Доступність посилання

Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: серед загиблих в Умані – троє дітей

Із 15 загиблих внаслідок російського ракетного удару в Умані на Черкащині троє – діти, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.

Він додав, що розбір завалів триває.

Раніше Міністерство внутрішніх справ повідомило, що в Умані, де внаслідок російського ракетного удару вранці 28 квітня був пошкоджений і частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок, число загиблих зросло до 15. Ще дев’ять людей постраждали.

Голова МВС Ігор Клименко повідомив, що в будинку, куди влучила ракета, 27 квартир «повністю знищені».

В Умані оголошена триденна жалоба. В Офісі генпрокурора повідомили, що прокурори на місці документують наслідки воєнного злочину, розпочате досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 17 загиблих: 15 – в Умані, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря, українські сили збили 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня.

За чотири дні до вибухів на «Північному потоці» у районі газопроводу було російське судно – ЗМІ

Міністерство оборони Данії підтвердило, що має в своєму розпорядженні десятки фотографій російського судна SS-750, зроблених у Балтійському морі у вересні минулого року, за кілька днів до вибухів на підводних газопроводах «Північний потік», повідомило данське видання Information.

Російське судно було помічене 22 вересня данським патрульним кораблем на схід від острова Борнхольм. Міноборони Данії офіційно підтвердило, що тоді з борту данського корабля було зроблено 26 фото російського судна. Через чотири дні стався підрив трьох із чотирьох гілок газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2», прокладених дном Балтійського моря, неподалік того місця, де було помічене російське судно.

Раніше вже повідомляли про те, що Міноборони Данії має 112 зображень російських суден у цьому районі. Оборонне відомство вперше підтвердило, що йдеться, зокрема, про судно SS-750. Воно призначене для операцій під водою, і на його борту є міні-субмарина.

Військові експерти, яких цитує видання, стверджують, що судна такого типу можуть бути задіяні для підводних диверсій.

Раніше німецькі і скандинавські ЗМІ повідомляли про те, що всього за кілька днів до вибухів у тому районі, де вони сталися, перебували шість російських суден. Як йдеться у публікації, 21-22 вересня до того ж районубули направлені данські, шведські та німецькі військові кораблі, неподалік були й американські кораблі. Така велика кількість патрульних кораблів, пише видання, свідчить про те, що військові реагували на якесь відхилення від нормальної картини судноплавства в цьому районі.

Влада Данії, Швеції і Німеччини продовжує розслідування вибухів на газопроводах. У момент вибуху вони не працювали, проте потенційно були важливим маршрутом для перекачування газу з Росії до Німеччини.

Російська влада стверджує, що за вибухами стоять США та їхні союзники. Вашингтон це заперечує. У західних ЗМІ з посиланням на джерела з’являлися повідомлення, що вибухи могла організувати якась проукраїнська група, не пов’язана з владою певної країни.

Влада України причетність до диверсії відразу ж відкинула.

У низці інших публікацій йшлося і про можливу причетність до вибухів Росії. Офіційно країни Заходу заявляють, що безумовно йдеться про диверсію, але хто за нею стоїть – поки що невідомо.

Зеленський рекомендував Залужному відправляти воєнкомів на фронт – Резніков

У центрах комплектування та соціальної підтримки можливі кадрові зміни, повідомив міністр оборони Олексій Резніков на пресконференції 28 квітня.

Таким чином він прокоментував на прохання журналіста випадок у Черкасах, де люди у формі нібито намагалися вручити чоловіку повістку і побили його. Резніков вказав на те, що ЦКСП входять до структури Сухопутних військ, але їхньою роботою займається і його перший заступник Олександр Павлюк.

Міністр анонсував реформи в центрах комплектації, зокрема, в частині цифровізації, щоб знизити навантаження на них.

«Друге: це, звісно, кадрові рішення. Там багато людей, які сидять там віками, поросли мхом і корінням», – заявив він.

Крім того, Резніков згадав про «рекомендацію», яку президент Володимир Зеленський, за його словами, дав головнокомандувачу Збройних сил України генералу Валерію Залужному.

«Він дав серйозну рекомендацію главкому Валерію Залужному: переважну більшість воєнкомів, які давно сидять там, відправляти як військовослужбовців на лінію фронту. А на їхні місця скеровувати військовослужбовців, які отримали поранення, достойних героїв, які знають в тому числі, як правильно проводити роботу по реалізації мобілізаційних потреб», – розповів міністр.

Він не уточнив, чи була ця рекомендація обов’язковою до виконання. Даних про відповідні офіційні рішення наразі немає.

Резніков додав, що за фактами можливих порушень з боку центрів комплектації здійснюються службові перевірки, і, в разі виявлення порушень, справи передаються правоохоронним органам.

Напередодні у соцмережах поширилося відео бійки між цивільним та людьми в формі у Черкасах. Голова області Ігор Табурець заявив, що мобілізація – це «не каральний захід», але цивільний не має права «зневажливо ставитися до військового при виконанні службових обов’язків».

Чому український наступ може стати найважливішим моментом війни

Минулої осені Україна переписала історію російського вторгнення. Це було не вперше, і якщо найближчими тижнями Україна буде така ж успішна, як сподівається, то це буде не востаннє.

Росія залишила місто Лиман в Донецькій області 1 жовтня 2022 року, передавши його українським військам. Це стало результатом двомісячного контрнаступу, в якому ЗСУ відвоювали десятки населених пунктів переважно в Харківській області і в якому виявилися основні оперативні проблеми російських військ.

Успіх приголомшив Росію і здивував західні країни.

Після важкої зими, протягом якої Росія намагалася отримати перевагу на полі бою, Москва і Київ зараз готуються до нового українського контрнаступу, який є, за сигналами урядовців, неминучим. Так чи інакше, це буде головний перелом у цій війні.

Коли він почнеться, невідомо. Весняний сезон багнюки в Україні, що робить поля та ліси непроїзними навіть для гусеничної техніки, може бути найбільш визначальним фактором.

Але, за оцінками Заходу, очевидно, що наступ буде масштабнішим і складнішим, ніж будь-яка інша операція, яку Україна провела від початку російського вторгнення, 24 лютого 2022 року. З цієї причини західні партнери Києва роблять обережні прогнози.

Ув’язнена в Криму Данилович досі не отримала обіцяне лікування, ще один в’язень потребує операції – Лубінець

Російська окупаційна влада не надає належну медичну допомогу двом кримським політв’язням, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 28 квітня.

Зокрема, йдеться про громадянську журналістку Ірину Данилович, яка раніше припинила сухе голодування після обіцянки надати їй лікування. Вона страждає на отит і сукупні захворювання, які потенційно можуть призвести до її смерті.

«Без лікування запалення може перекинутись на мозок та вбити жінку. Після майже 20 днів журналістка припинила сухе голодування, коли лікарі зголосилися її оглянути. Однак провели один медогляд, а жодного лікування так і не надали», – заявив омбудсмен.

Він додав, що проблеми зі здоров’ям також має інший кримський політв’язень , громадянський журналіст Амет Сулейманов.

«Чоловік має серйозні кардіологічні захворювання й потребує термінової операції на серці. Натомість його утримують у маленькому підвальному приміщенні – карантинному відділенні СІЗО ще з 11-ма людьми. Перебування в таких умовах упродовж двох тижнів призвели до появи кашлю й задухи», – розповів він.

Сулейманов мусить приймати ліки через високий тиск і біль у грудях, але в нього відібрали шприци та препарат «Біцилін-5», який він має отримувати раз на три тижні.

Лубінець вказав на те, що ненадання незаконно утримуваним українським громадянам медичної допомоги може прирівнюватися до катувань. Він нагадав, що двоє кримських політв’язнів Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг померли через відсутність належної медичної допомоги в російській тюрмі.

Амет Сулейманов та Ірина Данилович – одні з кримських громадянських журналістів, яких ув’язнила російська окупаційна влада. На травень 2022 року таких в’язнів було 13.

Україна передала МКЧХ список з іменами 19 тисяч викрадених Росією українських дітей – Мезенцева

Міжнародний комітет Червоного Хреста отримав файл з іменами більш як 19 тисяч викрадених Росією українських дітей з окупованих територій від робочої групи при президентові України, повідомила в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) голова постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, народна депутатка партії «Слуга народу» Марія Мезенцева.

За її словами, представники МКЧХ можуть відвідати їх у російських таборах, прийомних родинах й інших місцях незаконного перебування, проте коли це буде – невідомо.

«Ми говоримо про нещодавнє оновлення файлу про українських дітей, нами отримано більше ніж 19 тисяч заявок, поданих українськими правозахисниками і органами влади, які працюють по цьому питанню. Міжнародний комітет Червоного Хреста має чи не прямі повноваження для того, щоб відвідати дітей. Ми дуже чекаємо на їхній візит до Росії та інших держав»,– каже Мезенцева.

Парламентська асамблея Ради Європи 27 квітня визнала геноцидом депортацію і насильницьке переміщення українських дітей на територію Росії.

Як повідомила депутатка Верховної Ради Євгенія Кравчук, яка бере участь у роботі української делегації, ПАРЄ закликала Міжнародний кримінальний суд розглянути можливість кримінального переслідування за цей злочин.

ПАРЄ привітала рішення Міжнародного кримінального суду від 17 березня 2023 року про видачу ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової та закликала держави-учасниці Римського статуту вжити заходів для виконання своїх зобовʼязань щодо цього рішення.

Ракетний удар Росії по Умані: число загиблих зросло до 14

В Умані на Черкащині, де внаслідок російського ракетного удару вранці 28 квітня був пошкоджений 9-поверховий житловий будинок, з-під завалів дістали тіла ще трьох людей, загальне число загиблих зросло до 14, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

Раніше повідомляли про 11 загиблих і дев’ятьох постраждалих.

Раніше голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець повідомив, що серед на той час 10 загиблих було двоє дітей.

В Умані оголошена триденна жалоба. В Офісі генпрокурора повідомили, що прокурори на місці документують наслідки воєнного злочину, розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.

Голова МВС Ігор Клименко раніше повідомив, що в будинку, куди влучила ракета, 27 квартир «повністю знищені».

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 16 загиблих: 14 – в Умані, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря, українські сили збили 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня.

Через ранкову ракетну атаку немає потреби обмежувати споживання електроенергії – «Укренерго»

Російська ракетна атака не пошкодила енергетичну інфраструктуру, повідомила державна компанія «Укренерго» 28 квітня.

За повідомленням, атака не призвела до необхідності обмежувати споживання. Водночас залишається складною ситуація на сході, де обстріли пошкодили енергетичний об’єкт.

«Станом на 28 квітня виробництва електроенергії достатньо для покриття споживання. Водопілля спадає. Гідроелектростанції продовжують працювати не тільки для покриття піків споживання зранку та ввечері, але й упродовж всієї доби», – йдеться в повідомленні.

Компанія додає, що Україна продовжує експортувати електроенергію до Польщі та Молдови, також триває незначний імпорт зі Словаччини.

Тривають ремонтні роботи на тих об’єктах високовольтної мережі, які зазнали російських атак.

«Внаслідок 15 ракетних та 18 дронових атак енергосистема отримала безпрецедентні пошкодження. Для відновлення того рівня надійності енергопостачання, який був до масованих обстрілів, все ще необхідно багато ресурсу та часу», – додає «Укренерго».

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На цей час відомо про щонайменше 13 загиблих: 11 – в Умані, де внаслідок влучання ракети зруйнувався під’їзд багатоповерхівки, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря. З 23 ракет Х-101/Х-555 збили 21.

У МВС повідомили про зростання кількості загиблих в Умані

В Умані на Черкащині, де внаслідок російського ракетного удару вранці 28 квітня був пошкоджений 9-поверховий житловий будинок, число загиблих зросло до 11, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Ще дев’ятеро людей поранені. Раніше повідомляли про 10 загиблих.

Як уточнили в пресслужбі МВС, це дані станом на 12:00.

«На місці трагедії розгорнуто оперативний штаб і намети, де наші громадяни із сусідніх будинків і будинку, який постраждав найбільше, можуть перечекати, поки місцева влада надасть їм місця для тимчасового притулку. Наразі місцева влада забезпечила усіх продуктами харчування. Окрім того, працює телефон гарячої лінії, куди можуть звернутися рідні та близькі тих громадян, які проживали у постраждалому будинку», – сказав Клименко.

Раніше голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець повідомив, що серед на той час 10 загиблих було двоє дітей.

В Умані оголошена триденна жалоба. В Офісі генпрокурора повідомили, що прокурори на місці документують наслідки воєнного злочину, розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України.

На даний час відомо про щонайменше 13 загиблих: 11 – в Умані, де внаслідок влучання ракети зруйнувався під’їзд багатоповерхівки, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря.

«Підрозділами зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України у взаємодії із ППО інших складових Сил оборони знищено 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня», – йдеться в зведенні.

Ракети та дрони були збиті в зонах відповідальності командувань «Центр», «Схід» і «Південь».

Росія після ракетного удару збільшила число кораблів у Чорному морі – дані ВМС

У Чорному морі станом на 28 квітня на бойовому чергуванні перебувають 13 російських кораблів, серед яких – три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 24 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

«В Азовському морі розташований 1 ворожий корабель; у Середземному морі – 4 ворожих кораблі, з них 1 носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп яких становить 16 ракет», – йдеться в повідомленні.

Напередодні у ВМС повідомляли про сім російських кораблів у Чорному морі, зокрема три носії «Калібрів».

Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне.

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 16 загиблих: 14 – в Умані, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря, українські сили збили 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня.

Президент Бразилії заявив, що не передав Україні боєприпаси, тому що це «означало б вступ у війну»

Президент Бразилії Лула да Сілва виклав свою позицію щодо ненадання допомоги Україні в інтерв’ю іспанському виданню El Pais, яке вийшло 27 квітня.

За його словами, канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Бразилії попросив його передати танкові боєприпаси, які країні свого часу надав Берлін, Україні.

«Я сказав Шольцу, що я цього не робитиму, тому що, якщо Росія побачить, що Україна використовує бразильське озброєння, тоді Бразилія вступає у війну. А якщо ти береш участь у війні, ти не можеш говорити про мир», – заявив президент.

Він висловив думку, що війна «пов’язана з політичними інтересами й виборчими стратегіями», хоча не уточнив, чиїми саме. Да Сілва закликав «незацікавлені сторони» розробити мирну угоду для завершення війни.

«Не питайте мене як – спочатку ми повинні сісти за стіл переговорів. Обидві сторони хочуть перемогти, але війна не завжди потребує переможця. Припиніть сваритися, домовтеся і поверніть все, як було. Я вважаю, що це можливо, тому що це сталося після Другої світової війни», – сказав да Сілва.

Друга світова війна в Європі завершилася після військової перемоги союзних армій над нацистською Німеччиною та підписання керівництвом Вермахту акту про капітуляцію.

Лула да Сілва вже робив заяви, що Сполучені Штати та європейські союзники нібито затягують війну, надаючи зброю Україні. Білий дім звинуватив Лулу в «мавпуванні» російської та китайської пропаганди, а Міністерство закордонних справ України неодноразово запрошувало політика відвідати країну, аби зрозуміти справжні причини та сутність російської агресії.

«Лише демонтаж»: лідер Ічкерії Ахмед Закаєв про крах «імперії зла» та долю ядерної зброї РФ

Як світ міг відвернути війну Росії проти України? Як зупинити Росію і убезпечити світ від її нової агресії? Чому розпад РФ неминучий, що та хто може дати старт «параду суверенітетів»? Яку помилку Захід зробив із СРСР, а зараз ризикує повторити з РФ? Про це Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Ахмедом Закаєвим, очільником уряду Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі.

Папа Франциск прибув до Угорщини, говоритиме про Україну

Папа Римський Франциск 28 квітня прибув до Угорщини із триденною поїздкою.

Як очікується, війна Росії проти України і питання міграції будуть головними темами його публічних звернень і переговорів із прем’єр-міністром Віктором Орбаном.

Франциск має зустрітися з Орбаном 28 квітня.

Цей візит є його першою поїздкою після того, як він потрапив до лікарні через бронхіт у березні. 30 квітня Франциск очолить месу під відкритим небом перед парламентом у Будапешті.

Папа Римський раніше говорив, що готовий відвідати Київ, але за умови, що він також приїде і до Москви, додавши, що він або відвідає обидва міста, або жодне з них.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, папа Франциск згадував Україну майже у всіх своїх публічних виступах і дедалі більше критикував Москву.

Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта давно демонструє своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.

«23 кандидати на місце». Як війна впливає на ринок праці у Херсонській та Запорізькій областях

Яким є ринок праці у Запорізькій, Херсонській областях і наскільки він змінився від початку повномасштабного вторгнення? У яких сферах у цих регіонах можна знайти роботу та скільки за неї платять? Які професії зараз найбільше мають попит і що робити у випадку недостатньої кваліфікації? Все це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

«Жорстокість Росії лише зміцнює рішучість України» – посол США про черговий удар РФ

Посол США в Україні Бріджит Брінк засудила черговий ракетний удар Росії по Україні.

«Ще більше життів трагічно втрачено, коли російські ракети влучили в черговий житловий будинок. Росія досі не зрозуміла, що її жорстокість лише зміцнює рішучість України та поглиблює нашу відданість підтримці України в її боротьбі», – написала посол у твіттері.

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 12 загиблих: 10 – в Умані, де внаслідок влучання ракети зруйнувався під’їзд багатоповерхівки, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря. «Підрозділами зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України у взаємодії із ППО інших складових Сил оборони знищено 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня», – йдеться в зведенні.

Ракети та дрони були збиті в зонах відповідальності командувань «Центр», «Схід» і «Південь».

На Харківщині за добу одна людина загинула через підрив на міні, ще 4 поранені – Синєгубов

Російські війська продовжували обстрілювати прикордонні населені пункти Харківської області протягом доби 27 квітня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Зокрема, в селі Липці мінометний обстріл пошкодив три приватних і двоповерховий багатоквартирний будинки. У Петропавлівці пошкоджені приватні будинки, зруйновані гараж і трактор, ніхто не постраждав.

Напередодні Синєгубов повідомляв про загибель енергетика і поранення ще чотирьох через обстріл. Вранці в п’ятницю він уточнив, що комунальні працівники загинули через підрив на міні:

«Вчора у селі Токарівка Харківського району при проведені робіт з відновлення ліній електропередач автомобіль «Харківобленерго» підірвався на вибухонебезпечному предметі. 54-річний водій авто загинув на місці. Четверо працівників – від 51 до 29 років отримали поранення. Один з поранених перебуває у важкому стані, стан інших – середньої тяжкості», – заявив він.

Крім того, один цивільний зазнав поранення в Донецькій області, заявив голова ОВА Павло Кириленко.

«Костянтинівка двічі зазнала ракетного обстрілу: поранено одну людину, пошкоджено дитсадок, три медзаклади, шість приватних будинків і шість багатоповерхівок. На території громади ще два будинки пошкоджено в Іванопіллі», – перерахував чиновник.

Очільник Херсонщини Олекандр Прокудін повідомляв напередодні про двох загиблих внаслідок обстрілів і ще трьох поранених через обстріли регіону.

ОВА: серед загиблих в Умані – двоє дітей, в ОГП відкрили кримінальне провадження

Серед десяти загиблих в Умані на Черкащині, де внаслідок російського ракетного удару вранці 28 квітня був пошкоджений 9-поверховий житловий будинок, є двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.

«Рятувальники продовжують розбирати руїни. На жаль, уже маємо десятьох загиблих. Серед них – двоє 10-річних діток. Працює штаб допомоги потерпілим. Надаємо всю необхідну допомогу», – написав Табурець у телеграмі.

В Офісі генпрокурора повідомили, що прокурори на місці документують наслідки воєнного злочину, розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.

В Уманській міській раді повідомили, що в місті оголошено триденну жалобу за загиблими.

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України.

На даний час відомо про щонайменше 12 загиблих: 10 – в Умані, де внаслідок влучання ракети зруйнувався під’їзд багатоповерхівки, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря.

«Підрозділами зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України у взаємодії із ППО інших складових Сил оборони знищено 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня», – йдеться в зведенні.

Ракети та дрони були збиті в зонах відповідальності командувань «Центр», «Схід» і «Південь».

У розвідці Британії назвали причини скасування «танкового біатлону» в Росії

Росія могла скасувати проведення цьогорічних Міжнародних армійських ігор, відомих насамперед за змаганнями із так званого «танкового біатлону», побоюючись критики і через свої втрати у війні проти України, заявила 28 квітня розвідка Великої Британії.

Минулого року російська влада зазнала критики від коментаторів всередині країни через проведення цієї події, уточнили в розвідці.

«Відомі як «Військова Олімпіада» ці ігри символізували спробу Росії поставити армію в центр популярної культури. Подія відома насамперед «танковим біатлоном». Росія, ймовірно, скасувала ігри, тому що стурбована, що подію вважатимуть легковажною у воєнний час… Існує також реалістична можливість того, що у зв’язку із втратами в Україні Міністерство оборони Росії стурбоване, що нестача танків, екіпажів й іншого кваліфікованого персоналу поставить під удар звичне домінування збірної Росії в медальному заліку», – йдеться в повідомленні, яке в твіттері цитує Міноборони Британії.

Російські ЗМІ раніше цього місяця повідомили, що щорічні російські армійські ігри в 2023 році не відбудуться, у них зазвичай, крім представників Росії, брали участь дружні РФ країни.

У лютому американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що втрати російських танків у війні проти України є «величезними», еквівалентними приблизно 16 танковим полкам, що, ймовірно, заважає Росії швидко відновити свої танкові підрозділи.

«Останні оцінки розвідки, надані нідерландською дослідницькою організацією Oryx і британським дослідницьким Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS), чітко описують ці втрати. Oryx підтвердив понад 1000 втрат російських танків і 500 захоплених танків 9 лютого, що, ймовірно, означає, що Росія втратила половину свого довоєнного танкового парку в перший рік війни. 15 лютого IISS також зазначив, що Росія втратила близько 50 відсотків своєї довоєнної кількості основних бойових танків Т-72Б і Т-72Б3М», – йшлося в повідомленні.

В ISW зауважують, що один танковий полк потребує трохи менше ніж 100 танків, тому відновлення двох танкових полків із нуля (якого, ймовірно, потребують 12-ий і 13-ий танкові полки) вимагало б 200 танків, яких російські збройні сили не мають у запасах і не здатні швидко виробити.

У Росії втрати військ і техніки останнім часом не коментують.

За даними Генштабу Збройних сил України, станом на ранок 28 квітня Росія втратила через повномасштабну війну проти України 3694 своїх танки.

Президенти Чехії та Словаччини прибули до Києва

Президент Чехії Петр Павел та президентка Словаччини Зузана Чапутова прибули до України – про це повідомили низка чеських медіа та сам Павел.

Він оприлюднив спільне фото з Чапутовою, зазначивши, що обидва політики розуміють «цінність свободи і правосуддя».

«Важко бачити на власні очі, як українці платять найвищу ціну за неї. Кров’ю та життями своїх громадян. У війні з агресором вони захищають те, що ми всі маємо спільного. Ось чому ми будемо їх підтримувати», – заявив президент Чехії.

Це перший візит Павела до України на посаді президента Чехії.

Візит відбувся в той же день, як Україна, зокрема, Київ, зазнали чергової масованої ракетної атаки Росії. Наразі загалом відомо про 12 загиблих: 10 в Умані та двох у Дніпрі.

В Умані внаслідок удару Росії загинули десять людей – оновлені дані МВС

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що в Умані на Черкащині, де російська ракета вранці 28 квітня влучила в житлову 9-поверхівку, число жертв зросло до десяти.

«На жаль, кількість загиблих в Умані зросла. Щойно рятувальники дістали з-під завалів ще три тіла загиблих уманчан. Всього 10 жертв російської агресії станом на 10:05», – цитує пресслужба МВС Клименка.

Він також повідомив, що з-під завалів врятували 17 людей, з них троє дітей. На даний момент дев’ятеро людей перебувають у лікарні.

За словами міністра, у згаданому будинку «практично знищено» перший під’їзд. За попередніми даними, у цьому під’їзді проживали 109 людей, там було 46 квартир, із них 27 – «повністю знищені», сказав Клименко.

Пошуково-рятувальні роботи тривають, на розбір завалів піде доба, уточнив міністр.

Скільки людей ще може перебувати під завалами – голова МВС не повідомив.

Він також додав, що внаслідок удару в Умані постраждали і пошкоджені близько десяти багатоповерхівок.

За попередніми даними, удар був завданий ракетою Х-101.

Рано-вранці 28 квітня Росія завдала чергового масованого удару по території України. На даний час відомо про щонайменше 12 загиблих: 10 – в Умані, де внаслідок влучання ракети зруйнувався під’їзд багатоповерхівки, двох – у Дніпрі. Серед загиблих є діти. Ще понад десять людей були поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вранці 28 квітня атакували Україну з літаків стратегічної авіації Ту-95 з району Каспійського моря. «Підрозділами зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України у взаємодії із ППО інших складових Сил оборони знищено 21 із 23 крилатих ракет Х-101/Х-555, а також два БпЛА оперативно-тактичного рівня», – йдеться в зведенні.

Ракети та дрони були збиті в зонах відповідальності командувань «Центр», «Схід» і «Південь».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG