Доступність посилання

ТОП новини
08 серпня 2020, Київ 03:44

«Українська мова – це питання безпеки. Бо де є українська мова, там є Україна» – Парубій (огляд преси)


Під час акції «Руки геть від мови!» біля будівлі Верховної Ради. Київ, 16 липня 2020 року

Газети «День» та «Україна молода» розповідають про протести біля Верховної Ради проти «мовного» законопроєкту Максима Бужанського, що передбачає повернення російськомовного навчання в освітні заклади.

Щоправда, як уточнює «Україна молода», скандальний законопроєкт під номером 2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в закладах освіти» не наважилися внести до порядку денного вчорашнього пленарного засідання. Розгляд перенесено на 17 липня. Отже, основна мовна битва відбудеться в п’ятницю, зазначає видання.

Газетярі цитують парламентарія Андрія Парубія, який наголосив, що проєкт №2362 – це удар по українській мові та освіті. «Для нас українська мова – це не тільки гуманітарна сфера і культура, це питання безпеки. Бо де є українська мова, там є Україна», – зазначив депутат.

Газета «День» аналізує, чому досі, після 30 років від дня ухвалення Декларації про державний суверенітет України, питання мови настільки актуалізоване і залишається частиною політичних ігор.

У медійному просторі про акцію можна почути різні думки. Найпопулярніші: що вона має сконсолідувати громадян України, мислячих людей, що не бажають рухатися у бік зросійщення та зовнішнього управління Кремля, про гуртування різноманітних опозиційних сил навколо спільної постмайданної ідеї. «У реальності ж, – як переконує газета, – можна було побачити три різні світи, які конкурують між собою за правду та голоси виборців: світ сцени, світ парламенту та світ людей».

Ця акція протесту демонструє, що за майже 30 років незалежності українці так до кінця і не визначилися: вони частина Росії, чи може все таки незалежна країна зі своїми власними традиціями, культурою та мовою, яка є частиною Європи? Поки навколо подібних питань поставатимуть чисельні скандали у владі, Україні буде вкрай складно рухатися до розвитку. Про це йдеться в статті «Акція на підтримку мови: три світи».

Газета «День» досліджувала, в якому стані зараз військові склади України і що робиться для того, щоб уникнути можливих вибухів боєприпасів.

Відповідь на запитання щодо можливих вибухів боєприпасів залежить від того, переконує видання, як держава піклуватиметься про їхню живучість і безпеку, а також від ставлення армійських чиновників до виконання своїх функціональних обов’язків.

На жаль, з ефективним гарантуванням безпеки на арсеналах не все так просто, констатує газета. І розв’язання абсолютної більшості проблем залежить знову ж таки від грошей. А їх, як завжди, не вистачає.

Облаштування одного кілометра периметра арсеналу сучасними системами спостереження і сигналізації обходиться в десять мільйонів гривень, інформує газета. А загальна довжина периметрів чотирьох найбільших арсеналів у Балаклії, Калинівці, Ічні та Богданівці перевищує 40 кілометрів. Кількість інших баз і складів, де зберігаються снаряди, вимірюється десятками.

Відтак, безпека життєдіяльності складів та арсеналів обходиться в солідну копійку. Але ж ліквідація наслідків вибухів, пожеж коштує ще дорожче, наголошує газета.

З огляду на події на Донбасі та високу ймовірність диверсій, починаючи з 2015 року, найбільші арсенали перебувають під охороною сил протиповітряної та радіоелектронної оборони й інших видів ефективного захисту. А це значить, що система забезпечення живучості баз, складів та арсеналів, незважаючи на виникнення на них «НС», все ж підвищується, стверджує газета. Не такими темпами, як було б бажано, але зрушення є. Заголовок статті – «Салюти» нам не потрібні».

Великі зливи в Карпатах щороку завдають збитків на сотні мільйонів гривень у прилеглих до гірської зони районах Львівщини. Особливо, коли річки Стрий, Дністер і їхні притоки виходять з берегів, затоплюючи тисячі гектарів сільськогосподарських угідь та сотні сіл.

Не став винятком і нинішній рік, констатує газета «Голос України». Рятувальникам довелося долати наслідки негоди в Стрийському, Жидачівському, Старосамбірському та Самбірському районах.

Поки одні нарікають на масові рубки в Карпатах, де всихають лісові масиви на десятках тисяч гектарів, інші згадують далекі 1980-і роки, коли для боротьби з повенями на річці Стрий вирішили збудувати величезне водосховище на 200 мільйонів кубічних метрів.

Задум був простий: воду з Карпат спрямувати у величезне озеро, а потім її використати для забезпечення Львова. Докладніше про цей проєкт парламентський щоденник розповідає в статті «Мрія про своє море, або Як захистити Львівщину від повеней?»

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG