Доступність посилання

ТОП новини

Євросоюз: батіг друзям, пряник – ворогам?


Олександр Лукашенко і незаконні мігранти на кордоні ЄС (колаж)
(Рубрика «Точка зору»)

(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)

Як повідомило видання Politico, 19 листопада 2021 року Європейська комісія надіслала листи до Польщі та Угорщини як перший крок до запуску механізму обмеження фінансування ЄС у прив’язці до верховенства права.

Польщі поставлені питання щодо незалежності судової влади та поваги до законодавства ЄС, до Угорщини існують претензії стосовно державних закупівель, ризику конфлікту інтересів та корупції.

На відповідь країнам надано 2 місяці, після чого Єврокомісія ухвалить подальше рішення щодо санкцій. Якщо вони вступлять в дію, це стане першим випадком в історії ЄС.

Залишимо за рамками державу, міністр закордонних справ якої розцінює критику контракту з російським «Газпромом з боку України як втручання у внутрішні справи, після чого отримує від президента Росії Путіна орден за внесок у розвиток російсько–угорських відносин.

Президент РФ Володимир Путін і міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Угорщина. Будапешт. 28 серпня 2017 року
Президент РФ Володимир Путін і міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Угорщина. Будапешт. 28 серпня 2017 року

Водночас пригадаймо, що місяць тому «польська» тема стала однією з основних на саміті ЄС 21–22 жовтня у Брюсселі, де більшість європейських лідерів розкритикували Варшаву за порушення цінностей ЄС. Іншим топ–питанням цієї зустрічі на вищому рівні саміту стало реагування на штучно створену міграційну кризу на польській ділянці східного кордону ЄС та підготовка п'ятого пакету обмежувальних заходів проти режиму Лукашенка в Білорусі.

В результаті 15 листопада Рада ЄС розширила список критеріїв, за якими можуть запроваджуватися санкції щодо Білорусі, додавши до них «інструменталізацію мігрантів» (використання мігрантів як інструмента в досягнення політичних чи інших цілей цілей – ред.).

Список осіб та організацій, до якого планується включити авіакомпанії, турфірми та чиновників, причетних до перевезення мігрантів і їхню доставку до кордонів Білорусі з Польщею, Литвою та Латвією, які є членами ЄС і Шенгенської зони досі формується, коли саме ці санкції буде ухвалено, достеменно невідомо.

Не всі готові розірвати відносини з Білоруссю

Однак лунають і скептичні оцінки та сумніви у здатності ЄС реально вплинути на Лукашенка, особливо зважаючи на те, що санкції мають бути спільним рішенням всіх 27 держав-членів Євросоюзу. Проте не всі з них готові до ще більшого розірвання економічних відносин з Білоруссю.

Складним питанням, наприклад, є накладання санкцій на авіакомпанії з інших країн, що виконують рейси до Білорусі. У такому разі довелося б запроваджувати нові санкції й проти Росії, а до цього готові далеко не всі. Звучать й оцінки, що така нерішуча політика може зберегтися щонайменше до того, як новосформований уряд у Німеччині розбереться з першочерговими завданнями, а цілком ймовірно – і навіть до президентських виборів у Франції, які відбудуться у квітні 2022 року.

І це незважаючи на те, що сумнівів щодо участі Москви в цьому різновиді гібридної агресії у Євросоюзі начебто немає. «Ми всі переконані в тому, що ключ до вирішення проблеми знаходиться в Москві», – ще 20 жовтня заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеєгофер, додавши, що білоруська влада не могла б «нічого цього робити без як мінімум інформування або схвалення Москви». А за повідомленнями польських спецслужб, близько 20% затриманих мігрантів мають зв'язки з Російською Федерацією, жили або працювали там якийсь час.

Та й зараз ситуація на кордоні не менш гостра.

За повідомленнями польських відомств організована група із 200 агресивно налаштованих іноземців знову намагалася здійснити силовий прорив на територію Польщі.

Загалом польські прикордонники фіксують щодоби кілька сотень спроб нелегального перетину.

На думку 47% поляків, влада повинна звернутися за допомогою ЄС, зокрема Frontex, а близько третини підтримує будівництво стіни на кордоні з Республіки Білорусь.

Внутрішні проблеми Польщі і ЄС

Ускладнює ситуацію і те, що зараз Польща потерпає від чергового сплеску епідемії коронавірусної інфекції, за позаминулу добу – понад 28 тис. нових заражень.

Тимчасом 16 листопада п’ять основних політичних груп в Європарламенті (правоцентристська Народна партія, соціалісти, ліберальні Renew Europe, Зелені та Об’єднані ліві) спільно звернулися до Європейської комісії з вимогою заморозити фінансування Польщі, поки «націоналістичний уряд не стане поважати верховенство права і примат права ЄС».

Йдеться про суму в 23,9 мільярда євро грантів і 12,1 мільярда дешевих позик з фонду відновлення ЄС, які Варшава могла б отримати для відновлення економіки після пандемії COVID–19.

Водночас досі триває дискусія про європейське фінансування фізичної захисної інфраструктури на кордоні (йдеться не лише про допомогу Польщі, а й балтійським країнам). У своїй заяві Європейська комісія, яка скептично ставиться до цієї ідеї, підкреслює, що «всі заходи, вжиті для управління зовнішніми кордонами ЄС, повинні бути пропорційними і повинні поважати основні права та права, що випливають із законодавства ЄС про притулок». Це, тим не менше, не впливає на рішучість уряду Республіки Польща її збудувати.

Кому батіг, а кому пряник?

Отже, проблема непроста і зрештою викликає обґрунтоване запитання – до кого ЄС скоріше застосує насправді відчутні санкції: до винуватців гострої міграційної кризи на його кордоні, чи до держави, яка, хоч і не має іншого вибору, проте у цій ситуації охороняє кордон всього ЄС?

Залишається сподіватися, що європейська солідарність все ж візьме гору над важливими, проте в умовах зовнішньої агресії та загроз, які ще додатково може створити запуск «Північний потік 2», таки другорядними розбіжностями. Дуже б не хотілося бачити зловтіху від внутрішніх суперечок у спільній європейській родині в очах лихих сусідів по інший бік паркану.

Анатолій Курносов – експерт Центру політичних студій «Доктрина»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG