Доступність посилання

ТОП новини

«Фейсбук» блокує сторінки українських крайніх правих через «мову ненависті», але позбутися цього непросто


«Азовський рух» має у своєму складі багатьох ветеранів війни і войовничих членів із відверто неонацистськими поглядами (архівне фото)
«Азовський рух» має у своєму складі багатьох ветеранів війни і войовничих членів із відверто неонацистськими поглядами (архівне фото)

Київ – Український войовничий ультраправий «Азовський рух» і його різноманітні складові використовують соцмережу «Фейсбук» для просування своїх антидемократичних, ультранаціоналістичних послань і залучення нових членів від часу свого виникнення на початку війни проти підтриманих Росією сепаратистів п’ять років тому.

Американська соціальна мережа також стала важливою платформою для поширення діяльності «Азовського руху» в усьому світі і для його спроб легітимізувати себе посеред схожих за ідеями американських і європейських «білих» націоналістів.

«Фейсбук» час від часу блокував чи усував сторінки і групи, пов’язані з «Азовським рухом», коли з’ясовувалося, що вони порушують політику компанії щодо мови ненависті чи змалювання насильства.

Вперше це сталося ще 2015 року, сказали Радіо Свобода члени «Азовського руху».

Але нині, після постійних повторних порушень цьому рухові, який має у своєму складі багатьох ветеранів війни і войовничих членів із відверто неонацистськими поглядами, які брали участь у нападах на ЛГБТ-активістів, табори ромів і жіночі групи, офіційно заборонено мати будь-яку присутність у цій соцмережі, підтвердили Радіо Свобода в «Фейсбуці».

Та й попри цю заборону, яка без оголошень набула чинності кілька місяців тому, непокірливий «Азовський рух» і його члени далі лишаються активними в цій соцмережі під псевдонімами і зміненими іменами. Це наголошує на тому, які труднощі постають перед «Фейсбуком» у боротьбі з екстремізмом на платформі, якою щомісяця активно користується близько 2 мільярдів 320 мільйонів користувачів.

«Організована ненависть» не дозволяється

«Фейсбук» протягом багатьох років намагається впоратися з екстремістським вмістом, але компанію критикують за те, що вона діє надто повільно і лише у відповідь на вже виниклі проблеми.

Питання постало руба в серпні 2017 року, коли платформу використали для організації мітингу прихильників зверхності білої раси в Шарлотсвіллі у штаті Вірджинія у США, який призвів до загибелі людини.

Недавно це питання порушили знову після різанини в Крайстчерчі в Новій Зеландії, внаслідок якої загинули 50 людей. Нападник вів трансляцію вбивств у прямому ефірі на своїй сторінці «Фейсбуку». Компанія заявила, що «швидко усунула і облікові записи стрільця в «Фейсбуці» й «Інстаґрамі», і сам відеозапис», і стирає дописи з похвалою чи підтримкою стрілянини.

Джо Малголл, старший дослідник базованої у Великій Британії антифашистської організації «Надія, а не ненависть» (Hope Not Hate), сказав Радіо Свобода телефоном, що події в Шарлотсвіллі принесли радикальну зміну в тому, що стосується таких компаній соціальних мереж, як «Фейсбук», особливо щодо приділення уваги екстремістам.

Він, зокрема, похвалив цю компанію за її енергійні, за його словами, дії проти ультраправого засновника «Англійської ліги оборони» Томмі Робінсона, який не раз порушував політику «Фейсбуку» щодо мови ненависті.

Але, каже Малголл, «Фейсбук» значно частіше береться до дії тільки після того, як зазнає публічної ганьби.

«Коли здійснюється масовий публічний тиск, вони діють, а коли вони думають, що можуть безкарно нічого не робити, вони нічого й не роблять», – додав він.

Це може пояснити, чому «Фейсбукові» протривало роки, перш ніж вони заблокували «Азовський рух», якому була приділена значна увага засобів інформації після низки насильницьких нападів на меншини 2018 року.

Члени «Азовського руху» і прихильники різноманітних правих рухів палять фальшфеєри під час мітингу перед Верховною Радою України в Києві, 2016 рік
Члени «Азовського руху» і прихильники різноманітних правих рухів палять фальшфеєри під час мітингу перед Верховною Радою України в Києві, 2016 рік

«Фейсбук» не уточнив, що саме перехилило чашу терезів. Але, відповідаючи на запит Радіо Свобода електронною поштою 15 квітня, речниця «Фейсбуку» написала, що компанія усуває облікові записи, пов’язані з полком «Азов», «Національним корпусом» і «Національними дружинами» – військовою, політичною і напіввоєнізованою частинами «Азовського руху», – вже протягом багатьох місяців, посилаючись на свою політику проти «груп ненависті». Речниця не уточнила, коли саме набула чинності ця заборона.

«Фейсбук» у своїй політиці щодо небезпечних осіб і організацій визначає групи ненависті як «будь-які об’єднання трьох чи більше людей, які організовуються під певною назвою, знаком чи символом і ідеологія, заяви чи фізичні дії яких є нападами на людей на підставі їхніх характерних рис, включно з расою, релігійною належністю, громадянством, національністю, статтю, статевим самовизначенням, сексуальною орієнтацією, серйозною хворобою чи інвалідністю».

Захищаючи «український порядок»

«Азовський рух» і його керівництво вважають себе захисниками, як вони кажуть, «українського порядку», тобто неліберального й антидемократичного суспільства. Вони антиросійські і також виступають проти можливого вступу України до Європейського союзу і НАТО.

Їхній ідеал – «Україна для українців», як сказала Радіо Свобода минулого року Олена Семеняка, міжнародний секретар політичного крила «Азовського руху», «Національного корпусу». Символ руху нагадує нацистський знак «вольфсанґель», але рух каже, що це поєднання літер N та I, що означають «національна ідея».

Правозахисні організації, такі, як «Дім свободи», попереджали, що дедалі більша помітність і безкарність «Азовського руху» викликає занепокоєння.

«Крайні праві політичні сили становлять справжню загрозу демократичному розвиткові українського суспільства», – мовилося в недавньому звіті «Фрідом гаус» стосовно «Азовського руху» і схожих груп. Ця загроза – не через політичну підтримку (опитування свідчать, що політичну партію руху, «Національний корпус», підтримує менш ніж один відсоток українців), а через те, що ультраправі «агресивно намагаються насадити в українському суспільстві свій порядок денний, зокрема, застосування сили проти тих, хто має протилежні політичні чи культурні погляди».

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (архівне фото)
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (архівне фото)

Минулого місяця посли країн «Групи семи» в Києві надіслали листа міністрові внутрішніх справ Арсенові Авакову, закликавши його діяти проти груп, які, за словами послів, загрожують зірвати вибори і узурпувати роль Національної поліції України. Посли попросили міністра також розглянути можливість у майбутньому поставити ці групи поза законом.

Аваков пов’язаний із «Азовським рухом» через свій контроль над Національною гвардією, до якої належить полк «Азов».

Лист від «Групи семи» надійшов після того, як Центральна виборча комісія надала дозвіл «Національним дружинам» бути спостерігачами на виборах, а сотні членів «Азовського руху» в окремих випадках у Києві й Черкасах ішли на сутички з поліцією під час протестів проти президента Петра Порошенка на заходах його виборчої кампанії через корупційний скандал навколо близького союзника голови держави.

У Черкасах тоді потерпіли понад 20 працівників поліції, в Києві група закидала іграшковими поросятами поліцію, яка охороняла президентську адміністрацію.

Раніше в березні Державний департамент США назвав «Національний корпус» «націоналістичною групою ненависті» у щорічній доповіді про права людини.

Останніми роками «Азовський рух» залучав тисячі членів до маршів зі смолоскипами під гаслами «Слава Україні! Смерть ворогам!» Рух заявляє, що охоплює загалом близько 10 тисяч членів і здатний мобілізувати й вивести на вулиці близько двох тисяч членів протягом кількох годин. Значна частка його рекрутування була здійснена завдяки яскравим відеороликам і рекламі його бійцівських клубів, концертів хардкорних гуртів чи модних ліній одягу, які рекламувалися через «Фейсбук» та інші соціальні мережі.

Усе ще в «Фейсбуці», але переходять деінде

Значної частини цього після заборони в «Фейсбуці» там більше немає. Але частина, ймовірно, ще лишається, бо численні фракції й лідери «Азовського руху» ще залишилися на цій платформі або відкрили нові облікові записи після ліквідації попередніх, свідчить дослідження Радіо Свобода.

Наприклад, полк «Азов», офіційну сторінку якого з цією назвою, «Полк «Азов», усунули кілька місяців тому, відкрив нову, з новою назвою: «Твій полк».

Так само відреагували на заборону і його лідери, як і «Національний корпус» і «Національні дружини»: вони відкрили десятки нових облікових записів під дещо зміненими назвами, щоб соцмережі було важче вистежити їх. Простий пошук приніс 16 квітня понад десяток чинних облікових записів.

Олена Семеняка – міжнародний секретар «Національного корпусу», політичного крила «Азовського руху» (архівне фото)
Олена Семеняка – міжнародний секретар «Національного корпусу», політичного крила «Азовського руху» (архівне фото)

Семеняка мала принаймні два особисті облікові записи, які усунув «Фейсбук». Але їй належать іще принаймні два, з різними написаннями її імені, які досі працюють – як і сторінка групи, якою вона керує.

У дописі на одному з них 11 квітня Семеняка написала після ліквідації її первісного облікового запису, що «Фейсбук» «стає дедалі більше антиінтелектуальним».

«Якщо хочете зберегти контакт, підпишіться, будь ласка, на деякі інші тимчасові і постійні платформи», – продовжила вона, додавши посилання на свій обліковий запис у соцмережі «Інстаґрам» – яка теж належить компанії «Фейсбук».

І, наголошуючи на новій популярній платформі серед крайніх правих та інших екстремістських груп, вона також оголосила про відкриття нового облікового запису «Національний корпус» міжнародний» – у месенджері «Телеґрам».

  • Зображення 16x9

    Крістофер Міллер

    Крістофер Міллер (Christopher Miller) – колишній кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Понад 10 років працював у Києві, висвітлював події в Україні й інших післярадянських державах. Із 2020 року – кореспондент видання BuzzFeed News у Нью-Йорку.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG