Міжнародна федерація з п’ятиборства не проводитиме чемпіонат світу в Білорусі влітку 2021
Міжнародна федерація з п’ятиборства (UIPM) заявила про перенесення Чемпіонату світу, який мав відбутися влітку 2021 року в Білорусі. Про це Федерація повідомила 22 січня.
«Виконавча рада Міжнародної федерації сучасного п’ятиборства (UIPM) проголосувала за перенесення Світових чемпіонатів UIPM із п’ятиборства та лазер-рану в Мінську», – йдеться в повідомленні організації.
Очікується, що змагання, яке має стати кваліфікаційним для Олімпійських ігор у Токіо 2020 року, відбудеться в ті ж дати – з 7 по 13 червня – в іншій локації. Її обіцяють повідомити найближчими днями.
Читайте також: У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі і на виконавців зловживань
Виконавча рада UIPM схвально оцінила організацію змагань, за яку відповідала Білоруська федерація сучасного п’ятиборства, і висловила намір провести чемпіонати в майбутньому.
Водночас, як заявив президент Федерації Клаус Шорманн, керівництво установи «уважно стежило за подіями в Білорусі останніми місяцями та оцінювало можливість» провести змагання відповідно до попереднього плану. Зокрема враховувалися санкції, накладені Міжнародним олімпійським комітетом на білоруський комітет.
Зрештою, йдеться в заяві, після детального обговорення рада вирішила не проводити чемпіонати в Мінську цього літа.
«Окрему стурбованість викликало те, що чимленні держави-учасникці можуть не захотіти їхати до Білорусі в цей час, і члени Виконачої ради хотіли захистити чесність змагань та процесу кваліфікації на Олімпійські ігри, не ускладнюючи вже непросту ситуацію з пандемією коронавірусної хвороби», – пояснюють у Федерації.
18 січня Міжнародна федерація хокею з шайбою забрала у Білорусі право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися у Мінську та Ризі. У федерації заявили, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Мінськ засудив це рішення.
У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі і на виконавців зловживань
У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі, додавши до чільних посадовців також і виконавців зловживань, таких, як працівники спецзагонів міліції чи судді, які судять демонстрантів, сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.
«Думаю, треба звернути увагу на тих, хто порушує права інших людей. Я маю на увазі цю воєнізовану поліцію, «ОМОН» (із рос. «Відділ міліції особливого призначення» – ред.). Також треба звернути увагу на суддів, які садять людей під арешт у всіх цих псевдосудах. І я думаю, що цю групу людей можна додати до «чорного списку» ЄС», – сказав він.
«Думаю, це було б дуже сильним сигналом, що не тільки провідні політики, які ухвалюють найважливіші рішення, потрапляють під санкції в Європі, а й ті, хто реально завдає людям болю на вулицях, хто б’є їх, порушує їхні права, ув’язнює їх, хто позбавляє їх прав. Думаю, це було б сильним сигналом», – наголосив міністр.
За його словами, в Литві зараз працюють над пакетами свідчень про такі групи людей, які є в цій країні.
«Хочу показати обличчя білоруської революції» – перекладач Лесик Панасюк
Уже шостий місяць поспіль у Білорусі – від оголошення результатів президентських виборів 9 серпня 2020 року – тривають протести. Тисячілюдей по всій країні вивело на вулиці побиття та арешти учасників акцій недовіри Олександру Лукашенкові.
Вибори, пробудження білоруського суспільства і безпрецедентні мирні протести – за всіма цими подіями стоять тисячі героїв – це студенти, спортсмени, моделі, блогери, робітники, митці – актори, художники і поети.
Ганна Комар і Уладзь Лянкєвіч – поети. Так сталося, що вони були заарештовані в один день (8 вересня) окремо однин від одного. Згодом вони змалювали своїм поетичним словом те, що бачили і в чому брали участь. А переклав їхні вірші українською – Лесик Панасюк – поет, перекладач, дизайнер і перформер.
Радіо Свобода попросило Лесика Панасюка розповісти про цих двох поетів, про їхні історії, про те, як вони потрапили за ґрати.
Подробиці за посиланням
Білоруський блогер Лосик голодує вже шостий тиждень, його життя під загрозою
Здоров’я консультанта з питань соцмереж білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Лосика погіршується, він голодує вже шостий тиждень поспіль. Про це 20 січня повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Лосик протестує проти свого попереднього ув’язнення на пів року та нових звинувачень влади Білорусі. Йому загрожує до восьми років в’язниці.
Адвокат Лосика Дмитро Лепретор заявив, що його підзахисний, якого він сьогодні відвідав у в’язниці в Жодино, починає відчувати слабкість і має проблеми з підтримкою стабільного артеріального тиску.
Президент Радіо Свобода Тед Ліпієн висловив глибоку стурбованість погіршенням стану здоров’я Лосика та повторив неодноразові заклики керівництва щодо його звільнення.
«Ігор Лосик не зробив нічого, щоб заслужити цю долю, окрім прагнення бути відповідальним журналістом та хронікером подій у Білорусі. Лосика не мали права арештовувати і забирати від його родини. Білоруська влада має усвідомити, що незабаром може бути пізно виправити цю страшну несправедливість», – заявив Ліпієн.
Лосика затримали 25 червня 2020 року після обшуку в його квартирі в Мінську. Блогер звинуватив владу у використанні його популярного каналу в Telegram для «підготовки до порушення громадського порядку» напередодні виборів президента у Білорусі, які відбулися 9 серпня.
Відтоді в Білорусі відбуваються майже щоденні демонстрації, розміри та масштаби яких не мають собі рівних у пострадянській історії країни. Минулих вихідних протести з вимогою звільнення Лосика пройшли у різних містах Білорусі, а також у Барселоні та Кракові. 18 січня Міжнародна федерація хокею вирішила перенести з Білорусі чемпіонат світу 2021 року, посилаючись на проблеми із гарантування безпеки.
Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
Ігор Макар – колишній заступник командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз», а зараз себе називає політичним емігрантом і представником ініціативи «Білоруський народний трибунал». Він розповів Білоруській службі Радіо Свобода про те, як давав свідчення у Києві у справі про вбивство Павла Шеремета (липень 2016 року). Дати свідчення його запросили у зв'язку з публікацією запису розмови керівників білоруських спецслужб, що відбулася у 2012 році. Із Макаром розмовляла журналістка Ганна Соусь.
Читайте більше тут
Експертиза підтвердила справжність голосу ексголови КДБ Білорусі на записах про вбивство Шеремета
Голос на оприлюднених записах про вбивство журналіста Павла Шеремета дійсно належить колишньому голові Комітету державної безпеки Білорусі Вадиму Зайцеву. Таких висновків дійшла автономна некомерційна організація «Криміналістична лабораторія аудіовізуальних документів», якій замовив експертизу оприлюдненого запису телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Журналісти знайшли в інтернеті 13 відеозаписів із голосом Зайцева. Це його виступи на посадах голови КДБ та керівника Білоруської федерації біатлону.
Експерти відібрали п’ять записів і порівняли його з голосом чоловіка, який планував вбивства кількох людей, в тому числі – обговорював можливість вбивства Шеремета. Вони дійшли висновку, що на записах виступів та розмов говорить одна й та ж людина.
Читайте тут
Тихановська хоче повернутися до Білорусі і просить ОБСЄ про допомогу
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, якій довелося виїхати з країни після виборів президента 9 серпня, звернулася до ОБСЄ з проханням допомогти їй та іншим опозиційним політикам безпечно повернутися додому. Про це Тихановська заявила на своєму вебсайті, зазначивши, що висловила це прохання 17 січня під час онлайн-зустрічі з послами Європейського союзу в ОБСЄ.
Більше читайте тут
Влада Білорусі засудила рішення IIHF перенести чемпіонат світу з хокею з Мінську
Влада Білорусі розкритикувала Міжнародну федерацію хокею з шайбою (IIHF) за рішення перенести чемпіонат світу з Мінська з міркувань безпеки на тлі жорсткого придушення урядом протестів проти результатів президентських виборів минулого року.
Урядовий оргкомітет назвав рішення «необґрунтованим», а глава Федерації хокею Білорусі Дмитро Басков назвав «гідним жалю» те, що міжнародна федерація вирішила не проводити турнір у Мінську.
«Це рішення створює прецедент, коли спортивні турніри, покликані об’єднувати країни й народи, сприяти миру і єдності в дусі олімпійських принципів, можуть перетворитися на інструмент розбіжностей і тиску на догоду інтересам політиків», – мовиться у заяві оргкомітету.
Міжнародна федерація хокею з шайбою забрала у Білорусі право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися у Мінську та Ризі. У федерації заявили, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Рада IIHF постановила, що наразі в Білорусі неможливо гарантувати безпеку команд, глядачів та чиновників. Місце проведення змагань мають визначити пізніше.
Чемпіонат світу з хоукею мав пройти у Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня.
18 січня парламент Латвії відхилив можливість проведення ЧС-2021 разом із Білоруссю.
«Латвія відкидає будь-яку можливість проведення чемпіонату з хокею разом з Білоруссю, оскільки за нинішніх обставин, коли в Білорусі відбуваються жорстокі репресії, організація спортивного заходу такого масштабу в Мінську неприпустима», – цитує портал delfi.lv голову комісії Річардса Колеса.
Різні європейські неурядові організації закликали IIHF перенести Чемпіонату світу 2021 з Мінська через напружену політичну ситуацію в Білорусі.
11 січня Олександр Лукашенко заявив, що Міжнародна федерація хокею з шайбою зазнала тиску через ситуацію навколо ЧС у Білорусі.
МФХ забрала в Білорусі право проводити чемпіонат із хокею у 2021
Білорусь втратила право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися в Мінську та Ризі. Це рішення підтвердила Міжнародна федерація хокею, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Організація стверджує, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Рада МФХ постановила, що наразі в Білорусі неможливо гарантувати безпеку команд, глядачів та чиновників.
Чемпіонат світу-2021 був запланований в Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня.
Раніше сьогодні ж парламент Латвії відхилив можливість проведення ЧС-2021 разом із Білоруссю. Про це йдеться у заяві, опублікованій у понеділок Комітетом Сейму у закордонних справах.
Читайте також: Škoda не спонсоруватиме Чемпіонат із хокею-2021, якщо Білорусь буде співорганізатором
«Латвія відкидає будь-яку можливість проведення чемпіонату з хокею разом з Білоруссю, оскільки за нинішніх обставин, коли в Білорусі відбуваються жорстокі репресії, організація спортивного заходу такого масштабу в Мінську неприпустима», – цитує портал delfi.lv голову комісії Річардса Колеса.
Різні європейські неурядові організації закликали МФХ перенести Чемпіонату світу 2021 з Мінська через напружену політичну ситуацію в Білорусі.
11 січня Олександр Лукашенко заявив, що Міжнародна федерація хокею зазнала тиску через ситуацію навколо ЧС у Білорусі.
Білорусь: суд підтвердив перебування під вартою опозиціонерки Колесникової
Суд у столиці Білорусі Мінську не задовольнив скаргу захисту опозиційної діячки Марії Колесникової на те, що їй продовжили термін тримання під вартою до 8 березня.
Це рішення було прогнозоване і буде оскаржене, заявила адвокатка Колесникової Людмила Казак.
Марію Колесникову, яка була координаторкою виборчого штабу Віктора Бабарика – банкіра, який збирався кандидувати на посаду президента Білорусі на минулорічних виборах і потрапив після цього до в’язниці, – а потім членкинею опозиційної Координаційної ради, викрали невідомі в цивільному одязі 7 вересня. Вранці 8 вересня було повідомлено, що вона затримана за «спробу нелегально залишити територію Білорусі». Пізніше з’ясувалося, що представники влади країни намагалися змусити її виїхати до України, але на кордоні вона порвала свій закордонний паспорт, щоб лишитися в Білорусі.
Тепер влада Білорусі заявляє, що підозрює Колесникову в справі про «публічні заклики до захоплення влади» в країні. Правозахисники натомість визнали її політв’язнем і в’язнем сумління.
Чи запровадить Україна економічні санкції проти режиму Лукашенка?
Україна має запровадити економічні санкції проти Білорусі. Втім, перша може бути не готовою до такого і втратити більше за другу. Водночас ці втрати будуть платою за ціннісний вибір та логічним продовженням політичної позиції на міжнародній арені. Навколо таких аргументів точаться суперечки у політичному та експертному середовищах. Тим часом торговельно-екномічні відносини двох держав лишаються такими, як і були до заяви України про приєднання до санкцій ЄС проти режиму Олександра Лукашенка.
Про це компанія заявила в своєму Твітері 16 січня.
У Skoda пояснили своє рішення порушенням прав людини білоруською владою.
«Ми були гордими партнерами Чемпіонату світу Міжнародної федерації хокею протягом 28 років. Але ми також підтримуємо та просуваємо всі права людини. Відтак Skoda утримається від спонсорування Чемпіонату світу з хокею МФХ у 2021-му, якщо підтвердиться, що Білорусь буде співорганізатором заходу», – йдеться в заяві.
Допис отримав низку коментарів із подяками від користувачів.
Напередодні, як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, аналогічну заяву зробила в соцмережах компанія з виробництва косметики Nivea.
15 січня президент Міжнародної федерації хокею Рене Фазель повідомив, що Латвія висловила готовність прийняти всі матчі чемпіонату світу з хокею 2021 року, не залучаючи Білорусь.
Латвія готова без Білорусі провести чемпіонат світу з хокею – Фазель
Латвія висловила готовність прийняти всі матчі чемпіонату світу з хокею 2021 року, повідомив президент Міжнародної федерації хокею Рене Фазель.
За попередньо затвердженим планом, змагання мають відбутися в Мінську та Ризі з 21 травня до 6 червня. Раніше кілька країн-учасниць чемпіонату висловилися проти проведення турніру білоруською стороною через жорстоке придушення акцій противників Олександра Лукашенка.
У Білорусі винесли перший цьогоріч смертний вирок – правозахисники
У білоруському Слуцьку Мінський обласний суд вдруге засудив Віктора Скрундика до смертної кари, повідомив правозахисний центр «Весна».
Вперше Скрундика засудили до смертної кари торік у березні, але 30 червня Верховний суд відправив справу на новий розгляд.
На повторному розгляді суд задовольнив клопотання прокурора щодо такого ж покарання, що й до скасування рішення Верховного суду, для Віктора Скрундика – страта, для Валентина Бушніна – 18 років ув’язнення, для Віталія Мятежа – 22 роки і Сергія Захарченка – рік виправних робіт з 10% зарплати.
У своєму останньому виступі 11 січня Віктор Скрундик заявив, що шкодує про скоєне та вибачився перед родичами загиблих. Злочини, в яких засудили чоловіків (грабежі і вбивства літніх людей), сталися в січні 2019 року в селах Улянівка Слуцького району і Суховчиці Копильського району – жертвами стали кілька пенсіонерів.
Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де чоловікам ухвалюють смертні вироки за особливо тяжкі злочини. Родичам смертників зазвичай не повідомляють про розстріл і не надають побачення перед стратою, тіла розстріляних також не видають і не розголошують місце поховання.
В офісі білоруської агенції «БелаПАН» відбувся обшук
Співробітники Слідчого комітету Білорусі 14 січня обшукали офіс інформаційного агентства «БелаПАН» – у кримінальній справі проти журналіста Андрія Александрова, повідомила журналістка видання Тетяна Бублікова. Обшук тривав три години.
За даними видання, його проводили понад 10 співробітників управління боротьби з економічними злочинами ГУВС Мінського міськвиконкому за дорученням управління Слідчого комітету в столиці Білорусі. Вилучені деякі рукописні записи, документи, близько десятка жорстких дисків робочих комп’ютерів, жорсткий диск сервера локальної мережі, два нетбуки, візитні картки.
Справу проти журналіста Александрова порушено за статтею 342 Кримінального кодексу Білорусі («Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь в них»). Журналісти вказали, що в постанові на обшук також вказана стаття 293 («Масові заворушення»).
Про обшук першою повідомила Бублікова, яка розповіла, що їй стало зле і її забрала швидка допомога, тому їй вдалося написати про це в соцмережах. З іншими співробітниками, які були в офісі редакції, зв’язку не було, на дзвінки вони не відповідали, розповіла TUT.BY головний редактор «БелаПАН» Ірина Левшина.
«БелаПАН» – незалежна інформаційна агенція Білорусі. Заснована Алесем Ліпаєм у 1992 році. Білоруський журналіст Андрій Александров у 2015–2018 роках був заступником директора «БелаПАН».
Александров і його дівчина Ірина Злобіна перестали виходити на зв’язок 12 січня. Вранці 13 січня стало відомо, що Андрій перебуває в Жовтневому РУВС Мінська, пізніше журналіста відвезли в Центр ізоляції правопорушників на вулиці Окрестіна.
«Майже пів року білоруси борються за демократію після сфальсифікованих виборів 9 серпня. Світлана Тихановська закликає діаспору та всіх, хто підтримує білорусів, 7 лютого проводити акції солідарності з Білоруссю з урахуванням всіх обмежень через COVID-19. Також політики та відомі люди можуть підтримати кампанію в соцмережах з хештегом #standwithbelarus», – мовиться у повідомленні у телеграм-каналі Тихановської.
Зазначається, що 6 лютого спільно з білоруською діаспорою та ініціативою «Беларусы Замежжа» буде запущена конференція солідарності.
«Ви можете приєднатися до неї онлайн. Вона буде включати в себе круглі столи з питань Білорусі та запуску нових Народних посольств. Серед спікерів – Світлана Тихановська, Павло Латушко, інші політики, представники діаспор, Народних посольств, міжнародних фондів та відомі артисти», – йдеться у заяві.
У Білорусі оперативникам дозволили отримувати інформацію з комп’ютерів через віддалений доступ
Парламент Білорусі схвалив поправки до закону про оперативно-розшукову діяльність, які дозволяють вивчати інформаційні системи і ресурси, а також комп’ютерну інформацію, в тому числі через віддалений доступ.
«Оперативний огляд складається з обстеження житла та іншого законного володіння громадянина, приміщення, будівлі, споруди, транспортного засобу, іншого об’єкта і території організації, ділянки місцевості, а також вивчення інформаційних систем, інформаційних ресурсів, предметів і документів, комп’ютерної інформації, в тому числі шляхом віддаленого доступу, з метою отримання відомостей, необхідних для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності», – йдеться в законі.
Оперативники тепер можуть копіювати та вилучати матеріали під час дослідження предметів, документів і комп’ютерної інформації.
Без ухвалення нової постанови прокурора їм також дозволено перевіряти в тому числі телефонні дзвінки і листування електронною поштою, якщо людина, яка перебуває під контролем, використовує інший номер телефону або електронну пошту.
Органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність, відповідно до закону, зможуть створювати і використовувати не тільки бази даних та інформаційні системи, але і «засоби негласного отримання (фіксації) інформації».
Поправки наберуть чинності через три місяці після офіційного опублікування нового закону.
12 січня відзначають 80 років з дня народження народного артиста СРСР Володимира Мулявіна, засновника та художнього керівника легендарного гурту «Пісняри». Його ім’я нерозривно пов’язане з назвою колективу, який став візитною карткою Білорусі у всьому світі.
Білоруська служба Радіо Свобода зібрала факти, які є маловідомими для українського читача.
Більше читайте тут
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко привітав голову Міжнародної федерації хокею із шайбою (IIHF) у Мінську так, ніби зустрічав брата, якого давно не бачив. Але чи справді Білорусь прийматиме Чемпіонат світу з хокею на тлі жорстокого поводження білоруських силовиків із протестувальниками після сумнівних президентських виборів минулого року?
Читайте більше тут
«Білоруський кризовий центр» відкрили у Львові для тих, хто втік від репресій Лукашенка
У Львові білоруси відкрили «Білоруський кризовий центр», куди може звернутися кожен громадянин Білорусі, який покинув свою країну через репресії з боку підконтрольних Олександрові Лукашенкові органів влади. Львів, кажуть у «БКЦ», для більшості білорусів став тимчасовим місцем очікування на польську візу. Однак є і поодинокі громадяни, які б хотіли тут залишитись.