанції у Миколаївській області. Окрім цього, обстрілом було пошкоджено об’єкт генерації на Одещині. Без відключень споживачів.
Протягом минулої доби застосовувалися графіки відключень у Харківській області, йдеться у повідомленні.
Раніше Миколаївська обласна державна адміністрація повідомила про аварійні відключення електроенергії через нічну атаку російського безпілотника типу Shahed на область.
Також про атаки РФ по енергетичній інфраструктурі заявляв голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Росія на світанку 10 квітня атакувала Одещину дронами і ракетами, внаслідок чого дві людини постраждали.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська в ніч на 10 квітня вкотре атакували українські населені пункти: 17-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136, двома крилатими ракетами «Іскандер-К» і однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з окупованого Криму.
Силами ППО збито 14 «Шахедів» на Миколаївщині та Одещині. Крім того, ввечері 9 квітня знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59, якими РФ атакувавла Одесу.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
На Херсонщині в руках 10-річної дитини вибухнула гільза – ОВА
У селі Новорайськ Херсонської області 10-річний хлопчик був поранений внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета, з яким він бавився, повідомили 10 квітня в обласній військовій адміністрації.
«Він отримав уламкові поранення пальців та кисті. Медики надали потерпілому необхідну медичну допомогу. Нині життю дитини нічого не загрожує», – йдеться у повідомленні.
У повідомленні не вказано, як до дитини потрапив вибухонебезпечний предмет.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
У Костянтинівці під завалами виявили тіла жінки і дитини – ДСНС
У Костянтинівці на Донеччині з-під завалів вилучили тіло жінки і дитини, повідомили 10 квітня в Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Пошуки тривали майже добу. Раніше було відомо про одного загиблого цивільного і двох поранених жінок.
«Вчора ворожа авіація поцілила у двоповерхівку у місті Костянтинівка, внаслідок чого відбулося її часткове руйнування. Рятувальники ліквідували загоряння будівельного сміття і вилучили тіло 1 загиблого чоловіка 1964 р.н. Сьогодні зранку надзвичайники вилучили з-під завалів тіла жінки 1981 р.н. і хлопчика 2011 р.н.», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС зазначили, що аварійно-рятувальні роботи завершені.
Російські війська обстріляли Костянтинівку 9 квітня. Внаслідок обстрілу обвалився під’їзд будинку, повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російська армія вдруге за пів року застосувала підводний човен для запуску ракет по Україні – ВМС
Російська армія вдруге за пів року використала підводний човен для запуску ракет по Україні, це вдалося верифікувати українським Військово-морським силам, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Дмитро Плетенчук – речник ВМС.
За його словами, сили РФ шукають способи, щоб застосовувати ракетоносії в морі, але без небезпеки для власних човнів.
«Жодних кораблів в морі немає, як і не було. Але вони шукають способи, як застосовувати носії крилатих ракет, і є верифікований випадок застосування підводного човна. Позавчора здається (8 квітня – ред.) вони застосували підводний човен для запуску ракет. І це другий верифікований випадок фактично більше ніж за пів року. Шукають, як реалізовувати свій потенціал з огляду на небезпеки, які для них вже є в Чорному морі. Тому і далі будуть падати вертольоти старі і літаки, які патрулюють узбережжя, тому далі вони будуть намагатися застосувати якось субмарини», – сказав речник.
Таких підводних ракетоносіїв є три в складі Чорноморського флоту РФ, але це не означає, що завтра вони всі три вийдуть в море, каже Плетенчук.
«Минулого тижня вони виходили – дві одиниці – і одразу зайшли. Може це була така «проба пера», щоб розбавити статистику невиходів у море. Але надводні ракетоносії залишаються в пункті перебування в Новоросійську», – зауважив він.
Окрім того, Плетенчук розповів про пошкоджений корабель «Серпухов», загоряння і пошкодження якого в Балтійську Калінінградської області РФ підтвердили Радіо Свобода в ГУР. Плетенчук уточнив інформацію від представника ГУР Андрія Юсова і заявив, що «Серпухов» не збиралися перебазовувати в Чорне море для застосування під час обстрілів України.
Він зазначає, що таке твердження є припущенням, адже таке перебазування було б складним технічно.
Останнім часом, згідно з даними ВМС, Росія майже не виводить своїх кораблів на чергування в Чорному морі через ураження російських суден під час українських ударів.
Росія хоче набрати близько 400 тисяч контрактників до армії у 2024 – розвідка Британії
Росія прагне набрати близько 400 тисяч військовослужбовців за контрактом у 2024 році. Це необхідно для підтримки її сил в Україні, які зазнали втрат, йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Великої Британії 10 квітня.
За даними британської розвідки, ця кількість потрібна також для реалізації оголошених планів щодо збільшення чисельності збройних сил РФ до 1,32 мільйона цього року і до 1,5 мільйони в майбутньому.
Крім того, в Росії триває весняний призов, який розпочався 1 квітня 2024 року.
«Цієї весни планується призвати близько 150 тисяч солдатів у віці від 18 до 30 років, що відповідає числу призовників, призваних раніше. Вони служитимуть 12 місяців у всіх видах збройних сил Росії, але наразі не задіяні на бойових завданнях в Україні», – вказано у повідомленні.
Розвідка вважає, що російські війська в Україні укомплектовані солдатами саме контрактної служби та деякими резервістами, мобілізованими наприкінці 2022 року.
«На солдатів строкової служби зазвичай чиниться тиск, щоб вони вступили на службу за контрактом і несли службу в Україні. Російська влада, ймовірно, не бажає ризикувати бойовими втратами серед солдатів-строковиків, що, ймовірно, буде непопулярним. Втрати серед солдатів-добровольців сприймаються суспільством більш толерантно», – вказано у звіті.
Раніше, президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується на 1 червня 2024 року додатково мобілізувати 300 тисяч військових.
Інформація щодо планів мобілізації в Росії раніше була оприлюднена російськими опозиційними ЗМІ. Медіа «Верстка» повідомляло, що в Росії планують оголосити мобілізацію для посилення угруповання, що воює з Україною, і можливого оточення Харкова, пише російська служба Радіо Свобода. Вказано, що про це виданню розповіли чотири джерела, близькі до адміністрації президента і Міноборони РФ. За їхніми словами, в рамках можливої мобілізації можуть призвати 300 тисяч осіб.
3 квітня речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав спростував заяви про планування в Росії додаткової мобілізації.
Оксана Скрипниченко – з Вугледару Донецької області. 16 квітня 2022 року через війну вона втратила сина, а 5 січня 2024 року – чоловіка. Обидва були військовими, обидва загинули на фронті. Зараз земляки збирають підписи під петиціями про присвоєння їм – Богдану Скрипниченку і Роману Лядському – звань Героїв України. У рідному місті до початку повномасштабної війни Оксана керувала власним рестораном, волонтерила, допомагаючи військовим. І не думала, що втратить усе – найближчих, дім, бізнес.
Про свою трагедію і про те, як тепер намагається ухопитися за життя, Оксана Скрипниченко розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Суд ЄС розпорядився зняти санкції з російських олігархів Авена і Фрідмана
Суд Євросоюзу задовольнив позов російських мільярдерів Петра Авена й Михайла Фрідмана, які вимагали зняти з них санкції Євросоюзу. Співзасновники Альфа-банку були включені до списків санкцій після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
В обґрунтуванні рішення про санкції йшлося про те, що Авен і Фрідман надавали матеріальну чи фінансову підтримку російським особам, які ухвалюють рішення державного рівня, і підтримували дії й політику, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Російські мільярдери це заперечують.
Як йдеться у рішенні суду, жодна з причин, зазначених Євросоюзом при включенні російських олігархів у списки санкцій, не є достатньо обґрунтованою. Євросоюз має можливість оскаржити рішення.
Окрім ЄС, санкції проти Авена і Фрідмана запровадили США, Велика Британія, Україна і низка держав, які підтримують Київ у протистоянні російському вторгненню. На ці юрисдикції рішення суду ЄС не поширюється.
Двох росіян ув’язнили за спробу приєднатися до легіону, що воює на боці України
Військовий суд у Росії 10 квітня засудив двох чоловіків до дев’яти років позбавлення волі кожного у двох різних справах, звинувативши їх у планах приєднатися до легіону «Свобода Росії», який воює на боці України проти окупаційних російських збройних сил.
19-річний Всеволод Куликов із Липецька був засуджений за спробу підпалу військового аеропорту і замах на державну зраду. В’ячеслава Кузнєцова з Татарстану визнали винним у замаху на державну зраду.
І Куликов, і Кузнєцов визнали провину. Три роки вони проведуть у в’язниці, решту шість років – у колонії суворого режиму.
За підрахунками проєкту Радіо Свобода Сибір.Реалії, в 2023 році у Росії відкрили щонайменше 98 справ за статтею про держзраду – максимум в історії сучасної Росії. Тоді ж покарання за цією статтею стало більш жорстким: тепер за нею загрожує довічне позбавлення волі. Правозахисники очікують, що цього року звинувачень у держзраді буде ще більше.
У Кабміні хочуть запровадити електронний реєстр українських школярів за кордоном
В Україні планують запровадити єдиний електронний облік учнів, які перебувають за кордоном, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Як пояснює відомство, сьогодні, як приклад, багато учнів здобувають освіту або ж є екстернами «Міжнародної української школи». Особові справи для вступу до закладу можна надіслати поштою.
«Однак питання полягає в системному рішенні для всіх учнів за кордоном. Так, було розглянуто можливість запровадження єдиного електронного обліку для ведення особових справ учнів», – додає пресслужба відомства.
Під час спеціальної наради під головуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук було запропоновано дозволити «Міжнародній українській школі» приймати особові справи в електронному вигляді. Зокрема й розробити відповідні роз’яснення.
«Також було наголошено, що «МУШ» має стати освітнім осередком, який акумулюватиме всю співпрацю з українськими школами за кордоном», – відзначає пресслужба.
Раніше стало відомо, що з 1 вересня 2024 року всі українські діти, які зараз через війну перебувають у Польщі, будуть зобов’язані піти до місцевих шкіл. Відповідний законопроєкт готує Міністерство освіти Польщі і він вже на завершальному етапі. Про це сьогодні повідомила заступниця міністра Йоанна Муха.
«Укрзалізниця»: внаслідок ранкової атаки на Одесу постраждали двоє працівників
Під час обстрілів об’єктів критичної інфраструктури в Одесі 10 квітня отримали поранення залізничники, йдеться в повідомленні пресслужби «Укрзалізниці».
«Сьогодні вранці, у день визволення Одеси від фашистських загарбників, ворог цинічно обстріляв балістичними ракетами об'єкти критичної інфраструктури. На жаль, під час атаки постраждали двоє залізничників Одеської залізниці, вони з пораненнями та травмами госпіталізовані», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що стан поранених «стабільний», їм надається вся необхідна допомога.
Вночі 9 квітня сили РФ атакувала Україну дронами. Як повідомила місцева влада, уламки збитого БПЛА типу Shahed 131/136 пошкодили приватний будинок та обірвали лінію електропередач в Одеському районі.
За даними українських військових, противник атакував Одещину з літака тактичної авіації з акваторії Чорного моря, застосовуючи, ймовірно, Х-59. Силами протиповітряної оборони знищені 2 ракети над морем.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський запросив Трампа до України та назвав примітивною ідею віддати Росії території – ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський розповів, що він через посередників запросив кандидата у президенти США Дональда Трампа приїхати в Україну та назвав примітивною ідею віддати Росії окуповані території України. Про це він сказав 9 квітня в інтерв’ю німецьким медіа, які входять до медіагрупи Axel Springer.
«Ми висловили бажання, щоб Дональд Трамп приїхав в Україну, щоб він своїми очима побачив ситуацію і зробив певні висновки. Я точно готовий зустрітися з ним», – розповів Зеленський.
За його словами, Трамп сказав, що «він хоче, але не знає, коли зможе це зробити».
Також президент України прокоментував повідомлення Washington Post про нібито «мирний план» Трампа.
«Якщо мова йде про те, що ми просто віддаємо свої території, і якщо це ідея, то ідея дуже примітивна, – сказав Зеленський в інтерв’ю. Я думаю, якщо у Трампа дійсно є власний підхід до швидкого припинення війни, то я був би радий прислухатися до цієї ідеї. Але нам потрібні вагомі аргументи. Нам потрібна не фантастична ідея, а реальна. Це стосується людських життів, ми не можемо жартувати і не можемо ризикувати».
Очільник України зауважив, що будь-яка угода, яка просто віддає землю президенту Росії Володимиру Путіну в обмін на припинення військових дій, відкриє шлях для нових загарбницьких війн у майбутньому.
Раніше видання Washington Post з посиланням на анонімні джерела повідомило, що у Дональда Трампа є план, як завершити війну Росії в Україні. Він нібито планує натиснути на українську владу і змусити відмовитися від територій.
Тим часом радник колишнього президента США Дональда Трампа Джейсон Міллер спростував матеріал видання та назвав це повідомлення фейковим.
Раніше Трамп заявляв, що у разі свого переобрання на посаду президента США він зупинить війну в Україні впродовж 24 годин. За його словами, він збере у своєму кабінеті президентів України і Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна, а з кабінету вони вийдуть уже з мирною угодою. Деталей цього плану Трамп не розкриває.
10 лютого Дональд Трамп заявив, що попередив союзників по НАТО про наміри заохочувати напади Росії на країни, які, за його словами, є «порушниками» і роблять недостатні внески на оборону. У Білому домі засудили цю заяву, назвавши її «жахливою і безглуздою» і такою, що ставить під загрозу національну безпеку США й глобальну стабільність. Протягом свого чотирирічного терміну президентства Трамп часто критикував НАТО і навіть погрожував вивести США з альянсу.
Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про мобілізацію засуджених
Верховна Рада 10 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт про мобілізацію засуджених, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За його словами, за відповідний проєкт закону №11079-1 проголосував 281 нардеп. При цьому «проти» – 0 голосів, утримались 29, не голосували 36.
Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, «ризики, що є в документі по антикорупції та по тяжким злочинам мають прибрати до другого читання».
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
Що Китай хоче досягти посередництвом в російсько-українській війні?
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров нещодавно завершив поїздку до Пекіну, де він зустрівся зі своїм китайським колегою Ван Ї для переговорів на низку «гарячих тем» на тлі жорстокої війни Москви проти України. Китай став близьким дипломатичним союзником Росії, і подібні візити стають все більш поширеними.
Парламент схвалив у першому читанні законопроєкт про посилення покарання за порушення мобілізації
У середу, 10 квітня, парламент у першому читанні проголосував за законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності за порушення правил мобілізації, розповів у телеграмі народний депутат Ярослав Железняк.
Як відзначив Железняк, законопроєкт №10379 підтримали 254 народних депутати.
За його словами, наразі схвалена урядова версія, яка «має багато жорстких норм».
«Вона (урядова версія – ред.) має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті», – додав Железняк.
ОВА: війська РФ обстріляли Харківщину – загинула 14-річна дівчинка, троє поранених
Близько 14.00 10 квітня російські військові обстріляли Липці та Малу Данилівку Харківського району. Внаслідок обстрілу Липців загинула 14-річна дівчинка, повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Постраждали щонайменше двоє людей. 33-річна співробітниця аптеки, яка отримала уламкові поранення, та 16-річний хлопець госпіталізовані», – йдеться у повідомленні.
Також, за словами Синєгубова, війська РФ випустили дві керовані авіабомби по Вовчанську.
«Внаслідок ударів повністю зруйнована поліклініка. На цю хвилину відомо про одного постраждалого, 34-річний чоловік із уламковими пораненнями госпіталізований до медичної установи», – розповіли в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський зустрівся з міністром оборони Литви: говорили про допомогу, гарантії безпеки і дрони
Президент України Володимир Зеленський 10 квітня зустрівся з міністром національної оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом.
«Обговорили важливість подальшого лідерства Литви в міжнародній коаліції з розмінування, розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості, роботу над документом щодо безпекових гарантій, подальшу всебічну підтримку. Дякую за всю допомогу Литви й готовність підтримувати Україну до перемоги», – розповів глава держави у телеграмі.
Водночас литовський міністр повідомив про «конструктивну і гарну» зустріч із Зеленським.
«Я представив увесь наш пакет підтримки, хочу сказати, що він більший, ніж ми планували, і буде ще більшим – ми будемо шукати всі шляхи і можливості для його подальшого збільшення», – заявив він.
За його словами, він також представив Зеленському плани Литви щодо розгортання бойових безпілотників і коаліції з розмінування.