Вранці Повітряні сили збили два дрони Shahed і безпілотник оперативно-тактичного рівня
Сили Повітряного командування «Схід» збили два дрони-камікадзе вранці 29 квітня, повідомляють Повітряні сили.
«Близько 4 год ранку силами та засобами Повітряне командування «Схід» Повітряних Сил ЗС України знищено два ударних БпЛА типу Shahed», – йдеться в повідомленні.
Крім того, близько 10 ранку протиповітряна оборона у зоні відповідальності повітряного командування «Південь» знищила російський безпілотник оперативно-тактичного рівня.
Війська Повітряних сил збили два безпілотники оперативно-тактичного рівня під час масованої ракетної атаки Росії 28 квітня.
За даними керівниці об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк, Росія поповнила свої запаси дронів іранського виробництва Shahed.
«Кара Божа за вбитих в Умані»: розвідка відреагувала на пожежу в Севастополі
Головне управління розвідки Міністерства оборони України прокоментувало пожежу в окупованому Севастополі 29 квітня. Пресслужба ГУР навела коментар свого представника Андрія Юсова виданню «РБК-Україна».
«Вибух на ворожій нафтобазі, який пролунав 29 квітня поблизу Козачої Бухти в окупованому Севастополі, знищив понад 10 резервуарів з нафтопродуктами загальною ємністю 40 тисяч тонн», – йдеться в коментарі.
За даними Юсова, знищені нафтопродукти призначалися для російського Чорноморського флоту.
«Бавовна» у Севастополі – Божа кара, зокрема за вбитих цивільних громадян в Умані, серед яких є п’ятеро дітей. Ця кара буде довготривалою», – заявив представник ГУР.
Він порадив жителям окупованого півострова найближчим часом не перебувати поруч із військовими об’єктами та об’єктами, які забезпечують російську армію.
У ніч проти 29 квітня в Козачій бухті окупованого Севастополя спалахнула нафтобаза. Близько другої ночі в районі бухти було чути стрілянину.
Росія завдала масштабного ракетного удару по Україні вночі проти 28 квітня після тривалої перерви. Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених російських ракет.
Рік тому, 28 квітня 2022 року, у власній квартирі у Києві в багатоповерховому будинку загинула продюсерка Радіо Свобода Віра Гирич. У її будинок влучила російська ракета. Віра загинула на місці, а її тіло під уламками знайшли вранці наступного дня. Рік по тому журналісти-розслідувачі програми «Схеми» зʼясували деталі обстрілу та презентували фільм про Віру та її вбивство.
У день роковин загибелі Радіо Свобода показало стрічку близьким Віри та її колегам. Дивіться і читайте за лінком
Зеленський: підготовці контрнаступу не сприяє «зайва інформація» в медіа
Контрнаступ залежить не лише від наявності в України бойової техніки, стверджує президент України Володимир Зеленський. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам фінських, шведських, данських і норвезьких медіа, оприлюдненому 29 квітня.
Таким чином він прокоментував слова генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, за якими від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала «понад 98 відсотків бойових машин», які їй обіцяли партнери.
Як пояснив Зеленський, бронетехніка є лише однією зі складових наступальних операцій.
«Іноді існують інформаційні загрози. Скажу вам відверто, я про це жодного разу не висловлювався, але іноді є інформація, яка виходить у тій чи іншій пресі, і це, на жаль, не тільки російська преса, буду з вами відвертий. І я вважаю, що ця інформація, вона, скажімо так, не допомагає», – сказав він.
На думку президента, подібні витоки не можуть зупинити контрнаступальні дії, але й не сприяють їм.
«Нас це все не зупинить, ми все одно будемо йти вперед і точно переможемо. Але такі речі: час або якась зайва інформація – неважливо, яка вона і чи вона фейкова або правдива – все це впливає. І хочу підкреслити, це точно не допомагає. А все інше дрібниці, ми їх пройдемо», – додав Зеленський.
–Він не уточнив, про які саме витоки йдеться. Водночас на початку квітня видання New York Times повідомило, що в твітері і телеграмі того тижня з’явилися нібито засекречені документи з подробицями планів США і НАТО щодо зміцнення українських збройних сил перед запланованим контрнаступом.
Як повідомляв канал CNN з посиланням на свої джерела, через витік секретних документів Україна змінила деякі свої військові плани.
Проте міністр оборони України Олексій Резніков заперечив це твердження, зауваживши, що будь-яка правдива інформація в файлах вже не актуальна. Його заступниця Ганна Маляр 11 квітня заявила, що «ризик витоку дуже мінімальний», оскільки лише «дуже вузьке коло людей» знає про українське військове планування.
Французький художник зобразив на муралі в Києві страченого в полоні військового ЗСУ
У Києві з’явився новий мурал, який зображує загиблого українського військового Олександра Мацієвського. Про це повідомила Верховна Рада 29 квітня.
За повідомленням, мурал створити на одній із адміністративних будівель парламенту, він присвячений пам’яті всіх загиблих під час війни.
«Автор муралу — французький художник Крістіан Ґуемі, відомий під псевдонімом С215. Під час офіційного візиту до Французької Республіки у січні 2023 року делегація Верховної Ради України відвідала фотовиставку робіт Крістіана Ґуемі, презентовану у будівлі Національної Асамблеї Французької Республіки. Там і виникла спільна ідея щодо створення муралу в Києві», – повідомляє пресслужба.
Ґуемі вже створював вуличні роботи у Києві, Львові, Житомирі, а також у деокупованих Бучі, Гостомелі й Ірпені на Київщині, нагадують у Раді. Судячи з Інстаграму художника, він знову відвідав Україну і днями мав зустріч із міністром культури Олександром Ткаченком.
6 березня було оприлюднене відео, на якому, ймовірно, російські військові розстрілюють беззбройного чоловіка в українській військовій формі після того, як він каже «Слава Україні».
12 березня у СБУ заявили, що слідчі остаточно підтвердили особу загиблого, ним виявився снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області Олександр Мацієвський.
«Я проживаю війну в снах», – стишеним голосом каже Світлана Дідух-Романенко. Нині під вікном письменниці, перекладачки і фотографки з Борисполя Київської області – величезна верба. «Підпирає небо» так само, як у дитинстві. Та цього разу литовське.
Вже рік, як вони з 15-річним сином не були вдома. У дитини – аутизм, саме це, каже, стало головною причиною шукати прихистку за кордоном. Про це за лінком
«Крим треба відрізати від Росії». Яка зброя потрібна для деокупації півострова?
Саме Крим – ключ до перемоги України у цій війні, переконаний колишній заступник генсекретаря НАТО та експосол США у Росії Александер Вершбоу. Тільки звільнення півострова остаточно зупинить Путіна та російську агресію, вважають американські експерти.
Генерал-лейтенант, екскомандувач армії США у Європі Бен Годжес представив військовий план деокупації Криму і розповів, коли це може статися.
Читайте і дивіться про це за лінком
Україна не чекатиме на F-16, щоб почати контрнаступ – Зеленський
Винищувачі «сильно допомогли б» українському контрнаступу, але початок контрнаступу не буде прив’язаний від їх отримання. Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістам фінських, шведських, данських і норвезьких медіа, оприлюдненому на його YouTube-каналі 29 квітня.
«Ми розуміємо, що так затягувати ми не будемо, і будемо починати (контрнаступ – ред.) ще до того, як у нас з’являться F-16 або щось ще. Заспокоювати Росію, що нам потрібно кілька місяців, щоб навчатися на літаках, і тільки потім ми почнемо – ні, так не буде. Ми почнемо й будемо йти вперед, але паралельно, я вважаю, що це дуже потрібно», – заявив голова держави.
Він додав, що Україна не може заморозити конфлікт, аби підготувати свої війська, тому що Росія також використає цей час.
«Якщо заморозити цей конфлікт, думати про підготовку наших військових, дати час – так просто не вийде, Росія буде зміцнюватися, вона налагодить виробництво, багато країн дадуть їй спокій, вона навчиться обходити санкції, час буде працювати на Росію. А потім, коли вона зміцніє, вона знову повернеться».
Відтак, додав Зеленський, російські війська повинні бути повністю витіснені з української території, тоді Росія «буде займатися виключно своїми внутрішніми питаннями».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вкотре закликав надати Києву сучасні літаки F-16 після чергових ракетних ударів 28 квітня.
Україна неодноразово зверталася до союзників щодо сучасних винищувачів, зокрема, F-16. Під час зустрічі в Парижі на початку лютого президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії.
Росія тримає один ракетоносій у Чорному морі, ще один у Середземному – ЗСУ
У Чорному морі зараз перебувають 12 російських кораблів, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України на 12:30 29 квітня.
Серед них зафіксований один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; в Середземному морі на бойовому чергуванні знаходиться до чотирьох ворожих кораблі, з них один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 16 ракет», – йдеться в зведенні.
Також ВМС зафіксувало прохід загалом 53 суден в інтересах Росії Керч-Єнікальською протокою протягом доби. З них 19 пройшли до Чорного моря.
Напередодні в Чорному морі фіксували три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 24 ракет.
Через обстріл Чернігівщини троє поліцейських отримали поранення – Нацполіція
Російські війська обстріляли Чернігівську область 28 квітня, внаслідок чого троє правоохоронців отримали поранення. Про це заявила Національна поліція вранці в неділю з посиланням на тимчасового виконувача обов’язків Нацполіції Івана Вигівського.
За його словами, слідчо-оперативна група фіксувала наслідки бомбардування, коли російські війська почали повторний обстріл.
«Вчора троє поліцейських – Ігор Роговий, Владислав Черепнін, Тарас Ковалькевич були травмовані у результаті ворожого авіаудару по цивільних об’єктах одного з сіл на Чернігівщині, коли документували попередній обстріл», – заявив Вигівський.
Обстріл поранив ще одного цивільного, додав він.
Як уточнив очільник Нацполіції, правоохоронців госпіталізували, травми не загрожують їхньому життю.
За даними оперативного командування «Північ», протягом ночі проти 29 квітня російські війська обстріляли прикордонні райони Чернігівської та Сумської області ще 11 разів. Застосовували керовані авіабомби, міномети, артилерію та ракети з гелікоптера. Троє цивільних отримали поранення.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Табурець: серед загиблих в Умані – п’ятеро дітей, ще одну жінку шукають
Рятувально-пошукова операція в Умані, де російська ракета влучила в житловий будинок, триває понад 30 годин, повідомив голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець вранці 29 квітня.
«Рятувальники продовжують розбирати конструкції та пошуки потерпілих. Натепер безвісти зниклою вважається одна жінка», – повідомив очільник області.
За очікуваннями Табурця, основний етап робіт мають завершитися увечері в неділю.
«За уточненими даними, серед загиблих – п’ятеро діток. Найменшому хлопчику було всього півтора року», – додав він.
П’ятеро постраждалих залишаються в лікарні, один із них у тяжкому стані, ще двоє в стані середньої тяжкості. Як зазначив голова ОВА, у місті розгорнули п’ять пунктів допомоги потерпілим. 176 жителів постраждалого будинку розселили по тимчасових помешканнях.
У Черкаській області триває триденна жалоба.
Росія завдала масштабного ракетного удару по Україні вночі проти 28 квітня після тривалої перерви. Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Місцева влада: за добу на Донеччині загинув один цивільний, на Харківщині – без жертв
Протягом доби 28 квітня на Донеччині внаслідок російських обстрілів загинув один мирний житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«За 28 квітня росіяни вбили 1 жителя Донеччини – у Торецьку. Ще 11 людей в області дістали поранення», – заявив Кириленко.
Очільник Харківської області Олег Синєгубов повідомив, що російські війська обстріляли кілька населених пунктів Харківського, Чугуївського та Куп’янського районів. Зокрема, обстріл Вовчанська пошкодив дитячий садочок, у селі Нестерне постраждала аграрна фірма.
За даними обласної влади, обійшлося без постраждалих.
Напередодні внаслідок обстрілів Херсонської області загинула одна людина, ще троє зазнали поранень.
Нові миротворці та Путін у «конституційній пастці». Чого варті заклики до переговорів?
Голова Китаю Сі Цзіньпін нарешті поговорив з українським президентом Володимиром Зеленським. Після розмови президент України заявив, що він переконався у повазі до принципів територіальної цілісності та суверенітету з боку китайського колеги.
У Пекіні після зустрічі зазначили, що Китай «не підливатиме олію у вогонь» і вважає єдиним виходом діалог і переговори. Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
Журналісти програми «Схеми» (Радіо Свобода) опублікували фільм-розслідування «Віра» до річниці загибелі своєї колеги, продюсерки та журналістки Віри Гирич внаслідок ракетного удару по Києву 28 квітня 2022 року.
У фільмі авторства Сергія Андрушка редакція у деталях розкрила обставини російського обстрілу української столиці того дня – з якого саме аеродрому був здійснений зліт літака, його модель, тип запущеної ракети, відновила маршрут її польоту.
Також журналісти назвали імена російських командирів авіабомбардувальної дивізії, задіяної до обстрілу, а також особи співробітників підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, які програмують траєкторію польоту ракет такого типу. Дивіться і читайте за лінком
МЗС протестує проти обмежень на імпорт аграрної продукції з України до Євросоюзу
Міністерство закордонних справ засудило обмеження на імпорт української аграрної продукції, запроваджені кількома країнами Європейського союзу. Про це заявив речник МЗС Олег Ніколенко вранці 29 квітня.
Він заявив, що МЗС передало ноти щодо «категоричної неприйнятності ситуації стосовно торговельних обмежень» до посольства Польщі та представника ЄС в Україні.
Речник вказав на те, що такі обмеження не відповідають Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзу та принципам і нормам Єдиного ринку блоку.
«Існують всі правові підстави для негайного відновлення експорту українських аграрних товарів до Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та Болгарії, а також продовження безперешкодного експорту до інших держав-членів ЄС та загалом безперешкодного транзиту усієї української продукції в інші країни як у межах, так і поза межами ЄС», – стверджує Ніколенко.
МЗС закликає партнерів знайти збалансоване рішення на основі законодавства ЄС, Угоди про асоціацію та «в дусі солідарності». За оцінкою Ніколенка, це єдиний шлях протидіяти російські агресії та «вже зараз зміцнювати Єдиний ринок ЄС, учасником якого стане Україна».
Напередодні Європейська комісія заявила, що досягла угоди з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією щодо ввезення української сільгосппродукції.
Раніше цього місяця Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.
Розвідка Британії припускає, що ракетна атака Росії була спробою перервати військове постачання
Розвідка Великої Британії прокоментувала масовану ракетну атаку Росії по українських містах 28 квітня, внаслідок якої загинули щонайменше 25 цивільних.
Як припустило відомство, атаки свідчать про відхід Росії від застосування далекобійних ракет. Розвідка звернула увагу, що російська армія застосувала менше ракет, ніж робила це протягом зими, і навряд чи мала на меті вразити українську інфраструктуру.
«Є реалістична ймовірність, що Росія намагалася перехопити українські резервні підрозділи та військову допомогу, яка нещодавно була надана Україні», – йдеться в повідомленні.
При цьому, як припускає розвідка, Росія має неефективний процес визначення цілей і ставить ймовірну військову потребу вище за запобігання смертям цивільних.
Раніше Генеральний штаб ЗСУ назвав ракетну атаку, від якої постраждали переважно цивільні, «тактикою терору», адже російські війська не мають бажаних результатів на полі бою.
Росія завдала масштабного ракетного удару по Україні вночі проти 28 квітня після тривалої перерви. Унаслідок влучання ракет по житлових будинках у Дніпрі та Умані загинули в цілому щонайменше 25 людей (з них двоє у Дніпрі). За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, збити вдалося 21 з 23 випущених ракет.
Спецтрибунал щодо злочину агресії. Захід підтримує гібридний суд, а Україна?
Майбутній спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України бачать у США у вигляді «інтернаціоналізованого суду в рамках судової системи України». Таку гібридну за форматом модель Трибуналу – у складі української національної системи судоустрою, але з «міжнародним характером» – вважає «ефективною» посол з особливих доручень в галузі глобального кримінального правосуддя Державного департаменту Сполучених Штатів Бет Ван Схаак.
З одного боку, заява про підтримку сама по собі є значущою. За рік, коли триває робота над заснуванням Спеціального трибуналу, США жодного разу публічно не висловлювалися стосовно нього.
З іншого боку, гібридний формат викликає чимало запитань. Читайте про це за лінком
У Севастополі загорілася нафтобаза, Развожаєв стверджує, що «небезпеки для цивільних немає»
У ніч проти 29 квітня в Козачій бухті окупованого Севастополя спалахнула нафтобаза, повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами кореспондента проєкту, пожежа сильна, дим почав частково розсіюватися тільки до ранку. Близько другої ночі в районі бухти було чути стрілянину.
На місце виїхав глава окупаційної адміністрації міста Михайло Развожаєв. Він стверджує, що небезпеки для цивільних немає, евакуацію не проводитимуть. За його словами, пожежа не вплине на ситуацію із постачанням Севастополя паливом.
Згодом Развожаєв заявив, що пожежу локалізували.
Востаннє в Севастополі чули вибухи 24 квітня, російська влада заявляла про «атаку дронів».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
На острові діє підвищений (жовтий) рівень «терористичної небезпеки». Аеропорт Сімферополя закрито.
Армія РФ продовжує наземні атаки в районі Кремінної – ISW
Російські сили «поступово просуваються» на північний захід від Кремінної, що на Луганщині, заявив американський Інститут дослідження війни у звіті від 28 квітня.
Такого висновку дослідники дійшли на основі опрацьованих відео зі встановленою геолокацією.
«Геолокаційні кадри, оприлюднені 28 квітня, показують, що російські сили просунулися в районі у близько 10 кілометрах на північний захід від Кремінної», – йдеться в звіті.
При цьому ISW посилається на зведення Генерального штабу ЗСУ, за якими російські війська здійснили безуспішну спробу наступати поблизу Діброви, що в 5 кілометрах на південний захід від Кремінної, а також біля Серебрянського та Білогорівки, у 10 кілометрах на південь від міста.
Росія окупувала Кремінну в квітні 2022-го. Після осіннього контрнаступу ЗСУ агресор використовує місто як плацдарм для спроб просунутись на південь – у лісах довкола міста постійно тривають бої.
22 квітня Генштаб повідомляв, що в районах Зеленої Долини та Кремінної російська армія закріплюється на зайнятих позиціях і готується до наступальних дій.
Російські втрати в Україні сягнули 190 тисяч військових – дані Генштабу
Російські війська втратили близько 580 людей особового складу за попередню добу – такі дані озвучив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 квітня.
За повідомленням командування, загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення сягнули 190 040 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 3 697 танків (+3)
- 7 184 бойові броньовані машини (+3)
- 2 908 артилерійських систем (+3)
- 543 реактивні системи залпового вогню
- 294 засоби протиповітряної оборони
- 308 літаків
- 294 гелікоптери
- 2 471 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+4)
- 932 крилаті ракети (+21)
- 18 кораблів
- 5 836 автомобілів і автоцистерн (+17)
- 355 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Розвідка Великої Британії 25 квітня припустила, що добова кількість загиблих серед російських військових в Україні знизилася приблизно на 30% у квітні порівняно з періодом із січня по березень. Це пояснили провалом зимового наступу армії РФ і зосередженням російських військ на підготовці до очікуваного українського контрнаступу.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Але секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.