Нужно ли закрывать небо над Украиной? В каких случаях оператор зенитной ракетной установки может перепутать гражданский и военный борт? Для чего украинские военные смогут применять американские «стингеры» и чего не хватает отечественному ПВО? Об этом в интервью Радио Донбасс.Реалии рассказал генерал-лейтенант в отставке, кандидат военных и доктор технических наук, заместитель начальника Генерального штаба в 2006–2010 годах Игорь Романенко.
Все читайте тут
Роботу банківських вебресурсів відновлено після кібератаки – Держспецзвʼязку
Державна служба спеціального звʼязку та захисту інформації України (Держспецзвʼязку) повідомила ввечері 15 лютого про відновлення роботи частини ресурсів, на які раніше цього ж дня було здійснено кібератаку.
«Починаючи з другої половини дня 15 лютого 2022 року спостерігається потужна DDOS-атака на низку інформаційних ресурсів України. Зокрема, було зафіксовано перебої в роботі вебсервісів «Приватбанку» та «Ощадбанку». Також атаки зазнали сайти Міністерства оборони та Збройних сил України. Станом на 19:30 роботу банківських вебресурсів відновлено. Робоча група з фахівців основних субʼєктів національної системи кібербезпеки вживає всіх необхідних заходів для локалізації та протидії кібератаці», – йдеться в повідомленні.
Увечері 15 лютого про перебої в роботі офіційних сайтів через кібератаку повідомили Міністерство оборони України, Збройні сили України. У кількох банках перестали працювати мобільні застосунки чи сайти фінансових установ.
Делегація України в Тристоронній контактній групі пропонує скликати консультації ТКГ через звернення нижньої палати російського парламенту до президента Росії Володимира Путіна з пропозицією визнати за незалежні держави частини території України, які нині контролюють підтримувані Москвою угруповання «ДНР» та «ЛНР».
«У зв’язку із сьогоднішнім зверненням російського парламенту щодо визнання так званих «ЛДНР», делегація України в Тристоронній контактній групі звернулась до Спеціального представника Діючого голови ОБСЄ в Україні, представника ОБСЄ в ТКГ з ініціативою терміново скликати позачергові консультації ТКГ для отримання офіційної інформації від делегації РФ щодо їх позиції та запланованих подальших кроків з урахуванням рішення законодавчого органу РФ», – ідеться в повідомленні української сторони в соціальних мережах.
Італія вірить у дипломатичний шлях розвʼязання кризи – міністр Ді Майо в Україні
Італія вірить у дипломатичний шлях розв’язання кризи навколо України та залишає своє посольство у Києві відкритим. Про це міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки Луїджі Ді Майо заявив 15 лютотго на спільному брифінгу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у Києві.
«Єдиний шлях, який я бачу у даній ситуації, – це шлях миру і головне в цьому – це дипломатія», – сказав італійський міністр.
Він додав, що після візиту до Києва обговорюватиме дипломатичне вирішення конфлікту на зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Москві 16 лютого, а також з партнерами наступного понеділка, 21 лютого.
Зеленський подякував Японії та Італії за підтримку України
Президент України Володимир Зеленський 15 лютого провів телефонні розмови з головами урядів Японії Фуміо Кішідою та Італії Маріо Драґі, повідомляє офіційний сайт глави української держави.
«Глава держави подякував очільнику уряду Італії за особисті дипломатичні зусилля задля мирного врегулювання безпекової кризи навколо України. Сторони обговорили поточну ситуацію в регіоні, розвиток мирного процесу та активізацію роботи всіх наявних переговорних форматів, зокрема Нормандського. Володимир Зеленський наголосив на важливості подальшої координації міжнародних зусиль з метою деескалації», – ідеться в повідомленні про розмову із Маріо Драґі.
«Глава держави подякував Фуміо Кішіді за тверду й непохитну підтримку Японією суверенітету й територіальної цілісності України. Президент поінформував про безпекову ситуацію в регіоні та розвиток мирного процесу. Він зазначив, що Україна виступає за політико-дипломатичне врегулювання конфлікту в усіх наявних переговорних форматах, зокрема в нормандському. Володимир Зеленський наголосив на важливості подальшої координації міжнародних зусиль з метою деескалації та мирного врегулювання», – інформує сайт глави української держави.
Післязавтра: що буде після «війни»
Якщо хтось ще й досі не бачив фільму «Хвіст виляє собакою», саме час подивитись: там є розклад на завтра, українське 16-те лютого, на яке вже призначено «велику війну».
Але про це – трохи згодом, бо зараз хотів би почати з одного, на перший погляд, дивного експерименту.
Ще за часів інститутських штудій професор філософії якось запропонував нам уявити одну дивну річ.
«Уявіть, – сказав він, – що вдалося на субатомному рівні повністю відтворити Декларацію незалежності США, яка абсолютно ідентична оригіналу навіть за часом створення. Але в одному випадку це буде створений наукою документ, який ніхто не підписував, а в іншому – реальна річ, яку підписали Франклін, Джефферсон та інші».
Такі роздуми у той час продукувались питанням Людвіга Вітгенштейна про те, чим відрізняються між собою дві абсолютно ідентичні металеві кульки. І відповідь одного з кращих логіків в історії філософії була така: перш за все тим, що це – різні кульки.
На перший погляд, такі питання – абсолютно абстрактні і не мають жодного відношення до реального світу. Але насправді зараз вони повністю визначають логіку того, що відбувається навколо нашої держави. І тут ми маємо повернутися до фільму.
Читайте далі тут
Голова МЗС Литви пропонує колегам із Євросоюзу й НАТО відвідувати Україну на тлі російської загрози
Міністр закордонних справ Ґабріелюс Ландсбергіс просить Високого представника Євросоюзу із зовнішньої політики Жозепа Борреля про скоординовані візити голів МЗС країн Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу до України через підвищену загрозу посилення російської агресії. Про це йдеться в його листі до Борреля, який є в розпорядженні Радіо Свобода.
Ландсбергіс називає справу «терміновою».
«У прийдешні тижні, якщо не дні, ми можемо виявитися свідками катастрофічної війни, подібної якій Європа не бачила з кінця Другої світової війни. Я кажу, звісно, про російську атаку на Україну, яка, за даними нашої розвідки та розвідки партнерів, може статися найближчим часом», – пише дипломат.
Він назвав важливою демонстрацію моральну, політичну та «буквальну» підтримку України.
Усі хочуть мати хороші стосунки з Росією, але Росія не хоче – посол Великої Британії в Україні
На тлі скупчення російських військ на кордоні з Україною та загрози повномасштабного вторгнення саме єднання різних країн, а також людей всередині України є одним з головних факторів боротьби з агресією Кремля. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявила посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс. Дипломатка розповіла про військові засоби, які були передані Великою Британією Збройним силам України, допомогу в розбудові українського флоту, а також роботу дипломатів заради мирного врегулювання ситуації.
Читайте все тут
Ударні безпілотники і міжнародна допомога. Що зараз відбувається з аеророзвідкою України
В Україні планують побудувати завод із виробництва дронів. Як нещодавно повідомив міністр оборони Олексій Резніков, Україна і Туреччина мають підписати угоду про створення заводу для конструювання військових безпілотних дронів «Байрактар», які планують обладнати двигунами українського виробництва.
Тим часом питання «війни у повітрі» – все ще одне з найгостріших на сході. Радіо Донбас.Реалії зібрали головні запитання про безпілотники в ООС. Розібратися з тим, що відбувається з ними на передовій, нам допоміг інструктор з аеророзвідки з позивним «Гліб». Він – ветеран і співробітник фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим».
Дивіться і читайте тут
Шольц у Москві назвав «політичною катастрофою» ймовірне визнання Росією «ЛНР» та «ДНР»
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив разом із російським президентом Володимиром Путіним на пресконференції після зустрічі в Москві, передає російська служба Радіо Свобода.
Шольц звернув увагу на підвищену напругу через російські війська біля кордонів України, на тлі якої приїхав до Росії.
«Ми дуже стурбовані, що 100 тисяч (російських – ред.) військовослужбовців без очевидної причини зосереджені біля кордонів України. Головне, щоб не розпочалася війна», – сказав він.
Твердження про те, що частина російських військових відводиться від кордону з Україною, канцлер назвав добрим знаком. Він також закликав до продовження переговорів із Росією, у тому числі і про так звані гарантії безпеки, наголосивши при цьому на розбіжностях між сторонами. Він сказав, що Німеччина підтримує цілісність України, а подальша російська агресія проти України призведе до негативних наслідків.
Визнання Росією «ЛНР» і «ДНР» означатиме «свідомий вихід» із Мінських домовленостей – МЗС
Визнавши незаконні збройні угруповання, Москва свідомо вийде з Мінських домовленостей – про це йдеться в заяві речника Міністерства закордонних справ на запит Радіо Свобода.
«Визнання Росією так званих «ЛДНР» означатиме її свідомий вихід із Мінських домовленостей. Такий крок завдасть серйозного удару політико-дипломатичному врегулюванню, над просуванням якого зараз активно працюють Україна та її партнери», – заявив він.
При цьому, згідно з позицією МЗС, таке визнання з боку Кремля не матиме правових наслідків.
«Сподіваємось швидко повернутися до Києва» – тимчасова повірена у справах США про переїзд до Львова
Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін у Львові 15 лютого, коментуючи переїзд основної групи американських дипломатів з Києва до Львова, висловила сподівання, що таке перебування тут – тимчасове.
«Наша група дипломатів продовжуватиме роботу, щоб допомогти Украіні боротися з російською агресією. Продовжуватимемо роботу у всіх сферах взаємин між США і Україною. Цей переїзд тимчасовий і ми сподіваємося швидко повернутися до Києва.
Ми наполегливо закликаємо Росію провести деескалацію її ворожих дій і погроз проти України. Саме через таку поведінку Росії і що вона накопичила на кордоні з Україною понад сотню тисяч військовослужбовців, саме це спричинило наш переїзд. Саме це накопичення російських військ на кордоні з Україною, яке відбувається з дуже агресивною риторикою щодо України, саме через ці причини закликаємо всіх громадян США виїхати з України будь-яким способом», – заявила Крістіна Квін.
Посольство співпрацюватиме з українським урядом в Києві і місцевою владою, додала вона.
Про деескалацію з боку Росії можна буде говорити тільки тоді, коли російські війська будуть відведені від кордону з Україною і закріплені на місцях постійної дислокації, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода посол Великої Британії Мелінда Сіммонс.
Впродовж останніх місяців Кремль пояснював військову активність на українсько-російському кордоні проведенням тренувань. Наприклад, 10 лютого розпочалися спільні білорусько-російські навчання «Союзна рішучість-2022». Для участі в них до Білорусі були перекинуті війська зі Східного військового округу Росії. Офіційно ці навчання будуть проходити до 20 лютого.
Мелінда Сіммонс каже: розглядати закінчення всіх навчань тією точкою, коли можна було б вважати неможливим початок повномасштабного вторгнення з боку Росії, було б помилкою.
«Дехто може сказати, що після завершення тренувань у Білорусі не відбудеться вторгнення – все добре. Це не наша позиція. Ми вважаємо, що єдиний варіант, коли ми можемо бути впевнені, що відбулася деескалація, коли війська й обладнання поблизу українського кордону повернуться назад, і можна буде сказати, що їх не можна привести в бойовий стан за короткий період часу. Це буде для нас знаком того, що президент Путін вирішив вдатися до деескалації», – заявила посол Великої Британії в Україні.
Уряд затвердив план заходів із відзначення Дня єднання 16 лютого 2022 року, відповідно до указу президента, йдеться на урядовому порталі.
«День єднання має консолідувати українців перед лицем загрози та інформаційного тиску», – сказав прем’єр Денис Шмигаль.
План заходів, серед іншого, передбачає 16 лютого підняття прапора на всіх адмінустановах, виконання о 10:00 державного гімну, підсвічування у вечірній час адмінбудинків кольорами прапора.
«Забезпечити з 1 березня 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил на 30 відсотків та доведення до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби та Національної гвардії», – вказано у документі.
Також план заходів передбачає створення єдиної інформаційної платформи стратегічної комунікації «UAразом» для забезпечення щоденного інформування населення про стан безпекової ситуації, прискорення процесу зі створення системи територіальної оборони, а також проведення у закордонних дипломатичних установах України зустрічі дипломатичних працівників та українських громад.
Канцлер Німеччини услід за Макроном відмовився від російського тесту на COVID-19 – ЗМІ
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який 15 лютого прибув на переговори до Москви, відмовився від російського ПЛР-тесту на COVID-19, пишуть агенції Reuters і dpa із посиланням на джерела в німецькій делегації.
За повідомленнями, Шольц обрав варіант, при якому аналіз після приземлення у Росії проводить лікар із посольства Німеччини, але у присутності місцевих чиновників від охорони здоров’я.
Тест на коронавірус – обов’язкова вимога перед візитом до Кремля і переговорами з президентом Росії Володимиром Путіним.
Під час спілкування з журналістами речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що зустріч Путіна і Шольца пройде із запобіжними заходами, і що лідери будуть на більшій, ніж зазвичай, відстані.
«Але це аж ніяк не вплине ні на характер зустрічі, ні на її змістовність, ні на тривалість», – зазначив Пєсков.
Головною темою зустрічі, як очікується, стане ситуація навколо України та відносини між Росією і НАТО – на тлі інформації про значне накопичення російських сил поблизу українських кордонів та можливості нового російського вторгнення до країни, що Москва заперечує.
Кулеба: повіримо у деескалацію, коли побачимо відведення військ Росії
Україна повірить у деескалацію, коли побачить відведення російських військ, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Із Росії постійно лунають різні заяви, тому в нас є вже правило не «почуємо – тоді повіримо», а «побачимо – тоді повіримо». Побачимо відведення – повіримо у деескалацію», – сказав Кулеба на брифінгу 15 лютого.
За словами міністра, безпекова ситуація довкола України залишається напруженою, але загалом контрольована, а влада України «готова до різних сценаріїв».
«Дипломатія продовжує працювати», – заявив голова МЗС.
Верховна Рада ухвалила проєкт постанови про звернення до ООН, Європейського парламенту, парламентських Асамблей Ради Європи, ОБСЄ, НАТО, Організації Чорноморського економічного співробітництва, урядів та парламентів іноземних держав через ескалацію з боку Росії ситуації щодо безпеки навколо України. Ухвалення відповідного проєкту постанови в цілому підтримали 326 народних депутатів.
У документі Верховна Рада закликає Росію відвести військові сили та озброєння від кордону з Україною та вивести їх із тимчасово окупованих територій, припинити військові навчання у морських акваторіях України та зняти перепони для міжнародної морської торгівлі.
Крім того, згідно з проєктом, парламент просить міжнародні організації, а також уряди та парламенти іноземних держав посилити санкційний тиск на Росію як важливий елемент комплексних зусиль щодо стримування держави-агресора та збереження європейської архітектури безпеки.
Верховна Рада пропонує продовжувати підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в рамках міжнародно визнаних кордонів та необхідності мирного вирішення спровокованого Російською Федерацією збройного конфлікту на основі норм та принципів міжнародного права з використанням наявних переговорних форматів.
Парламент також радить міжнародним організаціям та своїм колегам із іноземних парламентів посилити та прискорити надання Україні комплексної, зокрема оборонної допомоги.
Авторами проєкту постанови є голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко та віцеспікер Олена Кондратюк.
Обмежень на польоти над материковою Україною немає – керівник «Украероруху»
Керівник державного підприємства «Украерорух» Андрій Ярмак прокоментував у ефірі Радіо Свобода безпечність авіаційних перевезень над Україною.
За його словами, Україна озвучила застереження лише щодо руху в Сімферопольському районі повітряної інформації, тобто над окупованим Кримом. Це зробили у зв’язку з військовими навчаннями, які на півострові проводить російська влада.
«Вони (Росія – ред.) минулого тижня опублікували свій нелегітимний NOTAM, і ми за власними процедурами зробили перепублікацію як Україна, оскільки ми відповідаємо за обслуговування повітряного руху в цій зоні. Тим самим запровадили обмеження на визначену частину повітряного простору для авіаперевізників над відкритими водами Чорного моря і гарантували безпеку польотів для всіх перевізників, а авіакомпанії мають змогу планувати трішки інші маршрути для польотів як Україною, так і між Європою та Азією», – сказав Ярмак.
Він додав, що процедура дій у разі навчань російської влади в Криму діє з 2015 року, а обмежувати польоти в зоні військових тренувань – стандартна практика. Обмеження щодо Сімферопольського району польотної інформації, запроваджені Україною, діють із 14 по 19 лютого.
Окрім цих заходів, за його словами, обмежень щодо користування українським повітряним простором України немає, аеропорти працюють у штатному режимі.
«Обставини на сьогодні не кажуть про те, що треба запроваджувати ті чи інші обмеження на використання повітряного простору, тому всі авіакомпанії без перешкод можуть його використовувати і здійснювати польоти», – заявив голова державного підприємства.
Коментуючи ситуацію зі складнощами, з якими зіткнулися українські авіакомпанії на кшталт «МАУ» та SkyUp, Ярмак сказав, що переговори зі страховими компаніями тривали з суботи.
«Наскільки я зрозумів, більшість авіакомпаній знайшла компромісні рішення зі страховими компаніями, будуть продовжувати експлуатувати літаки на території України. А в цілому ситуація виглядала досить дивно, оскільки подібні повідомлення отримала тільки частина авіакомпаній України, решта іноземних перевізників продовжувала виконувати польоти в повітряному просторі України», – зазначив керівник «Украерорух».
При цьому він звернув увагу на те, що з точки зору оцінки ризиків у повітряному просторі України, вони однакові для всіх перевізників незалежно від місця, де зареєстровані літаки.
Посольства США, Канади, Австралії, Генконсульство Німеччини у Дніпрі тимчасово перевозять своїх працівників у Львів. Але на сьогодні невідомо, у якому форматі працюватимуть дипломатичні установи і впродовж якого терміну. Радіо Свобода зауважило автомобілі з дипломатичними номерами біля одного з готелів Львова. Водночас не лише окремі посольства покинули Київ, але й виїїхали військові інструктори зі США та Канади з Центру миротворчості та безпеки (Яворівський полігон), які тренували українських військових із 2015 року.
Через загрозу нового вторгнення Росії в Україну у Львові активізувався попит на ринку нерухомості.
Чи зросли ціни на житло і офісні приміщення? Чи можна безпечно почуватись у Львові? Як місцева влада реагує на ситуацію?
«На знак солідарності керівництва та жителів Риги з Україною, яка зараз протистоїть російській агресії, посол України в Латвії Олександр Міщенко разом з головою Ризького самоуправління Мартиньшсом Статісом та віцемером Риги Едвардсом Смілтенсом урочисто встановили прапор України на будівлі Ризької міської ради», – йдеться в повідомленні.
Дипломати вказали, що «латвійська сторона підтвердила незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та наголосили, що Україна не одна у своїй боротьбі за незалежність з російською агресією».
Прапор України та підсвітка в українських кольорах на будівлі мерії Риги будуть до 20 лютого.
У посольстві також повідомили, що було оголошено про початок тижня солідарності Риги з Україною, який передбачає комплекс заходів, що будуть проходити також до 20 лютого. Це зокрема молебень за загиблими на Донбасі українськими воїнами в головному Домському соборі Риги, відвідини мером Риги Ризької Української середньої школи, розгортання на центральній площі міста 30-метрового прапора України, проведення флешмобу #StandWithUkraine та зустрічі мера міста з українською громадою в рамках Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, який проходитиме 20 лютого в приміщенні посольства України в Латвії.