Армія Росії обіцяла провести евакуацію поранених українських бійців в Авдіївці та обміняти їх згодом, а замість цього – розстріляла. Про це ввечері 19 лютого повідомила у соцмережах 110-та окрема механізована бригада ЗСУ імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка тримала оборону в Авдіївці.
Йдеться про шістьох бійців, які опинилися в оточенні на позиції «Зеніт» на півдні міста. У бригаді зазначили, що вихід солдатів із Авдіївки відбувався під шквальним вогнем супротивника – стріляли навіть у евакуаційні автомобілі. Через це було вирішено зв'язатися із координаційним центром та організаціями, які ведуть переговори з росіянами.
«Ворог повідомив координаторам цього процесу, що погоджується провести евакуацію наших поранених та надати їм допомогу, а надалі – обміняти. Наші військовослужбовці отримали наказ зберегти своє життя», – наголосили у бригаді.
Читайте також: Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
Подальшу долю побратимів бригада дізналася із російських ЗМІ – родичі впізнали тіла Георгія Павлова, Андрія Дубницького, Івана Житника.
За даними підрозділу, військові РФ також розстріляли Олександра Зінчука та Миколу Савосика. Долю шостого бійця із «Зеніту» поки не підтверджено.
Омбудсмен Дмитро Лубінець звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та ООН, щоб з’ясувати обставини розстрілу росіянами українських військовополонених на позиції «Зеніт» в Авдіївці.
«Це не вперше, коли Росія грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій, страту військовополонених», – повідомив він.
Лубінець також вказав, що через повне оточення опорного пункту «Зеніт» українське командування ухвалило рішення зв’язатися з координаційним центром і організаціями, які ведуть переговори з російською стороною. Він наголосив: російські загарбники повідомили координаторів цього процесу, що погоджуються провести евакуацію поранених українських захисників і надати їм допомогу, а згодом обміняти.
Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України). Також прокуратура виявила відеозапис з фрагментом вбивства ще двох українських воїнів поблизу Веселого Бахмутського району.
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну заперечує будь-які воєнні злочини, як і відкидає звинувачення у вбивствах цивільних.
Головні питання випуску:
- Навіщо росіяни розстріляли беззбройних поранених бійців ЗСУ в Авдіївці, які наперед погодилися здатися?
- Як такі страти впливають на бійців Сил оборони України?
- І чи є важелі у МКЧХ та ООН, щоб покарати Росію?
Схід
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- Розвідка Британії 8 лютого констатувала, що Авдіївка залишається основним об’єктом російських атак. За даними розвідки, за попередні два тижні російські війська перекинули додаткові сили на Авдіївський напрямок, посиливши тиск на українські позиції навколо міста.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому аналітики ISW вважали, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
