Правозахисник розповів про фільтрацію кримчан у аеропорту російського Краснодара
У аеропорту російського Краснодара 27 жовтня фільтрували всіх пасажирів із кримською реєстрацією, що прибували міжнародними рейсами – про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів один із кримських правозахисників на умовах анонімності.
Люди змушені були затримуватися на кілька годин, багато хто запізнився на вечірні рейси автобусів та поїздів до Криму.
За інформацією співрозмовника Крим.Реалії, це були не просто бесіди зі співробітниками прикордонної служби та офіцерами ФСБ, а повноцінна фільтрація, яку раніше не застосовували до громадян, які мають російський паспорт:
«Поголовно всіх кримчан відправляли на фільтрацію. Не просто опитували, а ретельно вносили всі дані, у тому числі членів сім’ї. Заносили інформацію про місце фактичного проживання, місце роботи, освіту, наявність родичів на території України, номери телефонів, адреси сторінок в соцмережах, якими месенджерами користуються, які країни відвідували до анексії, записували дані мобільних телефонів і ще багато питань – всі відповіді ретельно вносилися до бази даних на ноутбуці співробітника спеціаліста», – розповів правозахисник.
На завершення перевірки, додав він, від кримчан вимагали підписати згоду на проходження поліграфа, якщо перевірка озвучених даних виявить розбіжності, і фотографували з цією згодою.
На його думку, таким чином силовики РФ продовжують посилювати тиск на жителів Криму, демонструючи, що «вони всі, навіть лояльні Росії, не є повноцінними громадянами РФ для кремлівського режиму».
За інформацією краснодарських медіа, раніше, 22 і 25 жовтня, пасажирів із кримською пропискою в аеропорту Краснодара також відправляли на додаткову перевірку без пояснень.
У Єврокомісії вказали на відсутність ознак готовності Росії до завершення війни
Росія не демонструє ознак готовності завершити «свою агресивну» війну, але ЄС продовжить докладати дипломатичних зусиль у цьому напрямку. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив речник Єврокомісії Крістіан Віганд.
«ЄС залишається рішуче налаштованим і надалі посилювати тиск на Росію, щоб вона припинила свою жорстоку агресивну війну та долучилася до змістовних мирних переговорів… Ми продовжуємо підтримувати Україну», – наголосив він.
Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, коментуючи телефонну розмову між лідерами Фінляндії, Норвегії та президентом РФ Володимиром Путіним, наголосила на важливості збереження єдиної позиції всередині Євросоюзу.
Як відомо, деякі європейські лідери розкритикували дзвінок колег главі Кремля з огляду, зокрема, на його неготовність до деескалації.
«Важливо, щоб ми зберігали єдину позицію та доносили узгоджений меседж під час будь-яких переговорів із президентом Путіним», – підкреслила Піньо.
27 жовтня після переговорів із Путіним президент Фінляндії Александр Стубб сказав, що до переговорів в Абу-Дабі, які в Кремлі анонсували як тристоронні – Росія-Україна-США – можуть долучитися європейці.
Головна речниця Єврокомісії сказала Радіо Свобода, що не володіє наразі додатковою інформацією з цього приводу, якою можна було би поділитися.
У Кремлі заявили, що попри те, що на першу половину листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) призначений новий раунд тристоронніх мирних переговорів, це не є підставою для припинення бойових дій.
Трамп каже про зустріч Зеленського й Путіна «дуже скоро». Що відомо про дати, умови України та вимоги Кремля
Президент США Дональд Трамп заявив журналістам 28 жовтня, що зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним буде організована «дуже скоро». Ця заява пролунала на тлі активізації дипломатичних зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на припинення війни Росії проти України.
Раніше повідомлялося, що тристоронні переговори на технічному рівні заплановані на першу половину листопада в Об'єднаних Арабських Еміратах. Зеленський і Путін не зустрічалися особисто відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.
Що ж наразі відомо? Розповідаємо.
Хмара обговорив із новим головою Міноборони Румунії постачання засобів ППО і виробництво дронів
Міністр оборони Євгеній Хмара провів телефонну розмову з новим очільником Міноборони Румунії Штефаном-Раду Опрею, повідомила його пресслужба 28 жовтня:
«Сторони обговорили безпеку в Чорному морі, постачання боєприпасів для F-16 і систем ППО, а також можливості спільного виробництва дронів. Євгеній Хмара подякував Румунії за допомогу Україні, зокрема за логістичну підтримку через її територію».
Міністри також обговорили російські атаки на порти та судна в Чорному морі та шляхи протидії.
Також, зазначає міністерство, розмова стосувалася поставок боєприпасів для літаків F-16 для ефективної протидії реактивним дронам. Хмара, зокрема, подякував Румунії за підготовку українських пілотів у навчальному центрі F-16.
Сторони обговорили потребу України у боєприпасах до Patriot для протидії балістичним атака Росії:
«Росія посилює свої ракетні атаки, балістика є однією з головних загроз. Тому нам потрібні ракети до Patriot, щоб наші системи могли захищати людей, цивільну та критичну інфраструктуру. Крім того, Україні потрібні боєприпаси для боротьби з крилатими ракетами. Мова про ракети для систем ППО HAWK та ракети AIM-9», – заявив Хмара.
Ще одним напрямком співпраці двох країн є спільне виробництво дронів у межах європейської програми SAFE. Голова українського Міноборони вказав на те, що Україна має технології та досвід, які можуть бути корисними її партнерам, і висловив готовність розвивати взаємовигідну співпрацю.
Штефан-Раду Опра, який очолив Міністерство національної оборони Румунії 20 жовтня, наразі публічно не коментував розмову.
Напередодні президент Румунії Нікушор Дан засудив Росію за «причетність до диверсійних дій» на території своєї країни, про яку раніше заявила румунська розвідка.
«Будемо говорити про посилення ППО та нові кроки на підтримку України». Зеленський прибув до Нідерландів
Президент України Володимир Зеленський прибув до Нідерландів, де зустрінеться з прем’єр-міністром Робом Єттеном.
«Зміцнюємо наше партнерство й працюємо для більшого захисту України. Будемо говорити про оборонну та економічну співпрацю, посилення української ППО та нові кроки на підтримку України», – написав він у телеграмі.
За його словами, сьогодні у нього заплановані зустріч з представниками українського та нідерландського бізнесу, а також аудієнція у короля Нідерландів Віллема-Александра.
Раніше нідерландський уряд повідомив, що візит Зеленського розпочнеться з прийому прем’єром Єттеном в його офіційній резиденції. Запланована двостороння бесіда, після чого відбудеться нарада делегацій за участю віцепрем’єр-міністерки та міністерки оборони Ділан Єшильгьоз-Зегеріус, а також міністра закордонних справ Тома Берендсена.
Після цього відбудеться зустріч із керівниками нідерландських та українських компаній.
Нинішній візит відбувається в день, коли нідерландський уряд виділяє нові кошти на відбудову України - протягом наступних трьох років Амстердам витратить 1,2 мільярда євро на невійськову допомогу Україні. Цей пакет спрямований на задоволення найнагальніших потреб України, сприяння відновленню та реконструкції, а також розширення можливостей для голландських компаній.
Російський дрон знову вдарив по Основʼянському району Харкова, є загиблий і постраждалі – влада
Російські війська вдарив бойовим дроном по Основʼянському району Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, на місці влучання виникла пожежа, попередньо відомо про одного загибло та одного постраждалого.
Згодом голова ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок «прильоту» в Основʼянському районі загинула людина, ще двоє поранені.
Напередодні ввечері російський реактивний дрон вдарив по Основ’янському району, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа на площі 2500 кв. м. Постраждали п’ятеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Рада схвалила у першому читанні проєкт держбюджету на 2027 рік
Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про проєкт державного бюджету на 2027 рік із дефіцитом майже 1,7 трлн грн.
«За» документ проголосували 239 нардепів, «проти» – 25, утрималися – 26.
Доходи проєкту державного бюджету на 2027 рік передбачено в обсязі 5 трлн 648 млрд гривень. Видатки передбачені на 7 трлн 272 млрд гривень, зокрема на сектор безпеки і оборони передбачено 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% прогнозного ВВП.
Депутати розглянули низку правок до держбюджету-2027. Зокрема, за даними Ярослава Железняка, народного обранця від фракції «Голос», правка №1279 про підвищення зарплат військовим врахована і підтверджена у схваленому в першому читанні проєкті бюджету на 2027 рік.
Прем’єр -міністр Сергій Корецький подякував народним депутатам за підтримку проєкту бюджету-2027, який «враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік» – це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.
Корецький додав, що уряд опрацює Бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.
Уряд 15 вересня схвалив та передав проєкт держбюджету-2027. За даними Мінфіну, народні депутати, фракції, групи та комітети Верховної Ради надали до проєкту понад 5 тисяч пропозицій і поправок.
Війська РФ нарощують штурми на Гуляйпільському напрямку – Нацгвардія
Російські війська останніми днями активізували штурмові дії на Гуляйпільському напрямку, повідомив речник Національної гвардії Руслан Музичук в ефірі телемарафону 28 жовтня.
«Найскладніші напрямки залишаються на Донеччині. Це – напрямок головного удару вже тривалий час. Із усієї кількості боєзіткнень бачимо найбільше їх на Покровському напрямку. І досить активно противник штурмує на Очеретинському, це в районі Добропілля. Ще можна відзначити і Костянтинівський напрямок. За останні дні також можемо відмічати те, що противник мав певні нарощення штурмових дій на Гуляйпільському напрямку», – сказав речник.
Музичук додав, що війська РФ намагаються періодично тиснути по всіх ділянках фронту. «Те, що, наприклад, вчора-позавчора було певне збільшення і на Гуляйпільському напрямку – це говорить про те, що спроби противника просуватися, тиснути на окремих напрямках зберігаються по всій лінії фронту. І те, що ми бачимо, що цього тижня знизилась кількість боєзіткнень, їх десь від 150 до 200, проте попередні тижня ми бачили великий сплеск був: навіть до 300 і більше боєзіткнень. І мова йде про велику кількість піхотних штурмів, велику кількість саме живої сили, яку противник відправляв для штурму наших позицій», – заявив речник.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричинила каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу.
Аналітики вказували, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Президент України сьогодні відвідає Нідерланди
Президент України Володимир Зеленський сьогодні, 28 жовтня, відвідає Нідерланди.
Як повідомляє нідерландський уряд, візит Зеленського розпочнеться з прийому прем’єр-міністром Робом Єттеном в його офіційній резиденції. Запланована двостороння бесіда, після чого відбудеться нарада делегацій за участю віцепрем’єр-міністерки та міністерки оборони Ділан Єшильгьоз-Зегеріус, а також міністра закордонних справ Тома Берендсена.
Після цього відбудеться зустріч із керівниками нідерландських та українських компаній.
Востаннє президент України відвідував Нідерланди у квітні цього року. Тоді Зеленський і Єттен зустрічалися в Мідделбурзі, де українському президенту вручили премію «Чотири свободи».
Нинішній візит відбувається в день, коли нідерландський уряд виділяє нові кошти на відбудову України - протягом наступних трьох років Амстердам витратить 1,2 мільярда євро на невійськову допомогу Україні. Цей пакет спрямований на задоволення найнагальніших потреб України, сприяння відновленню та реконструкції, а також розширення можливостей для голландських компаній.
Зокрема Нідерланди прискорюють виділення 40 мільйонів євро цього року до Фонду енергетичної підтримки України для термінового відновлення та ремонту енергетичної інфраструктури. Також будуть виділені кошти, щоб допомогти компаніям, аби вони могли відігравати більшу роль у відновленні та реконструкції й краще позиціонувати себе на українському ринку.
Зеленський запропонував прем’єру «зібрати спеціальний кабінет для Києва»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що запропонував прем’єр-міністрові Сергію Корецькому сформувати «спеціальний кабінет» для напрацювання рішень щодо Києва.
«Я попросив прем’єра зібрати спеціальний кабінет для Києва – менеджерів бізнесу, сильних людей. Я готовий особисто поговорити з тим, кого вони мені назвуть і попросити його. Зробіть такий кабінет і напрацьовуйте рішення. Я буду робити те, що я можу», – сказав Зеленський на зустрічі з журналістами 27 жовтня. Його слова цитує низка українських ЗМІ, зокрема агентство «Інтерфакс-Україна».
За словами президента, він спілкувався з різними управлінцями щодо можливості долучитися до роботи з посилення столиці. «Я хотів до цієї групи долучити Малюка в контексті питань безпеки. Говорив також із Кубраковим, Гройсманом. Сухомлин відмовився – як тільки про Київ почув. Говорив з людьми з бізнесу, з інших сфер державного управління. Ніхто не хоче бути дотичним, бо потім ніхто «дякую» не скаже, і постійно говоритимуть інші – про політику», – цитує Зеленського «Укрінформ».
Голова держави заявив, що не має особистих претензій до міського голови Києва Віталія Кличка, але столиця України, за його словами, повинна бути підготовлена до складної зими, натомість плани стійкості Києва не були виконані повністю, а об’єкти критичної інфраструктури столиці не захищені до кінця.
«Він (Кличко – ред.) мав би сам дзвонити всім цим людям і зустрічатися з ними, а не я. Під час такої війни все одно, чий міст на папері. Головне, щоб він стояв і функціонував, як одна з найважливіших логістичних артерій столиці», – сказав Зеленський.
Президент вже раніше заявляв про проведення зустрічей із представниками різних сфер, спрямованих на посилення Києва.
Зеленський критикував Київ через виконання планів стійкості на тлі російських ударів і наближення зими. За його словами, «станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві».
Після цього міський голова Києва Віталій Кличко, якого викликали до Верховної Ради, заявив, що цього року Київ готувався до опалювального сезону під російськими обстрілами і в «умовах шоу, яке влада налаштувала з планом стійкості, з брехливою кампанією про те, що Київ не працює, з блокуванням коштів».
«При цьому чуємо цинічні звинувачення нібито у зриві опалювальний сезон, який навіть ще не почався. Це стосується системи центрального теплопостачання, ремонтів. Київ готувався до опалювального сезону і продовжує це робити. Першочергові плани енергостійкості завершені», – сказав мер.
На тлі посилення російських атак по Києву КМДА закликала киян зробити запаси їжі й води, утеплити житло, зарядити павербанки.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
СБУ заявила про затримання двох бойовиків РФ, які втекли з фронту і прямували до Києва
Служба безпеки України заявляє про затримання двох контрактників 291-го мотострілецького полку РФ, які були перевдягнені в цивільне і рухалися у напрямку Києва на машині, яку вони зупинили автостопом.
Як повідомляє пресслужба відомства, їх затримали на блокпосту при в’їзді у Дніпропетровську область, в одного з чоловіків на шиї виявили жетон військовослужбовця російської армії.
За даними СБУ, вони сподівалися доїхати до Києва, де в одного з них проживають родичі, та «залягти на дно». Як з’ясувало розслідування, одним із затриманих виявився двічі засуджений за вбивство житель тимчасово окупованого Довжанська на Луганщині, який з 2016 року воює на боці РФ проти Сил оборони – зокрема, брав участь у боях під Бахмутом як помічник навідника протитанкового ракетного комплексу.
В українській спецслужбі стверджують, що ще один затриманий – це громадянин Росії, який уклав контракт з російським Міноборони, коли відбував тюремне покарання за вбивство.
За матеріалами справи, нещодавно обох бойовиків відправили на штурм позицій українських військ на Краматорському напрямку, де вони згодом втекли з лінії боєзіткнення і проникли до селища у «сірій» зоні – там вони переодягнулися в цивільний одяг, який знайшли у покинутому будинку, закопали в цій оселі формений одяг, табельну зброю армії РФ і пішки вирушили у напрямку райцентру.
Як повідомляють в СБУ, по дорозі до міста вони зупинили авто, власник якого погодився підвезти фігурантів до Дніпра, звідки вони планували доїхати до Києва.
Слідчі Служби безпеки повідомили російському поплічнику з Луганщини про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- чч. 1, 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 7 ст. 111-1 (колабораційна діяльність).
Триває розслідування для з’ясування всіх обставин злочину. Чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Громадянина РФ наразі утримують як військовополоненого.
За останніми даними Офісу генпрокурора, загалом в Україні зареєстровано понад 266 тисяч воєнних злочинів – засуджено 317 осіб. У 2026 році за вчинення воєнних злочинів вироки отримали 84 особи, серед них – 54 російські військові, зокрема – 8 командирів, ще 261 особі повідомлено про підозру.
КМІС: 76% українців підтримують продовження опору, навіть якщо РФ спробує залишити людей без світла, тепла і каналізації
Більшість українців – 76% – підтримують продовження збройного опору проти Росії, навіть якщо взимку війська РФ спробують атакувати енергетику, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації. Про це свідчать результати опитування, проведеного 16-25 жовтня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Водночас 15% вважають, що за таких умов треба йти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо ці вимоги будуть виглядати як капітуляція, ще 9% не змогли визначитися із своєю думкою.
Соціологи зазначають, що у серпні-вересні показники були практично такі самі, тобто, попри посилення російських ударів по енергетиці, думки українців з цього питання не зазнали суттєвих змін.
Також респондентів запитали щодо ударів по російських НПЗ. За результатами опитування, абсолютна більшість респондентів – 80% – висловили думку, що удари по НПЗ все одно слід завдавати, навіть якщо США припинять чи обмежать допомогу. Лише 11% відповіли, що потрібно перестати завдавати ударів по НПЗ.
За даними КМІС, нинішнє опитування показало, що 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, ще 5% говорять про 1 рік, про коротший період (декілька місяців-пів року) говорять 21%. Ці показники практично не змінилися порівняно з опитуванням, проведеним КМІС у вересні.
Протягом 16-25 жовтня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) шляхом телефонних інтерв’ю провів власне всеукраїнське опитування. Під час дослідження було опитано 828 респондентів у віці 18 років і старше.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
4 жовтня російське Міноборони оголосило, що посилює удари по інфраструктурі Києва та Київської області, а також по всій Україні загалом, і представило це посилення як відповідь на нібито численні українські удари по російських цивільних об’єктах, що нібито відбувалися з червня 2026 року.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Москва безпідставно подає ці удари як дії у відповідь, «ця кампанія ударів має на меті зробити життя цивільного населення в Україні нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами Росії».
«Валін син», засновниця Wildberries, акціонери Ozon і «Яндекс». ЄС готує нові санкційні списки
Європейський Союз готує нові санкції проти Росії. Серед тих, кого пропонують додати до санкційних списків, – засновниця найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries Тетяна Кім, головний акціонер онлайн-ритейлера Ozon Олександр Чачава, син голови Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко Сергій, а також інші впливові російські бізнесмени.
Про це пише редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк, який ознайомився з новою санкційною пропозицією.
Документ представили послам 27 держав-членів ЄС у Брюсселі 21 жовтня. Наразі він передбачає внесення до санкційних списків 12 фізичних осіб та 105 компаній.
У Брюсселі сподіваються погодити нові обмеження до наступної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, запланованої на 16 листопада.
Зеленський: серед кандидатів на посаду посла в США розглядали Палісу, але він не хоче
Серед кандидатур на посаду посла України у США розглядали заступника керівника Офісу президента Павла Палісу, однак останній відмовився від пропозиції, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«У нього є американська освіта, знання мови, там треба багато працювати саме щодо військових питань і його знає Трамп. Паліса був би хорошим послом, але не хоче. Сказав: «На фронт мене, поверніть мене терміново в бригаду. Я нікуди з України не поїду», – сказав Зеленський на зустрічі з журналістами.
За його словами, також на посаду посла в США розглядали кандидатури експрем’єрку Юлію Свириденко та колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу та
Зеленський зазначив, що він продовжуватиме консультації щодо призначення посла України у США.
Посада посла України в США є вакантною з початку серпня. Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла в США. Вона назвала завершення роботи у Вашингтоні «власним рішенням, продиктованим особистими обставинами».
«Режим тиші» в Олешках: за 30 годин не було жодного інциденту – Лубінець
«Режим тиші» в окупованих Росією Олешках Херсонської області триває протягом 30 годин, інцидентів за цей час не було, повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
«30 годин режиму тиші в Олешках без жодного інциденту. Це стало можливим у тому числі завдяки постійній комунікації між мною й уповноваженою з прав людини в РФ Яною Лантратовою. Ми перебуваємо на зв’язку і координуємо виконання досягнутих домовленостей», – написав він у телеграмі вранці 28 жовтня.
Омбудсмен подякував першій леді США Меланії Трамп, «яка особисто приділяє свій час і увагу гуманітарній місії й допомозі цивільним людям в Олешках».
«Також дякую всій її команді за послідовну підтримку, постійну комунікацію та всі зусилля. Наша спільна мета – забезпечити допомогу цивільному населенню Олешок і створити умови для безпечного виїзду тих, хто цього потребує», – додав він.
Вночі проти 27 жовтня український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешок на Херсонщині.
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, також заявило про «режим тиші»: «У зв’язку з підготовкою до проведення гуманітарної операції в районі населеного пункту Олешки Херсонської області збройними силами Російської Федерації припинено вогонь на херсонському напрямку і введено «режим тиші» з 4 годин 00 хвилин 27 жовтня 2026 року».
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатися гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Зеленський: цього року Україна отримувала від США близько 12 ракет для Patriot на місяць
Президент України Володимир Зеленський заявив, що протягом 2026 року Україна отримувала від США в середньому 12 ракет для Patriot на місяць через війну на Близькому Сході. Про це він сказав під час спілкування з журналістами.
За його словами, Україна розраховує на 150 американських ракет-перехоплювачів на рік, а протистояти доводиться приблизно 150 балістичним ракетам на місяць.
Президент зазначив, що українська сторона намагається домовитися з партнерами про додаткові поставки антибалістичних ракет.
За його словами, на столі міністра оборони США Піта Гегсета є «деякі документи, які він підписав, і, можливо, він думає, що підписав усе, але це не так».
«Це тому, що є пакет від Сполучених Штатів, де 12 ракет, і він його підписав. Чудово. Але я використав цього місяця 35. І питання стосується 23, які я знайшов на інших напрямках. Коли ми розмовляли з президентом Трампом у Нью-Йорку, я попросив його: «Дайте мені зимовий пакет». Я сказав йому: «Мені потрібен цей пакет. Будь ласка, затвердьте цей пакет зараз». Я назвав кількість ракет і сказав, що якщо ви мені дасте, то ніяких НПЗ ми не будемо бити. А він запитав мене, де їх узяти. І я сказав йому, в яких країн це є. А він сказав, що вони докладуть усіх зусиль, але їм потрібні ракети, бо їх у них не дуже багато», – сказав Зеленський, якого цитує агенція «Укрінформ».
Американська сторона наразі на цю заяву не реагувала.
Минулого тижня Зеленський повідомляв, що Україна працює зі Сполученими Штатами, Європою та іншими партнерами, які мають запас ракет PAC-2 і PAC-3. За його словами, протягом майже місяця Київ очікує на підпис пана Гегсета щодо ракет для «Петріотів» та «Насамсів». Президент повідомив про доручення ще раз проговорити це з американською стороною.
19 жовтня видання Kyiv Independent із посиланням на українські джерела написало, що міністр оборони США Піт Геґсет ще не схвалив передачу Україні значної партії ракет-перехоплювачів Patriot, яку вже оплатили союзники.
Геґсет, коментуючи постачання Україні ракет-перехоплювачів, сказав, що Сполучені Штати хочуть переконатися, що мають достатньо такої зброї для власних потреб.
Ця повідомлення з’явилося на тлі чергової критики президентом США Дональдом Трампом ударів української армії по російських нафтопереробних заводах. За його словами, президент України Володимир Зеленський ігнорує економічні наслідки ударів.
Перед цим на закритому засіданні Євроради у жовтні Зеленський озвучив колегам, скільки ракет-перехоплювачів Patriot потребує Україна мінімально для проходження зими. За його словами, «цей пакет є у всіх лідерів».
За даними співрозмовників Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС, Зеленський знову оцінив термінову потребу в 300 перехоплювачів – цю цифру він влітку вже озвучував президентові США Дональду Трампу.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
«Пасажири неушкоджені». У Запоріжжі антидронова сітка вберегла автобус від удару FPV-дрона – ОВА
У Запоріжжі завдяки антидроновій сітці пасажири муніципального автобуса не постраждали від час атаки російського FPV-дрона ввечері 27 жовтня, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
«Антидронові сітки у дії. Вчора близько 22:30 ворожий FPV-дрон намагався атакувати муніципальний автобус у Запоріжжі. Але завдяки антидроновому захисту дрон заплутався в сітці й здетонував, так і не діставшись до транспорту», – написав очільник ОВА у телеграмі.
За його словами, автобус зазнав незначних пошкоджень, а всі пасажири «цілі й неушкоджені».
Запоріжжя, де живуть близько 700 тисяч людей, розташоване за 25-30 кілометрів від лінії фронту і зазнає щоденних атак авіабомб, «шахедів», а віднедавна – і FPV-дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
На фронті за добу було 191 боєзіткнення, найбільше на Покровському напрямку – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 191 бойове зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 28 жовтня Генштаб ЗСУ.
«Тридцять дві атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Вільне, Водянське, Василівка, Молодецьке, Удачне та у бік населених пунктів Торецьке, Кучерів Яр, Добропілля, Ганнівка, Новогришине, Гуліве, Сергіївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 17 російських атак було на Гуляйпільському напрямку, 15 – на Костянтинівському. Бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському напрямках.
На Олександрівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках російські військові штурмових дій не проводили, кажуть у Генштабі.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричинила каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу.
Аналітики вказували, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Поставка російського дизелю до США під загрозою? Чому конгресмени застерігають банки та порти
Група американських законодавців з обох партій застерегла американські банки, портові адміністрації та підприємства паливної галузі від сприяння імпорту російського дизельного палива, натякнувши на можливість проведення розслідувань у Конгресі та судових позовів у зв’язку з рішенням президента Дональда Трампа послабити обмеження щодо російського пального.
У РФ повідомляють про атаку на хімзавод «Азот» у Тульській області
Вночі проти 28 жовтня дрони атакували хімзавод «Азот» у Новомосковську Тульської області Росії, повідомляють російське видання Astra й українські моніторингові телеграм-канали Exilenova+ і Supernova+.
Губернатор Тульської області РФ Дмитро Міляєв заявив про масовану атаку безпілотників на регіон. Він написав у соцмережах, що «внаслідок падіння уламків БпЛА» у Новомосковську фіксуються пошкодження багатоквартирних будинків, приватних житлових домоволодінь й «інфраструктури у прилеглій промисловій зоні».
Яке саме підприємство зазнало атаки, він не уточнив, але зазначив, що до міста направлені лабораторії ГУ ТО «Природа» й управління Росспоживнагляду по Тульській області. «Реагування екстрених служб організовано. Дані про постраждалих і пошкодження уточнюються», – зазначив Міляєв.
Exilenova+ та Supernova+ пишуть, що, ймовірно, атакована установка аміаку АМ-70.
Українські військові атаку поки не підтверджували. ЗСУ вже атакували це підприємство у червні 2025 року й у червні 2026 року.
НАК «Азот» входить до складу холдингу «Єврохім». На сайті компанії вказано, що завод у Тульській області Росії є найбільшим виробником аміаку й азотних добрив, а також одним із провідних у галузі за видами і кількістю виробленої продукції. Підприємство випускає добрива, аміак, азотну кислоту, аргон і метанол.
За даними Reuters, «Азот» постачає на завод імені Свердлова в Нижньогородській області РФ азотну кислоту, яку використовують для виробництва октогену й гексогену, а ті, у свою чергу, для артилерійських снарядів.
Міноборони Росії заявило про 531 збитий вночі український безпілотник над Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Калузькою, Курською, Липецькою, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тульською областями РФ і московським регіоном.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».