Доступність посилання

ТОП новини
19 Червень 2019, Київ 03:38

Війна на мовно-культурному полі: соціологія, Maruv і Зеленський


(Рубрика «Точка зору»)

У спадок від Російської імперії Україна отримала викривлену мовну ситуацію, внаслідок чого на її території точиться конкуренція між двома мовами. Українській після здобуття незалежності має належати державотворча роль консолідації населення, що означає впровадження її у визначених державою сферах на всій території країни. Водночас кожне розширення вжитку державної мови передбачає звуження використання російської мови, а Росія – не та країна, яка поступається тим, що вважає своїм завоюванням.

Закономірно, що зміна вектора мовно-культурного розвитку з проросійського на український мала здійснюватись передусім шляхом відповідного виховання молодшого покоління.

За 27 років незалежності в Україні вже виросла молодь, яка мала стати якщо й не всуціль українськомовною, то принаймні позбавленою комплексу залежності від російського світу.

Натомість соціолінгвістичні дослідження і деякі знакові події в нашому культурному й політичному житті не дають підстав для оптимізму.

Що показало соціолінгвістичне опитування старшокласників у Чернігові

Аспірантка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Світлана Немировська, яка вивчає мовну ситуацію Чернігова, провела в цьому місті у 2018 році опитування старшокласників. Було опитано 677 учнів віком від 15 до 17 років. Більшість з них (88%) проживають у Чернігові від народження та ідентифікують себе як українців (96,2%). Попри це, 41,6% опитаних школярів вважають рідними і українську, і російську мови однаковою мірою, лише українську – 32,7%, російську – 19,6%, іншу – 3,8% і 2,3% респондентів не визначились.

Отже, бачимо, що колишня радянська настанова на визнання українцями рідною не лише своєї, а й російської мови продовжує успішно впливати на чернігівську молодь, народжену в незалежній Україні.

Під час акції біля Київської міської держадміністрації проти русифікації шкіл і дитячих садків у столиці України. Київ, 1 червня 2011 року
Під час акції біля Київської міської держадміністрації проти русифікації шкіл і дитячих садків у столиці України. Київ, 1 червня 2011 року

Наступні результати опитування демонструють ще гіршу картину, яка, властиво, й показує, чим має завершитися проект «двох рідних мов». У повсякденному вжитку чернігівських школярів абсолютно домінує російська мова. Українською говорить лише 2% старшокласників, 4,4% відповіли, що спілкуються суржиком, решта ж є російськомовними.

Інше дослідження, проведене в 2016 році в Чернігові серед всіх вікових груп, показало вищий відсоток використання української мови (13%) та обох мов однаковою мірою (33%). Але різниця у зіставленні з опитуванням молоді свідчить про те, що українською говорять лише представники старшого покоління. Це підтверджує й той факт із дослідження С. Немировської, що українською або обома мовами школярі послуговуються переважно при спілкуванні з бабусями і дідусями, хоча й тут показник є низьким (14,5%).

Таким чином, результати соціологічного опитування 2018 року свідчать про занепад державної мови в стародавньому українському місті, що розташоване всього у 130 кілометрах від столиці.

Така ситуація, властива не лише Чернігову, а й деяким іншим містам, свідчить про провал гуманітарної, а частково й освітньої політики в нашій державі.

Школярки під час свята з нагоди початку нового навчального року в одній із середніх загальноосвітніх шкіл у столиці України. Київ, 1 вересня 2018 року
Школярки під час свята з нагоди початку нового навчального року в одній із середніх загальноосвітніх шкіл у столиці України. Київ, 1 вересня 2018 року

Причини домінування російської мови в молодіжних середовищах України

Хоча статистика кількості шкіл із українською мовою навчання має засвідчувати успішну українізацію освіти, їй суперечить поширена практика формального ставлення багатьох вчителів до української мови – вони вживають її лише на уроках, а на перерві і на шкільних святах переходять у спілкуванні з учнями на російську.

Така поведінка педагогів формує у свідомості школярів функціональний розподіл двох мов: українську вони сприймають як офіційну мову формальної комунікації, а російську – як значно привабливішу мову товариського спілкування й розваг.

На закріплення саме такого стереотипу у ставленні до двох мов потужно працювала, починаючи з другої половини 1990-х років, майже вся мас-медійна сфера країни, передусім привласнені олігархами телевізійні канали.

Присутність української мови в телеефірі зводилась до офіційної інформації, натомість вся розважальна сфера стала цариною російства. До недавнього часу майже на всіх телеканалах панувала продукція, завезена з Росії або ж створена в Україні, але так само російськомовна.

Так Росія, отримавши від українського керівництва карт-бланш на володіння найефективнішими інструментами впливу на виховання молодшого покоління українців, виграла війну з Україною на мовно-культурному полі. Разом з російською мовою і через посередництво російської масової культури в свідомість молодих людей впроваджувались міфи російської державності, російське світобачення і світосприйняття, російські культурні коди і поведінкові стереотипи.

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час Всеукраїнського форуму «Захистимо мову – збережемо Україну». Київ, 25 вересня 2012 року
Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час Всеукраїнського форуму «Захистимо мову – збережемо Україну». Київ, 25 вересня 2012 року

Плоди тривалого перебування молоді в такому інформацйно-культурному просторі виразно продемонстрували дві недавні події в нашому культурному і політичному житті – голосування за Maruv під час конкурсного відбору на «Євробачення» і високі рейтинги кандидата у президенти Володимира Зеленського.

На вибір Maruv глядацькою аудиторією, а вона вочевидь була переважно молодіжною, як переможниці на конкурсі «Євробачення» жодною мірою не вплинуло те, що співачка гастролює в Росії і вже у квітні планує виступати в Москві і Петербурзі. На запитання журналістів про те, що відбувається на Донбасі, дівчина уникла чіткої відповіді, а свою співочу кар’єру в Москві пояснює миротворчими намірами.

Популярність Зеленського як свідчення ментального зросійщення українців

Рівень ментального зросійщення частини української людності відображає й феномен популярності нинішнього кандидата на президентську посаду Володимира Зеленського.

Комік і актор Володимир Зеленський відразу піcля зйомки для серіалу «Слуга народу», де він грає роль президента України Василя Голобородька. Київ, 6 березня 2019 року
Комік і актор Володимир Зеленський відразу піcля зйомки для серіалу «Слуга народу», де він грає роль президента України Василя Голобородька. Київ, 6 березня 2019 року

Як уже зазначалось, шоумен і його команда «95 Квартал» неодноразово демонстрували в гумористичних сценках зневагу до українських національних цінностей – мови, культури, символіки. До цього ще можна додати й популяризацію кремлівського трактування подій російсько-грузинської війни 2008 року в сатиричному сюжеті «95-го Кварталу» «Наша Америкаша», де тодішні президенти Грузії й України Саакашвілі і Ющенко постають нікчемними дурниками – маріонетками в руках американців.

А на початку березня 2014 року, коли вже повним ходом тривала окупація Росією українського Криму, він в ефірі ТСН звернувся до Путіна з таким спічем: «Уважаемый Владимир Владимирович! Не допустите со своей стороны даже намека на военный конфликт. Потому что Россия и Украина – действительно братские народы. Если вы хотите, я могу вас умолять на коленях. Но не ставьте на колени, пожалуйста, наш народ».

Згідно з логікою цього звернення, виходить, що Путін «зі свого боку» не допустив навіть «натяку на воєнний конфлікт». А хто ж у той час здійснював окупацію Криму із використанням російських військових підрозділів? І невже шоумен справді вірить у те, що плазування перед царем-батюшкою «братнього російського народу» примусить його зупинити збройну агресію?

Загалом, коли аналізуєш пародійну творчість Зеленського, зокрема серіал «Слуга народу», новий сезон якого вийде на каналі «1+1» 18 березня, аккурат перед голосуванням, не полишає враження, що актор веде приховану гру у грандіозному телевізійному експерименті з програмування масової свідомості електорату України.

Наскільки успішним виявиться експеримент, побачимо після 31 березня.

Лариса Масенко – доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ТАКОЖ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

«Слуга народу» в телевізійному проекті. Кому служитиме у проекті політичному?​

Мова – чинник національної безпеки України

Оборона України і мова. Верховна Рада голосуватиме за універсальну зброю

Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії

Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів

  • 16x9 Image

    Лариса Масенко

    Доктор філологічних наук, академік АН ВШ України. Професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Фахівець у галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG