Як рятують Свято-Успенський собор після російського удару по лаврі (фоторепортаж)
Після російського удару по Києву 15 червня рятувальники вже другий день встановлюють аварійне накриття над Успенським собором Києво-Печерської лаври, щоб захистити його від дощів та подальших руйнувань. За словами фахівців, найбільшу небезпеку зараз становить волога. Вона проникла у стіни, дерев'яні конструкції та іконостаси, а повноцінна реставрація може тривати щонайменше рік.
У Києво-Печерській лаврі повідомляють, що вдалося оперативно евакуювати унікальні предмети з Успенського собору, однак постраждали самі іконостаси та настінний живопис. Загалом пошкодження зафіксували на 19 об’єктах заповідника.
Як рятують Свято-Успенський собор після російського удару по лаврі (фоторепортаж)
В Успенському соборі триває аварійне накриття пошкодженої покрівлі
Від моменту влучання російського дрона в Успенський собор роботи з порятунку пошкоджених об'єктів не припиняються, повідомила пресслужба Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 17 червня.
У пресслужбі нагадують, що одразу після атаки на місце для гасіння пожежі прибули підрозділи ДСНС. Займання охопило понад 700 квадратних метрів покрівлі собору і тривало до ранку. Завдяки роботі рятувальників пожежу вдалося локалізувати та ліквідувати.
Після цього фахівці ДСНС розпочали демонтаж аварійних конструкцій, пошкоджених вогнем, щоб убезпечити відвідувачів і працівників заповідника. Уже з 16 червня рятувальники виконують аварійне накриття пошкоджених ділянок покрівлі Успенського собору.
«Це має захистити пам’ятку від опадів та запобігти подальшому руйнуванню живопису, іконостасів та інших елементів оздоблення. Роботи тривають щодня, однак на їхній темп впливають погодні умови та своєчасне постачання необхідних матеріалів», – ідеться в повідомленні.
У заповіднику наголошують, що аварійне накриття покрівлі не є консервацією пам’ятки. Рішення щодо консервації та подальшої реставрації ухвалюватимуть після обстеження об’єкта та оцінки завданих руйнувань.
«Консервація дозволить дійсно пережити безпечно зиму. Це буде конструкція, яка надійно убезпечить собор від зовнішніх чинників. Водночас надалі необхідно буде виконати комплекс реставраційних робіт – не лише на даху, а й на фасадах, у внутрішньому оздобленні та іконостасах», – зазначив заступник генерального директора з правових питань та збереження об’єктів культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Іван Яговенко.
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаби руйнувань та визначить необхідні заходи для їхнього збереження. Результати обстеження стануть основою для розроблення проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених обʼєктів.
Командир штурмового полку розповів про військову доцільність ударів по маршрутах до Криму
Командир Першого окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро «Перун» Філатов, який є одним із ініціаторів спецоперації із ударів дронами по мостах, які з’єднують материкову Україну та Крим, заявив 17 червня в ефірі Радіо Свобода, що ця спецоперація вплинула на ситуації на полі бою.
«У нас завдання просуватися саме на суходолі. І наразі ми зараз завдяки цим діям маємо успіхи в просуванні на Гуляйпільському напрямку. Найближчим часом ми вже висвітлимо, яких ми досягли результатів. Це позитивно впливає на перебіг подій на полі бою», – заявив він у програмі «Свобода Live».
За словами Дмитра Філатова, дії спецоперації були спрямовані на те, щоб «зробити більш безпечним поле бою для особового складу». На уточнювальне запитання, чи реально українським силам повністю заблокувати проїзди до Криму, він відповів, що наразі з тими силами та засобами, які є у двох штурмових полків (1 ОШП та 475 ОШП «CODE 9.2»), це зробити неможливо. Проте, якщо розглядати завдання у площині усієї держави, то з наявністю більшої кількості дронів – «це 100% реально».
Збройні сили України впродовж останніх тижнів активно атакують транспортні шляхи до Криму. Кількох атак зазнав міст у районі Чонгара, рух цією транспортною артерією практично перекритий. У Криму внаслідок проблем із логістикою виник дефіцит палива.
Крим відрізають від Росії? Нові удари по трасі й логістиці, дефіцит бензину, план ЗСУ
ЗСУ ізолююють окупований Крим від Росії?
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») заявив, що Україна має намір найближчим часом ізолювати окупований Крим від Росії.
Тезу про те, що Крим може перетворитися на острів, повторив і міністр оборони України Михайло Федоров.
Це відбувається на тлі нарощених атак українських військ по трасі «Р-280».
- Крим реально ізолювати від Росії?
- Наскільки успішними є нові удари по трасі і логістиці російської армії?
- Як діятимуть ЗСУ?
- Росія готується до оборони Криму?
Черги на АЗС в окупованому Криму
Тим часом у Криму через дронові атаки фіксують дефіцит пального –на заправках черги з авто.
- Що кажуть місцеві?
- Як реагують на атаки?
- Виїжджати з Криму на часі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Командир 1-го ОШП Філатов пояснив військову доцільність ударів по логістичних маршрутах у Крим
Дмитро «Перун» Філатов, командир Першого окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла, який є одним із ініціаторів спецоперації із ударів дронами по мостах, які з’єднують материкову Україну та Крим, заявив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що ця спецоперація вплинула на ситуацію на полі бою:
«У нас завдання просуватись саме на суходолі. І ми зараз завдяки цим діям маємо успіхи в просуванні на Гуляйпільському напрямку. Найближчим часом ми їх уже висвітлимо, яких ми досягли результатів. Це позитивно впливає на перебіг подій на полі бою».
За словами Дмитра Філатова, дії спецоперації були спрямовані на те, щоб «зробити більш безпечним поле бою для особового складу». На уточнююче запитання, чи реально українським силам повністю заблокувати проїзди до Криму, він відповів, що наразі з тими силами та засобами, які є у двох штурмових полків (1-го ОШП та 475-го ОШП CODE 9.2), це зробити неможливо. Проте, якщо розглядати завдання у площині усієї держави, то з наявністю більшої кількості дронів – «це 100% реально».
40% ВВП на оборону, «роздержавлення» ВПК та ізраїльська модель. Що відбувається з економікою України та РФ
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові витрати України досягли історичного максимуму. Вони становлять 84,1 мільярда доларів – це близько 40 відсотків ВВП країни. На оборону сьогодні йде 63 відсотки всіх державних видатків України.
Як поводиться економіка в епоху воєн, санкцій та протекціонізму, коли під впливом потужних катаклізмів змінюються основні параметри сучасного світу, і як війна позначиться на економічному розвитку Росії, України та США?
Російська служба Радіо Свобода поговорила про це з економістом, професором Чиказького університету Костянтином Соніним.
В Україні вперше повідомили про підозру судді з Криму через примусовий продаж землі на півострові
В Україні вперше повідомили про підозру судді підконтрольного РФ міського суду окупованої Феодосії Олені Тимохіній, через її рішення про примусовий продаж земельної ділянки громадян України в окупованому Криму – на це звернула увагу правозахисна організація «Регіональний центр прав людини», передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Суддя виносила рішення щодо позовів окупаційної адміністрації Феодосії про примусовий продаж земельних ділянок громадян України, які не отримали російські паспорти. Свої рішення вона обґрунтовувала положенням російського законодавства, яке забороняє іноземцям володіти земельними ділянками у так званих «прикордонних територіях» Криму, визначених Указом Президента РФ № 201», – йдеться в повідомленні.
Як зазначають правозахисники, під таким приводом суддя винесла щонайменше 29 подібних судових рішень щодо ділянок 26 громадян України. В результаті судові пристави ініціювали примусові торги, на яких ділянки могли бути придбані спочатку охочими громадянами РФ, а згодом – російською адміністрацією Феодосії.
В одному з таких випадків земельну ділянку у селищі Орджонікідзе придбала громадянка РФ, внаслідок чого громадянина України було позбавлено права власності на неї. Останнього визнали потерпілим у кримінальному провадженні, додають в організації.
Публічних коментарів Тимохіної у цій справі наразі немає.
На тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів. До цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
У свою чергу, Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуто власникам.
Найчастіше російська влада заявляє, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку учасників війни проти України.
З 1 вересня 2025 року в Росії та окупованому Криму набули чинності нові критерії для вилучення земельних ділянок, які визнають безхазяйними. Підставою для вилучення є: відсутність будівель та їх реєстрації у встановлені терміни; захаращення більше ніж половини ділянки сміттям чи відходами; аварійний стан будівель; заростання території бур’янами, а також інші порушення, які власник не усуває.
Росія кинула «дуже багато «м’яса» на цей напрямок» – офіцер 36-ї ОбрМП про ситуацію в Костянтинівці
У Костянтинівці зараз – до 200 російських військових, тобто до двох рот, зазначив в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) офіцер 36-ї бригади морської піхоти 19-го корпусу з позивним «Моряк».
За його словами, Росія спрямувала на цей напрямок як мінімум чотири бригади, але центру міста дістаються лише одиниці – щоб поставити прапор. Як правило, ЗСУ штурмовими діями та дронами протягом одного дня їх ліквідують.
«Зайшли (до міста – ред.) здебільшого всі з флангів. Але успіху цього літа вони, я думаю, не матимуть, Костянтинівка втримається. Але дуже багато вони кинули «м’яса» на цей напрямок – 4 бригади як мінімум, тому що із 4-х бригад ми брали полонених», – каже «Моряк».
Наразі, за словами військового, операторів безпілотних систем у місті, як це було в Покровську, окупанти не розміщували. Дрони вони запускають з висот у Часовому Яру за 7 кілометрів від міста.
DeepState фіксував минулої доби чергове просування військ Росії під Костянтинівкою – біля Іллінівки та Берестка. Зросла й «сіра зона» всередині міста, вона вже займає третину населеного пункту.
Водночас командир 19-го АК, бригадний генерал Олександр Бакулін, в ефірі телемарафону 15 червня заявив, що ситуація в місті не є критичною. За його словами, у межах міста перебувають близько 120 російських солдатів, які не закріпилися, а помилки під час оборони Покровська були враховані.
Як повідомляв раніше Донбас Реалії, в червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти й військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію описує мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»).
Це відбувається на тлі зупинки або навіть відступу армії Росії на більшості ділянок російсько-українського фронту – згідно з оцінками головкома ЗСУ Олександра Сирського, а також американського Інституту вивчення війни (ISW), агресор втратив за травень значно більше території, ніж окупував.
21-річний новозеландець воює за Україну і мріє отримати українське громадянство
У 20 років він залишив Нову Зеландію та приїхав до України, щоб долучитися до війська. За півтора року служби новозеландець із позивним «Ківі» став пілотом дронів, воював у піхоті, втратив побратимів, вивчив українську мову та навчився готувати борщ.
До повномасштабного вторгнення Росії він майже нічого не знав про Україну. Тепер же називає слово «воля» одним зі своїх улюблених українських слів, а найбільшою мрією – отримати українське громадянство.
«Для мене одного дня тримати український паспорт у руках означатиме більше, ніж будь-яка медаль», – каже військовий.
Чому хлопець із Нової Зеландії вирішив воювати за Україну, що найбільше вразило його на фронті, як він вивчає українську навіть в окопах, чому закохався у Київ та за що найбільше вдячний українцям – дивіться в інтерв’ю Радіо Свобода.
ОВА: троє жителів Дніпропетровщини постраждали через російські атаки
Російські війська понад 40 разів атакували п’ять районів Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Зокрема, в Дніпровському районі постраждали інфраструктура та приватний будинок, в Самарі – адміністративна будівля.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Червоногригорівська, Покровська, Марганецька та Мирівська громади. Понівечені багатоквартирний і приватний будинки, автомобілі. Поранень дістали троє чоловіків 26, 63 та 69 років. Усі лікуватимуться амбулаторно», – заявив Ганжа.
Руйнування інфраструктури, автомобіля й будинків зафіксували також у Криворізькому районі. На Синельниківщині пошкоджений автомобіль.
Розширення евакуації
Раніше сьогодні очільник області повідомив про початок примусової евакуації родин із дітьми ще з 23 населених пунктів Синельниківського району:
«Вони у Шахтарській, Дубовиківській та Богинівській громадах. Протягом місяця залишити небезпечні території мають майже 3800 хлопців та дівчат. Ще із 7 громад району триває евакуація дорослих».
За даними Ганжі, всі родини з дітьми, вже виїхали з Новокиївки, Іллінки та Вищетарасівки в Нікопольському районі. Триває евакуація мешканців із однієї вулиці Марганця та майже 100 вулиць у Нікополі. Загалом із Синельниківського району виїхали понад 49,5 тисяч людей, із Нікопольщини – майже 750 жителів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Болгарія не підтримує частину санкцій ЄС щодо Росії, зокрема, проти патріарха Кирила – МЗС
Болгарія не підтримує частину 21-го пакету санкцій Євросоюзу, що готується, щодо Росії – таку заяву зробила міністерка закордонних справ країни Велислава Петрова-Чамова, передають місцеві медіа.
За її словами, Болгарія заперечує проти деяких санкцій в енергетичному секторі, оскільки вони можуть вплинути на енергетичну безпеку країни.
Крім того, Софія виступає проти запровадження санкцій щодо глави Російської православної церкви патріарха Кирила. На думку Петрової-Чамової, це підпадає під категорію «символічних санкцій».
«Вони не мають жодного економічного ефекту і можуть бути контрпродуктивними, створюючи середовище, в якому ведеться антиєвропейська пропаганда і йдеться про втручання Європи в церковні відносини», – сказала міністерка.
Раніше у червні стало відомо, що Єврокомісія внесла до проєкту нового пакету санкцій патріарха Кирила – це рішення було обґрунтоване його підтримкою дій російської армії в Україні.
Глава РПЦ підтримує повномасштабне вторгнення Росії до України. Зокрема, він говорив про те, що на Донбасі йде «метафізична боротьба», і стверджував, що Росія в своїй історії ніколи ні на кого не нападала. Він включений до списків санкцій Великої Британії, Канади та Чехії. Естонія та Литва заборонили йому в’їзд на свою територію.
9 червня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозицією 21-го пакету санкцій, яким, зокрема, пропонується заборонити в’їзд до ЄС військовим, що брали участь у війні проти України. Розширюються експортні й імпортні обмеження, а також – санкції проти енергетичного й фінансового секторів Росії.
Пропозицію належить вивчити й схвалити державам-членам ЄС. Для схвалення санкцій потрібна їхня одностайна згода. Перелік осіб під персональними санкціями розширюється з запровадженням кожного нового пакету.
Трамп відмовився покласти більшу відповідальність за війну на Путіна, але не виключив відновлення санкцій
Президент США Дональд Трамп не виключає відновлення санкцій проти Росії через її війну проти України. У відповідь журналісту, який запитав про таку ймовірність, очільник Білого дому заявив, що «ми це розглядаємо», передає кореспондентка Радіо Свобода 17 червня.
«Ми дивимося, наскільки впаде ціна на нафту, яка справді стрімко падає. Зараз вона, здається, на рівні 74–75 доларів. Тож вона знизилася й незабаром повернеться до того рівня, який був чотири місяці тому. Це доволі вражаюче», – зазначив Трамп.
Президент США назвав свої недавні розмови з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним «добрими» й підкреслив, що обидва лідери прагнуть мати можливість мирного врегулювання.
«Але вони не надто люблять одне одного, і це робить усе значно складнішим. Однак ми працюємо над цим… Подивимося», – зауважив президент США.
Дональд Трамп водночас відмовився відповідати на запитання, чи покладає на президента Росії більшу відповідальність за продовження війни в Україні, оскільки не вважає це доречним у межах дипломатичного процесу.
«Не хочу це коментувати, тому що я намагаюся врегулювати цей конфлікт. А такі коментарі не роблять це простішим», – наголосив Трамп.
США в середині березня частково вивели з-під санкцій російську нафту, що постачається морем, це пояснювалося браком палива на світовому ринку. Спочатку це було зроблено на 30 днів, згодом термін двічі продовжували на місяць. Термін виключення з режиму санкцій, що діє зараз, спливає 18 червня.
Лідери країн «Групи семи» (G7) заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, додаткових систем і ракет-перехоплювачів, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
Про це йдеться в спільній заяві лідерів, оприлюдненій 17 червня за підсумками саміту, проведеного у Франції.
«Ми високо оцінюємо стійкість України та її прогрес на полі бою в останні місяці й наголошуємо на тому, що зараз настає новий імпульс», – указано в документі.
Крім того, лідери G7 зобов’язалися посилити тиск на російську військову економіку.
Російський удар по Лаврі: як відновлюють Успенський собор
Після російського удару по Києву рятувальники вже другий день встановлюють аварійне накриття над Успенським собором Києво-Печерської лаври, щоб захистити його від дощів та подальших руйнувань.
За словами фахівців, найбільшу небезпеку зараз становить волога. Вона проникла у стіни, дерев'яні конструкції та іконостаси, а повноцінна реставрація може тривати щонайменше рік.
У Києво-Печерській лаврі повідомляють, що вдалося оперативно евакуювати унікальні предмети з Успенського собору, однак постраждали самі іконостаси та настінний живопис. Загалом пошкодження зафіксували на 19 об'єктах заповідника.
Що зараз відбувається на території Києво-Печерської лаври та скільки часу може зайняти її відновлення – у репортажі Радіо Свобода.
У Міноборони анонсували перевірки в усіх ТЦК через дані про незаконне утримання й насильство
Заступник міністра оборони Мстислав Банік напередодні провів термінову нараду з Командуванням сухопутних військ через ситуацію в Одеському територіальному центрі комплектування – про це він повідомив 17 червня.
Банік назвав категорично неприпустимим насильство й порушення прав людей, «частина з яких стане нашими захисниками».
«За результатами зустрічі будуть проведені службові перевірки в усіх ТЦК, максимально пильно розібрати звернення громадян щодо незаконного утримання, насилля та інших неправомірних дій. Закликав до прозорої комунікації з суспільством та максимального сприяння всім правоохоронним органам», – заявив заступник міністра.
Він розцінив такі інциденти як чергове підтвердження, що реформа ТЦК, над якою зараз працює Міноборони, «критично назріла». На думку Баніка, функції центрів мають бути розподілені між іншими установами, без замкненого циклу обліку і мобілізації:
«Хаби, в яких люди будуть очікувати на проходження ВЛК, відправку до навчальних центрів і бригад – мають бути максимально комфортними, людяними, з відеофіксацією 24/7 та жорстким контролем взаємодії з громадянами на всіх етапах».
Напередодні Державне бюро розслідувань повідомило про викриття схеми незаконного примусу громадян до мобілізації в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області.
Зокрема, правоохоронці задокументували численні факти жорстокого поводження з потерпілими: чоловіків незаконно утримували в приміщеннях центру комплектування, били, залякували та чинили на них психологічний тиск.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
У ЗСУ заперечують удар по автобусу з білоруськими дітьми в Брянській області Росії
Заяви російської влади про удар українського дрона по автобусу з дитячою футбольною командою в Брянській області Росії не відповідають дійсності, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України 17 червня.
«Наголошуємо, що у зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», – йдеться в заяві.
Українське командування розцінює такі твердження як інформаційну провокацію Кремля:
«Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України».
Натомість, нагадує Генштаб, Росія регулярно порушує міжнародне гуманітарне право, завдаючи ударів по українських містах, через що гинуть цивільні.
«Збройні Сили України завдають ураження виключно законним військовим цілям та не ведуть бойових дій проти цивільного населення», – наголошують у штабі.
Керівництво Росії заперечує цілеспрямовані удари своєї армії по цивільній інфраструктурі міст і сіл України.
Російська служба Радіо Свобода передає заяву виконувача обов’язків губернатора Брянської області Єгора Ковальчука, за якою український безпілотник нібито атакував автобус із дитячою футбольною командою з білоруського Гомеля, яка їхала на відпочинок до Геленджика. Внаслідок удару загинула громадянка Білорусі, яка супроводжувала команду. Ще шестеро людей, в тому числі четверо дітей, зазнали поранені, їх госпіталізували, заявив Ковальчук.
У Міністерстві охорони здоров’я Росії водночас повідомили, що поранені семеро людей, один із постраждалих дітей у тяжкому стані. Слідчий комітет Росії заявив, що інцидент стався 17 червня на трасі А-240 в Брянській області. Російські правоохоронці відкрили кримінальну справу про теракт.
Білоруське державне агентство БелТА повідомило, що російська сторона поінформувала МЗС Білорусі про те, що сталося. Згодом у МЗС Білорусі заявили, що вважають удар «актом тероризму проти мирного населення» і вимагають від Києва «вичерпних пояснень». При цьому у відомстві наголосили на «обов’язковості безумовного виключення виїзду громадян до зон конфліктів, бойових дій та суміжних з ними регіонів».
Незалежного підтвердження інформації про удар ЗСУ по автобусу наразі немає.
«Армія РФ зайшла в Костянтинівку з усіх сторін». Чи є загроза оточення
Російська армія знову просунулася на південний захід від Костянтинівки в районі Іллінівки та Берестка – про це ввечері 16 червня повідомив проєкт DeepState. Зросла й «сіра зона» всередині міста, вона вже займає третину населеного пункту. На думку аналітиків, армія РФ рухається на північ від Костянтинівки, щоб відрізати угруповання Сил оборони на півдні.
«Противник вийшов буквально з усіх боків на околиці міста й активно тисне та просочується вглиб населеного пункту, – зазначили аналітики. – З виходом на необхідні рубежі противник поступово переходить до тривалого захоплення міста, де частково проглядається сценарій Покровська».
Однак командир 19-го АК, бригадний генерал Олександр Бакулін, в ефірі телемарафону 15 червня заявив, що ситуація в місті не є критичною. За його словами, у межах міста перебувають близько 120 російських солдатів, які не закріпилися, а Сили оборони помилки в обороні Покровська були враховані.
Вранці 17 червня Генштаб ЗСУ повідомив про 15 атак агресора на Костянтинівському напрямку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Росія проводить складні інформаційні операції, використовуючи створені за допомогою штучного інтелекту відео підняття прапорів для фальсифікації заяв про свої тактичні успіхи у Костянтинівці на Донеччині, йдеться у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW) 15 червня.
Як повідомляли раніше Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), в червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти й військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію відображає мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»).
«Я хотів би помилитися, але, схоже, протягом червня-липня Костянтинівку Україна втратить...», – констатував 8 червня оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.
Аналітики ISW вважають, що російські війська, ймовірно, матимуть тактичні здобутки в Костянтинівці влітку 2026 року, але навряд чи зможуть досягти швидкого оперативного прориву для захоплення «поясу фортець» – низки укріплених міст, які лежать на трасі Н20: Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ – Слов'янськ.
ЄС готовий посилити свою участь у мирному процесі щодо України – проєкт висновків саміту
Лідери Європейського Союзу підтримують дипломатичні зусилля, спрямовані на завершення війни Росії проти України, й готові посилити свою участь у них «відповідно до закріпленої в установчих договорах мети Союзу – сприяти миру». Про це йдеться в проєкті висновків їхнього саміту в Брюсселі 18-19 червня, що опинився в розпорядженні Радіо Свобода.
Очікується, що після зміни влади в Угорщині рішення саміту підтримають усі 27 держав-членів блоку. Про це виданню повідомили кілька дипломатів Євросоюзу.
З березня 2025 року Віктор Орбан утримувався від схвалення висновків Євроради про Україну. Таким чином, їх погоджували 26 країн ЄС.
«Європа має відігравати ключову роль у майбутньому врегулюванні та готова захищати власні інтереси», – йдеться в чернетці документа.
Лідери відзначають посилення російських атак на українські міста з огляду на недосягнення Москвою своїх військових і стратегічних цілей. Вони засуджують удари РФ по цивільному населенню України й, зокрема, об’єкту Світової спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерській лаврі. Окремо згадане влучання російського безпілотника в житловий будинок в Румунії:
«Європейська рада рішуче засуджує повторні порушення повітряного простору й територіальних вод держав-членів та наголошує, що Росія несе повну відповідальність за наслідки своєї ескалаційної поведінки та подальших військових дій».
Росію закликають припинити вогонь і долучитися до «змістовних переговорів» щодо миру. Автори заяви зобов’язуються в подальшому підтримувати Україну політично, фінансово й військовою допомогою.
Лідери вітають офіційний початок переговорів із Україною про її вступ до ЄС, що став можливим після зміни влади в Угорщині. Водночас зазначають, що рішення про відкриття наступних кластерів ухвалюватимуть з огляду на відповідність України необхідним критеріям.
«Європейська Рада… очікує на відкриття інших кластерів якомога швидше відповідно до підходу, заснованого на заслугах (merit-based approach)», – сказано в проєкті декларації.
Важливість реформ підкреслена й у контексті фінансової підтримки України.
«Європейська рада очікує на перший транш для України з кредитної програми обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки до кінця червня 2026 року… І нагадує про важливість того, щоб Україна продовжувала дотримуватися принципу верховенства права», – сказано в чернетці документа.
Європейський Союз і Київ 15 червня офіційно почали переговори за першим кластером про вступ України до блоку. Це кластер «Основи», який охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини та України 7 червня наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни.
Українські компанії могли б допомогти з браком потужностей – Мерц про ліцензії на виробництво зброї
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц привітав підсумкову заяву саміту «Групи семи» – про це він заявив на брифінгу 17 червня.
На питання щодо згадки в тексті виробництва озброєнь за ліцензією в Україні, Мерц не уточнив, про яке саме озброєння йдеться:
«Це буде окремо обговорюватися між залученими державами. Справді йдеться про широке надання ліцензій, зокрема американськими компаніями європейським виробникам».
Він подякував Трампу та американській делегації за демонстрацію готовності до співпраці й припустив, що європейські та українські оборонні виробники можуть перекрити дефіцит потужностей.
«Усі ми зараз стикаємося з проблемою недостатніх виробничих потужностей. І цю проблему можна вирішити шляхом надання ліцензій компаніям, які мають такі виробничі можливості. А такими компаніями є і європейські, і українські підприємства», – сказав канцлер.
Мерц вказав на те, що це перший випадок з моменту вступу на посаду президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, коли члени «Сімки» опублікували спільну заяву й «знайшли спільну мову щодо основних питань зовнішньої політики та політики безпеки нашого часу».
Він відзначив, що заява містить чітке послання підтримки України та готовності посилювати тиск на Росію, й висловив сподівання, що це може наблизити сторони мирні переговори.
Напередодні лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
В України не буде «геополітичних знижок» у питанні вступу до ЄС – дипломати
Розширення Європейського Союзу й подальший переговорний процес з Україною й Молдовою про їхнє членство будуть на порядку денному саміту лідерів ЄС 18 червня. В Брюсселі очікують на особисту присутність Володимира Зеленського, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Дипломати, що готують саміт, очікують на обговорення ідеї канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого» членства України в ЄС як проміжного етапу до повноцінного, й кажуть про необхідність прояснити низку формальних і юридичних питань, що виникають до цього принципово нового задуму.
Президент України Володимир Зеленський відкидав проміжні моделі євроінтеграції, а також закликав ЄС забезпечити «дуже чіткий графік» переговорів з Україною про її вступ. Дипломати наголосили, що процес спиратиметься виключно на виконання Україною необхідних реформ і відповідність критеріям.
«Кожна держава-кандидат повинна пройти саме цей шлях… Коли країна стає членом ЄС, вона сідає за стіл і бере участь в ухваленні рішень щодо приблизно третини законодавства держав-членів», – сказав один зі співрозмовників Радіо Свобода, пояснюючи, чому процес неможливо прискорити з міркувань геополітичної доцільності.
Інший дипломат попереджає, що переговори про членство України в ЄС займуть роки, а не місяці, й закликає «українських друзів до певної частки реалізму».
«Україна хотіла б отримати певну «геополітичну знижку» в процесі розширення. Але це так не працює. Саме тому й циркулюють усі ці документи щодо проміжного статусу», – зауважив співбесідник Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС.
Дипломат звернув увагу, що темп необхідних для членства в ЄС реформ в Україні дещо сповільнився. Але водночас наголосив на необхідності діяти на випередження в самому Євросоюзі й готувати європейські суспільства до нової можливої хвилі розширення:
«Наразі ентузіазму щодо розширення немає. І якщо ми не почнемо пояснювати, чому розширення є стратегічним питанням, то можемо зіткнутися з проблемами тоді, коли настане момент схвалювати його в парламентах або на референдумах».
15 червня віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив, що після відкриття першого переговорного кластера Україна розраховує на швидкий перехід до решти п’яти кластерів упродовж кількох тижнів. Дипломати ЄС поки не готові прогнозувати, чи вдасться відкрити решту кластерів у строки, на які розраховує Київ. Державам-членам іще належить вирішити, чи готові вони до подальших кроків.
«Це ще не обговорювалося. Усе відбувається дуже швидко, і ця фаза відкриття є новою. Або ми відкриємо все протягом найближчих тижнів, або деякі держави-члени захочуть робити це поетапно. Але, оскільки ця (підготовча – ред.) робота вже виконана, це відбудеться в будь-якому разі. Питання лише в календарі, а не в принципі», – сказав Радіо Свобода ще один дипломат.
Європейський Союз і Київ 15 червня офіційно почали переговори за першим кластером про вступ України до блоку. Це кластер «Основи», який охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Українське командування звітує про ураження танкера тіньового флоту РФ у Чорному морі
Сили оборони протягом ночі на середу уразили танкер тіньового флоту, об’єкти логістики та військові цілі РФ, заявили Генеральний штаб Збройних сил України 17 червня.
«В акваторії Чорного моря уражено танкер тіньового флоту FINA A (IMO 9283306). Судно перебуває під санкціями ЄС, Швейцарії, Великої Британії, Канади та України. Підтверджено ураження цілі. Ступінь пошкоджень уточнюється», – йдеться в зведенні.
За даними командування, танкер використовували для транспортування нафти та нафтопродуктів в інтересах Росії в обхід міжнародних санкцій та обмежень. Його довжина становить 244,6 метра, а валовий тонаж – 62 002 одиниці.
Сумщина: житель Шосткинської громади загинув через удар РФ, через атаки на АЗС у Тростянці є постраждалі
Російська армія атакувала Шосткинську громаду, повідомив голова Сумської області Олег Григоров 17 червня. Місцева влада зафіксувала влучання дрона поблизу закладу освіти
«На жаль, загинув 57-річний чоловік. У момент удару він перебував неподалік місця влучання – їхав на велосипеді», – заявив очільник області.
Ще двоє людей, за попередніми даними, зазнали поранень, їм надають необхідну допомогу.
Раніше Григоров заявив, що внаслідок російської атаки на Тростянецьку громаду є значні пошкодження інфраструктури автозаправних станцій й постраждалі:
«Постраждали чотири людини, їм надана необхідна допомога».