Здається, що розмова про боротьбу з корупцією та зусилля зменшити вплив олігархів до мінімуму йдуть в Україні щороку.
Але перспективи істотних змін, як сніг навесні, мають тенденцію танути, залишаючи спустошений краєвид, який надто добре знайомий прихильникам реформ як всередині країни, так і за її межами.
Отож не дивно, що кількість звільнень високопоставлених чиновників та заголовки про корупційні розслідування змусили деяких спостерігачів скептично поставитися до того, що ці дії будуть більше реальними, ніж показовими.
Але оскільки Україна перебуває в лещатах нищівної російської спроби захопити країну силою, експерти кажуть, що шанси для уряду, який повинен вирішити проблему, яка охоплює його розвиток з моменту здобуття незалежності в 1991 році, є вищими, ніж будь-коли раніше.
Деякі аналітики вважають, що так, як і сама війна, це зараз екзистенційне питання для України.
Майже рік після того, як Росія розпочала широкомасштабне вторгнення, різко загостривши конфлікт, який триває на сході країни з 2014 року, Сполучені Штати та Європейський союз щомісяця надають Україні мільярди доларів військової та фінансової допомоги, щоб вона змогла захистити себе.
Оскільки кінця війни не видно, а загальна сума обіцяної іноземної допомоги перевищує 100 мільярдів доларів, велика кількість політиків і виборців у США та ЄС запитують себе, чи це не за надто багато.
Можливим знаком фундаментальних змін щодо толерантності до корупції – минулого місяця український уряд одразу відреагував на розслідування ЗМІ, які опублікували докази ймовірного зловживання під час закупівлі продуктів харчування для військових, звільнивши деяких чиновників, тим часом як інші добровільно пішли у відставку.
Через два тижні після публікації цієї історії президент Володимир Зеленський змінив п’ятьох очільників областей, п’ятьох обласних прокурорів, кількох заступників міністрів та виконувача обов’язків голови Державної митної служби в найбільшій кадровій перестановці з моменту початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Українські силовики також провели обшук вдома в Ігоря Коломойського, впливового бізнесмена, який в очах деяких західних чиновників є уособленням проблеми ймовірної корупції між державою і так званими «олігархами».
У минулому це було б, ймовірно, проігноровано. Це початок потенційно глибокої і корисної прискореної еволюції режиму управління, спричиненої війноюДейвід Далтон
Дейвід Далтон, старший аналітик британської фірми Dragonfly Intelligence та автор книги «Українська олігархія після Євромайдану», сказав, що це «велика зміна», коли український уряд діє на основі повідомлень про корупцію на високому рівні.
«У минулому це було б, ймовірно, проігноровано, – сказав Далтон в інтерв’ю з Радіо Свобода. – Це початок потенційно глибокої і корисної прискореної еволюції режиму управління, спричиненої війною».
Разом з іншими експертами він попередив, що боротьба з корупцією «ще не інституціоналізована і пізніше все ще може повернутися назад».
Видання Zn.ua повідомило 21 січня, що Міністерство оборони України закупило продукти харчування, в тому числі яйця і картоплю, для своїх військ за завищеними цінами. Це викликало обурення в країні і змусило уряд влади розпочати розслідування.
Декількох чиновників звільнили і заступник міністра оборони, відповідальний за закупівлі, пішов у відставку.
Також міністр оборони Олексій Резніков може піти у відставку: голова партії Зеленського «Слуга народу» заявив 5 лютого в парламенті, що Резнікова переведуть до іншого міністерства – хоча наступного дня він сказав, що цього тижня жодних змін у військовому керівництві не очікується.
Резніков заперечує будь-які правопорушення і заявляє, що системі закупівель потрібні реформи. Його колишнього заступника В’ячеслава Шаповалова, який відповідав за матеріально технічне забезпечення армії, затримали і наразі проти нього ведеться кримінальне розслідування.
Пішов у відставку і Кирило Тимошенко, який був заступником керівника Офісу президента України, який відповідав за регіональну політику і раніше працював над виборчою кампанією Зеленського, після повідомлень ЗМІ, що він користувався дорогими автомобілями.
В Україні багато повідомляють про корупцію, але часто немає жодної відповідальностіОрися Луцевич
Експерти зазначають, що впродовж минулих років боротьба з корупцією часто затягувалася, не приносячи значних результатів: розслідування оголошували, людей затримували, але з цього було мало результатів.
«В Україні багато повідомляють про корупцію, але часто немає жодної відповідальності. Справи високопоставлених людей ніколи не розслідуються належним чином», – сказала в інтерв’ю з Радіо Свобода Орися Луцевич, керівниця Українського форуму в Chatham House, лондонської дослідницької організації, що базується в Лондоні.
Урок суперника
Але в умовах війни, коли українці страждають економічно та емоційно, а Київ сильно залежить від західної допомоги, адміністрація Зеленського має «невеликий простір для маневрування» і їй треба боротися з корупцією безпосередньо, каже Луцевич.
Далі заявляє, що тиск на боротьбу з корупцією з боку громадян України та західних чиновників «зараз набагато більший – це питання життя і смерті, без перебільшення».
Це також питання політичного виживання, каже Роман Кравець, політичний оглядач інтернет-газети «Українська правда».
Попередник Зеленського, Петро Порошенко, повільно реагував під час своєї виборчої кампанії 2019 року на звинувачення в тому, що син його бізнес-партнера забирав гроші у скрутної фінансово армії – що завдало серйозної шкоди його рейтингу. Порошенко з великим відривом програв Зеленському у другому турі голосування.
Зеленський з командую розуміють потреби суспільства. Щоб не поставити під загрозу всю свою владу, вони почали прислухатися до громадської думки і ухвалювати швидкі рішенняРоман Кравець
Зеленський «зрозумів це, він прожив це і він не хоче брати на себе негативи інших людей», сказав Кравець Українській редакції Радіо Свобода.
За його словами: «Зеленський з командую розуміють потреби суспільства. Є багато злоби, люди дуже гостро реагують на деякі несправедливі речі. І для того, щоб не поставити під загрозу всю свою владу, вони почали прислухатися до громадської думки і ухвалювати швидкі рішення».
Тетяна Шевчук, юридична радниця Центру протидії корупції у Києві, зазначила, що звільнення з посад є позитивним сигналом, але не вирішує основні проблеми слабких інституцій.
Шевчук далі заявляє, що «нам потрібні системні реформи і їхня цільність. Деякі реформи вже у процесі, але ще багато чого треба зробити».
«Я сподіваюся, що найближчими місяцями відбудуться реальні розслідування і судові переслідування, але мій внутрішній скептик каже, що це може бути тільки тимчасовим явищем», – продовжує Шевчук.
Звільнення п’яти очільників областей і п’яти обласних прокурорів було пов’язане з обіцянкою Зеленського очистити країну від корупції після скандалу із закупівлями продуктів харчування для військових.
Але деякі спостерігачі побачили у цьому інші мотиви.
Кравець сказав, що виявляються також аспекти силової гри. За його словами, п’ять звільнених регіональних лідерів були близькі до Тимошенка, помічника Зеленського, який подав у відставку.
Андрій Єрмак, колишній начальник Тимошенка і людина, яку багато хто вважав другою за впливом людиною в Україні, міг використати громадську реакцію проти Тимошенка, щоб витіснити конкурента та консолідувати владу, вважає Кравець.
За його словами, «Єрмак по суті хоче бути єдиним, до кого прислухається президент». Прессекретар Єрмака Даша Зарівна, не відразу відповіла на електронний запит про коментар.
У твіті, опублікованому 2 лютого після телефонної розмови з американським колегою, радником з національної безпеки Джеком Салліваном, Єрмак заявив, що Зеленський і його влада «налаштовані зробити свій внесок в очищення органів влади від корупційних ризиків».
Європейський вибір
Водночас дехто висловлює сумніви щодо чесності обшуку, проведеного 1 лютого Службою безпеки України (СБУ) вдома в Ігоря Коломойського, який відбувся за день до прибуття чиновників ЄС до Києва, частково, щоб обговорити потенційне майбутнє членство України в ЄС.
Україна отримала статус кандидата у червні.
Але Брюссель наполягає на тому, що, хоча він підтримує українське бажання вступити до ЄС, Києву спочатку необхідно реалізувати широкий спектр демократичних та економічних реформ і викорінити ендемічну корупцію. У жовтні Європейська комісія опублікує поглиблену оцінку прогресу реформ в Україні.
У своїй останній щорічній публікації від 31 січня Transparency International поставила Україну на 116 місце зі 180 країн за індексом сприйняття корупції – нижчі показники означають вищий рівень сприйняття корупції. Глобальна організація громадянського суспільства зазначає, що за останнє десятиліття Україна значно покращила свої показники, але ще багато чого потрібно зробити для посилення державних інституцій.
Для деяких людей на Заході ніхто не уособлює цю проблему більше, ніж Коломойський, який уособлює фундаментального представника українського капіталізму 1990-х років.
Незвичайним кроком, який сприймається як сигнал Зеленському щодо боротьби з корупцією, стало те, що в березні 2021 року адміністрація президента США Джо Байдена публічно оголосила, що забороняє Коломойському та його родині в’їзд до США «через його причетність до корупції», яка, за словами держсекретаря Ентоні Блінкена, «підірвала верховенство права та віру української громадськості в демократичні інститути».
У серпні 2020 року, за кілька місяців до цього, Міністерство юстиції подало цивільну справу у штаті Флорида про арешт кількох комерційних будівель у США, які належали Коломойському, звинувативши його у придбанні майна за відмиті гроші. Міністерство юстиції також проводить кримінальне розслідування з цього приводу.
ЗМІ, підконтрольні Коломойському, підтримали кандидатуру Зеленського на президентських виборах у 2019 році – це викликало побоювання, що політично недосвідчений комік і телеведучий буде залежним від олігарха.
Незважаючи на те, що Зеленський тримався на відстані від Коломойського, українська прокуратура не звинуватила олігарха протягом чотирьох років Зеленського президентства, попри розповсюджені підозри у фінансових злочинах.
Національний банк України стверджував, що Коломойський «викачав» 5,5 мільярдів доларів зі свого власного кредитора – «Приватбанку» –змусивши владу рятувати його у 2016 році, щоб запобігти економічній катастрофі.
Влада заявила, що обшук помешкання Коломойського, проведений агентами державної безпеки 1 лютого, базувався на звинуваченнях у розкраданні 1 мільярда доларів з нафтових активів, якими Коломойський частково володів разом з державою.
За словами Шевчука, це виглядало «як шоу перед самітом ЄС».
СБУ звинуватила Коломойського у злочині і не повідомила про результати обшуку.
У своєму нічному зверненні до нації ввечері перед самітом Зеленський заявив, що його уряд «продовжить боротьбу з внутрішнім ворогом» – маючи на увазі корупцію – і пообіцяв, що «будуть нові кроки».
Це було б приємною новиною для Європейської комісії, яка встановила сім груп вимог, які Україна повинна виконати перед тим, як розпочнеться процес вступу до ЄС. Багато з них стосуються судової та правоохоронної реформ, які лежать в основі проблеми корупції.
З моменту здобуття незалежності три десятиліття тому правоохоронні органи та суди України регулярно були використані як інструменти впливу олігархами та політиками, які прагнули звести рахунки з опонентами, зашкодити їхньому бізнесу чи зупинити розслідування.
Дані про реформу
Зеленський обіцяв зламати цю закам’янілу систему і привести Україну до ЄС. Прийшовши до влади, він швидко сформував уряд, який складався з молодих чиновників.
Але він звільнив їх, а також свого шанованого прокурора Руслана Рябошапку всього через кілька місяців на посаді на тлі повідомлень про негативну реакцію щодо приватних інтересів, а також олігархів, розчарувавши прихильників вдома і за кордоном.
Його нову прокурорку Ірину Венедіктову вважали лояльною. Вона вела кримінальні справи проти Порошенка, попередника і суперника Зеленського, викликаючи занепокоєння, що ці справи були політично мотивованими, залишаючи Коломойського недоторканним.
Експерти кажуть, що результати боротьби Зеленського з корупцією на сьогодні неоднозначні. За їхніми словами, його здатність проштовхувати закони, які реформують судову систему, була частково зведена нанівець втручанням у діяльність антикорупційних установ.
Зокрема, його офіс також місяцями відкладав призначення Олександра Клименка на посаду керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), сподіваючись призначити бажаного кандидата.
Клименко розпочав розслідування щодо Олега Татарова, заступника керівника офісу Зеленського у 2020 році, коли працював у Національному антикорупційному бюро (НАБУ).
США та ЄС назвали цю затримку «незрозумілою і невиправданою».
Офіс Зеленського також у 2021 році намагався звільнити тодішнього керівника НАБУ Артема Ситника після того, як він розпочав розслідування щодо нецільового використання коштів, виділених на боротьбу з COVID-19.
НАБУ і САП є незалежними від Генеральної прокуратури, а ВАКС від інших українських судів. Це робить їх міцними інструментами боротьби з корупцією.
Їх створення було обумовлене з Заходом в обмін на допомогу після падіння влади дружнього до Москви президента Віктора Януковича у 2014 році, чиє правління було заплямоване звинуваченнями у масштабній корупції, після багатомісячних масових протестів, відомих як «Євромайдан».
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін в інтерв’ю на початку цього року заявив, що НАБУ і САП досягли «дійсно вражаючих результатів» з моменту призначення Клименка в червні.
Минулого року антикорупційні органи розслідували 37 справ, 33 з яких виграли.
Наскільки серйозно Зеленський налаштований на боротьбу з корупцією, буде видно з того, чи захистить НАБУ, САП і ВАКС від втручання, вважають Луцевич і Шабунін.
Щоб зірвати розслідування, держава може спробувати передати справи від НАБУ до прокуратури або Служби безпеки (СБУ), попередив Шабунін в інтерв’ю.
Це вже було раніше. Розслідування Клименка щодо Татарова передали Венедіктовій, а потім скасували.
НАБУ місяцями розслідувало фінансові операції Коломойського з державними нафтовими компаніями перед обшуком СБУ 1 лютого. СБУ також може спробувати перебрати цю справу.
«Нам треба дивитися, чи немає перешкод їхній діяльності з високих кабінетів, тому що саме в цьому є проблема, – сказав Луцевич. – Треба стежити за їхніми діями, а не за їхніми заявами».
(Українська редакція Радіо Свобода брала участь у цьому звіті)
