Україні негайно потрібні ще хоча б 5-7 систем протиповітряної оборони Patriot, наголошує останні 10 днів у розмовах з західними колегами та пресою міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. У спробі допомогти привернути увагу до проблеми Європарламент заблокував бюджетне рішення для Європейської Ради, а головний дипломат ЄС розіслав листи країнам-членам із закликом до «сміливих рішень». Радіо Свобода зʼясувало, чи дійсно Європарламент може вплинути на ситуацію і в чому причина затримок з постачанням систем ППО.
Заклик від України
Очільник МЗС Дмитро Кулеба у розмові з газетою Washington Post назвав свої методи спілкування із партнерами не дуже дипломатичними.
І Київ, і Париж знають, де знаходяться ці системиКулеба
Він розповів про зустрічі з міністрами закордонних справ НАТО в Брюсселі 3-4 квітня, яких провів 15, та засідання у повному колі міністрів з усіх країн-членів Альянсу під час Ради Україна-НАТО, де просив про додаткові системи Patriot, прямо називаючи, у кого вони є і вимагаючи, не шукати відмовок.
«Так, мене можуть ненавидіти і я можу зіпсувати відносини. Інша частина мене каже, що дипломатія – це приватні відносини. Але потім я сказав цій частині заткнутися», – розповів Кулеба про тон розмови під час засідання в НАТО журналістам Washington Post.
Український міністр не надавав пресі перелік країн, які могли б поділитися системами Patriot – їх у партнерів є щонайменше сотня. Але після телефонної розмови зі своїм французьким колегою Кулеба написав у соцмережі Х, що «і Київ, і Париж знають, де знаходяться ці системи». І що Україна «єдина країна у світі, яка стикається з балістичними ударами», тож іншого місця «Патріотам» наразі немає.
Ультиматум від Європарламенту
Привернути додаткову увагу до проблеми спробував колишній премʼєр-міністр Бельгії, а тепер євродепутат, Гі Верхофстадт. 11 квітня на сесії Європарламенту він перервав голосування і виступив перед колегами з вимогою заблокувати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не нададуть Україні додаткові системами Patriot.
«Те, що відбувається в Україні, це нездорова ситуація», – емоційно промовив з трибуни Гі Верхофстадт, розповівши майже 600 сотням присутніх євродепутатів про масовані обстріли України за останні 20 днів. Такої кількості депутатів практично ніколи не буває на дебатах щодо України чи загалом будь-яких інших тем, адже збираються разом вони лише на голосування.
«Я вважаю скандалом те, що Європа відкриває двері для України, а Європейська Рада навіть не спроможна в такій нагальній ситуації ухвалити рішення про відправку в Україну кількох протиракетних систем», – сказав Гі Верхофстадт. Його пропозицію з блокуванням, яка майже для всіх стала сюрпризом, підтримали 515 парламентарів, проти проголосували лише 62.
«Він просто чудово – по-чемпіонськи скористався цим вікном можливостей під час голосування, представивши це питання дещо таким радикальним, кардинальним способом. Але я не бачу іншого шляху», – прокоментував ситуацію євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічус, один із не багатьох, кому було відомо про такі плани колеги.
Інша депутатка у розмові з Радіо Свобода, побажавши не згадувати її імені, сказала, що теж голосувала «за», оскільки постійно підтримує Україну, проте для неї залишилось не зрозумілим, як це може допомогти Україні, адже Європейська Рада не має повноважень виділяти системи ППО.
Більше того, заблокував Європарламент не нове фінансування для Європейської Ради, а витрати за 2022 рік – щороку парламентарі формально погоджують уже витрачений бюджет Європейської Ради і зазвичай це відбувається із блокуваннями та затримками.
Пятрас Ауштрявічус, тим часом, наполіг, що це було насамперед нагодою зробити ширший розголос проблемі. «Знаєте, я навіть певен, що ми на наступній сесії у Страсбурзі таки ухвалимо це рішення (про бюджет за 2022 рік Європейської Ради - ред.). Але це було нагадуванням, що ми не робимо те, що треба було зробити давно», – пояснив євродепутат.
Причини зволікань
Західні аналітики вбачають ряд причин, чому Україна зараз опинилась у ситуації гострої потреби у системах протиповітряної оборони.
«Росія використовує безпілотні літальні апарати та балістичні ракети в безпрецедентному масштабі порівняно з 2023 роком. Отже, масовість атак зросла. Це один бік проблеми. Інший – це кількість і доступність нових систем для України в західних країнах», – пояснює у коментарі Радіо Свобода аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.
Ще одна ймовірна перепона – неоднозначне ставлення партнерів України до обстрілів території Росії, вважає віце-президент Німецького Фонду Маршала Ян Лессер.
«Можливо, є певне небажання – це невід’ємна частина більшої дискусії, яка точиться в країнах НАТО щодо того, наскільки партнери України готові бути, в певному сенсі, більш активними в операціях проти Росії. Тобто в певних випадках ця зброя може застосовуватися по території Росії», – пояснює Ян Лессер.
Проте головна причина, за словами аналітиків, – це дефіцит американських систем Patriot на ринку, який виник не лише через повномасштабну війну в Україні, а й загострення на Близькому Сході – додаткові системи знадобились також Ізраїлю.
Окрім того, риторика щодо можливого нападу РФ на країни НАТО та необхідність готуватися до війни спонукала низку країн запасатися зброєю.
«Тут ми маємо справу з логічним парадоксом, коли західні країни, щоб мати можливість захиститися від нападу Росії, не постачають Україні належну кількість систем Patriot, що саме по собі дуже допомагає Росії у її військовому проекті в Україні і наближає напад Росії на країни НАТО. Ось у чому парадокс», – вважає Роланд Фроденштайн.
Він також нагадав, що не кожна країна НАТО має системи Patriot на озброєнні, до того ж ряд держав дійсно потребують їх.
Західним партнерам України доведеться зробити вибір, кого захищати і куди мають йти ці ресурсиЛессер
«Думаю, що зараз не можна очікувати, що країни Балтії та інші прифронтові держави постачатимуть значну кількість систем Patriot, просто тому, що вони знаходяться в небезпеці навіть через помилкові ракети з Росії в поточному конфлікті. Чого можна і слід очікувати, це від країн, розташованих далі від лінії фронту, таких як Німеччина, Франція, Велика Британія, Іспанія тощо – вони могли б надати», – вважає Роланд Фроденштайн.
Ян Лессер переконаний, що союзники України в курсі про нагальність ситуації. «Думаю, західним партнерам України доведеться зробити вибір, кого захищати і куди мають йти ці ресурси» – каже Ян Лессер.
Форум