Доступність посилання

ТОП новини

Чорногорський суд засудив росіян та інших за спробу перевороту


Під час оголошення вироку, Подґориця, відеокадр 9 травня 2019 року
Під час оголошення вироку, Подґориця, відеокадр 9 травня 2019 року

Високий суд у Подґориці в першій інстанції виніс вирок чотирнадцятьом особам, обвинуваченим у спробі державного перевороту й повалення влади Чорногорії в жовтні 2016 року, в день парламентських виборів. Серед засуджених – двоє громадян Росії і два лідери просербських політичних партій, а також колишній командувач сербської жандармерії. Адвокати засуджених стверджують, що вирок базується на заяві одного свідка і що матеріальні докази не підтверджують обвинувачення. Засуджені мають право оскаржити вирок.

Громадяни Росії Едуард Шишмаков і Володимир Попов, яких у Чорногорії вважають працівниками російської розвідки, засуджені до 15 і 12 років ув’язнення. Їх судили заочно. В час, коли планувалася злочинна дія, сказав прокурор, вони перебували на території Сербії під чужими іменами.

Звинувачення двох її громадян російська сторона назвала безпідставними. В сербській пресі 2016 року були оприлюднені знімки, на яких нібито були згадані росіяни в час перебування в Сербії.

Суддя: «Засуджені планували застосувати силу»

Суддя Сузана Муґоша ствердила, що метою перевороту було повалення влади. Засуджені намагалися зірвати вступ країни до Північноатлантичного альянсу й забезпечити прихід до влади просербських і проросійських сил. «Кожний член кримінальної організації мав заздалегідь визначені завдання й роль. У діях організації була готовність застосувати насильство й залякування. Всі її члени були свідомі своїх вчинків, вони знали, що їхня діяльність суперечить законові», – сказала суддя.

Лідери опозиційного Демократичного фронту Андрія Мандич і Мілан Кнежевич засуджені на 5 років в’язниці. В час винесення вироку вони не перебували в судовій залі.

Вони стверджують, що йдеться про політичний вирок на замовлення найвищих урядовців. Кнежевич заявив, що вони «разом із найвірнішими людьми готові вжити всі види спротиву» в разі, якщо поліція спробує заарештувати їх.

Спроба перевороту в Чорногорії: серед засуджених є росіяни – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:53 0:00

Із-поміж девʼяти громадян Сербії найважче покарання отримав відставний генерал поліції Братислав Дикич. Його засудили до восьми років ув’язнення; інших – від умовного засудження до семи років. Генерала свого часу звільнили з посади через поведінку, яка несумісна з поліцейською службою.

Бранка Милич, котра засуджена до трьох років, уже кілька місяців перебуває в будинку посольства Сербії в Подгориці. Вирок вона назвала безпідставним.

Античорногорська кампанія в Сербії

У Белграді минулого року заснували організацію під назвою «Припинити переслідування сербів у Чорногорії», котра в сербських засобах масової інформації розповсюджує матеріали, в яких стверджується, що сусідня країна проводить антисербську й антиросійську політику під диктатом Заходу. Її члени заявляють, що вирок «не випадково винесений саме на День перемоги над нацизмом» (і в Чорногорії, і в Сербії цей день далі вшановують саме 9 травня).

Сербські урядовці й органи досі не реагували на античорногорські виступи громадян Сербії.

Сербія фінансувала будівництво так званої «Сербської хати» в Подґориці, в якій проходять заходи чорногорської опозиції. Минулого тижня там стався небачений скандал: до зібраних у будинку по телефону з гаазької в’язниці звернувся колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич, засуджений на довічне ув’язнення за злочини, скоєні у воєнні роки.

В Тірані, столиці Албанії, проходить саміт шести балканських країн, Словенії, Хорватії й Євросоюзу, на якому обговорюють співробітництво і європейські перспективи країн регіону. Президенти Чорногорії й Сербії там сиділи поруч, не коментуючи винесення вироку в Чорногорії.

Сербія досі офіційно не реагувала з приводу ув’язнення сербських громадян у сусідній країні і процесу над ними. Однак Белград відмовився видати двох обвинувачених, котрі перебувають в Сербії.

Чорногорські опозиціонери одностайно засуджують вирок, називаючи його «політичним фарсом». Ніхто з них не пояснює, чому група громадян Сербії, переважно учасників війн дев’яностих років, опинилася в Чорногорії саме в день парламентських виборів.

  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG