Увечері 13 квітня стало відомо – українські військові успішно поцілили ракетами «Нептун» у ракетний крейсер «Москва» – флагман Чорноморського флоту ВМФ Росії. Міністерство оборони РФ одразу заявило про «повну евакуацію» екіпажу. Згодом висунули офіційну версію: на кораблі нібито здетонував боєприпас, це спричинило пожежу. Пізніше у російських ЗМІ показали кадри із зустрічі головнокомандувача ВМФ Росії з начебто членами екіпажу «Москви». З того часу спростувань, уточнень чи нових даних від військового командування РФ не було.
«Схеми» (Радіо Свобода) вже почали ідентифікацію загиблих. У процесі журналісти знаходять родичів членів екіпажу затонулої «Москви». Одна з них – матір матроса-строковика.
Жінка розповіла, що ввечері 14-го квітня їй зателефонував син, і все що повідомив – йшло всупереч з офіційними заявами російської влади. Зокрема, він підтвердив, що у корабль поцілили українські ракети «Нептун». Він же повідомив про 40 загиблих на крейсері. За словами матері моряка, цей корабель від 24 лютого вже виконував низку бойових завдань, зокрема і на острові Зміїний, а під час останнього походу російські війська планували операцію з висадки морпіхів в Одесі. Редакція не називає її імені з міркувань безпеки.
Матрос вийшов на зв’язок з матір’ю 14 квітня.
«Син мені зателефонував 14-го в сльозах і сказав: «Мамо, ти розумієш, що сталося? У нас запустили 3 ракети! (за даними української влади, по крейсеру «Москва» було випущено дві крилаті ракети «Нептун» – ред.)», – жінка продовжила розповідь. – Частину хлопців евакуювали на фрегат «Макаров». Усіх, хто вижив, доставили до Севастополя. Їм дали телефони, бо вони були, вибачте, лише в трусах і тільниках. У них все там залишилось, і телефони, і документи. Вони без всього».
На той момент жінка вже бачила повідомлення у новинах про «пожежу на кораблі» і запитала в нього про це.
Ні, мамо, це неправда. Ніяка це не пожежа
«Він мені сказав: «Ні, мамо, це неправда. Ніяка це не пожежа». Він не просто так це каже, не з голови взяв. Розповідає мені і плаче від жаху, який пережив. Ну, погодьтеся, що він просто так би це не придумав. І це не шлюпка дерев'яна, яка просто так би спалахнула. Ніхто нічого не пояснює. Я просто не розумію, чому радари на знаменитому крейсері, який був оснащений, не розпізнали ці ракети «Нептун».
Тому тепер жінка відкидає офіційну версію Міноборони РФ про нібито загоряння «Москви» в результаті детонації боєприпасу».
Загинули всі, хто був на палубі, у рубці, хто керував крейсером, хто був на вахті, бо удар стався якраз по палубі
Усього на «Москві», за словами матері російського матроса, перебувало близько 510 людей. Син розповів їй, що знає про 40 загиблих. «За його словами, загинули всі, хто був на палубі, у рубці, хто керував крейсером, хто був на вахті, бо удар стався якраз по палубі… Є поранені з відірваними кінцівками», – каже жінка.
(Таку ж кількість загиблих озвучувала раніше з посиланням на матір одного з членів екіпажу «Нова газета. Європа», а джерело російського видання «Медуза» у Чорноморському флоті РФ повідомило про 37 загиблих, – ред.).
Матір матроса розповіла, що її син на кораблі проходив строкову службу. Як з’ясувалося – з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Він строковик. А як він опинився на крейсері, що виконував завдання – це велике питання
«Він строковик. А як він опинився на крейсері, що виконував завдання – це велике питання. Крейсер брав участь у бойових діях, острів Зміїний, Одеська область. І мій син там же брав участь, як строковик. Це означає що? Невиконання наказів? Невиконання законів?» – каже матір матроса.
Про те, що ані військовослужбовці строкової служби, ані резервісти не задіяні та не будуть задіяні у війні в Україні (те, що в РФ називають «спецоперацією») на початку березня заявляв президент Росії Володимир Путін. У Міноборони також заявляли, що відправлення на війну строковиків – «виключене».
При цьому, матір матроса впевнена – служба її сина була «мирною».
«Ви зрозумійте мене як матір. Я посивіла просто від жаху. Те, що я від нього почула, те, що я подивилася в інтернеті – це страшно, і ворогові не побажаєш такої долі. І це ніби як у мирний час», – заявила вона.
На запитання про те, як в умовах «мирного часу» корабель йшов на бойовий вихід, коли в нього влучили ракети, відбувся такий діалог:
– Ні, це ніякий ні бойовий вихід. Жодного бойового виходу не було. Вони просто йшли у бік Одеси. Це не бойовий вихід.
– Чому до Одеси йшли? Чи планувалась якась операція?
– Операції ніякої не планувалося, вони йшли у бік Одеси для висадки морських піхотинців. Для висадки в Одесі.
– Так це ж бойова операція.
– Ну, я не знаю, може, я неправильно це розумію, але мали «висадитись».
За її словами, у березні сина почали змушувати підписати контракт на службу, але той відмовився. Наразі, стверджує жінка, він перебуває в Севастополі і розповідає, що його товаришів по службі, які погодилися підписати контракт, невдовзі відправлять в Україну.
Тільки з призову мого сина там є хлопці з відірваними кінцівками, є зниклі
«А строковиків, наскільки я зрозуміла з новин та інформації мого сина, відправляють у запас. Тільки з призову мого сина там є хлопці з відірваними кінцівками, є зниклі».
«Всіх хлопців розкидали по різних частинах. Скільки пропали безвісти – невідомо, а враховуючи, що крейсер затонув, там взагалі цифр нема вже. Як їх порахувати, якщо вони розкидані? Таке відчуття, що це зробили спеціально, щоб не змогли порахувати», – каже матір матроса.
У керівництві Чорноморського флоту РФ батькам деталей не розповідають. «З тими родичами, з якими я листуюсь, у них моряки живі, теж якоїсь конкретної інформації немає. Я знаю те, що знають вони. Якихось подробиць немає», – каже жінка.
Російське міністерство оборони досі стверджує, що екіпаж «Москви» був евакуйований після» детонації боєприпасів і великої пожежі. Скільки людей було на борту – не повідомляється. Екіпаж ракетного крейсера, за різними даними, міг становити приблизно від 500 до приблизно 700 осіб. Раніше «Схемам» вдалося встановити особу одного загиблого мічмана «Москви» – Івана Вахрушева, який служив у п’ятій бойовій частині, що відповідала за експлуатаційну безпеку корабля. Про його смерть повідомила його дружина Варвара Вахрушева.
18 квітня видання «Агентство» повідомило ім’я ще одного загиблого на крейсері «Москва», старшого матроса Віталія Бегерського. Ім'я журналістам назвала його двоюрідна сестра. «Бегерський ніс вахту дозорним на правому борту крейсера, його тіло не було евакуйовано», – пише «Агентство» з посиланням на знайомого моряка.
Про загибель Віталія Бегерського його тітці повідомили представники Міноборони РФ, йдеться в публікації. Згідно з його акаунтом у соцмережах, Віталій Бегерський був із Ніколаєвська-на-Амурі. В армію його призвали у липні 2021 року.
У різних телеграм-каналах в ніч на 18 квітня були опубліковані ймовірні перші фотографії і відео пожежі на російському ракетному крейсері «Москва». Справжність фото і відео не підтверджена, проте експерти, що їх коментують, стверджують, що вони виглядають дуже правдоподібно, і корабель на них – це саме «Москва». Хто зняв відео і сфотографував палаючий корабель – неясно.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
