Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 12:28

Українсько-російські угоди як віддзеркалення корпоративної боротьби і привід для депресії


Президент Росії Дмитро Медведєв зустрічається зі своїм українським колегою Віктором Януковичем у Москві, 5 березня 2010 року

Прага – Нове українсько-російське партнерство призводить до демонтажу української держави, вважає переважна більшість учасників опитування на сайті Радіо Свобода (72 відсотки). Ще 11 відсотків припускають, що це перемога Росії. Меншість переконана, що йдеться про досягнення України (4 відсотки), чи про повернення до колишньої дружби (13 відсотків). В цьому опитуванні, яке не претендує на соціологічну точність, взяли участь майже три тисячі осіб. Що ж криється за зближенням між Москвою і Києвом і чи справді на кону державність України?

Мало хто сумнівається в тому, що більшість українців виступає за дружні відносини з Росією, але якою ціною? Невдовзі після того, як у квітні Віктор Янукович домовився зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим про продовження базування Чорноморського флоту Росії в Криму в обмін на здешевлення російського газу для України, соціологи з української компанії Reseacrh & Branding Group повідомили, що більшість українців (58 відсотків) загалом схвалює такі угоди. Але відразу ж посипалися звинувачення, що це опитування організувала влада (у компанії це заперечують). Радіо Свобода звернулося до інших відомих українських соціологічних установ. У Центрі Разумкова, Київському міжнародному інституті соціології та Фонді «Демократичні ініціативи» сказали, що наразі ще не мають свіжого зрізу громадської думки про зближення між Україною і Росією.

Тим часом перехожі на Хрещатику, яких розпитував кореспондент Радіо Свобода, не скупилися на оцінки. «Це шароварство наше перед Росією, яке було, є і буде ще багато років, мабуть. Суть в тому, що в Москви на всіх наших чільних керівників є якісь компромати, від шапок до мільярдів», – вважає менеджер Сергій.

Із Росією дружити неможливо, це сусід України, з яким треба мати справу, але не втрачати глузд, погоджується пенсіонер Володимир. «Думаю, що і Янукович, вірніше, ті, хто за ним стоїть, вони це розуміють. Інакше у них все заберуть і кінчиться це Радянським Союзом, тільки під іншою назвою», – попереджає киянин.

«Це успіх Росії, їхня маленька перемога, але до чого вона далі призведе – ще невідомо», – сумнівається медсестра Марія.

Про загрозу авторитаризму в Україні

Думки ж відомих політологів про нову сторінку в російсько-українській співпраці теж розійшлися. Нове партнерство вигідне обом державам, вважає директор Центру Росія-Євразія у Німецькій раді зі зовнішньої політики Александр Рар.

«Це партнерство на комерційному ґрунті. Україні потрібна економічна допомога й інвестиції у той час, як Європейський Союз зараз не має грошей і політичної волі їй допомогти. Крім цього, для України відкриваються ринки на сході, які раніше були закриті. Для Росії це також виграш, бо Україна не входитиме до НАТО і відмовляється від того, щоб бути частиною Заходу», – сказав Радіо Свобода німецький політолог.

Александр Рар не може собі уявити, щоб Україна пожертвувала своїм суверенітетом і всім, що будувала останні два десятиліття, а в Росії, на його думку, не має ні економічних, ані військових важелів, щоб демонтувати українську державність.

«Я не бачу здачі суверенітету. Те, що далі стоятиме російський флот – це суто символічний акт, а відмова від входження в НАТО – це думка наразі й більшості українського населення», – каже Рар.

Ще від початків відновлення незалежності Україна постійно балансувала у відносинах між Заходом і Росією. Але промосковський крен, який здійснив Президент Віктор Янукович, може мати небезпечні наслідки, вважає інший західний експерт, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон. Його турбує посилення російського впливу у стратегічних галузях української економіки.

При цьому британський політолог переконаний, що українська влада пішла на зближення з Росією заради того, щоб зміцнити свої внутрішньополітичні позиції.

«Існує велика загроза побудови квазіавторитарного режиму в Україні. Януковичу це значно легше робити, граючи в гру пошуку рівноваги між Росією і Заходом набагато ближче до Росії. А Росія не проти, вона напевно цілком задоволена тим, що Янукович консолідує владу», – сказав Радіо Свобода Ендрю Вілсон.

Влада й опозиція мазані одним миром

Проблема полягає в тому, що в економічних відносинах із Росією влада й опозиція в Україні мало чим відрізняються по суті. А корпоративну боротьбу прикривають різнокольоровими політичними гаслами, вважає завідувач кафедрою політичної аналітики і прогнозування Національної академії державного управління при Президентові України Сергій Телешун. На його думку, сьогодні через українсько-російську співпрацю розгорілася не змістовна, а психологічно-інформаційна війна.

«Зверніть увагу, за що б’ється опозиція і влада – за монополії. Всі хочуть контролювати великі ресурси. Для опозиції ключове питання, щоб не віддали «Нафтогаз», авіаційну складову, атомну. І влада, і опозиція мають корпоративні інтереси в цьому секторі. Все інше – це значною мірою політична тріскотня», – говорить Сергій Телешун.

Коли український політолог проглядав попередні нафтогазові документи, які спершу «не міг отримати ні Президент, ні Верховна Рада» і сьогоднішні, то, за його словами, так і не зрозумів, чим вони відрізняються.

«В чому полягає різниця між Україною і Росією? У них поєднання корпоративних і державних інтересів. Інше питання – яким шляхом: автократичним, диктаторським, таке інше. У нас корпоративні інтереси газового, авіаційного, вугільного лобі не співпадають з національними інтересами. Вони користуються політичною демагогією, отримуючи надприбуток від влади, від ресурсів і від незалежної держави», – сказав Радіо Свобода доктор політичних наук, професор Сергій Телешун.

Нове зближення між Україною і Росією він оцінює як пошук нового формату у відносинах між старими партнерами та опонентами.

Неприємна сторінка історії, але не вектор

Таку співпрацю важко назвати партнерством, переконана доктор історичних наук, провідний науковий співробітник московського Центру Карнегі Лілія Шевцова. На думку російського експерта, головна мета активізації діалогу між Москвою і Києвом – це спроба зберегти статус-кво з обох боків.

«Збереження Чорноморського флоту є символом і симптомом старої російської державності. Ми з неї не вистрибнули. А з боку України очевидно, що пан Янукович захотів зберегти свій статус кво, в тому числі й архаїчну структуру української економіки за рахунок російської ціни на газ», – вважає російський політолог. Через це, за її оцінкою, Янукович втратив момент для початку реформ в Україні.

Разом з тим Лілія Шевцова є оптимістом щодо перспектив української державності. На її думку, Україна вже зробила такі кроки у справі утвердження національної ідеї та європейських цінностей, що цей рух уже не зупинити.

«Гадаю, що такі дурниці, на кшталт російсько-українського торгу Медведєва-Януковича, таку традицію не перервуть. А те, що ви відійдете в бік, зупинитеся, можливо впадете в депресію – це ймовірно. Але думаю, що в української нації знайдуться сили для того, щоб ця неприємна сторінка вашої історії не стала вашим вектором», – сподівається експерт Центру Карнегі.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG