Доступність посилання

ТОП новини
05 липня 2020, Київ 19:48

Коронавірус: чи відбудеться велике повернення до наукової правди?


Коли більшість європейських країн оголошували жорсткий карантин, 9 березня, президент США Дональд Трамп писав у своєму Твіттері, що коронавірус є «як грип», і навіть більше людей померло від сезонного грипу, ніж від коронавірусу. Через два дні головний інфекціоніст США Ентоні Фаучі сказав, що коронавірус є в 10 разів смертельніший, ніж звичайний грип.

А через два тижні на пресконференції у Білому домі президент Трамп поступився місцем науковцям, які показували розрахунки, що в країні може загинути до 2,2 мільйона людей, якщо не дотримуватися карантину. Пандемія коронавірусу показала, що світ постправди, який не керується науковими дослідженнями, є небезпечним для людей, але чи змінить це усвідомлення тренд світової політики?

Коли почалася пандемія коронавірусу, президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав її «психозом», пообіцяв, що в його країні ніхто не помре від коронавірусу і відмовився запроваджувати протиепідемічні заходи. Так само повівся і президент Бразилії Жаїр Болсонару, чиї повідомлення про коронавірус видалив Twitter, Youtube та Facebook за розміщення «небезпечної інформації» – відео, де президент прогулюється містом та спілкується із людьми в порушення карантину.

На цьому тлі численні публікації у західній пресі заговорили про те, що фейки про нову хворобу поширюють ЗМІ та користувачі соціальних мереж, пов’язані з Росією.

Державний департамент США звинуватив Росію у використанні тисяч соціальних акаунтів для поширення різних чуток про коронавірус, включно з тим, що вірус штучно витворили в американській лабораторії.

Але рясно розсіяне насіння (згідно з даними американської розвідки, російський телеканал RT і його відео на Youtube мають в середньому мільйон переглядів щодня), впало на родючий ґрунт. Майже 30% американців вірять у те, що коронавірус було створено у лабораторії.

При чому, існує істотна відмінність за партійною лінією: серед республіканців таких 37%, а серед демократів – 21%.

Віра у теорії змов впливає на поведінку – демократи, згідно з дослідженнями, частіше миють руки і дотримуються інших рекомендацій, щодо недопущення поширення вірусу, ніж республіканці.

Бунт проти наукових авторитетів переріс у бунт проти науки як авторитету

Елітарні розумники ніколи не будуть на стороні звичайних людей, бо вони переконані, що вони мають владу вказувати, що кому робити
Сенатор Рік Санторум

У значній частині американського суспільства вже давно зріло переконання, висловлене у 2012 році сенатором-республіканцем Ріком Санторумом, що «елітарні розумники ніколи не будуть на стороні звичайних людей, бо вони переконані, що вони мають владу вказувати, що кому робити».

Недовіру до авторитету експертної думки можна простежити ще до початку 1960-х років, засновник видання National Review Вільям Баклі сказав: «Я б волів, щоб мною керували перші 2 тисячі людей з телефонного довідника, ніж наукові співробітники Гарвардського університету».

І хоча сам Баклі, представник нью-йоркської еліти, що розмовляв трьома мовами вільно і закінчив Єльський університет, був далеко не «представником народу», його скептицизм щодо інтелектуальних авторитетів, створив підґрунтя для появи правопопулістських рухів, що підняли бунт проти науки, поставивши на один рівень експертну думку науковця, перевірену десятками досліджень, і думку «людини з вулиці».

Прояви цієї тенденції, коли неперевірена інформація, чи прямо теорії змови проникли глибоко у свідомість мас, з часом посилилися.

Прикладом можуть бути кампанія заперечення кліматичних змін, чи кампанія проти щеплень. Війна проти інтелектуального елітизму переросла у заперечення експертної думки як такої.

Відсутність довіри до науки підриває демократію

У результаті, пишуть оглядачі, американці зуміли обрати президента, який не вірить в авторитет науки, який підбирає відповідних людей до своєї адміністрації та поширює і підсилює свої погляди через споріднені медіа-канали, такі як телеканал Fox-news.

Вчені з інших країн кажуть, що до недавнього часу американські дослідницькі установи були добре профінансованими і спиралися на підтримку обох партій. Але за президентства Дональда Трампа, фінансування багатьох наукових установ було скорочено, особливо це стосувалося тих, що займалися дослідженнями клімату, постраждали і ті, що стежили за світовими епідеміями – Центри з контролю та профілактики захворювань.

Діючи відповідно до своїх переконань, Дональд Трамп зменшив фінансування протиепідемічної інфраструктури США, що залишило Америку неготовою до протидії пандемії.

Оглядачі говорять, що американські антинаукові настрої суперечать статусу розвинутої індустріалізованої демократії. Лише 40% американців мають «велику довіру до наукової спільноти».

Наприклад, Німеччині вдалося не допустити великого поширення хвороби і рівня смертоності завдяки широкомасштабним тестуванням, а потім відстеженню контактів тих, хто виявився носієм вірусу. Така сама картина і в Південній Кореї. Це тому, кажуть оглядачі, що і німці і корейці довіряють науці, і не лише у цьому випадку, а взагалі. Наприклад, 81% німців та 92% корейців вважають, що кліматична криза є «дуже серйозною проблемою».

В Америці 85% республіканців вважають, що вчені-кліматологи їх вводять в оману, або ж відверто обманюють. Серед демократів також є скептики у цьому питанні, але там є залежність від освіти – чим освіченіший демократ, тим більше він бачить проблем зі зміною клімату.

Експерти побоюються, що поширення громадського цинізму ще сильніше підірве основи демократичного устрою держави. Адже він базується на тому, що обране керівництво ухвалює рішення на основі фактів, які можна перевірити, а громадяни довіряють, що ці рішення ухвалені в їхніх інтересах, підтримують і виконують їх.

Вчені побоюються, що навіть стоячи перед смертельною загрозою, американці не зможуть погодитися з тим, що існує об'єктивна реальність, яка не залежить від партійної лінії.

Протиепідемічні дії не можуть керуватися «інстинктом політиків»

Як зауважує оглядач видання Vox, надзвичайна ситуація з коронавірусом – це не той час, коли можна «керуватися здогадами та інстинктами політиків». Бо відповідь на пандемію – складне завдання, яке вимагає розуміння та узагальнення висновків із різноманітних технічних та глибоко спеціалізованих інтелектуальних дисциплін.

Це – найгірший момент, щоб антиінтелектуальний різновид правого популізму керував нашим урядом, але так вже сталося
Оглядач Vox

Адже ставки великі, а наслідки летальні. «Це – найгірший момент, щоб антиінтелектуальний різновид правого популізму керував нашим урядом, але так вже сталося», – говорить оглядач.

Наомі Орескес професор історії науки з Гарварду, в одному зі своїх інтерв’ю сказала, що сумнівалася, що президент Трамп буде спроможний в принципі дослухатися до наукових порад: «Це людина, яка виявила зневагу до наукових доказів щодо зміни клімату. І якщо він міг би це зробити, завжди було питання, чи сприйме він серйозно якусь науку взагалі».

Та після кількох тижнів применшення проблеми та оманливих тверджень, президент Дональд Трамп нарешті перестав суперечити порадам експертів і закликав американців до ще більшого соціального ізолювання, ніж досі, задля уповільнення поширення хвороби.

На брифінгу в Білому домі 31 березня, що тривав понад дві години, він дав можливість експертам говорити довше, ніж він сам.

Тоді представники президентської робочої групи з подолання епідемії повідомили, що без продовження обмежувальних заходів кількість смертей у США може сягнути від 1,5 до 2,2 мільйона людей.

Чи стануть нуковці «новими героями»?

Експерти привітали зміну поведінки у Білому домі, але не впевнені, чи вона буде тривалою з огляду на те, що досі в Америці правда підпорядковується «партійній дисципліні» – все від того, чи ви будете тримати соціальну дистанцію, мити руки, чи схвалювати дії влади, залежить від ваших партійних симпатій.

Та принаймні оглядачі відзначають, що було зроблено великий крок у правильному напрямку. COVID-19 вже допоміг підняти довіру до вчених, що займаються наукою в класичному розумінні, і тим самим змінив десятилітню тенденцію ерозії довіри до усталених інситуцій.

Як пише New York Times, фактом стало те, що принймні в Європі, голос науки став незамінним для інформування політиків та громадськості про те, як боротися з пандемією. На підняття міжнародного престижу науки працює той факт, що над проблемою коронавірусу співпрацюють науковці різних країн, незважаючи на політичні розбіжності. Те, що науковці можуть працювати заради спільної мети і суспільного блага також додає їм поваги і значимості у суспільстві.

Надалі, як вважає оглядач часопису Forbes Ґеорґ Келл, слід заохочувати науковців грати більшу роль у публічних дебатах та розробці політики, а громадськість слід заохочувати проявляти більший інтерес до науки та підтримувати їхню роботу.

«Це жорстокий колективний урок, за який доведеться дорого і довго платити, – каже коментаторка видання Rappler. – Якщо ми не об’єднаємося, і не почнемо знову цінувати знання, експертизу та компетентність, коронавірус буде лише першим залпом, який вдарить нас. Далі будуть щеплення, зміна клімату, недосконала система охорони здоров’я, системна нерівність».

Більшість оглядачів погоджуються, що коронавірус це – сигнал до пробудження і початку вирішення цих проблем, які є глобальними, тими, що як і коронавірус, не знають кордонів. Тож для їхнього вирішенняя будуть потрібні колективні зусилля, що базуються на наукових знаннях.

Читайте ще:

Життя після епідемії: яким стане світ, коли вийде з карантину. Інтерв’ю із футурологом

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG