Президент Чехії Петр Павел і президентка Словаччини Зузана Чапутова за підсумками переговорів із президентом Володимиром Зеленським у Києві підтвердили свою відданість подальшій підтримці України та висловили готовність долучатися до співпраці в оборонній та інших сферах. Про це повідомляють агенції «Інтерфакс-Україна», «УНІАН» та Офіс президента.
Так, президент Чехії повідомив про підготовку шести проєктів зі спільного з Україною виробництва зброї та боєприпасів, навчальних літаків і ремонту танків з можливістю повного здійснення виробничих робіт на українській території.
«У нас підготовлено шість ключових проєктів спільного виробництва на базі як українських, так і чеських фірм. Щодо конкретних проєктів: це виробництва зброї, боєприпасів, ремонт танків, наприклад Т-62, а також потенційне виробництво навчальних літаків. Для нас передання технологій і виробництва є пріоритетом, щоб це виробництво частково або повністю могло здійснюватися на території України. Кінцевий результат буде використовуватися з урахуванням технологій, які є в обох країнах», – заявив Павел на пресконференції.
Чехія, каже Павел, прагне перейти від допомоги до співпраці, і країни мають все необхідне для такої взаємодії.
«Ми готові запропонувати нашу підтримку та співпрацю у сфері енергетики, транспортної інфраструктури та житлового господарства. Надзвичайно радий тому, що в цих питаннях ми дійшли згоди з паном Зеленським. Ми досягли розуміння, що ця співпраця має відбутися, і ми будемо рухатися, щоб її швидко реалізувати», – наголосив президент Чехії.
За його словами, для поглиблення співпраці Чехія планує відкрити генеральне консульство у Дніпрі.
Володимир Зеленський, у свою чергу, відзначив рішення Чехії щодо патронату над відновленням Дніпропетровщини.
Із президентом Словаччини Зузаною Чапутовою обговорювалися відповідні кроки щодо Чернігівщини.
Чапутова також заявила, що «Словацька Республіка – одна з перших країн, яка відправляє групи експертів для документування воєнних злочинів».
«Це потрібно для того, щоб ми могли в майбутньому притягнути винних до відповідальності», – сказала вона.
Павел також запевнив, що Чехія підтримує створення міжнародного трибуналу для розслідування злочинів, скоєних на території України.
Чапутова наголосила на важливості здобуття Україною повноправного членства у Європейському союзі, вказавши, що її країна готова допомагати, щоб цей процес рухався якнайшвидше.
Павел, крім підтримки членства України в ЄС, висловився і за Україну в НАТО. За його словами, Україна заслужила це своєю стійкістю, відвагою, протистоянням і боротьбою за свободу.
Президент України Володимир Зеленський заявив на пресконференції з лідерами Чехії та Словаччини, що сьогодні не може бути жодних штучних обмежень в оборонній допомозі Україні, потрібні амбітні рішення, які зміцнять загальну європейську безпеку.
«Росія повинна програти в цій війні, а її керівництво має бути засуджене за злочин агресії та геноцид проти українців, щоб іншим народам не довелося переживати те, що російський терор приніс українцям», – наголосив Зеленський.
Він подякував словацькому та чеському народам, їхнім лідерам за допомогу в захисті свободи та життя українців.
«Вся надана Україні допомога, кожна надана система ППО, кожен військовий літак, кожна гармата, кожна одиниця бронетехніки, якими ми захищаємося від російської агресії, – це врятовані життя українців і українок», – заявив Зеленський.
Президенти Чехії Петр Павел та президентка Словаччини Зузана Чапутова 28 квітня прибули з візитом до України. Чапутова вже була в Україні після повномасштабного вторгнення РФ, а для Павела це перший візит на посаді президента.
«Дайте нам зброю» – Подоляк до Заходу після ударів по Умані та Дніпру
В Офісі президента України найкращою реакцією західних партнерів на російські ракетні удари по Умані та Дніпру вважають надання додаткової зброї для опору агресії Москви. Про це у твітері написав радник голови офісу Зеленського Михайло Подоляк, додавши відео зруйнованого в Умані будинку.
«Абсолютний та єдино можливий «русский мир»… Уважно подивіться. І ще раз подивіться. Якщо не хочете, щоб це поширювалось у всьому світі – тоді дайте нам зброю. Багато зброї. І додайте санкцій. І почніть, нарешті, вигнання «російських політичних відьом» із міжнародних організацій», – закликає Подоляк.
Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані вночі 28 квітня загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію про депортацію та примусове вивезення українських дітей до Росії. Вперше у міжнародному документі говориться про можливий геноцид з боку Росії щодо українців. Резолюція посилається на Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, документ був ухвалений у 1948 році. У цій Конвенції прописане визначення геноциду та дії, які можуть становити геноцид, серед них йдеться і про насильницьку передачу дітей.
«Безкарності не буде» – в ЄС відреагували на ракетний обстріл Умані та Дніпра
У Європейському союзі заявляють, що всі особи, причетні до злочинів проти мирного населення України, будуть знайдені і покарані. Про це 28 квітня заявив речник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Петер Стано.
«На жаль, минулої ночі і рано вранці Росія продовжила бомбити Україну, завдавши чергового масованого удару ракетами і дронами по всій країні. Вони знову боягузливо обрали мішенями мирних жителів, поки ті спали, завдали серйозної шкоди, вбили і поранили невинуватих цивільних, у тому числі дітей. Це сталося в Дніпрі і Черкаській області. Росія щодня завдає безвідповідальних атак по населенню України, цивільній інфраструктурі, наприклад, по будинках і житлових кварталах, переважно у прифронтових районах», – сказав речник, додавши, що «безкарності не буде, всі причетні будуть притягнуті до відповідальності».
Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані вночі 28 квітня загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Число загиблих дітей в Умані зросло до чотирьох, загальна кількість жертв – до 23 – влада
В Умані далі продовжує зростати число жертв здійсненої вночі 28 квітня російської ракетної атаки, повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Триває 14-та година рятувальної операції. Наразі маємо 23 особи загиблими, серед них четверо діточок – 2009, 2012, 2021 року народження, і ще одне невелике тіло вилучено», – сказав чиновник про ситуацію станом на 19:00.
«Зруйнований перший підʼїзд, це 27 квартир з 46. Евакуйовано з використанням пожежних драбин 17 людей, з них троє діточок. Перебувають у лікарні девʼять людей, з них у стані середньої тяжкості троє», – додав Ігор Табурець.
Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані вночі 28 квітня загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
«Немає паспорта РФ – депортація». Що означає новий указ Путіна для українців в окупації?
Що означає указ російського президента Володимира Путіна про депортацію громадян України з окупованих територій? Чи вважається депортація українців з власних домівок воєнним злочином? В якому випадку українців дійсно можуть депортувати, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Зеленський дав ексгенпрокурорці Венедіктовій ще одну посаду посла за сумісництвом
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ірини Венедіктової надзвичайним і повноважним послом України в Князівстві Ліхтенштейн.
«Призначити надзвичайного і повноважного посла України в Швейцарській Конфедерації Венедіктову Ірину Валентинівну надзвичайним і повноважним послом України в Князівстві Ліхтенштейн за сумісництвом», – йдеться в тексті указу.
17 листопада 2022 року президент Зеленський призначив колишню генеральну прокурорку Ірину Венедіктову амбасадоркою у Швейцарії. На цій посаді вона змінила Артема Рибченка, який також був послом у Ліхтенштейні за сумісництвом.
Сили РФ здійснили понад 40 атак за добу на Донбасі – Генштаб
Російські сили продовжують наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ ввечері 28 квітня.
«Протягом доби (противник) здійснив понад 40 атак на зазначених ділянках фронту. В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут та Мар’їнка, наші воїни мужньо тримають оборону», – ідеться у зведенні.
За повідомленням, крім ракетних атак, жертвами яких стали щонайменше 23 цивільних, російські війська завдали 28 авіаційних ударів та здійснили 11 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.
Також, як інформують у Генштабі, авіація Сил оборони за добу завдала чотири удари по районах зосередження особового складу і військової техніки російських сил, а підрозділи ракетних військ і артилерії вразили три пункти управління, склад боєприпасів та чотири райони зосередження живої сили противника.
«Є велика різниця»: як українці у Швеції борються за мову
Швеція надає українцям право здобувати шкільну освіту рідною мовою. Проте до 2018 року їм пропонували лише російську.
Сьогодні ж, завдяки небайдужим мігрантам, українська як додаткова мова у шведських школах захищена законодавством, а в найбільших містах Швеції відкрились українські недільні школи. Історію одного з таких закладів, де сьогодні знайшли прихисток сотні українських дітей біженців, дивіться у репортажі Радіо Свобода.
Число загиблих в Умані зросло до 21 – влада
Число загиблих унаслідок нічного ракетного обстрілу в Умані сягнуло 21, повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«21 загиблий на цю мить. Біль і лють... Пошуково-рятувальна операція триває. Продовжуємо надавати потрібну допомогу потерпілим. Дякую всім службам, волонтерам і благодійним організаціям! Дев’ять родин уже розмістили в тимчасові помешкання – завчасно були підготовлені для внутрішньо переміщених осіб», – написав чиновник у телеграмі.
Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані вночі 28 квітня загинули в цілому щонайменше 23 людини. За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
На що далі піде Путін? Нові атаки на цивільних і депортація українців: РФ здатна на більше?
- У місті Умані Черкаської області оголошена триденна жалоба. 28 квітня вранці в Умані російська ракета влучила у житловий будинок – обвалився цілий під’їзд, де були зареєстровані 109 осіб. Є поранені та загиблі, серед яких – діти. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря. У РФ заявили, що «ціллю» були «пункти дислокації резервів ЗСУ». Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього. Скільки ще ракет має Росія у своєму арсеналі та як багато такої зброї Москва готова виготовляти?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який передбачає депортацію з окупованих Москвою українських територій громадян України. Ідеться про тих українців, які не хочуть брати російські паспорти. У документі сказано, що громадяни України, які живуть на окупованих територіях і вирішили зберегти українське громадянство, можуть жити там до 1 липня 2024 року. Після цього їх можуть депортувати. Чим на такі дії Кремля може відповісти Україна та світ і на що далі готовий іти Путін?
- Втікачі з України, яких підозрюють у державній зраді, активізувались нині в Москві і на окупованих Росією українських територіях. Йдеться про Віктора Медведчука та Дмитра Табачника. Віктор Медведчук згуртував у Москві довкола себе звинувачених у держзраді політологів та політичних коментаторів, які втеклі з України і разом з ними створює рух, який називається «Другая Украина». А Дмитро Табачник, який раніше був міністром освіти, а також очолював президентську адміністрацію першої каденції Леоніда Кучми, балотуватиметься до російської Держдуми від «Єдиної Росії» на окупованій частині Запорізької області. Що це все означає? Подробиці – у програмі «Свобода Live.
В Україні оголосили повітряну тривогу в багатьох областях
В усіх областях півдня і сходу України після 18:00 оголосили повітряну тривогу. Крім Криму та Луганщини, де небезпека є постійною, рекомендацію пройти в укриття отримали жителі Сумської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.
Телеграм-канали повідомляють про загрозу ракетної атаки.
«Тривогу не ігноруйте», – написав у телеграмі голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані вночі 28 квітня загинули щонайменше 22 людини. За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Двоє з чотирьох людей, поранених через ракетний удар по Дніпру, – в реанімації
Двоє людей, поранених через ракетний удар по будинку в Дніпрі 28 квітня, перебувають у реанімації. Про це повідомили в Дніпропетровській обласній військовий адміністрації.
За даними з ОВА, це подружжя. Обоє отримали опіки тіла. Чоловік і жінка в тяжкому стані.
Міський голова Борис Філатов уточнив, що постраждала жінка – вчителька однієї зі шкіл міста, з нею в лікарні – її чоловік. 31-річна донька та дворічна онука жінки загинули під завалами. Їхній будинок зруйнований.
Чоловік загиблої також зазнав поранення, лікуватиметься амбулаторно.
Також в одній із лікарень Дніпра перебуває жінка, постраждала через влучення ракети в будівельний павільйон. Їй 70 років. Як розповів лікар Іван (прізвища заборонено називати, як і номери лікарень – ред.), потерпіла має стан середньої тяжкості. В неї контузія.
«Стан хворої стабільний, але жінка відчуває себе дуже пригніченою. З нею вже працюють психологи. Фізичних пошкоджень у неї майже немає, втім, надалі їй потрібна буде психологічна реабілітація», – сказав він.
Уночі 28 квітня Росія атакувала Україну 23 ракетами, вказують Повітряні сили ЗСУ. 21 ракету вдалося збити, але дві влучили в житлові будинки у Дніпрі та Умані.
Станом на 28 квітня відомі імена 21 700 російських військовослужбовців, які загинули під час війни проти України. Втрати підрахували «Медіазона» і російська служба Бі-Бі-Сі спільно з командою волонтерів.
Група, яка підраховує ці втрати, незмінно вказує, що до моніторингу потрапляють лише ті особи, чию смерть вдалося встановити на основі відкритих джерел. Реальна кількість втрат, на думку авторів дослідження, може бути помітно більшою. Крім того, журналістам невідома кількість тих, хто зник безвісти і потрапив у полон.
Лише за останні два тижні вдалося встановити імена 1249 загиблих. Третина всіх цих втрат припадає на тих, хто до початку вторгнення не був повʼязаний з армією – добровольців, мобілізованих, увʼязнених та нещодавно набраних співробітників так званих «приватних військових компаній». Судячи з відкритих даних, найбільші втрати в останні місяці, як і раніше, фіксуються серед увʼязнених, що воюють поблизу Бахмута, багато втрат і в загонах мобілізованих.
За даними Генерального штабу ЗСУ, Росія станом на ранок 28 квітня втратила під час повномасштабної війни проти України 189 460 своїх військових.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Росія: Путін підписав закон про довічне позбавлення волі за державну зраду
Президент РФ Володимир Путін підписав закон про поправки до Кримінального кодексу, зокрема, про довічне покарання за державну зраду (стаття 275).
Також посилюються покарання за злочини за статтями Кримінального кодексу, повʼязаними з тероризмом. Зокрема, за статтями про теракт та диверсію максимальне покарання збільшене до 20 років, а за статтею про сприяння терористичній діяльності мінімальний поріг покарання за вербування або залучення до терористичних злочинів піднятий до семи років.
Крім того, до Кримінального кодексу додано нову статтю 284.3 — «Надання сприяння у виконанні рішень міжнародних організацій», до яких не належить Росія. За таке «сприяння» у кримінальному переслідуванні посадових осіб, військових чи добровольців передбачено покарання у вигляді штрафу у розмірі до одного мільйона рублів або позбавлення волі на строк до пʼяти років.
У Росії арешти за статтею про державну зраду почастішали після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Цього року за таким звинуваченням затримали щонайменше 26 людей, вказує Бі-Бі-Сі, торік було 11 вироків за цією статтею, підрахував сайт «ОВД-Інфо».
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йшлося, що ці особи підозрюються в незаконній депортації дітей з України. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) та Україною.
Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.
МВС: кількість загиблих від удару РФ в Умані зросла до 20
В Умані на Черкащині, де внаслідок російського ракетного удару вранці 28 квітня був пошкоджений і частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок, число загиблих зросло до 20, повідомило Міністерство внутрішніх справ.
У відомстві уточнили, що станом на 17:00 з-під завалів дістали ще одне тіло.
За повідомленням, ще 18 людей поранено, дев’ять із них перебувають у лікарні.
«Оперативно-розшукові роботи продовжуються. На місці події працює штаб із ліквідації наслідків надзвичайної події», – йдеться в повідомленні.
На Черкащині оголошена триденна жалоба за загиблими.
В Офісі генпрокурора повідомили, що прокурори на місці документують наслідки воєнного злочину, розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Голова МВС Ігор Клименко раніше повідомив, що в будинку, куди влучила ракета, 27 квартир «повністю знищені».
Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 22 загиблих: 20 – в Умані, двох – у Дніпрі.
Серед загиблих є щонайменше четверо дітей. Ще понад десять людей були поранені.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря, українські сили збили 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International вирішила не поширювати отримані ще в лютому 2023 року підсумки незалежної перевірки висвітлення нею війни в Україні. Про це повідомила газета The New York Times.
Звіт містить критику заяв організації, що українські військові нібито порушують закони та звичаї війни, піддаючи ризику життя цивільних.
Комісія виправдала Amnesty International за деякими пунктами, заявивши, що правомірно розглядати питання, чи дотримується законів війни не лише країна-агресор, а й країна-жертва. Але експерти дійшли висновку, що поширена в серпні 2022 року доповідь правозахисників була «двозначною, неточною і деякою мірою юридично сумнівною», а головний висновок про те, що Україна порушила міжнародне право, був «недостатньо обґрунтований».
Доповідь Amnesty International перевіряли пʼять експертів з міжнародного гуманітарного права, і The New York Times отримала копію їхнього 18-сторінкового звіту.
Перша версія незалежної перевірки була ще жорсткішою, вказує газета з посиланням на джерело, обізнане зі справою. Але правозахисникам вдалося помʼякшити деякі терміни, приміром, змінити термін «необґрунтований» на «недостатньо обґрунтований».
У серпні 2022 року Amnesty International опинилася під вогнем критики не лише представників української влади, а й міжнародних експертів після оприлюднення доповіді, що українські військові нібито незаконно завдають «шкоди мирним жителям», базуючись поблизу населених пунктів.
Співробітники організації описували розміщення та атаки українських військових у житлових будинках та школах на Донбасі, у Харківській та Миколаївській областях. У доповіді стверджувалося, що в Одесі українська армія нібито розміщувала бронетехніку в густонаселених житлових кварталах, а в Бахмуті використовувала будівлю університету як військову базу, через що житлові будинки поблизу були пошкоджені.
«Перебування в оборонній позиції не звільняє українських військових від дотримання міжнародного гуманітарного права», – заявляла тоді генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.
Російська пропаганда негайно використала цю доповідь для звинувачень на адресу Києва.
Незалежні від Amnesty International критики вказували, що дослідження ігнорує реалії воєнного часу і морально ставить знак рівності між агресором та жертвою.
Комітет ООН засудив Росію за «серйозні порушення» прав в Україні
Комітет ООН із ліквідації расової дискримінації 28 квітня заявив, що глибоко стурбований «серйозними порушеннями» прав людини, скоєними в Україні російськими збройними силами і приватними військовими компаніями. Зокрема, йдеться про насильницькі зникнення, тортури, зґвалтування і позасудові страти.
У своїх висновках щодо Росії Комітет ООН із ліквідації расової дискримінації закликав російську владу розслідувати заяви про порушення прав під час повномасштабного вторгнення в Україну, повідомляє агентство Reuters.
Серед скоєних порушень комітет назвав також надмірне застосування сили, свавільні затримання, вбивства і примусове переміщення дітей з України до Росії.
Постійне представництво Росії при ООН не коментувало звіт.
Росія, за словами комітету ООН, відмовилася надати йому інформацію.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Раніше цього місяця Офіс генерального прокурора України повідомив, що зареєстрував близько 80 тисяч випадків потенційних воєнних злочинів, скоєних російськими військовими від початку повномасштабного вторгнення.
Монаха УПЦ (МП) із Почаївської лаври підозрюють у підтримці збройної агресії Росії – прокуратура
Послушнику УПЦ (МП) із Почаївської лаври повідомили про підозру в поширенні матеріалів про правомірність збройної агресії Росії проти України, прославлення осіб, що її здійснювали, і закликів до підтримки російських військових й окупації частини території України, повідомила Тернопільська обласна прокуратура.
За даними слідства, монах виправдовував збройну агресію Росії та закликав до підтримки окупаційної адміністрації.
«За даними слідства, маючи непогашену судимість за вбивство, послушник, що з 2017 року проживає на території Почаївської лаври, у власних облікових записах у соціальних мережах «ВКонтакте» й «Одноклассники» поширював дописи про підтримку захоплення територій нашої країни й глорифікацію російських військових. Також у поширених ним відеоматеріалах містяться публічні заклики до підтримки окупаційної адміністрації держави-агресора», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі зауважили, що наявність в опублікованих ним матеріалах за березень 2022 – січень 2023 року виправдовування агресії РФ і прославляння її військових підтверджено висновком судової лінгвістичної експертизи.
За даними відомства, наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу – тримання під вартою.
Недавно Кременецький районний суд Тернопільської області оштрафував ректора Почаївської семінарії УПЦ (МП) Іова Шумського на 8,5 тисячі гривень «за розпалювання релігійної ворожнечі».
На початку квітня група депутатів у Верховній Раді України зареєструвала проєкт постанови про розірвання договору оренди з Почаївською Успенською лаврою УПЦ (МП), що розташована у Тернопільській області, – за аналогією з Києво-Печерською лаврою. Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував уряду перевірити дотримання Почаївською лаврою умов угоди про користування комплексом споруд і у разі виявлення порушень розірвати договір про оренду з УПЦ (МП).
У Міноборони Росії назвали «ціль» свого удару по Україні, в якому загинули щонайменше 19 цивільних
Міністерство оборони Росії заявило, що ціллю масованого удару по українських містах 28 квітня, внаслідок яких загинули щонайменше 19 цивільних людей, нібито були «пункти дислокації резервів ЗСУ».
«Військово-космічні сили Росії завдали групового ракетного удару високоточною зброєю по пунктах дислокації резервів ЗСУ, ціль удару досягнута, їх висування в райони бойових дій припинено», – цитують заяву відомства російські державні агентства новин.
Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 19 загиблих: 17 – в Умані, серед них троє дітей, і двох – у Дніпрі. Ще понад десять людей були поранені.
Російські ракети влучили у житлові будинки, даних про влучання по військових об’єктах не було.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря, українські сили збили 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня.
Востаннє масованого ракетного удару Росія завдавала 9 березня, випустивши по Україні 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. Тоді були влучання в низці регіонів – у Києві, Житомирі, на Одещині та Харківщині, Дніпропетровщині. У столиці було відомо про трьох постраждалих. У Львівській області через ракету по житловому сектору загинули п’ятеро людей. У Дніпропетровській області одна людина загинула і двоє були поранені.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.