Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 09:03

Закон про «Пласт» не сподобався Зеленському


Члени Національної скаутської організації України «Пласт» під час урочистостей у місті Чортків Тернопільської області, 23 липня 2017 року

Президент Володимир Зеленський не підписав і повернув на доопрацювання у парламент закон «Про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України». 30 травня український парламент ухвалив цей закон і визнав на державному рівні молодіжну організацію «Пласт». 19 червня голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав документ і передав його на підпис новообраному президентові. 4 липня минув термін для підписання документа. Президент ветував його лише 3 вересня. Як зреагували пластуни на рішення Зеленського?

Львів’янка, реставратор Ірина Гірна – старша пластунка. В організації троє її дітей: донька Настя – восьмий рік, Катруся – третій, а Юрко – 2,5 роки. Син потрапив у групу «Пташата», де заняття з дітьми проводять батьки-пластуни. З дітьми, які старші 6 років, займаються виховники, тобто волонтери-пластуни. Ірина розповіла Радіо Свобода, що «Пласт» – це частина життя її родини.

Пізнання – це основа основ «Пласту». Більшість пластунів є успішними людьми
Ірина Гірна

«Мої діти у «Пласті», бо це товариство, там люди, які вміють брати на себе відповідальність, вміють цікавитись життям, пізнавати щось нове. Пізнання – це основа основ «Пласту». Це всебічний і інтелектуальний розвиток, фізичний, вміння комунікувати, старші діти вчаться менеджерських навиків. Вони вміють запалити своєю ідеєю все товариство. Більшість пластунів є успішними людьми, це люди, які вміють творити сім’ю. Я своїй 14-річній доньці можу довірити важливі речі, вона готова брати на себе відповідальність, має середовище», – каже Ірина Гірна.

Її засмутило те, що президент ветував закон про «Пласт». Однак, незалежно від того, буде чи ні закон, наголошує, «Пласт» житиме.

«Просто була надія, що пластова ідея пошириться далі на Схід України, де діти зголошуються, а немає можливості. Була надія, що буде більший розвиток скаутського руху», – зауважила мама пластунів.

Львівські пластунки
Львівські пластунки

Закон про «Пласт» регулює державну підтримку молодіжної організації, визнає її історичний внесок у громадянську освіту дітей і молоді, здобуття і становлення української державності, вшановує сотні пластунів і пластунок, які полягли у боротьбі за здобуття Незалежності України у XX столітті та під час російської агресії на сході України, починаючи з 2014 року, підтримує понад столітню безперервну традицію «Пласту», який виховав десятки тисяч активних людей.

Меморіал загиблим пластунам. Івано-Франківськ, 12 квітня 2012 року
Меморіал загиблим пластунам. Івано-Франківськ, 12 квітня 2012 року

Закон про «Пласт» вносить зміну у закони «Про культуру» і «Позашкільну освіту». Ним передбачено визнати скаутський рух одним із напрямків позашкільної освіти, що пластові виховні частини мають право користуватись державними та комунальними закладами культури, позашкільними закладами освіти, галузі культури на пільгових умовах. Передбачено і фінансове забезпечення «Пласту» з державного і місцевого бюджетів.

Пластуни, 26 квітня 2014 року
Пластуни, 26 квітня 2014 року

Президент Володимир Зеленський не підписав закон, пояснивши, що підхід до «Пласту», як єдиної національної скаутської організації не відповідає Конституції і створює для організації привілеї, бо в Україні зареєстровано низку скаутських громадських організацій, що закон обмежує права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації. Президент пропонує парламенту доопрацювати закон «з метою визначення засад державної підтримки розвитку українського пластового (скаутського) руху».

Шеврон «Аласту»
Шеврон «Аласту»

Це не потрібно Зеленському, бо це не потрібно Путіну
Софія Федина

«Пройшло більше ніж 15 днів, протягом яких Зеленський міг ветувати цей закон. У даному випадку, він мав його підписати. Це систематичне нівелювання порушення закону, Регламенту, Конституції. У тих зауваженнях, які президент подав до закону про «Пласт», б’ється на соціальну складову. Але у законопроекті фінансова складова не є основна. По суті, цим законом закладалися не тільки основи підтримки «Пласту», а підтримки національно-патріотичного виховання, а це означає, що ми через кілька поколінь, якби ця програма була включена на державному рівні, мали б інших громадян. Але це не потрібно Зеленському, бо це не потрібно Путіну», – наголосила у коментарі Радіо Свобода народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина.

народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина
народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина

Керівники «Пласту» заявляють, що готові доопрацювати документ. Нагадують, що ініціатива законопроекту виходила із суспільного запиту, що його авторами були 62 народних депутати.

До того ж схожі закони про єдину національну скаутську організацію є у США, Канаді, Ізраїлі, Австралії, Новій Зеландії, Сінґапурі та Гонконзі.

Пластуни вшановують пам’ять українця Марка Паславського (позивний «Франко»), громадянина США, який загинув у війні з Росією на Донбасі. Київ, 19 серпня 2015 року
Пластуни вшановують пам’ять українця Марка Паславського (позивний «Франко»), громадянина США, який загинув у війні з Росією на Донбасі. Київ, 19 серпня 2015 року

Ухвалення закону допоможе залучити до громадянської освіти і національно-патріотичного виховання понад 400 тисяч дітей за наступні 10 років, наголошують у «Пласті».

Важливо, щоб «Пласт» був доступний для дитини
Станіслав Андрійчук

«Закон дає визнання організації, понад столітньої діяльності пластового руху. Тому важливе питання в тому, що це і визнання всіх тих українців, які боролися в минулому за Україну, борються і сьогодні. «Пласт» працює на те, щоб Україна була сильнішою, щоб діти могли будувати кращу країну. Ми хотіли б, щоб у законі лишили визнання пластового руху, а інші питання – до дискусії. Для нас важливо, щоб «Пласт» був доступний для дитини, ми хочемо, щоб дитина мала можливість долучитись до організації. А для цього потрібен ресурс, центри, підтримка місцевої влади, але слід розуміти, що це не означає, що держава повністю має підтримувати «Пласт», – каже Радіо Свобода Станіслав Андрійчук, голова «Пласту» в Україні.

П’ятий президент України Петро Порошенко і українські пластуни у день відкриття Національного пластового вишкільного центру в місті Буча на Київщині, 14 жовтня 2018 року
П’ятий президент України Петро Порошенко і українські пластуни у день відкриття Національного пластового вишкільного центру в місті Буча на Київщині, 14 жовтня 2018 року

У Львові черга у «Пласт»

Сьогодні «Пласт» в Україні відвідує понад 6 тисяч осіб. Кожного року пластуни-волонтери вкладають понад 668 000 годин у виховання дітей і щорічно проводять понад 200 пластових таборів по всій Україні. Найчисельніші організації у західних регіонах України. Лідером є Львів, де налічується 2100 пластунів. Ще понад 600 дітлахів очікують у черзі, щоб потрапити у «Пласт». Але не вистачає пластунів-волонтерів, які б з ними займались. Львівська міська рада щороку виділяє «Пласту» фінансову допомогу, відремонтувала приміщення для станиці у Львові.

Потрібна і місцева, і державна підтримка для організації
Іванна Герус

«Потрібна і місцева, і державна підтримка для організації. Багато є фінансових витрат, зокрема, поїздки у табори. Потрібна підтримка осередків на сході, у селах. Не всі батьки можуть купити однострій. Ми не до кінця розуміємо, як багато даємо дітям у «Пласті». Це методика, яка складена понад 100 років тому і дуже добре працює. Я займалась з дівчатами від 6-річного віку, зараз їм по 16. Бачу, як вони виросли і який вклад дав «Пласт». Це сильна команда, де один за одного. З досвіду знаю, що допомагатимуть у житті один одному, вони переносять набуте у «Пласті» у повсякденному житті», – говорить Іванна Герус, голова львівського осередку «Пласту».

Чи фінансова підтримка з боку держави не спричинить ризики для організації, чи влада не вимагатиме чогось у замін? Пластун-сеньйор Олексій Побурко пригадує, що був проти того, щоб пластові організації запроваджувати свого часу у школах Львова, бо це б нівелювало пластовий рух.

«Ризики завжди були, є і будуть. Коли є фінансування, то це питання до керівників «Пласту», наскільки вони будуть здатні опиратися тим чи іншим способом впливам з боку влади і різних діячів», – говорить пластун-сеньйор.

Вшанування пам’яті загиблих в роки Другої світової війни на території Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» під час заходів до Дня пам'яті та примирення, у Львові, 8 травня 2016 року
Вшанування пам’яті загиблих в роки Другої світової війни на території Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» під час заходів до Дня пам'яті та примирення, у Львові, 8 травня 2016 року

Понад столітня історія

«Пласт» був заснований у Львові у 1911 році трьома українськими педагогами і діячами, інтелігентами та інтелектуалами – Петром Франком, Олександром Тисовським та Іваном Чмолою. Олександр Тисовський напрацював пластові завдання, спрямовані на розвиток і вдосконалення молоді.

Вперше 40 львівських пластунів склали присягу 12 квітня 1912 року. Відтоді «Пласт» почав поширюватись усією Галичиною. Пластові гуртки у 1918 році були створені при українізованих гімназіях у Києві, Вінниці, Фастові, Каневі. Пластунський рух підтримував митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, який надав пластунам земельну ділянку на горі «Сокіл», де вони збудували оселю. «Пласт» забороняла польська влада в Галичині, потім німецька і радянська. Однак молодіжна скаутська організація вижила і наприкінці 80-х років ХХ століття почалось її відродження в Україні.

Вихованцями «Пласту» були відомі українці – винахідник Любомир Романків, кардинал Любомир Гузар, економіст Богдан Гаврилишин, генерал Армії США Микола Кравців, поет Олег Ольжич, багато січових стрільців, упівців, оунівців.

Пластуни вітаються коротким «СКОБ», тобто Сильний розумом і тілом, Красний душею, Обережний у замислах і планах, Бистрий у думці та справах. У цьому вітанні закладений смисл пластового виховання.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG