Триває візит української першої леді до Вашингтону. Законодавці США збираються заслухати в середу першу леді України Олену Зеленську під час її виступу на Капітолійському пагорбі.
Президент України Володимир Зеленський перед виступом заявив, що Олена Зеленська виступатиме від імені всіх українських матерів і жінок.
«І я справді вірю, що це почують ті, від кого залежить прийняття рішень у США», – сказав президент.
Спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі закликала всіх членів Палати представників і Сенату прийти на виступ, сказавши, що це буде «важлива та своєчасна можливість почути безпосередньо першу леді Зеленську, дізнатися більше про жахливі втрати російського вторгнення та висловити нашу вдячність народу України за його боротьбу за демократію».
У вівторок, 19 липня, Олена Зеленська зустрілась із першою леді США Джилл Байден, на запрошення якої прихала до США. Президент США Джо Байден також привітав Зеленську.
«Українська перша леді Олена Зеленська втілює таку саму стійкість і витривалість, як і її країна, – написав Байден у вівторок у твітері. – Для Джилл та мене було честю вітати її в Білому домі сьогодні».
Це вже друга зуcтріч Зеленської та Байден. Раніше цього року Байден та Зеленська зустрічались в Ужгороді. Під час турне у травні Байден відвідала Румунію, Словаччину та Україну.
У вівторок Байден сказала, що під час поїздки Олена Зеленська познайомила її з великою кількістю біженців та попросила допомогти у питаннях психічного здоров’я постраждалого населення.
«Я повернулася і поговорила зі своєю командою, і, я думаю, що ви отримали мій лист про те, що ми робимо, щоб допомогти з психічним здоров’ям матерям і дітям, які, ви знаєте, постраждали від такої трагедії та звірств. І тому я працювала над цим. Команда працювала над цим», – цитують першу леді присутні на зустрічі у вівторок журналісти.
Білий дім каже, що перша леді України відвідує Вашингтон, «щоб висвітлити людську ціну агресії Росії проти України». Серед основних тем обговорення – подальша підтримка США уряду України та її народу, який захищає свою демократію, зокрема, аби «впоратися зі значними людськими наслідками російської війни, які відчуватимуться протягом багатьох років».
«Вона відвідала Україну в травні, щоб особисто побачити й поспілкуватися з тими, хто через війну втратив дім, близьких. Тепер моя черга говорити у США про українські потреби в нашому спротиві та боротьбі з агресором», – написала перша леді України на свої сторінці у фейсбуці.
Під час візиту Олена Зеленська зустрілася із державним секретарем Ентоні Блінкеним, адміністраторкою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Самантою Пауер, представниками української діаспори та постраждалими від ракетного обстрілу в Краматорську українцями, які перебувають на лікуванні у США.
23 липня Олена Зеленська планує провести другий форум перших леді та джентельменів, пише посольство України в ЄС. Одна із секцій саміту відбудеться в Брюсселі і буде присвячена фізичному та психологічному відновленню українців, йдеться в повідомленні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
